Suchergebnisse

The main attention is paid to the structural configuration of the emerging system of combating cross-border crime in the European Union, in particular: partnership with transit countries and donor countries on destruction the schemes of migrants movement; сreation of the European border and coast guard on the platform of FRONTEX; decision to use the forces and means of the military-political Alliance, which is NATO, in a purely police operation in the Aegean Sea; the mechanism of information exchange between border guard agencies of the Member States of the EU – EUROSUR; extension of the partner countries naval forces powers involved in combating illegal migration and dissemination of them to the border space of countries with the highest migration risk; operations of international institutions aimed at the search of the organizers of illegal cross-border movement of people, border guard services assistance, registration and identification of migrants. ; Основное внимание в статье уделено структурной конфигурации противодействия трансграничной преступности, формирующейся в ЕС, в частности: партнерство странтранзитёров и стран-доноров по вопросам уничтожения схем перемещения мигрантов; создание Европейской пограничной и береговой охраны на платформе FRONTEX; решение о применении сил и средств военно-политического альянса, которым является НАТО, в сугубо полицейской операции в Эгейском море; механизм информационного взаимодействия между пограничными ведомствами государств-членов ЕС – EUROSUR;расширение полномочий морских сил стран-партнеров, задействованных в противо- действии нелегальной миграции и распространение их на пограничные пространства стран максимального миграционного риска; операции международных институций направленные на розыск организаторов трансграничного нелегального перемещения людей, содействие пограничным службам, регистрацию и идентификацию мигрантов. ; Основна увага в статті приділяється структурній конфігурації системи протидії транскордонній злочинності, що формується у ЄС, зокрема: партнерство між країнами-транзитерами і країнами-донорами з питань знищення схем переміщення мігрантів; створення Європейської прикордонної і берегової охорони на платформі FRONTEX; застосування сил і засобів військово-політичного альянсу, яким є НАТО, в суто поліцей-ської операції в Егейському морі; механізм інформаційної взаємодії між прикордонними відомствами держав-членів ЄС – EUROSUR; розширення повноважень морських сил країн-партнерів, задіяних у протидії нелегальній міграції та поширення їх на прикордонні простори країн максимального міграційного ризику; операції міжнародних інституцій спрямовані на розшук організаторів транскордонного нелегального переміщення людей, сприяння прикордонним службам, реєстрацію та ідентифікацію мігрантів.

The main attention is paid to the structural configuration of the emerging system of combating cross-border crime in the European Union, in particular: partnership with transit countries and donor countries on destruction the schemes of migrants movement; сreation of the European border and coast guard on the platform of FRONTEX; decision to use the forces and means of the military-political Alliance, which is NATO, in a purely police operation in the Aegean Sea; the mechanism of information exchange between border guard agencies of the Member States of the EU – EUROSUR; extension of the partner countries naval forces powers involved in combating illegal migration and dissemination of them to the border space of countries with the highest migration risk; operations of international institutions aimed at the search of the organizers of illegal cross-border movement of people, border guard services assistance, registration and identification of migrants. ; Основное внимание в статье уделено структурной конфигурации противодействия трансграничной преступности, формирующейся в ЕС, в частности: партнерство странтранзитёров и стран-доноров по вопросам уничтожения схем перемещения мигрантов; создание Европейской пограничной и береговой охраны на платформе FRONTEX; решение о применении сил и средств военно-политического альянса, которым является НАТО, в сугубо полицейской операции в Эгейском море; механизм информационного взаимодействия между пограничными ведомствами государств-членов ЕС – EUROSUR;расширение полномочий морских сил стран-партнеров, задействованных в противо- действии нелегальной миграции и распространение их на пограничные пространства стран максимального миграционного риска; операции международных институций направленные на розыск организаторов трансграничного нелегального перемещения людей, содействие пограничным службам, регистрацию и идентификацию мигрантов. ; Основна увага в статті приділяється структурній конфігурації системи протидії транскордонній злочинності, що формується у ЄС, зокрема: партнерство між країнами-транзитерами і країнами-донорами з питань знищення схем переміщення мігрантів; створення Європейської прикордонної і берегової охорони на платформі FRONTEX; застосування сил і засобів військово-політичного альянсу, яким є НАТО, в суто поліцей-ської операції в Егейському морі; механізм інформаційної взаємодії між прикордонними відомствами держав-членів ЄС – EUROSUR; розширення повноважень морських сил країн-партнерів, задіяних у протидії нелегальній міграції та поширення їх на прикордонні простори країн максимального міграційного ризику; операції міжнародних інституцій спрямовані на розшук організаторів транскордонного нелегального переміщення людей, сприяння прикордонним службам, реєстрацію та ідентифікацію мігрантів.

"More than 1.3 billion people worldwide lack access to electricity. Although extension of the electricity grid remains the preferred mode of electrification, off-grid electrification can offer a solution to such cases. Rural Electrification through Decentralised Off-grid Systems in Developing Countries provides a review of rural electrification experiences with an emphasis on off-grid electrification and presents business-related aspects including participatory arrangements, financing, and regulatory governance. Organized in three parts, Rural Electrification through Decentralised Off-grid Systems in Developing Countries provides comprehensive coverage and state-of-the art reviews which appraise the reader of the latest trend in the thinking. The first part presents the background information on electricity access, discusses the developmental implications of lack of electricity infrastructure and provides a review of alternative off-grid technologies. The second part presents a review of experiences from various regions (South Asia, China, Africa, South East Asia and South America). Finally, the third part deals with business dimensions and covers participatory business models, funding challenges for electrification and regulatory and governance issues. Based on the research carried out under the EPSRC/ DfID funded research grant for off-grid electrification in South Asia, Rural Electrification through Decentralised Off-grid Systems in Developing Countries provides a multi-disciplinary perspective of the rural electrification challenge through off-grid systems. Providing a practical introduction for students, this is also a key reference for engineers and governing bodies working with off-grid electrification."--Provided by publisher.

Azja Centralna nie jest obszarem priorytetowego zainteresowania ze strony Unii Europejskiej. Choć relacje z państwami regionu nawiązano zaraz po uzyskaniu przez byłe republiki radzieckie niezależności i intensywnie próbowano rozwijać przez następne lata, dzisiejsze efekty współpracy wynikające ze wzajemnych zobowiązań nie są satysfakcjonujące. Celem artykułu jest analiza priorytetów polityki zagranicznej Unii Europejskiej wobec Azji Centralnej po roku 2012. Priorytety zostały przedstawione w dwóch ujęciach: regionalnym i krajowym. Analizie podlegał pełen zakres dokumentów prawnych określających ramy wzajemnych relacji,jak i szersze spektrum obustronnych deklaracji politycznych. Kluczowymi elementami analizy stały się: uwarunkowania kreowania priorytetów politycznych, utworzony mechanizm instytucjonalny niezbędny do kształtowania decyzji politycznej, jak i realizacji założeń współpracy. Artykuł porusza także główne wyzwania w uznanych za kluczowe wymiarach współpracy.Końcowa część analizy prowadzi do wniosków pozwalających na ocenę możliwości realizacji założonych celów polityki unijnej w relacjach z państwami Azji Centralnej. ; Central Asia is not a priority for the European Union. Relations with the states in this region were established immediately after the former Soviet republics won independence but, despiteattempts at rapid advancement there, the results of mutual cooperation and mutual commitments have been unsatisfactory. The objective of this paper is to analyze the priorities of the European Union's policy towards Central Asia after 2012. These priorities are viewed from the regional and national perspectives. The analysis studies a comprehensive range of legal documents to establish the framework of mutual relations and the broad range of mutual political declarations. The key elements of this analysis involve examining the determinants that have shaped the political priorities, the institutional mechanisms established for the purpose of political decision-making and the conduct of collaboration. The paper also looks at the main challenges faced in those areas of cooperation that are deemed crucial. The final part of the analysis leads to conclusions that make it possible to assess how feasible it is to implement EU policies in relations with Central Asian states.

Azja Centralna nie jest obszarem priorytetowego zainteresowania ze strony Unii Europejskiej. Choć relacje z państwami regionu nawiązano zaraz po uzyskaniu przez byłe republiki radzieckie niezależności i intensywnie próbowano rozwijać przez następne lata, dzisiejsze efekty współpracy wynikające ze wzajemnych zobowiązań nie są satysfakcjonujące. Celem artykułu jest analiza priorytetów polityki zagranicznej Unii Europejskiej wobec Azji Centralnej po roku 2012. Priorytety zostały przedstawione w dwóch ujęciach: regionalnym i krajowym. Analizie podlegał pełen zakres dokumentów prawnych określających ramy wzajemnych relacji, jak i szersze spektrum obustronnych deklaracji politycznych. Kluczowymi elementami analizy stały się: uwarunkowania kreowania priorytetów politycznych, utworzony mechanizm instytucjonalny niezbędny do kształtowania decyzji politycznej, jak i realizacji założeń współpracy. Artykuł porusza także główne wyzwania w uznanych za kluczowe wymiarach współpracy. Końcowa część analizy prowadzi do wniosków pozwalających na ocenę możliwości realizacji założonych celów polityki unijnej w relacjach z państwami Azji Centralnej. ; Central Asia is not a priority for the European Union. Relations with the states in this region were established immediately after the former Soviet republics won independence but, despite attempts at rapid advancement there, the results of mutual cooperation and mutual commitments have been unsatisfactory. The objective of this paper is to analyze the priorities of the European Union's policy towards Central Asia after 2012. These priorities are viewed from the regional and national perspectives. The analysis studies a comprehensive range of legal documents to establish the framework of mutual relations and the broad range of mutual political declarations. The key elements of this analysis involve examining the determinants that have shaped the political priorities, the institutional mechanisms established for the purpose of political decision-making and the conduct of collaboration. The paper also looks at the main challenges faced in those areas of cooperation that are deemed crucial. The final part of the analysis leads to conclusions that make it possible to assess how feasible it is to implement EU policies in relations with Central Asian states.

The Media Pluralism Monitor (MPM) is a research tool designed to identify potential risks to media pluralism in the Member States of the European Union and in candidate countries. This narrative report has been produced on the basis of the implementation of the MPM carried out in 2020. The implementation was conducted in 27 EU Member States, as well as in Albania, Montenegro, the Republic of North Macedonia, Serbia and Turkey. This project, under a preparatory action of the European Parliament, was supported by a grant awarded by the European Commission to the Centre for Media Pluralism and Media Freedom (CMPF) at the European University Institute. The CMPF partners with experienced, independent national researchers to carry out the data collection and author the narrative reports, except in the case of Italy where data collection is carried out centrally by the CMPF team. The research is based on a standardised questionnaire developed by the CMPF. In Lithuania the CMPF partnered with Aukse Balcytiene, Kristina Juraite and Ignas Kalpokas (Vytautas Magnus University), Deimantas Jastramskis (Vilnius University), who conducted the data collection, scored and commented on the variables in the questionnaire and interviewed experts. The report was reviewed by the CMPF staff. Moreover, to ensure accurate and reliable findings, a group of national experts in each country reviewed the answers to particularly evaluative questions (see Annexe II for the list of experts). For a list of selected countries, the final country report was peer-reviewed by an independent country expert. Risks to media pluralism are examined in four main thematic areas: Fundamental Protection, Market Plurality, Political Independence and Social Inclusiveness. The results are based on the assessment of a number of indicators for each thematic area ; Viešosios komunikacijos katedra ; Vilniaus Universitetas ; Vytauto Didžiojo universitetas

"The United States of America was born of cooperation and conflict. On one side were the Native Americans, represented by dozens of different tribes from coast to coast. On the other were the European settlers, who flocked to the New World seeking freedom or fortune. What began as a sometimes friendly and cooperative relationship soon led to bitter and bloody conflicts as the young and fragile nation sought its identity. This book explores the complex history and the turbulent relations between native people and the new settlers in North America"--

While health services have long been insulated from the process of European integration, this article shows that we are witnessing their re-configuration in an emerging EU healthcare space. The article uncovers the structuring lines of this space by focussing on three interrelated processes that contribute to linking national healthcare systems into a larger EU-level one: 1) indirect vertical pressures linked to the rise of a new capitalist accumulation regime and the constraints of both the Maastricht economic convergence and the EU accession criteria; 2) horizontal market pressures linked to the free movement of health services, workers and patients within the European Single Market; 3) direct political pressures linked to new EU laws and New Economic Governance prescriptions that the EU has been issuing since the financial crisis of 2008. The article shows that these processes have helped constructing a European healthcare space that is uneven in terms of the distribution of access to services by patients and of wages and working conditions of healthcare workers, but similar in terms of economic and financial governance pressures within and across EU member states. ; European Research Council ; University College Dublin ; 2022-01-14 JG: PDF replaced at author's request

An analysis of the course of relations between union movements and left parties in four Southern Cone countries shows that, while in Uruguay and Argentina the progressive parties were able to maintain alliances with union actors and empower them, in Brazil and Chile left parties and unions experienced conflicts that hindered the formation of alliances. In the four countries studied, two variables had a strong influence on the possibilities for forming and maintaining a coalition among unions and parties: the electoral strategy of the leftist party and union fragmentation.Un análisis del curso de las relaciones entre los movimientos sindicales y los partidos de izquierda en cuatro países del Cono Sur muestra que, mientras que en Uruguay y Argentina los partidos progresistas pudieron mantener alianzas con los actores sindicales y empoderarlos, en Brasil y Chile los partidos y sindicatos izquierdistas experimentaron conflictos que obstaculizaron la formación de alianzas. En los casos de los cuatro países analizados, dos variables influyeron fuertemente las posibilidades de formar y mantener una coalición entre sindicatos y partidos: la estrategia electoral de los partidos de izquierda y la fragmentación sindical.

The research addresses the issue of identifying new catalysts for economic growth at European level, supporting the future mix of policies. It was analyzed, the nature of the intercorrelation between the economic indicators Gross Domestic Product (GDP and GDP per capita), conventionally assimilated to economic growth and relevant macroeconomic indicators, interacting in a complex manner (domestic credit, export of goods and services, Foreign Direct Investment . net inflows, saving). In the first two parts of this paper we present the main challenges and macroeconomic evolutions at the European level, as well as, relevant aspects reflected in researches and representative studies for the issues addressed; the third part of the article includes the empirical study for 20 European countries over a period of 17 years, where, based on the use of the multiple regression model, we analyzed the correlations between the indicators for the Gross Domestic Product . endogenous variables and the main macroeconomic country indicators . exogenous variables (domestic credit, export of goods and services, Foreign Direct Investment . net inflows, savings). Part four highlights the results of the research alongside other issues relevant to future analysis. The research reflects the evolution of economic growth, measured both by the change in GDP and by the change in GDP per capita that can be explained mainly for the data panel considered in the analysis, by means of two catalytic factors: the dynamics of the domestic credit, respectively that of the savings, variables with a lower degree of volatility.