Suchergebnisse

The main task in creating a modern Personnel Management System is to obtain clear data on the readiness of the Armed Forces of Ukraine and to keep the military decision-makers informed about the combat readiness of the Armed Forces today and in the future. The main task of the Personnel Management System is to increase the level of professionalization of the military personnel. An effective mechanism for increasing the level of professionalization is the introduction of Controlling Technologies, which uses key indicators for effective career management. However, the analysis of scientific works shows that this issue is not given sufficient importance, and as a result, this can slow down the professional development of the Armed Forces and approximation to the standards of NATO member countries.The purpose of the article is to substantiate the performance indicators of the Career Management System (CMS) for the relevant groups of criteria. The main priority of the objectives and tasks of the CMS is to increase the level of professionalization of Armed Forces personnel. The determining factors of CMS are the achievement of organizational, economic and social effects - key success factors.A prerequisite for the implementation of the proposed option involves the use of Information Technology (IT) to automate relevant tasks. Currently, the capabilities of the Information and Analytical System (IAS) "Personnel" provide processing, storage, and visualization of data to achieve Operational and Strategic goals in terms of the effectiveness of the analysis and planning functions of the Management System, considering the influence of external and internal factors. But the CMS should continue to anticipate the further expansion of its capabilities. The areas of improvement are the further development of special software on the platform of the IAS "Personnel". Improvement of IAS "Personnel" should envisage the creation of new automated workplaces by the levels of management of the organizational structure, completeness, and volume of the processed information, and differ in the composition of balanced performance indicators. ; Основная задача при создании современной системы кадрового менеджмента заключается в получении целостной картины стратегической готовности и информированности руководства о боеготовности армии в настоящем и будущем, главным критерием которой является повышение степени профессионализации персонала. Действенным механизмом этих процессов является внедрение технологий контроллинга с применением системы ключевых показателей для эффективного управления карьерой военнослужащих. Однако, анализ научной литературы свидетельствует о том, что этот вопрос недостаточно проработан, что может привести к замедлению процессов роста профессионализма военнослужащих, и приближения ВС Украины к стандартам НАТО.Цель статьи ‑ обоснования показателей эффективности управления карьерой военнослужащих по соответствующим группам критериев.Главным приоритетом целей и задач системы управления карьерой является рост степени профессионализации персонала ВС Украины, определяющими факторами которой составляют достижения организационного, экономического и социального эффектов ‑ ключевых факторов успеха.Необходимым условием внедрения на практике предложенного варианта применения информационных технологий для автоматизации функций контроля в управлении карьерой военнослужащих предусматривает дальнейшее расширение функциональных возможностей ИАС "Персонал". Направления совершенствования заключаются в разработке специального программного обеспечения на программной платформе информационно-аналитической системы, возможности которой обеспечат обработку, хранение информации и визуализацию степеней достижения оперативных и стратегических целей по показателям эффективности функций анализа и планирования системы управления с учетом влияния внешних и внутренних факторов. Совершенствование ИАС "Персонал" должно предусматривать создание новых автоматизированных рабочих мест по уровням управления организационной структурой вооруженных сил. Полнота и объем обрабатываемой информации отличается составом сбалансированных показателей эффективности в пределах полномочий должностного лица органа управления. ; Основне завдання у створенні сучасної системи кадрового менеджменту полягає в отриманні цілісної картини стратегічної готовності та інформованості керівництва про боєготовність армії у сьогоденні і майбутньому, головним критерієм якої є підвищення ступеню професіоналізації персоналу. Дієвим механізмом цих процесів є впровадження технологій контролінгу із застосуванням системи ключових показників для ефективного управління кар'єрою військовослужбовців. Проте, аналіз наукової літератури свідчить про приділення недостатньої уваги порушеному питанню, що може призвести до уповільнення процесів професійного зростання, та наближення ЗС України до стандартів НАТО.Мета статті ‑ обґрунтування показників ефективності управління кар'єрою військовослужбовців за відповідними групами критеріїв.Головним пріоритетом цілей та завдань системи управління кар'єрою є зростання ступеню професіоналізації персоналу ЗС України, визначальними чинниками якої становлять досягнення організаційного, економічного та соціального ефектів – ключових факторів успіху.Необхідною умовою впровадження на практиці запропонованого варіанту застосування інформаційних технологій щодо автоматизації функцій контролю в управлінні кар'єрою військовослужбовців передбачає подальше розширення функціональних спроможностей ІАС "Персонал". Напрямки удосконалення полягають у розробці спеціального програмного забезпечення на програмній платформі інформаційно-аналітичної системи, можливості якої забезпечать обробку, зберігання інформації та візуалізацію ступенів досягнення оперативних та стратегічних цілей за показниками ефективності функцій аналізу та планування системи управління із врахуванням впливу зовнішніх та внутрішніх чинників. Удосконалення ІАС "Персонал" повинно передбачати створення нових автоматизованих робочих місць за рівнями управління організаційною структурою збройних сил, повнота та об'єм оброблюваної інформації яких, відрізняється складом збалансованих показників ефективності у межах повноважень посадової особи органу управління.

The history of medical simulation dates back many millennia and is inextricably linked with the development of medical knowledge, scientific and technological progress and military orders. Thus, the success of the chemical industry led to the emergence of plastic mannequins, the progress of computer technology determined the creation of virtual simulators and patient simulators. Purpose of the study. Describe the historical stages of the formation of simulation training of medical students. Research methodology. The article uses descriptive, bibliosemantic and historical-comparative methods. Discussion of the research results. The article reflects the history of the development of stimulation training in the world and, in particular, in Ukraine, the modern approach and the relevance of introducing simulation training in medical universities. The formation and structure of the educational and practical center for simulation training, its role in the assimilation of knowledge and skills in the training of medical specialists is shown. Conclusions. Simulation training allows you to increase the digestibility of educational material, the quality and effectiveness of the educational process, makes it possible not only to see and hear, but also to work on a mannequin, and helps to motivate students to learn ; L'histoire de la simulation médicale remonte à plusieurs millénaires et est inextricablement liée au développement des connaissances médicales, au progrès scientifique et technologique et aux commandes militaires. Ainsi, le succès de l'industrie chimique a conduit à l'émergence de mannequins en plastique, les progrès de la technologie informatique ont déterminé la création de simulateurs virtuels et de simulateurs de patients. But de l'étude. Décrire les étapes historiques de la formation de la formation en simulation des étudiants en médecine. Méthodologie de recherche. L'article utilise des méthodes descriptives, bibliosémantiques et historico-comparatives Discussion des résultats de la recherche. L'article reflète l'histoire du développement de la formation à la stimulation dans le monde et, en particulier, en Ukraine, l'approche moderne et la pertinence de l'introduction de la formation par simulation dans les universités de médecine. La formation et la structure du centre éducatif et pratique pour la formation par simulation, son rôle dans l'assimilation des connaissances et des compétences dans la formation des médecins spécialistes sont présentés. Conclusions. La formation par simulation permet d'augmenter la digestibilité du matériel pédagogique, la qualité et l'efficacité du processus éducatif, permet non seulement de voir et d'entendre, mais aussi de travailler sur un mannequin, et aide à motiver les élèves à apprendre ; История медицинской симуляции насчитывает много тысячелетий и неразрывно связана с развитием медицинских знаний, научно-технического прогресса и военными заказами. Так, успехи химической промышленности обусловили появление пластмассовых манекенов, прогресс компьютерных технологий определил создание виртуальных тренажеров и симуляторов пациента. Цель исследования. Описать исторические этапы становления симуляционных обучения студентов-медиков. Методология исследования. В статье использованы описательный, библиосемантичний и историко-сравнительный методы. Обсуждение результатов исследования. В статье отражена история развития стимуляционного обучения в мире и, в частности, в Украине, современный подход и актуальность внедрения симуляционных обучение в медицинских ВУЗах. Показано формирование и структуру учебно-практического центра симуляционных обучения, его роль в усвоении знаний и умений в процессе подготовки врачей-специалистов. Выводы. Симуляционное обучение позволяет повысить усвояемость учебного материала, качество и эффективность учебного процесса, дает возможность не только увидеть и услышать, но и отработать на манекене, способствует формированию мотивации студентов к обучению ; Історія медичної симуляції налічує багато тисячоліть і нерозривно пов'язана з розвитком медичних знань, науково-технічного прогресу та військовими замовленнями. Так, успіхи хімічної промисловості зумовили появу пластмасових манекенів, прогрес комп'ютерних технологій визначив створення віртуальних тренажерів і симуляторів пацієнта. Сучасний світ високотехнологічної медицини висуває підвищені вимоги до якості надання медичних послуг. Якість медичної допомоги та якість життя пацієнтів мають становити основу оцінки як професійної діяльностіокремих фахівців і установ, так і рівня охорони здоров'я в цілому.Тому ключовим завданням сучасної середньої, вищої і післядипломної медичної освіти є створення умов для розвитку в учнів широкого спектру компетенцій і міцно закріплених практичних навичок без ризику заподіяння шкоди пацієнту. Саме таку мету і ставить перед собою симуляційна медицина, яка набула особливо активного розвитку останніми роками. Мета дослідження. Описати історичні етапи становлення симуляційного навчання студентів-медиків. Методологія дослідження. У статті використано описовий, бібліосемантичний та історико-порівняльний методи. Обговорення результатів дослідження. У статті висвітлено історію розвитку стимуляційного навчання в світі та, зокрема, в Україні, сучасний підхід та актуальність впровадження симуляційного навчання у медичних ВЗО. Показано формування і структуру навчально-практичного центру симуляційного навчання, його роль у засвоєнні знань та вмінь у процесі підготовки лікарів-спеціалістів. Нові підходи до медичної освіти, які дозволяють студентам-медикам вчитися та практикуватися і на чужих помилках, і на власних, не ризикуючи при цьому життям і здоров'ям пацієнтів. Висновки. Використання симуляційних технологій у медицині підвищує інтерес студентів до процесу навчання і є важливою частиною в підвищенні професійності майбутніх лікарів. Симуляційне навчання дозволяє підвищити засвоюваність навчального матеріалу, якість та ефективність навчального процесу, дає можливість не тільки побачити і почути, а й відпрацювати на манекені, сприяє формуванню мотивації студентів до навчання

The purpose of our research is to show psychological ways of the development of intercultural competence of pupils in the field of «Foreign Language Education» (according to the experience of education in foreign countries). Methods of the research. The following theoretical methods of the research were used to solve the tasks formulated in the article: the categorical method, structural and functional methods, the methods of the analysis, systematization, modeling, generalization. The results of the research. In the article we showed in details what exactly means the expression «European development in education»: the desire to understand the representatives of different countries and cultures, to overcome prejudice towards them, to recognize their common interests, respecting national ones; openness to different cultures, protection of cultural identity of each person; respect for legal obligations and legal decisions within the paradigm of human rights; the desire to coexist in harmony and to have compromises, allowing the reconciliation of interests of different parties; the protection of freedom, pluralistic democracy, human rights and affairs; the development of the system of production and economic exchanges between the states, which are the factors of individual and social well-being of political stability; the concern for the preservation of ecological balance in Europe and in the whole world; the desire to preserve peace in Europe and in a whole world. Conclusions. Psychological ways with the aim to develop pupils' intercultural competence were: to provide pupils with information about the socio-cultural plan, which sometimes remains beyond their control; to prove practically that cultural phenomena are most clearly manifested in a certain economic or political perspective; to teach to work with a limited amount of information; to teach to avoid negation and rejection of the phenomena of a foreign-language culture; to have reflexive attitude to their own activity. In the methodology of teaching foreign languages to the means of training there were put forward certain requirements. So, learning methods with the aim to develop intercultural competence of pupils should: a) to be acted in a form of material and perform its main functions, such as to be means of the activity that ensures the activity of a teacher and the activities of pupils in the educational process of studying a foreign language; b) to be oriented towards the purpose of training, that is, with the aim to contribute to the achievement of goals in the process of teaching a foreign language; c) to be instruments of the implementation of methods and techniques used in the educational process, and ensure the management of the activities of a teacher and the activities of a pupil; d) to correspond to the contemporary achievements of the methodology of teaching foreign languages and to ensure the implementation of the latest technologies of teaching a foreign language. ; Мета дослідження – показати й обґрунтувати психологічні шляхи роз­витку міжкультурної компетентності школярів у галузі «Іншомовна освіта» (відповідно до досвіду освіти в зарубіжних країнах). Для розв'язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення.Результати дослідження. У статті детально показано, що саме означає вираз «європейський розвиток в освітній парадигмі»: прагнен­ня зрозуміти представників різних країн і культур, подолати упередже­ність щодо них, визнати їх спільні інтереси, поважаючи національні; від­критість до різних культур, захист культурної ідентичності кожної лю­дини; дотримання юридичних зобов'язань і правових рішень у парадигмі прав людини; бажання співіснувати в гармонії та йти на компроміси, що дають змогу примирити інтереси різних сторін; захист свободи, плюра­лістична демократія, права людини та діяльності; розвиток системи виробничого й економічного обміну між державами, які є чинниками ін­дивідуального та соціального добробуту і політичної стабільності; тур­бота щодо збереження екологічної рівноваги в Європі та в усьому світі; бажання зберегти мир у Європі та у світі загалом. Висновок. Зазначено, що психологічні шляхи з метою розвитку між­культурної компетентності учнів передбачають: надавати учням ін­формацію соціокультурного плану, що нерідко залишається поза контро­лем школярів; практично довести, що культурні явища найяскравіше ви­являються в певній економічній чи політичній перспективі; навчати учнів працювати з обмеженою кількістю інформації; навчати школярів уника­ти заперечення та неприйняття явищ іншомовної культури; сформува­ти у школярів рефлексивне ставлення до виконання власної діяльності. Наголошено, що у методиці навчання іноземних мов до засобів нав­чання висуваються серйозні вимоги. Отже, методи навчання з метою розвитку міжкультурної компетентності учнів повинні: а) актуалізува­тися у формі навчального матеріалу і виконувати його основні функції, наприклад, бути засобами діяльності, що забезпечує активність учите­ля та діяльність учнів у навчальному процесі вивчення іноземної мови; б) орієнтуватися на мету навчання, що сприятиме досягненню цілей у процесі викладання іноземної мови; в) бути інструментами реалізації методів і прийомів, які застосовуються у навчальному процесі та забез­печують управління діяльністю вчителя й учнів; г) відповідати сучасним досягненням методики викладання іноземних мов і забезпечити впрова­дження новітніх технологій навчання іноземної мови.

The article outcome summarizes that in the 21st century anintense globalization of investment and production activities isobserved in the world economy that leads to gradual integration ofhistorically separate and distinct economies into a single marketeconomy. In the course of this process, a new economic system isbeing created, in which the barriers on the way to internationalinvestment, production and trade activities are completely eitherabsent or minimized. In terms of global economy, most countries ofthe world have obtained almost free access to international marketoutlets, technologies and external financial resources. It has beenestablished that the current state of international economic relationsis characterized by both significant economic and financial imbalancesbetween countries and the lack of a single approach to the goals andmeasures of state economic policy.It has also been abstracted out that the mechanism of realizationof international economic relations is a set of legal norms andinstruments concerning their implementation (international agreements, treaties, conventions, codes), which are adopted atnational and interstate levels, and global international economicorganizations.One of the main characteristics of modern internationaleconomic relations is that they reflect the features of a fundamentallynew process, that is, the globalization of all aspects of social life(economic, political, social, spiritual). The detailed analysis of moderninternational economic relations on the global stage has enabled toreveal the main tendencies in their development. Firstly, thetendencies of large volumes of exchange, incomparably highernumber of subjects and more large-scale (global) and toughcompetition between goods, services, sellers, and buyers, in line withmuch higher losses during competitive struggle. Secondly, animportant tendency is a specific infrastructure of functioning ofinternational economic relations in the form of internationalstandardization and certification of manufacture and production,development of international transportations, communication,information environment, world currency market, etc. Thirdly, theyinclude a special system of regulation of international economicrelations at the national level (in the form of foreign trade policy ofstates), bilateral (in terms of bilateral agreements), regional (in termsof integrational associations) and international (under the aegis ofinternational organizations). Finally, its tendency is much greaterinterconnection and interdependence of separate forms ofinternational economic relations in comparison with identicalconnections in the domestic market. ; В статье подведен итог тому, что в ХХI веке в мировойэкономике наблюдается интенсивная глобализацияинвестиционной и производственной деятельности, что приводит кпостепенному объединению исторически обособленных иотличных друг от друга экономик в единое рыночное хозяйство. Установлено, что современное состояние международныхэкономических отношений характеризуется как значительнымиэкономическими и финансовыми дисбалансами между странами,так и отсутствием единого подхода относительно целей и мергосударственной экономической политики. Резюмировано, чтомеждународные экономические отношения – это экономическиеотношения между странами по поводу производства,распределения, обмена и потребления необходимых им благ.Детальный анализ современных международных экономическихотношений на мировой арене позволил выявить основныетенденции их развития, а именно: - большие объемы обмена;несравненно большее число субъектов; более масштабная(глобальная) и острая конкуренция между товарами, услугами,продавцами, покупателями, сопряженная с гораздо большимипотерями во время конкурентной борьбы; специфическаяинфраструктура функционирования международныхэкономических отношений в виде международной стандартизациии сертификации производства и продукции, развитиямеждународных перевозок, связи, информационной среды,мирового валютного рынка и т.д.; особая система регулированиямеждународных экономических отношений на национальномуровне (в форме внешнеторговой политики государств),двустороннем (в рамках двусторонних соглашений), региональном(в рамках интеграционных объединений), международном (подэгидой международных организаций); гораздо большаявзаимосвязь и взаимозависимость отдельных форммеждународных экономических отношений по сравнению саналогичными связями на внутреннем рынке. ; У статті підсумовано, що у ХХI сторіччі у світовій економіці спостерігається інтенсивна глобалізація інвестиційної та виробничої діяльності, що призводить до поступового об'єднання історично відособлених і відмінних одна від одної економік у єдине ринкове господарство. У ході цього процесу відбувається утворення нової економічної системи, у якій бар'єри на шляху міжнародної інвестиційної, виробничої і торговельної діяльності або цілком відсутні, або зведені до мінімуму. В умовах глобальної економіки більшість країн світу отримала майже вільний доступ до міжнародних ринків збуту, технологій та зовнішніх фінансових ресурсів. Встановлено, що сучасний стан міжнародних економічних відносин характеризується як значними економічними та фінансовими дисбалансами між країнами, так і відсутністю єдиного підходу щодо цілей та заходів державної економічної політики. Резюмовано, що міжнародні економічні відносини – це економічні відносини між країнами з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання необхідних їм благ. Детальний аналіз сучасних міжнародних економічних відносин на світовій арені дав змогу виявити основні тенденції їх розвитку, а саме: великі обсяги обміну; незрівнянно більше число суб'єктів; більш масштабна (глобальна) і гостра конкуренція між товарами, послугами, продавцями, покупцями, сполучена з набагато більшими втратами під час конкурентної боротьби; специфічна інфраструктура функціонування міжнародних економічних відносин у вигляді міжнародної стандартизації та сертифікації виробництва і продукції, розвитку міжнародних перевезень, зв'язку, інформаційного середовища, світового валютного ринку тощо; особлива система регулювання міжнародних економічних відносин на національному рівні (в формі зовнішньоторговельної політики держав), двосторонньому (в рамках двосторонніх угод), регіональному (в рамках інтеграційних об'єднань), міжнародному (під егідою міжнародних організацій); набагато більший взаємозв'язок і взаємозалежність окремих форм міжнародних економічних відносин в порівнянні з аналогічними зв'язками на внутрішньому ринку.

The purpose of the article is to find out the specifics of event brand building, which provides opportunities to gain significant competitive advantages and attract the necessary tools for further evolution, which is vital for Ukraine concerning its investment prospects. The research methodology is based on the use of the principles of historicism, analysis, objectivity and consistency. The scientific novelty lies in the comprehensive review of the critical features of professional event brands building in the regions to cultivate a state image within the cooperation between stakeholders. Conclusions. The article emphasises that the building of an effective national brand provides an opportunity for the state to compete effectively in the international market and create its own image in the export markets. Event brand building is the right technology with which the country gets the maximum effect in promoting the global national brand at a minimum cost. It is proved that the most essential tool for implementing the development strategy of a particular region is the territory brand based on identity, culture and reputation, and one of the most effective technologies for national brand building is a local event. We believe that to build an event brand, it requires focusing on tourism, export brands, foreign and national policy, investment and migration laws, culture and traditions. It turned out that the efforts of the authorities alone cannot create brands. It is crucial to attracting citizens because they will help raise the country's image, increase demand for export products and attract additional investors. It is revealed that modern cultural institutions in Ukraine and the European Union countries function as industries that, in particular, produce cultural products in the form of event projects. The main directions of event brand building for Ukraine can be art, cultural monuments, architectural structures, music and sports events, business events, festivals, etc. ; Цель статьи – выяснить особенности формирования бренда ивент-мероприятий, которые дают возможность получить весомые конкурентные преимущества и привлечь необходимый инструментарий для дальнейшего развития, что актуально для Украины, учитывая ее инвестиционную привлекательность. Методология исследования базируется на использовании принципов историзма, анализа, объективности и системности. Научная новизна заключается в комплексном освещении особенностей образования профессиональных брендов ивент-мероприятий регионов для формирования государственного имиджа в контексте сотрудничества стейкхолдеров. Выводы. Отмечено, что создание эффективного национального бренда позволяет государству результативно конкурировать на международном рынке и создать собственный имидж на рынках экспорта. Формирование бренда ивент-мероприятий – именно та технология, при содействии которой страна при минимальных затратах получает максимальный эффект в продвижении отечественного бренда на глобальном уровне. Доказано, что важнейшим инструментом реализации стратегии развития определенного региона является бренд территории на основе идентичности, культуры и репутации, а одной из наиболее эффективных технологий формирования отечественного бренда является ивент- мероприятие для определенных территорий. Считаем, что для формирования бренда ивент-мероприятий необходимо ориентироваться на туризм, торговые марки экспорта, внешнюю и внутреннюю политику, инвестирование и миграционные законы, культуру и традиции. Выяснено, что бренды не могут создаваться усилиями только власти. Важным является привлечение граждан, ведь они будут способствовать подъему имиджа страны, увеличению спроса на экспортную продукцию и привлечению дополнительных инвесторов. Выявлено, что современные культурные институты в Украине и странах Европейского Союза функционируют как индустрии, которые, в частности, производят культурные продукты в виде ивент-проектов. Основными направлениями формирования бренда ивент-мероприятий для Украины могут стать искусство, памятники, архитектурные сооружения, музыкальные и спортивные мероприятия, бизнес-ивенты, фестивали и др. ; Мета статті – з'ясувати особливості формування бренду івент-заходів, що надасть можливості отримати вагомі конкурентні переваги та залучити необхідний інструментарій для подальшого розвитку, що актуально для України, зважаючи на її привабливість у сфері інвестицій. Методологія дослідження базується на використанні принципів історизму, аналізу, об'єктивності та системності. Наукова новизна полягає у комплексному висвітленні особливостей утворення професійних брендів івент-заходів регіонів для формування державного іміджу у контексті співпраці стейкхолдерів. Висновки. Наголошено, що створення ефективного національного бренду надає можливість державі результативно конкурувати на міжнародному ринку та створити власний імідж на ринках експорту. Формування бренду івент-заходів – саме та технологія, за сприяння якої країна при мінімальних витратах одержує максимальний ефект в просуванні вітчизняного бренду на глобальному рівні. Доведено, що найважливішим інструментом реалізації стратегії розвитку певного регіону є бренд території на основі ідентичності, культури та репутації, а однією з найбільш ефективних технологій формування вітчизняного бренду є івент-заходи для певних територій. Вважаємо, що для формування бренду івент-заходів необхідно орієнтуватися на туризм, торгові марки експорту, зовнішню та внутрішню політику, інвестування та міграційні закони, культуру і традиції. З'ясовано, що бренди не можуть створюватися зусиллями тільки влади. Важливим є залучення громадян, адже вони сприятимуть піднесенню іміджу країни, збільшенню попиту на експортну продукцію та залученню додаткових інвесторів. Виявлено, що сучасні культурні інституції в Україні та країнах Європейського Союзу функціонують як індустрії, що, зокрема, продукують культурні продукти у вигляді івент-проєктів. Основними напрямами формування бренду івент-заходів для України можуть стати мистецтво, культурні пам'ятки, архітектурні споруди, музичні та спортивні заходи, бізнес-івенти, фестивалі та ін.

According to NATO standards, one of the components of the Strategic Communication is Internal Communications, as a direction of information support, which is carried out in the system of work of military command bodies, commanders (chiefs) as a set of actions related to the analysis and communication of information to personnel.As part of the implementation of the Concept of strategic communications of the Armed Forces of Ukraine, with the aim of introducing new technologies, in the units and subunits of the Joint Forces (JF) that perform tasks in the east of Ukraine, a project of Highly-Mobile Internal Communications Groups (ICG) has been implemented. The aim of the project is to establish communications and contribute to the achievement of the set goals by the JF. ICG performed tasks in the operational-tactical groups of the OS with a rotation period of up to 45 days.The article analyzes the problematic issues of the organization of communications in the JF units, which were identified in the process of one of the ICG, and provides solutions.The following communication paths are proposed:Understanding of the operational environment;Development of strategies and doctrines of internal communication;Conducting exercises and trainings on communications;Establishing contacts with the main players in the area of operation;Identification of the most important audiences for the implementation of new communications;Perceive the actions of forces and units as legitimate.The work of ICG JF allowed:Identify problematic issues;Take measures to stabilize the moral and psychological state of personnel;Receive information on the use of troops (forces);Inform military strategic leadership about potential risks.In addition, during the work of the ICG, new techniques were tested, the most effective of them were introduced, consultations on social and legal issues, an assessment of the personnel, the level of authority and leadership of the commanders were conducted. ; По стандартам НАТО одним из компонентов системы стратегических коммуникаций являются внутренние коммуникации, как направление информационного обеспечения, которое осуществляется в системе работы органов военного управления, командиров (начальников) как совокупность действий, связанных с анализом и доведением информации до личного состава.В рамках реализации концепции стратегических коммуникаций Вооруженных Сил Украины, с целью внедрения новых технологий, в частях и подразделениях Объединенных сил (ОС), которые выполняют задачи на востоке Украины, реализован проект высокомобильных групп внутренних коммуникаций (ГВК). Целью проекта является налаживание коммуникаций и содействие достижению ОС поставленных целей. ГВК выполняли задачи в оперативно-тактических группировках ОС со сроком ротации до 45 суток.В статье проведен анализ проблемных вопросов организации коммуникаций в подразделениях ОС, которые были определены в процессе работы одной из ГВК, приводятся пути их решения.Предлагаются следующие пути внедрения коммуникаций:понимание оперативной среды;разработка стратегии и доктрины внутренней коммуникации;проведение учений и тренингов по вопросам коммуникаций;налаживание контактов с основными игроками в районе операции;определение наиболее важных аудиторий для внедрения новых коммуникаций;постоянные усилия за восприятие действий сил и подразделений как легитимных.Работа ГВК ОС позволила:выявить проблемные вопросы;провести мероприятия по стабилизации морально-психологического состояния личного состава;получить сведения по вопросам применения войск (сил);информировать военно-стратегическое руководство о потенциальных рисках.Кроме того, в ходе работы ГВК были апробированы новые методики, внедрены наиболее эффективных из них, проведены консультации по социально-правовым вопросам, оценка личного состава, уровня авторитета и лидерства командиров. ; За стандартами НАТО одним з компонентів системи стратегічних комунікацій є внутрішні комунікації, як напрямок інформаційного забезпечення, що здійснюється в системі роботи органів військового управління, командирів (начальників) через сукупність дій, пов'язаних з аналізом і доведенням інформації до особового складу.У рамках реалізації концепції стратегічних комунікацій Збройних Сил України з метою впровадження нових технологій, у частинах і підрозділах Об'єднаних сил (ОС), які виконують завдання на Сході України, реалізовано проект Високомобільних груп внутрішніх комунікацій (ГВК). Метою проекту є налагодження комунікацій та сприяння досягненню ОС завдань за призначенням. ГВК виконували завдання в оперативно-тактичних угрупованнях ОС з терміном ротації до 45 діб.В статті проведено аналіз проблемних питань організації комунікацій в підрозділах ОС, які були визначені в процесі роботи однієї із ГВК, наводяться шляхи їх вирішення.Пропонуються наступні шляхи впровадження комунікацій:розуміння оперативного середовища;розробка стратегії і доктрини внутрішніх комунікацій стратегій;проведення навчань і тренінгів з питань комунікацій;організація контактів з основними дієвими гравцями у районі операції;визначення найбільш важливих аудиторій для впровадження нових комунікацій;забезпечення постійних зусиль щодо визначення дій сил та підрозділів як легітимних.Робота ГВК ОС дозволила:виявити проблемні питання;провести заходи щодо стабілізації морально-психологічного стану особового складу;отримати відомості з питань застосування військ (сил);інформувати воєнно-стратегічне керівництво про потенційні ризики.Крім того, в ході роботи ГВК були апробовані нові методики, впровадженні найбільш ефективних з них, проведені консультації з соціально-правових питань, оцінювання особового складу, рівня авторитету і лідерства командирів.

The main task in creating a modern Personnel Management System is to obtain clear data on the readiness of the Armed Forces of Ukraine and to keep the military decision-makers informed about the combat readiness of the Armed Forces today and in the future. The main task of the Personnel Management System is to increase the level of professionalization of the military personnel. An effective mechanism for increasing the level of professionalization is the introduction of Controlling Technologies, which uses key indicators for effective career management. However, the analysis of scientific works shows that this issue is not given sufficient importance, and as a result, this can slow down the professional development of the Armed Forces and approximation to the standards of NATO member countries.The purpose of the article is to substantiate the performance indicators of the Career Management System (CMS) for the relevant groups of criteria. The main priority of the objectives and tasks of the CMS is to increase the level of professionalization of Armed Forces personnel. The determining factors of CMS are the achievement of organizational, economic and social effects - key success factors.A prerequisite for the implementation of the proposed option involves the use of Information Technology (IT) to automate relevant tasks. Currently, the capabilities of the Information and Analytical System (IAS) "Personnel" provide processing, storage, and visualization of data to achieve Operational and Strategic goals in terms of the effectiveness of the analysis and planning functions of the Management System, considering the influence of external and internal factors. But the CMS should continue to anticipate the further expansion of its capabilities. The areas of improvement are the further development of special software on the platform of the IAS "Personnel". Improvement of IAS "Personnel" should envisage the creation of new automated workplaces by the levels of management of the organizational structure, completeness, and volume of the processed information, and differ in the composition of balanced performance indicators. ; Основная задача при создании современной системы кадрового менеджмента заключается в получении целостной картины стратегической готовности и информированности руководства о боеготовности армии в настоящем и будущем, главным критерием которой является повышение степени профессионализации персонала. Действенным механизмом этих процессов является внедрение технологий контроллинга с применением системы ключевых показателей для эффективного управления карьерой военнослужащих. Однако, анализ научной литературы свидетельствует о том, что этот вопрос недостаточно проработан, что может привести к замедлению процессов роста профессионализма военнослужащих, и приближения ВС Украины к стандартам НАТО.Цель статьи ‑ обоснования показателей эффективности управления карьерой военнослужащих по соответствующим группам критериев.Главным приоритетом целей и задач системы управления карьерой является рост степени профессионализации персонала ВС Украины, определяющими факторами которой составляют достижения организационного, экономического и социального эффектов ‑ ключевых факторов успеха.Необходимым условием внедрения на практике предложенного варианта применения информационных технологий для автоматизации функций контроля в управлении карьерой военнослужащих предусматривает дальнейшее расширение функциональных возможностей ИАС "Персонал". Направления совершенствования заключаются в разработке специального программного обеспечения на программной платформе информационно-аналитической системы, возможности которой обеспечат обработку, хранение информации и визуализацию степеней достижения оперативных и стратегических целей по показателям эффективности функций анализа и планирования системы управления с учетом влияния внешних и внутренних факторов. Совершенствование ИАС "Персонал" должно предусматривать создание новых автоматизированных рабочих мест по уровням управления организационной структурой вооруженных сил. Полнота и объем обрабатываемой информации отличается составом сбалансированных показателей эффективности в пределах полномочий должностного лица органа управления. ; Основне завдання у створенні сучасної системи кадрового менеджменту полягає в отриманні цілісної картини стратегічної готовності та інформованості керівництва про боєготовність армії у сьогоденні і майбутньому, головним критерієм якої є підвищення ступеню професіоналізації персоналу. Дієвим механізмом цих процесів є впровадження технологій контролінгу із застосуванням системи ключових показників для ефективного управління кар'єрою військовослужбовців. Проте, аналіз наукової літератури свідчить про приділення недостатньої уваги порушеному питанню, що може призвести до уповільнення процесів професійного зростання, та наближення ЗС України до стандартів НАТО.Мета статті ‑ обґрунтування показників ефективності управління кар'єрою військовослужбовців за відповідними групами критеріїв.Головним пріоритетом цілей та завдань системи управління кар'єрою є зростання ступеню професіоналізації персоналу ЗС України, визначальними чинниками якої становлять досягнення організаційного, економічного та соціального ефектів – ключових факторів успіху.Необхідною умовою впровадження на практиці запропонованого варіанту застосування інформаційних технологій щодо автоматизації функцій контролю в управлінні кар'єрою військовослужбовців передбачає подальше розширення функціональних спроможностей ІАС "Персонал". Напрямки удосконалення полягають у розробці спеціального програмного забезпечення на програмній платформі інформаційно-аналітичної системи, можливості якої забезпечать обробку, зберігання інформації та візуалізацію ступенів досягнення оперативних та стратегічних цілей за показниками ефективності функцій аналізу та планування системи управління із врахуванням впливу зовнішніх та внутрішніх чинників. Удосконалення ІАС "Персонал" повинно передбачати створення нових автоматизованих робочих місць за рівнями управління організаційною структурою збройних сил, повнота та об'єм оброблюваної інформації яких, відрізняється складом збалансованих показників ефективності у межах повноважень посадової особи органу управління.

The purpose of our research is to show psychological ways of the development of intercultural competence of pupils in the field of «Foreign Language Education» (according to the experience of education in foreign countries). Methods of the research. The following theoretical methods of the research were used to solve the tasks formulated in the article: the categorical method, structural and functional methods, the methods of the analysis, systematization, modeling, generalization. The results of the research. In the article we showed in details what exactly means the expression «European development in education»: the desire to understand the representatives of different countries and cultures, to overcome prejudice towards them, to recognize their common interests, respecting national ones; openness to different cultures, protection of cultural identity of each person; respect for legal obligations and legal decisions within the paradigm of human rights; the desire to coexist in harmony and to have compromises, allowing the reconciliation of interests of different parties; the protection of freedom, pluralistic democracy, human rights and affairs; the development of the system of production and economic exchanges between the states, which are the factors of individual and social well-being of political stability; the concern for the preservation of ecological balance in Europe and in the whole world; the desire to preserve peace in Europe and in a whole world. Conclusions. Psychological ways with the aim to develop pupils' intercultural competence were: to provide pupils with information about the socio-cultural plan, which sometimes remains beyond their control; to prove practically that cultural phenomena are most clearly manifested in a certain economic or political perspective; to teach to work with a limited amount of information; to teach to avoid negation and rejection of the phenomena of a foreign-language culture; to have reflexive attitude to their own activity. In the methodology of teaching foreign languages to the means of training there were put forward certain requirements. So, learning methods with the aim to develop intercultural competence of pupils should: a) to be acted in a form of material and perform its main functions, such as to be means of the activity that ensures the activity of a teacher and the activities of pupils in the educational process of studying a foreign language; b) to be oriented towards the purpose of training, that is, with the aim to contribute to the achievement of goals in the process of teaching a foreign language; c) to be instruments of the implementation of methods and techniques used in the educational process, and ensure the management of the activities of a teacher and the activities of a pupil; d) to correspond to the contemporary achievements of the methodology of teaching foreign languages and to ensure the implementation of the latest technologies of teaching a foreign language. ; Мета дослідження – показати й обґрунтувати психологічні шляхи роз­витку міжкультурної компетентності школярів у галузі «Іншомовна освіта» (відповідно до досвіду освіти в зарубіжних країнах). Для розв'язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення.Результати дослідження. У статті детально показано, що саме означає вираз «європейський розвиток в освітній парадигмі»: прагнен­ня зрозуміти представників різних країн і культур, подолати упередже­ність щодо них, визнати їх спільні інтереси, поважаючи національні; від­критість до різних культур, захист культурної ідентичності кожної лю­дини; дотримання юридичних зобов'язань і правових рішень у парадигмі прав людини; бажання співіснувати в гармонії та йти на компроміси, що дають змогу примирити інтереси різних сторін; захист свободи, плюра­лістична демократія, права людини та діяльності; розвиток системи виробничого й економічного обміну між державами, які є чинниками ін­дивідуального та соціального добробуту і політичної стабільності; тур­бота щодо збереження екологічної рівноваги в Європі та в усьому світі; бажання зберегти мир у Європі та у світі загалом. Висновок. Зазначено, що психологічні шляхи з метою розвитку між­культурної компетентності учнів передбачають: надавати учням ін­формацію соціокультурного плану, що нерідко залишається поза контро­лем школярів; практично довести, що культурні явища найяскравіше ви­являються в певній економічній чи політичній перспективі; навчати учнів працювати з обмеженою кількістю інформації; навчати школярів уника­ти заперечення та неприйняття явищ іншомовної культури; сформува­ти у школярів рефлексивне ставлення до виконання власної діяльності. Наголошено, що у методиці навчання іноземних мов до засобів нав­чання висуваються серйозні вимоги. Отже, методи навчання з метою розвитку міжкультурної компетентності учнів повинні: а) актуалізува­тися у формі навчального матеріалу і виконувати його основні функції, наприклад, бути засобами діяльності, що забезпечує активність учите­ля та діяльність учнів у навчальному процесі вивчення іноземної мови; б) орієнтуватися на мету навчання, що сприятиме досягненню цілей у процесі викладання іноземної мови; в) бути інструментами реалізації методів і прийомів, які застосовуються у навчальному процесі та забез­печують управління діяльністю вчителя й учнів; г) відповідати сучасним досягненням методики викладання іноземних мов і забезпечити впрова­дження новітніх технологій навчання іноземної мови.

The subject of the article is rating assessment and development of recommendations on management of scientific and technological development of the countries. The purpose of the article is to develop an index that assesses the scientific and technological potential, the results of scientific and technological activities and the pace of changes in the scientific and technological development of different countries of the world. The following tasks are solved in the article: the model of rating estimation of scientific and technical development of the countries of the world is developed; the countries of the world are classified depending on a level of their scientific and technical development; recommendations on development of scientific and technical potential of the countries depending on the chosen groups are given. The following methods are used: indexing method, ranking and grouping. The following results were obtained: the calculations possible to identify three groups of countries according to the level of their scientific and technological development: leaders, potential leaders and "overtaking" countries. Main result of the project is to promote the development of the scientific and technological potential, to demonstrate the insignificant results of the scientific and technological activity, and to reduce the low level of development of new technologies. For each of the above groups of countries, recommendations have been made for raising the level of their scientific and technological development. Conclusions: the current stage of the world's technological development creates new opportunities for the countries of the world to ensure their sustainable growth. Therefore, the creating and maintaining the potential of scientific and technological development, coupled with an adequate government policy of economic development, opens up tremendous opportunities for the countries to ensure global competitiveness. The study presented provides general recommendations for individual countries to improve the processes of managing scientific and technological potential of individual groups of countries. The obtained results can become the basis for the concept and strategy development of scientific and technological development of different countries of the world. ; Предметом статьи является рейтинговая оценка и разработка рекомендаций по управлению научно-техническим развитием стран. Цель исследования – разработать методологию расчета индекса научно-технического развития и ранжировать страны мира. В статье решены следующие задачи: разработана модель рейтинговой оценки научно-технического развития стран мира; классифицированы страны мира в зависимости от уровня их научно-технического развития; даны рекомендации по развитию научно-технического потенциала стран в зависимости от выбранных групп. Применяются следующие методы: индексный метод, ранжирование и группировка. Получены следующие результаты: приведенные расчеты позволили определить три группы стран в соответствии с уровнем их научно-технического развития: лидеры, потенциальные лидеры и страны «догоняющие». Основным результатом проекта является содействие развитию научно-технического потенциала, демонстрация результатов научно-технической деятельности и улучшение уровня развития новых технологий. Для каждой из перечисленных групп стран были даны рекомендации по развитию науки и технологий. Выводы: современный этап мирового технологического развития создает новые возможности для стран по обеспечению их устойчивого роста. Поэтому создание и поддержка потенциала научно-технического уровня в сочетании с адекватной государственной политики экономического развития открывает перед странами огромные возможности для обеспечения глобальной конкурентоспособности. В представленном исследовании даны общие рекомендации для отдельных стран по совершенствованию процессов управления научно-техническим потенциалом групп стран. Полученные результаты могут стать основой для разработки концепции и стратегии научно-технического развития стран мира. ; Предметом статті є рейтингова оцінка та розробка рекомендацій щодо управління науково-технічним розвитком країн. Мета дослідження – розробити методологію обчислення індексу науково-технічного розвитку та ранжувати країни світу. У статті вирішено такі завдання: розробити модель рейтингової оцінки науково-технічного розвитку країн світу; класифікувати країни світу залежно від рівня їх науково-технічного розвитку; надати рекомендації щодо розвитку науково-технічного потенціалу країн залежно від вибраних груп. Застосовуються такі методи: індексний метод, ранжирування та групування. Отримані наступні результати: наведені розрахунки дозволили визначити три групи країн відповідно до рівня їх науково-технічного розвитку: лідери, потенційні лідери та країни, що «наздоганяючі». Основним результатом проекту є сприяння розвитку науково-технічного потенціалу, демонстрація результатів науково-технічної діяльності та покращення рівня розвитку нових технологій. Для кожної з перерахованих груп країн були зроблені рекомендації щодо розвитку науки та технологій. Висновки: сучасний етап світового технологічного розвитку створює нові можливості для країн світу щодо забезпечення їх сталого зростання. Тому створення та підтримка потенціалу науково-технічного рівня в поєднанні з адекватною державною політикою економічного розвитку відкриває перед країнами величезні можливості для забезпечення глобальної конкурентоспроможності. Представлене дослідження дає загальні рекомендації для окремих країн щодо вдосконалення процесів управління науково-технічним потенціалом груп країн. Отримані результати можуть стати основою для розробки концепції та стратегії науково-технічного розвитку різних країн світу.

Summary1. Introduction. 2. Consumer's right to information and food information in the EU. 3. Origin labelling. 3.1. Reasons for the interest in knowing the origin of food. 3.2. Origin labelling. 3.3. Other regulations. 4. Labelling of vegetarian and vegan food. 5. Animal welfare. 6. Other provisions. 6.1. Organic food and Ecolabel. 6.2. Genetically modified food. 7. Conclusions.AbstractFood, besides being related to health, is connected to cultural, ethical, and environmental aspects. Importation and exportation of food, technologies and animal welfare, among others, raise concerns among consumers, who need information in order to make an informed choice.This article analyses those matters that have been related to ethical concerns, regulated by European Union food information law, with the aim to conclude on the regulation, its limits, and on the existing demands in respect of them. In particular, it focuses on labelling, and analyses the law in several specific fields: origin of food, vegan and vegetarian food, animal welfare, organic food and genetically modified food.In relation to some of these matters that have been connected to ethical concerns, reports have shown interest for this information.Although the information in this field is, in general, quite complete, there are questions about which it is not so developed. In other cases, although they are more regulated, there are problems related mainly to exceptions and to the complexity of some of the mentions that are used.In some cases we find it obligatory to provide information in relation to certain matters, in other cases there are specific requirements for voluntary labelling, and, finally, for others voluntary labelling only have to fulfil the general conditions. It is concluded that, although voluntary labelling provides information, it may imply a lack of homogeneity due to the existence of several types of labelling that follow different criteria. On the other hand, since it is voluntary, it is possible that it is not used widely enough. Specific requirements for voluntary labelling according to he type of information that is provided, as well as obligatory labelling, would imply a greater coherence and homogeneity.In conclusion, although it is a field in which many aspects have been regulated, it must be noted that there are still many demands for these types of food information. It would be beneficial to establish a more homogeneous and systematic regulation that would ensure the realisation of consumers' rights and, at the same time, it would provide more legal certainty to the economic operators involved. ; Los alimentos, además de tener relación con la salud, tienen conexión con aspectos culturales, éticos y medioambientales. La importación y exportación de alimentos, las tecnologías, y el bienestar animal, entre otros, despiertan preocupaciones entre las personas consumidoras, que, para poder elegir con conocimiento, necesitan información al respecto.El presente artículo analiza aquellos aspectos que se han relacionado con preocupaciones éticas, regulados por la legislación de la Unión Europea referente a la información alimentaria, con el objetivo de alcanzar conclusiones sobre la regulación en este ámbito, sus limitaciones y las demandas existentes al respecto. En particular, se centra en el etiquetado, y analiza la normativa en varios ámbitos específicos: origen de los alimentos, alimentos vegetarianos y veganos, bienestar animal, alimentos ecológicos y alimentos modificados genéticamente. En relación con alguna de estas áreas se han realizado informes que demuestran el interés por esta información.Si bien la información en el ámbito que estudia este artículo es, en general, bastante completa, hay cuestiones sobre las que no está tan desarrollada. En otros casos, aunque sí hay un mayor desarrollo, se aprecian problemas relacionados principalmente con las excepciones y la complejidad de algunas de las menciones utilizadas.En algunos casos encontramos la obligatoriedad de proporcionar información en relación con ciertos aspectos, en otros casos existen requisitos concretos para el etiquetado voluntario, y, por último, para otros el etiquetado voluntario sólo tiene que cumplir condiciones generales. Se concluye que, aunque el etiquetado voluntario proporciona información, puede implicar una falta de homogeneidad debido a la existencia de varios tipos de etiquetado con criterios diferentes. Por otra parte, debido a su carácter voluntario, es posible que no se utilice mucho. El establecimiento de requisitos concretos para el etiquetado voluntario en función del tipo de información que proporcione, así como el etiquetado obligatorio, implicarían una mayor coherencia y homogeneidad.En conclusión, aunque se trata de un ámbito en el que se han regulado muchos aspectos, cabe destacar que todavía existen demandas respecto a estos tipos de información alimentaria. Sería deseable una normativa de carácter más sistemático y homogéneo que permitiera dar satisfacción a los derechos de las personas consumidoras y al mismo tiempo proporcionara una mayor seguridad jurídica a los operadores económicos implicados.

Проблематика. В Україні триває робота над концепцією впровадження Smart Grid, що має стати невіддільною частиною планування розвитку систем розподілу електричної енергії. Одним із невирішених завдань є організація обміну інформацією щодо розвитку систем розподілу між усіма заінтересованими сторонами з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних рішень. Мета дослідження. Розробити узагальнену модель інформаційної платформи для планування розвитку систем розподілу електричної енергії та поширення технологій Smart Grid в енергетичній системі України. Методика реалізації. Проаналізовано досвід Європейського Союзу (ЄС) у плануванні розвитку систем розподілу електричної енергії в частині організації взаємодії заінтересованих сторін. За допомогою системного підходу опрацьовано вимоги чинних в Україні нормативних документів щодо планування розвитку систем розподілу. Графічними засобами уніфікованої мови моделювання (UML) формалізовано структуру моделі запропонованої інформаційної платформи. Результати дослідження. Визначено, що в ЄС організовують обмін інформацією для цілей планування розвитку систем розподілу, паралельно використовуючи різні інструменти: спеціалізовані інституції для комунікації заінтересованих сторін; спілки національних регуляторів; звіти наукових установ про досвід реалізації проектів Smart Grid; інформаційно-технологічні платформи для моделювання системи розподілу електричної енергії спільно з її користувачами. Досліджено наявну в Україні схему взаємодії суб'єктів, безпосередньо чи опосередковано залучених до планування розвитку систем розподілу; для усунення виявлених негативних аспектів обміну інформацією між ними запропоновано розробити інформаційно-технологічну платформу "Ukrainian Smart Energy – USE". Узагальнену структуру платформи USE формалізовано за допомогою UML-діаграми класів; показано зміст даних, доступних для перегляду й обов'язкових для опублікування різними класами користувачів цієї платформи, залежно від їхніх функцій. Висновки. Запропонована модель інформаційної платформи USE є основою подальших досліджень у напрямі розроблення відповідної інформаційно-технологічної платформи. ; Background. Implementation of the Smart Grid concept in Ukraine is under consideration, and it should become an integral part of the electricity distribution systems planning. One of the outstanding issues is exchanging the information on the distribution systems development between all stakeholders using modern information and communication solutions. Objective. The purpose of the research is to develop a generalized model of information platform for electricity distribution system planning and expansion of Smart Grid technologies in the energy system of Ukraine. Methods. The experience of the European Union (EU) in electricity distribution system planning, and specifically, the organization of interaction between stakeholders was analyzed. With the help of a system approach, the requirements of the existing in Ukraine laws and regulations on electricity distribution system planning were investigated. The model structure of the proposed information platform was formalized by the graphical tools of the unified modeling language (UML). Results. It is determined that the EU organizes the information exchange for the purposes of electricity distribution system planning, using different tools in parallel: specialized institutions for communication of stakeholders; cooperation of energy regulators; reports of scientific institutions about Smart Grid project implementation; information technology platforms for modeling the electricity distribution system in cooperation with its users. The existing in Ukraine scheme of interaction between all actors directly or indirectly involved in electricity distribution system planning was investigated; it was proposed to develop an information technology platform "Ukrainian Smart Energy – USE" to eliminate the identified negative aspects of information exchange between the actors. The generalized structure of the USE platform was formalized using a UML class diagram; it shows the content of data available for viewing and required for publication by different classes of the platform users, depending on their functions. Conclusions. The proposed model of information platform USE is the basis for further investigations directed to develop an appropriate information technology platform. ; Проблематика. В Украине продолжается работа над концепцией внедрения Smart Grid, которая должна стать неотъемлемой частью планирования развития систем распределения электрической энергии. Одной из нерешенных задач является организация обмена информацией относительно развития систем распределения между всеми заинтересованными сторонами с использованием современных информационно-коммуникационных решений. Цель исследования. Разработать обобщенную модель информационной платформы для планирования развития систем распределения электроэнергии и распространения технологий Smart Grid в энергетической системе Украины. Методика реализации. Проанализирован опыт Европейского Союза (ЕС) в планировании развития систем распределения электроэнергии в части организации взаимодействия заинтересованных сторон. С помощью системного подхода проработаны требования действующих в Украине нормативных документов по планированию развития систем распределения. Графическими средствами унифицированного языка моделирования (UML) формализовано структуру модели предложенной информационной платформы. Результаты исследования. Определено, что в ЕС организовывают обмен информацией для целей планирования развития систем распределения, параллельно используя различные инструменты: специализированные институты для коммуникации заинтересованных сторон; объединения национальных регуляторов; отчеты научных учреждений об опыте реализации проектов Smart Grid; информационно-технологические платформы для моделирования системы распределения электроэнергии совместно с ее пользователями. Исследовано существующую в Украине схему взаимодействия субъектов, непосредственно или косвенно задействованных в планировании развития систем распределения; для устранения выявленных негативных аспектов обмена информацией между ними предложено разработать информационно-технологическую платформу "Ukrainian Smart Energy – USE". Обобщенную структуру платформы USE формализовано с помощью UML-диаграммы классов; показано содержание данных, доступных для просмотра и обязательных для опубликования различными классами пользователей этой платформы, в зависимости от их функций. Выводы. Предложенная модель информационной платформы USE является основой для дальнейших исследований в направлении разработки соответствующей информационно-технологической платформы.

Berufsverläufe und Fachkenntnisse. Qualifikationsanforderungen.
Weiterbildungsbedarf und ausbildungsadäquate Beschäftigung.
Verwertbarkeit beruflicher Qualifikationen. Berufswechsel.
Qualifikationsentwicklung. Beschreibung der Arbeitsinhalte, der
Arbeitsbedingungen und der Arbeitsbelastungen. Berufs- und Lebensziele.
Gesundheitliche Beeinträchtigungen.

1. Aktuelle Berufstätigkeit: Derzeit ausgeübter Beruf; Tätigkeit im
Wunschberuf; berufliche Stellung; Nebentätigkeit.

2. Arbeitszeit und Arbeitsort: Vereinbarte Wochenarbeitszeit der
umfangreichsten Tätigkeit; Abgeltung von Überstunden; tatsächliche
Wochenarbeitszeit einschließlich Nebentätigkeiten; präferierte
Wochenarbeitszeit; Berücksichtigung privater und familiärer Interessen
bei der Arbeitszeitplanung; Arbeitszeit zwischen 7 und 19 Uhr
(Kernarbeitszeit); Schichtarbeit oder versetzte Arbeitszeiten;
Charakterisierung des Schichtarbeit; empfundene Belastung durch die
Schichtarbeit; Anzahl der Nachtschichten pro Monat; Jahr des Beginns
der Nachtschicht; Ausfall von Arbeitspausen und Gründe dafür;
Bereitschaftsdienst; Arbeit an Wochenenden und Feiertagen; Anzahl der
gearbeiteten Samstage bzw. Sonn- und Feiertage pro Monat; Angabe des
Standorts (Bundesland) des Betriebes.

3. Ausgeübte Tätigkeiten: Wichtigstes Arbeitsmittel;
Vorgesetztenstatus; Anzahl der Mitarbeiter; Angabe, wie häufig
bestimmte Arbeitsinhalte ausgeführt werden (z.B. Herstellen,
Produzieren, Messen, Prüfen, Qualitätskontrolle, Überwachen,
Reparieren, Einkaufen und Verkaufen, Transportieren, Werben, Marketing,
Organisieren, Entwickeln, Forschen, Ausbilden, Lehren, Recherchieren,
Dokumentieren, Beraten und Informieren, Bewirten, Beherbergen, Pflegen,
Heilen, Sichern, Bewachen und Überwachen, Arbeiten mit
Computern, Internetnutzung, Reinigen); eigene Tätigkeit und Tätigkeit
des Betriebs im Bereich erneuerbare bzw. regenerative Energien;
spezifische Nutzung des Computers (z. B. als Anwender, Programmieren,
Entwicklung von IT-Technik, IT-Administration von Netzwerken,
Webseitengestaltung, IT-Beratung oder IT-Vertrieb); durchschnittliche
Arbeitszeit am Computer; Häufigkeit von Tätigkeitsmerkmalen, die
Schlüsselqualifikationen voraussetzen (z. B. Problemlösen,
eigenständiges Treffen schwieriger Entscheidungen, Erkennen eigener
Wissenslücken, Verantwortung für Dritte, Überzeugen und Aushandeln von
Kompromissen, berufliche Kommunikation).

4. Berufliche Anforderungen: Anforderungsniveau der Tätigkeit
(Ausbildungsart); kurze Einweisung oder längere Einarbeitung bzw.
besondere Lehrgänge erforderlich; Erfordernis von besonderen
Kenntnissen für die ausgeübte Tätigkeit (z.B. Rechtskenntnisse,
Kenntnisse im Bereich Projektmanagement, Kenntnisse im pflegerischen
Bereich, Mathematik und Statistik, Deutsch, PC-Anwendungsprogramme,
Technische Kenntnisse, Kenntnisse im kaufmännischen Bereich, Kenntnisse
im Bereich neue Technologien); Fremdsprachenkenntnisse im Beruf
(insbesondere Niveau der englischen Sprache); Über- und Unterforderung
hinsichtlich der fachlichen Kenntnisse und Fertigkeiten bzw. des
Arbeitspensums; Häufigkeit ausgewählter Arbeitsanforderungen und
empfundene Belastung durch diese Anforderungen (z.B. Termindruck,
vorgeschriebene Arbeitsdurchführung, sich wiederholende Tätigkeiten,
neue Aufgaben, Verbesserung bisheriger Verfahren, Störungen und
Arbeitsunterbrechungen, strikte Leistungsvorgaben, Wissenslücken,
gleichzeitiges Beachten verschiedener Arbeitsvorgänge, finanzielle
Verluste infolge kleiner Fehler, Grenze der Leistungsfähigkeit, sehr
schnelles Arbeiten).

5. Arbeitsverhältnis: Berufsgruppe; berufliche Stellung; Art des
Einstellungsverhältnisses (befristet, unbefristet, Zeitarbeitsfirma);
Interesse an einer Entfristung; Beschäftigungsdauer beim derzeitigen
Arbeitgeber und Dauer der ausgeübten Tätigkeit im derzeitigen Betrieb;
Wirtschaftszweig und Branche des Beschäftigungsbetriebes;
Betriebsgröße; Einschätzung der wirtschaftlichen Lage des Betriebes;
Einschätzung des Entlassungsrisikos; Höhe des monatlichen
Bruttoverdienstes; Bruttoverdienst unter 1500 Euro; Minijob.

6. Arbeitsbedingungen: Charakterisierung ausgewählter
Arbeitsbedingungen und Arbeitsbelastungen – physisch und psychisch
(z.B. Arbeiten im Stehen, unter Gasen, Staub, Kälte, Hitze, Zugluft,
mit Öl, Schmutz, hohen Geschicklichkeitsanforderungen, in gebückter
Haltung, mit starken Erschütterungen, schlechter Beleuchtung, Lärm, in
gefühlsmäßig belastenden Situationen, Tragen schwerer Lasten, Umgang
mit gefährlichen Stoffen bzw. Mikroorganismen, Tragen von
Schutzkleidung); empfundene Belastung durch Rauchen am Arbeitsplatz;
Gefährdungsbeurteilung am Arbeitsplatz; Berücksichtigung möglicher
Belastungen durch z.B. problematische Arbeitsabläufe; persönlicher
Einfluss auf die Arbeitsgestaltung hinsichtlich Arbeitsplanung- und
Arbeitseinteilung, Arbeitsmenge und Pausenzeitpunkt; eigene Tätigkeit
ist wichtig; Qualität des Informationsflusses am Arbeitsplatz über
Veränderungen oder Zukunftspläne bzw. über die Ausführung der
Tätigkeit; Gemeinschaftsgefühl am Arbeitsplatz; Qualität der
Zusammenarbeit mit Kollegen, Häufigkeit der Unterstützung durch
Kollegen und Vorgesetzte; empfundene Belastung durch Arbeitsbedingungen
und Arbeitsbelastungen.

7. Berufs- und Lebensziele: Wichtigkeit von Karriere,
Selbstverwirklichung, Einkommen, Arbeitsplatzsicherheit und Zeit für
die Familie.

8. Veränderungen in den letzten zwei Jahren: Wahrgenommene
Veränderungen im unmittelbaren Arbeitsumfeld (z.B. neue Fertigungs-
oder Verfahrenstechnologien, Computerprogramme, Maschinen bzw.
Produkte, veränderte Dienstleistungen, Umstrukturierung,
Personalreduzierung, vermehrter Einsatz von Aushilfen, Praktikanten
oder Leiharbeitern, neuer direkter Vorgesetzter); wahrgenommene
Veränderung der Arbeitsanforderungen bezüglich fachlicher
Anforderungen, Stress und Arbeitsdruck; Unternehmensverlagerung oder
Auslagerung von Unternehmensteilen, Zusammenschluss mit einem anderen
Unternehmen, Expansion oder starkes Wachstum.

9. Schulbildung: Jahr des Schulabschusses; Gesamtnote; derzeitige
Ausbildung an einer allgemein bildenden Schule oder einer beruflichen
Schule bzw. Fachschule.

10. Berufsausbildung: beruflicher Ausbildungsabschluss bzw.
abgeschlossenes Studium; ein Abschluss oder mehrere Abschlüsse; für bis
zu fünf abgeschlossene Ausbildungen wurde erfragt: Art des Abschlusses
bzw. Fach- oder Berufsbezeichnung; Bundesland des Abschlusses; Art,
Branche und Größe des Ausbildungsbetriebes; Ausbildungseinrichtung;
Beginn und Ende der beruflichen Ausbildung; Verwertbarkeit der in der
Ausbildung erworbenen Kenntnisse und Fertigkeiten bei der jetzigen
Tätigkeit; Abschluss eines Studiums vor der Ausbildung, weitere
berufliche Ausbildung oder Studium bzw. Gesamtanzahl der beruflichen
Abschlüsse und Studienabschlüsse; Gesamtnote des letzten
Ausbildungsabschlusses.

11. Zusammenhang Ausbildungs- und Erwerbsberuf: Ausbildungsadäquate
Beschäftigung; Gründe für Berufswechsel.

12. Weiterbildung: Teilnahme an beruflichen Weiterbildungsmaßnahmen in
den letzten zwei Jahren; geplante Weiterbildung und thematischer
Weiterbildungsbereich (z.B. Informations- und Kommunikationstechnik,
Fremdsprachen usw.); Weiterbildungszweck (Übernahme einer neuen
Tätigkeit oder beruflich auf dem Laufenden bleiben); Wunsch nach
betrieblichen Qualifizierungsmaßnahmen und Weiterbildung für ältere
Beschäftigte.

13. Berufsverlauf: Jahr des Berufsbeginns; genaue
Tätigkeitsbezeichnung; Anzahl der Arbeitgeber seit der ersten
Berufstätigkeit; letzter Arbeitgeberwechsel auf eigenen Wunsch;
Ausübung einer Tätigkeit ohne erforderlichen Berufsabschluss;
Unterbrechung der Berufstätigkeit und Gesamtdauer in Jahren;
Arbeitslosigkeit und Arbeitslosigkeitsdauer; Erwerb der derzeit
benötigten Kenntnisse und Fertigkeiten durch Ausbildung, Weiterbildung
oder Berufserfahrung; Charakterisierung des gesamten Berufslebens als
beruflicher Aufstieg oder Abstieg; Zufriedenheit mit dem bisherigen
Berufsleben; berufsbedingter Umzug; erwartete Veränderung der
beruflichen Situation; Präferenz für vorzeitigen Ruhestand, Arbeiten
bis zum regulären Rentenalter oder darüber hinaus; Gründe für den
Wunsch nach vorzeitigem Ruhestand bzw. Arbeiten über das reguläre
Rentenalter hinaus; Zufriedenheit mit ausgewählten Aspekten der
beruflichen Tätigkeit (z.B. Einkommen, Karrierechancen, Arbeitszeit,
Betriebsklima, direkter Vorgesetzter, Art und Inhalt,
Weiterbildungsmöglichkeiten); Arbeitszufriedenheit.

14. Gesundheit: Auftreten von gesundheitlichen Beschwerden während der
Arbeit bzw. an Arbeitstagen im letzten Jahr; Notwendigkeit der
ärztlichen oder therapeutischen Behandlung; Selbsteinschätzung des
Gesundheitszustands; Anzahl der Krankmeldungen und durchschnittliche
jährliche Arbeitsunfähigkeit; Häufigkeit und Anzahl der Arbeitstage,
die trotz gesundheitlicher Beeinträchtigung gearbeitet wurden;
Maßnahmen der Gesundheitsförderung im Betrieb und eigene Teilnahme an
diesen Maßnahmen.

Demographie: Geschlecht; Alter (Geburtsmonat und Geburtsjahr);
höchster allgemeiner Schulabschluss; deutscher Schulabschluss, der dem
ausländischen Schulabschluss entspricht; Familienstand; Zusammenleben
mit einem Partner; Berufsstätigkeit und Nettoeinkommen des Partners;
Kinder; Anzahl der Kinder unter 18 Jahren im Haushalt; Alter des Kindes
bzw. Alter des jüngsten Kindes im Haushalt bei mehreren Kindern;
Sprache, die im Kindesalter als Muttersprache erlernt wurde;
Staatsangehörigkeit; Zusammenleben mit dem Vater bis zum 15.
Lebensjahr; berufliche Tätigkeit und berufliche Stellung des Vaters und
der Mutter als der Befragte 15 Jahre alt war (soziale Mobilität);
Anzahl der Mitarbeiter für die Vater bzw. Mutter Vorgesetztenfunktion
hatte; Wiederbefragungsbereitschaft; Migrationshintergrund.

Zusätzlich verkodet wurde: Jahr und Monat des Interviews; Bundesland;
Gemeindegrößenklasse; Region (BIK-Gemeindetyp); Gewichtungsfaktoren.

Indikatoren: Bildung (ISCED), Beruf (Klassifizierung der Berufe nach
den Berufskennziffern des Statistischen Bundesamtes von 2010 und 1992,
nach ISCO 08 und ISCO 88 sowie nach Blossfeld), berufliche Stellung und
Ausbildungsbiographie (ISCO 08 und ISCO 88, SIOPS, ISEI, MPS),
nationale Klassifikation der Wirtschaftszweige WZ 2003 und WZ2008 und
europäische Klassifikation (Wirtschaftszweigklassifikation der
Europäischen Union (NACE).

Purpose
The purpose of this paper is to contribute to the understanding of the role of abstract forms of power in organizational change by exploring the role of such forms of power in the recent structural transformation of an iconic Australian Intellectual Property law firm. The research literature reflects relatively few studies on the increasing complexity of power dynamics in organizational and institutional arrangements.


Design/methodology/approach
The complexity of the investigated phenomena led to the adoption of three qualitative methods in order to access the specific forms of data that were perceived to be relevant to answering the research question ("How did abstract power dynamics influence the nature and outcomes of the firm's structural transformation?"). Ethnography was used in the attempt to discern, through participation and observation, the assumptions that manifested in action and/or inaction; phenomenology in the exploration through unstructured interviews with 41 staff members and 4 clients of the firm, of their interpretation and "sense-making" of their "lived experience" of "what was going on" in the firm; and narrative enquiry in establishing a narrative of critical events, and their impact on "what was going on" in the firm, including those that had occurred over the years prior to this research initiative.


Findings
The research shows the effects of contradicting forms of abstract power (namely, hegemonic (ideological) power, dominant institutional logic and structural power) as the firm struggled to address challenges to its existence. The impact of these forms of power upon the partners' apprehension and interpretation of the emerging challenges to the firm's business performance remained inconspicuous throughout the period of transformation. However, these contradictory forms of abstract power insidiously created tensions within the organization which were poorly addressed, resulting in organizational dysfunction and destructive sectarian conflict. The results show that the inability of partners to discern the nature of the forms of power which were influencing their responses to the crisis was a consequence of under-developed collectively reflexive capabilities and an absence of collaborative problem-solving practices. This resulted in a negative outcome for the firm.


Research limitations/implications
The research has significant implications for collective endeavor in global business operations that are becoming increasingly complex. In particular, the complexity of power relations, as insidious ideological forces supported by ubiquitous technologies threaten to subsume agentic power in ways that domesticate and neutralize it, requires the development of sophisticated forms of collective ways of "working with power" – capabilities that include the ability to demystify the abstract forms of power that can shape the experience of social realities as "inevitable and natural." Further research into these forms of power, and the surreptitious role they play in organizational arrangements, is an important requirement. With respect to limitations, as the research is located in the interpretivist research paradigm, the issue of interpretation is problematic. A strong effort was made to limit unwitting interpretive bias but the possibility of such bias cannot be ruled out, especially as, in some cases, the data are an interpretation of prior interpretations of events and/or experiences (as, e.g., in the interview data).


Practical implications
Working constructively with various forms of power is becoming a critical capability within organizations. This has implications for the relational and communicative skills that underpin effective collaboration of staff and other stakeholders. Such collaboration needs to include the collective ability to make explicit through critical dialogue the surreptitious influence of abstract forms of power upon the prevailing organizational arrangements and routines. To achieve this, these forms of power have to become demystified through constructive critique of the taken-for-granted aspects of everyday organizational life. This has important implications for leadership development practices and educational programs.


Social implications
Unless leaders develop the ability to make the influences of abstract forms of power more conspicuous, and develop collaborative capabilities to work with insight into their management, they run the risk of agentic power becoming subsumed and neutralized by such forms of power. This has important implications for organizational agency and, especially, for the creative agency of the individuals who work within organizations. On a broader scale, it has implications for institutional arrangements and for the critical apprehension of global ideologies.


Originality/value
Studies of abstract forms of power are relatively rare in the research literature. This is probably a result of the long-standing dominance of positivism, with its realist ontological assumptions and its objectivist epistemological assumptions. In exploring the influence exerted by abstract forms of power on the inability of the partners of a professional services firm to apprehend their situation more accurately, and to interpret their strategic options with greater insight, this research makes an original contribution to the understanding of the influence of abstract power dynamics in organizational change, and in organizational arrangements more generally.

In recent years, given the increased investments in Information Technology (IT), and its pervasive usage in business environment, the need to ensure that IT decisions are in the interest of shareholders led practitioners and researchers to focus on Enterprise Governance of IT (EGIT). EGIT involves implementing mechanisms that ensure that IT risks are duly mitigated, and that the IT investments are yielding the expected returns for enterprise owners. For the mechanisms to work as intended, there is the need for regular auditing; however, past literature and practitioner reports have confirmed that auditors do not audit governance mechanisms to the expectation of shareholders. Within the Ghanaian Financial services sector, failures in EGIT resulted in the collapse of several organisations which made stakeholders question the role played by auditors. The purpose of this study was to examine EGIT from the perspective of the auditor, develop an audit framework based on COBIT 5 and understand how auditors can be 'critical partners' to ensure EGIT effectiveness. To provide a better understanding of the EGIT phenomenon, a theoretical framework based on the integration of six theoretical perspectives was presented to provide a holistic view of EGIT and how auditors can add value. The theoretical framework argued in line with organisational theorists that to achieve positive outcomes, governance mechanisms must be implemented in a coherent whole and analysed as a configuration. As such the study adopted the configurational theory to analyse the coherence of the governance mechanisms. Based on the theoretical framework and the configurational theory, a conceptual framework was developed to guide the research. The thesis proposed that the greater the level of coherence among the governance mechanisms, the higher the level of EGIT effectiveness, and that the audit of EGIT will improve the maturity of the governance mechanisms and its coherence. The pragmatic philosophic stance was adopted, utilising qualitative and quantitative methods to answer the research question. The Peffers, Tuunanen, Rothenberger, & Chatterjee, (2008) design science research methodology guided the identification of the problem and the development of an artefact that can aid IT auditors by providing them with an adequate scope for EGIT audits and reduce the audit detection risks. An Exploratory Focus Group (EFG) and a Confirmatory Focus Group (CFG) were employed in the development of the artefact. In addition, a survey instrument was utilised to gather data about the governance maturity of the case organisations prior to and after the usage of the artefact. Cluster analysis based on the concept of 'coherence as a gestalt' produced cluster solutions revealing the nature of the configuration that resulted in positive outcomes. Post-Hoc analysis was used in the summative evaluation of the artefact to measure the statistically significant changes that occurred in the governance maturity after the use of the artefact. The findings revealed that regular auditing of EGIT mechanisms can lead to significant improvement in several governance mechanisms as postulated. It also revealed that to attain positive outcomes, there is the need for a coherent implementation of governance mechanisms with emphasis on technology which can be the driving force in a fast-changing environment. This result was contrary to existing literature about EGIT that suggested the overarching importance of leadership to drive change in the attainment of EGIT objectives. The findings show that with the right systems and technologies, IT can provide decision makers with timely information that would increase the utility of the decisions. The study makes significant contributions to knowledge by providing insights into EGIT and IT auditing which is an under-researched area. One key theoretical contribution was the integrative theoretical framework that provides theoretical underpinnings to EGIT, which has previously been studied descriptively and provides a holistic view of the complex phenomenon. The study also confirms the configurational theory and advances knowledge by proving that in the context of EGIT, the combination of the various mechanisms does influence the whole and the outcomes. Concerning the contribution to practice, the study resulted in the development of an IT auditing artefact that is based on COBIT 5, a widely accepted industry framework for EGIT, and contextualised with the regulatory needs of the Ghanaian Financial Services sector. With this tool, IT auditors can develop an audit plan that provides assurance of key governance areas and so reduce the audit risk of not detecting a non-existence or weak control in an organisation's EGIT practices. The tool can be used by regulatory auditors who were complicit in the EGIT failures that occurred in the sector to provide adequate supervision. Further discussion on the theoretical, practical and methodological contributions are set out in this thesis along with the limitations of the study and recommendations for future research.

Tráfego intenso, congestionamentos e tempos de deslocamento mais longos são consequência doaumento da população, da continuação da posse de carro próprio e do fim do transporte público derota fixa. Embora esta situação tenha criado alguma pressão sobre as autoridades governamentaispara lidar com as questões acima mencionadas, isso também pode provar ser uma oportunidadepara numa nova abordagem ao conceito de mobilidade.Uma possível solução passaria pela Mobilidade como serviço (MaaS), um conceito relativa-mente novo no paradigma de mobilidade, que promete mudar em termos do que é mobilidade ecomo ela é entregue aos usuários finais. Fazendo uso das atuais infraestruturas físicas e meios detransporte, e combinando-as com tecnologias da informação e comunicação (TICs), o MaaS temcomo principal objetivo entregar a mobilidade aos usuários finais como um serviço que é consum-ido através de uma plataforma. Essas plataformas são baseadas em modelos de mercado, onde umregulador é responsável pelo equilíbrio entre oferta e demanda.As Sociedades Artificiais (AS) pretendem ser uma forma de simular sociedades reais, atravésde um modelo artificial de agentes proativos e dinâmicos, capazes de interagir entre eles. Essesagentes são capazes de se comunicar entre eles através de uma rede social, onde várias regras sãousadas para disciplinar e normalizar os agentes e o ambiente onde eles estão contidos.A modelação da demanda (DM) é um conceito que permite prever com precisão a demandapor algum mercado, dependendo do equilíbrio entre oferta e demanda. Além disso, tendo em contaa presença do regulador, responsável pela manutenção e implementação de políticas de regulação,o DM facilita a modelação de toda essa dinâmica.A análise dos melhores modelos de serviços, pode ser muito benéfica para o MaaS, uma vezque a modelação de metodologias novas e mais precisas poderia melhorar os processos de decisãopresentes nos vários modelos de mercado do MaaS.Este trabalho tem como objetivo desenvolver um metamodelo cognitivo de sistema multi-agente capaz de descrever a dinâmica do conceito de MaaS. O metamodelo desenvolvido deveser capaz de suportar diferentes estratégias deliberativas e de tomada de decisão em ambientes demercado de serviços abertos, com aplicações de mobilidade em Cidades Inteligentes. O objetivo édesenvolver uma plataforma de apoio à decisão para apoiar a análise e implementação de políticasde incentivo que promovam o desenvolvimento do conceito de MaaS. Esta plataforma fará uso detécnicas de modelagem e simulação de sistemas complexos recorrendo às metáforas de sociedadesartificiais e sistemas multiagentes. ; Huge traffic, congestion, longer commute times, are a consequence of the increase in population,continuation of universal car ownership and demise of fixed route public transport. While thissituation have been creating some pressure on the governmental authorities to tackle the afore-mentioned issues, this could also prove to be an opportunity to try a different approach regardingthe concept of mobility.One particular solution could be Mobility-as-a-Service (MaaS), a relatively new concept in amobility paradigm that promises a big shift in terms of what is mobility and how it is deliveredto the end-users. Making use the current physical infrastructures and transport means, and com-bining them with information and communications technologies (ICTs), MaaS has the main goalto delivery the mobility to the end-users as a service that is consumed through a platform. Theseplatforms are based on market models, where there a regulator that is responsible for the balancethe balance between supply and demand.Artificial Societies (AS) aims to be a way to simulate real societies, through an artificial modelof proactive and dynamic agents, able to interact between them. These agents are able to commu-nicate between them through a social network, where several rules are used to discipline and normboth agents and the environment where they are contained.Demand modelling (DM) is a concept that allows accurately to forecast the demand regardingsome market, depending of the balance between supply and demand. Moreover, taken into accountthe presence of the regulator, which is responsible for the maintenance and implementation ofpolicies, DM facilitates the modelling of all this dynamic.The analysis of the best service models, could prove greatly beneficial for MaaS, as modelingnew and more accurate methodologies could better the decision processes present in the variousmarket models of MaaS.This work aims to develop a cognitive multi-agent system meta-model able to describe thedynamic of MaaS concept. The developed meta-model should be able to support different de-liberative and decision making strategies in open service market environments, with mobility ap-plications in Smart Cities. The purpose is to develop a decision support platform to support theanalysis and implementation of incentive policies that promote the development of the concept ofMaaS. This platform will make use of techniques of modeling and simulation of complex systemsresorting to the metaphors of artificial societies and multi-agent systems.