Suchergebnisse

The purpose of comparative law is to help trace the origins of the development of the same conception of law throughout the world. If examined further, the purpose of comparative law is not merely to find out the differences and similarities rather than the laws being compared, but what is important is to know the causes and background of these differences and similarities. With a comparative study of criminal law, Indonesia can take useful materials, especially in the formation of a quality national criminal law and of course in accordance with current conditions as well as Indonesian ideology and ideals. This is indicated by the material of the Indonesian Criminal Code which urgently needs improvement by incorporating various criminal law arrangements from various countries, of course adjusting to the conditions and ideology of Indonesia. This is reflected in various basic problems such as the principles and concepts of the criminal law. So it is necessary to progressively law enforcement officers in operationalizing the criminal law. In addition, a national legal development policy direction is needed that is oriented towards Indonesian ideology and ideals.

Gain an understanding of the threat to freedom that is posed by state regulation of adolescent sexual behaviorSexual autonomy encompasses both the right to engage in wanted sexual activity and the right to be free and protected from unwanted sexual aggression. Only when both aspects of adolescents' rights are recognized can human sexual dignity be fully respected. In Adolescence, Sexuality, and the Criminal Law, experts from several disciplines use case studies, legal analysis, empirical examinations, and tables and figures to provide you with an insightful contribution to the debate surroundi

The article is devoted to the topical problem of intro-duction of the criminal liability institution of a legal en-tity, since for a long time in the domestic criminal law doctrine the possibility of recognition of legal entities as subjects of criminal liability was not considered.The author discusses the issue of the guilt of a legal en-tity as one of the elements of the crime. The basic concepts of the guilt of a legal entity in the national criminal law science are analyzed. Regulatory acts regarding the appli-cation of criminal law measures against legal entities in Ukraine are considered. In the course of the research the author makes an attempt to define the concept of guilt of a legal entity in the criminal law.Legal entities are full-fledged entities with many legal relationships and may commit unlawful acts. At the same time, a significant difference between these unlawful acts is the nature of the subjective side of such offenses. This characteristic of the offense is reflected in the notion of guilt, which characterizes the person's conscious, mental attitude to the wrongful act he has committed and its con-sequences.According to the results of the research, the auth-or concludes that the guilt of the legal entity can be de-fined as the mental attitude of natural persons who have the right to act on behalf of the legal entity, to the link between their actions or omissions and unlawful actions of the legal entity.According to the author, the introduction of the crim-inal liability institution of a legal entity is a necessary step in the reform of criminal legislation. Since the national criminal law doctrine still lacks a scientifically sound con-cept of introduction of the institution of criminal liability of legal persons, the problem of guilt of the legal person remains quite topical and requires further research.The introduction of criminal liability of legal entities is one of the most difficult issues in reforming criminal law. Particularly heated discussions relate to the guilt of the legal person, since the fundamental principle in do-mestic criminal law is the fault-based individual respons-ibility principle, and guilt is one of the obligatory fea-tures of the crime. ; Стаття присвячена актуальній проблемі впрова-дження інституту кримінальної відповідальності юри-дичної особи, адже протягом тривалого часу у вітчиз-няній кримінально-правовій доктрині можливість визнання юридичних осіб суб'єктами кримінальної відповідальності не розглядалася.Автором розглянуто дискусійне питання вини юри-дичної особи як одного з елементів складу злочину. Здійснено аналіз основних концепцій вини юридич-ної особи у вітчизняній науці кримінального права. Розглянуто нормативно-правові акти, які регулюють застосування заходів кримінально-правового характе-ру щодо юридичних осіб в Україні. У ході дослідження автором зроблено спробу визначити поняття вини юри-дичної особи у кримінальному праві.Юридичні особи є повноправними суб'єктами ве-ликої кількості правовідносин і можуть вчиняти про-типравні діяння. Водночас суттєвою відмінністю цих протиправних діянь є характер суб'єктивної сторони такого виду правопорушень. Ця характеристика пра-вопорушення дістає відображення у понятті вини, яка характеризує свідоме ставлення особи до вчинено-го нею протиправного діяння та його наслідків.За результатами дослідження автор робить висновок, що вина юридичної особи може бути визна-чена як психічне ставлення фізичних осіб, які мають право діяти від імені юридичної особи, до зв'язку між їхніми діями чи бездіяльністю та протиправними дія-ми юридичної особи.На думку автора, введення інституту кримінальної відповідальності юридичної особи є необхідним кроком у реформуванні кримінального законодавства. Оскіль-ки у вітчизняній кримінально-правовій доктрині все ще відсутня науково обґрунтована концепція впрова-дження інституту кримінальної відповідальності юри-дичних осіб, то проблема вини юридичної особи зали-шається досить актуальною та потребує подальших досліджень.Запровадження кримінальної відповідальності юридичних осіб є одним з найскладніших питань у ре-формуванні кримінального законодавства. Особливо гострі дискусії стосуються вини юридичної особи, адже основоположним принципом у вітчизняному кримі-нальному праві є принцип особистої і винної відпові-дальності, а вина є однією з обов'язкових ознак складу злочину.