Suchergebnisse

The article focuses on the fact that the conflict model of the development of society considers the concept of "conflict" as a systemically important factor, which is a necessary and unconditional factor in the life of society. Modern social transformations have significantly changed both the dominant forms of inequality and the conflicts they generate. This has led to the rejection of the idea of primacy and monopoly of class struggle as a central theme of social conflicts and allowed to articulate the problems of conflict in local, cultural, ethnic, racial and gender contexts. The article is devoted to the study of contemporary social conflicts related to the action of inequality, which limits the full self-realization and full civic participation of people by social, cultural, economic and political means, complicates the realization of life chances. It is proved that one of the manifestations of such inequality is gender asymmetry as disproportionate representation of social and cultural roles of both sexes at the institutional and personal-interaction levels. The process of constructing and reproducing gender asymmetry is considered with the help of S. Walby's theory of patriarchy. The action of patriarchy as a system of social structures and practices through which men dominate, oppress and exploit women is examined in two forms: public and private. The concepts of gender lenses (androcentrism, gender polarization, biological essentialism) and symbolic violence are used to explain the logic of gender asymmetry formation. One of the indicators of manifestation of gender asymmetry is analyzed Global Gender Gap Report. Political quotas as a compensation for structural barriers faced by women in the electoral process and a tool for transition from the concept of "equality of opportunity" to the concept of "equality of results" are considered. Ways of overcoming gender asymmetry at the personal-interaction and institutional levels are proposed. The main mechanisms of regulation of social conflicts of Ukrainian society caused by the action of gender asymmetry have been determined. ; У статті акцентується на тому, що конфліктна модель розвитку суспільства розглядає поняття «конфлікт» як системоутворюючий фактор, який виступає необхідним і безумовним чинником життєдіяльності соціуму. Сучасні соціальні трансформації суттєво змінили як домінуючі форми нерівності, так і породжувані ними конфлікти. Це спричинило відмову від ідеї первинності та монополії дослідження класової боротьби як центральної теми соціальних конфліктів і дало змогу артикулювати проблеми конфліктності в локальних, культурних, етнічних, расових, гендерних контекстах. Стаття присвячена дослідженням сучасних соціальних конфліктів, пов'язаних із дією нерівності, що обмежує повноту самореалізації і повноправної громадянської участі людей соціальними, культурними, економічними та політичними засобами, ускладнює реалізацію життєвих шансів. Доведено, що одним із проявів такої нерівності є гендерна асиметрія як непропорційна репрезентативність соціальних і культурних ролей обох статей на інституційному та особистісно-інтеракційному рівнях. Процес конструювання та відтво- рення гендерної асиметрії розглядається за допомогою теорії патріархату С. Волбі. Дія патріархату як системи соціальних структур і практик, за допомогою яких чоловіки домінують, пригноблюють і експлуатують жінок, досліджується у двох формах: публічній і приватній. Для пояснення логіки формування гендерної асиметрії використовуються концепти гендерних лінз (андроцентризму, гендерної поляризації, біологічного есенціалізму), символічного насилля. Проаналізовано один з індикаторів прояву гендерної асиметрії − Індекс глобального гендерного розвитку. Розглянуто політичні квоти як компенсацію структурних бар'єрів, з якими стикаються жінки у виборчому процесі, та інструмент переходу від концепції «рівності можливостей» до концепції «рівності результату». Запропоновано шляхи подолання гендерної асиметрії на особистісно-інтеракційному та інституційному рівнях. Визначено основні механізми регулювання соціальних конфліктів українського соціуму, спричинених дією гендерної асиметрії.

Article studies policy of the United States towards the region of South Caucasus in particular the dynamics of foreign policy process between Georgia and the United States. It is noteworthy that development of these relations has influenced the world leader's policy towards the region as a whole. Within this context Georgia is seen as a key element of the increasing U. S. influence in the region and the post- Soviet space. With the advent of the U. S. interest in the South Caucasus in the late 1990sbasic political principles were proclaimed, such as strengthening of sovereignty and support for independence of regional countries, resolution of territorial conflicts, and finding ways to reduce Russia's influence in the region, as well as assistance in the process of internal transformation. The aim of the research is to analyze policy of the world leading actor towards Georgia at the beginning of the 21 st century, identify reasons for American interest in Georgia, and characterize features of cooperation within the process of its democratic transit. The article is a comprehensive study of the U. S. policy towards Georgia and factors that shape it in the context of analysis of bilateral relations' main aspects.Thus, since the late 1990 s cooperation between the United States and Georgia has been focused on the development of its democratic institutions. Relations with the United States have been of the utmost importance to the Georgian state which needs external support. The country's aspirations for Euro-Atlantic and European integration have been encouraged for a long time by global leader. Futher more, the geo- strategic location of Georgia and its relations with the region's countries, what is extremely important in the implementation of regional projects, in particular energy ones, as well as the willingness to serve as a strategic foothold for the U. S. and NATO political influence in the South Caucasus. Another important aspect of cooperation between the countries is the U. S. support provided to Georgia after the Russian aggression of 2008 for the de-occupation of its territories, restoration of its territorial integrity and further strengthening of its democratic institutions. ; У статті досліджено політику Сполучених Штатів Америки щодо регіону Південного Кавказу, зокрема динаміку зовнішньополітичного процесу між Грузією та Сполученими Штатами Америки. На особливу увагу заслуговують саме ці відносини, оскільки їх розвиток впливав на політику світового лідера щодо регіону загалом. У цьому контексті Грузія розглядається важливою складовою частиною збільшення впливу Сполучених Штатів Америки в регіоні та на пострадянському просторі. З появою інтересу у Сполучених Штатів Америки до Південного Кавказу наприкінці 1990-х років було проголошено основні політичні принципи, а саме: зміцнення суверенітету і підтримка незалежності держав регіону, вирішення територіальних конфліктів, пошук шляхів для зниження залежності країн регіону від Росії, надання допомоги у процесі проведення внутрішніх реформ. Дослідження має на меті аналіз політики провідного світового актора щодо Грузії на початку XXI століття, виявляє причини американської зацікавленості у Грузії, характеризує особливості співпраці у процесі її демократичного транзиту. Стаття є комплексним дослідженням політики Сполучених Штатів Америки щодо Грузії та чинників її формування в контексті аналізу основних аспектів двосторонніх відносин.З кінця 1990-х років співпраця між Сполучених Штатами та Грузією була зосереджена на розбудові її демократичних інститутів. Відносини зі Сполученими Штатами Америки були і є вкрай важливими для грузинської держави, яка потребує зовнішньої підтримки. Прагнення країни до євроатлантичної та європейської інтеграції довгий час заохочувались глобальним лідером. Геостратегічне розташування Грузії та її відносини із країнами регіону важливі в контексті реалізації регіональних проєктів, зокрема енергетичних, а також готовністю слугувати плацдармом для політичного впливу Сполучених Штатів Америки і НАТО на Південному Кавказі. Особливо важлива для Грузії підтримка Сполучених Штатів Америки після російської агресії 2008 року щодо деокупації її територій, відновлення територіальної цілісності та подальшого зміцнення демократичних інституцій.

International audience ; The financial crisis of 2008 highlighted the need to find new sources of economic growth. Innovation is one of such underutilized ressources in Europe. It is generally admitted that tax incentives stimulate investment in research and development (R&D). The current research project aims at elaborating a harmonized R&D tax concept and providing an explanatory research book to aid decision makers at national and European level. The goal of this article is to present and discuss the postulate, theoretical framework, methodology, and main findings of the project which is now coming to an end. The issue of research and development (R&D) tax incentive is very topical. It is also at the centre of a policy position with opposes direct subsidies to tax incentives. One reason for opposition might be the general aim of countries to attract companies to foster job creation through highly qualified work. Of equal importance is the generation of intellectual property (IP) as a possible outcome of R&D activities. IP is critical for the global allocation of tax revenues. Although apparently technical, a harmonized tax concept touches upon many fundamental issues of tax law such as discrimination, 'tax neutrality', and interpretation of tax statutes and regulations. The scope of concepts (contained in a definition section) is an essential item as well. R&D is indeed a good example of how difficult tax interpretation can be, even if a common threshold for collecting statistics about R&D is already supplied by the Frascati Manual. The Frascati Manual provides a good starting point for a common approach. However, the Frascati Manual suffers two main defects. First, it is drawn up by a team of experts and, as such, lacks democratic legitimacy. In addition, it is not compulsorily applied by all national legislators. Second, some recommendations of the Frascati Manual concerning, for example, the domain of research (e.g. humanities) are excluded by certain national legislation (e.g. as in the case of Ireland). This is one of the main reasons why the results of this research (Statements No. 1 and 2) aim to remove the divergent applications despite a common starting point. The second result of the research concerns eligible expenses, identified for a long time in the national legislation as being very diverse. Consequent, Statements No. 3-9 therefore propose a common approach. These statements should therefore help to reduce negative effects resulting from legal fragmentation. They could contribute to shaping of a new tax legal order, particularly within the European Union. ; La crise financière de 2008 a souligné la nécessité de trouver de nouvelles sources de croissance économique. L'innovation est l'une de ces ressources dont on estime qu'elle recèle de forts potentiels en Europe. Il est généra-lement admis, même si cela est parfois discuté, que les incitations fiscales stimulent l'investissement dans la recherche et le développement (R&D). Un projet de recherche visant à élaborer un concept harmonisé de R&D en Europe, ainsi qu'un ouvrage proposant de faire émerger les contours de ce concept pour aider les décideurs aux niveaux national et européen est actuellement en cours de finalisation. Le but de cet article est de présen-ter et discuter le postulat, le cadre théorique, la méthodologie et les principaux résultats de ce projet de recherche. Cette question des incitations fiscales à la R&D est d'une grande actualité. Elle est également au centre de discussions de politique juridique et fiscale qui opposent les incitations fiscales aux subventions directes. L'une des raisons pourrait être l'objectif général des pays d'attirer les entreprises pour favoriser la création d'emplois grâce à des travailleurs hautement qualifiés. De même, alternativement, il s'agirait de baisser indirectement

1917'de Lenin liderliğinde oluşan Ekim Devrimi dünya tarihinde önemli bir dönem olarak kayda geçmiştir. Akabinde Çarlık Rusya'sı yıkılmış ve Sovyet Sosyalist Cumhuriyet Birliği (SSCB) kurulmuştur. İlk sosyalist devletin olan SSCB kurulmasında ana etken olan Ekim Devrimi incelenirken, SSCB tarihsel süreci geniş bir perspektif açıdan ortaya konulacaktır. Bu çalışmada SSCB kuruluşunda etkin olan liderler dönemindeki uygulanan ekonomik politikalara değinilmiş ve ayrıca ülkenin sosyo-kültürel, ekonomik ve siyasi yapısı analiz edilmiştir. Özbekistan'ın SSCB hakimiyeti altındaki kaldığı süreçteki siyasi, sosyal, ekonomik konumu incelenmektedir. Orta Asya'nın kalbi olarak bilinen Özbekistan bağımsızlığına kavuştuktan sonra geçen 28 yıl içerisinde siyasi, sosyal ve ekonomik ve diğer alanlarda sürekli olarak büyük çapta reformlar yürütmüştür. Bu reformlar, dünyada Özbek modeli olarak kabul edilen kendi uzun vadeli kalkınma stratejisine dayanmaktadır. Bağımsızlıktan sonraki döneminde Özbekistan ekonomisi her şeye sıfırdan başlayan istikraklı ve sürdürebilir bir ekonomiyi amaçlamıştır. Bu amaç doğrultusunda ülkenin sürekli ve istikrarlı ekonomik kalkınmasının açık kanıtı, Özbekistan'ın devam eden küresel mali ve ekonomik krizin olumsuz etkisine rağmen, istikrarlı bir gelişme hızını ve ekonomik büyüme trendini sağlamıştır. Çalışmada Özbekistan'ın ekonomik büyümesinin kaynakları ve ekonominin genişlemesini destekleyecek politika önerileri olan bir analiz bilgilerine yer verilmiştir. Sonuç olarak baktığımızda Orta Asya'nın önemli ülkelerinden biri olan Özbekistan, BDT ülkelerine karşılaştırdığımızda sosyalist tipi ekonomiden serbest piyasa ekonomisine dönüşümünün entegre sürecini geç tamamlanmışsa da, son dönemde gösterdiği ekonomik performansındaki pozitif yöndeki gelişmeler ülkenin kendini göstermeye başlamıştır. Mevcut hammadde ve yeraltı kaynaklarını ekonomiye dahil ederek yurt dışına gaz, pamuk, altın, petrol ve uranyum gibi yatırımlardaki artış bunun açıkça göstergesidir. Bunların yanı sıra Özbekistan ekonomisinde gıda mamullerinin, tekstil ürünlerinin, hizmet sektörlerinde yatırım eksiklikleri bulunmaktadır.Bu olumlu gelişmelere rağmen ülke ekonomisinde siyasi sistemden kaynaklanan sorunlar yaşamaktadır. ; The October Revolution which had been occurred by Lenin's leadership in 1917 has been recorded as significant ere in word history. Subsesently tsarisd Rusia had been founded overthrown and The Union of Soviet Socialist Republies had been founded while The october reviltion is being examiend as the main factor of fouding USSR will be set fourt with a wide perspective. This study refers to economic policies that corried out the era of founder learders of USSR, and besides socia-culturel, economic and political structure of conrty has been analyzed. Uzebekistan political, social and economic structure which was is custady of USSR, has been examied. Uzbekistan known as heart of Middle Asia corried out political, social, economic reforms and other reforms in the different fields withing 28 right ofter it gained its independence. And these reforms which is known as Uzbek model in the word, depends on their own long-lasting development strategy. After the era of independence, Uzbek economy aims a steady and sustainable economy which comes from noting. On the purposeof this aim, the clear evidence of sustainable and steady development is to provide an economic growth trend despite the negative effects of global financal an economic crisis going on in Uzbekistan. IN this study there is on analyze about political sugguestions to support Uzbekistan's source of economic growth and development. As a conclusion, Uzbekistan as significant country of Middle Asia, even they completed their engtergration process from socialist economy to free market slowly when we compore Uzbekistan with Commonweath of İndependent States (CIS) lately, the postive developmonts in economic performance has begun to indicate itself positively. The rise in investments of gas, coton, gold, perol, and uranium with entegration of raw meterials an underground sourrces is clearly indicator of this. In addition to these there has been lack of food suppliment textile products in service industry in Uzbekistan economy. Despite the positıve development, there has been problems about political system of contry economy.

La presente investigación tiene como objeto de estudio la coproducción internacional como mecanismo de producción fílmica en un contexto globalizado como es el de la década de los años noventa del siglo pasado y desde la perspectiva de los cines transnacionales. Tras el estancamiento de la producción cinematográfica coincidente con la llegada del primer gobierno socialista de la democracia en 1982, desde mediados de los años ochenta se produjeron numerosas modificaciones en la regulación fílmica española que debían conjugarse, además con las iniciativas supranacionales promocidas desde órganos como la Unión Europea o el Consejo de Europa. Durante estos cambios se creó un escenario en el que la producción fílmica española resurgió. En este contexto, la presencia de la coproducción internacional nos ha hecho plantearnos cuál fue su importancia durante estos años y quiénes loa principales agentes que la impulsaron. Este trabajo propone, además de una periodización del cine español desde la perspectiva de la coproducción internacional, un estudio sobre el periodo 1987-1999, identificado como el más importante para la evolución de este mecanismo de producción, así como de las dinámicas desarrolladas en aquellos años entre empresas de producción españolas y francesas por ser las principales socias coproductoras durante este periodo. A través del estudio de tres casos desde el punto de vista español (Andrés Vicente Gómez, El Deseo y Gerardo Herrero), se obtienen distintos modelos de coproducción internacional y se analizan las distintas redes establecidas durante la colaboración para la producción fílmica. ; This research aims to study the international coproduction as a mechanism of film production within a globalized context as it is the one of the decade of the nineties of the last century and from the perspective of the transnational cinemas. - 13 - After the stagnation of film production coinciding with the arrival of the first socialist government of democracy in 1982, Spanish film regulation was changed several times and combined, in addition, to the supranational initiatives promoted by organs such as the European Union or the Council of Europe. A new scenario in which the Spanish film production resurfaced was created. In this context, the presence of international co-production has made us wonder about its importance during these years and who were the main agents that promoted it. This work proposes, one the one hand, a periodization of Spanish cinema from the perspective of international co-production. On the other hand, a study on the period 1987-1999, identified as the most important for the evolution of this production mechanism, as well as the dynamics developed in those years between Spanish and French production companies for being the main co-producing partners during this period. Through the study of three cases from the Spanish perspective (Andrés Vicente Gómez, El Deseo and Gerardo Herrero), different models of international coproduction are obtained and the different networks established during the collaboration for film production are analyzed. ; Esta tesis doctoral se enmarca en el Proyecto I+D+i "Cine y televisión 1986-1995: modernidad y emergencia de la cultural global" (Ref. CSO2016-78354-P), financiado por el Ministerio de Ciencia, Innovación y Universidades-Agencia Estatal de Investigación, Gobierno de España. Su realización ha sido posible gracias a una beca predoctoral de Personal Investigador en Formación del Departamento de Periodismo y Comunicación Audiovisual de la Universidad Carlos III de Madrid. ; Programa Oficial de Doctorado en Investigación en Medios de Comunicación por la Universidad Carlos III de Madrid ; Presidente: José Luis Castro de Paz.- Secretario: María Carmen Ciller Tenreiro.- Vocal: Julie Amiot Guillouet

The Master's thesis will deal with the question of which factors contributed to Daimler AG choosing Stuttgart and Bangalore as its locations. In this context, the question arises as to whether every company can settle anywhere with efficient effects. To answer this question, it is crucial to weigh up the location factors. Since not every company comes from the same industry, the needs are designed individually in relation to the location factors. A distinction is made between measurable and subjectively perceived location factors. In addition, utility value analyses are carried out, so that the company can make an initial efficient investment decision with its choice of location. As has already been pointed out, utility analyses are nothing more than an extended form of Alfred Weber's theory. Alfred Weber was the first in 1909 to try to find an optimal location for a company. According to Weber, a location is only favorable if it permits cost-effective production. The main location factors he examined were transport costs, labor costs and agglomeration advantages. Although this theory cannot be realistically implemented today, it is still used and expanded as a guideline. In return, the choice of location is compared using the "modern models" of e.g. Krugman and Romer. These models examine the creation of sustainable global growth. Finally, the factors within two different countries (Daimler AG) are also investigated using certain methods and models. The choice of a location requires a high use of resources through investments in assets and is therefore not only a complex long process, but also a long-term decision that cannot be reversed without significant costs. In addition, companies with the right choice of location intend to increase and secure their international competitiveness and competitive advantages. When it comes to setting up business in Bangalore, it can essentially be said that the hard location factors of "politics" and "culture" play a special role. How international competitiveness has developed in Stuttgart and Bangalore and which other factors are relevant will be presented in the course of the Master's thesis. ; Bu tez kapsamında, Alman otomobil endüstrisinde ileri gelen şirketlerden birisi olan Daimler AG'nin neden stratejik konum olarak Bangalore ve Stuttgart'ı seçtiği çalışmanın konusu olarak ele alınmıştır. Böylelikle, oluşan "Herhangi bir şirket herhangi bir konuma verimli bir şekilde yerleşebilir mi?" sorusuna yanıt aranmıştır. Bu bağlamda, dikkat edilmesi gereken noktalardan biri olarak konum faktörleri, büyük önem arz etmektedir. Birçok şirket farklı alanlarda faaliyet gösterdiklerinden dolayı kendilerine özgü konum faktörleri vardır. Bu faktörler ölçülebilir ve öznel olarak ikiye ayrılmaktadır. Buna ek olarak, şirketler nezdinde yeni bir konuma yatırım yapılmasından önce, maliyet analizi yapmaları gerekmektedir. Maliyet analizi, ilk kez 1909 yılında Alfred Weber tarafından bir şirketin en uygun şekilde konumlandırılabilmesi için ele alınmıştır. Weber'e göre en iyi konum; taşımanın, iş gücünün ve yığılma ekonomilerinin en uygun olduğu yer olarak tanımlanmaktadır. Weber'in teorisi günümüz şartlarına göre uygun olmamasının yanı sıra birçok noktada tekrar uyarlanıp kullanılabilmektedir. Ayrıca, Krugman ve Romer'in teorisi olan "modern modeller", konum bulma konusunda kıyaslanmakta olup, bu modeller sürdürülebilir küresel büyümenin oluşumu açısından inceleme imkanı sağlamaktadır. Sonuç olarak, bu faktörler çeşitli metotlar ve modeller aracılığı ile Daimler AG'nin iki ülkede bulunan konumları örneği üzerinden araştırılmaktadır. Yeni bir yer seçimi, varlıklara yatırım yapılarak yüksek miktarda öz kaynak kullanılmasını gerektirmektedir. Bu husustan dolayı, seçim süreci karmaşık olmasının yanı sıra geri dönünüşü olamayan bir karar aşaması olarak görülmektedir. Verilen kararlar ile şirketler hem uluslararası rekabet güçlerini hem de rekabet avantajlarını arttırmayı amaçlamaktadır. Bilhassa Hindistan'da yerleşim için "siyaset" ve "kültür" çok büyük bir etken olarak görülmektedir. Tezin ilerleyen bölümlerinde ise Hindistan ve Stuttgart'taki uluslararası rekabet gücünün nasıl geliştiği ve hangi faktörlerin önem taşıdığı ele alınacaktır.

Article studies policy of the United States towards the region of South Caucasus in particular the dynamics of foreign policy process between Georgia and the United States. It is noteworthy that development of these relations has influenced the world leader's policy towards the region as a whole. Within this context Georgia is seen as a key element of the increasing U. S. influence in the region and the post- Soviet space. With the advent of the U. S. interest in the South Caucasus in the late 1990sbasic political principles were proclaimed, such as strengthening of sovereignty and support for independence of regional countries, resolution of territorial conflicts, and finding ways to reduce Russia's influence in the region, as well as assistance in the process of internal transformation. The aim of the research is to analyze policy of the world leading actor towards Georgia at the beginning of the 21 st century, identify reasons for American interest in Georgia, and characterize features of cooperation within the process of its democratic transit. The article is a comprehensive study of the U. S. policy towards Georgia and factors that shape it in the context of analysis of bilateral relations' main aspects.Thus, since the late 1990 s cooperation between the United States and Georgia has been focused on the development of its democratic institutions. Relations with the United States have been of the utmost importance to the Georgian state which needs external support. The country's aspirations for Euro-Atlantic and European integration have been encouraged for a long time by global leader. Futher more, the geo- strategic location of Georgia and its relations with the region's countries, what is extremely important in the implementation of regional projects, in particular energy ones, as well as the willingness to serve as a strategic foothold for the U. S. and NATO political influence in the South Caucasus. Another important aspect of cooperation between the countries is the U. S. support provided to Georgia after the Russian aggression of 2008 for the de-occupation of its territories, restoration of its territorial integrity and further strengthening of its democratic institutions. ; У статті досліджено політику Сполучених Штатів Америки щодо регіону Південного Кавказу, зокрема динаміку зовнішньополітичного процесу між Грузією та Сполученими Штатами Америки. На особливу увагу заслуговують саме ці відносини, оскільки їх розвиток впливав на політику світового лідера щодо регіону загалом. У цьому контексті Грузія розглядається важливою складовою частиною збільшення впливу Сполучених Штатів Америки в регіоні та на пострадянському просторі. З появою інтересу у Сполучених Штатів Америки до Південного Кавказу наприкінці 1990-х років було проголошено основні політичні принципи, а саме: зміцнення суверенітету і підтримка незалежності держав регіону, вирішення територіальних конфліктів, пошук шляхів для зниження залежності країн регіону від Росії, надання допомоги у процесі проведення внутрішніх реформ. Дослідження має на меті аналіз політики провідного світового актора щодо Грузії на початку XXI століття, виявляє причини американської зацікавленості у Грузії, характеризує особливості співпраці у процесі її демократичного транзиту. Стаття є комплексним дослідженням політики Сполучених Штатів Америки щодо Грузії та чинників її формування в контексті аналізу основних аспектів двосторонніх відносин.З кінця 1990-х років співпраця між Сполучених Штатами та Грузією була зосереджена на розбудові її демократичних інститутів. Відносини зі Сполученими Штатами Америки були і є вкрай важливими для грузинської держави, яка потребує зовнішньої підтримки. Прагнення країни до євроатлантичної та європейської інтеграції довгий час заохочувались глобальним лідером. Геостратегічне розташування Грузії та її відносини із країнами регіону важливі в контексті реалізації регіональних проєктів, зокрема енергетичних, а також готовністю слугувати плацдармом для політичного впливу Сполучених Штатів Америки і НАТО на Південному Кавказі. Особливо важлива для Грузії підтримка Сполучених Штатів Америки після російської агресії 2008 року щодо деокупації її територій, відновлення територіальної цілісності та подальшого зміцнення демократичних інституцій.

The aim of the research is to carry out a comparative analysis of national security strategies of Russia and Germany based on the universal human values they contain, excluding geopolitical and military aspects. The choice of the strategies of the two states is conditioned by the existence of common legal, cultural and historical traditions. The article explores the evolution of the "national security" notion which content has expanded both at the normative and scientific levels due to the appearance of new threats and dangers. The authors prove that the basis underlying the national security strategies of the two countries includes not only external policy interests but also rights and freedoms of a person and citizen. Moreover, the strategies also focus on eliminating and leveling threats by ensuring internal and external security as an integral whole and not by means of global security. In both strategies: the human rights, a person and society are in the first place; their humanistic and social orientation is visible; provision of the third and fourth rights of the generations of the mankind is reflected in the normative documents regarding national security; the presence of collectivism features in the mentality of both nations is reflected in the participation of civil society institutions in ensuring national security. Differences in the national security strategies of Russia and Germany are conditioned by different levels of social and economic development. Thus, a major emphasis in the Russian strategy is made on solving social, economic and cultural tasks. The authors prove that the National Security Strategy of the Russian Federation focuses on improving the quality of life criteria to the world standards and on internal threats. This is predetermined by the fact that human rights and freedoms have not become firmly established as the highest value in the mindset and mentality of all social groups, when it is enough to have a statement regarding them in the Constitution or other law. ; Цель исследования – провести сравнительный анализ стратегий национальной безопасности России и Германии на основе закрепления в них общечеловеческих ценностей, исключая геополитическую и военную направленность. Выбор стратегий двух государств обусловлен наличием общих правовых, культурных и исторических традиций. Исследуется эволюция понятия «национальная безопасность», содержание которой расширилось как на нормативном, так и научном уровнях ввиду появления новых видов угроз и опасностей. Обосновывается, что в основе стратегий национальной безопасности двух стран находятся права и свободы человека и гражданина, а не только внешнеполитические интересы. Кроме того, в стратегиях двух стран исходят из исключения и нивелирование угроз посредством обеспечения внутренней и внешней безопасности как единого целого, а не за счет глобальной безопасности. В обоих стратегиях: права человека, личность и общество находятся на первом месте; прослеживается их гуманистическая социальная направленность; обеспечение третьего и четвертого прав поколений человека нашли отражение в нормативных документах, закрепляющих национальную безопасность; существование в менталитете обеих наций черт коллективизма отразилось в виде участия институтов гражданского общества в обеспечении национальной безопасности. Различия в стратегиях национальной безопасности России и Германии обусловлены разными уровнями социального и экономического развития, и основной акцент в стратегии России сделан на решении социальных, экономических и культурных задач. Обосновано, что в стратегии национальной безопасности России в большей степени упор делается на поднятие критериев качества жизни до уровня мировых стандартов и внутренних угрозах. Это предопределено тем, что права и свободы человека пока не нашли однозначного утверждения в виде высшей ценности в сознании и менталитете всех слоев населения, когда достаточно одного указания на них в Конституции или ином законе.

In the current context where there is a permanent appearance of competitors globally, new scenarios without borders generated by information and communication technologies (ICT), the permanent generation of large volumes of data and information, the free movement of knowledge, and other factors, force organizations to implement new strategies that allow them to increase their levels of competitiveness and thus be able to make better strategic decisions. According to this, it is that in the last 20 years, new strategic tools, Technological Surveillance and Strategic Intelligence (VTeIE) have resurfaced. These tools seek to enhance the central development dynamics of a National System of Science, Technology and Innovation (SNCTI) from different points of view. The VTeIE then turn out to be key tools in innovation processes and in strengthening SNCTIs, therefore, there is a need to position and achieve a high level of dissemination of these tools in the different social actors, and realize them through implementation of processes organized and systematized within organizations.The National Program of Technological Surveillance and Competitive Intelligence (VINTEC) of the current Secretariat of Government of Science, Technology and Productive Innovation (SGCTIP) is the first and only initiative in Argentina that promotes, sensitizes, disseminates and manages the VTeIE in different organizations and institutions, providing key instruments to transform data into information and this into new knowledge for decision making.This article presents a brief description of the scope and importance of the implementation of VTeIE processes in current times for any organization and institution. In addition, the essential and main characteristics of the "Technology Antenna" project of VINTEC are described, as a case of success at the National and Latin American level of Technological Surveillance and Strategic Intelligence. ; En el contexto actual donde existe una aparición permanente de competidores a nivel global, nuevos escenarios sin fronteras generados por las tecnologías de la información y la comunicación (TIC), la generación permanente de grandes volúmenes de datos e información, la libre circulación del conocimiento, y otros factores, obligan a las organizaciones a implementar nuevas estrategias que permitan incrementar sus niveles de competitividad y así poder tomar mejores decisiones estratégicas. De acuerdo a esto, es que en los últimos 20 años, han resurgidos nuevas herramientas estratégicas, la Vigilancia Tecnológica y la Inteligencia Estratégica (VTeIE). Estas herramientas buscan potenciar desde distintos puntos de vistas, la dinámica central de desarrollo de un Sistema Nacional de Ciencia, Tecnología e Innovación (SNCTI). La VTeIE resultan ser entonces herramientas claves en los procesos de innovación y en el fortalecimiento de los SNCTI, por lo cual, existe la necesidad de posicionar y lograr un alto nivel de difusión de estas herramientas en los distintos actores sociales, e instrumentarlas mediante la implementación de procesos organizados y sistematizados dentro de las organizaciones. El Programa Nacional de Vigilancia Tecnológica e Inteligencia Competitiva (VINTEC) de la actual Secretaría de Gobierno de Ciencia, Tecnología e Innovación Productiva (SGCTIP) es la primera y única iniciativa en la Argentina que promociona, sensibiliza, difunde y gestiona la VTeIE en distintas organizaciones e instituciones, brindando instrumentos claves para transformar datos en información y ésta en nuevos conocimientos para la toma de decisiones. El presente artículo expone una breve descripción del alcance y la importancia que tiene la implementación de los procesos de VTeIE en tiempos actuales para cualquier organización e institución. Además, se describen las características esenciales y principales del proyecto "Antena Tecnológica" del VINTEC, como caso de éxito a nivel Nacional y Latinoamericano de Vigilancia Tecnológica e Inteligencia Estratégica.

Geopolitics has been considered as a science by the scientific contributions of the Political Sciences as well as Geography, which undoubtedly have allowed it to define a series of knowledge that has been embodied in theories, laws and principles, put at the service of statesmen and strategists, to whom it provides not only the geographical sense of governing, but also the possibility of including in the analysis of institutions, socio-cultural aspects resulting from processes of social construction in each epoch and in virtue of the current world order, as a reality built in a dynamic way; Therefore, this research intends to make an academic reflection, starting from the analysis of the progress that Geopolitics has had, its validity, its repercussions in Security and Defense, the influence in South America, and in that context, present an approximation to the Ecuadorian geopolitical thought, for which, the study of the geopolitical codes of the country and its influence in the foreign policy of the same has been considered. This work has been traced from a theoretical perspective of constructivism, starting from the deterministic conception of its beginnings, to postmodernist criticism, for which the methodology of discourse analysis has been proposed with a documentary review, through stages of collection of information, analysis and presentation of results, considering the thinking of several authors who, through books, scientific articles and post-graduate work, contributed to the enrichment of this science, in addition, they allowed to find through the analysis of the different theories, which been its progress, validity and / or complementarity, reaching the conclusion that its reflection is in the discourse, the regulations, as well as in the institutions created at a global, regional or national level. ; La Geopolítica ha sido considerada como una ciencia por los aportes científicos de las ciencias políticas así como de la Geografía, que sin lugar a dudas le han permitido definir una serie de conocimientos que se han plasmado en teorías, leyes y principios, puestos al servicio de estadistas y estrategas, a los que les brinda no solo el sentido geográfico de gobernar, sino también la posibilidad de incluir en el análisis de las instituciones, aspectos socioculturales resultantes de procesos de la construcción social en cada época y en virtud del orden mundial vigente, como una realidad construida en forma dinámica; por lo que, en esta investigación se pretende realizar una reflexión académica, partiendo desde el análisis del progreso que ha tenido la Geopolítica, su vigencia, sus repercusiones en la Seguridad y Defensa, la influencia en Suramérica, y en ese contexto, presentar una aproximación al pensamiento geopolítico ecuatoriano, para lo cual, se ha considerado el estudio de los códigos geopolíticos del país y su influencia en la política exterior del mismo. Este trabajo, ha sido trazado desde una mirada teórica del constructivismo, partiendo de la concepción determinista de sus inicios, hasta la crítica posmodernista, para lo cual se ha planteado la metodología de análisis del discurso con una revisión documental, a través de etapas de recolección de información, análisis y presentación de resultados, considerando el pensamiento de varios autores que a través de libros, artículos científicos y trabajos de posgrado, contribuyeron al enriquecimientos de esta ciencia, además, permitieron encontrar a través del análisis de las diferentes teorías, cuál ha sido su progreso , vigencia y/o complementariedad, llegando a la conclusión que su reflejo está en el discurso, la normativa, así como en las instituciones creadas a nivel mundial, regional o nacional.

У статті досліджено стан виконання Україною взятих зобов'язань відповідно до умов членства в Енергетичному Співтоваристві стосовно енергетичної сфери та відновлювальної енергетики. Розглянуто, як трактують поняття «енергетична безпека» різні науковці. Наведено авторське визначення поняття «енергетичної безпеки», окреслено причини глобального переходу до використання відновлювальних джерел енергії, основні загрози енергетичній безпеці України, які зумовлюють необхідність реалізації політики розвитку відновлювальної енергетики. Проаналізовано основні довгострокові стратегічні нормативні документи України, системні акти, спрямовані на стратегічний розвиток енергетичної сфери, окреслено їх особливості та результати їх прийняття і реалізації. Наведені ключові аспекти, які необхідно враховувати при обранні державою курсу на розвиток відновлювальної енергетики. Наголошено на необхідності підвищення кваліфікації менеджерів всіх ланок та нових підходів до фахової професійної підготовки менеджерів. Проаналізовано та наведено характеристику за потужністю об'єктів об'єднаної енергетичної системи України, окреслено стратегічні напрями управління розвитком відновлювальної енергетики в умовах трансформаційних процесів в електроенергетиці України, з врахуванням вимог Енергетичного Співтовариства та ЄС, доведено можливість та необхідність інтеграції електростанцій різних напрямів відновлювальної енергетики до об'єднаної енергетичної системи України. Обґрунтовано необхідність формування ринкової підсистеми управління розвитком відновлювальної енергетики, яка опирається на стійку, ґрунтовну і ефективну законодавчу базу та наявний висококваліфікований менеджмент. Обґрунтовано необхідність прийняття Дорожньої карти розвитку Відновлювальної енергетики України та окреслено ключові напрями державного регулювання, які повинні бути відображені у зазначеному документі. Наведено та обґрунтовано подальші кроки по удосконаленню управління розвитком відновлювальної енергетики в умовах трансформаційних процесів в електроенергетиці України в контексті забезпечення енергетичної безпеки. ; The article examines the state of fulfillment of commitments undertaken by Ukraine in accordance with the terms of membership of the Energy Community in the energy sector and sphere of renewable energy. Different approaches to the definition of " energy security " are analyzed, author's definition of this concept is given. The concept of "energy security" defined, the reasons for the global transition to the use of renewable energy sources outlined, the main threats to Ukraine's energy security, which necessitate the implementation of the policy of developing renewable energy outlined. The main long-term strategic normative documents of Ukraine, system acts aimed at the strategic development of the energy sector are analyzed, their features and the results of their adoption and implementation are outlined. The key aspects that need to be taken into account when choosing a state course for the development of renewable energy are given. The need to improve the skills of managers of all levels was emphasized and input new approaches to the professional training of managers. The characteristics of the power facilities of the United Power System of Ukraine are analyzed, the strategic directions of management of the development of renewable energy in the conditions of transformation processes in the electric power industry of Ukraine are outlined, taking into account the requirements of the Energy Community and the EU, the possibility and necessity of integration of power stations of different directions of renewable energy up to the United Power System of Ukraine grounded. The necessity of forming a market subsystem of management of the development of renewable energy, which is based on a stable, sound and effective legislative base and highly skilled management, is substantiated. The necessity of adopting the Roadmap for the Renewable Energy Development of Ukraine is substantiated and the key directions of the state regulation are outlined, which should be reflected in the document. Subsequent steps to improve the management of renewable energy development in the conditions of transformation processes in the power industry of Ukraine in the context of providing energy security are presented and grounded.

In many countries of Europe, the years between 2014 to 2016 marked the 100th anniversary of World War I also known as the Great War. Hungary is one of the states which suffered catastrophic losses in this global military conflict. It joined the war as an equal part of a big composite monarchy and eventually, in accordance with the peace treaties signed in 1920 in Versailles, lost two thirds of its territory, turned into a virtually monoethnic state and found itself surrounded by hostile powers. In this regard, it is clear why the Great War is of considerable importance for the contemporary humanities and Hungarian society. Recently, dozens of exhibitions and scholarly conferences have been organised all over the country. This article considers the proceedings of a representative interdisciplinary forum where Hungarian historians, literary historians, and art historians examined the phenomenon of propaganda, formulated the task taxonomising its forms, or mechanisms of influencing the population, control over the written press and media, formation of public opinion, intellectuals' attitude to the war and studying of the propaganda message of material objects — from monuments in public spaces to utensils and souvenirs. The authors of the work reviewed come to the conclusion that if war and propaganda have been interconnected since the wars of religion of the early modern period, the total war which erased the division line between the front and the rear, and total propaganda, which turned texts, images, visual, and material objects surrounding people in their everyday life into patriotic messages, first appear in their full form in the early twentieth century. It seems that the conclusion most of the authors come to is that the memory of the Great War was replaced by the trauma after the collapse of the multinational empire, and historians in their case studies and comprehensive works have to measure the extent to which propaganda influenced mass and individual consciousness of the Great War generation. ; Во многих странах Европы 2014–2016 годы прошли под знаком столетия Первой мировой войны, также известной как Великая. Венгрия — одно из государств, понесших в результате этого глобального вооруженного конфликта катастрофические потери. Вступив в войну как равноправная часть большой композитарной монархии, страна по мирным договорам, подписанным в 1920 г. в Версале, лишилась двух третей территории, изменился этнический состав ее населения, вокруг появилось кольцо враждебно настроенных держав. В этой связи повышенный интерес к Великой войне в современных гуманитарных науках и венгерском обществе в целом понятен. В последние годы прошли десятки выставок и научных конференций. В статье рассматриваются материалы представительного междисциплинарного форума, на котором ведущие венгерские историки, литературоведы, искусствоведы обратились к феномену пропаганды, поставили задачу выявления ее форм, механизмов влияния на население, контроля за прессой, формирования общественного мнения, отношения к войне интеллектуалов; исследования функций материальных объектов с пропагандистским содержанием — от памятников на улицах города до предметов обихода и сувениров. Авторы рецензируемого издания приходят к заключению, что если война и пропаганда связаны в истории континента со времени Религиозных войн, то тотальная война, в которой стиралась граница между фронтом и тылом, и тотальная пропаганда, превращавшая тексты, изображения в визуальные объекты и предметы, окружавшие человека в повседневной жизни, патриотические послания, впервые в такой полноте появляются в начале ХХ в. Обоснованным представляется звучащий в статьях сборника вывод о том, что память о годах войны заслонила травма после гибели многонациональной империи. Историкам только предстоит в конкретно-­исторических и обобщающих исследованиях определить меру влияния пропаганды на поколения Великой войны.

In Soviet times, cinema for children and adolescents received considerable attention. Already since 1924 began the regular release of children's films. In the 1930s, paintings of various genres appeared on the screen: Torn Shoe, Captain Grant's Children, New Gulliver, Golden Key, Space Flight, Castle Border, Pike Command, and others.Yes, the real heyday of cinema for children and adolescents came during the "Thaw" period. There are various tapes on the screen - modern, historical subjects, fairy tales. At the same time, so-called "problem films" appear. It all began with the infamous "Rose Boys": "In Good Time" (1956), "Noisy Day" (1961).Soviet cinema was filled with new themes, problems, characters, and with it grew up cinematography for children and adolescents. In the 1960s, such iconic, problematic tapes as "Sergiyko", "And if this is love?", "Three Days of Viktor Chernyshov" and others. These were movies about children, but not just for children. Then the family movie comes into play.Movies of the 1970s - 1980s are even more problematic. "Movies of moral concern", so you can define the films "Other People's letters", "Scarecrow", "Plumbum or Dangerous game", "Dear Elena Sergeyevna", "My name is Arlekino" and others. All the nightmare that could only be dreamed up in a horrible dream became the reality and everyday life of our existence. These films can be conditionally defined as "films of moral concern". These works, as a thin barometer, diagnose the spiritual crisis of society, and appear in the cultural space of the country in the face of serious, global social upheavals.At the same time, good, all familiar films appear on the screen: "Teacher of singing", "Car, violin and blotch dog", "Adventures of Pinocchio", "About the Red Riding Hood", "Adventures of Electronics", "Mary Poppins, Goodbye!", "The Adventures of Tom Sawyer and Huckleberry Finn", "The Guest from the Future", "The Adventures of Petrov and Vasechkin .", and many others.After the collapse of theSoviet Union, cinema for children ended. Has the modern generation of children grown so much that they do not want to read books, watch movies intended for them? Could society's coordinates and priorities have changed so much? Or is society itself brushing aside unwanted problems? But most of all, the modern world simply does not know where it is headed, what ideals, directions of development can be offered to humankind, and above all, its youngest part. Art, in particular cinematography, not only reflects the stages, events, problems of the social history of mankind, but also warns, encourages, educates, supports during a difficult hour. And if art retreats, its place is occupied by masculinity - ersatz and palliatives of art. Musculature shapes so to speak a one-dimensional person who lives only in material needs, without noticing spiritual values. Musculature destroys personality, unifies consciousness. Through psychological processing, it imposes political stamps, social myths, household cliches through the media. A variety of shows, heartfelt conversations about the topical, television series and films of dubious quality, like a spider web, entangle a person, turning him into an obedient doll, devoid of personal thought and freedom.The process of dehumanization of art is dangerous for society, especially for its young part, since it leads to emotional and intellectual sterilization. It would not be desirable to speak banal truths, but good films about children, for children and not only for children, could make their contribution, as they said, "to the upbringing of the younger generation". And if in doubt, it's worth turning through our movie history pages. ; Стаття присвячена дискурсу радянського кінематографа для дітей та юнацтва.

Resumen: Este ensayo parte de un triple diagnóstico. Por un lado, la creciente demanda de que el conocimiento se rija por el parámetro de la "productividad", la "aplicabilidad" y la "utilidad". Por otro lado, un desbalance en la valoración material y simbólica que reciben las ciencias sociales y humanas respecto del que reciben las ciencias físicas y naturales. Y tercero, una "división internacional del trabajo" entre "regiones productoras" y "consumidoras" de conocimiento. Frente a ello, se intenta dar forma a una "ética académica anti-utilitarista", proponiendo un modo de hacer ciencia social, aquí y ahora, que sea "normativa" -asociada a valores, en lugar de "neutralista" u "objetiva"-; "teórica" -que otorgue un lugar central a la reflexión conceptual, en lugar de "empirista" o meramente "estratégica"-; y "crítica" -que cuestione, en lugar de eludir o apañar los dilemas en torno a sus usos nocivos para la sociedad. Además, se intentará dar forma a esta modalidad de la mano de un autor impensado: Talcott Parsons, quien, de modo mayormente desconocido, desplegó problemas como el de la conexión entre ciencia y mercado o el de la conexión entre ciencia y violencia. Para concluir, definiremos esta ética académica anti-utilitarista ordenando los diversos conceptos, metáforas, antinomias y clasificaciones utilizadas. Organizaremos las heterogéneas corrientes de pensamiento en las que nos apoyamos, desde la filosofía hasta el psicoanálisis, pasando por diferentes tradiciones de teoría social global y local. Y finalmente, conectaremos el diagnóstico de la actualidad que nos rodea con una propuesta de futuro. ; Tabla de contenidos: Introducción: productividad, aplicabilidad, utilidad. Ciencia, mercado y violencia en el centro y la periferia -- Ciencia, filosofía, teología: medios y fines, inmanencia y trascendencia, hechos y valores -- Ciencia e ideología: teoría y prenociones, relevancia y complejidad, pluralidad e integración -- Ciencia impresionista: instrumentalidad, normatividad e imaginación; racionalidades, valores y utopías -- Ciencia ñandú o ciencia búho: hechos parlantes, subconsciente teórico y autoengaño -- Categorías residuales: luz y oscuridad, dogma y crítica, unifactorialidad y multidimensionalidad -- Ciencia que urge o ciencia que sospecha: autoría y tradición, diagnóstico y esperanza, superficie y profundidad -- Ciencia para el bienestar o tecnologías nocivas: guerra y paz, conservadurismo y progresismo, capital y estado -- Ética científica de la honestidad y la humildad: autoritarismo y democracia, coerción y libertad -- Ciencia humanista: abstracción, generalización y teorización; conocimiento, catexis y evaluación -- Ciencia como actividad cultural: orientaciones últimas, relevancia valorativa, variabilidad epistemológica, comunidad científica -- La misión del rol científico: objetividad y compromiso, comprensión y construcción del mundo -- Intelecto e idea del bien: aplicación e investigación, práctica y teoría, razón pura y razón moral -- Ciencia y liderazgo moral: singularidad y cambio histórico, texto y contexto, pensamiento y acción -- La revolución educativa: frente a la alienación, saber es poder; ser buen profesor para ser buen intelectual -- La aventura intelectual: organización eficiente para acumular capitales o libertad académica para traspasar fronteras -- El matrimonio del investigador y el investigado: promoción del bienestar, auto-regulación profesional, tiempo e incertidumbre -- Crítica social en pos de la sociedad potencial: producción y mediación de saberes, explotación y alienación de la cultura -- Condición humana y relación sujeto-objeto: crítica epistemológica, ética y estética; innovación, originalidad, creatividad -- Conclusiones: conceptos, metáforas, antinomias y clasificaciones; diagnóstico y propuesta ; Fil: Fraga, Eugenia. Universidad de Buenos AIres. Facultad de Ciencias Sociales. Instituto de Investigaciones Gino Germani; Argentina.

The article analyses the agreements concluded by the EU with Japan: Economic Partnership Agreement, Strategic Partnership Agreementand the negotiated agreement: Investment Protection Agreement. EPA liberalizes trade in goods and services. By setting the legal framework for a strategic partnership, SPA facilitates cooperation against common challenges. IPA will regulate standards for investment protection and disputes resolution. The analysis consists: – the content of the Agreements; – socio-economic and political potential of the parties; – EU's legal powers to negotiate and conclude agreements, and its competence, whether exclusive or shared, to enter into these Agreements; – the importance of Agreements for their parties and for other international actors as well as for regional, trans-regional and global relations. The thesis of the study is the statement that in a world where instability is increasing and security is reduced, the parties are fulfilling their, as real great powers, obligation to bear special responsibility for the implementation of the values represented. The Agreements confirm the community of values on which they are embedded and create conditions for strengthening these values. The study consists of five parts. First we analyse the subject matter of the Agreements , then their actors, and the reasons of concluding them and why. In part IV \we explain the importance of the Agreements for the contracting parties and for the international community, and in part V we concentrate on the Agreements as seen from the external perspective. The conclusions state that the Agreements institutionalise security communitywhere the security and defence policy component is still relatively weak, but is also being developed. The agreements making closer political and economic ties between the UE and Japan open the way to creation of the EU's security community with "democratic diamonds" in the Asia–Pacific region. ; W artykule analizowane są zawarte umowy UE z Japonią: Umowa o Partnerstwie Gospodarczym (EPA) i Umowa o Partnerstwie Strategicznym (SPA) i umowa negocjowana: Umowa o ochronie inwestycji. EPA liberalizuje handel towarami i usługami. Ustanawiając ramy prawne partnerstwa strategicznego, umowa o partnerstwie gospodarczym ułatwia współpracę w obliczu wspólnych wyzwań. IPA będzie regulować standardy ochrony inwestycji i rozstrzygania sporów. Analiza obejmuje: - treść umów; - społeczno-gospodarczy i polityczny potencjał stron; - zdolność prawną UE do negocjowania i zawierania umów z Japonią oraz jej kompetencje, wyłączne lub dzielone, w obszarze umów; - znaczenie umów dla ich stron i innych aktorów międzynarodowych, jak również dla stosunków regionalnych, transregionalnych i globalnych. Sformułowana jest teza, że w świecie, w którym wzrasta niestabilność i zmniejsza się bezpieczeństwo, strony wywiązują się ze spoczywającego na nich, jako na wielkich mocarstwach, obowiązku ponoszenia szczególnej odpowiedzialności za wdrażanie reprezentowanych wartości. Umowy potwierdzają wspólnotę wartości, na których są osadzone i stwarzają warunki do ich wzmocnienia. Artykuł składa się z pięciu części. Najpierw analizowany jest przedmiot umów (część I: Co?), następnie strony (część II: Kto?) oraz powody zawarcia (część III: Jak (modus operandi) i dlaczego (w ten sposób). W części IV (Waga umów) wskazano znaczenie umów dla stron i społeczności międzynarodowej, w części V (Umowy w pryzmacie stosunków wielostronnych) skoncentrowano się na umowach postrzeganych z perspektywy zewnętrznej. W konkluzjach stwierdzono, że umowy instytucjonalizują wspólnotę bezpieczeństwa UE-Japonia most łączący dwa brzegi Pacyfiku, w którym komponent dotyczący polityki bezpieczeństwa i obrony jest nadal stosunkowo słaby, ale rozwijany. Umowy zacieśniające więzi polityczne i gospodarcze między UE a Japonią otwierają drogę do stworzenia wspólnoty bezpieczeństwa UE z "demokratycznymi diamentami" Azji i Pacyfiku.