Suchergebnisse

The article says about the specific regulation of banking groups in Russia and applicability of the category in corporate structuring M&A practices. Relevancy and importance of the research are based on increasing attention of the regulatory authorities to the disclosure of grounds and means of establishing a control over groups of entities and, controlling of expenses of funding from the budget of the State Corporation "Deposit Insurance Agency", the Central Bank of the Russian Federation. The article discusses the definitions banking group", "banking holding", "group of entities", "group of entities connected to a credit institution", consolidated "banking group" and applicability of the definitions to filing of the group statements, the use of the banks' (banking group) indicators, the applicability of these data to the efficient allocation of resources and the rehabilitation of the Russian banking system. This paper analyzes the current regulations, the author refers to the indicator maximum risk associated with the credit institution a person (a group associated with the credit institution officials), as well as a new version of the indicator maximum amount of loans, bank guarantees and sureties issued by a credit institution (banking group) to its members (shareholders) and the procedure for calculating them, which come into force from January 1,2016. At the end of the article the author suggests possible options to improve current regulations. The urgency of the problems mentioned is confirmed by cases from practice, which point to the problems identified. The novelty of the work lies in the complex economic and legal approach to risk management to ensure information transparency of banks in the performance of the duty of notification (approval) of transactions with the Central Bank of the Russian Federation and the disclosure and reporting its performance. This approach acknowledges the practical importance of the conclusions. Based on the research the author suggests legal developments to the regulations of mergers and acquisitions of banks in Russia.

The article analyzes the geographic structure of foreign economic activity of Ukraine during 2005–2014. One of the main goals of foreign economic activity of the country is increasing of the economic potential and competitive advantage in global markets. Achievements of the goal largely depends on political, economic and social activity of regions. The analysis and forecast of trade relations with partner countries were held on the example of one of the regions of Ukraine. Sumy region has a strong industrial and natural resource potential which allows to realize effective foreign policy. The analysis of export-import operations in the region was carried out. The author analyzed the changes of foreign relations for the period from 2005 to 2014. Taking into account long-term export-import relations with partner countries the author applied the gravity model of J. Tinbergen and H. Linneman for forecasting foreign trade. The author lists the options for the further development of trade and economic relations of Sumy region with the country partner. The model makes it possible not only to make a prediction, but also include the policy of diversification of export-import relations that in result can improve a rapid adaptation of the foreign market of domestic producers. ; Було проаналізовано географічну структуру зовнішньоекономічної діяльності України протягом 2005–2014 років. Однією з основних цілей зовнішньоекономічної діяльності країни є нарощення економічного потенціалу і конкурентних переваг на світових ринках. Досягнення якої значною мірою залежить від політичної, економічної, соціальної діяльності регіонів. На прикладі одного з регіонів України проведено аналіз та прогноз зовнішньоторговельних відносин з країною-партнером. Сумська область має сильний виробничий і природно-ресурсний потенціал, що дозволяє реалізувати ефективну зовнішню політику. Був проведений аналіз експортно-імпортних операцій регіону. Проаналізовано зміни зовнішньоторговельних відносин за період з 2005 до 2014 років. Враховуючи довготривалі експортно-імпортні зв'язки з країною-партнером, було використано гравітаційну модель Я.Тінбергена та Х.Ліннемана для прогнозування зовнішньоторговельного обороту. Перелічені можливі варіанти розвитку подальших торгово-економічних відносин Сумської області з країною-партнером. Запропонована модель дає можливість не лише здійснити прогноз, а й проводити політику диверсифікації експортно-імпортних відносин, що зумовить швидку адаптацію на зовнішньому ринку вітчизняних товаровиробників.

The article highlights are analyzed and systematized scientific achievements of Ukrainian historians Research interests which is the history of Spain in order to identify gaps in research. In particular, emphasis on researchers and their followers, with centers in Donetsk (before the events in August 2014), Vinnitsa and Lviv, and individual studies in cities and universities. The author emphasizes that the centers of formation ispanistyky historical trend in Ukraine were universities in Donetsk and Vinnitsa led by Olga Pavlovna Ivannytskaya and Yuriy Grigorovich Belovolov. As for the prospects of ispanistyky, the author insists that they are based on the ideological basis of most scientists and not encourage.It Y. Belovolov and O. Ivannytska who started work in this direction in the USSR laid the foundation for the development ispanistyky in Ukraine, as the first most studied various aspects of the history of Spain, and later to extend their work of other scientists. We should also mention Ispanistiv Ukraine Association, which operates from 2009 and combines ispanistiv many areas: writers, translators, linguists, historians and political scientists. Is president of the Alexander Pronkevych – a specialist in the history of Spanish literature.Thus, the article examines research areas Ukrainian ispanistiv their differing vectors and depth. The author concluded that the Ukrainian ispanistyka historical trends are at an early stage of development and the amount of research is minimal. ; В статті висвітлюються, аналізуються та систематизуються наукові здобутки українських істориків, сферою наукових інтересів яких є історія Іспанії з метою вияв-лення прогалин в дослідженнях. Зокрема, наголос зроблено на дослідниках і їх послідов-никах, з центрами у Донецьку (до подій серпня 2014 р.), Вінниці та Львові, і на поодино-ких дослідженнях в містах і вузах. Автор акцентує увагу на тому, що осередками ста-новлення іспаністики історичного напрямку в Україні були вузи у Донецьку і Вінниці на чолі з Ольгою Павлівною Іванницькою та Юрієм Григоровичем Бєловоловим. Щодо перс-пектив розвитку іспаністики, то автор наполягає на тому, що вони ґрунтуються на ідейних засадах самих науковців і не занадто обнадійливі

The author assesses criticallythe current state of tourism in the regionsof Ukraine and main economic indicatorsof its dynamics: the number of served tourists,the number of enterprises by type (touroperators, travel agencies, tour operatorstravel), the number of overnight stays, theamount of accommodation, the share of revenuesfrom the sale of travel services in includingthe market of domestic and inboundtourism.The author finds out the main impactson tourism enterprises in Ukraine, whichcause their turbulence. These are political,social and environmental collapse, militaryaggression and intervention on the territoryof Ukraine, the global financial crisis, reducingeffective demand for tourism services,poor mobility of tourism organization,structural changes in tourism.The attention is drawn to the need todevelop domestic tourism and excursionbusiness by enhancing and improving thequality of professional training of touristguiding in higher education, development ofprofessional standards and their adequateimplementation in the educational process,formation and effective promotion of localdestinations – cities and towns of Ukraine,improvement of economic mechanism formingtheir sources of financial support on thebasis of public-private partnerships.The stages of strategic developmentof tourism in Ukraine («Roadmap») in theshort term (up to 2016) have been characterized The author analyses theoretical principlesconducting the turbulence of tourismbusiness, which belong to a class oftheories: the theory of diversification, thetheory of efficiency, the theory of monopoly,the theory of values, the empire buildingprocess theory, the perturbation theory, thetheory of «predatory raids», the chaos theory,the theory of turbulence, the theory ofsignals, the crisis management theory, thetheory of the life cycle of the company. ; Критично оцінено сучасний стантуризму в регіонах України за основни-ми економічними показниками в динамі-ці, у тому числі на ринку внутрішнього ів'їзного туризму. Визначено основні фак-тори впливу на середовище діяльностітуристичних підприємств в Україні, щообумовлюють його турбулентність: по-літичні, соціальні та екологічні колапси,воєнна агресія та інтервенція на тери-торію України, наслідки світової фінан-сово-економічної кризи, зменшення обсягуплатоспроможного попиту на туристич-ні послуги, слабка мобільність організа-ційно-структурних змін в секторі туриз-му, неготовність персоналу підприємствшвидко і ефективно реагувати на зміни.Охарактеризовано етапи стратегічногорозвитку туризму в Україні («Дорожнакарта») на найближчу перспективу (до2016 р.). Запропоновано теоретичні заса-ди обґрунтування поведінки туристично-го бізнесу в умовах турбулентності.

В статье проанализированы классические типологии карлизма на генетическом этапе его развития (1833–1876 гг.) как частного случая испанского консерватизма и сопутствующие концептуально-методологические проблемы. Автор сопоставляет типологию «политических тенденций» Ф. Суареса Вердегера, фракционную классификацию карлизма К. Секо Серрано и «три течения карлизма» Х.К. Клементе Муньоса, фундируя их одной из классических отечественных типологий консерватизма, предложенных А.А. Галкиным и П.Ю. Рахшмиром. Для детальной концептуальнометодологической прорисовки все анализируемые типологии накладываются в итоговой таблице на политико-идеологический и партийно-политический спектры зарождающегося в Испании консервативного течения. В итоге автор приходит к выводу, что своеобразным политико-идеологическим «мейнстримом» зарождающегося карлизма являлась его правая «фракция» (потенциально праворадикальные консерваторы), определившая сущность всего карлизма по полтора столетия вперед. На основе этого автор утверждает, что генезис карлизма в Испании может служить идеальным типом для изучения генезиса праворадикального консерватизма в рамках таких «периферийных консерватизмов» как германский, итальянский, восточно-европейский и российский. ; The article analyzes classical typologies of Carlism in the genetic stage of its development (1833-1876) as a special case of the Spanish conservatism as well as related conceptual and methodological problems. Based on the Russian classical typology of conservatism, which was proposed by A.A. Galkin and P.Yu. Rakhshmir, the author compares the typology of «political tendencies» of F. Suarez Verdeguer, the fractional classification of Carlism of C. Seco Serrano, and «three trends of Carlism» of J.C. Clemente Muñoz. For detailed conceptual and methodological draw, all analyzed typologies are tabulated in the summary with political-ideological and political-party spectrum of the emerging Spanish conservatism. Finally, the author concludes that the political-ideological «mainstream» of the emerging Carlism belonged to its right «fraction», namely, potentially right-wing conservatives, who had defined the essence of the whole Carlism for the next half-century. On this basis, the author argues that the genesis of Carlism in Spain could be presented as an ideal type for the study of the right-radical conservatism genesis within such «peripheral conservatisms» as German, Italian, Eastern European, and Russian ones.

The author points out the exceptionally low level of R&D funding in Poland in comparison with new EU member states. He analyses reallocation of those modest funds on the country scale and on the example of a higher education institution. He identifies two distinctive phenomena, described as asymmetries. The first one concerns the allocation of funds among higher education institutions, industrial R&D units, development and research institutions operating as part of the Polish Academy of Sciences. The second one refers to the structure of R&D costs and is presented on the example of a HE institution. The author describes the evolution of in the institution's structure of revenues earmarked for R&D showing a visibly growing share of international funding. He also discusses the use of R&D funds in different organisational units and presents an allocation algorithm applied by the institution in question to funding for in-house research. In conclusion the author states that 'dual asymmetry' does not facilitate effective utilisation of R&D funds in Poland so HE institutions should increasingly endeavour to obtain international funds for this part of their activity. ; Autor zwraca uwagę na wyjątkowo niskie finansowanie działalności B+R w Polsce na tle innych krajów nowo przyjętych do Unii Europejskiej. Przeprowadza analizę redystrybucji tych skromnych środków w skali Polski oraz na przykładzie konkretnej uczelni. Dostrzega dwa charakterystyczne zjawiska, określone jako asymerie. Pierwsze - dotyczące podziału tych środków między szkoły wyższe, jednostki badawczo-rozwojowe, jednostki rozwojowe i placówki naukowe PAN. Drugie - dotyczące struktury kosztów działalności badawczo-rozwojowej, zaprezentowane na przykładzie wybranej uczelni. Wskazuje ewolucję struktury przychodów przeznaczonych na działalność B+R w wybranej uczelni w kierunku wyraźnie rosnącego udziału środków międzynarodowych. Omawia również wykorzystanie środków na działalność B+R przez poszczególne jednostki organizacyjne oraz przedstawia algorytm podziału środków przeznaczonych na badania własne w wybranej uczelni. W konkluzji formułuje tezę, że "podwójna asymetria" nie sprzyja efektywnemu wykorzystaniu środków przeznaczonych na działalność badawczo-rozwojową w Polsce, a szkoły wyższe powinny coraz intensywniej zabiegać o środki międzynarodowe przeznaczone na tę działalność.

Die Bachelorarbeit befasst sich inhaltlich mit der Gesundheit und dem Gesundheitsverhalten von pädagogischem Personal in Kindertagesstätten. Ihr Ziel ist es, abzubilden inwiefern Kenntnisse zu Gesundheitswissen in der Berufsgruppe vorliegen und welchen Einfluss diese auf das gesundheitsförderliche Handeln haben. Die Untersuchung nutzt einen Methoden-Mix aus Literaturrecherche und qualitativer Untersuchung. Die Literaturrecherche fällt recht umfänglich aus. Im Anschluss daran werden sechs Erzieherinnen in einer Kita im Hamburger Osten mit leitfadengestützten Experteninterviews befragt. Die Auswertung erfolgt durch qualitative Inhaltsanalyse mit den Techniken der induktiven Kategorienbildung und der inhaltlichen Strukturierung. Die Daten werden in Bezug zum transtheoretischen Modell von DiClemente and Proschaska und zur sozial-kognitiven Prozesstheorie des Gesundheitsverhaltens (HAPA) von Schwarzer gesetzt und interpretiert. Die Ergebnisse der Literaturrecherche weisen darauf hin, dass dringender Handlungsbedarf besteht, Projekte zu etablieren, die unter Einbindung verhaltens- und verhältnispräventiver Ansätze die Förderung von Erzieherinnengesundheit und deren Gesundheitsbildung aufgreifen. Die Ergebnisse der Interviews zeigen, dass gesundheitsförderliches Handeln nur bedingt als Handlungsmotiv im Denken von Erzieherinnen verankert ist. Mehrheitlich wird Gesundheitsverhalten mit der eigenen Gesundheit assoziiert, weniger mit der Kindergesundheit. Desweiteren ist das Wissen um Maßnahmen des Arbeits- und Gesundheitsschutz eher vage. Unter Berücksichtigung dieser Erkenntnisse formuliert die Verfasserin eine Handlungsempfehlung mit Vorschlägen für Politik, Rahmenbedingungen, Ausbildung, Fortbildung und Personal. (Autorin) ; The Bachelor thesis deals with health and health behavior of teaching educators and pedagogical staff in nursery daycare/Kindergarten. It aims to illustrate educator´s skills in health education and the impact those skills have on educator´s health promoting behavior. The research combines a literature review and qualitative methods. After a voluminously literature review the author interviews a sample of six educators in a daycare center in Eastern Hamburg using semi-structured expertinterviews. The evaluation is performed by qualitative content analysis using the techniques of inductive category formation and structuring the content. The data are set and interpreted in relation to the transtheoretical model of change by DiClemente and Proschaska and to the health action process approach (HAPA) by Schwarzer. The literature review output indicates that urgent action is required to establish projects involving educator´s health and their health education considering aspects of relational and behavioral prevention. The interviews reveal that pedagog´s behavior rarely includes aspects of health-promoting action. Health behavior is mainly motivated by educator's own health rarely by the children's health. Furthermore, the knowledge of occupational safety and health is rather vague. Considering these findings the author formulates a recommendation for action, including proposals for policy, environment, education, training and pedagogical staff. (Author)

This paper is focused on innovation processes in rural areas. Its author pose that although these processes are encouraged of technical and technological advances, they are also oriented by the logic of capital accumulation. That is why the innovation processes has a political dimension. In base of this thesis, the author analyzes, firstly, the general innovation tendencies taking place in the Brazilian wine sector, and in particular the innovation experiences in the rural area called "Vale dos Vinhedos", placed in the region of Rio Grande do Sul. Also, he analyzes the governance system in this territory, paying attention to the organization of social and economic players, and their relations with the public institutions at the local level. Finally, the author analyzes how the financial capital decides to change its strategy and to remove from Vale dos Vinhedos to other rural areas (for example, Campanha Gaucha) when economic players find difficulties to increase the capital accumulation process. ; Este artículo trata el tema de la apropiación territorial de los espacios rurales en el marco de procesos de innovación. Su autor plantea la tesis de que los procesos innovadores están configurados por el avance técnico y tecnológico, pero siguen la lógica de acumulación del capital, teniendo por tanto una dimensión económico-política. Sobre la base de este argumento analiza, en primer lugar, las dinámicas de innovación que han tenido lugar en el sector vitivinícola brasileño, centrando el análisis en el territorio denominado "Vale dos Vinhedos", situado en el Estado de Rio Grande do Sul. Asimismo, analiza los sistemas de gobernanza surgidos en torno a esos procesos innovadores y el modo como se gestionan las interacciones entre los diversos actores sociales, económicos e institucionales presentes en ese territorio. Finalmente, analiza cómo los capitales instalados en el "Vale dos Vinhedos", al encontrar dificultades para avanzar en el proceso de acumulación, se trasladan a la zona de la "Campanha Gaucha", dando un giro al proceso de innovación en el sector vitivinícola.

In the article the author is raising the issues of theoretical and methodological background of research studies on hybrid regimes which are located between democracy and authoritarianism. The author is trying to respond to the following research problem: to what extent the abstract hybrid regimes category can be seen as a new type of political regimes and to what extent it should be regarded only as one of the steps of the transition. Considering the research problem presented in the introduction, the author came to the conclusion that hybrid systems in some cases should be considered as stages of the system transition; however, the fact that long-term balance between democracy and authoritarianism can become the basis for determining the hybrid regimes as a new type of political systems should not be negated. ; В статье автор поднимает вопросы теоретических и методологических основ научных исследований гибридных режимов, которые расположены между демократией и авторитаризмом. Автор пытается ответить на следующие вопросы исследования: в какой степени категории гибридных режимов можно рассматривать в качестве нового типа политических режимов, а и в какой степени его следует рассматривать толька как один из этапов перехода. При рассмотрении проблемы исследования, представленной во введении, автор пришел к выводу, что гибридные режими в некоторых случаях следует рассматривать как этапы перехода страны от авторитаризма к демократии. Однако долгосрочное балансирование между демократией и авторитаризмом может стать основой для определения гибридных режимов как нового типа политических режимов. ; У статті автор розглядає питання теоретико-методологічних засад аналізу гібридних режимів, які розташовані між демократією і авторитаризмом. Автор намагався знайти відповідь на наступні проблеми дослідження гібридних режимів: чи категорія гібридних режимів може розглядатися як новий тип політичних режимів, і чи слід вважати їх тільки одним з етапів переходу. Огляд наукової проблеми, яку представлено у вступі, дозволив авторові прийти до висновку, що гібридні режими в деяких випадках слід розглядати як етап переходу держави від авторитаризму до демократії.Однак, довгостроковий баланс держави між демократією та авторитаризмом, без реалізації переходу, може стати основою для визначення гібридних режимів, як нового типу політичних режимів.

У статті завдяки застосуванню групи загальнонаукових методів, а також методу системно-структурного аналізу висвітлено основні змістові засади розбудови міжнародного співробітництва Європейського Союзу у сфері неформальної освіти дітей та учнівської молоді. Акцентовано на можливостях соціалізації підростаючого покоління через участь у неформальній освітній діяльності. Охарактеризовано пріоритетні змістові напрями міжнародного співробітництва у сфері неформальної освіти дітей та учнівської молоді, визначено основні форми реалізації змісту цього процесу. ; In the article content foundations of the development of international relations of the European Union in the field of non-formal education of children and studying youth are revealed by using a group of scientific methods, as well as the method of systemic structural analysis. The author focused on the modern European trend of mainstreaming non-formal education as a possibility of socialization of the younger generation through participation in non-formal educational activities. The value of fundamental scientific research of foreign scientists on the problem of development of non-formal education as lifelong learning and the development of international cooperation in this sphere is underlined in the article. The relevance of scientific discussion of this problem in native and foreign science been confirmed by the analysis of a wide range of educational research. The value of cross-sectoral approach in shaping of content foundations of international cooperation the EU in informal education is underlined in the article. Therefore, the interaction of education, youth and social policy is based on the presented study. In the article the author describes the main content direction of the international cooperation in the field of non-formal education of children and youth, defines the basic forms of realization of content of this process. The main forms of realization of substantial directions of international cooperation in this field are systematized by the author of the article that based on the analysis of a wide range of information sources. The prospects for the further research in view of the development of the implementation (content and form) and interconnection of each of the directions of international cooperation EU non-formal education children and youth are defined.

How did the patronage activities of India's Vijayanagara Empire (c. 1346–1565) influence Hindu sectarian identities? Although the empire has been commonly viewed as a Hindu bulwark against Islamic incursion from the north or as a religiously ecumenical state, Valerie Stoker argues that the Vijayanagara court was selective in its patronage of religious institutions. To understand the dynamic interaction between religious and royal institutions in this period, she focuses on the career of the Hindu intellectual and monastic leader Vyasatirtha. An agent of the state and a powerful religious authority, Vyasatirtha played an important role in expanding the empire's economic and social networks. By examining his polemics against rival sects in the context of his work for the empire, Stoker provides a remarkably nuanced picture of the relationship between religious identity and sociopolitical reality under Vijayanagara rule. "Valerie Stoker's work, with its insightful analysis of the role played by the Madhva sectarian leader Vyasatirtha in the complex and multifaceted interplay of religion and state patronage in sixteenth-century South India, is a valuable addition to the corpus of writings on Vijayanagara." -ANILA VERGHESE, author of Religious Traditions at Vijayanagara "Never have Hindu philosophical debates and sectarian disputes seemed so lively and so relevant to historical dynamics." -LESLIE C. ORR, author of Donors, Devotees and Daughters of God: Temple Women in Medieval Tamilnadu "Stoker sets a new standard for the study of religion in early modern South India, recognizing that doctrine does not unfold in a sociopolitical vacuum and providing an insightful account of the relations between sectarian organizations and their political patrons." -PHILLIP B. WAGONER, Wesleyan University "In this engrossing and sophisticated book, Stoker brings together fine narrative fluency, careful scholarship across different disciplines, and critical sympathy for ideas and people from a different time and place." -CHAKRAVARTHI RAM-PRASAD, author of Divine Self, Human Self: The Philosophy of Being in Two Gita Commentaries VALERIE STOKER is Associate Professor of South Asian Religions and Director of the Master of Humanities Program at Wright State University in Dayton, Ohio.

В связи с принятием Крыма (включая Севастополь) в состав Российской Федерации рассматривается вопрос возникновения и развития четвертого российского эксклава. В рамках типологии анклавных территорий мира как объектов политической географии выявляются отличительные черты Калининградской области и Крыма (Крымского федерального округа) в сравнении с другими анклавными территориями России и мира. Показана эволюция развития обоих указанных образований из внутренних эксклавов (в рамках СССР) во внешние. Представлены обобщенные характеристики Калининградской области и Крыма с точки зрения их анклавности/эксклавности. При этом Крым классифицируется как квазиэксклав. Проводятся сравнения географического и социально-экономического положения обоих эксклавов и их управления со стороны материнского государства. Приводятся примеры взаимодействия рассматриваемых территорий в производственных, научных и военных аспектах. Обращается внимание на использование для Крыма опыта, накопленного у калининградского эксклава в постсоветский период. Делается вывод о том, что специфика эксклавности требует скоординированного курса федеральных и региональных властей на обеспечение устойчивого и безопасного развития обеих рассматриваемых территорий. ; The article examines the emergence and development of Crimea (including Sevastopol) as Russia's fourth exclave. Using the typology of the world's enclave areas as objects of political geography, the author identifies distinctive characteristics of the Kaliningrad region and Crimea (the Crimean federal district) and compares them to other national and international enclaves. Another focus is the evolution of both territories from the national exclaves within the USSR into external ones. The author analyses general characteristics of the Kaliningrad region and Crimea from the perspective of their enclave/exclave status. On this basis, Crimea is classified as a quasi-enclave. Special attention is given to the geographic and socio-economic situations in the two exclaves and particularities of their administration from the mainland. The article describes cooperation between the two territories in production, research, and defense. The author analyses opportunities for Crimea to draw on the experience of the Kaliningrad region gained in the post-Soviet period. It is concluded that exclavity requires a coordinated federal and regional policy aimed at sustainable and secure development of both territories.

Часто исключительно средствами политического воздействия удается добиться продвижения интеграционного процесса, охватывающего крупный международный регион или межгосударственный союз. Политика региональной экономической конвергенции сегодня становится одним из приоритетов интеграционного процесса во всех сферах жизни общества. Единый внутренний рынок, а также экономические и валютные союзы дают новый импульс объединению. Данная работа ставит целью выявление и объяснение проблем политического управления, с которыми уже столкнулся российско-белорусский союз асимметричных и не полностью сходящихся экономик. В статье с учетом особенностей, лежащих в основе процессов общеэкономической интеграции, автором анализируются процессы межгосударственной конвергенции в российско-белорусском интеграционном объединении. Развиты и обоснованы критерии сходимости (несходимости) между государствами, уточнены принципы экономико-политического сближения государств, структурированы модели конвергирования и лежащие в их основе предпосылки. Отражено влияние принципов, на основании которых страна участвует в интеграционной группировке, на конструкцию формирующихся региональных экономико-политических механизмов. Приведенные экономические показатели по интеграционному блоку позволяют сделать прогноз будущего развития союза двух государств. ; In a number of cases, integration of a large international region or an interstate union can only be promoted by political means. The policy of regional economic convergence prevails in many sectors. The single economic market and membership in economic and monetary unions give a new impetus to consolidation. The study aims to identify and explore the problems of political governance, which the Union State of Russia-Belarus faces due to their asymmetric and not completely compatible economies. The author analyzes the process of interstate convergence, considering it as an essential part of integration and explores a number of specific characteristics underlying the Russian-Belarusian economic integration. The author offers a set of criteria of convergence/not convergence of the states, describes the principles of their economic and political rapprochement and offers models of convergence as well as prerequisites for them. The article examines the principles that determine the participation of a country in international integration as well as prospects for the further development of the regional economic and political mechanisms, which are being formed now. Based on the given economic indicators, the author gives a forecast of the development of the union state.

Дается краткий обзор лингвистической литературы по общей теории валентности с уделением особого внимания проблеме синтаксической валентности в аспекте словосочетания. Синтаксическая валентность трехвалентных синтаксических единиц в позиции неядерного предицирующего компонента в структуре предложения английского языка изучается синтаксемным анализом на основе метода трансформации и моделирования с представлением юнкционных моделей и компонентного состава предложения. В результате исследования трехвалентных синтаксических единиц выявлены три типа синтаксем и предлагается новый подход к теории валентности синтаксический, который, несомненно, привлечет внимание исследователей, занимающихся этой проблемой. ; The article focuses on syntactic valency of trivalent syntaxemes as well as demonstrates a brief view of linguistic issues on general problem of valency. A special attention is directed at syntactic valency of word combinations. Syntactic relations between word combinations such as agreement, government and parataxis were deeply analyzed by the author. Agreement is considered not as a syntactic, but as a morphological relation, government and parataxis are not syntactic, but lexical relations. While analyzing trivalent elements in the position of non-nuclear oppositional predicating components the author uses methods of transformation and modeling (junctional model and component analysis)to highlight morphological and syntactic features of the components. Contrary to the common concept of valency, which is based on the verb, the author proves that any part of the sentence can have valency notwithstanding whether there is a verb or not in the sentence. Valency is defined by syntactic relations with which a definite syntactic unit is connected i.e. a syntactic unit connected with one syntactic relation has one valency, the one connected with two syntactic relations has two valencies and so on. A syntactic unit which is in the position of non-nuclear appositional predicating component has three valencies and as a result of analysis the following types of syntaxemes were defined: double identifying, double identifying classifying and identifying explicative syntaxemes. A new approach to the theory of valency is offered in the article and it will certainly attract attention of researchers dealing with valency.

В статье дается характеристика пропагандистской деятельности периодической печати в годы Великой Отечественной войны. В исследовании автор акцентирует внимание на недостатках пропагандистской деятельности и гибкости, которую проявляла советская пропагандистская машина в годы военного лихолетья. С помощью примеров из центральных и местных газет автор разбирает просчеты пропаганды и приходит к выводу, что в 1941-1943 гг. пресса действительно совершала немало грубых пропагандистских ошибок, однако ближе к концу войны недостатки пропаганды проявлялись все меньше. ; The article considers the characteristic of propaganda in the periodical press during World War II. The author pays attention to the disadvantages of propaganda and flexibility of the Soviet press influence during the hard war years. The author uses the examples of central and local newspapers to considerthe drawbacks of propaganda. Besides, the sources of the research were the speech of L.Z. Mekhlis,the Chief of the Red Army propaganda (in Russian "Glavpur"), the official letters of G.F. Aleksandrov,the chief of propaganda and agitation control to A.S. Shcherbakov, the reports of the Information Bureau, the letters addressed to Stalin to the editorial board of the central newspapers. In the article there are used both general scientific and specific historical methods of the historical research. The latter include the historical-genetic method, implemented through identifying the sources and reasons for changes in the agitation and propaganda activities. This method enables us to compile facts and historical data and recreate the overall picture of the propaganda efforts. Besides, there was used the historical-comparative method, aimed atidentifying various features and their comparison and contrasting. The author has come to the conclusion that in 1941-1943 the periodical press made a lot of propaganda mistakes, however by the end of the war these mistakes were less evident. The attention is paid to the brightest examples of the political and military propaganda. In remote regions there was no need of counter-propaganda since the opponent had no opportunity to carry out propaganda activities among the population. In general, the efficiently organized work of periodicals made the consolidating impact on the mass consciousness.