Suchergebnisse

Purpose
Social enterprises are defined in practice in terms of one operational model generating measurable value in more than one of the economic, social and natural/ecological value denomination categories. However, entrepreneurship theory does not generally or explicitly reflect this definition, which has generated confusion about the social enterprise concept. The purpose of this paper is to contribute to social enterprise theory by delineating novel aspects of this definition and their conceptual ramifications.


Design/methodology/approach
The authors review the social enterprise literature with a focus only on the most original contributions and most distinct research questions. The authors do not explicitly review research on traditional for-profit entrepreneurial ventures, not-for-profit/non-governmental organizations or mainstream social entrepreneurial ventures.


Findings
The authors offer several implications for social enterprise theory based on practices that are unique to the area but not amenable other areas of entrepreneurship. The contribution is instrumental to establishing social enterprise as a distinct theoretic area.


Originality/value
By focusing on novel aspects of social enterprise not easily explainable by mainstream theoretic traditions, the authors offer an original contribution to the development of social enterprise theory.

In this paper based on archival documents analyzed the activities of charities in the general area of «Kyiv» in Kyiv and Poltava region during 1941 ­ 1943. Author notes that currently there is no thorough study of complex topics charities in the studied region, but there are an article by M. Sribna and PhD theses of V. Udovika and О. Kostyuchka where the authors consider the context of the theme of societies assistance.This publication draws on the State Archive of the Kiev region, and memoir literature and eyewitness testimony of members of the activities of these organizations, including Chairman of the Red Cross Professor of Kiev F.Bohatyrchuk «My life way» and Chairman of the Red Cross Poltava G. V' yun «Under the Sign of the Red Cross».Newest article is an analysis of the Articles of Association of the Ukrainian Red Cross. Statute of the war differed from previous legal and regulatory documents of the organization, because here in this document were written under wartime conditions. Regional activities of Ukrainian Society of the Red Cross in the General area «Kyiv» regulated its Articles of Association, clearly defined scope of activities, aims and objectives of the Company. Acceptance of the Society was controlled and clearly subordinate to the Central Committee.The features of the activities of the Red Cross Society of the Ukrainian territory of Kyiv and Poltava regions separately. It is claimed that the attitude of the German authorities in the territory of Poltava in the activities of charitable societies are more loyal than in Kyiv, where the focused power structure of the governing bodies, the local population was controlled tougher. On the territory of Kyiv and Kyiv oblast Society acted illegally, but their activity has provided assistance to prisoners, vulnerable populations , definitely persecuted for not obey the laws of the «new government». The territory of Poltava Society had official status, but failed to attract enough participants activists, as it was in the Kyiv region.At the initial stage of the war were Ukrainian Red Cross Society, which in autumn 1941 at the Kiev military operations helped prisoners of war and local residents provided first aid, organized heating and nutrition. Ukrainian Red Cross Society in 1942 changes to the front and the transformation of government and their functions, changing its name to Committees mutual and serves as the social security system. At the regional and local level, a system of care that provide active assistance to the local population. These systems were modified subordinate bodies URCS.Authors believe that it is difficult to overestimate the contribution of activists of the Society in aid in the survival of the local population during the occupation, as members of the Society tried its utmost to help the people through all the suffering the war years in the region. ; У цій публікації на основі архівних документів проаналізована діяльність благодійних організацій на території генеральної області «Київ», у Київській та Полтавській областях протягом 1941 – 1943 рр. Автор зазначає, що на даний момент не існує ґрунтовного комплексного дослідження теми благодійних організацій на території досліджуваного регіону, проте з'являються статті М. Срібної та кандидатські дисертації В. Удовика та О. Костючка, де автори в контексті своєї теми розглядають діяльність товариств допомоги.В публікації використано матеріали Державного архіву Київської області, а також мемуарну літературу та свідчення членів очевидців діяльності цих організацій, зокрема Голови Київського Червоного Хреста проф. Ф.Богатирчука «Мой жизненный путь» та Голови Полтавського Червоного Хреста Г.В'юн «Під знаком Червоного Хреста».Новизною статті є аналіз Статуту Товариства Українського Червоного Хреста. Статут періоду війни різнився від попередніх юридично­правових документів цієї організації, адже тут пункти цього документа були виписані відповідно до умов воєнного часу. Регіональна діяльність Товариства Українського Червоного Хреста на території генеральної області «Київ» регулювалася своїм Статутом Товариства, чітко визначала межі діяльності, мету та завдання Товариства. Прийом членів Товариства був контрольований та чітко підпорядкований Головному Комітету.Розглядаються особливості діяльності Товариств Українського Червоного Хреста на території Київської та окремо Полтавської областей. Вказується, що ставлення з боку німецької влади на території Полтавщини до діяльності благодійних товариств є більш лояльним, ніж на Київщині, де були зосереджені керівні органи структури влади, місцеве населення контролювалося жорсткіше. На території Києва та Київської області Товариство діяло нелегально, але своєю діяльністю надавало допомогу полоненим, соціально незахищеним верствам населення, проте жорстко переслідувалося за непідпорядкування законам «нової влади». На території Полтавщини Товариство мало офіційний статус, проте не змогло залучити достатню кількість учасників­активістів, як це було на території Київщини.На початковому етапі війни, восени 1941 року під час Київської оборонної операції Товариства допомагали військовополоненим та місцевим мешканцям, надавали першу медичну допомогу, організовували обігрів та харчування населення. Товариство Українського Червоного Хреста в 1942 р. в силу змін на фронті та трансформації органів управління і їх функцій, змінює свою назву на Комітети взаємодопомоги та виконує функції соціального забезпечення. На районному та місцевому рівнях створюється система органів опіки, що надають активну допомогу місцевому населенню. Даній системі і були підпорядковані видозмінені органи УЧХ.Автор публікації вважає, що важко переоцінити внесок активістів цього Товариства у наданні допомоги, у виживанні місцевого населення періоду окупації, адже члени Товариства намагалися всіма силами допомогти своєму населенню пережити всі страждання воєнного лихоліття на території регіону. ; У цій публікації на основі архівних документів проаналізована діяльність благодійних організацій на території генеральної області «Київ», у Київській та Полтавській областях протягом 1941 – 1943 рр. Автор зазначає, що на даний момент не існує ґрунтовного комплексного дослідження теми благодійних організацій на території досліджуваного регіону, проте з'являються статті М. Срібної та кандидатські дисертації В. Удовика та О. Костючка, де автори в контексті своєї теми розглядають діяльність товариств допомоги.В публікації використано матеріали Державного архіву Київської області, а також мемуарну літературу та свідчення членів очевидців діяльності цих організацій, зокрема Голови Київського Червоного Хреста проф. Ф.Богатирчука «Мой жизненный путь» та Голови Полтавського Червоного Хреста Г.В'юн «Під знаком Червоного Хреста».Новизною статті є аналіз Статуту Товариства Українського Червоного Хреста. Статут періоду війни різнився від попередніх юридично­правових документів цієї організації, адже тут пункти цього документа були виписані відповідно до умов воєнного часу. Регіональна діяльність Товариства Українського Червоного Хреста на території генеральної області «Київ» регулювалася своїм Статутом Товариства, чітко визначала межі діяльності, мету та завдання Товариства. Прийом членів Товариства був контрольований та чітко підпорядкований Головному Комітету.Розглядаються особливості діяльності Товариств Українського Червоного Хреста на території Київської та окремо Полтавської областей. Вказується, що ставлення з боку німецької влади на території Полтавщини до діяльності благодійних товариств є більш лояльним, ніж на Київщині, де були зосереджені керівні органи структури влади, місцеве населення контролювалося жорсткіше. На території Києва та Київської області Товариство діяло нелегально, але своєю діяльністю надавало допомогу полоненим, соціально незахищеним верствам населення, проте жорстко переслідувалося за непідпорядкування законам «нової влади». На території Полтавщини Товариство мало офіційний статус, проте не змогло залучити достатню кількість учасників­активістів, як це було на території Київщини.На початковому етапі війни, восени 1941 року під час Київської оборонної операції Товариства допомагали військовополоненим та місцевим мешканцям, надавали першу медичну допомогу, організовували обігрів та харчування населення. Товариство Українського Червоного Хреста в 1942 р. в силу змін на фронті та трансформації органів управління і їх функцій, змінює свою назву на Комітети взаємодопомоги та виконує функції соціального забезпечення. На районному та місцевому рівнях створюється система органів опіки, що надають активну допомогу місцевому населенню. Даній системі і були підпорядковані видозмінені органи УЧХ.Автор публікації вважає, що важко переоцінити внесок активістів цього Товариства у наданні допомоги, у виживанні місцевого населення періоду окупації, адже члени Товариства намагалися всіма силами допомогти своєму населенню пережити всі страждання воєнного лихоліття на території регіону.

Introduction -- Background -- Economic Contribution of Migrant Workers -- Risk and Wellbeing of migrant workers -- Social Protection for Migrant Workers:A Legal Perspective -- Social Protection for Migrant Workers: The Case of Sri Lanka -- Conclusion.

Abstract
The aim of this article is to analyse the Czech legislation applicable to surrogacy cases while considering some basic social aspects. First the basic facts of surrogacy as a medical reproductive technique are discussed. Surrogacy is also considered as a social trend, and in terms of selected social aspects, such as the growing number of couples interested in surrogacy and their social status. Nevertheless, the main goal of the paper is to analyse selected legal problems as regards surrogacy and the Czech legislation. Therefore, the authors describe the basic legal framework that has relevancy to surrogacy cases (establishing parenthood and adoption) and identify the most frequent problems concerning surrogacy applications using three model cases. In the concluding remarks the adequacy of Czech legislation is discussed.

The article deals with some productive approaches to studying the development of social competency of water transport workers on the personality level in the process of continuous professional education and professional activity. It has been ascertained that social competency of water transport specialists is an important factor of forming some successful models of realizing professionalism, professional institutions and other elements of the market procedure, and social aspects in the structures of productive coordination become a social constructing object on the side of professional groups themselves, which requires understanding these processes and working out a model of analysis and construction of strategies of the development of professional groups social competency and its approval. On the basis of the sociological concept of social collective coordination, a connection of fixing the role personality self-identification in social practices in the contexts of influences of their realization technologies is established. Some principal factors of making influence on the development of social competency in the course of effective professional activity and the availability of society's purposeful influence on personality by means of socio-cultural surroundings, in which personality continues and develops professionally and socially, determined. The results of research interviewing of acting sea transport experts are presented. Some sociological characteristics of social competency of water transport specialists are made more exact by means of the qualitative investigation of the factors of this expert group social coordination. According to the expert interview with sea transport specialists, four groups of basic competencies of a water transport specialist, connected with the efficiency of labour activities, are determined: professional training; disciplined state; command work skills; loyalty to an employer's company. On the basis of the analysis of the received data, some structural components of the water transport specialist's competency are distinguished; they are connected with attitude to administrative authorities, management or subordination; with tolerance; with moral aspects of the crew coordination actualizing the aspects of moral competency and mutual confidence; with communicative and interactive aspects of the crew cooperation. According to the data of the author's research interviews, a connection of activation of the processes of the expert personality's socio-professional self-identification with the social and professional surroundings and increasing the level of his social and value adaptation in the environment with the social competency level is established. The availability of steady features, reflecting the demands of water transport specialists to the sea profession, regardless of a speciality (moral maturity, sociability and comradeship, firmness to stresses, behaviour normativeness, courage, self-control, adequate self-apprisal) is discovered. The necessity of working up adaptive and communicative components of social competence in small professional groups in the conditions of the closed surroundings and development is proved.

The present article is devoted to social evolution both as a part of macroevolution and as a specific process that have led humanity to outstanding successes and heights (while creating in the meantime serious crises and major problems). The article examines important theoretical aspects of social evolution within the framework of a more general approach, which we call evolutionary studies. The authors give a definition of social evolution, examine its most important mechanisms, compare it with biological evolution, introduce the concept of social aromorphosis, and analyse the concept of unilinear and multilinear evolution. We show that only by considering the evolution as multilinear one can identify the major trends and patterns of social evolution and evolution in general. The authors view social evolution both as changes in a relatively local and not so long-term perspective and as a larger process that we call social macroevolution. In our understanding, social macroevolution is a special dimension of social evolution that encompasses a series of the most important and milestone transformations that have led to the emergence and development of the World System (and, accordingly, a theory that focuses on their analysis). The genesis of the World System and a number of its further changes are the key elements of the social macro-evolutionary process. Moreover, the emergence of the World System was not only the most important result of the entire previous course of social evolution, but also became, in a certain sense, the threshold beyond which it is absolutely necessary to distinguish social macroevolution as a special supra-social part of social evolution (i.e., the part that no longer relates to the level of only individual society). The main trends of macroevolution, such as the irreversibility of evolution, its particular direction, variability, are expressed both in the systemic features and in the transformations of the World System. The article was prepared as a part of the research work of the state task of the RANEPA.

This interdisciplinary overview integrates a variety of perspectives on the process and interpretation of faces as a major source of verbal and nonverbal communication. Written by authors from social, experimental, and cognitive psychology as well as from the dental sciences, Social and Applied Aspects of Perceiving Faces covers topics including normal variation in facial appearance and facial anomalies

This new edition of Psychosocial Aspects of Disability strikes a balance of past, present, and future views of individual, family, societal, and governmental interaction and reaction to persons with disabilities. The past is presented in Part 1, Psychosocial Aspects of Disabilities, in which a view of the evolution of societal reactions to disabilities and persons with disability is presented. This perspective is important because it explains how some of the beliefs and attitudes toward disabilities and those who have a disability have developed. Additionally, Part 1 makes us aware from a hist

J. Diggin (The Bard of Savagery: Thorstein Veblen and Modern Social Thought, New York: Seabury Press, 1978) has seen Veblen as one of the three great sociological theorists of industrial capitalism, along with Marx & Weber. Veblen's work appeals to three basic concerns: basic human instincts, theory of history, & investigation of contemporary institutions, especially business. The ideas of Hegel, as conveyed by G. S. Morris, were an important influence on Veblen's outlook, leading him to a four-stage scheme of history: savagery, barbarism, handicrafts, & industrial society. W. H. Stoddard.