Suchergebnisse

The article examines the procedure for extradition proceedings. Emphasis is placed on a wide range of guarantees of the rights of the person subject to the extradition procedure. Special attention shall be paid to the guarantees of the rights of persons during the extradition of a person who has been granted refugee status or a person in need of subsidiary protection, or who has only submitted an application to the competent authority for such status. The procedure for obtaining refugee status as a guarantee of non-extradition and extradition are separate procedures regulated by various national regulations. The analysis of these procedures showed that they do not fully guarantee the non-extradition of a person who has applied for refugee status after the central authority has decided to extradite him, which violates the fundamental principles of non-extradition, as defined in numerous international instruments. Also, the current criminal procedure legislation provides for the possibility of cassation appeal against the decision to extradite a person only to prosecutors, which deprives a person of the opportunity to defend their legitimate interests and violates the adversarial principle. It is also stated that the solution to this problem could be a postponement of the transfer of a person, but the relevant provisions of the Criminal Procedure Code do not contain such grounds, and therefore do not provide a legal opportunity not to enforce a decision that has not been overturned by a court. As a result, law enforcement agencies have an obligation to carry out the actual transfer of a person whose final status has not yet been resolved, violating the declared guarantees of the right of such a person not to extradite him. It is stated that the current procedure for issuing a decision on extradition, including appeals against such a decision, has significant shortcomings in legal regulation, which may lead to the formal implementation of legislation, violating both international acts and domestic law, guarantees of the rights of the individual not to be issued. to the requested State, if there are grounds preventing such extradition. ; В статье исследуется порядок экстрадиционной процедуры в уголовном производстве. Акцентируется внимание на широком перечне гарантий прав лица, в отношении которого осуществляется процедура экстрадиции. Отдельно обращается внимание на гарантии прав лица в процедуре экстрадиции, которое получило статус беженца или лица, нуждающегося в дополнительной защите, или только подало соответствующее заявление в компетентный орган для получения такого статуса. В работе констатируется, что процедура получения статуса беженца как гарантия невыдача лица и осуществление экстрадиции является отделеной процедурой, регламентирующийся различными национальными нормативно-правовыми актами. Анализ этих процедур показал, что они не гарантируют в полном объеме невыдачу лица, подавшего заявление о признании его беженцем уже после принятия центральным органом решения о выдаче, чем нарушаются фундаментальные принципы невыдачи лиц, определенных в многочисленных международно-правовых актах. Констатировано, что действующая процедура принятия решения о выдаче лица, включая обжалование такого решения, имеет существенные недостатки в правовом регулировании, что вполне может привести к формальному выполнению законодательных предписаний, нарушая установленные как международными актами, так и отечественным законодательством, гарантий прав лица не быть выданной к запрашиваемого государства, если есть основания, препятствующие такой выдачи. ; У статті досліджується порядок екстрадиційної процедури у кримінальному провадженні. Акцентується увага на широкому переліку гарантій прав особи, щодо якої здійснюється процедура екстрадиції. Окремо звертається увага на гарантії прав осіб під час видачі особи, яка отримала статус біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, або лише подала відповідну заяву до компетентного органу для отримання такого статусу. У роботі констатується, що процедура отримання статусу біженці як гарантія невидача та здійснення екстрадиції є відокремленою процедурою, що регламентується різними національними нормативно-правовими актами. Аналіз цих процедур показав, що вони не гарантують у повному обсязі невидачу особи, яка подала заяву про визнання її біженцем вже після прийняття центральним органом рішення про її видачу, чим порушуються фундаментальні засади невидачі осіб, які визначені у чисельних міжнародно-правових актах. Констатовано, що чинна процедура прийняття рішення про видачу особи, включаючи оскарження такого рішення, має суттєві недоліки у правовому регулюванні, що цілком може призвести до формального виконання законодавчих приписів, порушуючи встановлені як міжнародними актами, так і вітчизняним законодавством, гарантій прав особи не бути виданою до запитуваної держави, якщо є підстави, які перешкоджають такій видачі.

Keywords: object of individualization, trademark, mark for goods and services,criminal liability, criminal legal protection Problems of criminal law protection and protection of meansof individualization among the participants of economic circulation has not found itscoverage and analysis in the legal literature.Legal regulation of industrial property protection at the international level takesplace within a number of agreements: the Paris Convention for the Protection of IndustrialProperty of 1883, the Madrid Agreement Concerning the International Registrationof Marks of 1891, the Hague Agreement Concerning the International Registrationof Industrial Designs of 1925, and others.The article examines the experience of criminal law protection of trademarks ofthe following countries: USA, Great Britain, Germany, Switzerland, Ukraine.The author speaks about the need to unify approaches to criminal prosecution inUkraine. This will facilitate effective litigation. Establish liability for infringement oftrademark rights. Will contribute to the improvement of the national system of protectionof intellectual property rights. Increase safeguards to protect intellectualproperty rights. It will raise Ukraine's image in the world.The laws of the countries define in detail the scope of rights of owners to intellectualproperty. The law provides a list of actions that are considered a crime.In the United States, a criminal case is initiated by the federal government or thestate. In the Federal Republic of Germany, most infringements of intellectual property rights are governed by civil law. An offense is a criminal offense if it is committedwith intent.Ukraine also has special legislation. Criminal liability is established in the relevantarticles of the Code. These articles are in different sections of the Criminal Codeof Ukraine. Such placement of norms negatively affects the punishment of violators.There is a need to unify approaches to prosecuting offenders. This will facilitate effectivelitigation. Establish liability for violations of the law. Will contribute to the improvementof the national system of protection of intellectual property rights. Increasingguarantees of protection of intellectual property rights. It is necessary to do so byintroducing the relevant into the Criminal Code of Ukraine. ; Ключові слова: об'єкт індивідуалізації, торговельна марка, знак для товарів іпослуг, кримінальна відповідальність, кримінально-правовий захист У статті досліджено кримінально-правовий захист об'єктів індивідуалізації на при-кладі національного законодавства України, Великої Британії, США, Швейцарії,Німеччини. Автор також звернув увагу, що правове регулювання охорони промисло-вої власності, до якої відносять торговельні марки (знаки для товарів і послуг), фірмо-ві найменування та добре відомі знаки, на міжнародному рівні відбувається в межахнизки угод. Досліджено особливості охорони та захисту прав на об'єкти індивідуаліза-ції в кожній країні та запропоновано зміни до статті 229 КК України. Посилання 1. Конституція України від 28.06.1996 р. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141. 2. Кримінальний кодекс України. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25−26. Ст. 131. 3. Цивільний кодекс України. Відомості Верховної Ради України. 2003. С. 356. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print. 4. Коментар до КК України. URL : http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/226.php. 5. World Intellectual Property Organization. URL : http://www.wipo.int. 6. Валлє В. Кримінальна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності. URL : https://bit.ly/2HzOTcw. 7. Доріс Лонг, Патриція Рей, Жаров В. О., Шевелева Т. М., Василенко І. Е., Дроб'язко В. С. Захист прав інтелектуальної власності: норми міжнародного і національного законодавства та їх правозастосування. URL : http://www.nsj.gov.ua/files/1378882678IPR%20Manual%20UKR.pdf. 8. Intellectual property infringement: civil procedure isn't the only option — https://bit.ly/2HG5kq4. 9. Strafprozeßordnung, § 374 — https://dejure.org/gesetze/StPO/374.html. 10. Bundespatentgericht — https://www.bundespatentgericht.ch. ============================= 1. Konstytutsiia Ukrainy vid 28.06.1996 r. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1996. № 30. St. 141. 2. Kryminalnyi kodeks Ukrainy. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2001. № 25−26. St. 131. 3. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2003. S. 356. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print. 4. Komentar do KK Ukrainy. URL : http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/226.php. 5. World Intellectual Property Organization. URL : http://www.wipo.int. 6. Vallie V. Kryminalna vidpovidalnist za porushennia prav intelektualnoi vlasnosti. URL : https://bit.ly/2HzOTcw. 7. Doris Lonh, Patrytsiia Rei, Zharov V. O., Sheveleva T. M., Vasylenko I. E., Drobiazko V. S. Zakhyst prav intelektualnoi vlasnosti: normy mizhnarodnoho i natsionalnoho zakonodavstva ta yikh pravozastosuvannia. URL : http://www.nsj.gov.ua/files/1378882678IPR%20Manual%20UKR.pdf. 8. Intellectual property infringement: civil procedure isnt the only option — https://bit.ly/2HG5kq4. 9. Strafprozeßordnung, § 374 — https://dejure.org/gesetze/StPO/374.html. 10. Bundespatentgericht — https://www.bundespatentgericht.ch.

Is there a consensus on the democratic affirmation of the principle of gender equality in all societal contexts? Do women manage to impose their presence in traditionally male-dominated bastions? Do individual transgression strategies open the way to a normative recomposition?These are the questions on which the thesis answers based on the trajectories of mathematicians at the universities of France and Kazakhstan.After briefly recalling the specific forms that the principle of equality between the sexes takes in these two countries, the thesis offers an analysis of the gendered development of trajectories and more precisely of the apparently paradoxical link between academic success and careers of excellence. In fact, in France, as in Kazakhstan, young women study longer, show better academic success in science, and therefore invest in training more than their male counterparts. Yet they are less often found in the teaching profession of mathematics within the university. And as soon as they get a permanent position, their careers slow down.Various studies show that this observation of gender inequalities seems contradictory to economic interest. The more women are at work, the more prosperous the economy. According to UN calculations, if the paid employment rate for women and men was the same, the gross domestic product (GDP) of the United States would increase by 9 percent, that of the euro area by 13 percent and that of Japan by 16 percent (Daly, 2007). In 15 large developing economies, income per capita would increase by 20 percent by 2030 (Lawson, 2008). Despite this economically rational argument, overall women remain less integrated into the labor market, paid less than men and more often exposed to precariousness.Where do these paradoxes come from? How can they be explained according to the historical and cultural contexts of the two countries that seem to have a priori nothing in common?The presentation of three trajectory models as part of this thesis will allow us to understand some of the social mechanisms for the origin of these phenomena and to question the impact of individual transgressions on the global gender system. ; L'affirmation démocratique du principe d'égalité des sexes fait il consensus dans tous les contextes sociétaux ? Les femmes parviennent-elles à imposer leur présence dans les bastions traditionnellement masculins? Les stratégies de transgression individuelle ouvrent-elles la voie à une recomposition normative?C'est à ces diverses questions que ce travail de thèse apporte des éléments de réponse à partir des trajectoires de mathématicien.nes à l'Université en France et au Kazakhstan.Après avoir rappelé brièvement les formes spécifiques que prend le principe d'égalité entre les sexes dans ces deux pays, la thèse propose une analyse du déroulement sexué des trajectoires et plus précisément du lien apparemment paradoxal entre réussite scolaire et carrières d'excellence. En France comme au Kazakhstan, en effet, les jeunes filles font des études plus longues, montrent une meilleure réussite académique en sciences dures, donc investissent plus la formation que leurs homologues masculins. Pourtant elles se retrouvent moins souvent dans le métier d'enseignant de mathématiques au sein de l'Université. Et dès qu'elles obtiennent un poste permanent à l'Université, leur carrière se ralentit.Ce constat d'inégalités sexuées semble contradictoire avec l'intérêt économique, comme le montrent différentes études. Car plus il y a de femmes au travail, plus l'économie prospère. Selon les calculs de l'ONU, si le taux d'emploi rémunéré des femmes était le même que celui des hommes, le produit intérieur brut (PIB) des États-Unis augmenterait de 9 pour cent, celui de la zone euro de 13 pour cent et celui du Japon, de 16 pour cent (Daly, 2007). Dans 15 grandes économies en développement, le revenu par habitant augmenterait de de 20 pour cent d'ici 2030 (Lawson, 2008). Malgré cet argument économiquement rationnel, globalement les femmes restent moins intégrées dans le marché du travail, moins payées que les hommes, plus souvent exposées à une précarité.D'où viennent ces paradoxes? Comment s'expliquent-t-ils en fonction des contextes historiques et culturels des deux pays n'ayant a priori rien en commun ? La présentation de trois modèles de trajectoires dans le cadre de ce travail de thèse permettra d'appréhender quelques-uns des mécanismes sociaux à l'origine de ces phénomènes et de s'interroger sur l'impact des transgressions individuelles sur le système global de genre.

1.1 Heranführen der Thematik und Begründung der ThemenwahlAnfang 2020 hat die weltweite Covid-19-Pandemie auch Österreich mit weitreichenden Auswirkungen erreicht, vor allem auf gesellschaftlicher, politischer, sozialer, aber auch wirtschaftlicher Ebene.Früher hätte man dies, was derzeit den Normalzustand beschreibt, Ausnahmezustand benannt. Isolation, Homeoffice, Ausgangssperren, Desinfektionsmittel, Maskenpflicht und Abstandhalten, Lockdown in den verschiedensten Variationen, uvm. haben sich in unserer Alltagssprache manifestiert und begleiten uns tagtäglich.Die Pandemie bringt zwar politisch, wirtschaftlich sowie sozial negative Auswirkungen mit sich, dennoch sehe ich sie auch als positiven Katalysator. Viele Firmen wurden durch Ausgangsbeschränkungen von heute auf morgen gezwungen etliche Dienstreisen einzustellen und somit die Art ihres Führungsverhaltens und die damit verbundene Art der Kommunikation zu ändern. Sehr rasche Anpassung auf ungewohnte Gegebenheiten war das Gebot der Stunde. Die Kommunikation musste in jeder Hinsicht auf digitale Medien umgestellt werden. Meetings wurden über virtuelle Kanäle abgehalten, was zugleich nicht nur ökologischer, sondern auch ökonomischer war.Plötzlich wurden virtuelle Kommunikationsmittel, die schon längst in den Unternehmen Einzug gehalten haben, auch wahrgenommen, genutzt. Sie sind heute essenziell für Führungskräfte, um in Verbindung mit ihren Mitarbeitern zu stehen.Obgleich sich viele Führungskräfte den Gegebenheiten anpassen und auf virtuelle Führung umschwenken mussten, war das dafür notwendige Mindset nicht überall vorhanden. Unternehmen und deren Führungskräfte müssen sich bewusst sein, dass sich virtuelle Führung wesentlich von Führung mit Präsenz unterscheidet, wie ich es im Verlauf dieser Arbeit noch genauer erklären werde.Grundlegende Fragestellung und Abgrenzung des ThemasIn der folgenden Arbeit setzt sich die Autorin mit den veränderten Verhaltensweisen von Führungskräften virtueller Führung auseinander, die heute zwingend notwendig sind, um für das Unternehmen erfolgreich zu agieren. Um dies zu erforschen und den Rahmen dieser Arbeit zu beachten, beschränkt man sich nur auf die wichtigsten Theorien der Thematik. Die ausgewählten Theorien werden in dieser Arbeit nur kurz vorgestellt, um damit dem Leser*innen einen Einblick zu ermöglichen. Anhand der Theorien werden die wichtigsten Erkenntnisse herausgefiltert, um die Beantwortung der folgenden Fragestellungen zu ermöglichen:Welche Formen der Führung braucht es bei "virtueller Führung"- unter der Bedingung von keiner oder sehr wenig Präsenz?Was sind die wesentlichen Bedingungen "virtueller Führung"?Welche Unterschiede zur Führung mit Präsenz sind zu erwarten?Welche Kriterien von Führung lassen sich daraus ableiten?Welche Wirkungen zeigen Ansätze wie "Beteiligung" und "Partizipation", die die Eigenmotivation von Mitarbeitern berücksichtigen bzw. in den Vordergrund stellen?Welche Anforderungen stellen sich dadurch bzw. dabei an Führungskräfte?Es wurde des Weiteren ein leitfadenorientiertes Interview mit Experten geführt, welches anschließend mit Hilfe qualitativer Inhaltsanalyse ausgewertet wurde. Bei den Experten handelt es sich um Führungskräfte von verschiedenen Managementebenen, um Mitarbeiter, bei denen es sich um Mitglieder virtueller Teams handelt und um Coaching Experten, die überdies virtuelle Trainings halten. Mit den Erkenntnissen aus der Theorie und den Interviews wird ein Leitfaden für Führungskräfte von virtuellen Teams erstellt. ; Introducing the topic and explaining the choice of topicAt the beginning of 2020, the global Covid 19 pandemic also spread to Austria with far-reaching effects, especially on a societal, political, social, but also economic level.In the past, our current state would have been called exceptional circumstances. Terms like solation, home office, curfews, disinfectants, mask requirements, keeping distance, lockdowns, and many more have manifested themselves in our everyday language and have accompanied us ever since.Although the pandemic has negative political, economic, and social effects, I still see it as a positive impetus.Many companies have been forced to immediately stop numerous business trips due to restrictions and, thus, to change the nature of their management and type of communication. Very quick adaptation to unusual circumstances was the order of the day. Communication had to be shifted to digital media only. Meetings were held via virtual channels, which was not only more ecological but also more economical.Suddenly, virtual means of communication, which had long before found their way into companies, were now noticed and used. Today they are essential for managers to be in touch with their employees.Although many managers had to adapt to the circumstances and switch to virtual leadership, the necessary mindset could not be found everywhere. Companies and their executives must be aware that virtual leadership differs significantly from presence leadership, as I will explain in more detail in the course of this work.Underlying questions and definition of the topicIn the following work, the author deals with the changed behavior of executives in virtual leadership, which is necessary today in order to operate successfully in a company.With the objective of researching this topic thoroughly, this thesis is restricted to the most important theories concerning this topic. The selected theories are only brieflypresented in this work to give the reader an insight. Based on the theories, the most important findings are discussed in more detail to answer the following questions: What forms of leadership are required for "virtual leadership" - if there is no or very little presence? What are the essential conditions for "virtual leadership"? What differences are to be expected from presence leadership? Which criteria for leadership can be gained from this? What effects do approaches such as "participation" show, that consider or emphasize self-motivation of employees? What are the requirements for executives because of this or in the process?Furthermore, a guideline-oriented interview was conducted with experts, which was then evaluated with the help of qualitative content analysis. The experts are executives from various management levels, employees who are members of virtual teams and coaching experts who also offer virtual training courses.With the obtained knowledge from the theory as well as the interviews, a guideline for managers of virtual teams will be created. ; Arbeit an der Bibliothek noch nicht eingelangt - Daten nicht geprüft ; Abweichender Titel laut Übersetzung des Verfassers/der Verfasserin ; Karl-Franzens-Universität Graz, Masterarbeit, 2021 ; (VLID)6286425

In order to assess the evolution of aerosol parameters affecting climate change, a long-term trend analysis of aerosol optical properties was performed on time series from 52 stations situated across five continents. The time series of measured scattering, backscattering and absorption coefficients as well as the derived single scattering albedo, backscattering fraction, scattering and absorption Ångström exponents covered at least 10 years and up to 40 years for some stations. The non-parametric seasonal Mann–Kendall (MK) statistical test associated with several pre-whitening methods and with Sen's slope was used as the main trend analysis method. Comparisons with general least mean square associated with autoregressive bootstrap (GLS/ARB) and with standard least mean square analysis (LMS) enabled confirmation of the detected MK statistically significant trends and the assessment of advantages and limitations of each method. Currently, scattering and backscattering coefficient trends are mostly decreasing in Europe and North America and are not statistically significant in Asia, while polar stations exhibit a mix of increasing and decreasing trends. A few increasing trends are also found at some stations in North America and Australia. Absorption coefficient time series also exhibit primarily decreasing trends. For single scattering albedo, 52 % of the sites exhibit statistically significant positive trends, mostly in Asia, eastern/northern Europe and the Arctic, 22 % of sites exhibit statistically significant negative trends, mostly in central Europe and central North America, while the remaining 26 % of sites have trends which are not statistically significant. In addition to evaluating trends for the overall time series, the evolution of the trends in sequential 10-year segments was also analyzed. For scattering and backscattering, statistically significant increasing 10-year trends are primarily found for earlier periods (10-year trends ending in 2010–2015) for polar stations and Mauna Loa. For most of the stations, the present-day statistically significant decreasing 10-year trends of the single scattering albedo were preceded by not statistically significant and statistically significant increasing 10-year trends. The effect of air pollution abatement policies in continental North America is very obvious in the 10-year trends of the scattering coefficient – there is a shift to statistically significant negative trends in 2009–2012 for all stations in the eastern and central USA. This long-term trend analysis of aerosol radiative properties with a broad spatial coverage provides insight into potential aerosol effects on climate changes. ; European Union (EU) 654109 ; ACTRIS PPP project 739530 ; IMPROVE ; Co-operative Programme for Monitoring and Evaluation of the Long-range Transmission of Air pollutants in Europe (EMEP) under UNECE ; Korea Meteorological Administration Research and Development Program "Development of Monitoring and Analysis Techniques for Atmospheric Composition in Korea" KMA2018-00522 ; "Arctic Monitoring and Assessment Programme" (AMAP) under EU action "Black Carbon in the Arctic" 80026 ; Norwegian Environment Agency ; Basic Science Research Program through the National Research Foundation of Korea 2017R1D1A1B06032548 ; European Union (EU) 262254 ; European Union's Horizon 2020 research and innovation programme under project ACTRIS-2 654109 ; European Union's Horizon 2020 research and innovation programme under project iCUPE 689443 ; Academy of Finland 307331 264242 268004 284536 287440 ; AEMET ; Swiss State Secretariat for Education, Research and Innovation, SERI 15.0159-1 ; Taiwan Environmental Protection Administration ; Ministry of Science and Technology ; European Union's Horizon 2020 research and innovation programme 654109 ; MINECO (Spanish Ministry of Economy, Industry and Competitiveness) ; FEDER fund under the PRISMA project CGL2012-39623-C02/00 ; FEDER fund under the HOUSE project CGL2016-78594-R ; Generalitat de Catalunya AGAUR 2014 SGR33 AGAUR 2017 SGR41 ; Business Finland 2634/31/2015 ; Ramon y Cajal Fellowship - Spanish Ministry of Economy and Competitiveness RYC-2013-14036 ; Department of Biotechnology (DBT) India 2634/31/2015 ; Academy of Finland 307331 ; National Oceanic Atmospheric Admin (NOAA) - USA ; ACTRIS-France National Research infrastructure ; CNRS-INSU long-term observing program ; Spanish Ministry of Economy and Competitiveness CGL2016-81092-R CGL2017-90884-REDT RTI2018-101154-A-I00 ; National Natural Science Foundation of China (NSFC) 41675129 ; National Key Project of the Ministry of Science and Technology of the People's Republic of China 2016YFC0203305 2016YFC0203306 ; Basic Research Project of the Chinese Academy of Meteorological of Sciences 2017Z011 ; Knut-and-AliceWallenberg Foundation within the ACAS project (Arctic Climate Across Scales) 2016.0024 ; CPR: Para La Naturaleza and the nature reserve of Cabezas de San Juan and the support of grants AGS 0936879 and EAR1331841.

The modern world is quite unpredictable, trends of the world order of the 21st century testify to the ever-increasing global security crisis. Violations of international law, hybrid wars, and the globalization of certain political conflicts have a particularly negative impact on the security of such regional countries as Ukraine. In such circumstances, our state should clearly be aware of the level of danger of its own geopolitical position and Ukraine's attitude to existing and potential sources of conflict, in order to timely respond to national security challenges. The article describes the geo-conflict situation of Ukraine, its peculiarities and the relations with neighbouring countries through the lens of conflict. The subject of the research are bilateral relations between Ukraine and neighbouring countries in the context of conflict prevention, regulation and resolution. The goal of the work is to reveal the essence of Ukraine's geo-conflict situation at the neighbourhood level. The objectives: to evaluate the geo-conflict situation of Ukraine at the neighbourhood level; characterize existing conflicts between Ukraine and neighbouring countries; to analyse potential sources of conflict between Ukraine and neighbouring countries. General scientific methods: analysis, synthesis, hypothetical method. The following results were obtained: this research analysed the factors that influence the geo-conflict situation of Ukraine. This made it possible to characterize the geo-conflict situation of Ukraine and to identify its problematic sides. The results of the research can be used by writing the concept of Ukrainian foreign policy and further exploration of this topic. Conclusions: The Ukrainian geo-conflict situation at the present stage can be described as unstable and rather tense. This is due to the presence of a number of historical, current (active), frozen and potential conflicts with neighbours. ; Современный мир достаточно непредсказуем, а тенденции развития мирового порядка ХХІ века свидетельствуют о все более нарастающем глобальном кризисе безопасности. Нарушение норм международного права, гибридные войны, а также глобализация определенных политических конфликтов особенно негативно влияют на безопасность таких региональных стран как Украина. В таких условиях наше государство должно четко осознавать уровень опасности собственного геополитического положения и отношение Украины к существующим и потенциальным источникам конфликтов, для своевременного реагирования на вызовы национальной безопасности. В статье охарактеризовано геоконфликтное положения Украины и его особенности, а также рассмотрены отношения с государствами-соседями через призму конфликтогенности. Предметом исследования в статье являются двусторонние отношения Украины и государств соседей в контексте предотвращения, регулирования и разрешения конфликтов. Цель работы заключается в раскрытии сущности геоконфликтного положение Украины на соседском уровне. Задачи: оценить геоконфликтное положение Украины на соседском уровне; охарактеризовать имеющиеся конфликты между Украиной и государствами соседями; проанализировать потенциальные источники конфликтов между Украиной и государствами соседями. Используются общенаучные методы: анализа, синтеза, гипотетический метод. Получены следующие результаты: в исследовании были проанализированы факторы, которые влияют на геоконфликтное положение Украины. Это позволило охарактеризовать геоконфликтное положения Украины и выявить его проблемные стороны. Результаты исследования могут быть использованы при формировании концепции украинской внешней политики и при дальнейшем исследовании данной темы. Выводы: Украинское геоконфликтное положение на современном этапе можно охарактеризовать как нестабильное и довольно напряженное. Это связано с наличием ряда истерических, современных (активных), замороженных и потенциальных конфликтов с соседями. ; Сучасний світ досить непередбачуваний, а тенденції розвитку світового порядку ХХІ століття свідчать про все більш наростаючу глобальну безпекову кризу. Порушення норм міжнародного права, гібридні війни, а також глобалізація певних політичних конфліктів особливо негативно впливають на безпеку таких регіональних країн як Україна. В таких умовах наша держава має чітко усвідомлювати рівень небезпечності власного геополітичного положення та відношення України до існуючих та потенційних осередків конфліктів, задля своєчасного реагування на виклики національній безпеці. У статті охарактеризоване геоконфліктне положення України та його особливості, а також розглянуті відносини з державами-сусідами крізь призму конфліктогенності. Предметом дослідження є двосторонні відносини України та держав-сусідів з метою запобігання, регулювання та вирішення існуючих конфліктів. Мета роботи полягає в розкритті сутності геоконфліктного положення України на сусідському рівні. Завдання: оцінити геоконфліктне положення України на сусідському рівні; охарактеризувати наявні конфлікти між Україною та державами-сусідами; проаналізувати потенційні джерела конфліктів між Україною та державами-сусідами. Використовуються загальнонаукові методи: аналізу, синтезу, гіпотетичний метод. Отримано такі результати: в дослідженні були проаналізовані фактори, котрі впливають на геоконфліктне положення України. Це дало змогу охарактеризувати геоконфліктне положення України та виявити його проблемні сторони. Результати дослідження можуть бути використанні при формуванні концепції української зовнішньої політики та при подальшому дослідженні даної теми. Висновки: українське геоконфліктне положення на сучасному етапі можна охарактеризувати як нестабільне та досить напружене. Це пов'язано з наявністю ряду історичних, сучасних (активних), заморожених та потенційних конфліктів з сусідами.

Es objetivo de la Unión Europea y de todos sus estados miembros, potenciar la economía circular en todos los sectores. En 2015, la Comi-sión Europea adoptó un plan de acción para contribuir a la transición hacia una economía circular, estableciendo 54 medidas para "cerrar el círculo" del ciclo de vida de los productos: de la producción y el consumo a la gestión de residuos y el mercado de materias primas secundarias. Sin duda la gestión adecuada de los residuos de construcción demolición es fundamental en este proceso, ya que significan a aproximadamente un tercio de los residuos generados en la Unión. El Gobierno de España también ha trabajado en esta dirección con la Estrategia Española de Economía Circular, "España Circular 2030", en la que uno de sus ejes principales de actuación es la gestión de residuos, en la que, entre otros objetivos, se propone la revisión del RD 105/2008 por el que se regula la producción y gestión de los residuos de construcción y demolición y que proporciona el marco legal a esta gestión de RCD en la edificación, a través de herramientas como el estudio y el plan de gestión de RCD.Una de las deficiencias más habituales detectadas por los agentes del sector, es no contar con unos ratios orientativos consistentes de generación de RCD que faciliten la elaboración de estos documentos preceptivos, así como el seguimiento de la gestión tanto por los téc-nicos competentes como por las administraciones públicas.El objetivo del presente trabajo ha sido intentar dar solución a la dispersión de ratios de generación de residuos de construcción y demoli-ción, generando una serie de tablas parametrizadas que puedan servir de ayuda y orientación para calcular los ratios de RCD suscepti-bles de generarse en una obra de construcción o demolición para las grandes regiones climáticas de España.Para la recogida de datos se ha recurrido tanto a fuentes públicas como privadas. Se han consultado bases de datos de entidades de reco-nocido prestigio, recopilado ratios provenientes de normativas autonómicas y locales y, de manera activa, se ha solicitado información a los agentes más relevantes del sector: Colegios Profesionales, Universidades, entidades que desarrollan trabajo específico en este campo, proyectos relacionados de ámbito europeo y actores privados en el sector.El resultado son unas tablas parametrizadas por grandes zonas climáticas, tanto para nueva construcción como demolición de edificios residenciales y terciarios. Este trabajo ha sido posible gracias a la iniciativa de los Consejos Superior y General de Colegios de Arquitec-tos y Arquitectos Técnicos de España.AbstractOne of the main objectives of the European Union and all of its member states is to promote the circular economy in all production sec-tors. In 2015, the European Commission adopted an action plan to contribute to the transition towards a circular economy. Establishing 54 measures to "finish the circle" of products life cycle: from production and consumption to waste management and the markets for recy-cling services and secondary raw materials. Certainly, the correct management of construction and demolition waste is essential in this process, it represents approximately the third part of the waste generated by the European Union.The Government of Spain has also worked in the same direction with the strategy called Spanish Circular Economy, "España Circular 2030", in which one of its main axes is the management of wasting, in which, among other objectives, it proposes the review of the RD 105/2008 which regulates the production and management of construction and demolition waste. This Royal Decree provides the legal framework for this management of RCD in building, through tools such as the study and the management plan of RCD.One of the most common problems detected by construction sector agents is not having estimated ratios for the generation of RCD. The objective of this work has been trying to solve the dispersion of these construction and demolition waste generation ratios, making some parameterized tables that can help calculating the RCD ratios produced in a construction or demolition work, by the climatic regions of Spain.The data have been obtained from different sources, both public and private. The parameterized tables have been made by consulting the databases of prestigious entities, in addition, ratios have been compiled from regional and local regulations, actively, information has been requested from the most relevant agents in the sector: Professional Associations, Universities, related European projects and private actors in the sector.

The peasant communities of the rural area of Buga in the villages of El Placer, La Venta and San Agustín have in common that most of their first inhabitants come from Boyacá and Santander. To live there they have had to go through an economic, social and political process, in which they have managed to build the traditional peasant farm in the modern world, with all the challenges that this implies. They have had to resist the paramilitary incursion of the Calima Bloc and the neoliberal policies of the Colombian State. This work aims to explore how this resistance has been forged from the point of view of the aesthetics of the rooting, concept that is built from the peasant identity, the relationship with the environment and with others, and the aesthetic configurations of the resistance in a world where being a peasant is increasingly difficult. To systematize the information gathered about the community, the practical theoretical orientations of Jara Holliday were used. It was found that there is an aesthetics of the rooting that has had a great development and significant achievements in the defense of the territory and the rights of the peasants, and that maintaining this resistance is increasingly difficult due to the challenges involved for young peasants to remain in the territories, because the modern world is always tempting them to leave the territory, to adopt other aesthetics and to have other perspectives and other dreams where the field does not figure as a project of life. ; Las comunidades campesinas de la zona rural de Buga en las veredas El Placer, La Venta y San Agustín, tienen en común que la mayoría de sus primeros habitantes provienen de Boyacá y Santander. Para vivir allí han tenido que pasar por un proceso económico, social y político, en el que han logrado construir la tradicional finca campesina en el mundo moderno, con todos los desafíos que ello implica. Han tenido que resistir la incursión paramilitar del Bloque Calima y las políticas neoliberales del Estado Colombiano. Este trabajo pretende explorar cómo se ha forjado esa resistencia desde el punto de vista de laestética del arraigo,concepto que se construye a partir de la identidad campesina, la relación con el entorno y con los demás, y las configuraciones estéticas de la resistencia en un mundo donde ser campesino es cada vez más difícil. Para sistematizar la información recogida sobre la comunidad se utilizaron las orientaciones teórico prácticas de Jara Holliday. Se encontró que hay unaestética del arraigoque ha tenido un gran desarrollo y logros significativos en la defensa del territorio y los derechos de los campesinos, y que mantener esta resistencia es cada vez más difícil por los retos que implica para los jóvenes campesinos permanecer en los territorios, pues el mundo moderno siempre los está tentando a salir del territorio, a adoptar otras estéticas y a tener otras perspectivas y otros sueños donde no figura el campo como proyecto de vida. ; As comunidades camponesas da área rural de Buga nas aldeias de El Placer, La Venta e San Agustín têm em comum que a maioria de seus primeiros habitantes vem de Boyacá e Santander. Para viver lá, eles tiveram que passar por um processo econômico, social e político, no qual eles conseguiram construir a fazenda camponesa tradicional no mundo moderno, com todos os desafios que isso implica. Eles tiveram que resistir à incursão paramilitar do Bloco Calima e às políticas neoliberais do Estado colombiano. Este trabalho tem como objetivo explorar como essa resistência foi forjada do ponto de vista da estética do enraizamento, conceito construído a partir da identidade camponesa, relacionamento com o meio entorno e com os outros, e as configurações estéticas da resistência em um mundo em que ser camponês é cada vez mais difícil. Para sistematizar a informação recolhida sobre a comunidade, utilizaram-se as orientações teóricas práticas de Jara Holliday. Verificou-se que existe uma estética do enraizamento que teve um grande desenvolvimento e conquistas significativas na defesa do território e dos direitos dos camponeses e que manter essa resistência é cada vez mais difícil devido aos desafios envolvidos para os jovens camponeses permanecerem em os territórios, porque o mundo moderno está sempre tentando-os a abandonar o território, a adotar outras estética e a ter outras perspectivas e outros sonhos onde o campo não figura como um projeto de vida.

AG takes the first place in the structure of the prevalence of circulatory system diseases and is one of the main reasons for the release of military men for medical displays. In Europe, prevalence of depression among patients with arterial hypertension ranges from 8,2% to 62,5%, while anxiety disorders are noted in 12,0% to 63,7%.The objective: to study the presence of anxiety and depression in ATO patients with arterial hypertension and to analyze the degree of their severity depending on the stage of the disease.Materials and methods. The study included 119 soldiers, who were divided into groups: the first group (n = 69) – hypertensive patients who participated in the ATO; the second group (n = 30) – patients with hypertension who did not participate in the ATO; control group (n = 20) – healthy faces.Results. In troops, patients with hypertension, who took part in ATO, depression occurs more often (65%) than in the comparison group. At the same time, the most significant stage is noted in patients with І and ІІІ degree of disease. Depressive conditions in military patients with hypertension, who did not participate in АТО were defined in 57% of patients. Disturbances in military personnel suffering from arterial hypertension of ATO participants were detected in 88%. At the same time, the degree of gravity increases with the progression of the disease. The soldiers, patients with hypertension who did not participate in the ATO, the percentage of anxiety states was 40 and their degree of severity was significantly less pronounced.Conclusion. In the management of patients with arterial hypertension, participants of the ATO shall be identified for the presence of anxiety disorders and depression and timely appointed targeted therapy to prevent the rapid progression of the underlying disease and the development of complications. ; Артериальная гипертензия (АГ) занимает первое место в структуре распространенности болезней системы кровообращения и является одной из основных причин увольнения военнослужащих с военной службы по медицинским показаниям. В Европе распространенность депрессии среди больных АГ составляет от 8,2% до 62,5%, а тревожные расстройства отмечаются в 12,0% до 63,7% случаев.Цель исследования: изучение наличия тревожности и депрессии у участников антитеррористической операции (АТО), больных АГ, анализ степени их выраженности в зависимости от стадии заболевания.Материалы и методы. В исследование вошли 119 военнослужащих, которые были распределены на группы: первая группа (n=69) – больные АГ, принимавшие участие в проведении АТО; вторая группа (n=30) – пациенты с АГ, которые не принимали участие в АТО; группа контроля (n=20) – здоровые лица.Результаты. У военнослужащих, больных АГ, принимавших участие в АТО, депрессия встречается чаще (65%), чем в группе сравнения. При этом наиболее выраженная стадия отмечается у больных с АГ I и III степени. Депрессивные состояния у военнослужащих, больных АГ, которые не принимали участие в АТО, определяется у 57% пациентов. Тревожные состояния у военнослужащих, больных АГ, участников АТО, обнаружены у 88%. У военнослужащих, больных АГ, не принимавших участия в АТО, тревожные состояния составляли 40%, степень их тяжести была значительно менее выраженной.Заключение. При курации пациентов с артериальной гипертензией, участников АТО, необходимо выявлять наличие тревожных расстройств и депрессий и своевременно назначать целенаправленную терапию для предотвращения быстрого прогрессирования основного заболевания и развития осложнений. ; Артеріальна гіпертензія (АГ) посідає перше місце у структурі поширеності хвороб системи кровообігу та є однією з основних причин звільнення військовослужбовців з військової служби за медичними показаннями. В Європі поширеність депресії серед хворих на артеріальну гіпертензію становить від 8,2% до 62,5%, а тривожні розлади відзначають від 12,0% до 63,7% випадків.Мета дослідження: вивчення наявності тривожності та депресії в учасників антитерористичної операції (АТО), хворих на артеріальну гіпертензію, та аналіз ступеня їхньої вираженості залежно від стадії захворювання.Матеріали та методи. У дослідження увійшли 119 військовослужбовців, які були розподілені на групи: перша група (n=69) – хворі на АГ, які брали участь у проведенні АТО; друга група (n=30) – пацієнти з АГ, які не брали участь в АТО; група контролю (n=20) – здорові особи.Результати. У військовослужбовців, хворих на АГ, які брали участь в АТО, депресія зустрічається частіше (65%), ніж у групі порівняння. При цьому найбільш виражена стадія відзначається у хворих з АГ І та ІІІ ступенів. Депресивні стани у військовослужбовців, хворих на АГ, які не брали участь в АТО, визначається у 57% пацієнтів. Тривожні стани у військовослужбовців-учасників АТО, хворих на АГ, виявлені у 88%. При цьому ступінь тяжкості збільшується при прогресуванні захворювання. У військовослужбовців, хворих на АГ, які не брали участь в АТО, тривожні стани становили 40%, ступінь їхньої тяжкості був значно менш вираженим.Заключення. При курації пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які брали участь в АТО, необхідно виявляти наявність тривожних розладів та депресій і своєчасно призначати цілеспрямовану терапію для запобігання швидкого прогресування основного захворювання та розвитку ускладнень.

The current global challenges around dairy farming - and more broadly agriculture - tend towards more sustainable production systems that contribute to the development of territories in which they are embedded. The thesis objectives were i) to capture the dynamics of agricultural systems and their diversity, with a focus on dairy farming; ii) to develop a framework for analysing the contribution of identified dairy farming systems to their territories sustainability; iii) to apply it to two contrasting situations: the territory of Vinukonda (VM), in the state of Andhra Pradesh in Southeast India and the territory of Reunion Island highlands (RI), a French overseas island located in the Indian Ocean. The analytical framework developed combines the agrarian system approach and a multi-criteria sustainability assessment. The agrarian system approach i) highlighted the agricultural and more particularly dairy dynamics of the two study territories, ii) allowed the identification and characterisation of current production systems, and iii) led to the definition of the two study territories current issues. The multi-criteria sustainability assessment was based on the agrarian system approach for the selection of relevant evaluation indicators and for the primary evaluation unit: the production system. This evaluation finally translated the sustainability issues previously identified into explicit and comparable scores. From it, it was possible to propose levers to improve the contribution of the studied dairy production systems to the sustainable development of the territory in which they are embedded. Hence, dairy farming will better contribute to the sustainable development of territories when: production conditions such as access to fodder resources will be secured for all producers, especially the poorest (VM); milk price levels will allow sufficient labour remuneration to cover household needs and to invest in capital which in turn will improve production conditions (VM, RI); milk price levels coupled with territorial development policies will enable dairy farmers to move towards alternative production systems that consume less inputs, create products with high added value and therefore wealth, and are directly linked to consumers (RI); women, who provide the majority of dairy farming workforce, will be able to manage – on an equal basis with men – the income derived from dairy production (VM). ; Les enjeux globaux actuels autour de l'élevage laitier – et plus largement l'agriculture – tendent vers des systèmes productifs plus durables et qui participent au développement des territoires où ils s'inscrivent. Les objectifs de cette thèse étaient i) de capturer les dynamiques des systèmes agricoles et leur diversité, avec un focus sur l'élevage laitier ; ii) de développer un cadre d'analyse de la contribution des systèmes d'élevage laitier identifiés à la durabilité des territoires dans lesquels ils s'inscrivent ; iii) de l'appliquer à deux situations contrastées : le territoire de Vinukonda (VM), dans l'état de l'Andhra Pradesh au sud-est de l'Inde et le territoire des Hauts de l'Île de la Réunion (RI), île française d'outremer située dans l'océan Indien. Le cadre d'analyse développé combine l'approche système agraire et une évaluation multicritère de la durabilité. L'approche système agraire i) a mis en lumière les dynamiques agricoles et plus particulièrement laitières des deux territoires d'étude, ii) a permis l'identification et la caractérisation des systèmes de production actuels, et iii) a amené à la définition des enjeux actuels des deux territoires d'étude. L'évaluation multicritère de la durabilité a été nourrie de l'approche système agraire pour la sélection d'indicateurs d'évaluation pertinents et pour l'unité d'évaluation primaire : le système de production. Cette évaluation a finalement traduit les enjeux de durabilité préalablement identifiés en scores explicites et comparables entre eux, à partir desquels il a été possible de proposer des leviers pour améliorer la contribution des systèmes de production laitiers étudiés au développement durable du territoire dans lequel ils s'inscrivent. Ainsi, l'élevage laitier contribuera plus au développement durable des territoires quand : les conditions de production telles que l'accès aux ressources fourragères seront sécurisées pour tous les producteurs, en particulier les plus démunis (VM) ; les niveaux de prix du lait permettront une rémunération du travail suffisante pour couvrir les besoins des ménages et pour investir dans du capital qui, en retour, permettra d'améliorer les conditions de production (VM, RI) ; les niveaux de prix du lait couplés à des politiques de développement territorial permettront aux producteurs laitiers de s'orienter vers des systèmes de production alternatifs, moins consommateurs d'intrants, créateurs de produits à haute valeur ajoutée et donc de richesse, et en lien direct avec les consommateurs (RI) ; les femmes, pourvoyeuses majoritaires de main d'œuvre dans l'élevage laitier, pourront gérer, à l'égal des hommes, les revenus tirés de cette production laitière (VM).

AG takes the first place in the structure of the prevalence of circulatory system diseases and is one of the main reasons for the release of military men for medical displays. In Europe, prevalence of depression among patients with arterial hypertension ranges from 8,2% to 62,5%, while anxiety disorders are noted in 12,0% to 63,7%.The objective: to study the presence of anxiety and depression in ATO patients with arterial hypertension and to analyze the degree of their severity depending on the stage of the disease.Materials and methods. The study included 119 soldiers, who were divided into groups: the first group (n = 69) – hypertensive patients who participated in the ATO; the second group (n = 30) – patients with hypertension who did not participate in the ATO; control group (n = 20) – healthy faces.Results. In troops, patients with hypertension, who took part in ATO, depression occurs more often (65%) than in the comparison group. At the same time, the most significant stage is noted in patients with І and ІІІ degree of disease. Depressive conditions in military patients with hypertension, who did not participate in АТО were defined in 57% of patients. Disturbances in military personnel suffering from arterial hypertension of ATO participants were detected in 88%. At the same time, the degree of gravity increases with the progression of the disease. The soldiers, patients with hypertension who did not participate in the ATO, the percentage of anxiety states was 40 and their degree of severity was significantly less pronounced.Conclusion. In the management of patients with arterial hypertension, participants of the ATO shall be identified for the presence of anxiety disorders and depression and timely appointed targeted therapy to prevent the rapid progression of the underlying disease and the development of complications. ; Артериальная гипертензия (АГ) занимает первое место в структуре распространенности болезней системы кровообращения и является одной из основных причин увольнения военнослужащих с военной службы по медицинским показаниям. В Европе распространенность депрессии среди больных АГ составляет от 8,2% до 62,5%, а тревожные расстройства отмечаются в 12,0% до 63,7% случаев.Цель исследования: изучение наличия тревожности и депрессии у участников антитеррористической операции (АТО), больных АГ, анализ степени их выраженности в зависимости от стадии заболевания.Материалы и методы. В исследование вошли 119 военнослужащих, которые были распределены на группы: первая группа (n=69) – больные АГ, принимавшие участие в проведении АТО; вторая группа (n=30) – пациенты с АГ, которые не принимали участие в АТО; группа контроля (n=20) – здоровые лица.Результаты. У военнослужащих, больных АГ, принимавших участие в АТО, депрессия встречается чаще (65%), чем в группе сравнения. При этом наиболее выраженная стадия отмечается у больных с АГ I и III степени. Депрессивные состояния у военнослужащих, больных АГ, которые не принимали участие в АТО, определяется у 57% пациентов. Тревожные состояния у военнослужащих, больных АГ, участников АТО, обнаружены у 88%. У военнослужащих, больных АГ, не принимавших участия в АТО, тревожные состояния составляли 40%, степень их тяжести была значительно менее выраженной.Заключение. При курации пациентов с артериальной гипертензией, участников АТО, необходимо выявлять наличие тревожных расстройств и депрессий и своевременно назначать целенаправленную терапию для предотвращения быстрого прогрессирования основного заболевания и развития осложнений. ; Артеріальна гіпертензія (АГ) посідає перше місце у структурі поширеності хвороб системи кровообігу та є однією з основних причин звільнення військовослужбовців з військової служби за медичними показаннями. В Європі поширеність депресії серед хворих на артеріальну гіпертензію становить від 8,2% до 62,5%, а тривожні розлади відзначають від 12,0% до 63,7% випадків.Мета дослідження: вивчення наявності тривожності та депресії в учасників антитерористичної операції (АТО), хворих на артеріальну гіпертензію, та аналіз ступеня їхньої вираженості залежно від стадії захворювання.Матеріали та методи. У дослідження увійшли 119 військовослужбовців, які були розподілені на групи: перша група (n=69) – хворі на АГ, які брали участь у проведенні АТО; друга група (n=30) – пацієнти з АГ, які не брали участь в АТО; група контролю (n=20) – здорові особи.Результати. У військовослужбовців, хворих на АГ, які брали участь в АТО, депресія зустрічається частіше (65%), ніж у групі порівняння. При цьому найбільш виражена стадія відзначається у хворих з АГ І та ІІІ ступенів. Депресивні стани у військовослужбовців, хворих на АГ, які не брали участь в АТО, визначається у 57% пацієнтів. Тривожні стани у військовослужбовців-учасників АТО, хворих на АГ, виявлені у 88%. При цьому ступінь тяжкості збільшується при прогресуванні захворювання. У військовослужбовців, хворих на АГ, які не брали участь в АТО, тривожні стани становили 40%, ступінь їхньої тяжкості був значно менш вираженим.Заключення. При курації пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які брали участь в АТО, необхідно виявляти наявність тривожних розладів та депресій і своєчасно призначати цілеспрямовану терапію для запобігання швидкого прогресування основного захворювання та розвитку ускладнень.

It is considered a system of organization of labour protection in Ukraine and the normative principles of safety and health in the European Union in the article. It is analysed the European normative principles of providing a risk-oriented approach to labour protection based on the principle of "unity and differentiation" of legal regulation of labor protection. At the same time, the differentiation of the provision of labor protection at European enterprises, in contrast to domestic ones, is provided both in terms of the specifics of work organization in a particular field of economics and the differentiation of the implementation of a risk-oriented approach to ensuring the safety and health of large, medium and small businesses. The particular attention is given to the methodological support of employers from European authorities by providing them with recommendations on risk assessment on the workplace. It is stressed that European standards on occupational safety and health establish that the work environment in the workplace of worker should not only reduce and prevent the impact on physical health of workers of production factors, but also ensure the worker's health as a state of complete physical, mental and social well-being and not only the absence of illness or infirmity. It is substantiated that in order to improve the organization of labour protection of workers in Ukraine, it is necessary to review existing approaches for creation of safe and healthy working conditions and implement a risk-oriented approach. The basis for such review should be the improvement of labour legislation in a part of the legal regulation of labour protection. In Ukraine, for organization of labour protection system, it is necessary to introduce a European experience of ensuring safe and healthy working conditions on the workplace. The improvement of domestic system of labor protection in general and labor protection in the economic sectors should be based on established normative minimum standards of safety and health at the workplace, and the differentiation of legal regulation of occupational safety should take into account the peculiarities of labor processes in the industries and create conditions for implementing a risk-oriented approach to safety and health at small and medium enterprises. ; Розглянуто систему організації охорони праці в Україні та нормативні засади безпеки і гігієни праці в Європейському Союзі. Проаналізовано європейські нормативні засади забезпечення ризик-орієнтованого підходу до охорони праці, які базуються на принципі «єдності і диференціації» правового регулювання охорони праці. Водночас диференціація забезпечення охорони праці на європейських підприємствах, на відміну від вітчизняних, забезпечується як у розрізі особливостей організації праці в конкретній галузі господарювання, так і диференціацією впровадження ризик-орієнтованого підходу до забезпечення безпеки і гігієни праці великого, середнього та малого бізнесу. Окрему увагу приділено методологічній підтримці роботодавців із боку європейських органів через надання їм рекомендацій щодо оцінки ризиків на робочому місці. Наголошено, що європейські стандарти з безпеки і гігієни праці встановлюють, що виробниче середовище на робочому місці працівника має не лише знижувати та попереджувати вплив на фізичне здоров'я працівників виробничих факторів, а й забезпечувати здоров'я працівника як стану повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, так і відсутність хвороби чи немочі. Обґрунтовується, що для вдосконалення системи організації охорони праці працівників в Україні необхідно переглянути наявні підходи до створення безпечних і здорових умов праці та впровадити ризик-орієнтований підхід. Першоосновою такого перегляду має стати вдосконалення трудового законодавства в частині правового регулювання охорони праці. В Україні для організації системи охорони праці необхідно впровадити європейський досвід забезпечення безпечних і здорових умов праці на робочому місці працівника. Вдосконалення вітчизняної системи охорони праці загалом та охорони праці в галузях господарювання має базуватися на закріплених нормативно мінімальних стандартах безпеки і гігієни праці на робочому місці, а диференціація правового регулювання охорони праці має враховувати особливості процесів праці в галузях та створювати умови для впровадження ризик-орієнтованого підходу щодо безпеки і гігієни праці на малих і середніх підприємствах. ; Рассмотрена система организации охраны труда в Украине и Европейском Союзе. Проанализированы европейские нормативные основы обеспечения риск-ориентированного подхода к охране труда. Акцентируется внимание, что в странах Европейского Союзе безопасность и гигиена труда базируется на принципе «единства и дифференциации» правового регулирования охраны труда. В то же время дифференциация правового обеспечения охраны труда на европейских предприятиях, в отличие от отечественных, обеспечивается как в разрезе особенностей организации труда в конкретной отрасли хозяйства, так и в дифференциации внедрения риск-ориентированного подхода к обеспечению безопасности и гигиены труда большого, среднего и малого бизнеса. Особое внимание уделено методологической поддержке работодателей со стороны европейских органов путем предоставления им рекомендаций по оценке рисков на рабочем месте.

It is considered a system of organization of labour protection in Ukraine and the normative principles of safety and health in the European Union in the article. It is analysed the European normative principles of providing a risk-oriented approach to labour protection based on the principle of "unity and differentiation" of legal regulation of labor protection. At the same time, the differentiation of the provision of labor protection at European enterprises, in contrast to domestic ones, is provided both in terms of the specifics of work organization in a particular field of economics and the differentiation of the implementation of a risk-oriented approach to ensuring the safety and health of large, medium and small businesses. The particular attention is given to the methodological support of employers from European authorities by providing them with recommendations on risk assessment on the workplace. It is stressed that European standards on occupational safety and health establish that the work environment in the workplace of worker should not only reduce and prevent the impact on physical health of workers of production factors, but also ensure the worker's health as a state of complete physical, mental and social well-being and not only the absence of illness or infirmity. It is substantiated that in order to improve the organization of labour protection of workers in Ukraine, it is necessary to review existing approaches for creation of safe and healthy working conditions and implement a risk-oriented approach. The basis for such review should be the improvement of labour legislation in a part of the legal regulation of labour protection. In Ukraine, for organization of labour protection system, it is necessary to introduce a European experience of ensuring safe and healthy working conditions on the workplace. The improvement of domestic system of labor protection in general and labor protection in the economic sectors should be based on established normative minimum standards of safety and health at the workplace, and the differentiation of legal regulation of occupational safety should take into account the peculiarities of labor processes in the industries and create conditions for implementing a risk-oriented approach to safety and health at small and medium enterprises. ; Розглянуто систему організації охорони праці в Україні та нормативні засади безпеки і гігієни праці в Європейському Союзі. Проаналізовано європейські нормативні засади забезпечення ризик-орієнтованого підходу до охорони праці, які базуються на принципі «єдності і диференціації» правового регулювання охорони праці. Водночас диференціація забезпечення охорони праці на європейських підприємствах, на відміну від вітчизняних, забезпечується як у розрізі особливостей організації праці в конкретній галузі господарювання, так і диференціацією впровадження ризик-орієнтованого підходу до забезпечення безпеки і гігієни праці великого, середнього та малого бізнесу. Окрему увагу приділено методологічній підтримці роботодавців із боку європейських органів через надання їм рекомендацій щодо оцінки ризиків на робочому місці. Наголошено, що європейські стандарти з безпеки і гігієни праці встановлюють, що виробниче середовище на робочому місці працівника має не лише знижувати та попереджувати вплив на фізичне здоров'я працівників виробничих факторів, а й забезпечувати здоров'я працівника як стану повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, так і відсутність хвороби чи немочі. Обґрунтовується, що для вдосконалення системи організації охорони праці працівників в Україні необхідно переглянути наявні підходи до створення безпечних і здорових умов праці та впровадити ризик-орієнтований підхід. Першоосновою такого перегляду має стати вдосконалення трудового законодавства в частині правового регулювання охорони праці. В Україні для організації системи охорони праці необхідно впровадити європейський досвід забезпечення безпечних і здорових умов праці на робочому місці працівника. Вдосконалення вітчизняної системи охорони праці загалом та охорони праці в галузях господарювання має базуватися на закріплених нормативно мінімальних стандартах безпеки і гігієни праці на робочому місці, а диференціація правового регулювання охорони праці має враховувати особливості процесів праці в галузях та створювати умови для впровадження ризик-орієнтованого підходу щодо безпеки і гігієни праці на малих і середніх підприємствах. ; Рассмотрена система организации охраны труда в Украине и Европейском Союзе. Проанализированы европейские нормативные основы обеспечения риск-ориентированного подхода к охране труда. Акцентируется внимание, что в странах Европейского Союзе безопасность и гигиена труда базируется на принципе «единства и дифференциации» правового регулирования охраны труда. В то же время дифференциация правового обеспечения охраны труда на европейских предприятиях, в отличие от отечественных, обеспечивается как в разрезе особенностей организации труда в конкретной отрасли хозяйства, так и в дифференциации внедрения риск-ориентированного подхода к обеспечению безопасности и гигиены труда большого, среднего и малого бизнеса. Особое внимание уделено методологической поддержке работодателей со стороны европейских органов путем предоставления им рекомендаций по оценке рисков на рабочем месте.

The author presents the findings of a research project which was designed to diagnose the current state of the Venezuelan public university (VPU). the research project / it used dynamic diagnosis and structural analysis as the methodological tools for the elaboration of an anticipatory construct. The author focused the attention on the relationship between the VPU and its Social Prospective. The initial premise was that the VPU, as a resultant of a socio-historical evolution, is bound to a dynamic adjustment to continue functioning within that unstable environment. The social bases of its origin can be studied through comprehensive approaches; that includes the adequate qualitative parameters to ponder rupture risks and the deep changes of such an active society. Changes that have their own political, social and technological expressions. The author uses the hermeneutic method to take a closer look at the university's reality and to interpret the findings of the dynamic diagnosis. It is possible, with the information obtained, to build some estimations for the year 2030. The most noticeable of them all is that the VPU has plenty of possibilities of enjoying a desirable future; even though, the opposite result -a catastrophic failure- will always be stalking. Therefore, the participation of every one of the VPU actors is necessary to guarantee a whole review of its structure; its mission of educating professionals; and its role as a knowledge diffuser. By doing so, the VPU will keep its leadership as a herald for the humanistic, scientific and technological development of the nation. ; En este artículo se presenta los resultados de una investigación previa, cuyo propósito fue: la realización de un diagnóstico de la situación actual de la universidad pública venezolana utilizando como herramientas metodológicas el diagnostico dinámico y el análisis estructural, con el fin elaborar conjeturas de anticipación para la acción, atendiendo la relación universidad-prospectiva. Se partió de la premisa de que la universidad pública venezolana (UPV), como institución sujeta a un contexto histórico social, está llamada a cambiar y ajustar su quehacer, ante un entorno movido por incertidumbres cada vez más agudas, las cuales pueden estudiarse mediante enfoques que integren parámetros cualitativos y que consideren los riesgos de rupturas y cambios profundos que se expresan en el ámbito político, social y tecnológico. Se utiliza el método hermenéutico como forma de aproximación a la realidad universitaria y de interpretación de los significados de la información recolectada por medio de la investigación documental y a los hallazgos obtenidos con el diagnostico dinámico. Con la información recabada se construyeron las conjeturas o futuribles para el año 2030. Y se destaca como conclusión: que las UPV tienen la posibilidad de lograr un futuro deseado y plausible, aun cuando no se puede desestimar la ocurrencia de un futurible catastrófico, de allí que sea necesario el compromiso de todos los actores sociales en las UPV para lograr la revisión de su estructura y de su misión de formadora de profesionales, difusora de conocimiento, y de líder en el desarrollo humanístico, científico y tecnológico de la nación. ; Este artigo apresenta os resultados de uma pesquisa anterior, cujo objetivo era: a realização de um diagnóstico da situação atual da universidade pública venezuelana utilizando como ferramentas metodológicas o diagnóstico dinâmico e a análise estrutural, com o propósito de elaborar conjecturas de antecipação para a ação, atendendo à relação universidade-prospectiva. O ponto de partida foi a premissa de que a universidade pública venezuelana (UPV), como instituição sujeita a um contexto histórico social, é chamada a mudar e ajustar seu trabalho, diante de um ambiente movido por incertezas cada vez mais agudas, que podem ser estudadas através de abordagens que integram parâmetros qualitativos e que consideram os riscos de rupturas e mudanças profundas que se expressam nas esferas política, social e tecnológica. O método hermenêutico é utilizado como uma forma de abordar a realidade universitária e interpretar os significados das informações recolhidas através da pesquisa documental e dos resultados obtidos através de um diagnóstico dinâmico. Com as informações coletadas, foram construídas as conjecturas ou futuros para o ano de 2030. E se destaca como conclusão: que a UPV tem a possibilidade de alcançar um futuro desejado e plausível, ainda que a ocorrência de um futuro catastrófico não possa ser desconsiderada, daí ser necessário o compromisso de todos os atores sociais da UPV para alcançar a revisão de sua estrutura e sua missão como formadora de profissionais, disseminadora de conhecimento e líder no desenvolvimento humanístico, científico e tecnológico da nação.

The article is devoted to the problem of social audit as a social technology for regulating activities of civilsociety organizations. The aim of the article is to determine optimization directions for CSOs regulation inZaporizhzhia region. Hypothesis – the greater the incompetence of the decision-makers during registration, thegreater quantity of errors and violations in the official register of CSO.The main research method is document analysis (content analysis). Research objects is registration data onthe open CSO data register of the Ministry of Justice of Ukraine "CSO Register" (http://rgo.informjust.ua/).It was determined that the information in the register is structured partially. Most of CSOs do not providecomplete information during registration, which leads to situations "not to be found" in a huge number of recordsbased on the existing search parameters.The positive aspect of social audit is the search for inconsistencies or errors in the official documentation.Therefore, the more incompetence of decision makers during registration (both founders and representatives ofthe registration authorities), the greater volume of errors and violations in official documentations of CSO.In general, it was determined that the current state of the CSO register in Ukraine is extremely terrible andrequires full revision and control of both the submission procedures and the procedures for the disclosure of datato the web resource for open access. The necessity of these procedures is due not only to the need to standardizethe primary information about the subjects of the civil space of Ukraine, but also because information fromthis register is a visiting card of our CSOs. The less the opportunity to obtain the necessary information, theless likely it is to involve relevant organizations or unions in the processes of building democratic society inUkraine. Therefore, the whole set of recommendations was divided into three categories: 1) for CSOs; 2) for thegovernment and 3) for local authorities / donors. ; Статья посвящена проблеме социального аудита как социальной технологии регулированиядеятельности общественных объединений. В основе исследования - результаты мониторингарегистрационных данных открытого реестра общественных формирований и объединений Министерстваюстиции Украины «Реестр общественных объединений» (http://rgo.informjust.ua/). Было определено, чтосведения в реестре общественных объединений структурировано частично. Большая часть общественныхобъединений не предоставляет полной информации о себе, что позволяет их «не заметить» в большомколичестве организаций по имеющимся параметрам поиска.Положительным моментом социального аудита является поиск несоответствий или ошибок вофициальной документации. Поэтому, чем больше некомпетентность лиц, принимающих решение орегистрации общественного объединения (как учредителей, так и представителей органов регистрации),тем больше объем ошибок и нарушений в официальной документации общественного объединения.В целом было определено, что состояние ведения реестра общественных объединений в Украине крайнеужасный и требует полного пересмотра и контроля как процедур представления данных, так и процедурразмещения данных на веб-ресурсе в открытом доступе. Необходимость данных процедур обусловленоне только необходимостью стандартизации первичной информации о субъектах общественногопространства Украины, но и потому, что информация по данному реестра является визитной карточкойнаших общественных объединений, их рекламой. Чем меньше возможность получить необходимуюинформацию, тем меньше вероятность привлечения соответствующих организаций или союзов кпроцессам развития украинского общества. Поэтому всю совокупность разработанных рекомендацийбыли разделены на три категории: 1) для общественных объединений; 2) для государственной власти; 3)для местной власти / доноров. ; Стаття присвячена проблемі соціального аудиту як соціальної технології регулювання діяльностігромадських об'єднань. В основі дослідження – результати моніторингу реєстраційних даних відкритогореєстру громадських формувань та об'єднань Міністерства юстиції України «Реєстр громадськихоб'єднань» (http://rgo.informjust.ua/). Було визначено, що відомості в реєстрі громадських об'єднаньструктуровано частково. Більша частина громадських об'єднань не надає повної інформації про себе, щодає змогу їх «не помітити» у великій кількості організацій за наявними параметрами пошуку.Позитивним моментом соціального аудиту є пошук невідповідностей чи помилок в офіційнійдокументації. Тому, чим більше некомпетентність осіб, що ухвалюють рішення про реєстраціюгромадського об'єднання (як засновників, так і представників органів реєстрації), тим більше обсягпомилок та порушень в офіційній документації громадського об'єднання.У цілому було визначено, що стан ведення реєстру громадських об'єднань в Україні вкрай жахливийта потребує повного перегляду та контролю як процедур подання даних, так і процедур розміщенняданих на веб-ресурсі у відкритому доступі. Необхідність даних процедур обумовлено не лишенеобхідністю стандартизації первинної інформації про суб'єктів громадського простору України, а йтому, що інформація з даного реєстру є візитною карткою наших громадських об'єднань, їх рекламою.Чим менше можливість отримати необхідну інформацію, тим менша ймовірність залучення відповіднихорганізацій або спілок до процесів розбудови українського суспільства. Тому всю сукупність розробленихрекомендацій було розділено на три категорії: 1) для громадських об'єднань; 2) для державної влади; 3)для місцевої влади / донорів.