Suchergebnisse

Revitalising Communities in a Globalising World explores the opportunities and constraints that the dynamics of globalisation present for human development in a range of different countries and situations. It encompasses a number of case studies that speak to policymakers, practitioners, educators and students interested in making the most of globalisation's potential for change.

This paper aims to analyze the basic principles of gender philosophy applying methodological tools of communicative pragmatics; to demonstrate how gender construct can provide gender humanism formation as one of the ideals of democratic society; to specify gender glossary terms such as "gender democracy", "gender equality" and "gender justice". Methodology. In order to investigate a theoretical framework in feminist philosophy, methodological tools of communicative pragmatics and discursive ethics that were elaborated by modern German philosophers J. Habermas, K.-O. Apel for analyzing ethical gender principles and their legitimation ways have been used in this research. Scientific novelty. Based on methodological differences in concepts of J. Habermas and K.-O. Apel, two opposite approaches to gender concept analysis – rational and pragmatic (Habermas) and transcendental conceptual (K.-O. Apel) have been found out. The article helps to specify the framework of categories and concepts. According to the legitimation way of gender ethical theory it was discovered that such notions as "gender democracy", "gender equality" and "gender justice" do not have the same meanings. According to the analysis of communicative action program and consensus, the "gender equality" concept by Habermas is an artificial social construct that is methodologically grounded in cognitivism and diminishes the possibilities of gender values legitimation. According to K.-O. Apel, the concept of "gender justice" is based on transcendental moral and ethical sense of opposite genders unity and does not discharge unequal distribution of responsibilities and any invasion as well as represents certain extent of their difference. Conclusions. Fast growing gender changes in the society face ageold drawbacks of moral and spiritual principles of communities, taking into account social and cultural, national and gender identity. Thorough understanding of various approaches to feminism philosophy leads more to complementarity of male and female principles of humanity with further acceptance of gender roles that reflect more complicated panorama of spiritual life. ; Цель. Осуществить анализ исходных принципов гендерной философии, используя методологический инструментарий комуникативной прагматики. Показать, насколько гендерный конструкт обеспечивает реализацию гендерного гуманизма, как одного из идеалов демократического общества. Уточнить гендерный глоссарий: "гендерная демократия", "гендерное равенство", "гендерная справедливость". Методология. Для реализации теоретического исследования в сфере феминистической философии используется методологический инструментарий коммуникативной прагматики и дискурсивной этики, которые были разработаны немецкими философами Й.Хабермасом и К.О.Апелем для реализации гендерных принципов и путей их легализации. Научная новизна. На основе методологических разногласий между концепциями Й.Хабермаса и К.-О.Апеля были выявлены два противоположных подхода к анализу гендерной теории – рационально-прагматический, который предлагает Й.Хабермас, и трансцендентно-смысловой К.-О. Апеля. Содержания статьи дает возможность уточнить категориально-понятийный аппарат гендерной теории.В зависимости от способа легитимации гендерной этической теории было выявлено, что понятие феминистического глоссария «гендерная демократия», «гендерное равенство», «гендерная справедливость» не несут одинаковое содержание. Исходя из анализа программы коммуникативного действия и дискурсивной этики Й.Хабермаса, понятие «гендерное равенство» выступает искусственным социальным конструктом, имеющим методологическую основу в когнитивизме и сужает возможности легитимации гендерных ценностей. Понятие «гендерная справедливость», согласно К.-О.Апелю, основывается на трансцендентном морально-этическом единстве полов, не упраздняя при этом неравенства обязанностей и предпочтений в способах жизни. Выводы. Предложенные обществу стремительные гендерные изменения, препятствуют существованию извечных и вкорененных моральных и духовных ценностей, базисом которых являются социально-культурные, национальные обычаи и традиции.Осмысление различных подходов в феминистской философии все в большей мере сводятся к взаимодополнительности феминистского и маскулинного начал в человеческой природе с дальнейшим признанием гендерных ролей, которые все большей степени отражают сложную панораму духовной жизни. ; Мета. Піддати аналізу вихідні принципи гендерної філософії, застосовуючи методологічний інструментарій комунікативної прагматики. Показати, наскільки гендерний конструкт забезпечує формування гендерного гуманізму як одного з ідеалів демократичного суспільства. Уточнити гендерний глосарій "гендерна демократія", "гендерна рівність" та "гендерна справедливість". Методологія. Для здійснення теоретичниих розвідок в сфері феміністичної філософії, застосовується методологічний інструментарій комунікативної прагматики та дискурсивної етики, що були напрацьовані сучасними німецькими філософами Ю.Хабермасом, К.-О.Апелем для аналізу етичних гендерних принципів та шляхів їх легітимації. Наукова новизна. На основі методологічних розбіжностей між концепціями Ю.Хабермаса та К.-О.Апеля були виявлені два протилежні підходи до аналізу гендерної концепції - раціонально-прагматичний, який пропонує Й.Хабермас та трансцендентно-смислового К.-О. Апеля. Зміст статті допомагає уточнити категоріально-понятійний апарат гендерної концепції. В залежності від способу легітимації гендерної етичної теорії було виявлено, що поняття феміністського глосарію "гендерна демократія", "гендерна рівність" та "гендерна справедливість" не несуть однакового змісту. Виходячи з аналізу програми комунікативної дії та консенсусу у Ю.Хабермаса поняття "гендерна рівність" виступає штучним соціальним конструктом, що має своє методологічне підґрунтя в когнітивізмі та звужує можливості легітимації гендерних цінностей. Поняття "гендерної справедливості", згідно з концепцією К.-О. Апеля, засноване на трансцендентних морально-етичних відчуттях єдності статей, не скасовує нерівності обов'язків і зазіхань в способах буття та відтворює цивілізовану міру їх інаковості. Висновки. Перед стрімкими гендерними зрушеннями, що запропоновані суспільству, стоять вади віковічної вкоріненості моральних та духовних засад спільнот, з урахуванням соціо-культурної, національної та гендерної ідентичності. Плідне осмислення різноманітних підходів в феміністському напрямку філософії усе більше звужується в стезю взаємодоповнюючого характеру маскулінного та фемінного начал в людській природі з подальшим визнанням гендерних ролей, які відображають більш складну панораму духовного життя.

This paper aims to analyze the basic principles of gender philosophy applying methodological tools of communicative pragmatics; to demonstrate how gender construct can provide gender humanism formation as one of the ideals of democratic society; to specify gender glossary terms such as "gender democracy", "gender equality" and "gender justice". Methodology. In order to investigate a theoretical framework in feminist philosophy, methodological tools of communicative pragmatics and discursive ethics that were elaborated by modern German philosophers J. Habermas, K.-O. Apel for analyzing ethical gender principles and their legitimation ways have been used in this research. Scientific novelty. Based on methodological differences in concepts of J. Habermas and K.-O. Apel, two opposite approaches to gender concept analysis – rational and pragmatic (Habermas) and transcendental conceptual (K.-O. Apel) have been found out. The article helps to specify the framework of categories and concepts. According to the legitimation way of gender ethical theory it was discovered that such notions as "gender democracy", "gender equality" and "gender justice" do not have the same meanings. According to the analysis of communicative action program and consensus, the "gender equality" concept by Habermas is an artificial social construct that is methodologically grounded in cognitivism and diminishes the possibilities of gender values legitimation. According to K.-O. Apel, the concept of "gender justice" is based on transcendental moral and ethical sense of opposite genders unity and does not discharge unequal distribution of responsibilities and any invasion as well as represents certain extent of their difference. Conclusions. Fast growing gender changes in the society face ageold drawbacks of moral and spiritual principles of communities, taking into account social and cultural, national and gender identity. Thorough understanding of various approaches to feminism philosophy leads more to complementarity of male and female principles of humanity with further acceptance of gender roles that reflect more complicated panorama of spiritual life. ; Цель. Осуществить анализ исходных принципов гендерной философии, используя методологический инструментарий комуникативной прагматики. Показать, насколько гендерный конструкт обеспечивает реализацию гендерного гуманизма, как одного из идеалов демократического общества. Уточнить гендерный глоссарий: "гендерная демократия", "гендерное равенство", "гендерная справедливость". Методология. Для реализации теоретического исследования в сфере феминистической философии используется методологический инструментарий коммуникативной прагматики и дискурсивной этики, которые были разработаны немецкими философами Й.Хабермасом и К.О.Апелем для реализации гендерных принципов и путей их легализации. Научная новизна. На основе методологических разногласий между концепциями Й.Хабермаса и К.-О.Апеля были выявлены два противоположных подхода к анализу гендерной теории – рационально-прагматический, который предлагает Й.Хабермас, и трансцендентно-смысловой К.-О. Апеля. Содержания статьи дает возможность уточнить категориально-понятийный аппарат гендерной теории.В зависимости от способа легитимации гендерной этической теории было выявлено, что понятие феминистического глоссария «гендерная демократия», «гендерное равенство», «гендерная справедливость» не несут одинаковое содержание. Исходя из анализа программы коммуникативного действия и дискурсивной этики Й.Хабермаса, понятие «гендерное равенство» выступает искусственным социальным конструктом, имеющим методологическую основу в когнитивизме и сужает возможности легитимации гендерных ценностей. Понятие «гендерная справедливость», согласно К.-О.Апелю, основывается на трансцендентном морально-этическом единстве полов, не упраздняя при этом неравенства обязанностей и предпочтений в способах жизни. Выводы. Предложенные обществу стремительные гендерные изменения, препятствуют существованию извечных и вкорененных моральных и духовных ценностей, базисом которых являются социально-культурные, национальные обычаи и традиции.Осмысление различных подходов в феминистской философии все в большей мере сводятся к взаимодополнительности феминистского и маскулинного начал в человеческой природе с дальнейшим признанием гендерных ролей, которые все большей степени отражают сложную панораму духовной жизни. ; Мета. Піддати аналізу вихідні принципи гендерної філософії, застосовуючи методологічний інструментарій комунікативної прагматики. Показати, наскільки гендерний конструкт забезпечує формування гендерного гуманізму як одного з ідеалів демократичного суспільства. Уточнити гендерний глосарій "гендерна демократія", "гендерна рівність" та "гендерна справедливість". Методологія. Для здійснення теоретичниих розвідок в сфері феміністичної філософії, застосовується методологічний інструментарій комунікативної прагматики та дискурсивної етики, що були напрацьовані сучасними німецькими філософами Ю.Хабермасом, К.-О.Апелем для аналізу етичних гендерних принципів та шляхів їх легітимації. Наукова новизна. На основі методологічних розбіжностей між концепціями Ю.Хабермаса та К.-О.Апеля були виявлені два протилежні підходи до аналізу гендерної концепції - раціонально-прагматичний, який пропонує Й.Хабермас та трансцендентно-смислового К.-О. Апеля. Зміст статті допомагає уточнити категоріально-понятійний апарат гендерної концепції. В залежності від способу легітимації гендерної етичної теорії було виявлено, що поняття феміністського глосарію "гендерна демократія", "гендерна рівність" та "гендерна справедливість" не несуть однакового змісту. Виходячи з аналізу програми комунікативної дії та консенсусу у Ю.Хабермаса поняття "гендерна рівність" виступає штучним соціальним конструктом, що має своє методологічне підґрунтя в когнітивізмі та звужує можливості легітимації гендерних цінностей. Поняття "гендерної справедливості", згідно з концепцією К.-О. Апеля, засноване на трансцендентних морально-етичних відчуттях єдності статей, не скасовує нерівності обов'язків і зазіхань в способах буття та відтворює цивілізовану міру їх інаковості. Висновки. Перед стрімкими гендерними зрушеннями, що запропоновані суспільству, стоять вади віковічної вкоріненості моральних та духовних засад спільнот, з урахуванням соціо-культурної, національної та гендерної ідентичності. Плідне осмислення різноманітних підходів в феміністському напрямку філософії усе більше звужується в стезю взаємодоповнюючого характеру маскулінного та фемінного начал в людській природі з подальшим визнанням гендерних ролей, які відображають більш складну панораму духовного життя.

The article is based on the presumption that contemporary security crises are increasingly and explicitly marked by growth in quantity and important changes in quality as displayed in the endemicity of crises, their composition, duration and complexity. It is a tendency of great contemporary crises that their effects reach beyond national borders, that they expand from one social field to another, and that they connect with existing social problems which are then further exacerbated. The changing dimensions of modern crises have a direct influence on crisis management. Its conventional organization and co-ordination forms are no longer adequate, a rethinking of politics and the capacity of crisis response is needed that takes both the national and international levels of the problem into account. The stated characteristics of a crisis and crisis management are also a concern of Slovenia, which has relatively well-developed crisis management within individual governmental agencies but has not yet established the appropriate coordination between them, i.e. on the national, strategic level. The article comprises a brief theoretical introduction to crisis and crisis management, followed by the results of an analysis of the legal structure regulating this field in Slovenia. It also offers subjective viewpoints of senior state officials on crisis management, selected functional aspects of crisis management, and final conclusions.

"This book is a pivotal reference source for the latest research on the role of digital media and its impact on identity development, behavioral formations, and the inter-personal relationships of young adults. Featuring extensive coverage across a range of relevant perspectives and topics, such as self-comparison, virtual communities, and online dating"--

In the article an attempt to analyze of social and political consequences of migratory behaviour in the contemporary globalized world is performed. Types of migratory behaviour, the immediate and deferred effects of migration are considered. The author notes that the multidimensional nature of contemporary compelled migration requires further interdisciplinary study and provides creation a common migration policy of the recipient countries. Prospects of further analysis are seen in developing approaches to solving the problem of mutual adaptation of the valuable component of social interaction between migrants and societies recipient. Key words: migration, compelled migration, migrants, migration policy, the European Union, cultural injury, human rights. ; У статті здійснюється спроба аналізу соціально-політичних наслідків міграційної поведінки у сучасному глобалізованому світі. З'ясовуються типи міграційної поведінки, безпосередні та відтерміновані наслідки міграції. Автор зазначає, що багатоаспектний характер сучасної вимушеної міграції потребує подальшого міждисциплінарного вивчення та вимагає створення єдиної міграційної політики держав-реципієнтів. Перспективи подальшого аналізу вбачаються у розробці підходів до вирішення проблеми взаємної адаптації ціннісного компоненту соціальної взаємодії мігрантів і суспільств-реципієнтів. Ключові слова: міграція, вимушена міграція, мігранти, міграційна політика, країни Європейського союзу, культурна травма, права людини. В статье осуществляется попытка анализа социально-политических последствий миграционного поведения в современном глобализированом мире. Рассматриваются типы миграционного поведения, непосредственные и отсроченные последствия миграции. Автор отмечает, что многоаспектный характер современной вынужденной миграции требует дальнейшего междисциплинарного изучения и предусматривает создание единой миграционной политики стран-реципиентов. Перспективы дальнейшего анализа видятся в разработке подходов к решению проблемы взаимной адаптации ценностного компонента социального взаимодействия мигрантов и обществ-реципиентов. Ключевые слова: миграция, вынужденная миграция, мигранты, миграционная политика, страны Европейского союзу, культурные травма, права человека. In the article an attempt to analyze of social and political consequences of migratory behaviour in the contemporary globalized world is performed. Types of migratory behaviour, the immediate and deferred effects of migration are considered. The author notes that the multidimensional nature of contemporary compelled migration requires further interdisciplinary study and provides creation a common migration policy of the recipient countries. Prospects of further analysis are seen in developing approaches to solving the problem of mutual adaptation of the valuable component of social interaction between migrants and societies recipient. Key words: migration, compelled migration, migrants, migration policy, the European Union, cultural injury, human rights.

Building and Sustaining Community CohesionMaintaining Trust; Negotiating Constraints and Possibilities Arising From Embeddedness; Discussion; Collective Identity Work and Technology Adoption; Extra-Community Infrastructure and Community Resilience; Conclusion; References; 5 The School as a Living Lab -- The Case of Kaospilot; Introduction; Living Lab; Methodology; Kaospilot; A Brief History; A Brief Status Report; Programme; Philosophy; Pedagogy; Discussion; Conclusion; References; Further Reading; 6 Mixhaus: Dissolving Boundaries With a Community Makerspace; Introduction

The purpose of the research. The research is aimed at identifying specific features of the process through which stereotypes influencing the image of the authority as perceived by the society, in particular, by the legal community, are formed and manifest themselves. The Mass Media play an essential role in fixing and multiplying the stereotypes that people have about state bodies and key directions of their activity. The authors have undertaken to specify and illustrate unintentional negativization of the authority's image deriving from neutral informative publications in the Mass Media as a result of frequent use of words naming negative and undesirable aspects of the state bodies and structures' activity. The research that has been based on Mass Media publications has focused mainly on verbal representation of the already formed stereotypes and relied heavily on the results of the association experiment with the involvement of legal community members. According to the authors, identifying patterns of how negative stereotypes of the authority at large and its specific bodies and structures are formed may lay the foundation for further solutions aimed at neutralizing the Mass Media's negative effect. Conclusions. The results of the research lead to the conclusion that in some cases ordinary consciousness reflects unintentional negativization of the authority's image as a result of frequent use of words verbalizing negative and undesirable aspects of the state bodies and structures' activity. It is deemed rational to further develop strategies meant to minimize and neutralize the Mass Media's damaging effect taking into account the results of the research. It is regarded desirable to work out recommendations for higher education syllabus that would help counterbalance possible negative influence through strengthening students' trust to the authority. The methodology and method of the research. The commonly accepted dialectical method of studying societal processes and social and legal phenomena as well as their interconnection and interdependence has been used as the methodological basis for the research aimed at determining the ways through which stereotypes that influence the image of the authority come into existence. Alongside the dialectical method, the following private scientific methods have been applied: the formal logical method helping to study the notion, essence and significance of the negative stereotypes; association experiment based on a social research and carried out in the form of an interview that has helped to reveal reactions to the stimulus word; content analysis of the Mass Media materials.

With current environmental, social and financial challenges facing society and the economy, there has been a rapid growth in interest in the role of social and sustainable enterprise. Accordingly, as government, industry and communities seek to find alternative ways to deliver product and services, this volume seeks to draw together contemporary entrepreneurial research which addresses current social and environmental issues, such as: social and community enterprise and entrepreneurship, including the tension between maintaining core social aims and continuing to prosper in a highly competitive and turbulent marketplace. Sustainable entrepreneurship and environmental impacts of enterprise, for example the pursuit of environmentally-responsible opportunities by mainstream enterprises, the creation of self-consciously 'eco-preneurial' ventures and more radical models that challenge prevailing assumptions about enterprise and growth; and ethics, enterprise and social responsibility, including the growth of ethical markets and the opportunities they create, such as providing services for disadvantaged groups or facilitating markets in fairly-traded goods and services.

The current paper addresses the societal context of clinical pastoral care in Estonia, aiming to provide proposals for organizing the practice and education of clinical pastoral caregivers. The purpose is to identify the societal factors and to analyse the corresponding aspects of the development of contemporary clinical pastoral care in Estonia. Data originates from the Statistics Estonia database (2010–2015), related studies of the Estonian population and public information about Estonian health care institutions. Societal factors are identified as follows: (a) issues connected to patients' psychosocial and material coping, (b) ethnic groups, spoken languages, (c) secularism and religious diversity. The proposed development of clinical pastoral care in Estonia would concentrate on: (a) interdisciplinarity in education and practice, (b) knowledge in cultural traditions, language skills, (c) finding the common ground for supporting the patients in secularism and religious diversity. Suggestions may also apply and contribute to the discussion in other countries with similar societal characteristics.