Corruption becomes the greatest enemy most countries face including Indonesia. Commitment to eradicate corruption significantly increases yet it would be meaningless if it is not supported by adequate legislation to implement the law effectively. Reversal burden of proof essentially aims to facilitate law enforcers to seek and disclose assets a suspect owns allegedly as corruption crime. The principle of reversal burden of proof was originated from Anglo-Saxon countries and this still applies to certain cases such as bribery-related gratifications as Malaysia and Singapore implement. In Indonesia, provisions on the principle of reversal burden of proof have been long recognized even since 1960 on the first law on corruption crimes. Nevertheless, for more than a half of century, the provision on reversal burden of proof has never been implemented. It occurs since articles which govern the issues barely provide clear regulation. It only mentions the principle yet never issues an implemented regulation to support the principle. In regards to this, the research is aimed at investigating, seeking and analyzing the weaknesses in implementing the principle of reversal burden of proof in corruption crimes recently as well as discussing obstacles in law enforcement. ; Коррупция становится величайшим врагом в большинстве стран мира, в том числе и в Индонезии. Борьба с коррупцией сегодня существенно усиливается, но она оказывается бессмысленной, если не подкреплена надлежащим законодательством, которое должно обеспечивать эффективную реализацию закона. В этих условиях бремя переноса доказывания в основном направлено на то, чтобы помочь правоохранительным органам находить и раскрывать активы, которыми владеет подозреваемый, полученные преступным путем. Принцип переноса бремени доказывания берет начало в англо-саксонской правовой системе и все еще применяется в некоторых случаях, таких как взяточничество, в Малайзии и Сингапуре. В Индонезии положение, касающееся принципа бремени доказывания, было введено в1960 г. с принятием первого закона о коррупционных преступлениях. Тем не менее, на протяжении более полувека положение о переносе бремени доказывания никогда не применялось. Это происходит потому, что статьи, которые регулируют данные вопросы, едва обеспечивают четкое регулирование. В них только упоминается о данном принципе, но не установлен механизм реализации. В связи с этим целью нашего исследования является анализ недостатков в реализации принципа переноса бремени доказывания в коррупционных преступлениях, а также путей их устранения в правоохранительной работе. ; Корупція стає найбільшим ворогом багатьох країн світу, в тому числі Індонезії. Боротьба з корупцією сьогодні істотно посилюється, але вона є марною, якщо не забезпечена відповідними законодавчими нормами. У цих умовах тягар перенесення доведення в основному спрямований на те, щоб допомогти правоохоронним органам знаходити й розкривати активи, якими володіє підозрюваний і які отримано злочинним шляхом. Принцип перенесення тягаря доведення походить з англо-саксонської правової системи і досі застосовується щодо деяких злочинів, таких як хабарництво, в Малайзії та Сінгапурі. В Індонезії положення принципу перенесення тягаря доведення набули чинності в 1960 р. з прийняттям першого закону про корупційні злочини. Проте впродовж більш ніж півстоліття ці законодавчі положення ніколи не застосовувались. Це пояснюється тим, що статті, які стосуються цього принципу, не забезпечують його регулювання.Тож метою статті є аналіз недоліків у реалізації принципу перенесення тягаря доведення в корупційних злочинах, а також шляхів їх усунення в правоохоронній роботі.
Effective administrative and legal regulation of forensic activity depends on the goals and objectives. Ukrainian society began to radically restructure its national system of law, enshrining the principle of the rule of law in the Constitution in 1996 and ratifying in 1997 the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. This article purpose is to define the main goals and objectives of the state to ensure effective forensic activities in the context of European integration. Ukrainian obligations to European community to build a developed and sustainable democracy and market economy require it, first of all, to focus the entire national system of law on such European values as democracy, respect for people and fundamental rights and freedoms, the rule of law, etc. For our state, the principle of the rule of law is related to the practice of the European Union, therefore, the main strategic direction is European integration. Within the framework of European cooperation, the field of justice in general and law enforcement and judicial authorities in particular are acquiring particular importance. Effective implementation of judicial reform and the fight against corruption are currently the priority areas of our state on the way to European integration. An important part of implementation of this goal is creation of a modern system of forensic science support of justice that should function effectively through the timely and proper implementation of the goals and objectives set before the subjects of forensic science. ; Ефективне адміністративно-правове регулювання судово-експертної діяльності залежить від поставлених мети та завдань. Українське суспільство почало докорінно перебудовувати свою національну правову систему, закріпивши 1996 року в Конституції принцип верховенства права та ратифікувавши 1997 року Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Мета статті полягає у визначенні основних цілей і завдань держави для забезпечення ефективної судово-експертної діяльності в умовах євроінтеграції. Зобов'язання України перед європейською спільнотою розбудовувати розвинуту та сталу демократію й ринкову економіку вимагають від неї передусім спрямування усієї національної системи права на такі європейські цінності, як демократія, повага до людини та її основоположних прав і свобод, верховенство права та ін. Для нашої держави принцип верховенства права пов'язаний із практикою Європейського Союзу, тому основним стратегічним напрямом є євроінтеграція. У межах європейського співробітництва особливого значення набувають сфера юстиції загалом і правоохоронні й судові органи зокрема. Ефективне проведення судової реформи й боротьба з корупцією сьогодні є пріоритетними напрямами розвитку нашої держави на шляху до євроінтеграції. Важливою складовою реалізації поставленої мети є створення сучасної системи експертного забезпечення правосуддя, яка повинна ефективно функціювати завдяки вчасному та правильному виконанню поставлених суб'єктами судово-експертної діяльності цілей і завдань.
The purpose of the article is to analyze the main factors shaping the investment environment in Ukraine, taking into account global challenges. Methodology. The methodology of the conducted research: comparative analysis; graphical analysis; logical generalization. The results of sociological researches. Results.The main approaches to understanding the theory of investments are analyzed. The process of forming a global investment agreement is described. It analyses the dynamics of the global investment. It carries out the structure of the world investment market in the groups of recipient countries. The dynamics of volume of foreign investments in the economy of Ukraine is conducted. It has been established that the reduction of global investments enhances competition for their attraction. The main prerequisites for attracting investments are identified: fiscal preferences, political and legal stability, level of corruption, level of development of investment infrastructure. The main elements of the investment environment in Ukraine are analyzed. A comparative analysis with countries has been carried out, and their best practices regarding the formation of a favorable investment environment should be used in domestic practice. A thorough study of the results of investor surveys has allowed to identify the main negative factors of the investment environment: unstable political situation, corruption, lack of trust in the judicial system, low level of investment infrastructure development. Practical meaning. The directions of improvement of the conditions of the investment environment in Ukraine (the fight against corruption, ensuring political stability, and further reforming the judicial system) are proposed. Developed proposals have practical value. Prospects for further research. Problems related to the definition of the role of state institutions in the process of regulating the activities of foreign investors are perspective and need further research. ; Метою статті є аналіз основних факторів, які формують інвестиційне середовище в Україні з урахуванням глобальних викликів. Методологія. У процесі дослідження були використані наступні методи: порівняльного аналізу; графічного аналізу; логічного узагальнення. Використано результати соціологічних досліджень. Результати. Проаналізовано основні підходи до розуміння теорії інвестицій. Охарактеризовано процес формування глобальної інвестиційної угоди. Проведено аналіз динаміки руху глобальних інвестиційних потоків, структури світового інвестиційного ринку за групами країн-реципієнтів. Досліджено динаміку обсягу іноземних інвестицій в економіку України. Встановлено, що скорочення обсягів глобальних інвестицій посилює конкуренцію щодо їх залучення. Визначено основні передумови, що сприяють залученню інвестицій: фіскальні преференції, політична та правова стабільність, рівень корупції, рівень розвитку інвестиційної інфраструктури. Проаналізовано основні елементи інвестиційного середовища в Україні. Здійснено компаративний аналіз із країнами, передовий досвід яких щодо формування сприятливого інвестиційного середовища доцільно застосовувати у вітчизняній практиці. Розроблені пропозиції мають практичну цінність. Ґрунтовне вивчення результатів опитувань інвесторів дозволило встановити основні негативні фактори інвестиційного середовища: нестабільна політична ситуація, корупція, відсутність довіри до судової системи, низький рівень розвитку інвестиційної інфраструктури. Практичне значення. Запропоновано напрями покращення умов інвестиційного середовища в Україні: боротьба із корупцією, забезпечення політичної стабільності, подальше реформування судової системи. Перспективи подальших досліджень. Питання, пов'язані із визначенням ролі державних інституцій у процесі регулювання діяльності іноземних інвесторів є перспективними та потребують подальшого дослідження.
The purpose of the article is to analyze the main factors shaping the investment environment in Ukraine, taking into account global challenges. Methodology. The methodology of the conducted research: comparative analysis; graphical analysis; logical generalization. The results of sociological researches. Results.The main approaches to understanding the theory of investments are analyzed. The process of forming a global investment agreement is described. It analyses the dynamics of the global investment. It carries out the structure of the world investment market in the groups of recipient countries. The dynamics of volume of foreign investments in the economy of Ukraine is conducted. It has been established that the reduction of global investments enhances competition for their attraction. The main prerequisites for attracting investments are identified: fiscal preferences, political and legal stability, level of corruption, level of development of investment infrastructure. The main elements of the investment environment in Ukraine are analyzed. A comparative analysis with countries has been carried out, and their best practices regarding the formation of a favorable investment environment should be used in domestic practice. A thorough study of the results of investor surveys has allowed to identify the main negative factors of the investment environment: unstable political situation, corruption, lack of trust in the judicial system, low level of investment infrastructure development. Practical meaning. The directions of improvement of the conditions of the investment environment in Ukraine (the fight against corruption, ensuring political stability, and further reforming the judicial system) are proposed. Developed proposals have practical value. Prospects for further research. Problems related to the definition of the role of state institutions in the process of regulating the activities of foreign investors are perspective and need further research. ; Метою статті є аналіз основних факторів, які формують інвестиційне середовище в Україні з урахуванням глобальних викликів. Методологія. У процесі дослідження були використані наступні методи: порівняльного аналізу; графічного аналізу; логічного узагальнення. Використано результати соціологічних досліджень. Результати. Проаналізовано основні підходи до розуміння теорії інвестицій. Охарактеризовано процес формування глобальної інвестиційної угоди. Проведено аналіз динаміки руху глобальних інвестиційних потоків, структури світового інвестиційного ринку за групами країн-реципієнтів. Досліджено динаміку обсягу іноземних інвестицій в економіку України. Встановлено, що скорочення обсягів глобальних інвестицій посилює конкуренцію щодо їх залучення. Визначено основні передумови, що сприяють залученню інвестицій: фіскальні преференції, політична та правова стабільність, рівень корупції, рівень розвитку інвестиційної інфраструктури. Проаналізовано основні елементи інвестиційного середовища в Україні. Здійснено компаративний аналіз із країнами, передовий досвід яких щодо формування сприятливого інвестиційного середовища доцільно застосовувати у вітчизняній практиці. Розроблені пропозиції мають практичну цінність. Ґрунтовне вивчення результатів опитувань інвесторів дозволило встановити основні негативні фактори інвестиційного середовища: нестабільна політична ситуація, корупція, відсутність довіри до судової системи, низький рівень розвитку інвестиційної інфраструктури. Практичне значення. Запропоновано напрями покращення умов інвестиційного середовища в Україні: боротьба із корупцією, забезпечення політичної стабільності, подальше реформування судової системи. Перспективи подальших досліджень. Питання, пов'язані із визначенням ролі державних інституцій у процесі регулювання діяльності іноземних інвесторів є перспективними та потребують подальшого дослідження.
The author of the article examines political development of Slovak Republic in 1994-1998 years through the prism of manifestation of authoritarian and democratic characteristics. A conclusion is made about the functioning of the hybrid political regime with a clear tendency towards authoritarianism.The following undemocratic features of the political regime in 1994-1998 were highlighted: the power in the country is concentrated in the hands of the parliamentary-governmental coalition led by a charismatic leader; attempts to change institutional rules of political development in order to concentrate power; the transformation of the parliament (a parliamentary majority) into an instrument of influence of the head of the executive branch; neglect of the rights of the parliamentary opposition, obstructing its activities; the use of law enforcement services, special services for political struggle, prosecution of opposition representatives; restrictions and violations of the rules of electoral competition and democratic expression of the will of the citizens; strengthening control over the media; incitement of national intolerance and increase of value fragmentation of society; foreign policy goals were sacrificed to domestic political tasks regarding the concentration of power; non-transparent privatization and corruption.At the same time, democratic features can be noted alongside authoritarian ones: activity of civil society, opposition parties, non-governmental organizations; crystallization of the political interests of society in the planes «pro-Meciar–anti-Meciar» and «East–West»; citizens' awareness of the undemocratic actions of the government and the desire to resist it, especially in the context of the 1998 elections; relatively independent and critical position of institutions included in the system of power distribution (President, Constitutional Court, parliamentary opposition).Factors and preconditions, which did not promote democratization, were found out: imperfect institutional structure, conflict type of political culture, differentiation of the political elite, actualization of the national question, weak distribution of democratic values, social economic difficulties, etc. ; Автор статті досліджує політичний розвиток Словацької Республіки в 1994-1998 рр. крізь призму прояву авторитарних і демократичних характеристик. Зроблено висновок, про функціонування гібридного політичного режиму з чітко вираженою тенденцією розвитку до авторитаризму. З'ясовано наступні недемократичні ознаки політичного режиму в 1994-1998 рр.: концентрація влади в державі в руках парламентсько-урядової коаліції на чолі з харизматичним лідером; спроби зміни інституційних правил політичного розвитку з метою концентрації влади; перетворення парламенту (парламентської більшості) в інструмент впливу глави виконавчої влади; нехтування правами парламентської опозиції, перешкоджання їй в діяльності; використання правоохоронних органів, спецслужб для політичної боротьби, переслідування представників опозиції; обмеження і порушення правил виборчої конкуренції та демократичного волевиявлення громадян; посилення контролю над ЗМІ; розпалювання національної нетерпимості та посилення ціннісного розколу в суспільстві; нетранспарентна приватизація і корупція; для концентрації влади зовнішньополітичні цілі приносилися в жертву внутрішньополітичним завданням.Водночас поряд з авторитарними виокремлено й демократичні характеристики: активізація опозиційних партій, неурядових організацій, громадянського суспільства; кристалізація політичних інтересів суспільства в площині «мечіризм–антимечіаризм» та віссю «Схід–Захід»; усвідомлення громадянами недемократичності дій уряду та бажання йому опиратися, насамперед в контексті виборів 1998 р.; відносно незалежна і критична позиція інститутів, включених у систему розподілу влади (президент, Конституційний суд, парламентська опозиція).З'ясовано передумови і чинники, які не сприяли демократизації: недосконала інституційна структура, конфліктний тип політичної культури, розщепленість політичної еліти, актуалізація національного питання, слабке поширення демократичних цінностей, соціально-економічні труднощі країни та ін.
The author of the article examines political development of Slovak Republic in 1994-1998 years through the prism of manifestation of authoritarian and democratic characteristics. A conclusion is made about the functioning of the hybrid political regime with a clear tendency towards authoritarianism.The following undemocratic features of the political regime in 1994-1998 were highlighted: the power in the country is concentrated in the hands of the parliamentary-governmental coalition led by a charismatic leader; attempts to change institutional rules of political development in order to concentrate power; the transformation of the parliament (a parliamentary majority) into an instrument of influence of the head of the executive branch; neglect of the rights of the parliamentary opposition, obstructing its activities; the use of law enforcement services, special services for political struggle, prosecution of opposition representatives; restrictions and violations of the rules of electoral competition and democratic expression of the will of the citizens; strengthening control over the media; incitement of national intolerance and increase of value fragmentation of society; foreign policy goals were sacrificed to domestic political tasks regarding the concentration of power; non-transparent privatization and corruption.At the same time, democratic features can be noted alongside authoritarian ones: activity of civil society, opposition parties, non-governmental organizations; crystallization of the political interests of society in the planes «pro-Meciar–anti-Meciar» and «East–West»; citizens' awareness of the undemocratic actions of the government and the desire to resist it, especially in the context of the 1998 elections; relatively independent and critical position of institutions included in the system of power distribution (President, Constitutional Court, parliamentary opposition).Factors and preconditions, which did not promote democratization, were found out: imperfect institutional structure, conflict type of political culture, differentiation of the political elite, actualization of the national question, weak distribution of democratic values, social economic difficulties, etc. ; Автор статті досліджує політичний розвиток Словацької Республіки в 1994-1998 рр. крізь призму прояву авторитарних і демократичних характеристик. Зроблено висновок, про функціонування гібридного політичного режиму з чітко вираженою тенденцією розвитку до авторитаризму. З'ясовано наступні недемократичні ознаки політичного режиму в 1994-1998 рр.: концентрація влади в державі в руках парламентсько-урядової коаліції на чолі з харизматичним лідером; спроби зміни інституційних правил політичного розвитку з метою концентрації влади; перетворення парламенту (парламентської більшості) в інструмент впливу глави виконавчої влади; нехтування правами парламентської опозиції, перешкоджання їй в діяльності; використання правоохоронних органів, спецслужб для політичної боротьби, переслідування представників опозиції; обмеження і порушення правил виборчої конкуренції та демократичного волевиявлення громадян; посилення контролю над ЗМІ; розпалювання національної нетерпимості та посилення ціннісного розколу в суспільстві; нетранспарентна приватизація і корупція; для концентрації влади зовнішньополітичні цілі приносилися в жертву внутрішньополітичним завданням.Водночас поряд з авторитарними виокремлено й демократичні характеристики: активізація опозиційних партій, неурядових організацій, громадянського суспільства; кристалізація політичних інтересів суспільства в площині «мечіризм–антимечіаризм» та віссю «Схід–Захід»; усвідомлення громадянами недемократичності дій уряду та бажання йому опиратися, насамперед в контексті виборів 1998 р.; відносно незалежна і критична позиція інститутів, включених у систему розподілу влади (президент, Конституційний суд, парламентська опозиція).З'ясовано передумови і чинники, які не сприяли демократизації: недосконала інституційна структура, конфліктний тип політичної культури, розщепленість політичної еліти, актуалізація національного питання, слабке поширення демократичних цінностей, соціально-економічні труднощі країни та ін.
Urpose : The purpose of this research was to determine the requirements for privatization of Iran Pro League (IPL) football clubs. Methods: A questionnaire was developed and distributed among a sample of IPL coaches, executives (senior executives from the Ministry of Youth Affairs and Sports and the Privatization Organization), and faculty members (public and private universities). Descriptive statistics and Kruskal-Wallis test were used for data analysis. Besides, AHP was used in Expert Choice software to weight and rank the items. Results: The results showed that the most important factors were fighting corruption and rent-seeking during and after biddings (political), improving public perception of privatization of football clubs (sociocultural), increasing revenues from ticket sales (economic), transparency in laws regarding football club privatization (legal), and the changing structure and role of the government from exclusive ownership to oversight (structural). Conclusion: Given the results of this research, the most important requirements for privatization of IPL football clubs include offering television broadcast rights, advertisement rights, and ticket sale rights to the clubs, and these and other factors discussed earlier are likely to accelerate privatization of football clubs. ; Цель : Целью данного исследования было определить требования к приватизации футбольных клубов Иранской премьер-лиги. Материал : Был разработан вопросник и распространен среди тренеров, руководителей (старших представителей из Министерства по делам молодежи и спорту и приватизирующих организаций), а также профессорско-преподавательского состава (государственных и частных университетов). Описательные статистические данные и тест Крускала-Уоллиса использовали для анализа данных. Кроме того, АХА был использован в программном обеспечении Expert Choice для веса и ранжирования предметов. Результаты : Результаты исследования показали, что наиболее важными факторами были борьба с коррупцией и ренты во время и после торгов (политические), улучшение общественного восприятия приватизации футбольных клубов (социокультурные), увеличение доходов от продажи билетов (экономические), прозрачность в законах, касающихся приватизации футбольных клубов (юридические), а также изменение структуры и роли государства от исключительной собственности (структурные). Выводы : Учитывая результаты данного исследования, наиболее важные требования к приватизации футбольных клубов включают предложение: права телевизионного вещания, рекламные права, права продажи билетов в клубы. Эти и другие факторы, рассмотренные ранее, вероятно, могут ускорить приватизацию футбольных клубов. ; Мета : Метою даного дослідження було визначити вимоги до приватизації футбольних клубів Іранської прем'єр-ліги. Матеріал : Був розроблений запитальник і поширений серед тренерів, керівників (старших представників Міністерства у справах молоді і спорту та організацій), а також професорсько-викладацького складу (державних і приватних університетів). Описові статистичні дані та тест Круськала-Уолліса використовували для аналізу даних. Крім того, АХА був використаний в програмному забезпеченні Expert Choice для оцынки ваги і ранжирування складових елементыв. Результати : Результати дослідження показали, що найбільш важливими факторами були боротьба з корупцією і ренти під час і після торгів (політичні), поліпшення громадського сприйняття приватизації футбольних клубів (соціокультурні), збільшення доходів від продажу квитків (економічні), прозорість в законах, що стосуються приватизації футбольних клубів (юридичні), а також зміна структури і ролі держави від виключної власності (структурні). Висновки : З огляду на результати даного дослідження, найбільш важливі вимоги до приватизації футбольних клубів включають пропозицію: права телевізійного мовлення, рекламні права, права продажу квитків в клуби. Ці та інші чинники, розглянуті раніше, ймовірно, можуть прискорити приватизацію футбольних клубів.
The United States of America, the world superpower and the European Union, the interstate union of 27 European states are part of the Western world, which is united by a common history, culture, democratic values and more. Nevertheless, competition between these entities is growing on the economic and political background. The election of Donald Trump as President of the United States in 2016 shocked the world and shocked Europe, and the specifics of his presidency exacerbated differences between the United States and the EU and forced the United States' foreign partners in Europe to get used to this factor. Trump's desire to "make America great again" and to fight the foreign trade deficit were the result of certain changes in their relations.Keywords: USA, President, Donald Trump, politics, European Union. ; Сполучені Штати Америки, світова наддержава, та Європейський Союз, міждержавне об`єднання 27 європейських держав, є частиною Західного світу, яких об`єднує спільна історія, культура, демократичні цінності тощо. Та, незважаючи на це, між цими суб`єктами на економічному та політичному тлі зростає і конкуренція. Обрання Дональда Трампа президентом США в 2016 році шокувало світ і сколихнуло Європу, а специфіка його президентства загострила розбіжності між Сполученими Штатами та ЄС і змушувала зарубіжних партнерів Сполучених Штатів у Європі звикати до цього фактору. Прагнення Д. Трампа "Зробити Америку знову великою" та боротьба з дефіцитом зовнішньої торгівлі стали наслідком певних змін в їхніх стосунках, дослідженню чого і присвячено статтю.Ключові слова: США, президент, Дональд Трамп, політика, Європейський Союз.
Traditional dividing Ukraine into West and East fails to take into account that each region, particularly in east Ukraine, is highly heterogeneous, with differences among rural and urban areas and diverse residents. While legacies of European empire influence the coherence of popular attitudes in the west over time, it is less clear how the many historical legacies of pre-Soviet and Soviet rule shape the wide diversity of opinions across central, southern, and eastern Ukraine—i.e. across the majority of the country. Nor can such explanations make sense of the wide diversity of attitudes within individual Ukrainian regions. This paper represents a step in this direction by identifying and analyzing popular attitudes within one region in eastern Ukraine: Kharkiv. The research involves several methods: secondary data-analysis from sociological surveys conducted by Kiev International Institute of Sociology (a survey from spring 2014); cyber-ethnography and textual analysis – examination of the social media discussions from the same period. While the research presented in this paper is somewhat preliminary, our analysis clearly demonstrates that the residents of Kharkiv region display vert diverse opinions and attitudes. Kharkiv does not fit simple stereotypes as a pro-Russian region. In winter and spring 2014, Kharkiv witnessed major demonstrations both for and against Maidan, and the city was home to extremely committed activists on opposite sides of the political spectrum. What is less well-known is that at the height of the crisis in 2014, a majority of Kharkovites opposed separatism and joining Russia. Perhaps most interestingly, these opinions co-existed with a current of strong opposition to Maidan among a significant segment of the population, as well as support for Russia's annexation of Crimea. Thus, anti-Maidan attitudes should not be simply equated with a pro-Russia position. More research is required into understanding the character of opposition to Maidan and how these attitudes bear upon relations with Kyiv, Europe and Russia. It is apparent that residents of the region shared strong opposition to the corruption of the Yanukovych regime and a high concern with economic issues. The population's strong support for decentralization suggests that residents were (and are) prepared to address these issues by obtaining increased representation in political institutions and taking increased control over local politics. In addition, there was, and continues to be a significant part of the population in Kharkiv that opposes integration with the EU. There is also strong support in the region for EU membership. But the data and the statements revealed in our analysis of social media suggest, once again, that opposition to the EU does not necessarily entail support for Russia. Loyalty to Ukraine as an independent state, beholden to neither Europe nor Russia seems to resonate with large numbers of Kharkovites; instead, growing numbers of citizens do not want to make a choice between Russia and the EU – an issue that deserves more research. ; В традиционном разделении Украины на Запад и Восток не учитывется, что каждый регион, особенно на востоке Украины, является весьма гетерогенным, с существенными различиями между сельскими и городскими районами и этнокультурным разнообразием их жителей. В традиционной схеме анализа признается, что историческое наследие европейской империи оказало влияние на определенную согласованность взглядов жителей западных регионов, однако по-прежнему остается неясным, как историческое наследие досоветского и советского периодов формирует большое разнообразие мнений по всей Центральной, Южной и Восточной Украине, т. е. на значительной территории страны. Подобный подход не может также объяснить наличие широкого разнообразия взглядов в отдельных регионах Украины. Данная статья представляет собой шаг в этом направлении, поскольку в ней осуществляется анализ взглядов жителей одного из городов Восточной Украины – Харькова. Исследование включает в себя несколько методов: вторичный анализ данных социологического опроса, проведенного Киевским международным институтом социологии весной 2014 года; кибер-этнографию и текстовый анализ – изучение публичных обсуждений определенных проблем в социальных сетях (тот же период). Хотя исследование, представленное в данной статье, является предварительным, оно наглядно показывает, что харьковчане демонстрируют различные мнения и взгляды, и Харьков не вписывается в распространенные стереотипы «пророссийского региона». Общеизвестно, что зимой и весной 2014 г. Харьков стал свидетелем крупных демонстраций, как за, так и против Майдана. Однако мало известным является тот факт, что (при достаточно сильной оппозиции Майдану среди значительной части населения) в разгар кризиса в 2014 году большинство харьковчан выступало против сепаратизма и присоединения к России. Таким образом, «анти-майданнные» установки не следует просто приравнивать к пророссийской позиции. Очевидно, что требуются более глубокие исследования для понимания характера оппозиции Майдану и того, как это влияет на отношения с Киевом, Европой и Россией. Серьезная озабоченность харьковчан коррупцией режима Януковича, экономическими проблемами региона, а также поддержка ими децентрализации говорит о том, что они готовы решать эти проблемы, получив усиленный контроль над местной политикой и более широкое представительство в политических учреждениях. Кроме того, на фоне того, что значительная часть населения Харькова выступала против интеграции с ЕС, существовала достаточно сильная поддержка членства в ЕС. Анализ публичных обсуждений в социальных сетях еще раз демонстрирует, что оппозиция ЕС не обязательно влечет за собой поддержку России. Для многих харьковчан лояльность к Украине как к независимому государству не связывается с необходимостью выбора между ЕС и Россией, и многие харьковчане не хотят делать такой выбор – феномен, заслуживающий более глубокого исследования. ; Традиційний поділ України на Захід і Схід не враховує, що кожен регіон, особливо на сході України, є досить гетерогенним, з істотними відмінностями між сільськими і міськими районами та етнокультурним розмаїттям їхніх мешканців. У традиційній схемі аналізу визнається, що історична спадщина європейської імперії вплинула на певну узгодженість поглядів жителів західних регіонів, однак, як і раніше, залишається неясним, як історична спадщина дорадянського і радянського періодів формує велике розмаїття думок по всій Центральній, Південній та Східній Україні, тобто на значній території країни. Подібний підхід не може також пояснити наявність широкої різноманітності поглядів в окремих регіонах України. Дана стаття є певним кроком у цьому напрямку, оскільки в ній здійснюється аналіз поглядів мешканців одного із міст Східної України – Харкова. Дослідження включає в себе кілька методів: вторинний аналіз даних соціологічного опитування, що проведено Київським міжнародним інститутом соціології навесні 2014 року; кібер-етнографію і текстовий аналіз - вивчення публічних обговорень певних проблем в соціальних мережах (той же період). Хоча дослідження, що представлено в даній статті, є попереднім, воно наочно показує, що харків'яни демонструють різні думки і погляди, і Харків не вписується в поширені стереотипи «проросійського регіону». Загальновідомо, що взимку і навесні 2014 р. Харків став свідком великих демонстрацій, як за, так і проти Майдану. Однак, мало відомим є той факт, що за умов досить сильної опозиції Майдану серед значної частини населення, в розпал кризи в 2014 р. більшість харків'ян виступала проти сепаратизму і приєднання до Росії. Таким чином, «антимайданні» установки не слід просто прирівнювати до проросійської позиції. Очевидно, що потрібні більш глибокі дослідження для розуміння характеру опозиції Майдану і того, як це впливає на відносини з Києвом, Європою та Росією. Серйозна занепокоєність харків'ян корупцією режиму Януковича, економічними проблемами регіону, а також підтримка ними децентралізації говорить про те, що вони готові вирішувати ці проблеми, отримавши посилений контроль над місцевою політикою та більш широке представництво в політичних установах. Крім того, на тлі того, що значна частина населення Харкова виступала проти інтеграції з ЄС, існувала досить сильна підтримка членства в ЄС. Аналіз публічних обговорень в соціальних мережах ще раз демонструє те, що опозиція ЄС не обов'язково тягне за собою підтримку Росії. Для багатьох харків'ян лояльність до України як до незалежної держави не пов'язується апріорі з необхідністю вибору між ЄС і Росією, й багато харків'ян не хочуть робити такий вибір – феномен, що заслуговує на більш глибоке дослідження.
У статті розглянуто збройну боротьбу УПА на Волині в період переходу німецько-радянського фронту та відновлення радянської влади в регіоні. Проаналізовано характер та методи діяльності державно-політичних структур у боротьбі з українським визвольним рухом. Досліджено тактику та стратегію УПА, організаційну структуру та чисельний склад підрозділів. In the article the armed fight of UPA is examined on Volini in the period of transition of Soviet-German front and proceeding in soviet power in a region. Character and methods of activity of state political structures is analysed in a fight against the Ukrainian liberation movement. Tactic and strategy of UPA, organizational structure and numerical strength of subsections is explored.
З метою підвищити оперативність та ефективність комплексного застосування сил і засобів РЕБ видів збройних сил у ході підготовки та під час ведення операцій (бойових дій) розглядається функціональна структура інформаційно-розрахункової системи в інтересах начальників служб радіоелектронної боротьби різних рівнів. Запропонована функціональна структура інформаційно-розрахункової системи з радіоелектронної боротьби призначена для підвищення ефективності управління при рішенні задач забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішення, планування та контролю виконання завдань з РЕБ та може використовуватись в інтересах начальників РЕБ. ; С целью повышения оперативности и эффективности комплексного применения сил и средств РЭБ видов вооруженных сил в ходе подготовки и во время ведения операций (боевых действий) рассматривается функциональная структура информационно-расчетной системы в интересах начальников служб радиоэлектронной борьбы разных уровней. Предложена функциональная структура информационно-расчетной системы по радиоэлектронной борьбе, предназначенная для повышения эффективности управления при решении задач обеспечения информационноаналитической поддержки принятия решения, планирования и контроля выполнения заданий, по РЭБ и может использоваться в интересах начальников РЭБ. ; With the purpose of increase of operationability and efficiency of complex application of forces and facilities of REB of types of military powers during preparation and during the conduct of operations (battle actions) the functional structure of the information-computing system is examined in behalf of chiefs of services of radio electronic fight of different levels. The functional structure of the information-computing system on a radio electronic fight, intended for the increase of efficiency of management at the decision of tasks of providing of informating-analytical support of decision-making, planning and control of implementation of tasks, is offered, on REB can be utillized in behalf of chiefs of REB.
В статті авторами акцентується увага на необхідності проведення досліджень щодо створення нової моделі боротьби з сучасними високоефективними засобами радіоелектронної боротьби – контррадіоелектронна боротьба, а також розкриті основні принципи її побудови. ; В статье авторами акцентируется внимание на необходимости проведения исследований по созданию новой модели борьбы с современными высокоэффективными средствами радиоэлектронной борьбы – контррадиоэлектронная борьба, а также раскрыты основные принципы ее построения. ; In the article authors are accent attention on the necessity of lead through of researches on creation of new model of fight against modern high-efficiency facilities of radio electronic fight is a antielectronic fight, and also basic principles of its construction are exposed.
The article reveals the peculiarities of the use of game teaching methods to study the problem of combating human trafficking in foreign language classes in educational institutions of the State Border Guard Service of Ukraine. It has been found that combating trafficking in human beings can now take place both within the country and abroad, and therefore border control plays an important role and enables intervention in the process of preventing and combating human trafficking. The Member States of the European Union (EU) have decided to introduce appropriate mechanisms for the prior identification, assistance and support of victims of trafficking, and today joint training of staff from different EU countries covers a variety of training courses on the subject. At the same time, joint operations, joint patrols and work at checkpoints at the EU's external borders are conducted in English, which includes the organization of joint training of European border guards in the same language. Role-plays, simulation games, scenario-based learning, simulated situations and performance play an important role in preparing border guards to deal with issues that arise while carrying out official duties at the border. When planning and interviewing victims of trafficking, it is effective to use the seven-step model proposed for European border guards training to combat human trafficking. This model allows border guards to interview victims of trafficking consistently and effectively. The author summarized the experience of organizing joint training of border guards in EU countries on human trafficking in order to further conduct pedagogical and comparative research and adapt the experience to the system of professional training of personnel of the State Border Guard Service of Ukraine. ; У статті розглянуто особливості застосування ігрових методів навчання під час вивчення тематики протидії торгівлі людьми на заняттях з іноземної мови в закладах освіти Державної прикордонної служби України. З'ясовано, що нині протидія торгівлі людьми може відбуватись як у межах країни, так і за її кордонами, відповідно, прикордонний контроль відіграє важливу роль та уможливлює втручання у процес запобігання торгівлі людьми та боротьби з цим явищем. Країни-члени Європейського Союзу (ЄС) вирішили запровадити відповідні механізми з метою попередньої ідентифікації, надання допомоги й підтримки жертвам торгівлі людьми і тому сьогодні спільна підготовка персоналу різних країн ЄС охоплює різноманітні навчальні курси за цією тематикою. Водночас спільні операції, спільне патрулювання та робота в пунктах пропуску на зовнішніх кордонах ЄС відбувається англійською мовою, що передбачає й організацію спільної професійної підготовки європейських прикордонників цією ж мовою. Важливе місце у підготовці прикордонників до вирішення питань, які виникають під час виконання службових обов'язків у підрозділах охорони кордону займають рольові, моделюючі ігри, навчання на основі сценаріїв, змодельовані ситуації, постановки. Під час планування і проведення співбесіди з жертвами торгівлі людьми ефективним є використання моделі семи кроків, запропонованої в межах спільної підготовки персоналу європейських прикордонних відомств до боротьби з торгівлею людьми під егідою агенції FRONTEX. Ця модель дозволяє прикордонникам послідовно й ефективно проводити співбесіду з жертвами торгівлі людьми. Автором було узагальнено досвід організації спільної підготовки прикордонників в країнах ЄС з питань торгівлі людьми з метою подальшого проведення педагогічно-компаративних досліджень та адаптації набутого досвіду в систему професійної підготовки персоналу Державної прикордонної служби України.
The authors of the article have studied and analyzed the pricing policy of the Soviet government in the second half of the 1920s and early 1930s in Ukraine, which has not been the subject of special studies so far. The scientific studies on the selected topic are characterized in terms of their historical relevance. Critical analysis of the economic concepts of the leaders of the Bolshevik Party has been given, the relationship between the party struggle and the changes in the economic foundations of the Bolshevik policy have been analyzed. It has been established that the price policy in the 20-30s of the 20th century in Ukraine was directly dependent on ideological guidelines and was not justified by economic indicators. It has been proved that the main methods of price management were direct administration, which in most cases led to negative results, or gave a short-term positive effect. The authors emphasize that it was the lack of economically feasible model of price policy and, in general, the system of development of industry and agriculture that led to the search for «internal enemies» and, as a consequence, fighting against the kulaks, which, in fact, resulted in the struggle against the peasantry in general. The establishment of collective farms was the only possible system of total control over them and deprivation of their economic and political rights.The authors analyze the causes and consequences of the grain procurement crises of the second half of the 1920s in terms of attempts of the Bolshevik authorities to influence the price policy and thus prove the ineffectiveness of the Bolshevik system of economic management.The main methods and measures of the Bolsheviks' fight against the private market, which became one of the main causes of artificial famine, were investigated in detail. On the basis of a wide range of sources, the forms and methods of carrying out the replacement of the market model of the economy by the distribution system were analyzed, and the relationship between the economic policy of the Soviet government and the 1932-1933 Holodomor in Ukraine was established. The authors emphasize that the famine, which involved not only the village but also the city, was provoked by the political and economic transformations of the communist rule.The article presents a critical analysis of the main solid works on the topic of research, quotes from documents that directly reveal the real state of the then price policy and struggle with the private market. ; Автори статті дослідили та проаналізували цінову політику радянської влади в другій половині 1920-х та на початку 1930-х рр. в Україні, яка не була предметом спеціальних досліджень. Охарактеризовано наукові розвідки на визначену тематику з точки зору їх історичної актуальності. Піддано критичному аналізу економічні концепції керівників більшовицької партії, проаналізовано взаємозв'язок міжпартійної боротьби і зміни економічних засад більшовицької політики. Встановлено, що цінова політика у 20-30 рр. ХХ ст. в Україні знаходилася у безпосередній залежності від ідеологічних настанов і не обґрунтовувалася економічними показниками. Доведено, що основним методами керуванні цінами було пряме адміністрування, що в більшості випадків приводило до негативних результатів, або давало короткостроковий позитивний ефект. Автори наголошують, що саме відсутність економічно доцільної моделі цінової політики і, взагалі, системи розвитку промисловості і сільського господарства, призвела до пошуку «внутрішніх ворогів» і, як наслідок, до боротьби із куркулями, що на ділі вилилося у боротьбу проти селянства в цілому. Створення колгоспів стало єдино можливою системою тотального контролю над нам і позбавлення їх економічних і політичних прав.Автори статті аналізують причини і наслідки хлібозаготівельних криз другої половини 20-х рр. ХХ ст. з точки зору спроб впливу більшовицької влади на цінову політику і доводять неефективність більшовицької системи керування економікою.Детально досліджено основні методи і заходи боротьби більшовиків проти приватного ринку, що стало однією із головних причин штучного голоду. На основі широкого кола джерел піддано аналізу форми і методи проведення заміни ринкової моделі економіки системою розподілу, установлено взаємозв'язок між економічною політикою радянського уряду і голодомором 1932-1933 рр. в Україні. Автори наголошують, що голод, який охопив не тільки село, а й місто, було спровоковано політичними і економічними перетвореннями комуністичної влади.У статті подано критичний аналіз основних ґрунтовних праць з теми дослідження, наведено цитати із документів, які безпосередньо розкривають реальний стан тодішньої цінової політики та боротьби із приватним ринком.
The article analyzes the dynamics, interests of the parties, priority areas of cooperation and contradictions of Ukrainian-American relations in the post-Maid period, reveals the reasons for supporting Ukraine in resisting Russian aggression from the United States. The influence of the Revolution of Dignity on the geopolitical interests of the United States in Eastern Europe and the post-Soviet space is determined. It was determined that in 2014-2016. bilateral relations between Ukraine and the United States in terms of summit meetings and diplomatic support have reached their highest development in the 30th anniversary of Ukraine's independence. At the same time, they lacked practical content - specific projects and common interests. The American strategy for Ukraine provided for limited military assistance and diplomatic containment of the Russian Federation in order to maintain the balance of power in the region. Six areas were identified that formed the bilateral agenda - military-technical cooperation, political dialogue, support for reforms, the fight against corruption, energy, support for democratic institutions. The main directions of cooperation, projects and problems within each of these areas are disclosed in detail. In the context of the formation of "strategic friendship" after 2014, the parties demonstrated different diplomatic rhetoric. Ukrainian politicians emphasized the importance of strategic partnership between countries, military assistance, and American representatives put the need for economic reforms and the fight against corruption in the first place, pushing Ukrainian leaders to take appropriate action. It was concluded that US-Ukrainian relations at this stage were more reminiscent not of a strategic partnership, but of patronage, where Kiev, as a clientele, sought protection from Russian aggression, and the United States saw the support of the pro-Western regime in Kiev as an opportunity to strengthen its positions in Eastern Europe and the post-Soviet space. ; В статье проанализирована динамика, интересы сторон, приоритетные направления сотрудничества и противоречия украинского-американских отношений в постмайданный период, раскрыты причины поддержки Украины в противостоянии российской агрессии со стороны Соединенных Штатов. Определено влияние Революции Достоинства на геополитические интересы США в Восточной Европе и на постсоветском пространстве. Определено, что в 2014-2016 гг. двусторонние отношения Украины и США с точки зрения встреч на высшем уровне и дипломатической поддержки достигли наивысшего развития за 30-летие независимости Украины. В то же время им не хватало практического наполнения – конкретных проектов и общих интересов. Американская стратегия относительно Украины предусматривала ограниченную военную помощь и дипломатическое сдерживания РФ с целью сохранения баланса сил в регионе. Определены шесть сфер, которые формировали двустороннюю повестку дня – ВТС, политический диалог, поддержка реформ, борьба с коррупцией, энергетика, поддержка демократических институтов. Подробно раскрываются основные направления сотрудничества, проекты и проблемы в рамках каждой из этих сфер. В условиях формирования после 2014 «стратегической дружбы» стороны демонстрировали разную дипломатическую риторику. Украинские политики акцентировали важность стратегического партнерства между странами, военной помощи, а американские представители ставили на первое место необходимость проведения экономических реформ, борьбы с коррупцией, подталкивая украинских лидеров к соответствующим действиям. Сделан вывод, что американо-украинские отношения на этом этапе скорее напоминали не стратегическое партнерство, а патронаж, где Киев как клиентела искал защиту от российской агрессии, а США видели в поддержке прозападного режима в Киеве возможность укрепить свои позиции в Восточной Европе и на постсоветском пространстве. ; У статті проаналізована динаміка, інтереси сторін, пріоритетні напрямки співпраці та протиріччя українсько-американських відносин у постмайданний період, розкриті причини підтримки України у протистоянні російській агресії з боку Сполучених Штатів. З'ясований вплив Революції Гідності на геополітичні інтереси США у Східній Європі та на пострадянському просторі. Визначено, що у 2014-2016 рр. двосторонні відносини України та США з точки зору зустрічей на вищому рівні та дипломатичної підтримки досягли найвищого розвитку за 30-річчя незалежності України. Водночас їм бракувало практичного наповнення – конкретних проєктів і спільних інтересів. Американська стратегія щодо України у цей період передбачала обмежену військову допомогу та дипломатичне стримування РФ з метою збереження балансу сил у регіоні. Визначені шість сфер, які формували двосторонній порядок денний – ВТС, політичний діалог, підтримка реформ, боротьба з корупцією, енергетика, підтримка демократичних інститутів. Детально розкриваються основні напрямки співробітництва, проекти та проблеми в рамках кожної з цих сфер. В умовах формування після 2014 р. «стратегічної дружби» сторони демонстрували різну дипломатичну риторику. Українські політики акцентували важливість стратегічного партнерства між країнами, військової допомоги США, а американські представники ставили на першу місце необхідність проведення економічних реформ, боротьби з корупцією, підштовхуючи українських лідерів до відповідних дій. Зроблений висновок, що американо-українські відносини на цьому етапі швидше нагадували не стратегічне партнерство, а патронаж, де Київ як клієнтела шукав захист від російської агресії, а США бачили у підтримці прозахідного режиму у Києві можливість зміцнити свої позиції у Східній Європі та на пострадянському просторі.
