Suchergebnisse

The analysis results of the military use of artillery in the anti-terrorist operation in the east of the country indicate a significant amount of fire tasks, which relied on artillery and the high intensity of their implementation by artillery units, which negatively affected the technical condition of artillery systems. The monitoring of the technical state of the artillery armament of the Armed Forces of Ukraine indicates a sufficient degree of the trunk channels wearing out for a significant number of artillery systems, which directly affects the effectiveness of the fire tasks execution by artillery units.Due to the lack of artillery units provided by artillery ballistic stations, the determination of the change in the initial speed of the shells is usually carried out with the help of gunmeters, and not all artillery systems have tables of dependence on deflection of the initial speed of the projectiles due to the extension of the charging chamber. Taking into account the above, the question of determining the dependence of the deviation of the initial speed of the projectiles due to the extension of the charging chamber is a vital and important task. As an accessible method of determining deflection parameters of initial velocities of shells through the extension of the artillery gun charging chamber, a methodological approach with the use of internal ballistics tables is proposed.The basis of this approach is to take into account the effect of mechanical wearing out on the gun barrel channel to change the initial velocity of the projectile using known tabular dependencies. Input parameters of the methodical approach are: gauge caliber; coefficient of taking into account the depth of cuts; formular length of the charging chamber; volume of charging chamber; full path of the projectile by the trunk channel; the weight of the projectile; maximum pressure of powder gases; weight of powder charge.The proposed methodological approach is designed to improve the ballistic training activities carried out in artillery units and to develop dependency tables to determine the change in the initial velocity of the shells with the help of a gun measuring instrument for artillery systems. ; Мониторинг технического состояния артиллерийского вооружения Вооруженных Сил Украины свидетельствует о достаточной степени износа каналов стволов для значительного количества артиллерийских систем, что непосредственно влияет на эффективность выполнения огневых задач артиллерией. В статье приведен порядок и особенности определения отклонения начальных скоростей снарядов из-за удлинения зарядной каморы артиллерийских орудий с использованием таблиц внутренней баллистики; предоставлена информация о взаимосвязи между основными параметрами внутренней баллистики и их влиянием на значение начальной скорости снарядов; определен перечень исходных данных необходимых для определения уровня падения начальной скорости снарядов для артиллерийских систем с известным уровнем износа канала ствола. ; Моніторинг технічного стану артилерійського озброєння Збройних Сил України свідчить про достатній ступінь зносу каналів стволів для значної кількості артилерійських систем, що безпосередньо впливає на ефективність виконання вогневих завдань артилерією. У статті наведено порядок та особливості визначення відхилення початкових швидкостей снарядів через подовження зарядної камори артилерійських гармат з використанням таблиць внутрішньої балістики; надано інформацію про взаємозв'язок між основними параметрами внутрішньої балістики та їх впливом на значення початкової швидкості снарядів; визначено перелік вхідних даних, необхідних для визначення рівня падіння початкової швидкості снарядів для артилерійських систем з відомим рівнем зносу каналу ствола.

A historical analysis of the seizure of church property in Ukraine on the pages of periodicals of this period. The Soviet anti-religious policy of confiscating church property in the fight against hunger as a consequence of influencing the consciousness of the population through the prism of the Soviet and Lviv press is studied. Forms and methods of church confiscation are revealed, damages to churches and national culture of Ukraine are calculated. The Soviet press of 1921-1923 has an important historical significance, because it is with the help of these historical materials that one can explore a rather interesting, but at the same time tragic period in the history of the Orthodox Churches.The analysis of the press of that time gives an opportunity to find out what were the reasons and methods of confiscation of church values. It was investigated and established from the press that the Soviet authorities mass confiscated church property and conducted a census of property. Under the influence of famine, the Soviet government could do anything with the churches and their values, confiscating all church property en masse. After analyzing the periodicals of 1921-1923, there was not a single line of the newspaper that did not mention the seizure of church property. ; Сделано исторический анализ изъятия церковного имущества в Украине на страницах периодической печати указанного периода. Исследуется советская антирелигиозная политика по конфискации церковного имущества в борьбе с голодом, как следствие воздействия на сознание населения через призму советской и львовской прессы. Раскрываются формы и методы церковной конфискации, подсчитываются убытки, нанесенные церквям и национальной культуре Украины. Советская пресса 1921 - 1923 гг. Имеет важное историческое значение, ведь именно с помощью этих исторических материалов можно исследовать достаточно интересный, но одновременно и трагический период в истории православных церквей. Анализ тогдашней прессы дает возможность выявить, каковы были причины и методы изъятия церковных ценностей. Исследованы и установлено по материалам прессы, советская власть массово изымали церковные ценности и проводила перепись имущества. Советская власть под влиянием голода могла делать с церквями и с ее ценностями все что угодно, массово изымая все церковное имущество. Проанализировав периодические издания 1921- 1923 гг., то не было ни строчки газеты, где бы ни говорилось об изъятии церковного имущества. ; Зроблено історичний аналіз вилучення церковного майна в Україні на сторінках періодичної преси зазначеного періоду. Досліджується радянська антирелігійна політика щодо конфіскацію церковного майна у боротьбі з голодом, як наслідок впливу на свідомість населення через призму радянської і львівської преси. Розкриваються форми і методи церковної конфіскації, підраховуються збитки, нанесені церквам та національній культурі України. Радянська преса 1921 – 1923 рр. має важливе історичне значення, адже саме за допомогою цих історичних матеріалів можна дослідити досить цікавий, але водночас і трагічний період в історії православних церков. Аналіз тогочасної преси дає можливість виявити, які були причини та методи вилучення церковних цінностей. Досліджено та встановлено за матеріалами преси, що радянська влада масово вилучала церковні цінності та проводила перепис майна. Радянська влада під впливом голоду могла робити з церквами та з її цінностями все що завгодно, масово вилучаючи все церковне майно. Проаналізувавши періодичні видання 1921- 1923 рр. то не було жодного рядка газети, де б не говорилося про вилучення церковного майна.

Milli Görüş Hareketi, Türk Siyasi Hayatı içerisinde son 50 yıllına sosyal, siyasal, fikirsel ve dış politika açısından farklılıklar getirmiş bir siyasi harekettir. 1969 yılında Bağımsızlık Hareketiyle başlayan daha sonra Milli Görüş adını alarak mücadelesini vermiştir. 1970 yıllın da günümüze kadar Partileşme sürecine girmiş siyasi hayatı boyunca beş siyasi partisi "laikliğe aykırı" sebepler dolayısı ile dört partisi kapatılmıştır. Partileşme süreçleri boyunca kurmuş oldukları teşkilat yapısı ve temel esasları ile siyasete içerisinde çeşitli kavram ve söylemler ile yenilikler ortaya atmıştır. Teşkilat modeli ve beli kuraları temel esaslar üzerinden belirleyerek varoluş şekli ve mücadele sebeplerini hem İslami hem de ülke şartlarına göre olması. Teşkilat mensuplarının siyaset yapma amaçlarını öğretmesi, eylem, söylem ve fikir birliği için çalışması siyaset içerisindeki kendi has yapısını göstermektedir. Mücadelesini yaratılış, manevi ve yasal açıdan açıklaması ile varoluş sebebini tarif etmiştir. Siyasi hayata getirmiş olduğu Önce Ahlak ve Maneviyat söylemi ile yeni bir eğitim (maarif) model ortaya çıkmış, ekonomik açıdan ortaya atmış olduğu Adil Ekonomik düzen ve Ağır Sanayi söylemi ile kendine özgü bir ekonomik model ortaya atmıştır. Avrupa Ekonomik Ortak Pazarı günümüzdeki adıyla Avrupa Birliği karşıtı olması ve onun karşısına İslam Birliği söylemi hatırlatması ile D-8 aktif hale getirmesi ile kendine özgü dış politika hamlesi belirlemesi. Hukuk açısından Adil Hukuk Sistemi oluşturarak çok hukuklu sistem üzerinden Adalet, Hürriyet ve İnsan haklarına dayalı adil düzen söylemi olmuştur. Sonuç olarak Milli görüş hareketi TSH içinde eli yılık mücadelesi boyunca kendine çalışma metodu olarak belirlediği Temel Esasları ve Söylemleri nasıl oluştuğunu ve devam ettiğini üzerinde durulmuştur. ; The National Vision Movement is a political movement that has brought social, political, and intellectual and foreign policy differences to the last 50 years in Turkish Political Life. The movement, which started with the name of Independence Movement in 1969, continued struggle with the name the National Vision later. Since 1970 up to the present, the national movement, which has been on way to becoming a political party, had been closed for four times during its political life, it has been claiming that its political party was contrary to secularism. Throughout the process of becoming a political party, they have introduced various concepts and discourses and innovations within their organizational structure and basic principles. The fact that the national vision movement determined its organizational model and certain rules based on the basic principles that are both Islamic and suitable to the country conjecture shows its unique structure. Its discourse of which the priority is morality and morale revealed a new educational model. It has created a unique economic model with its economic outlook; "Fair Economic Order" and "Heavy Industry". Its foreign policy formed D-8 Union as an alternative to the European Economic Common Market and it is the anti-European Union. In terms of law regulations, 'Fair Legal System' has been formed by 'Fair Order' based on Justice, Honesty and Human Rights through a multi-legal system. As a result, the National Vision Movement in Turkish political life has focused on how the Fundamental Principles and Discourses, which were determined as a method of self-study during the fifty-year struggle, were formed and continued.

This article deepens into the reasons for the creation of political parties and for that, the case of the Spanish Syndicalist Party has been chosen. This election responds to the need of knowing the causes of the birth of a political party out of groups that ideologically reject them. It has been necessary to resort to a historical case as the libertarian movement, given their peculiarities and the difficulty to find examples nowadays. The article starts with a differentiation on anti-party sentiments to define the exceptionality of the phenomenon and, after that, it formulates an initial idea that aims to clarify Lipset and Rokkan's theory on cleavages for the formation of parties. Subsequently, based on the previous theory, a series of hypotheses is established about the factors that favor the creation of parties. The empirical analysis confirms the hypothesis and it serves to conclude that the organizational level of the libertarian movement and its lack of success, together with failures in the electoral market, favored the creation of the Syndicalist Party during the 2nd Republic. Finally, the scope of the results and their relationship with similar and current cases is discussed.gles Along with Communists, the Nazis were the main contenders in the climate of latent civil war lived in Germany in the final years of the Republic of Weimar. Their Assault Division or SA was decisive in breeding an atmosphere of capillary and mimetic violence in the whole country. This article deals with violence among "political enemies" in a specific neighbourhood of the German capital. Relying on archive materials, newspapers and literature of the time it is shown how violence on political grounds penetrated daily life, ranging from street-quarrels without major consequences to the death of two activist of the SA in the Nostitz area, the neighbourhood in Berlin-Kreuzberg we focus on. Escalation of violence in there illustrates the political confrontation which best characterizes the country previous to the Nazi seizure of power in 1933. ; Este artículo profundiza en las razones de la creación de los partidos políticos y para ello he escogido el caso del Partido Sindicalista español. Esta elección responde a la necesidad de conocer los motivos del nacimiento de un partido político desde grupos que los rechazan ideológicamente. Hemos tenido que acudir a un caso histórico como el del movimiento libertario, dadas sus peculiaridades y la dificultad de encontrar ejemplos en la actualidad. El artículo parte de una diferenciación sobre los sentimientos antipartidistas para definir la excepcionalidad del fenómeno y, tras esto, se formula una idea inicial que pretende matizar la teoría de los cleavages de Lipset y Rokkan para la formación de partidos. Posteriormente, sobre la base de la teoría previa, se establecen una serie de hipótesis sobre los factores que favorecen la creación de partidos. El análisis empírico confirma las hipótesis y permite concluir que el nivel organizativo del movimiento libertario y su falta de éxito, junto con la aparición de fallos en el mercado electoral, favoreció la creación del Partido Sindicalista durante la II República. Finalmente, se discute el alcance de los resultados y su relación con supuestos similares y actuales.

The analysis results of the military use of artillery in the anti-terrorist operation in the east of the country indicate a significant amount of fire tasks, which relied on artillery and the high intensity of their implementation by artillery units, which negatively affected the technical condition of artillery systems. The monitoring of the technical state of the artillery armament of the Armed Forces of Ukraine indicates a sufficient degree of the trunk channels wearing out for a significant number of artillery systems, which directly affects the effectiveness of the fire tasks execution by artillery units.Due to the lack of artillery units provided by artillery ballistic stations, the determination of the change in the initial speed of the shells is usually carried out with the help of gunmeters, and not all artillery systems have tables of dependence on deflection of the initial speed of the projectiles due to the extension of the charging chamber. Taking into account the above, the question of determining the dependence of the deviation of the initial speed of the projectiles due to the extension of the charging chamber is a vital and important task. As an accessible method of determining deflection parameters of initial velocities of shells through the extension of the artillery gun charging chamber, a methodological approach with the use of internal ballistics tables is proposed.The basis of this approach is to take into account the effect of mechanical wearing out on the gun barrel channel to change the initial velocity of the projectile using known tabular dependencies. Input parameters of the methodical approach are: gauge caliber; coefficient of taking into account the depth of cuts; formular length of the charging chamber; volume of charging chamber; full path of the projectile by the trunk channel; the weight of the projectile; maximum pressure of powder gases; weight of powder charge.The proposed methodological approach is designed to improve the ballistic training activities carried out in artillery units and to develop dependency tables to determine the change in the initial velocity of the shells with the help of a gun measuring instrument for artillery systems. ; Мониторинг технического состояния артиллерийского вооружения Вооруженных Сил Украины свидетельствует о достаточной степени износа каналов стволов для значительного количества артиллерийских систем, что непосредственно влияет на эффективность выполнения огневых задач артиллерией. В статье приведен порядок и особенности определения отклонения начальных скоростей снарядов из-за удлинения зарядной каморы артиллерийских орудий с использованием таблиц внутренней баллистики; предоставлена информация о взаимосвязи между основными параметрами внутренней баллистики и их влиянием на значение начальной скорости снарядов; определен перечень исходных данных необходимых для определения уровня падения начальной скорости снарядов для артиллерийских систем с известным уровнем износа канала ствола. ; Моніторинг технічного стану артилерійського озброєння Збройних Сил України свідчить про достатній ступінь зносу каналів стволів для значної кількості артилерійських систем, що безпосередньо впливає на ефективність виконання вогневих завдань артилерією. У статті наведено порядок та особливості визначення відхилення початкових швидкостей снарядів через подовження зарядної камори артилерійських гармат з використанням таблиць внутрішньої балістики; надано інформацію про взаємозв'язок між основними параметрами внутрішньої балістики та їх впливом на значення початкової швидкості снарядів; визначено перелік вхідних даних, необхідних для визначення рівня падіння початкової швидкості снарядів для артилерійських систем з відомим рівнем зносу каналу ствола.

La presencia de la idea de humanismo en la obra de Edward Said es uno de los problemas más grandes del pensamiento del intelectual palestino-estadounitense. De hecho, parece una aporía irresoluble la presencia en el pensamiento de Said de un estilo de pensamiento que tiene sus raíces en el post-estructuralismo francés y de una reivindicación de la herencia "humanista". Para entender el humanismo saidiana es importante, en primer lugar situar el humanismo saidiano en el ámbito poscolonial. En particular, es importante comprenderla relación entre el humanismo y las luchas anticoloniales. Desde un punto de vista teórico, la mejor manera de enfrentar el problema de humanismo es a partir del libro Humanismo y crítica democrática, que permite de analizar retrospectivamente toda la producción cultural de Said, desvelando la coherencia oculta de su pensamiento. La elaboración teórica de Said, que siempre es muy conciso y a veces insatisfactoria, se funda esencialmente sobre dos supuesto derivado del filósofo napolitano Giambattista Vico. El primer presupuesto se basa sobre sobre el principio clave de Vico, o sea la idea que los seres humanos hagan su propia historia y, por hacerla, la puedan conocer. El segundo supuesto teórico saidiano, igualmente derivado de Vico, es la constitutiva indefinición de la "naturaleza humana". A través de estos presupuestos, el humanismo saidiano se puede entender, por su construcción filosófica,como "humanismo sin hombre" en el sentido que renuncia a establecer cualquier definición ontológico-antropológica del "Hombre". La idea de hombre no se puede rescatar simplemente haciéndola más inclusiva, pero la idea de humanidad sí se puede tomar como base de un pensamiento poscolonial, no binario y no excluyente, si se acepta que la humanidadno se puede definir a través de ningún tipo de racionalidad a priori. ; The presence of the idea of humanism in Edward Said's work is one of the most important problem of his thinking. In fact, the presence of both the reference to "humanist" legacy and a style of thinking rooted in French Post-structuralism appears as an unsolvable conundrum.In order to fully understand Saidian humanism it is important, first, to situate it in the postcolonial background. In particular, it must be grasped the relation between humanism and anti-colonial struggles. From a theoretical point of view, the best way to study the meaning of humanism is to start from Humanism and Democratic Criticism, that allows to analyse retrospectively the whole of Said's works, showing the hidden coherence of his thought. Said's theoretical elaboration, always very concise and sometimes unsatisfactory, is grounded mainly on two assumptionas inspired by the Neapolitan philosopher Giambattista Vico. First, the idea that human beings make their own history, and since they make it they can know it. Second, is that the "human nature" is constitutively undetermined. These assumptions permit to understand Saidian humanism, from a philosophical point of view, as a "humanism without man", i.e a humanism that renounce to elaborate any onological-anthropological idea of "Man". This idea cannot be "fixed" making it more inclusive, but the idea of "humanity" may be the basis of a non-binary and non-discriminative postcolonial thinking, if we accept the idea that humanity cannot be defined by any type of apriori rationality.

The article considers political, economic and ideological factors of influence on the Belarusian-German relations. The author identifies such events of the late 20th – early 21st centuries as the collapse of the Soviet Union and the formation of independent states in the post-Soviet space, the unification of Germany, the formation and expansion of the EU as political factors. Special emphasis is placed on the differences between the Belarusian-German relations before and after 1994 and the importance of the internal political situation in Belarus in this regard. The author contrasts the position of Germany on this issue in the first years of independence and after the election of President Alexander Lukashenko, when the issues of human rights and democracy were put forward by Germany as a condition for expanding political cooperation between our countries. Much attention is paid to the argumentation of the thesis on the dependence of the foreign policy of Germany, including bilateral relations with Belarus, on the consolidated policy of the European Union. It is emphasized that despite the demonstration of independence in determining the nature of the Belarusian-German relations, Germany often supported the anti-Belarusian EU resolutions under far-fetched pretexts. At the same time, economic ties between Belarus and Germany are singled out as a positive factor. A number of statistical data confirming the overall positive dynamics of their development are given. However, a more comprehensive comparative analysis of exports and imports shows periodic declines in economic cooperation. One of the reasons the author calls the aggravation of the political and economic situation in Germany. In this regard, he notes the presence of ideological factors of influence, in particular, the growth in the Federal Republic of Germany of extreme right wing and rightleftsentiments, populism in party programs and the decline in the popularity of leading parties. ; Рассматриваются политические, экономические и идеологические факторы влияния на белорусско-германские отношения. В качестве политических факторов автор выделяет такие события конца XX – начала XXI в., как распад Советского Союза и образование независимых государств на постсоветском пространстве, объединение Германии, образование и расширение ЕС. Делается акцент на отличиях белорусско-германских отношений до и после 1994 г. и значимости в связи с этим внутриполитической обстановки в Беларуси. Автор противопоставляет позицию ФРГ по этой проблеме в первые годы независимости Беларуси и после избрания А. Г. Лукашенко Президентом Республики Беларусь, когда вопросы соблюдения прав человека и демократии были выдвинуты Германией в качестве условия расширения политического сотрудничества между странами. Аргументируются тезисы о зависимости внешнеполитического курса ФРГ, в том числе и двусторонних отношений с Беларусью, от консолидированной политики ЕС. Подчеркивается, что несмотря на демонстрацию самостоятельности в определении характера белорусско-германских отношений, ФРГ под надуманными предлогами зачастую поддерживала антибелорусские резолюции ЕС. Вместе с тем выделяются экономические связи Беларуси и Германии. Приводится ряд статистических данных, подтверждающих общую положительную динамику их развития. Однако более полный сравнительный анализ экспорта и импорта показывает периодические спады экономического сотрудничества. Одной из причин автор называет обострение политической и экономической ситуации в самой Германии. В связи с этим отмечается наличие идеологического фактора влияния, в частности, рост в ФРГ крайне правых и левых настроений, популизма в партийных программах и падение популярности ведущих партий.

The author of the article examines political development of Slovak Republic in 1994-1998 years through the prism of manifestation of authoritarian and democratic characteristics. A conclusion is made about the functioning of the hybrid political regime with a clear tendency towards authoritarianism.The following undemocratic features of the political regime in 1994-1998 were highlighted: the power in the country is concentrated in the hands of the parliamentary-governmental coalition led by a charismatic leader; attempts to change institutional rules of political development in order to concentrate power; the transformation of the parliament (a parliamentary majority) into an instrument of influence of the head of the executive branch; neglect of the rights of the parliamentary opposition, obstructing its activities; the use of law enforcement services, special services for political struggle, prosecution of opposition representatives; restrictions and violations of the rules of electoral competition and democratic expression of the will of the citizens; strengthening control over the media; incitement of national intolerance and increase of value fragmentation of society; foreign policy goals were sacrificed to domestic political tasks regarding the concentration of power; non-transparent privatization and corruption.At the same time, democratic features can be noted alongside authoritarian ones: activity of civil society, opposition parties, non-governmental organizations; crystallization of the political interests of society in the planes «pro-Meciar–anti-Meciar» and «East–West»; citizens' awareness of the undemocratic actions of the government and the desire to resist it, especially in the context of the 1998 elections; relatively independent and critical position of institutions included in the system of power distribution (President, Constitutional Court, parliamentary opposition).Factors and preconditions, which did not promote democratization, were found out: imperfect institutional structure, conflict type of political culture, differentiation of the political elite, actualization of the national question, weak distribution of democratic values, social economic difficulties, etc. ; Автор статті досліджує політичний розвиток Словацької Республіки в 1994-1998 рр. крізь призму прояву авторитарних і демократичних характеристик. Зроблено висновок, про функціонування гібридного політичного режиму з чітко вираженою тенденцією розвитку до авторитаризму. З'ясовано наступні недемократичні ознаки політичного режиму в 1994-1998 рр.: концентрація влади в державі в руках парламентсько-урядової коаліції на чолі з харизматичним лідером; спроби зміни інституційних правил політичного розвитку з метою концентрації влади; перетворення парламенту (парламентської більшості) в інструмент впливу глави виконавчої влади; нехтування правами парламентської опозиції, перешкоджання їй в діяльності; використання правоохоронних органів, спецслужб для політичної боротьби, переслідування представників опозиції; обмеження і порушення правил виборчої конкуренції та демократичного волевиявлення громадян; посилення контролю над ЗМІ; розпалювання національної нетерпимості та посилення ціннісного розколу в суспільстві; нетранспарентна приватизація і корупція; для концентрації влади зовнішньополітичні цілі приносилися в жертву внутрішньополітичним завданням.Водночас поряд з авторитарними виокремлено й демократичні характеристики: активізація опозиційних партій, неурядових організацій, громадянського суспільства; кристалізація політичних інтересів суспільства в площині «мечіризм–антимечіаризм» та віссю «Схід–Захід»; усвідомлення громадянами недемократичності дій уряду та бажання йому опиратися, насамперед в контексті виборів 1998 р.; відносно незалежна і критична позиція інститутів, включених у систему розподілу влади (президент, Конституційний суд, парламентська опозиція).З'ясовано передумови і чинники, які не сприяли демократизації: недосконала інституційна структура, конфліктний тип політичної культури, розщепленість політичної еліти, актуалізація національного питання, слабке поширення демократичних цінностей, соціально-економічні труднощі країни та ін.

Ces dernières années, avec la montée du sentiments anti-mondialisation, les frictions commerciales internationales ont progressivement augmenté. Le 22 mars 2018, le gouvernement américain a annoncé l'augmentation des droits de douane sur des produits chinois de l'ordre de 60 milliards de dollars, provoquant une guerre commerciale de grande ampleur entre la Chine et les États-Unis. Depuis lors, la guerre commerciale sino-américaine s'est intensifiée et le montant total des marchandises soumises à l'augmentation des tarifs dépasse désormais 300 milliards de dollars. Bien qu'il y ait eu pas mal de frictions commerciales entre la Chine et les États-Unis, une guerre commerciale d'une telle ampleur est encore rare dans l'histoire diplomatique des deux pays. En tant que guerre commerciale complexe avec des conséquences de grande portée, ses causes principales sont réexaminées sous trois aspects : le commerce bilatéral, les investissements et la propriété intellectuelle. Par ailleurs, cet article explore la solution possible pour terminer cette friction commerciale et ses impacts à court terme sur l'économie chinoise. Le contenu principal de chaque partie est les suivants : Le premier chapitre analyse le différend entre la Chine et les États-Unis sur des questions de commerce bilatéral. À partir des caractéristiques du volume et de la structure du commerce sino-américain, l'article discute de demandes principales des États-Unis sur l'équilibre commercial : la réduction des droits de douane de la Chine, l'élimination des subventions pour certaines industries et la marchéisation du taux de change du RMB. Le second chapitre parle de différend sur le problème des investissements directs étrangers en Chine. En présentant l'ampleur actuelle et la structure de l'IDE des États-Unis en Chine, ainsi que la politique d'investissement étranger de la Chine, cette partie analyse la demande de l'administration Trump pour réduire davantage les limitations d'accès au marché d'investissement en Chine. Le troisième chapitre analyse les problèmes sur la protection de la propriété intellectuelle en Chine. À partir d'une analyse du rapport 301 des États-Unis contre la Chine, cette partie montre que le mécontentement des États-Unis à cet égard relève essentiellement des problèmes d'investissement bilatéraux entre les deux pays, et considère ces problèmes comme une excuse du gouvernement américain pour déclencher une guerre commerciale. Le chapitre suivant explore la solution possible pour terminer cette friction bilatérale. Selon les demandes des États-Unis présentées dans les chapitres précédents, ce chapitre analyse les concessions que la Chine pourrait faire dans cette guerre commerciale. En combinant les caractéristiques de négociation commerciale de l'administration Trump, l'article estime que cette guerre commerciale se finirait par la signature d'un nouvel accord commercial entre États-Unis et le Chine. Le dernier chapitre mesure l'impact possible de la guerre commerciale sur la future économie chinoise. En se basant sur la méthode de demande agrégée, cet article fait une analyse empirique sur les impacts possibles de cette guerre en utilisant le tableau entrées-sorties non compétitif de la Chine. Les résultats montrent que, à court terme, les exportations auraient une influence importante sur la croissance économique chinoise, alors que les importations et les IDE y exerceraient un impact faible. Après cette guerre commerciale, la réduction des excédents commerciaux donnerait lieu à une baisse à court terme d'environ 1,4% au taux de croissance du PIB chinois. Sous l'hypothèse de la mise en oeuvre d'une politique de relance économique modérée de la Chine, la baisse du taux de croissance du PIB serait d'environ 1%.

The world is in crisis. Crisis is a term that accounts for some difficulty in the countries' social dynamics. For this reason, the idea of the World-System crisis is set out to explain all the social variations, which emerge from situations that can't be resolved until other exogenous factors intervene. Why this crisis occurs? and what does crisis consist of? The latter can be economic (currency devaluation, rising fuel prices, unemployment, low remunerations), political (international blockades, distrust in political parties and breakdowns of democracies), ethical (anti-values, anomie and corruption) and ecological (natural disasters due to climate change and environmental displacement); these are aspects which, in the following paper, are going to be analyzed in relative to one of the major problems nowadays: the transnational migration phenomenon. Consequently, our aim is to study the direct relationship between the current World-System crisis and the transnational migration phenomenon "south-north". In the next pages, we examine the World-System crisis problem, then we analyze the crisis effects on migration and, lastly, we reflect on the relationship between the crisis and the phenomenon of migration. For that, we analyze Immanuel Wallerstein's and Aníbal Quijano's contributions about the World-System crisis and the modern Eurocentric colonial power pattern crisis. We consider the last theoretical proposals for being the ones with the greatest repercussion in the world. In addition, we examine César Germaná's and Alain Touraine's contributions on the issue of crisis. Finally, for the subject of chaos we collect some contributions from George Balandier and Ilya Priogogine. ; El mundo está en crisis. Crisis es un término que da cuenta de alguna dificultad en las dinámicas sociales de los países. Por esta razón, se plantea la idea de crisis del sistema mundo para explicar todas las alteraciones sociales que surgen a partir de situaciones que no pueden resolverse hasta que intervengan otros factores externos. Por qué la crisis y en qué consiste la crisis: económicas (devaluación de la moneda, incremento de precios de los combustibles, desempleo y bajas remuneraciones), políticas (bloqueos internacionales, desconfianza en los partidos políticos y quiebres de las democracias), éticas (antivalores, anomia y corrupción) y ecológicas (desastres naturales por efectos del cambio climático y desplazados ambientales); constituyen aspectos que en el presente trabajo vamos a analizar con relación a uno de los mayores problemas hoy: el fenómeno de la migración transnacional. En consecuencia, nuestro objetivo es estudiar la relación directa entre la crisis del sistema mundo hoy con el fenómeno de la migración transnacional "sur norte". En las siguientes páginas examinamos el problema de la crisis del sistema mundo, luego, analizamos los efectos de la crisis en la migración y, finalmente, reflexionamos sobre la relación de la crisis y el fenómeno migratorio. Para ello, analizamos los aportes sobre el problema de la crisis del sistema mundo de Inmanuelle Wallerstein y sobre la crisis del patrón de poder colonial moderno eurocentrado de Aníbal Quijano. Consideramos estas dos propuestas teóricas por ser las de mayor repercusión en el mundo. Asimismo, examinamos los aportes al tema de la crisis de César Germaná y Alain Touraine. Para la temática de caos recogemos algunos aportes de George Balandier e Ilya Prigogine.

Aim. Since the irrational use of medicine increases the risk of morbidity and mortality in hypertension, this study was aimed to evaluate antihypertensive pharmacotherapy at two districts of Northern Cyprus (NC).Material and methods. A total of 148 prescriptions including antihypertensive drugs (n=181) were obtained by the aid of five pharmacists between November 2017 August 2018 and evaluated regarding the antihypertensive drug choices and good prescribing principles. The prescribed antihypertensive agents were classified according to the Anatomical Therapeutic Chemical Classification System (ATC) 2, 3 and 5 and the prescriptions were evaluated regarding the availability of format information.Results. The mean of antihypertensive agents per prescription was 1.2±0.6. According to the ATC-3 subclassification, beta-blockers (22.1%), angiotensin receptor blockers (ARBs) (22.1%), calcium channel blockers (20.4%), angiotensin converting enzyme inhibitor (ACE) inhibitors (17.7%), diuretics (13.8%) and anti-adrenergic drugs (3.9%) were prescribed. According to the ATC-5 subclassification, the most common prescribed antihypertensives were metoprolol (16.6%), amlodipine (16.0%), furosemide (8.8%), captopril (7.7%) and losartan (6.6%). There were no significant relation between the prescribed antihypertensive agents and gender and the physicians serving either in governmental or private hospitals. There were shortcomings in the prescriptions such as age, diagnosis and drug information which were crucial for the chosen of an appropriate antihypertensive agent.Conclusion. This first pharmacoepidemiological study about antihypertensive drug utilization in NC indicates the imperfections of physicians in terms of prescribing antihypertensive agents according to the guidelines and writing a "legible and good" prescription that contains full information. These findings underline necessity of educational interventions for physicians to disseminate rational use of medicine (RUM) in the NC. ; Цель. Поскольку нерациональное применение лекарственных средств при гипертонии приводит к росту заболеваемости и смертности, целью данного исследования является оценка антигипертензивной фармакотерапии на основе данных из двух районов Северного Кипра. Материал и методы. В период с ноября 2017 г. по август 2018 г. при помощи 5-ти фармацевтов было собрано 148 рецептов, содержащих назначение антигипертензивных препаратов (общее количество 181), проведена оценка рациональности выбора препаратов и надлежащего алгоритма их назначения. Назначенные антигипертензивные действующие вещества определялись по системе анатомо-терапевтическо-химической классификации (АТХ) как класс 2, 3 и 5. Рецепты оценивались с точки зрения соответствия формату.Результаты. Среднее количество антигипертензивных препаратов в рецепте составило 1,2±0,6. В рамках подкласса АТХ-3 выделялись бета-блокаторы (22,1%), блокаторы рецепторов ангиотензина (БРА) (22,1%), антагонисты кальция (20,4%), ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента (АПФ) (17,7%), диуретики (13,8%) и анти-адренергические средства (3,9%). По подклассу АТХ-5 часто назначаемыми гипотензивными веществами являлись метопролол (16,6%), амлодипин (16,0%), фуросемид (8,8%), каптоприл (7,7%) и лозартан (6,6%). Статистически значимой корреляции типа антигипертензивного вещества и пола врача, его назначившего, а также его принадлежности государственному или частному лечебному учреждению не выявлено. В исследуемых рецептах обнаружены недочеты оформления, такие как отсутствие сведений о возрасте пациента, его диагнозе, а также указаний по применению препарата. Эта информация необходима для корректного выбора антигипертензивного препарата.Заключение. Это первое фармакоэпидемиологическое исследование применения гипотензивных препаратов на территории Северного Кипра выявило недостатки в работе врачей, назначающих антигипертензивные средства, в частности, неполное следование рекомендациям и выписка рецепта, не содержащего полную информацию. Эти результаты свидетельствуют о необходимости обучающих мероприятий для врачей для внедрения принципов рационального использования лекарственных средств в регионах Северного Кипра.

1 recurso en línea (Páginas 149-175) ; El artículo tiene como objetivo analizar la forma como jóvenes conscriptos argentinos fomentaron el ideal patriótico en tres casos de movilización militar: la destitución del presidente de facto Juan Carlos Onganía (1970), el llamado «Operativo Independencia» (1975) y el «Operativo Soberanía» (1978). En los tres casos seleccionados, se desarrollaron concepciones acerca del esfuerzo que la patria demandaba de los jóvenes que cumplían con su deber cívico dentro del servicio militar obligatorio. A su vez, en lo cotidiano, la experiencia bélica matizó tales lineamientos a la luz de las propias concepciones que los conscriptos tenían de lo que implicaba el deber. Partiendo de la metodología que aporta el campo de la historia de las emociones, se buscará entonces, comprender el cruce entre los esfuerzos por condicionar las experiencias emotivas de los jóvenes y la formación de contradiscursos y espacios de contra hegemonía. Asimismo, la puesta en valor de conceptos tales como «nacionalismo banal», permitirá debatir sobre las diversas formas que la identidad nacional constituyó, en tres coyunturas particulares que incentivaron la instauración de un fervor bélico nacional. ; Le but de cet article est d'analyser la façon dont des jeunes conscrits argentins ont encouragé l'idéal patriotique dans trois cas de mobilisation militaire : la destitution du président de facto Juan Carlos Onganía (1970), ce qu'on appelle l'Opération Indépendance » (1975) et l' « Opération Souveraineté » (1978). Dans les trois cas choisis, des conceptions ont été développées à propos de l'effort que la patrie demandait à des jeunes accomplissant leur devoir civique dans le cadre du service militaire obligatoire. Cependant, l'expérience de la guerre au jour le jour a nuancer de telles directrices qui sont entrées en collision avec les conceptions que les conscrits eux mêmes avaient à propos du devoir et de ses conséquences. En reprenant la méthodologie propre à l'histoire des émotions, on cherchera à comprendre ce carrefour entre les efforts fait pour conditionner les expériences émotives des jeunes et la formation de contre-discours et des espaces de contrehégémonie. De même, la mise en valeur de concepts tels que « nationalisme », permettra de débattre sur les diverses formes prises par l'identité national en trois étapes cruciales ayant suscité l'instauration d'une ferveur nationale guerrière. ; This paper analyzes the way in which conscripted Argentine youth supported the patriotic ideal in three cases of military mobilization: the impeachment of the de facto President Juan Carlos Onganía (1970), the so called «Operation Independence» (1975) and «Operation Sovereignty» (1978). These three cases, developed conceptions about the effort that the Homeland demanded from youth serving their civil duty by means of compulsory military service. At the same time, in daily life, this conception of war experience was nuanced by the conscripts´ own understandings of the meaning of duty. This study is based on a methodology that contributes to history of emotions and seeks to understand the cross between efforts to condition the emotional experiences of youth and the formation of counter-discourses and anti-hegemonic spaces. In the same way, the act of giving value to concepts such as «banal nationalism», will enable a debate about different forms in which national identity constituted a national war fervor in three particular moments. ; Bibliografía y webgrafía: 170-175.

In the article the authors attempted to analyze the character of changes in forms of confrontation and armed struggle as one of its elements. They turn the spotlight on views of Russian theorists who purposefully prepared to the war.The article clarifies main forms and means of conducting hybrid war as a phenomenon that emerged long before but received exact definition at the beginning of the millennium. The authors confine attention to redistribution of roles when methods of information, political and economic confrontation take center stage instead of classical armed struggle. The main instrument in hybrid war becomes the notorious «the fifth column» that is turncoats, controlled by the enemy legal and clandestine opposition groups, their active social basis, different irregular armed formations of local population.The following difference is in accelerated legalization of political forces that oppose the state authority by means of their right to represent people who allegedly clamor against tyranny of the acting rulers. Meanwhile, all methods of struggling for power (including armed struggle) on the part of controlled by the aggressor turncoats and opposing political groups (including insurgents) are acknowledged as legitimate.Characteristic peculiarity of wars of modern type is the fact that political elites and state population do not straightaway recognize what happens. Uncertain attempts of political authority to stabilize situation in the country appear to be inefficient in most cases.Waging war against Ukraine, Russia tries to overcome its own inferiority complex regarding The United States laying claim to the status of a hyper-power state. And though nowadays nobody threatens to attack Russia, anti-Western frenzy is used once again to deflect attention away from domestic economic and social problems.Key words: struggle; hybrid war; armed forces; confrontation; military conflict; forms and means of struggle. ; У своїй статті автори зробили спробу проаналізувати характер змін форм протиборства і збройної боротьби як одного з її елементів. Висвітлено погляди російських військових теоретиків, які готувались до війни цілеспрямовано.Розкрито основні форми і способи ведення гібридної війни як феномену, що проявляв себе давно а отримав конкретне визначення тільки на початку тисячоліття. Серед них автори акцентують увагу на перерозподіл ролей, коли замість класичної збройної боротьби на перше місце виходять методи інформаційного, політичного і економічного протиборства. Головним інструментом гібридної війни стає горезвісна «п'ята колона» – агентура впливу, контрольовані противником легальні і підпільні опозиційні групи, їх активна соціальна база, різні іррегулярні збройні формування місцевого населення.Наступна відмінність – прискорена легалізація політичних сил, що виступили проти державної влади, шляхом визнання їх права представляти народ, який нібито виступив проти тиранії правителів, що діяли. При цьому всі методи боротьби за владу (включаючи збройну) з боку підконтрольних агресорові агентур впливу і опозиційних політичних угрупувань (зокрема незаконних збройних) визнаються правомочними.Характерною особливістю війн нового типу стає те, що політичні еліти і населення держави не відразу усвідомлюють, що відбувається. Невпевнені спроби політичного керівництва стабілізувати обстановку в країні найчастіше виявляються невдалими.Веденням гібридної війни з Україною Росія намагається подолати власний комплекс неповноцінності відносно Сполучених Штатів, претендуючи на статус великої держави. І хоча на сьогоднішній день ніхто не погрожує напасти на Росію, антизахідна істерія знов використовується для відвернення уваги від внутрішніх економічних і соціальних проблем.Ключові слова: боротьба; гібридна війна; збройні сили; протиборство; військовий конфлікт; форми і способи боротьби.

The OUN (Organization of Ukrainian Nationalists) is part of the history of the Ukraine in the 20th century and it is important to take it into account when discussing the subject of Ukrainian independence. It is impossible to understand the historic events and nowaday processes without objective research of the OUN and considering it as a part of the Ukrainian national independence movement in the 20th century. The article describes OUN's activities in Galicia during 1938–1939 which is based on documents from Warsaw's Central Archives of Modern Records (AAN – Archive of New Acts) and also other published sources. The main theme of this article is that the OUN paid an important role in political events in the Carpathian Ukraine (creation of military troops for example); it also influenced the situation in Poland internally.The OUN's activities in Carpathian Ukraine also had an influence on the political situation in Galicia. It worried Polish special services and they watched and analyzed the OUN's actions not only in Poland but also in Czechoslovakia, Germany, Austria and other countries. Polish Special Services documented and analysed activities of the OUN in the Carpathian Ukraine and Galician society and noted the increase of national self-identity.The OUN actively supported Carpathian Ukraine and took active part in the creation of its military forces which lead to strengthening the OUN's position in Western Ukrainian society. On top of that the OUN started large scale propaganda regarding the creation of a Ukrainian independent state.However, the role of the OUN in development of political events in Carpathian Ukraine and how it influenced changes of political situation in Galicia still have not been fully established.Nonetheless, based on just some documents from the Polish Archives from the era of Carpathian Ukraine gives us enough information to conclude that the OUN played an important part in the development of historic events in Carpathian Ukraine in general and in the creation of its military forces in particular; it also influenced Poland. It is also clear that the Government of the Second Polish Republic (Rzeczpospolita Polska) was worried and they questioned how the Polish Ukrainian national minority might behave in the event of future war. The establishment of Carpathian Ukraine grew hopes and desires of Ukrainian minorities in Poland for national identity and statehood independence. The Polish Government saw big dangers especially in the OUN influencing the Ukrainian youth. Based on the information which was analysed from achive documents it is clear that the OUN played a major part in influencing political views of Ukrainians from Galicia in 1938–1939 and also in the growth of the national identity of Ukrainians and their anti–polish views ; Вивчення діяльності ОУН у контексті формування і реалізації ідеї незалежності України – одна із важливих складових української історії ХХ ст. Без об'єктивного дослідження ОУН як складової українського національно-визвольного руху неможливе усвідомлення історичних подій, явищ і процесів, які відбуваються сьогодні. У пропонованій статті, на основі матеріалів з Архіву Актів Нових (Варшава), а також деяких опублікованих джерел, охарактеризовано специфіку діяльності ОУН у період 1938–1939 рр. на території Галичини. Особливу увагу звернено на роль, яку відіграла ОУН у розвитку політичних подій в Карпатській Україні, зокрема, створенні її військових формувань, і як це впливало на зміну політичної ситуації в Галичині. Проаналізовано реакцію польських спецслужб на активізаціюдіяльності ОУН і радикалізацію настроїв у галицькому суспільстві загалом, зростання національної свідомості у її різних проявах, що й було зафіксовано в документах польських архівів

The purpose of the research was to analyze the phenomenon of the new authoritarianism in the XXIth century. New authoritarianism has a similarity with the classic authoritarian regimes of past eras, but also it has significant differences with them. The author captures the growth of authoritarian tendencies in the modern world and the resulting attempts of researchers to theoretically comprehend the phenomenon of authoritarianism, including its nature, factors favoring it, as well as the reasons for its stability and the risks of destabilization. The author cites the warnings of prominent intellectuals (R. Darendorf, s. Huntington) against underestimating the "stealing authoritarianism" as a modern form of a threat to democracy and freedom, as a restriction of the liberal order. The article identifies the factors contributing to the authoritarian trend, as well as the characteristic features of the new authoritarianism: anti-pluralism, restriction of free political activity, spreading xenophobia, etc. The Russian case study shows all the stages of new authoritarianism in the 1990s – 2000s, and its specific modern look (neocorporativism, statehood, the cultivation of traditional values and the image of the enemy represented by the West, etc.) Based on the theoretical model of the "critical moment" (Critical Yuncture), the vulnerable sides of the neo-authoritarian regime are shown, creating for it risks of destabilization. ; Celem artykułu jest analiza nowego autorytaryzmu jako fenomenu pierwszej ćwierci XXI wieku, który wykazuje pewne podobieństwa do klasycznych reżimów autorytarnych z minionych epok, ale także znacznie się od nich różni. Autor odnotowuje wzrost tendencji autorytarnych we współczesnym świecie, a co za tym idzie zwiększenie zainteresowania wśród badaczy fenomenem nowego autorytaryzmu, w tym jego natury, sprzyjających mu czynników, a także przyczyn jego stabilności i ryzyka destabilizacji. Przytacza ostrzeżenia wybitnych intelektualistów (R. Dwrendorf, s. Huntington) przed niedocenianiem "pełzającego autorytaryzmu" jako nowoczesnej formy zagrożenia dla demokracji i wolności oraz ograniczenia liberalnych porządków. Artykuł identyfikuje czynniki przyczyniające się do trendu autorytarnego, a także cechy charakterystyczne nowego autorytaryzmu – antypluralizm, ograniczenie swobodnej działalności politycznej, promocję ksenofobii itp. W artykule przedstawiono rosyjskie studium przypadku: etapy powstawania nowego autorytaryzmu w Rosji w latach 90.–2000., jego specyficzny nowoczesny wygląd (neokorporatyzm, suwerenność, kultywowanie tradycyjnych wartości i wizerunek wroga wobec Zachodu itp.). Na podstawie teoretycznego modelu "momentu krytycznego" (Critical Yuncture) wykazano wrażliwe strony reżimu neoautorytarnego, które stwarzają dla niego ryzyko destabilizacji. ; Целью статьи является анализ нового авторитаризма как феномена первой чет- верти XXI века, имеющего известное сходство с классическими авторитарными режимами прошлых эпох, но и существенные различия с ними. Автор фиксирует рост авторитарных тен- денций в современном мире и обусловленные этим попытки исследователей теоретически осмыслить феномен нового авторитаризма, включая его природу, благоприятствующие ему факторы, а также причины его устойчивости и риски дестабилизации. Автор приводит предо- стережения выдающихся интеллектуалов (Р.Дврендорфа, С.Хантингтона) от недооценки «кра- дущегося авторитаризм» как современной формы угрозы демократии и свободе, как ограни- чения либеральных порядков. В статье выявлены факторы, способствующие авторитарному тренду, а также характерные черты нового авторитаризма – антиплюрализм, ограничение свободной политической деятельности, поощрение ксенофобии и т.д. Представлен российский кейс-стади: этапы формирования нового авторитаризма в России в 1990-е – 2000-е годы, его специфический современный облик (неокорпоративизм, державность, культивирование тради- ционных ценностей и образа врага в лице Запада и т.д.). С опорой на теоретическую модель «критического момента» (Critical Yuncture) показаны уязвимые стороны неоавторитарного ре- жима, создающие для него риски дестабилизации.