Suchergebnisse

Presents findings from separate research projects conducted in the UK and the USA on the impact of e‐commerce on retailers and retail property. Examines differences between UK and US retailers along several dimensions: Internet strategies, perceptions of the Internet, barriers to e‐commerce growth, and future space requirements. Overall, findings indicate that UK and US retailers have similar attitudes about e‐commerce. Specifically, retailers in both samples perceive little threat or impact from e‐commerce. Second, barriers to e‐commerce growth are similar for UK and US retailers and include fulfillment and security issues. Third, UK and US retailers indicate that their retail space needs will remain the same or increase in the short term, despite the threat of e‐commerce. Finally, both sets of retailers believe that entertainment is an important strategy if shopping centers are to remain viable.

This study examined 97 Texas government agencies' access to in formal ion about hazards in their communities. The data indicate that printed products are still used more extensively than Internet products, which suggests that the transition from print to electronic dissemination of hazard analysis information should not exceed local agencies' ability to access the Internet. Moreover, land use planners (LUPs) consistently were found to use computer applications more than emergency management coordinators (EMCs). This suggests that federal and state agencies should consider facilitating EMCs' access to hazard analysis information by utilizing the computer applications with which their target audience is most familiar. Moreover, EMCs are more likely to make use of sophisticated hazard modeling applications if they have successfully mastered more basic computer applications or if they have partnered with LUPs in their communities who have mastered the advanced computer applications.

The potential of the Internet as a valuable methodological tool for social science research is increasingly being recognised. This paper contributes to the debate surrounding virtual synchronous interviews and the value of online research. Specifically it introduces the use of a software conferencing technique - Hotline Connect - and discusses the implications of using the technique for Internet- based research. In particular issues of interview design, developing rapport, the role of insiders and outsiders in the research process, language use and the virtual interface are considered. The paper draws on the experience of a recent research project entitled 'Cyberparents' and concludes that the use of conferencing software holds great potential for synchronous online interviewing. However, this must be combined with sensitive, ethical handling of both the research process and the data to overcome both the weaknesses of this particular method and those inherent in any interviewing situation.

Mediale Innovationen lösen auf dem Weg ihrer gesellschaftlichen Durchsetzung Wertedebatten aus, die vergleichbare Argumentationsmuster aufweisen, obwohl sie um unterschiedliche Medientechniken und in unterschiedlichen historischen Kontexten geführt werden. Diese These überprüft die Untersuchung anhand einer exemplarischen Gegenüberstellung zweier Etablierungsdiskurse, die das Auftauchen des Films als neues Medium in den 1910er Jahren und des Internets als neues Medium achtzig Jahre später auslöste. Die so genannte Kino-Debatte und die Diskussion um die Anfänge der Filmwirtschaft vor dem Hintergrund des militärisch-politischen Komplexes des Ersten Weltkriegs sowie die ersten größeren Filmtheorien werden strukturiert und dem aktuellen Digitalisierungsdiskurs über die "elektronische Demokratie" und das "Wissensmedium Internet" vergleichend gegenüber gestellt. Bei aller Unterschiedlichkeit der jeweils zu Grunde liegenden Technik, weist die Form der öffentlichen Diskurse weitreichende Ähnlichkeiten auf. Zum Teil identische Formulierungen, Motive und diskursive Versatzstücke werden in der Untersuchung vergleichbaren Strukturmustern und Diskurstopoi subsumiert. Die Unterschiedlichkeit der diskursiven Zuschreibungen jeweiliger medialer Qualitäten zeigt, dass sich die Diskurse von ihrem Gegenstand loslösen und sich gemäß jeweils virulenter Werte-Diskussionen formieren, also nicht von einer zu Grunde liegenden Medientechnik vorgezeichnet sind. So erscheint das neue Medium gleichermaßen in seiner Anwendung unbestimmt wie universell in seinen Möglichkeiten. Einen Schwerpunkt bei der Darstellung homologer Debattenstrukturen bildet der Diskurstopos "Wirklichkeitsverlust", die befürchtete Erosion der Unterscheidbarkeit von Sein und Schein. "Medienrevolutionen" erscheinen in der Perspektive dieser Untersuchung als Ansammlung aufeinander bezogener Redereflexe und nicht als medientechnisch induzierte Innovationen.

Since the mid-1850s, scholars have debated how technological innovation would affect community. The debate continues as the Internet makes it increasingly possible for people to socialize, shop, work, learn, and participate in leisure activities all from within their home. Will the movement of these previously public activities into the private realm lead to reduced participation in public activities? What will be the fate of community and social relations as a result of the growth of computer-mediated communication? Netville is a suburban Toronto development equipped with a high-speed network as part of its design. The clustering of homes within this area allowed us to study the social networks, civic involvement, Internet use, and attitudes of residents. This article explores the research approach of the Netville project and describes its main sources of data collection: surveys collected using computer-assisted interviewing and ethnographic fieldwork.

NetWellness is a community-based, consumer-defined grant program supporting the delivery of electronic health information to rural residents of southern Ohio and urban and suburban communities in the Greater Cincinnati tri-state region. NetWellness is a collaboratively developed and publicly and privately funded demonstration project. Information is delivered via ISDN, standard dial, dedicated network connections, and the Internet. TriState Online (Greater Cincinnati's Free-Net) and other southern Ohio Free-Nets are key access points in the larger project communities. The other access points are more than forty workstations distributed at public sites throughout the project's primary geographical area. Design strengths and limitations, training initiatives, technical issues, and the project's impact on medical librarianship are examined in this paper. Also discussed are ways of determining community needs and interest, building political alliances, finding and developing funding sources, and overcoming technical obstacles. NetWellness's Internet address is: http:@www.netwellness.org.

The protection of intellectual property is an old and very important right. Intellectual property embraces multiple fields such as literature, art, music, industrial patents, performances and so on. Every year the lack of application of this right produces an enormous loss of revenue as well as jobs. At the moment, the absence of a worldwide legislation makes it impossible to fight this phenomenon efficiently. In this report we discuss the problem of the Document Delivery Service, i.e. the partial reproduction and transmission of papers extracted from journals, conference proceedings or other collections of scientific articles, performed between libraries on behalf of researchers and students. In particular, we analyze the Document Delivery via Internet in the framework of the italian law n. 68 of 9 april 2003, which implements the European Directive 2001/29/EC of the European Parliament and of the Council, published on May 22, 2001.

Der Handel über das Internet und hoher Konkurrenzdruck auf Unternehmen führt dazu, dass Empfehlungsmarketing durch (neutrale) Dritte eingesetzt wird, um Verbraucher zu einer Kaufentscheidung zu bewegen. Insbesondere Marketing mit Gütesiegeln und Influencern erfreut sich großer Beliebtheit, eröffnet jedoch ebenso großes Missbrauchspotenzial durch Irreführungen. Um einen einheitlichen Standard zum Schutz vor irreführendem Marketing zu schaffen, bieten die UGP-RL und weitere europäische Rechtsakte einen europaweiten Schutzrahmen. Indes gibt es weitgehende Unterschiede im nationalen Recht. Die Arbeit untersucht exemplarisch anhand des europäischen, deutschen, niederländischen, französischen und spanischen Rechts, welche Regulierungsunterschiede es im Irreführungsrecht zwischen den Rechtsordnungen gibt und ob und in welchem Umfang eine weitergehende europarechtliche Harmonisierung geboten sein könnte.

Southeast Asians with Internet access are ranked as some of the world's most ubiquitous users of social media platforms. Yet, it is true that in Southeast Asia as elsewhere, scholars, analysts and governments are still trying to understand how "the informational underpinning of democracy have eroded". In this article, I assess the kinds of information society that are emerging in the digital public sphere in Southeast Asia. To comprehend social media's impact, we need to think more about the different ways through which citizens access the Internet, and the circumstances under which they engage with certain social media platforms. We also need to understand the historical and cultural backgrounds that shaped the way digitalization has entered the existing public sphere. Finally, we need to take note of the political context and reasons for the spread of digital media material. I examine these three aspects of social media adoption in three Southeast Asian countries—Indonesia, Malaysia and the Philippines.

Відмічається, що в Європейському Союзі протидія вказаному виду злочинів покладена на підрозділи Європейського відділу по боротьбі з шахрайством, а в Сполучених Штатів Америки – на Федеральне бюро розслідування, в складі якого створено Центр скарг на Інтернет-злочинність. Аналізується юридичні підстави діяльності вказаних суб'єктів, їх права та обов'язки. Отмечается, что в Европейском Союзе противодействие указанном вида преступлений возложена на подразделения Европейского отдела по борьбе с мошенничеством, а в США – на Федеральное бюро расследования, в составе которого создан Центр жалоб на Интернет-преступность. Анализируется юридические основания деятельности указанных субъектов, их права и обязанности. It is shown that fraud committed through the Internet undermines not only the intergovernmental image of our country, but also the economic and social situation in the middle of the country. Taking into account the positive experience in this area of the USA and the EU, it is important to determine the main directions of counteraction to the investigated type of crime in the named countries and to outline the prospective ways of introduction into the domestic practice. It is noted that in the European Union, the counteraction to this type of crime lies with the units of the European Anti-Fraud Office, and in the United States – to the Federal Bureau of Investigation, which created the Center for Internet Crime complaints. The legal grounds for the activities of the abovementioned subjects, their rights and obligations are analyzed. It has been shown that although the European Union Anti-Fraud Working Group has limited powers to provide redress if they become victims of fraud, it is very active in promoting fraud awareness. Sites of the majority of the members of the European Union Anti-Internet Fraud Working Group contain a wealth of information in the national language for citizens about fraudulent actions and how to avoid them.

The object of research is the e-commerce market. The development of e-commerce allows to carry out business activities on a global scale, to offer enterprises goods and services regardless of spatial and temporal constraints, to reduce the costs of conducting and maintaining operations. This, respectively, allows to reduce prices and get a leading position in the global market. One of the problem areas is identification of those trends that have developed in foreign markets, which of this at the moment is in Ukraine. And, accordingly, what kind of experience can be adopted by them in order to more actively introduce the sphere of electronic commerce in all areas of economic activity.The analysis of the approaches to the definition of the concept of «electronic commerce» is carried out, the state of legislative regulation of the e-commerce sphere is determined at both the global and national levels. It is determined that, based on the interaction of business entities in the Internet environment, various types of e-commerce can be distinguished, the main participants of which are consumers, business and government.Statistical analysis of the development of e-commerce in the world has proved that today this area is rapidly increasing its volumes. The world leaders, of course, are the countries that have the highest level of implementation of information technologies in all areas of activity, however, Ukraine has become Europe's leader in the development of e-commerce.It is proved that Ukraine has the potential to expand the influence of e-commerce companies. Since the Internet is still not used by 35 % of the population, and a large number of users prefer foreign services due to distrust of national enterprises and an imperfect legislative base. In addition, Ukrainian companies are mainly based on the principles of the «business-to-consumer» model, which, accordingly, enables other enterprises to occupy those market segments in which services are not offered at all through e-commerce services. ; Объектом исследования является рынок электронной коммерции. Развитие электронной коммерции позволяет осуществлять хозяйственную деятельность в мировом масштабе, предлагать предприятиям товары и услуги независимо от пространственных и временных ограничений, уменьшать расходы на проведение и обслуживание операций. Это, соответственно, позволяет снижать цены и получать лидирующие позиции на мировом рынке. Одним из проблемных мест является определение тех тенденций, которые сложились на зарубежных рынках, что из этого на данный момент есть в Украине. И, соответственно, какой опыт может быть перенят с целью более активного внедрения сферы электронной коммерции во все направления экономической деятельности.Проведен анализ подходов к определению понятия «электронная коммерция», определено состояние законодательного урегулирования сферы электронной коммерции как на глобальном, так и на национальном уровнях. Определено, что на основе взаимодействия субъектов хозяйствования в среде Интернет можно выделить различные типы электронной коммерции, основными участниками которых выступают потребители, бизнес и правительство.Статистический анализ развития электронной коммерции в мире доказал, что на сегодня данная сфера стремительно наращивает свои объемы. Мировыми лидерами, безусловно, выступают страны, которые имеют наибольший уровень внедрения информационных технологий во все сферы деятельности, однако, Украина стала лидером Европы по динамике развития электронной коммерции.Доказано, что в Украине есть потенциал к расширению влияния компаний сферы электронной коммерции. Так как Интернетом еще не пользуется 35 % населения, а большое количество пользователей предпочитают зарубежные сервисы из-за недоверия к национальным предприятиям и несовершенную законодательную базу. К тому же, украинские компании, в основном, базируются на принципах модели «бизнес-к-потребителю», что, соответственно, дает возможность другим предприятиям занимать те сегменты рынка, на которых вообще не предлагаются услуги через сервисы электронной коммерции. ; Об'єктом дослідження є ринок електронної комерції. Розвиток електронної комерції дозволяє здійснювати господарську діяльність у світовому масштабі, пропонувати підприємствам товари та послуги незалежно від просторових та часових обмежень, зменшувати витрати на проведення та обслуговування операцій. Це, відповідно, дозволяє знижувати ціни та отримувати лідируючі позиції на світовому ринку. Одним із проблемних місць є визначення тих тенденцій, які склалися на зарубіжних ринках, що з цього на даний момент є в Україні. І, відповідно, який досвід може бути перейнятий нею з метою більш активного впровадження сфери електронної комерції в усі напрями економічної діяльності.Проведено аналіз підходів до визначення поняття «електронна комерція», визначено стан законодавчого врегулювання сфери електронної комерції як на глобальному, так і на національному рівнях. Визначено, що на основі взаємодії суб'єктів господарювання в середовищі Інтернет можна виокремити різні типи електронної комерції, основними учасниками яких виступають споживачі, бізнес та уряд.Статистичний аналіз стану розвитку електронної комерції в світі довів, що на сьогодні дана сфера стрімко нарощує свої обсяги. Світовими лідерами, звісно, виступають країни, які мають найбільший рівень впровадження інформаційних технологій в усі сфери діяльності, проте, Україна стала лідером Європи за динамікою розвитку електронної комерції.Доведено, що в України є потенціал до розширення впливу компаній сфери електронної комерції. Так як Інтернетом ще не користується 35 % населення, а велика кількість користувачів надають перевагу зарубіжним сервісам через недовіру до національних підприємств та недосконалу законодавчу базу. До того ж, українські компанії, в основному, базуються на принципах моделі «бізнес-до-споживача», що, відповідно, дає можливість іншим підприємствам займати ті сегменти ринку, на яких взагалі не пропонуються послуги через сервіси електронної комерції.

The object of research is the e-commerce market. The development of e-commerce allows to carry out business activities on a global scale, to offer enterprises goods and services regardless of spatial and temporal constraints, to reduce the costs of conducting and maintaining operations. This, respectively, allows to reduce prices and get a leading position in the global market. One of the problem areas is identification of those trends that have developed in foreign markets, which of this at the moment is in Ukraine. And, accordingly, what kind of experience can be adopted by them in order to more actively introduce the sphere of electronic commerce in all areas of economic activity.The analysis of the approaches to the definition of the concept of «electronic commerce» is carried out, the state of legislative regulation of the e-commerce sphere is determined at both the global and national levels. It is determined that, based on the interaction of business entities in the Internet environment, various types of e-commerce can be distinguished, the main participants of which are consumers, business and government.Statistical analysis of the development of e-commerce in the world has proved that today this area is rapidly increasing its volumes. The world leaders, of course, are the countries that have the highest level of implementation of information technologies in all areas of activity, however, Ukraine has become Europe's leader in the development of e-commerce.It is proved that Ukraine has the potential to expand the influence of e-commerce companies. Since the Internet is still not used by 35 % of the population, and a large number of users prefer foreign services due to distrust of national enterprises and an imperfect legislative base. In addition, Ukrainian companies are mainly based on the principles of the «business-to-consumer» model, which, accordingly, enables other enterprises to occupy those market segments in which services are not offered at all through e-commerce services. ; Объектом исследования является рынок электронной коммерции. Развитие электронной коммерции позволяет осуществлять хозяйственную деятельность в мировом масштабе, предлагать предприятиям товары и услуги независимо от пространственных и временных ограничений, уменьшать расходы на проведение и обслуживание операций. Это, соответственно, позволяет снижать цены и получать лидирующие позиции на мировом рынке. Одним из проблемных мест является определение тех тенденций, которые сложились на зарубежных рынках, что из этого на данный момент есть в Украине. И, соответственно, какой опыт может быть перенят с целью более активного внедрения сферы электронной коммерции во все направления экономической деятельности.Проведен анализ подходов к определению понятия «электронная коммерция», определено состояние законодательного урегулирования сферы электронной коммерции как на глобальном, так и на национальном уровнях. Определено, что на основе взаимодействия субъектов хозяйствования в среде Интернет можно выделить различные типы электронной коммерции, основными участниками которых выступают потребители, бизнес и правительство.Статистический анализ развития электронной коммерции в мире доказал, что на сегодня данная сфера стремительно наращивает свои объемы. Мировыми лидерами, безусловно, выступают страны, которые имеют наибольший уровень внедрения информационных технологий во все сферы деятельности, однако, Украина стала лидером Европы по динамике развития электронной коммерции.Доказано, что в Украине есть потенциал к расширению влияния компаний сферы электронной коммерции. Так как Интернетом еще не пользуется 35 % населения, а большое количество пользователей предпочитают зарубежные сервисы из-за недоверия к национальным предприятиям и несовершенную законодательную базу. К тому же, украинские компании, в основном, базируются на принципах модели «бизнес-к-потребителю», что, соответственно, дает возможность другим предприятиям занимать те сегменты рынка, на которых вообще не предлагаются услуги через сервисы электронной коммерции. ; Об'єктом дослідження є ринок електронної комерції. Розвиток електронної комерції дозволяє здійснювати господарську діяльність у світовому масштабі, пропонувати підприємствам товари та послуги незалежно від просторових та часових обмежень, зменшувати витрати на проведення та обслуговування операцій. Це, відповідно, дозволяє знижувати ціни та отримувати лідируючі позиції на світовому ринку. Одним із проблемних місць є визначення тих тенденцій, які склалися на зарубіжних ринках, що з цього на даний момент є в Україні. І, відповідно, який досвід може бути перейнятий нею з метою більш активного впровадження сфери електронної комерції в усі напрями економічної діяльності.Проведено аналіз підходів до визначення поняття «електронна комерція», визначено стан законодавчого врегулювання сфери електронної комерції як на глобальному, так і на національному рівнях. Визначено, що на основі взаємодії суб'єктів господарювання в середовищі Інтернет можна виокремити різні типи електронної комерції, основними учасниками яких виступають споживачі, бізнес та уряд.Статистичний аналіз стану розвитку електронної комерції в світі довів, що на сьогодні дана сфера стрімко нарощує свої обсяги. Світовими лідерами, звісно, виступають країни, які мають найбільший рівень впровадження інформаційних технологій в усі сфери діяльності, проте, Україна стала лідером Європи за динамікою розвитку електронної комерції.Доведено, що в України є потенціал до розширення впливу компаній сфери електронної комерції. Так як Інтернетом ще не користується 35 % населення, а велика кількість користувачів надають перевагу зарубіжним сервісам через недовіру до національних підприємств та недосконалу законодавчу базу. До того ж, українські компанії, в основному, базуються на принципах моделі «бізнес-до-споживача», що, відповідно, дає можливість іншим підприємствам займати ті сегменти ринку, на яких взагалі не пропонуються послуги через сервіси електронної комерції.

Das NetzDG ist seit Januar 2018 vollständig in Kraft und zielt u. a. auf die Bekämpfung von Hassrede und anderer strafbarer Inhalte auf sozialen Plattformen einer gewissen Größe ab. Das Gesetz sieht Berichtspflichten sowie die Pflicht eines effektiven Beschwerdemanagements vor und ist sowohl in der Wissenschaft als auch in der Praxis auf einige Kritik gestoßen. Das Leibniz-Institut für Medienforschung | Hans-Bredow-Institut (HBI) hat die Gelegenheiten genutzt, für die Konzeptions- über die Implementierungs- bis hin zur Reformphase des NetzDG wissenschaftlichen Input zu geben. Mit Wolfgang Schulz und Matthias C. Kettemann waren zwei Institutsmitglieder als Sachverständige in verschiedenen Phasen der parlamentarischen Befassung mit dem Gesetz geladen. Das vorliegende Arbeitspapier versammelt fünf Beiträge aus den Federn von Wolfgang Schulz, Matthias C. Kettemann und Amélie Heldt, die in den Jahren 2018-2019 erschienen sind bzw. für Anhörungen erstellt wurden und das NetzDG aus unterschiedlichen Perspektiven thematisieren: Wolfgang Schulz' Beitrag Regulating Intermediaries to Protect Privacy Online - the Case of the German NetzDG stellte die erste englischsprachige Analyse des Gesetzes dar und wurde weltweit stark gelesen. Anlässlich des Internet Governance Forum (Deutschland) 2018 in Berlin wurde Matthias C. Kettemann vom Center on Deliberative Democracy der Stanford University eingeladen, "Balanced Briefing Materials" zu erstellen, um die Diskussion über das NetzDG zu versachlichen. Amélie Pia Heldt untersucht in ihrem Beitrag aus dem Jahr 2019 die ersten Berichte von Intermediären nach dem NetzDG. Matthias C. Kettemann hat eine Stellungnahme als Sachverständiger für die öffentliche Anhörung zum Netzwerkdurchsetzungsgesetz auf Einladung des Ausschusses für Recht und Verbraucherschutz des Deutschen Bundestags vom Mai 2019 erarbeitet. Matthias C. Kettemann hat zudem eine Analyse für den Europarat verfasst, die einen Überblick über den Umgang mit illegalen Internet-Inhalten in Deutschland 2016-2019 bietet.

"Die zunehmende Verbreitung und Nutzung des Internets innerhalb unserer Gesellschaft hat dazu geführt, dass die Dienste des Internets, v.a. das World Wide Web (WWW), auch für die empirische Forschung interessant geworden sind. Das WWW ermöglicht eine neue Form der schriftlichen Befragung, nämlich Befragungen, bei denen das WWW als Übertragungsmedium genutzt wird. Mit dieser Form der Befragung eröffnen sich zum einen eine ganze Reihe neuer Möglichkeiten bei Befragungen, zum anderen gibt es wie bei jeder anderen Form der Befragung auch Grenzen des Einsatzes. Das vorliegende Papier gliedert sich in zwei Teile. Im ersten Teil wird auf verschiedene Aspekte einer WWW-gestützten Befragung näher eingegangen. Dabei geht es im Vorfeld um drei grundsätzliche Fragestellungen im Zusammenhang mit einer solchen Befragung: die Gründe für die Durchführung einer WWW-gestützten Befragung, die Entscheidung zwischen Standardsoftware und Eigenerstellung der WWW-Seiten sowie die Wahl einer geeigneten Standardsoftware. Weiterhin wird auch auf technische Aspekte einer WWW-gestützten Befragung eingegangen, z.B. auf die Möglichkeit einer detaillierten Kontrolle des Befragungsprozesses aber auch auf unterschiedliche technische Ausstattungen auf Seiten der Befragten. Befragungen unter Einsatz des WWW werden erst seit Mitte der 1990er Jahre durchgeführt und daher gibt es noch wenig Untersuchungen zu methodischen Aspekten. Soweit es dazu jedoch bereits Erkenntnisse gibt, wird darauf ebenfalls eingegangen, z.B. auf das Lese- und Antwortverhalten von Befragten am Bildschirm oder neue Gestaltungsmöglichkeiten des Fragebogens. Im zweiten Teil des Papiers werden die eher generellen Ausführungen des ersten Teils zu WWW-gestützten Befragungen ergänzt durch die Darstellung eines konkreten Beispiels für eine WWW-gestützte Befragung. Dabei handelt es sich um eine Befragung von Unternehmensberatern im Rahmen eines am Wissenschaftszentrum Berlin für Sozialforschung (WZB) konzipierten Forschungsprojekts. Anhand dieses Beispiels werden die vorangegangenen Aspekte einer WWW-gestützten Befragung nochmals diskutiert und abschließend eine Bilanz gezogen, ob sich erhoffte Vorteile im Ergebnis bestätigt haben." (Autorenreferat)

Alle reden von Netzen und Netzwerken. Was bislang in der Medienwissenschaft fehlt, ist eine empirisch belastbare und theoretisch hinreichend komplexe Theorie der Fäden, Knoten, Netze und Netzwerke. Der Medienepistemologe Stefan Weber stellt sich mit diesem Buch dieser Aufgabe. Ist das Internet ein Medium oder bloß technische Infrastruktur? Ist das World-Wide-Web ein autopoietisches System? Sind Netzwerke Systeme? - Fragen dieser Art beherrschen die netzwissenschaftliche Debatte und zeugen von begrifflichen Konfusionen angesichts der neuen Medien. Webers Text ist der Versuch einer Flurbereinigung. Empirisch führt der Theorievorschlag zu einer strukturierten Beobachtung von Mikro- bis Makro-Trends der Netzmedialisierung: "Viralisierung", Selbstreferenzialisierung, Mensch/Maschine-Entdifferenzierung, Entdualisierung klassischer Kommunikationsverhältnisse und Redualisierung binärer Sozialstrukturen.