Suchergebnisse

Abstract. The processes of democratization of property and management have become one of the priority directions of economic development at the micro level in many countries of the world in recent decades. Endowing employees with property, attracting them to manage their own company made it possible not only to achieve economic success, but also to reduce social tension in society. At the same time, companies with working joint-stock ownership faced a number of problems related to the differentiation of staff income, limited financial opportunities for development, etc., which led to a slowdown in the growth of the number of such companies in the world and even to their slight reduction. The reason for this was the contradictions that arose in the process of functioning of companies with working shareholdings. These contradictions include: the contradiction between the distribution according to work and the distribution by value (capital), the contradiction between the short-term interests of the employee of the company as an employee and his long-term interests as a co-owner, the contradiction between the efficiency of economic activity and economic equality, which causes significant differentiation in the income of the personnel. Their analysis, as well as finding ways to resolve the contradictions that have arisen, became the subject of this study. The objectives of the article are to summarize the world experience in the decentralization of property and management, as well as to resolve the emerging contradictions in the distribution of income for their use in managing risks associated with the processes of personnel motivation. To achieve these goals, specific recommendations are proposed for their application in joint-stock companies in Ukraine. This study allows us to conclude that, despite certain difficulties, companies with working shareholdings operate successfully in many countries of the world, showing higher results in terms of profitability, labor productivity and other indicators compared to traditional companies. Their further development depends on many factors, including internal ones, which include the resolution of contradictions arising in the course of the activities of companies with working joint-stock ownership. Key words: personnel motivation, companies with working joint-stock ownership, short-term and long-term interests, income distribution. ; Аннотация. Одним из приоритетных направлений развития экономики на микроуровне во многих странах мира в последние десятилетия стали процессы демократизации собственности и управления. Наделение наёмных работников собственностью, привлечение их к управлению собственной компанией позволило не только добиться экономических успехов, но и снизить социальную напряженность в обществе. Вместе с тем, компании с рабочей акционерной собственностью столкнулись с рядом проблем, связанных с дифференциацией доходов персонала, ограниченностью финансовых возможностей для развития и др., что привело к замедлению роста числа таких компаний в мире и даже к их незначительному сокращению. Причиной этого стали противоречия, возникшие в процессе функционирования компаний с рабочей акционерной собственностью. К этим противоречиям относятся: противоречие между распределением по труду и распределением по стоимости (капиталу), противоречие между краткосрочными интересами сотрудника компании как работника и его долгосрочными интересами как совладельца, противоречие между эффективностью хозяйственной деятельности и экономическим равенством, вызывающее существенную дифференциацию в доходах персонала. Анализ их, а также нахождение путей разрешения возникших противоречий и стало предметом данного исследования. Целями статьи является обобщение мирового опыта децентрализации собственности и управления, а также разрешение возникающих противоречий в распределении доходов для их использования при управлении рисками, связанными с процессами мотивации персонала. Для достижения данных целей предлагаются конкретные рекомендации по их применению в акционерных компаниях Украины. Данное исследование позволяет прийти к выводу о том, что, несмотря на определенные трудности, компании с рабочей акционерной собственностью успешно функционируют во многих странах мира, показывая более высокие результаты по прибыльности, производительности труда и другим показателям в сравнении с традиционными компаниями. Их дальнейшее развитие зависит от многих факторов, в том числе и внутренних, к которым и относится разрешение возникающих в процессе деятельности компаний с рабочей акционерной собственностью противоречий. Ключевые слова: мотивация персонала, компании с рабочей акционерной собственностью, краткосрочные и долгосрочные интересы, распределение доходов. ; Анотація. Одним з пріоритетних напрямків розвитку економіки на мікрорівні в багатьох країнах світу в останні десятиріччя стали процеси демократизації власності і управління. Наділення найманих працівників власністю, залучення їх до управління власною компанією дозволило не тільки досягти економічних успіхів, але і знизити соціальну напруженість в суспільстві. Разом з тим, компанії з робочою акціонерної власністю зіткнулися з низкою проблем, які пов'язані з диференціацією доходів персоналу, обмеженістю фінансових можливостей для розвитку та ін., що призвело до уповільнення зростання числа таких компаній в світі і навіть до їхнього незначного скорочення. Причиною цього стали суперечності, що виникли в процесі функціонування компаній з робочою акціонерної власністю. До цих суперечностей відносяться: суперечність між розподілом за працею і розподілом за вартістю (капіталом), суперечність між короткостроковими інтересами співробітника компанії як працівника і його довгостроковими інтересами як співвласника, суперечність між ефективністю господарської діяльності та економічною рівністю, що викликає істотну диференціацію в доходах персоналу. Аналіз їх, а також знаходження шляхів вирішення суперечностей, що виникають, і стало предметом даного дослідження. Цілями статті є узагальнення світового досвіду децентралізації власності і управління, а також вирішення суперечностей, що виникають, в розподілі доходів для їхнього використання при управлінні ризиками, які пов'язані з процесами мотивації персоналу. Для досягнення цих цілей пропонуються конкретні рекомендації щодо їхнього застосування в акціонерних компаніях України. Подане дослідження дозволяє зробити висновок про те, що, незважаючи на певні труднощі, компанії з робочою акціонерною власністю успішно функціонують у багатьох країнах світу, демонструючи вищі результати щодо прибутковості, продуктивності праці та інших показниках в порівнянні з традиційними компаніями. Їх подальший розвиток залежить від багатьох факторів, в тому числі внутрішніх, до яких і відноситься вирішення суперечностей, що виникають в процесі діяльності компаній з робочою акціонерною власністю. Ключові слова: мотивація персоналу, компанії з робочою акціонерною власністю, короткострокові і довгострокові інтереси, розподіл доходів.

Disertación presentada al Programa de Pos- grado en Políticas Públicas y Desarrollo de la Universidad Federal de la Integración Latinoamericana, como requisito parcial para la obtención del título de magister en Políticas Públicas y Desarrollo. Orientador: Prof. Dr. Antonio de la Peña Co orientador: Prof. Dr. Clovis Antonio Brighenti ; Este trabajo examina desde la perspectiva política y social de los estudios de la alimentación el programa de provisión de canastas básicas de alimentos desarrollado en comunidades indígenas brasileñas. El punto de referencia para este análisis es la comunidad indígena de Porto Lindo, en Mato Grosso do Sul. El programa de provisión de canastas básicas de alimentos es parte del programa "Fome Zero" inaugurado durante el gobierno de Luis Ignacio Lula da Silva en 2003. El propósito del mismo es la erradicación de la seguridad alimentaria en las comunidades urbanas y rurales de extrema pobreza. La tesis principal de este trabajo es que el programa de la cesta básica, aunque bien en el inicio de su implementación cumplía una función social, ha reforzado inseguridad alimentaria en las comunidades indígenas debido a dos factores principales: en primer lugar, que los alimentos que componen las canastas básicas son muy diferentes a los que tradicionalmente eran producidos y consumidos por estos pueblos. Esto ha modificado los patrones alimentarios de la población indígena, en especial, de las generaciones más jóvenes, generando mayor dependencia a la asistencia directa. En segundo lugar, las canastas básicas han acelerado la adopción de la rutina alimentaria occidental en las comunidades, lo que ha impactado sobre la transmisión de saberes tradicionales, debido a la pérdida de los principales espacios de aprendizaje cultural, que se daba durante la recolección, producción y preparación de los alimentos. Por tanto se concluye que es necesario que la provisión de canastas básicas esté acompañada por acciones concretas que promuevan la producción de alimentos suficientes para el abastecimiento del consumo interno dentro de los territorios indígenas. Además, se debe promover la economía rural y se debe facilitar el intercambio de conocimientos y recursos entre los pobladores de la propia comunidad, apoyando la gestión de los líderes indígenas. ; Este trabalho analisa, a partir da perspectiva política e social dos estudos da alimentação, o programa de fornecimento de cestas básicas de alimentos desenvolvidas em comunidades indígenas brasileiras. O ponto de referência para esta análise é a comunidade indígena de Porto Lindo, em Mato Grosso do Sul. O mesmo faz parte do programa "Fome Zero", lançado no governo do presidente Luis Inácio Lula da Silva em 2003. A finalidade do fornecimento de cestas básicas é a erradicação da segurança alimentar em comunidades urbanas e rurais de extrema pobreza. A principal tese deste trabalho é que o programa, embora que no início da sua implementação tinha cumprido uma função social, reforçou a insegurança alimentar nas comunidades indígenas devido a dois fatores principais: primeiro, os alimentos que compõem as cestas básicas são muito diferentes daqueles tradicionalmente eles eram produzidos e consumidos por essas pessoas. Isso modificou os padrões alimentares da população indígena, principalmente das gerações mais jovens, gerando maior dependência da assistência direta. Em segundo lugar, as cestas básicas aceleraram a adoção da rotina alimentar ocidental nas comunidades, o que impactou na transmissão do conhecimento tradicional, devido à perda dos principais espaços culturais de aprendizagem, que ocorreram durante a colheita, produção e preparação de alimentos. Portanto, conclui-se que é necessário que a provisão de cestas básicas seja acompanhada de ações concretas que promovam a produção de alimentos suficientes para o suprimento de consumo interno dentro dos territórios indígenas. Além disso, a economia rural deve ser promovida e a troca de conhecimento e recursos entre os moradores da própria comunidade deve ser facilitada, apoiando a gestão dos líderes indígenas ; This paper examines from the perspective of anthropology of food, the program providing food baskets developed in Brazilian indigenous communities. The case of reference for this analysis is the indigenous community of Porto Lindo, in Mato Grosso do Sul. The food basket program is part of the "Fome Zero" program inaugurated during the government of Luis Ignacio Lula da Silva in 2003. The purpose of the program is the eradication of food security in urban and rural communities of extreme poverty. The main thesis of this work is that the food basket program, although at the beginning of its implementation it fulfilled a social function, has reinforced food insecurity in indigenous communities due to two main factors: first, the foods that make up the food baskets are very different from those traditionally they were produced and consumed by these people. This has modified the eating habits of the indigenous population, especially the younger generations, generating greater dependence on direct assistance. Secondly, the food baskets have accelerated the adoption of the western food routine in the communities, which has impacted on the transmission of traditional knowledge, due to the loss of the main cultural learning spaces, which occurred during the harvest, production and preparation of food. Therefore it is concluded that it is necessary that the provision of food baskets be accompanied by concrete actions that promote the production of sufficient food for the supply of internal consumption within the indigenous territories. In addition, the rural economy should be promoted and the exchange of knowledge and resources among the residents of the community itself should be facilitated, supporting the management of the indigenous leaders ; Becada por el Programa de Alianzas para la Educación y la Capacitación (PAEC) entre la Organización de los Estados Americanos (OEA) y el Grupo Coimbra de Universidades Brasileñas (GCUB)

Юриспруденція в Україні та в усьому світі переживає трансформації. Відбуваються глибокі зміни правових систем під впливом економічних, політичних і соціальних факторів. Існують консервативні, революційні та еволюційні напрямки правотворчості та праворозуміння. Найбільш перспективним напрямком є еволюційна юриспруденція, вільна від ілюзій незмінності права та одномоментних переворотів. У еволюційній юриспруденції мораль як віра в добро і зло, етика як філософія правил і право як наука про справедливі судження вважаються трьома історичними стадіями розвитку юридичних знань. Еволюція праворозуміння веде до розробки автономно-процесуальної (прагматичної) моделі права поряд з відомими моделями владної вказівки, суспільного договору, справедливого процесу. У цій моделі сила закону бачиться в єдності з реальністю, невідчужуваності права від життя. Закон в принципі є правилом, яке реалізується саме по собі: закони природи повторюються об'єктами експериментів, людські закони творяться суб'єктами правової культури. Закони природи слід визнати нормами права з перспективою встановлення верховенства права в сфері науки. Методичною передумовою добросовісного дослідження правових процесів є визнання автономії цих процесів та їх елементів, індивідуальних закономірностей їх існування, пізнаної на практиці автономії волі та автономії матерії, а також динамічної природи правових процесів. Особиста автономія дозволяє людині, організації або штучному інтелекту розумними судженнями та діями міняти status quo на основі внутрішньої логіки правового процесу, що пов'язує дії із наслідками. Правовий прогрес у автономно-процесуальній моделі долає статичність, відчуженість елементів від системи і підсистемну нівеляцію верховенства права. Право як справедлива форма свободи дозволяє кожній особі бути агентом верховенства права в своїй сфері компетенції, заощаджуються ресурси правозастосування, відкидається абсолютизація примусу, визнаються недійсними застарілі та нереалістичні норми. Еволюційне балансування свободи та відповідальності, прав і обов'язків створює безпечне, сприятливе для життя та розвитку людини правове середовище. ; Юриспруденция в Украине и во всем мире переживает трансформации. Происходят глубокие изменения правовых систем под влиянием экономических, политических и социальных факторов. Существуют консервативные, революционные и эволюционные направления в правотворчестве и правопонимании. Наиболее перспективным направлением является эволюционная юриспруденция, свободная от иллюзий неизменности права и одномоментных переворотов. В эволюционной юриспруденции мораль как вера в добро и зло, этика как философия правил и право как наука о справедливых суждениях считаются тремя историческими стадиями развития юридических знаний. Эволюция правопонимания ведет к разработке автономно-процессуальной (прагматической) модели права наряду с известными моделями властного предписания, общественного договора, справедливого процесса. В этой модели сила закона видится в единстве с реальностью, неотчуждаемости права от жизни. Закон в принципе является правилом, которое реализуется само собой: законы природы повторяются объектами экспериментов, человеческие законы творятся субъектами правовой культуры. Законы природы следует признать нормами права с перспективой установления верховенства права в сфере науки. Методической предпосылкой добросовестного исследования правовых процессов является признание автономии этих процессов и их элементов, индивидуальных закономерностей их существования, познанной на практике автономии воли и автономии материи, а также динамической природы правовых процессов. Личная автономия позволяет человеку, организации или искусственному интеллекту разумными суждениями и действиями менять status quo на основе внутренней логики правового процесса, связывающего действия с последствиями. Правовой прогресс в автономно-процессуальной модели преодолевает статичность, отчужденность элементов от системы и подсистемное нивелирование верховенства права. Право как справедливая форма свободы позволяет каждому человеку быть агентом верховенства права в своей сфере компетенции, экономятся ресурсы правоприменения, исключается абсолютизация принуждения, признаются недействительными устаревшие и нереалистичные нормы. Эволюционное балансирование свободы и ответственности, прав и обязанностей создает безопасную, благоприятную для жизни и развития человека правовую среду. ; The jurisprudence experiences profound transitions in Ukraine and worldwide. Legal systems are changing, influenced by economic, political, and social factors. There are conservative, revolutionary, and evolutionary trends arising in law practice and legal thought. The most promising tendency is evolutionary jurisprudence that keeps no illusions of eternal laws and momentarily made changes. In evolutionary jurisprudence, morality as the beliefs about the good and the evil, ethics as the philosophy of rules, and law as the science of fair judgments are considered to be three historical stages of the development of legal knowledge. The evolution of legal thinking leads to the development of an autonomous processual (pragmatic) model of law, along with known models of authoritative command, the social contract, and procedural justice. In the autonomous processual model, the rule of law and the reality are united: the law is inalienable from life. The law is essentially the rule that realizes itself: laws of nature are repeating by objects of experiments, human laws are performing by subjects of legal culture. Laws of nature should be recognized as legal norms with the further establishment of the rule of law in the sphere of science. Valid methods of legal processes research must take into account autonomy of these processes and autonomy of their elements, individual regularities of their existence, practical knowledge of the autonomy of matter and the autonomy of will, as well as dynamic nature of legal processes. Personal autonomy allows the human, organization, or artificial intelligence to change the status quo by reasonable judgments and actions based on the internal logic of the legal process, which links the actions with consequences. Legal progress in the autonomous processual model overcomes the static bias, the alienation of elements from the system and subsystemic erosion of justice. The law as a fair form of freedom allows each person to be an agent of the rule of law in own sphere of competence, saving law enforcement resources, refusing to absolutize coercion, invalidating obsolete and unrealistic norms. Evolutionary balancing of freedom and responsibility, of rights and duties, creates the legal environment, safe and favorable for the successful life and human development.

The article deals with the preconditions for the establishment of the West Ukrainian People's Republic (further – ZUNR) and its state-legal development. It was noted that this was a significant event in the millennial history of national state formation, which testified to the realization by the Ukrainian people of their right to political self-determination and corresponded to that time European and world standards and traditions that recognized the right of the people to self-determination.It is substantiated that ZUNR was a full-fledged state that ensured the integrity of the Ukrainian people of the time, its functioning and development through the management and coordination of the interests of various social groups. The signs of the revived West-Ukrainian National Republic were: the presence of its own territory, in which the Ukrainian people lived for millenniums; was democratically formed and operated by public authorities, who performed their functions and distributed their authority to citizens residing in the ZUNR; the existence of sovereignty, law, language, state symbols and own name.It was argued that a major obstacle to the state-building activities of the ZUNR was the military aggression originally from Poland, and later Romania. The fate of Ukraine for decades has again been decided by strangers. The policy was dictated by the one who had the power. ZUNR was defeated, being left without any support. Many guilty of these leaders of the ZUNR, who, although they did everything they could to save their native land, but at the same time the state made a lot of miscalculations. This is primarily a certain political hesitation, a policy of waiting, postponing to later times the resolution of acute socioeconomic problems, unhealthy, indecisive warfare, military and strategic miscalculations, unsuccessful command of the troops at the first stages of the war, when even then it was possible and necessary to achieve a serious success that would serve as a solid guarantee of the struggle for statehood; as well it's excessive tolerance for ruthless enemies. One of the main mistakes of the ZUNR was an almost blind belief in the omnipotence and justice of the Entente, that is, hope for someone, not for their own strength and for their people. Later, while on emigration, the president of the ZUNR, E. Petrushevych, realizing the mistake and speaking at a meeting of the League of Nations in 1923, said fateful words, which are relevant at our time: «The most loathsome statements and protests, the most passive expectation of the grace of the world, the Ukrainian people will have nothing to grasp, unless they prove their will to an independent state by an active struggle».It is substantiated that the main reason for the fall of the ZUNR was the military aggression of Poland and Romania, the extremely complex international circumstances, support for post-war Europe expansionist, and invading actions of Poland and Romania against the ZUNR. Actually, foreign policy factors were the main cause of the death of both Ukrainian states: in relation to the UPR, it is an offensive against the Russian Bolshevik forces supported by the local Bolsheviks who occupy a significant part of the Ukrainian lands; regarding the ZUNR, it is the seizure of its territory by Poland and Romania. With internal troubles and problems, both Ukrainian states could probably have cope, but with external aggression from the side of significantly stronger neighbors could not.The proclamation of the ZUNR had an epoch-making effect on the formation of the Ukrainian nation and the struggle of the Ukrainian people for national dignity and state independence in the twentieth century. The Western Ukrainian People's Republic had an important historical significance. This was another attempt by the Ukrainian people to restore the national state, an attempt to free themselves from the long-term powers of foreigners, authorities, which in various ways imposed their rule, their law, their ideology, their history. A great positive thing was the fact that Ukrainians declared themselves to the whole world as a separate nation, which has the right to own state; the level of national consciousness of that time Ukrainian people has increased considerably; the Ukrainians gained experience of state-building, which was firmly rooted in the historical memory and became the feature of the subsequent generations of fighters for the Ukrainian state, including the twentieth century. The historical significance of the ZUNR also lies in the fact that the identity of the Ukrainian nation and the deepening of process of Ukrainian statehood, which originates from the times of the early Ukrainian state of Kievan Rus, have been preserved. ; Проаналізовано передумови утворення Західноукраїнської Народної Республіки та її державно-правовий розвиток. Зазначено, що проголошення ЗУНР було знаковою подією у тисячолітній історії національного державотворення. Ця подія свідчила про реалізацію українським народом свого права на політичне самовизначення і відповідала тогочасним європейським й світовим стандартам і традиціям, які визнавали право народу на само­визначення. Проголошення ЗУНР мало епохальний вплив на формування української народу і його боротьбу за національну гідність та державну незалежність у ХХ ст.Окреслено важливе історичне значення Західноукраїнської Народної Республіки. Це була чергова спроба українського народу відновити національну державу, спроба звільнитися від вікової влади чужинців, влади, яка різними способами нав'язувала своє панування, свої державно-правові інститути, свою ідеологію, свою історію. Великим позити­вом було й те, що українці заявили про себе всьому світові як окрема нація, яка має право на власну державу; значно підвищився рівень національної свідомості тогочасного українського народу; українці здобули досвід державотворення, який міцно вкоренився в історичну пам'ять і став надбанням наступних поколінь борців за Українську державу, в тому числі і ХХ ст. Історичне значення ЗУНР також полягає в тому, що було збережено ідентичність української нації й поглиблено процес українського державотворення, який бере початок від часів ранньої української держави – Київської Русі

Юриспруденція в Україні та в усьому світі переживає трансформації. Відбуваються глибокі зміни правових систем під впливом економічних, політичних і соціальних факторів. Існують консервативні, революційні та еволюційні напрямки правотворчості та праворозуміння. Найбільш перспективним напрямком є еволюційна юриспруденція, вільна від ілюзій незмінності права та одномоментних переворотів. У еволюційній юриспруденції мораль як віра в добро і зло, етика як філософія правил і право як наука про справедливі судження вважаються трьома історичними стадіями розвитку юридичних знань. Еволюція праворозуміння веде до розробки автономно-процесуальної (прагматичної) моделі права поряд з відомими моделями владної вказівки, суспільного договору, справедливого процесу. У цій моделі сила закону бачиться в єдності з реальністю, невідчужуваності права від життя. Закон в принципі є правилом, яке реалізується саме по собі: закони природи повторюються об'єктами експериментів, людські закони творяться суб'єктами правової культури. Закони природи слід визнати нормами права з перспективою встановлення верховенства права в сфері науки. Методичною передумовою добросовісного дослідження правових процесів є визнання автономії цих процесів та їх елементів, індивідуальних закономірностей їх існування, пізнаної на практиці автономії волі та автономії матерії, а також динамічної природи правових процесів. Особиста автономія дозволяє людині, організації або штучному інтелекту розумними судженнями та діями міняти status quo на основі внутрішньої логіки правового процесу, що пов'язує дії із наслідками. Правовий прогрес у автономно-процесуальній моделі долає статичність, відчуженість елементів від системи і підсистемну нівеляцію верховенства права. Право як справедлива форма свободи дозволяє кожній особі бути агентом верховенства права в своїй сфері компетенції, заощаджуються ресурси правозастосування, відкидається абсолютизація примусу, визнаються недійсними застарілі та нереалістичні норми. Еволюційне балансування свободи та відповідальності, прав і обов'язків створює безпечне, сприятливе для життя та розвитку людини правове середовище. ; Юриспруденция в Украине и во всем мире переживает трансформации. Происходят глубокие изменения правовых систем под влиянием экономических, политических и социальных факторов. Существуют консервативные, революционные и эволюционные направления в правотворчестве и правопонимании. Наиболее перспективным направлением является эволюционная юриспруденция, свободная от иллюзий неизменности права и одномоментных переворотов. В эволюционной юриспруденции мораль как вера в добро и зло, этика как философия правил и право как наука о справедливых суждениях считаются тремя историческими стадиями развития юридических знаний. Эволюция правопонимания ведет к разработке автономно-процессуальной (прагматической) модели права наряду с известными моделями властного предписания, общественного договора, справедливого процесса. В этой модели сила закона видится в единстве с реальностью, неотчуждаемости права от жизни. Закон в принципе является правилом, которое реализуется само собой: законы природы повторяются объектами экспериментов, человеческие законы творятся субъектами правовой культуры. Законы природы следует признать нормами права с перспективой установления верховенства права в сфере науки. Методической предпосылкой добросовестного исследования правовых процессов является признание автономии этих процессов и их элементов, индивидуальных закономерностей их существования, познанной на практике автономии воли и автономии материи, а также динамической природы правовых процессов. Личная автономия позволяет человеку, организации или искусственному интеллекту разумными суждениями и действиями менять status quo на основе внутренней логики правового процесса, связывающего действия с последствиями. Правовой прогресс в автономно-процессуальной модели преодолевает статичность, отчужденность элементов от системы и подсистемное нивелирование верховенства права. Право как справедливая форма свободы позволяет каждому человеку быть агентом верховенства права в своей сфере компетенции, экономятся ресурсы правоприменения, исключается абсолютизация принуждения, признаются недействительными устаревшие и нереалистичные нормы. Эволюционное балансирование свободы и ответственности, прав и обязанностей создает безопасную, благоприятную для жизни и развития человека правовую среду. ; The jurisprudence experiences profound transitions in Ukraine and worldwide. Legal systems are changing, influenced by economic, political, and social factors. There are conservative, revolutionary, and evolutionary trends arising in law practice and legal thought. The most promising tendency is evolutionary jurisprudence that keeps no illusions of eternal laws and momentarily made changes. In evolutionary jurisprudence, morality as the beliefs about the good and the evil, ethics as the philosophy of rules, and law as the science of fair judgments are considered to be three historical stages of the development of legal knowledge. The evolution of legal thinking leads to the development of an autonomous processual (pragmatic) model of law, along with known models of authoritative command, the social contract, and procedural justice. In the autonomous processual model, the rule of law and the reality are united: the law is inalienable from life. The law is essentially the rule that realizes itself: laws of nature are repeating by objects of experiments, human laws are performing by subjects of legal culture. Laws of nature should be recognized as legal norms with the further establishment of the rule of law in the sphere of science. Valid methods of legal processes research must take into account autonomy of these processes and autonomy of their elements, individual regularities of their existence, practical knowledge of the autonomy of matter and the autonomy of will, as well as dynamic nature of legal processes. Personal autonomy allows the human, organization, or artificial intelligence to change the status quo by reasonable judgments and actions based on the internal logic of the legal process, which links the actions with consequences. Legal progress in the autonomous processual model overcomes the static bias, the alienation of elements from the system and subsystemic erosion of justice. The law as a fair form of freedom allows each person to be an agent of the rule of law in own sphere of competence, saving law enforcement resources, refusing to absolutize coercion, invalidating obsolete and unrealistic norms. Evolutionary balancing of freedom and responsibility, of rights and duties, creates the legal environment, safe and favorable for the successful life and human development.

This study aimed to examine the effect of dividend policy proxy by Dividend Payout Ratio as a moderation of financial performance proxy by Debt to Equty Ratio, Free Cash Flow and Price to Book Value as well as inflation as a control variable for stock returns. The research method used was quantitative study using SPSS 20 assistance, the population in this study were agricultural companies listed on the Indonesia Stock Exchange during the period between 2013 and 2017. Samples were selected by purposive sampling technique with the criteria of continually having financial statements from 2013 to 2017. The results show that inflation and Debt to Equty Ratio have a negative influence on stock returns. Whereas Free Cash Flow and Price to Book Value have a positive influence on stock returns. Other results show that dividend policy does not moderate inflation and Debt to Equty Ratio to stock returns. In this case dividend policy applies as a potential moderation variable. Whereas Free Cash Flow and Price to Book Value have an influence on stock returns through dividend policy, in this case the policy dividend applies as a pure moderation variables. Recommendations for this study are expected to further add other variables that are thought to influence stock returns to be the object of research both internal and external factors. Examining returns in other business sectors that are still rarely studied. Increase the time period of the study because it will better know how the effect occur if the study is conducted in a longer period. Keywords : Financial Performance, Stock Return, Dividend PolicyDAFTAR PUSTAKAAndiantyo, Prakosa., Sihombing, Pardomuan, dan Kusumastuti Yani, S. (2018). Pergerakan Indeks Harga Saham Sektor Pertanian Di Bursa Efek Indonesia. Buku 2 : "Hukum, Politik, Manajemen, Ekonomi, Akuntansi, Konseling, Desain dan Seni Rupa. ISSN (P) : 2460 – 8696. ISSN (E) : 2540 – 7589.Agus, Sartono.(2014).Manajemen Keuangan:Teori dan Aplikasi. Edisi Keempat. Yogyakarta:BPFE Arikunto, S. (2013). Prosedur Penelitian. Jakarta: Rineka Citra Anwar Sanusi. (2011). Metode Peneltian Bisnis. Jakarta: Salemba Empat. Bambang, Riyanto. (2001). Dasar-Dasar Pembelanjaan Perusahaan. Edisi Keempat, Cetakan Ketujuh. BPFE. Yogyakarta Brigham, Eugene.F dan Joel F. Houston. (2006). Fundamental Of Financial Mangement, Dasar-dasar Manajemen Keuangan, Buku satu, Edisi Sepuluh, Alih bahasa Oleh Ali Akbar Yulianto . Jakarta: Salemba Empat. . (2014). Dasar-dasar Manajemen Keuangan. Penerjemah Ali Akbar Yulianto. Jakarta: Salemba Empat. Brigham, Eugene F., dan Daves, Philip R., 2004, Intermediate Financial Management, Eight Edition, Thomson, South-Western, Mason, Ohio, USA. Bungin, B. (2013). Metodologi Penelitian Sosial & Ekonomi (format-format Kuantitatif dan Kualitatif Untuk Studi Sosiologi, Kebijakan Publik, Komunikasi, Manajemen, dan Pemasaran. Jakarta: Kencana Prenada Media Group. Darmadji, Tjiptono dan Hendy M. Fakhruddin. (2006). Pasar Modal di Indonesia. Salemba Empat. Jakarta. Fahmi, Irham. (2012). Pengantar Pasar Modal. Edisi 1. Alfabeta. Bandung. Ghozali, I. (2006). Aplikasi Analisis Multivariate dengan Program SPSS. Semarang: Badan Penerbit Universitas Diponegoro. . (2009). Aplikasi Analisis Multivariate dengan Program SPSS. Semarang: Badan Penerbit Universitas Diponegoro. Husnan, S. (2001). Dasar-dasar Teori Portofolio dan Analisis Sekuritas, Edisi Keempat, UPP AMP YKPN Yogyakarta. Indrawati, Ph.D. (2015). Metode Penelitian Manajemen dan Bisnis. Bandung: PT. Refika Aditama. Jogiyanto. (2009). Teori Portofolio dan Analisis Investasi, Edisi Keempat cetakan ke 1. Yogyakarta: BPFE. Kasmir. (2010). Pengantar Manajemen Keuangan. Jakarta: Kencana . (2011). Analisa Laporan Keuangan. PT Raja Grafindo Persada. Jakarta. . (2012). Analisa Laporan Keuangan. PT Raja Grafindo Persada. Jakarta. Kurniadi, Arif., Achsani Noer, A., & Sasongko, Hendro. (2013) Kinerja Keuangan Berbasis Penciptaan Nilai, Faktor Makroekonomi dan Pengaruhnya Terhadap Return Saham Sektor Pertanian. Jurnal Akuntansi dan Keuangan. 15 (2): 63-74. M. Iqbal. (2012). Pokok-pokok Materi Statistik (Stastistik Deskriptif). Jakarta: Bumi Askara Munawir, S. (2014). Analisis Laporan Keuangan. Yogyakarta: liberty Peni R. Pramono. 2008. Menilai Kinerja Manajer Lewat Laporan Keuangan. Jakarta: PT. Gramedia Riduwan. (2015). Belajar Mudah Penelitian Untuk Guru-Karyawan dan Peneliti Semula. Bandung: Alfabeta Riyanto, Bambang. (2001). Dasar-dasar Pembelajaran Perusahaan. Edisi Keempat, Cetakan ketujuh: BPFE Yogyakarta Sapto, Rahardjo (2006). Kiat Membangun Aset Kekayaan. Elex Media Komputindo, Jakarta. Samsul, Mohammad. (2006). Pasar Modal dan Manajemen portofolio. Erlangga: Jakarta. Sarwono, J. (2011). Path Analisis. Jakarta: PT Alek Media Komputindo Sawir, A. (2009). Analisa Kinerja Keuangan dan Perencanaan Keuangan Perusahaan. Jakarta: PT. Gramedia Pustaka Utama. Sugiyono. (2012). Statistik Untuk Penelitian. Bandung: Alfabeta ________. (2014). Metode Penelitian Kuantitatif Kualitatif dan R & D. Bandung: Alfabeta. ________.(2015). Metode Penelitian Tindakan Komprehenssif. Bandung: Alfabeta Suharyoko. (2012). Analsiis Pengaruh Debt Equty Ratio (DER) dan Earning Per Share (EPS) terhdap harga saham ektor perbankan yang terdapat di BEI. Tesis Universitas Tanjungpura Pontianak: Tidak diterbitkan Suharyadi dan Purwanto, S.K (2008). Statistika untuk Ekonomi dan Keungan Modern. Jakarta: Salemba Empat. Aggarwal., Bhasin., Sharma., Chhabra., Rajoura. (2005). A New Instrument (Scale) for Measuring the Socioeconomic Status of a Family : Preliminary Study. Indian Journal of Community Medicine, 30(4), 111-114. Supadi Dwi Budi Prasetyo & Amin M. Nuryatno. (2012) Pengaruh Faktor Fundamental Dan Risiko Sistematis Terhadap Return Saham Syariah. Media Riset Akuntansi, Auditing & Informasi. 12 (1). Supriyadi,Yoyon & Senjaya, Edih. (2013) Pengaruh Kinerja Keuangan Terhadap Harga Saham. Jurnal Ilmiah Ranggagading. 13(1): 31-44. Suryabrata, S. (2008). Metodologi Penelitian. Jakarta: Raja Grafindi Persada Tandelilin, Eduardus. (2001). Analisis Investasi dan Manajemen Risiko. Edisi Pertama, Yogyakarta: BPFE. Sutrisno. (2012). Manajemen Keuangan Teori, Konsep, dan Aplikasi. Ekonisia, Kampus Fakultas Ekonomi UII. Jakarta. Subramanyam, K.R. dan John J. Wild. (2010). Analisis Laporan Keuangan (Financial Statement Analysis). Edisi Kesepuluh. Terjemhan Dewi Yanti. Jilid 2. Jakarta: Salemba Empat.

Introduction. High level of ecological culture in modern society is the most important condition of self-preservation and sustainable development of a human civilization. The processes of globalization force to consider environmental problems with a support on polycultural practice, to take into account national and regional peculiarities in their integrity. Thus, there is the need of the international cooperation not only at the government level, but also at the levels of expert communities, separate groups of society and citizens of the country. Moreover, ecological culture is constantly highlighted in numerous studies, materials and documents of the international forums, summits and conferences of the UN and UNESCO. The aim of this publication is to present the authors' didactic complex of development tools of ecological culture of students, and to show the potential of teaching foreign languages (on the example of French) for students' ecological culture formation by means of development of cross-cultural communicative competence. Methodology and research methods. Culturological approach has been chosen as a key approach for creation of integrative model of development of ecological culture. The methods involve: the system-based analysis of the content of ecological education; generalization of the theory and practice of implementation of the international strategies of ecological culture development and the analysis of efficiency of the pedagogical technologies intended for this purpose; modeling of the process of formation of ecological culture of students. The diagnostics of components of students' ecological culture has been performed by means of internal questioning, observation, and comparative analysis of group interactions. Also, pedagogical ascertaining experiments, methods of pedagogical design for forms of the educational environment organization, design of the educational programmes, and methods of graphical representation of the research results have been involved. Results and scientific novelty. New principles for the development of ecological culture are singled out. It is stated that intercultural communication is becoming the main mechanism for ecological culture development. Selection of the most productive innovative pedagogical technologies of ecological competence formation of students is carried out. Based on the obtained students' questioning data, the factors promoting the increase of the individual ecological culture level are defined. It has become clear that pupils attach the greatest importance to the participation in international ecological projects, ecological tourism and acquaintance with traditions of different nationalities; at the same time, the role of foreign languages knowledge, reading foreign non-translated sources on environmental issues, and, in general, the importance of cross-cultural communication are estimated by students at a very low level. The authors conclude that relatively little attention is drawn to the issues of ecological culture in the process of foreign languages learning in higher education institutions; students practically do not get the experience of intercultural interaction. The integrative didactic model of ecological culture formation among students is offered. Consequently, intercultural communication plays an important part in the development of ecological culture formation. The educational programme of the course «Development of Ecological Culture of Students in the course of Intercultural Communication in French» is designed on the basis of the proposed model; the results of its approbation are described. Practical significance. The materials of the article can be useful when updating the content of the discipline «Foreign Language», and improvement of the educational process at higher school aimed at the development of students' ecological culture as well. ; Введение. Высокий уровень экологической культуры в современном обществе является важнейшим условием самосохранения и устойчивого развития человеческой цивилизации. Процессы глобализации заставляют рассматривать экологические проблемы с опорой на поликультурную практику, учитывать национальные и региональные особенности в их целостности и совокупности, для чего требуется международное сотрудничество не только на правительственном уровне, но и на уровнях экспертных сообществ, отдельных страт социума и конкретных граждан. На это указывают многочисленные исследования, материалы и документы международных форумов, саммитов и конференций ООН и ЮНЕСКО. Цель данной публикации – представить авторский дидактический комплекс средств развития экологической культуры студентов и продемонстрировать потенциал преподавания иностранных языков (на примере французского) для формирования экологической культуры студентов посредством развития межкультурной коммуникативной компетентности. Методология и методики. При создании интегративной модели развития экологической культуры в качестве ведущего был избран культурологический подход. Во время работы были использованы системный анализ содержания экологического образования; обобщение теории и практики реализации международных стратегий развития экологической культуры и анализ эффективности педагогических технологий, предназначенных для этой цели; моделирование процесса формирования экологической культуры студентов. Диагностика компонентов экологической культуры студентов осуществлялась с помощью очного анкетирования, наблюдения, сравнительного анализа групповых взаимодействий учащихся. Были задействованы также педагогический констатационный эксперимент, методы педагогического проектирования форм организации образовательной среды, дизайн образовательной программы, методы графического представления результатов исследования. Результаты и научная новизна. Выделены принципы развития экологической культуры. Обосновывается, что основным механизмом этого развития в глобальном мире становится межкультурная коммуникация. Произведен отбор наиболее продуктивных, с точки зрения авторов, инновационных педагогических технологий формирования экологической компетентности студентов. На основе полученных анкетных данных определены факторы, способствующие, по мнению студентов, повышению уровня индивидуальной экологической культуры. Выяснилось, что наибольшее значение учащиеся придают участию в международных экологических проектах, экологическому туризму и знакомству с традициями разных народов; вместе с тем очень низко оценивают роль знания иностранных языков, чтения зарубежных непере-водных источников по вопросам экологии и в целом значимость межкультурного общения. Сделан вывод о том, что при изучении иностранных языков в вузе не уделяется должного внимания вопросам экологической культуры и обучающиеся практически не получают опыта межкультурного взаимодействия. Предложена интегративная дидактическая модель формирования экологической культуры студентов, системообразующим ядром которой является межкультурная коммуникация. На базе модели спроектирована образовательная программа курса «Развитие экологической культуры студентов в процессе межкультурной коммуникации на французском языке»; описаны итоги ее апробации. Практическая значимость. Материалы статьи могут быть полезны для совершенствования содержания дисциплины «Иностранный язык» и в целом образовательного процесса в высшей школе, направленного на развитие экологической культуры студентов.

Проаналізовано базові положення норм чинного законодавства, що регламентують діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування та роботодавців у сфері охорони праці; сучасний стан вітчизняного державного регулювання у цій сфері, досліджено його організаційно-правові механізми. Запропоновано пріоритетні напрями удосконалення управління у сфері безпеки праці шляхом застосування інструментів управління ризиками. У контексті безпеки праці поглиблено визначення змісту поняття "ризик". ; Problem setting. The influence of safety on the indicators of the society's quality of life determines the need to improve management in the field of occupational safety through the use of risk management tools.The Ukrainian Law "On Occupational Safety" describes the main provisions regarding the implementation of the constitutional right of workers to protect their life and health in the process of work, as proper, safe and healthy working conditions; regulates the relations between the employer and the employee on safety, hygiene of work and the working environment with the participation of the relevant state authorities, as well as establishes a unified procedure for the organization of occupational safety in Ukraine. In particular, Section VI of this Law defines the structure and the power of state management of occupational safety, which forms a system that is a complex branching vertical. Such a structure that envisaged the rigorous regulatory impact of these authorities on employers for the purpose of implementation of the main principles of state policy in the field of occupational safety was effective enough in the conditions of a planned administrative economy. Existing Ukrainian occupational safety system is built on the principle of corrective rather than preventive actions when the response occurs in dangerous situations and situations that have already happened, but not directed to prevent such situations.Recent research and publications analysis. A significant contribution to solving topical issues of effective development of comprehensive measures to improve working conditions, development of the methods for monitoring the state of domestic occupational safety in Ukraine at the present stage was made by the following domestic researchers: V. D. Afanasyev, G.G. Gogitashvili, A. M. Amosha, and others. Researchers E. A. Bondarenko, V. M. Lapin, and N. V. Lutanyuk have dedicated their work to the issue of assessment and risk management. The works of V. D. Bakumenko, A. B. Kachinsky, and A. P. Rachinsky, deserve attention, as they are supplementing some aspects of using international experience in risk management in the system of public administration on the territory of Ukraine.Highlighting previously unsettled parts of the general problems. At the same time, it should be noted that the development of effective tools for the state risk management in the field of labor safety has been given inadequate attention. Also, there is no unified scientific vision formed concerning the use in Ukraine of modern achievements of world methodology and standardization in managing risks.The purpose of the article is to study theoretical and methodological approaches to the construction of risk assessment systems as part of the state security policy work in the context of European integration of Ukraine.Paper main body. Nowadays, in many countries of the world, particularly, the European Union, the solution of issues of life safety and the health of workers is achieved through the management system, based on assessment and risk management. Consequently, for the purpose of increasing the efficiency of public management by the labor protection, in particular by bringing the regulatory framework in this area in line with modern requirements and legislation of the European Union, there is a necessity to reform all levels of the existing management system of the occupational safety in Ukraine by introducing a risk-oriented approach (risks management).However, as of today, there is no single definition of the concept of "risk", particularly its specifics in the field of occupational safety. The scientific community also does not have a single vision concerning the risk assessment as a management tool for controlling it.While depending on the professional level and the competence of the performers of the carried out work, the results of risks assessment are quite subjective. However, the results provide an opportunity to identify risks factors associated with labor protection, their correlation, and therefore there are being developed measures to minimize them.Conclusions of the research and prospects for further studies. On the basis of the information above, one can conclude that the introduction of risks management concept is an important tool in the implementation of state policy in the field of occupational safety. Identification of hazards and risks assessment as a part of the public safety management system should be a continuous process, given the dynamic changes in external and internal conditions of functioning of the authorities. Simultaneously, the definition of the concept of "risk" in the context of occupational safety and doctrinal construction, fixed in the normative acts of Ukraine and the European Union, is a little bit different, although they have certain common features. Therefore, in order to form the integrated preventive approach to the workplace safety/protection in Ukraine, taking into account the standards of the European Union, there should be identified one of the tools of the system of risks management that will facilitate the improvement of safety and working conditions, which should be identified and established as a uniform criteria of acceptable risks for all types of the working activity. Due to the complexity and the ambiguity of the concept of "risk" in the context of occupational safety, its content disclosure requires additional analysis of the relevant components, defining the nature and content of which necessitates further scientific developments.

Проаналізовано базові положення норм чинного законодавства, що регламентують діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування та роботодавців у сфері охорони праці; сучасний стан вітчизняного державного регулювання у цій сфері, досліджено його організаційно-правові механізми. Запропоновано пріоритетні напрями удосконалення управління у сфері безпеки праці шляхом застосування інструментів управління ризиками. У контексті безпеки праці поглиблено визначення змісту поняття "ризик". ; Problem setting. The influence of safety on the indicators of the society's quality of life determines the need to improve management in the field of occupational safety through the use of risk management tools.The Ukrainian Law "On Occupational Safety" describes the main provisions regarding the implementation of the constitutional right of workers to protect their life and health in the process of work, as proper, safe and healthy working conditions; regulates the relations between the employer and the employee on safety, hygiene of work and the working environment with the participation of the relevant state authorities, as well as establishes a unified procedure for the organization of occupational safety in Ukraine. In particular, Section VI of this Law defines the structure and the power of state management of occupational safety, which forms a system that is a complex branching vertical. Such a structure that envisaged the rigorous regulatory impact of these authorities on employers for the purpose of implementation of the main principles of state policy in the field of occupational safety was effective enough in the conditions of a planned administrative economy. Existing Ukrainian occupational safety system is built on the principle of corrective rather than preventive actions when the response occurs in dangerous situations and situations that have already happened, but not directed to prevent such situations.Recent research and publications analysis. A significant contribution to solving topical issues of effective development of comprehensive measures to improve working conditions, development of the methods for monitoring the state of domestic occupational safety in Ukraine at the present stage was made by the following domestic researchers: V. D. Afanasyev, G.G. Gogitashvili, A. M. Amosha, and others. Researchers E. A. Bondarenko, V. M. Lapin, and N. V. Lutanyuk have dedicated their work to the issue of assessment and risk management. The works of V. D. Bakumenko, A. B. Kachinsky, and A. P. Rachinsky, deserve attention, as they are supplementing some aspects of using international experience in risk management in the system of public administration on the territory of Ukraine.Highlighting previously unsettled parts of the general problems. At the same time, it should be noted that the development of effective tools for the state risk management in the field of labor safety has been given inadequate attention. Also, there is no unified scientific vision formed concerning the use in Ukraine of modern achievements of world methodology and standardization in managing risks.The purpose of the article is to study theoretical and methodological approaches to the construction of risk assessment systems as part of the state security policy work in the context of European integration of Ukraine.Paper main body. Nowadays, in many countries of the world, particularly, the European Union, the solution of issues of life safety and the health of workers is achieved through the management system, based on assessment and risk management. Consequently, for the purpose of increasing the efficiency of public management by the labor protection, in particular by bringing the regulatory framework in this area in line with modern requirements and legislation of the European Union, there is a necessity to reform all levels of the existing management system of the occupational safety in Ukraine by introducing a risk-oriented approach (risks management).However, as of today, there is no single definition of the concept of "risk", particularly its specifics in the field of occupational safety. The scientific community also does not have a single vision concerning the risk assessment as a management tool for controlling it.While depending on the professional level and the competence of the performers of the carried out work, the results of risks assessment are quite subjective. However, the results provide an opportunity to identify risks factors associated with labor protection, their correlation, and therefore there are being developed measures to minimize them.Conclusions of the research and prospects for further studies. On the basis of the information above, one can conclude that the introduction of risks management concept is an important tool in the implementation of state policy in the field of occupational safety. Identification of hazards and risks assessment as a part of the public safety management system should be a continuous process, given the dynamic changes in external and internal conditions of functioning of the authorities. Simultaneously, the definition of the concept of "risk" in the context of occupational safety and doctrinal construction, fixed in the normative acts of Ukraine and the European Union, is a little bit different, although they have certain common features. Therefore, in order to form the integrated preventive approach to the workplace safety/protection in Ukraine, taking into account the standards of the European Union, there should be identified one of the tools of the system of risks management that will facilitate the improvement of safety and working conditions, which should be identified and established as a uniform criteria of acceptable risks for all types of the working activity. Due to the complexity and the ambiguity of the concept of "risk" in the context of occupational safety, its content disclosure requires additional analysis of the relevant components, defining the nature and content of which necessitates further scientific developments.

Current state of banking system being the important factor for stability and development of economic life of the country is elucidated in the article. The fundamental causes of the banking crisis as well as the main problems of banking sector and economic development of the whole country are revealed in it. It can be noted that systemic banking crisis is the result of interlacing of three groups of problems: the longstanding structural and institutional disproportions in the economy of Ukraine; systemic problems of banking system; abrupt aggravation of problems in banking system in 2014 under the influence of force-majeure factors in foreign policy and shocks caused by wrong actions of monetary regulator. Macroeconomic priorities for development of Ukrainian economy, intensive development of high-technology industry, science, technical and technological innovations being the main one of these priorities, as well as their implementation into industry and delivery for internal and external markets are presented in the article. The system of strategic and tactic actions for getting out of the crisis, as well as for developing of the banking sector and achieving macroeconomic priorities is also proposed in the article. The crucial tasks of economic policy should be as follows: cardinal improvement of the quality of public administration at the level of top-management officials in the government, National Bank and otherinstitutions of authority; development of packaged strategies and programs for the formation of effective industrial policy of Ukraine; prolongation of moratorium on agricultural lands privatization until the end of the crisis and prosperity growth of the population for enabling full-fledged participation of society in the future privatization. The first-priority steps to reduce systemic risks should be as follows: urgent appointment of high-professional and independent staff to the Board of Ukrainian National Bank and the improvement of juridical mechanisms of its influence on the Ukrainian National Bank management; performance of the reform of the National Bank concerning monetary and currency regulation that should be based on transition from dominance of constant-access operations to discretionary monetary policy. Under such conditions it will be possible to provide transition to flexible inflation targeting regime being the optimal compromise ensuring price stability and stimulating economic growth. ; В статье освещено современное состояние банковской системы Украины, которая является важным фактором стабильности и развития экономической жизни страны. Раскрываются фундаментальные причины банковского кризиса, главные проблемы развития банковского сектора и экономики страны в целом. Так, можно отметить, что системный банковский кризис является результатом переплетения трёх групп проблем: многолетних структурных и институциональных диспропорций в экономике Украины; системных проблем банковской системы; резкого обострения проблем банковской системы в 2014 году под влиянием форс-мажорных внешнеполитических факторов и шоков со стороны неправильных действий монетарного регулятора. В статье определены макроэкономические приоритеты развития украинской экономики, главный из которых − интенсивное развитие высокотехнологичной промышленности, науки, технических и технологических разработок, их внедрение в производство и вывод на внутренние и внешние рынки. Предложена система стратегических и тактических действий по выходу из кризиса, развития банковского сектора, а также достижения макроэкономических приоритетов развития. Ключевыми задачами экономической политики должны стать: кардинальное повышение качества государственного управления на уровне самых высоких должностей в правительстве, Национальном банке и в других институтах власти; разработка пакета стратегий и программ, которые сформируют эффективную промышленную политику Украины; продление моратория на приватизацию земель сельскохозяйственного назначения до выхода из кризиса и роста благосостояния населения для обеспечения возможности полноценного участия общества в будущей приватизации. Первоочередными шагами для снижения системных рисков должны быть: срочное назначение высокопрофессионального и независимого состава Совета НБУ и совершенствование юридического механизма его воздействия на Правление НБУ; проведение реформы Национального банка по поводу монетарного и валютного регулирования, которая должна базироваться на переходе от доминирования операций постоянного доступа к дискреционной монетарной политике. В этих условиях станет возможным переход к режиму гибкого инфляционного таргетирования, что предполагает оптимальный компромисс между обеспечением ценовой стабильности и стимулирования экономического роста. ; У статті висвітлено сучасний стан банківської системи України, яка є важливим чинником стабільності і розвитку економічного життя країни. Розкриваються фундаментальні причини банківської кризи, головні проблеми розвитку банківського сектору та економіки країни в цілому. Системна банківська криза є результатом переплетення трьох груп проблем: багаторічних структурних та інституційних диспропорцій економіки України; системних проблем банківської системи; різкого загострення проблем банківської системи у 2014 році під впливом форс-мажорних зовнішньополітичних чинників та шоків з боку неправильних дій монетарного регулятора. У статті визначені макроекономічні пріоритети розвитку української економіки, які сприятимуть виходу банківської системи з кризового становища, а також ефективному її функціонуванню та розвитку. Запропонована система стратегічних і тактичних дій щодо виходу із кризи, розвитку банківського сектору, а також досягнення макроекономічних пріоритетів країни. Ключовими завданнями економічної політики повинні стати: кардинальне підвищення якості державного управління на рівні найвищих посад в Уряді, Національному банку та в інших інститутах влади; розроблення пакету стратегій і програм, які сформують ефективну промислову політику України; продовження мораторію на приватизацію земель сільськогосподарського призначення до виходу із кризи і зростання добробуту населення для забезпечення можливості повноцінної участі суспільства у майбутній приватизації. Першочерговими кроками для зниження системних ризиків повинні бути: термінове призначення високопрофесійного та незалежного складу Ради НБУ і вдосконалення юридичного механізму її впливу на Правління НБУ; проведення реформи Національного банку щодо монетарного і валютного регулювання, яка повинна базуватися на переході від домінування операцій постійного доступу до дискреційної монетарної політики. За цих умов стане можливим перехід до режиму гнучкого інфляційного таргетування, що передбачає оптимальний компроміс між забезпеченням цінової стабільності і стимулювання економічного зростання.

Current state of banking system being the important factor for stability and development of economic life of the country is elucidated in the article. The fundamental causes of the banking crisis as well as the main problems of banking sector and economic development of the whole country are revealed in it. It can be noted that systemic banking crisis is the result of interlacing of three groups of problems: the longstanding structural and institutional disproportions in the economy of Ukraine; systemic problems of banking system; abrupt aggravation of problems in banking system in 2014 under the influence of force-majeure factors in foreign policy and shocks caused by wrong actions of monetary regulator. Macroeconomic priorities for development of Ukrainian economy, intensive development of high-technology industry, science, technical and technological innovations being the main one of these priorities, as well as their implementation into industry and delivery for internal and external markets are presented in the article. The system of strategic and tactic actions for getting out of the crisis, as well as for developing of the banking sector and achieving macroeconomic priorities is also proposed in the article. The crucial tasks of economic policy should be as follows: cardinal improvement of the quality of public administration at the level of top-management officials in the government, National Bank and otherinstitutions of authority; development of packaged strategies and programs for the formation of effective industrial policy of Ukraine; prolongation of moratorium on agricultural lands privatization until the end of the crisis and prosperity growth of the population for enabling full-fledged participation of society in the future privatization. The first-priority steps to reduce systemic risks should be as follows: urgent appointment of high-professional and independent staff to the Board of Ukrainian National Bank and the improvement of juridical mechanisms of its influence on the Ukrainian National Bank management; performance of the reform of the National Bank concerning monetary and currency regulation that should be based on transition from dominance of constant-access operations to discretionary monetary policy. Under such conditions it will be possible to provide transition to flexible inflation targeting regime being the optimal compromise ensuring price stability and stimulating economic growth. ; В статье освещено современное состояние банковской системы Украины, которая является важным фактором стабильности и развития экономической жизни страны. Раскрываются фундаментальные причины банковского кризиса, главные проблемы развития банковского сектора и экономики страны в целом. Так, можно отметить, что системный банковский кризис является результатом переплетения трёх групп проблем: многолетних структурных и институциональных диспропорций в экономике Украины; системных проблем банковской системы; резкого обострения проблем банковской системы в 2014 году под влиянием форс-мажорных внешнеполитических факторов и шоков со стороны неправильных действий монетарного регулятора. В статье определены макроэкономические приоритеты развития украинской экономики, главный из которых − интенсивное развитие высокотехнологичной промышленности, науки, технических и технологических разработок, их внедрение в производство и вывод на внутренние и внешние рынки. Предложена система стратегических и тактических действий по выходу из кризиса, развития банковского сектора, а также достижения макроэкономических приоритетов развития. Ключевыми задачами экономической политики должны стать: кардинальное повышение качества государственного управления на уровне самых высоких должностей в правительстве, Национальном банке и в других институтах власти; разработка пакета стратегий и программ, которые сформируют эффективную промышленную политику Украины; продление моратория на приватизацию земель сельскохозяйственного назначения до выхода из кризиса и роста благосостояния населения для обеспечения возможности полноценного участия общества в будущей приватизации. Первоочередными шагами для снижения системных рисков должны быть: срочное назначение высокопрофессионального и независимого состава Совета НБУ и совершенствование юридического механизма его воздействия на Правление НБУ; проведение реформы Национального банка по поводу монетарного и валютного регулирования, которая должна базироваться на переходе от доминирования операций постоянного доступа к дискреционной монетарной политике. В этих условиях станет возможным переход к режиму гибкого инфляционного таргетирования, что предполагает оптимальный компромисс между обеспечением ценовой стабильности и стимулирования экономического роста. ; У статті висвітлено сучасний стан банківської системи України, яка є важливим чинником стабільності і розвитку економічного життя країни. Розкриваються фундаментальні причини банківської кризи, головні проблеми розвитку банківського сектору та економіки країни в цілому. Системна банківська криза є результатом переплетення трьох груп проблем: багаторічних структурних та інституційних диспропорцій економіки України; системних проблем банківської системи; різкого загострення проблем банківської системи у 2014 році під впливом форс-мажорних зовнішньополітичних чинників та шоків з боку неправильних дій монетарного регулятора. У статті визначені макроекономічні пріоритети розвитку української економіки, які сприятимуть виходу банківської системи з кризового становища, а також ефективному її функціонуванню та розвитку. Запропонована система стратегічних і тактичних дій щодо виходу із кризи, розвитку банківського сектору, а також досягнення макроекономічних пріоритетів країни. Ключовими завданнями економічної політики повинні стати: кардинальне підвищення якості державного управління на рівні найвищих посад в Уряді, Національному банку та в інших інститутах влади; розроблення пакету стратегій і програм, які сформують ефективну промислову політику України; продовження мораторію на приватизацію земель сільськогосподарського призначення до виходу із кризи і зростання добробуту населення для забезпечення можливості повноцінної участі суспільства у майбутній приватизації. Першочерговими кроками для зниження системних ризиків повинні бути: термінове призначення високопрофесійного та незалежного складу Ради НБУ і вдосконалення юридичного механізму її впливу на Правління НБУ; проведення реформи Національного банку щодо монетарного і валютного регулювання, яка повинна базуватися на переході від домінування операцій постійного доступу до дискреційної монетарної політики. За цих умов стане можливим перехід до режиму гнучкого інфляційного таргетування, що передбачає оптимальний компроміс між забезпеченням цінової стабільності і стимулювання економічного зростання.

Introduction. High level of ecological culture in modern society is the most important condition of self-preservation and sustainable development of a human civilization. The processes of globalization force to consider environmental problems with a support on polycultural practice, to take into account national and regional peculiarities in their integrity. Thus, there is the need of the international cooperation not only at the government level, but also at the levels of expert communities, separate groups of society and citizens of the country. Moreover, ecological culture is constantly highlighted in numerous studies, materials and documents of the international forums, summits and conferences of the UN and UNESCO. The aim of this publication is to present the authors' didactic complex of development tools of ecological culture of students, and to show the potential of teaching foreign languages (on the example of French) for students' ecological culture formation by means of development of cross-cultural communicative competence. Methodology and research methods. Culturological approach has been chosen as a key approach for creation of integrative model of development of ecological culture. The methods involve: the system-based analysis of the content of ecological education; generalization of the theory and practice of implementation of the international strategies of ecological culture development and the analysis of efficiency of the pedagogical technologies intended for this purpose; modeling of the process of formation of ecological culture of students. The diagnostics of components of students' ecological culture has been performed by means of internal questioning, observation, and comparative analysis of group interactions. Also, pedagogical ascertaining experiments, methods of pedagogical design for forms of the educational environment organization, design of the educational programmes, and methods of graphical representation of the research results have been involved. Results and scientific novelty. New principles for the development of ecological culture are singled out. It is stated that intercultural communication is becoming the main mechanism for ecological culture development. Selection of the most productive innovative pedagogical technologies of ecological competence formation of students is carried out. Based on the obtained students' questioning data, the factors promoting the increase of the individual ecological culture level are defined. It has become clear that pupils attach the greatest importance to the participation in international ecological projects, ecological tourism and acquaintance with traditions of different nationalities; at the same time, the role of foreign languages knowledge, reading foreign non-translated sources on environmental issues, and, in general, the importance of cross-cultural communication are estimated by students at a very low level. The authors conclude that relatively little attention is drawn to the issues of ecological culture in the process of foreign languages learning in higher education institutions; students practically do not get the experience of intercultural interaction. The integrative didactic model of ecological culture formation among students is offered. Consequently, intercultural communication plays an important part in the development of ecological culture formation. The educational programme of the course «Development of Ecological Culture of Students in the course of Intercultural Communication in French» is designed on the basis of the proposed model; the results of its approbation are described. Practical significance. The materials of the article can be useful when updating the content of the discipline «Foreign Language», and improvement of the educational process at higher school aimed at the development of students' ecological culture as well. ; Введение. Высокий уровень экологической культуры в современном обществе является важнейшим условием самосохранения и устойчивого развития человеческой цивилизации. Процессы глобализации заставляют рассматривать экологические проблемы с опорой на поликультурную практику, учитывать национальные и региональные особенности в их целостности и совокупности, для чего требуется международное сотрудничество не только на правительственном уровне, но и на уровнях экспертных сообществ, отдельных страт социума и конкретных граждан. На это указывают многочисленные исследования, материалы и документы международных форумов, саммитов и конференций ООН и ЮНЕСКО. Цель данной публикации – представить авторский дидактический комплекс средств развития экологической культуры студентов и продемонстрировать потенциал преподавания иностранных языков (на примере французского) для формирования экологической культуры студентов посредством развития межкультурной коммуникативной компетентности. Методология и методики. При создании интегративной модели развития экологической культуры в качестве ведущего был избран культурологический подход. Во время работы были использованы системный анализ содержания экологического образования; обобщение теории и практики реализации международных стратегий развития экологической культуры и анализ эффективности педагогических технологий, предназначенных для этой цели; моделирование процесса формирования экологической культуры студентов. Диагностика компонентов экологической культуры студентов осуществлялась с помощью очного анкетирования, наблюдения, сравнительного анализа групповых взаимодействий учащихся. Были задействованы также педагогический констатационный эксперимент, методы педагогического проектирования форм организации образовательной среды, дизайн образовательной программы, методы графического представления результатов исследования. Результаты и научная новизна. Выделены принципы развития экологической культуры. Обосновывается, что основным механизмом этого развития в глобальном мире становится межкультурная коммуникация. Произведен отбор наиболее продуктивных, с точки зрения авторов, инновационных педагогических технологий формирования экологической компетентности студентов. На основе полученных анкетных данных определены факторы, способствующие, по мнению студентов, повышению уровня индивидуальной экологической культуры. Выяснилось, что наибольшее значение учащиеся придают участию в международных экологических проектах, экологическому туризму и знакомству с традициями разных народов; вместе с тем очень низко оценивают роль знания иностранных языков, чтения зарубежных непере-водных источников по вопросам экологии и в целом значимость межкультурного общения. Сделан вывод о том, что при изучении иностранных языков в вузе не уделяется должного внимания вопросам экологической культуры и обучающиеся практически не получают опыта межкультурного взаимодействия. Предложена интегративная дидактическая модель формирования экологической культуры студентов, системообразующим ядром которой является межкультурная коммуникация. На базе модели спроектирована образовательная программа курса «Развитие экологической культуры студентов в процессе межкультурной коммуникации на французском языке»; описаны итоги ее апробации. Практическая значимость. Материалы статьи могут быть полезны для совершенствования содержания дисциплины «Иностранный язык» и в целом образовательного процесса в высшей школе, направленного на развитие экологической культуры студентов.

Цель. Проанализировать миграцию рабочей силы; целый комплекс проблем, связанный с ней, которые требуют научного осмысления; в частности, влияние заработков, отправленных рабочими мигрантами в страну основного проживания, на уровень бедности и неравенство доходов в стране-получателе этих средств. Важность: Таджикские трудовые мигранты по численности занимают второе место в РФ, а денежные средства, отправленные мигрантами, составляют эквивалентно почти половину от ВВП и являются важным источником доходов населения и фактором экономического развития страны. Методы. Использовались методы описательной статистики, сравнительного анализа. Результаты. Таджикистан имеет большое количество мигрантов, по численности больше чем некоторые коренные жители России. Если первая группа мигрантов была почти полностью образована ввиду угрозы для жизни, во время и после гражданской войны то вторая, или новая волна мигрантов формировалась в основном под воздействием разных социально экономических факторов. Российская Федерация была основной страной проживания новых мигрантов, выезжающих как на сезонную, так и на постоянную работу. Таджикские мигранты удовлетворяет спрос на вакансии там, где ее невозможно удовлетворить за счет внутренних ресурсов. Правительства стран-доноров и стран-реципиентов рабочей силы должны контролировать потоки миграции рабочей силы. Утечка мозгов является серьезной проблемой для развивающихся стран-доноров, так же как нелегальная миграция для стран-реципиентов. Политика контроля миграции должна быть сбалансированной, для того чтобы не поощрять нелегальную миграцию, одновременно не должна быть достаточно суровой, чтоб не создавать препятствий для притока необходимой рабочей силы. Высокий уровень неравенства доходов населения имеет прямое влияние на миграцию рабочей силы. Чем больше неравенство, тем выше темп международной трудовой миграции. Следовательно, высокий темп международной миграции рабочей силы стимулирует большой объем ремиттансов. С другой стороны, он снижает производительный потенциал и затормаживает экономическое развитие страны-донора, но так как ремиттансы используются как инвестиционный инструмент, возможно, отрицательное влияние миграции рабочей силы будет сглажено за счет инвестиций. Неофициальные ремиттансы (по мнению экспертов) составляют тридцать процентов от внешних ремиттансов, отправленных в Таджикистан. Необходимо стимулировать официальные каналы отправки денежных переводов путем применения различных бонусных и льготных программ для отправителей и получателей ремиттансов, а также увеличивая доступность услуг поставщиков. В случае гипотетической ситуации, при которой поток ремиттансов в Таджикистан прекратится или сокращается уровень бедности в Таджикистан резко возрастет. Заключение. В кратчайшие сроки необходимо решить уравнение минимум с тремя неизвестными. Первое неизвестное как привлечь работодателей к таджикскому рынку труда? Второе как быстро, эффективно реанимировать миграционную ситуацию после продолжительного спада и сокращения производства? Третье неизвестное как денежные переводы мигрантов поставить на рельс экономики страны? До сих пор попытки оценить таджикский миграционный фактор оставались, для Таджикистана и для России, задачей теоретической. Пришло время перевести расчёты в практическую плоскость, чтобы понять, какую экономическую, социальную выгоду может принести нашим странам трудовой мигрант. ; Goal. Analyze labor migration; the whole complex of problems associated with it, which require scientific understanding; in particular the impact of earnings, migrant workers sent to the main residence, the level of poverty and income inequality in the country of the recipient of these funds. Importance: Tajik labor migrants in number in second place in the Russian Federation, and the money sent by migrants constitute equivalent to almost half of GDP and are an important source of income of the population and a factor in economic development. Methods. We used the methods of descriptive statistics, comparative analysis. Results. Tajikistan has a large number of migrants, according to the number of more than a few indigenous people of Russia. If the first group of migrants was almost completely formed because of the threat to life during and after the civil war, then the second, and a new wave of migrants was formed mainly under the influence of various socio economic factors. The Russian Federation was the main country of residence of new migrants leaving both seasonal and permanent job. Tajik migrants meets the demand for jobs where it can not be satisfied by internal resources. The governments of donor and recipient countries have to control labor flows of labor migration. Brain drain is a serious problem for the developing donor countries, as well as illegal migration for the recipient countries. migration control policy should be balanced, in order to discourage illegal migration, at the same time should not be severe enough so as not to create obstacles to the inflow of the necessary workforce. High levels of income inequality has a direct impact on labor migration. The greater the inequality, the higher the rate of international labor migration. Consequently, the high rate of international labor migration stimulates large amount remittansov. On the other hand, it reduces the productive potential and inhibits the economic development of the donor country, but as remittansy used as an investment tool, it is possible, the negative impact of labor migration will be smoothed through investment. Informal remittansy (according to experts) make up thirty percent of the external remittansov sent to Tajikistan. It is necessary to encourage formal remittances sent channels through the use of various bonus and benefit programs for senders and recipients remittansov, as well as increasing the availability of service providers. In the case of a hypothetical situation in which remittansov flow in Tajikistan stopped or reduced the level of poverty in Tajikistan will increase dramatically. Conclusion. In the shortest time necessary to solve the equation at least three unknowns. The first unknown how to attract employers to the Tajik labor market? The second how to quickly and effectively to revive the migration situation after a prolonged recession and decline in production? The third unknown how remittances are put on the rails of the economy? Until now, attempts to assess the Tajik migration factor remained, Tajikistan and Russia, the theoretical task. The time has come to translate into practical calculations to understand how the economic, social benefits can bring to our country the migrant worker.

For over fifteen years, several regions have suffered serious human rights violations and breaches of IHL. Thousands of peasants, union leaders and political leaders have been killed, disappeared, displaced, forced into exile, and so on, but who are the perpetrators of such violations? On today's globalized world the conflict actors remain the same for other times?, Does the crime has evolved and progressed to other areas?, What factors make people who commit such violations are likely to be held responsible?All of the above questions, try to be addressed in this article where it's being from theoretical sources on the principles and functioning of markets be closer to the Colombian reality, especially multinational corporations act Chiquita Brands, Dole, Del Monte and Drummond, from operating in Colombia, more than eighty years, in the case of Chiquita Brands. This is to prove that these companies, as higher denominations of paramilitary leaders in Colombia have had no qualms about paying these illegal armed groups to end just with the participation of workers and communities in decisions their environment.In this regard million Colombians, belonging to the most vulnerable groups of Colombian society, die, disappear, are tortured, displaced, exiled, etc. As a result of the actions of multinationals established in our country that not only leverage our resources and our workforce at a very low price, but that fund illegal groups to commit the most serious human rights violations, in order to expand and increase profits.We try to show the magnitude of the negative consequences caused by the multinationals in our territory and the other possible scenarios to go in search of justice against such violations. Thus, the lack of speed and efficiency of the Colombian justice against the actions of such multinationals in our territory, refers to another mechanism we have had to use the victims of these companies: American podium with basis for the "ALIEN TORT CLAIM ACT CLAUSE - ATCA - foreign torts in violation of the law of nations, statute that prohibits and punishes the serious human rights violations of United States nationals abroad or foreigners in the U.S. territory.This is the only way that specific field of human rights violations victims can make use of events caused by these companies in Colombia, as the United States has been characterized as a country reserved the ratification of various human rights instruments and international humanitarian law, as the Rome Statute.However, lack of internal regulations regarding human rights violations as mentioned above, various court decisions have been based on the Act on Liability for Damage to Aliens (Alien Tort Claims Act or ATCA, Alien Tort Statute) ; Durante casi ocho décadas varias regiones del país han sufrido graves violaciones a los derechos humanos e infracciones al DIH. Miles de campesinos, líderes sindicales y dirigentes políticos han sido asesinados, desaparecidos, desplazados, obligados a exiliarse, etc., pero ¿quiénes son los causantes de esas violaciones?, ¿en el actual mundo globalizado los actores del conflicto siguen siendo los mismos de otros tiempos?, ¿el crimen ha evolucionado y avanzado a otras esferas?, ¿qué factores hacen que quienes cometen tales violaciones sean susceptibles de ser declarados responsables?Los anteriores cuestionamientos tratan de abordarse en el presente artículo, el cual intenta hacer una lectura de la realidad colombiana, a partir de fuentes teóricas sobre los principios y funcionamiento de los mercados, especialmente, el actuar de algunas empresas multinacionales, en este caso: Chiquita Brands, Dole, Del Monte y Drummond, con presencia en Colombia, desde hace más de ochenta años, como es el caso de Chiquita Brands. Con ello, se trata de demostrar que estas empresas, según confesiones de los más altos jefes paramilitares de Colombia, no han tenido ningún reparo en pagar a estos grupos armados ilegales para aumentar su lucro y acabar con la voz de los trabajadores y de las comunidades y así ampliar de manera descomunal sus márgenes de ganancia.En tal sentido, millones de colombianos pertenecientes a los grupos más vulnerables de la sociedad, mueren, desaparecen, son torturados, desplazados, exiliados, etc., como consecuencia de algunas acciones de las multinacionales instaladas en el país que no sólo aprovechan nuestros recursos y nuestra mano de obra a muy bajo precio, sino que financian a grupos ilegales para cometer las más graves violaciones de derechos humanos, con el objetivo de expandirse y aumentar sus ganancias. Intento mostrar la magnitud de las consecuencias humanitarias, sociales y políticas causadas por las multinacionales en nuestro territorio y otros posibles escenarios para ir en búsqueda de justicia ante tales vulneraciones. De esa forma, ante la falta de celeridad y eficacia de la justicia colombiana frente a las acciones de estas multinacionales en nuestro país, se hace referencia a otro mecanismo del que han tenido que usar las víctimas: los estrados estadounidenses fundamentados en la "Clausula Alien Tort Claim Act" – ATCA - responsabilidad extracontractual extranjera, en violación a la ley de las naciones, estatuto que prohíbe y castiga las graves violaciones de derechos humanos de nacionales estadounidenses en el extranjero o de extranjeros en el territorio estadounidense.Este es el único camino que en el campo específico de las violaciones a los derechos humanos del que pueden hacer uso las víctimas de delitos causados por estas empresas en territorio colombiano, ya que Estados Unidos se ha caracterizado por ser un país reservado en cuanto a la ratificación de diversos instrumentos de derechos humanos y derecho internacional humanitario, como el Estatuto de Roma.Sin embargo, a falta de normatividad interna con relación a violaciones de derechos humanos como ya se mencionó, diversas decisiones judiciales se han basado en la Ley de Responsabilidad por Daños a Extranjeros (Alien Tort Claims Act o Alien Tort Statute-ATCA).

This article outlines the philosophical and educational paradigm of new approaches in the process of self­identity at school period, the prospects for transformation of educational content as a means of self­identity of the student. It describes the components of the school education content: informational and active (with cognitive, value, technological, developmental components), communicative and reflexive. Changes of the paradigmatic framework of schooling are going on in the context of the content and quality of education improvement concept. The concept of secondary education is determined by the following components: «learning as a process», «participants of learning process», «learning time», «institution» and «educational technologies». Conceptual center of school is a person. Means of students' personal potential realization determine the future of human development in the twentieth century. The following should be fulfilled: content focusing on educational results, which are formed as key competences; introducing in the disciplinary approach and program optimization in different subjects and coursebooks, practical usage of the content and its optimization; using assessing technologies which are true to life. Philosophy of education and practical pedagogy have identified the main strategic goal of humanizing the sphere of education. In her center of attention is the personality of the student, his personality, the formation of potential opportunities for self-expression and self-development, creative thinking. School education is a synthesis of learning and individual cognitive activity, education and self-education, development and self-development, maturing and socialization of students, preparing them for an adult and independent life. Metaphorically, education is perceived by our society as a process of creating an image of a person in an individual. All these processes are inseparable, which is why in the post-classical philosophical and educational paradigm education is considered as a multilevel space in which specific educational and educational processes take place, creating conditions for self-development of the individual. Thus, education is a multi-level structure in which society first of all creates conditions for self-development and self-realization of the individual, and the actual education and upbringing in a general educational institution serves only as an instrument for achieving this socially significant goal. Today, the society's need for successful socialization of schoolchildren is felt very acutely. Further integration of educational factors is planned: school, family, micro-and macro-society. The profound socio-economic and political changes create conditions for changes in all spheres of education, the content of the work of educational institutions, the technology of school education and the updating of methodological pedagogical tools. All modernization processes and innovations that are taking place in educational institutions increase the relevance of education and training problems, which, accordingly, enhances the vector of educational work on the basis of the ideas of humane pedagogy, the awakening of their own activity of students, the disclosure of personal potentials. The rather intensive attention to the problem of self-realization is related to the understanding of its decisive role in the development of the personality, the orientation of the modern school on the differentiation and the stability of learning, which in turn determines the need to create conditions that will allow the student to uncover and realize the internal potential. In this context, an active search for the most effective management models should take place: content content of the educational process in accordance with the society's demand for a clear, consistent and understandable structure of education in a general education school, enhancing the openness of school education for understanding and appropriate assessment of parents and society as the main customers educational service. The society defined the special role of the teacher at all levels of the educational activity of the individual in relation to the formation of the real content and quality of knowledge, skills and abilities. The level of self-actualization of students to effective and effective acquisition of knowledge and skills at the level of time requirements depends on his pedagogical actions and participation in this process of the parents' community, the student's staff. ; У статті розглядається філософсько­освітня парадигма пошуку нових підходів у процесі самореалізації особистості в шкільний період, перспективи трансформації змісту освіти як засобу самореалізації особистості школяра. Дається характеристика компонентів змісту шкільної освіти: інформаційно­діяльнісного (із пізнавальною, ціннісною, технологічною, розвивальною), комунікативною та рефлексивною складовими). Зміни парадигмальних засад шкільної освіти проходять у контексті концепту розвитку змісту та якості освіти, їх удосконалення. Концепт середньої освіти визначають по наступних складових: «навчання як процес», «учасник навчального процесу», «час навчання», «навчальний заклад» та «навчальні технології». Концептуальним центром шкільної освіти є людина. Засоби реалізації особистісного потенціалу школяра визначають у перспективі сталий розвиток людства у ХХІ столітті. Потрібно реалізовувати: фокусування змісту на навчальних результатах, виписаних у форматі ключових компетентностей; запровадження міжпредметного підходу та оптимізація змісту програм з предметів, навчальних підручників; практичне застосування змісту та його оптимізація; застосування оцінних технологій, що наближені до життєвих ситуацій. ; У статті розглядається філософсько­освітня парадигма пошуку нових підходів у процесі самореалізації особистості в шкільний період, перспективи трансформації змісту освіти як засобу самореалізації особистості школяра. Дається характеристика компонентів змісту шкільної освіти: інформаційно­діяльнісного (із пізнавальною, ціннісною, технологічною, розвивальною), комунікативною та рефлексивною складовими). Зміни парадигмальних засад шкільної освіти проходять у контексті концепту розвитку змісту та якості освіти, їх удосконалення. Концепт середньої освіти визначають по наступних складових: «навчання як процес», «учасник навчального процесу», «час навчання», «навчальний заклад» та «навчальні технології». Концептуальним центром шкільної освіти є людина. Засоби реалізації особистісного потенціалу школяра визначають у перспективі сталий розвиток людства у ХХІ столітті. Потрібно реалізовувати: фокусування змісту на навчальних результатах, виписаних у форматі ключових компетентностей; запровадження міжпредметного підходу та оптимізація змісту програм з предметів, навчальних підручників; практичне застосування змісту та його оптимізація; застосування оцінних технологій, що наближені до життєвих ситуацій.