SELF-IDENTIFICATION OF PRECARIAT REPRESENTATIVES ; САМОИДЕНТИФИКАЦИЯ ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ ПРЕКАРИАТА ; САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ ПРЕДСТАВНИКІВ ПРЕКАРІАТУ
This article is devoted to the self-identification of precariat representatives. The study on the identity is relevant due to the fact that for precariat, which lives in total instability and uncertainty, such factor of stabilization is much more important than for other social groups. The purpose of the article is to delineate self-identification features of precariat representatives. A cross-methodological approach has been used to achieve this purpose, including: systemic, comparative methods; method of synthesis and generalization of materials presented in the scientific literature on the researched problem. The main defining characteristics of precariat have been disclosed, including the lack of the work-based and occupational identity. It is concluded that the lack of work-based and occupational identity makes it more difficult to form a class consciousness of precariat, which, in turn, impedes the establishment of precariat as a "class-for-itself". Nowadays, the formation of identity is often replaced with self-branding. Self-branding, however, does not contribute to the formation of stable self-identification that may be helpful in stabilization of social positions and removal of instability and uncertainty. It often leads to replacing people with things they buy and money they earn instead of identification with certain profession. The formation of precariat representatives' self-identification is important to remove the uncertainty and instability, thus, to solve the problems of anxiety inherent in precariat. The studies on this problem can influence the economic and political spheres. The following studies on self-identification of precariat representatives in Ukraine is also relevant because it can help to understand the specificity of this class and its manifestations in our country. ; Статья посвящена самоидентификации представителей прекариата. Исследование вопросов самоидентификации является актуальным, ведь для прекариата, живущего в состоянии постоянной нестабильности и неопределенности, идентичность как фактор стабилизации значительно более важна, чем для других социальных групп. Цель статьи - определить особенности самоидентификации представителей прекариата. Для достижения поставленной цели был использован кросс-методологический подход, в частности системный и компаративный методы, синтез и обобщение материалов, представленных в научной литературе по этой проблематике. Определены главные черты, выделяющие прекариат среди других классов, включая отсутствие профессиональной и трудовой идентичности. Авторами сделан вывод, что отсутствие профессиональной и трудовой идентичности усложняет формирование классового сознания прекариата, что, в свою очередь, делает невозможным формирование прекариата как «класса для себя». Сегодня, формирование самоидентичности часто замещается селф-брендингом, однако, селф-брендинг не способствует формированию такой самоидентификации, которая могла бы стабилизировать общественные позиции и способствовать борьбе с нестабильностью и неопределенностью. Селф-брендинг приводит к тому, что идентичность человека часто подменяют страницами в социальных сетях, вещами, которые люди покупают, и деньгами, которые они зарабатывают, вместо идентификации с профессией и деятельностью. Формирование самоидентификации представителей прекариата важно, поскольку может способствовать борьбе с неопределенностью и нестабильностью, и, таким образом, решить проблему тревоги, присущей прекариату. Исследование этой проблематики может повлиять на экономическую и политическую сферу. Дальнейшие исследования самоидентификации представителей прекариата в Украине актуальны, так как могут способствовать пониманию особенностей этого класса и его проявлений в нашей стране. ; Cтаттю присвячено самоідентифікації представників прекаріату. Дослідження питань самоідентифі-кації є актуальним, адже для прекаріату, який живе у стані постійної нестабільності та невизначеності, ідентичність як фактор стабілізації є значно більш важливою, аніж для інших соціальних груп. Мета статті – визначити особливості самоідентифікації представників прекаріату. Для досягнення поставленої мети був використаний крос-методологічний підхід, зокрема системний та компаративний методи, синтез та узагальнення матеріалів, представлених у науковій літературі з цієї проблематики. Визначені головні риси, що виокремлюють прекаріат серед інших класів, включаючи відсутність професійної та трудової ідентичності. Авторами зроблено висновок, що відсутність професійної та трудової ідентичності усклад-нює формування класової свідомості прекаріату, що, в свою чергу, унеможливлює формування прекаріату як «класу для себе». Сьогодні, формування самоідентичності часто заміщується селф-брендингом, однак, селф-брендинг не сприяє формуванню такої самоідентифікації, яка б могла стабілізувати суспільні позиції і сприяти боротьбі з нестабільністю і невизначеністю. Селф-брендинг призводить до того, що ідентичність людини часто підмінюють сторінками у соціальних мережах, речами, які люди купують, і грошима, які вони заробляють, замість ідентифікації з професією та діяльністю. Формування самоідентифікації представників прекаріату є важливим, адже може сприяти боротьбі з невизначеністю та нестабільністю, і, таким чином, вирішити проблему тривоги, притаманної прекаріату. Дослідження цієї проблематики може вплинути на економічну та політичну сферу. Подальші дослідження самоідентифікації представників прекаріату в Україні є актуальними, так як можуть сприяти розумінню особливостей цього класу і його проявів у нашій країні.