(uk) Ця публікація розкриває цілісну канву життєдіяльності І.Фещенка-Чопівського, показує його як політика, дипломата, ученого, видатного українця, котрий органічно увібрав українську культуру, національний характер і до останніх днів не втратив почуття національної гідності й віри в державотворчі сили свого народу. ; (en) The life activity of I. Feshenco-Chopivscogo is considered in the article. The publication shows him as a politician, a diplomat and an outstanding Ukrainian. His personality harmoniously absorbed the Ukrainian culture and national character. He didn't lose the feeling of national dignity and deep faith in the ability of his nation to build the State.
УДК: 330.341.1(477)(045) кандидат економічних наук, Тарасова І. І., Каморіна К. А.Вінницький торговельно-економічний інститутКиївського національного торговельно-економічного університетуІнноваційна діяльність України в контексті європейської інтеграціїУ статті досліджено основні аспекти та тенденції розвитку інноваційної політики в Україні, розглянуті проблеми інноваційної підтримки підприємств України, були визначені основні завдання, методи та пріоритетні напрямки інноваційної політики України. А також був зроблений порівняльний аналіз ефективності інновацій в Європейському Союзі та в Україні. Ключові слова: Європейський Союз, інноваційний розвиток, інноваційні витрати, інноваційна політика, малі та середні підприємства.кандидат экономических наук, Тарасова И. И., Каморина Е. А. Инновационная деятельность Украины в контексте европейской интеграции/ Винницкий торгово-экономический інститут Киевского торгово-экономического университетаВ статье исследованы основные аспекты и тенденции развития инновационной политики в Украине, рассмотрены проблемы инновационной поддержки предприятий Украины, были определены основные задачи, методы и приоритетные направления инновационной политики Украины. А также был произведен сравнительный анализ эффективности инноваций в странах Европейского Союза и Украине.Ключевые слова: Европейский Союз, инновационное развитие, инновационные расходы, инновационная политика, малые и средние предприятия.candidate of Ekonomic Sciences, I. Tarasova, K. Kamoryna Innovative activities of Ukraine in the context of european integration/ Vinnitsa Trade and Economic Institut of Kyiv Trade and Economic UniversityThis article investigates the main aspects and trends in innovation policy in Ukraine, the problems of innovation support enterprises of Ukraine, defines the main objectives, methods and priorities for innovation policy in Ukraine. And was made a comparative analysis of the effectiveness of innovations in the European Union and Ukraine.Keywords: European Union, innovative development, innovation expenses, innovation policy, small and medium enterprises.
The article argues that the life-creativity of Academician Ivan Andriiovych Ziaziun was subordinated to the ideals of serving his people. His "Pedagogy of good" is valuable for his natural synthesis of the principles of nationality, citizenship, patriotism, endowed with transcendental educational functions for "living and unborn" generations. It serves as a solid foundation for national education in the context of strengthening Ukrainian identity. It is substantiated that the disappearance of ethnic identity, manifested in aspects of language, national memory, traditions, symbols, culture, makes it impossible to perceive and motivate belonging to Ukrainian ethnic identity and pride for it. In the academic and pedagogical environment of this strategy, I. Ziaziun always adhered to his traditional "sense of honor, dignity and significance of education in society." He clearly understood how important it is for a teacher, a pupil, a student, and finally a state who seeks subjectivity in the world community, to balance the fundamental components of real and humane education in order to "take on the challenge of time with dignity." These ideas are designed on the conscious experience of the adoption of the principles of culture and nature compatibility and multiculturalism. The attention is paid to foreign achievements in improving the quality of educational systems through the dialogue of cultures that stimulates the development of education, industrialization, democratization, innovation of technological processes. By giving a general assessment of the results of cultural contacts, you can find numerous universal achievements of countries and peoples related to various cultural and philosophical models. ; У статті доводиться, що життєтворчість академіка Івана Андрійовича Зязюна була підпорядкована ідеалам служіння своєму народу. Його «Педагогіка добра» є цінною своїм природним синтезом принципів народності, громадянськості, патріотичності, наділена трансцендент- ними виховними функціями для «живих і ненарожденних» поколінь. Вона слугує надійним опертям для національної освіти в умовах зміцнення української ідентичності. В академічно-педагогічному середовищі І. Зязюн завжди керувався «відчуттям честі, достоїнства і значущості освіти в суспільстві». Він добре розумів, наскільки для педагога, учня, студента, нарешті держави, що прагне суб'єктності у світовому співтоваристві, значущим є збалансування фундаментальних складових реальної і гуманної освіти, щоб «з гідністю прийняти виклик часу».
The article argues that the life-creativity of Academician Ivan Andriiovych Ziaziun was subordinated to the ideals of serving his people. His "Pedagogy of good" is valuable for his natural synthesis of the principles of nationality, citizenship, patriotism, endowed with transcendental educational functions for "living and unborn" generations. It serves as a solid foundation for national education in the context of strengthening Ukrainian identity. It is substantiated that the disappearance of ethnic identity, manifested in aspects of language, national memory, traditions, symbols, culture, makes it impossible to perceive and motivate belonging to Ukrainian ethnic identity and pride for it. In the academic and pedagogical environment of this strategy, I. Ziaziun always adhered to his traditional "sense of honor, dignity and significance of education in society." He clearly understood how important it is for a teacher, a pupil, a student, and finally a state who seeks subjectivity in the world community, to balance the fundamental components of real and humane education in order to "take on the challenge of time with dignity." These ideas are designed on the conscious experience of the adoption of the principles of culture and nature compatibility and multiculturalism. The attention is paid to foreign achievements in improving the quality of educational systems through the dialogue of cultures that stimulates the development of education, industrialization, democratization, innovation of technological processes. By giving a general assessment of the results of cultural contacts, you can find numerous universal achievements of countries and peoples related to various cultural and philosophical models. ; У статті доводиться, що життєтворчість академіка Івана Андрійовича Зязюна була підпорядкована ідеалам служіння своєму народу. Його «Педагогіка добра» є цінною своїм природним синтезом принципів народності, громадянськості, патріотичності, наділена трансцендент- ними виховними функціями для «живих і ненарожденних» поколінь. Вона слугує надійним опертям для національної освіти в умовах зміцнення української ідентичності. В академічно-педагогічному середовищі І. Зязюн завжди керувався «відчуттям честі, достоїнства і значущості освіти в суспільстві». Він добре розумів, наскільки для педагога, учня, студента, нарешті держави, що прагне суб'єктності у світовому співтоваристві, значущим є збалансування фундаментальних складових реальної і гуманної освіти, щоб «з гідністю прийняти виклик часу».
In the article the problems of tutoring, as component individualization of studies, are considered. Authors estimate the attempts of some Ukrainian scientists to equate the functions of tutor and of counsel known yet from soviet times of academic group critically. Moreover, the current Ukrainian legislation does not give determination of concept "counsel" and does not envisage this activity. Implementation of tutor functions needs certain knowledge and abilities, forming of that is not envisaged by maintenance of traditional preparation of teacher and personality internalss that today does not have support in the legislative field of Ukraine. Therefore that is why logically to lean against western scientific and practical revisions from this object. Actuality and necessity of tutoring, – here authors support opinion of some other scientists, - are conditioned by the primary purpose of British education – by the development of ability to think, that is realized in mainly due to independent work of student at accompaniment of tutor. Authors pay attention to that in Oxford and Cambridge of tutors occupy important position as regular units, providing a feed-back between a student and concrete teacher and all faculty advisors. Tutor here is a tutor that is fastened after every student, and conducts him to the end of studies. He elects the programs for a ward student, recommends him the certain algorithm of study, and controls all process. Due to the role of counsels of studies in Oxford becomes individual in a great deal. The German model of education, that envisaged no freedom and choice and only hard discipline and limitation, was used in Ukraine, This model was brought yet in the days of tsar's Russia by М. Lomonosov. But present time requires from education new approaches, methods and facilities. One from such systems and there is tutoring. Thus, there is an urgent requirement in bringing of profession of tutor to the National classifier of Ukraine SK 003: a 2010 «Classifier of professions». ; В статті розглянуті проблеми тьюторинга, як складової індивідуалізації навчання. Автори критично оцінюють спроби деяких українських вчених ототожнювати функції тьютора і відомого ще з радянських часів куратора академічної групи. Більше того, чинне українське законодавство не дає визначення поняття «куратор» і не передбачає цю діяльність. Виконання функцій тьютора потребує певних знань і вмінь, формування яких не передбачено змістом традиційної підготовки викладача і особистісних якостей, які сьогодні не мають підтримки в законодавчому полі України. Тому логічно тому спиратися на західні наукові і практичні доробки з цього предмету. Актуальність та необхідність тьюторингу, – тут автори підтримують думку деяких інших вчених, – обумовлена основною метою британської освіти – розвитком уміння мислити, яке реалізовується в переважно завдяки самостійній роботі студента за супроводу тьютора. Автори звертають увагу на те, що в Оксфорді й Кембриджі тьютори займають важливе становище як штатні одиниці, забезпечуючи зворотній зв'язок між студентом і конкретним викладачем та всім професорсько-викладацьким складом. Тьютор тут – це наставник, який закріплюється за кожним студентом, і веде його до кінця навчання. Він підбирає програми для підопічного студента, рекомендує йому певний алгоритм зайняття, контролює увесь процес. Завдяки ролі кураторів навчання в Оксфорді стає багато в чому індивідуальним. В Україні застосовувалась німецька модель освіти, яка не передбачала ніякої свободи і вибору, а лише жорстку дисципліну і обмеження. Цю модель привіз ще за часів царської Росії М. Ломоносов. Але сьогодення вимагає від освіти нових підходів, методів і засобів. Одною з таких систем і є тьюторингу. Навіть в далеко не найпрогресивнішій країні світу Росії нині посада «тьютор» включена в державний реєстр професій. Таким чином, існує нагальна потреба у внесенні професії тьютор до Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій».
In the article the problems of tutoring, as component individualization of studies, are considered. Authors estimate the attempts of some Ukrainian scientists to equate the functions of tutor and of counsel known yet from soviet times of academic group critically. Moreover, the current Ukrainian legislation does not give determination of concept "counsel" and does not envisage this activity. Implementation of tutor functions needs certain knowledge and abilities, forming of that is not envisaged by maintenance of traditional preparation of teacher and personality internalss that today does not have support in the legislative field of Ukraine. Therefore that is why logically to lean against western scientific and practical revisions from this object. Actuality and necessity of tutoring, – here authors support opinion of some other scientists, - are conditioned by the primary purpose of British education – by the development of ability to think, that is realized in mainly due to independent work of student at accompaniment of tutor. Authors pay attention to that in Oxford and Cambridge of tutors occupy important position as regular units, providing a feed-back between a student and concrete teacher and all faculty advisors. Tutor here is a tutor that is fastened after every student, and conducts him to the end of studies. He elects the programs for a ward student, recommends him the certain algorithm of study, and controls all process. Due to the role of counsels of studies in Oxford becomes individual in a great deal. The German model of education, that envisaged no freedom and choice and only hard discipline and limitation, was used in Ukraine, This model was brought yet in the days of tsar's Russia by М. Lomonosov. But present time requires from education new approaches, methods and facilities. One from such systems and there is tutoring. Thus, there is an urgent requirement in bringing of profession of tutor to the National classifier of Ukraine SK 003: a 2010 «Classifier of professions». ; В статті розглянуті проблеми тьюторинга, як складової індивідуалізації навчання. Автори критично оцінюють спроби деяких українських вчених ототожнювати функції тьютора і відомого ще з радянських часів куратора академічної групи. Більше того, чинне українське законодавство не дає визначення поняття «куратор» і не передбачає цю діяльність. Виконання функцій тьютора потребує певних знань і вмінь, формування яких не передбачено змістом традиційної підготовки викладача і особистісних якостей, які сьогодні не мають підтримки в законодавчому полі України. Тому логічно тому спиратися на західні наукові і практичні доробки з цього предмету. Актуальність та необхідність тьюторингу, – тут автори підтримують думку деяких інших вчених, – обумовлена основною метою британської освіти – розвитком уміння мислити, яке реалізовується в переважно завдяки самостійній роботі студента за супроводу тьютора. Автори звертають увагу на те, що в Оксфорді й Кембриджі тьютори займають важливе становище як штатні одиниці, забезпечуючи зворотній зв'язок між студентом і конкретним викладачем та всім професорсько-викладацьким складом. Тьютор тут – це наставник, який закріплюється за кожним студентом, і веде його до кінця навчання. Він підбирає програми для підопічного студента, рекомендує йому певний алгоритм зайняття, контролює увесь процес. Завдяки ролі кураторів навчання в Оксфорді стає багато в чому індивідуальним. В Україні застосовувалась німецька модель освіти, яка не передбачала ніякої свободи і вибору, а лише жорстку дисципліну і обмеження. Цю модель привіз ще за часів царської Росії М. Ломоносов. Але сьогодення вимагає від освіти нових підходів, методів і засобів. Одною з таких систем і є тьюторингу. Навіть в далеко не найпрогресивнішій країні світу Росії нині посада «тьютор» включена в державний реєстр професій. Таким чином, існує нагальна потреба у внесенні професії тьютор до Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій».
Досліджено основні напрямки вивчення реклами в межах предмета окремих соціогуманітарних наук. Подано визначення реклами як цілісного суспільно-економічного явища, яке складається з трьох базових компонентів: реклама як твір, кінцеве втілення ідей замовника у матеріальній та ідеальній формах; реклама – як діяльність, тобто реклама як професія; реклама як невід'ємна частина соціального простору індивіда. Окреслено межі наукового соціогуманітарного поля. Відповідно представлено основні аспекти досліджень реклами з точки зору мистецтвознавства, соціології, культурології, історії, психології, політології, філософії та лінгвістики. Доведено, що дослідженням соціогуманітарного поля властива постійна дисциплінарна взаємодія в предметному дослідженні реклами (утворення пар лінгвістика-психологія, політологія-психологія, соціологія-психологія). До головних стратегій наукових досліджень реклами в рамках соціогуманітарного поля віднесено: стратегію єдиного базового підходу: визнання реклами як двостороннього комунікативного процесу; стратегію обміну: відмова від дослідження в рамках предмета окремої дисципліни, активна взаємодія з суміжними науками щодо тематики дослідження; застосування принципу взаємного наукового збагачення; стратегію майбутнього: акцентування уваги на нових технологіях, методиках, схемах впровадження реклами у соціальний простір, спроба футурологічного аналізу. Доведено значну роль міждисциплінарної наукової взаємодії у вивченні реклами як соціального явища.
Авторитет в освітньому просторі поступово втілювали український педагог Антон Макаренко і Зігмунд Фрейд, професор невропатології (Австрія). Вони критикують появу «бунту мас» у теорії психосексуального та гуманістичного розвитку індивіда, обумовлють його участь у духовно-історичних подіях. Засновники власної версії філософського піднесення не сприймали появу у європейському житті режимів тоталітаризму і войовничого націоналізму влади чи її ксенофобські прояви, діяли як європейські носії статусу демократичного патріотизму і гуманізму. Мета діяльності європейських мислителів у тому, щоб виявити прихильність українського соціуму до філософського впливу на «маленьку людину». А. С. Макаренко бере символ Дон Кіхота, що є показником духовної ролі козакофілів-новаторів на рубежі XІX-ХХ століття, зокрема цей символ пов'язує «донкіхотство» з відновленням громадської поваги до героїчних традиціїй Запорозької Січі.Значну увагу А. Макаренко і З. Фрейд приділяли також питанню, як за різних обставин діє носій патріотичної соціокультурної діяльності, що презентує глибинне єство − ідеальний тип, щоб розповісти про його суб'єктивну позицію, тобто про українця-патріота, малороса націонал-нігіліста, або хохла націонал-прагматика, залишаючись об'єктивним спостерігачем як дослідник-гуманітарій.
В статье автор изучает последние годы жизни А. А. Жданова, состояние его здоровья и политическую роль. В. А. Кутузов отражает непростые отношения, сложившиеся среди высшего руководства СССР, которые позволяют неоднозначно оценить различные политические фигуры. На фоне борьбы за власть среди ближайшего сталинского окружения рассматриваются различные версии смерти А. А. Жданова. ; In this article author studies last years of A. A. Zhdanov's life, state of his health and his political role. V. A. Kutuzov reflects difficult relations established among top leadership of the USSR, which allow to give mixed appraisals of various political figures. On the background of the fight for the power among Stalin's closest environment discusses various versions of Zhdanov's death.
Висвітлюються головні, обумовлені національно-культурною свідомістю, засади українського подружжя як союзу чоловіка і жінки, в якому в процесі життєдіяльності здійснюється самовираження та самореалізація двох рівноправних осіб. З'ясовано, що інститут подружжя в українській традиції складався на персоналістичних підставах гідності, любові, дружби, свободи.
В статье представлен обзор научного творчества военного историка А. А. Печенкина. А. А. Печенкин является одним из ведущих в России специалистов по вопросам формирования советской военной элиты в период 1935-1945 гг. В своих исследованиях А. А. Печенкин показал механизм репрессий против высшего командного состава Красной армии, уточнил биографические данные представителей военной элиты, выявил факторы, определявшие карьерный рост советских полководцев. Исследования видного военного историка выполнены на базе уникального архивного материала и представляют собой существенный вклад в изучение истории советского общества. ; The article provides an overview of a scientific creativity of a military historian A.A.Pechenkin. A.A.Pechenkin is one of the Russia's leading experts on the formation of the Soviet military elite during the 1935-1945 period. In his researches A.A.Pechenkin showed the mechanism of repressions against the high rank command of the Red Army, specified biographical data of the military elite representatives, identified the factors that determined the career growth of Soviet military leaders. The research works of a prominent military historian are based on the unique archival material and represent itself a significant contribution to the study of the history of Soviet society.
Статья посвящена благотворительной деятельности Александра Алексеевича Желобовского и его участию в различных благотворительных обществах. Желобовский был первым российским Протопресвитером военного духовенства и сделал многое, чтобы сформировать штат опытных и образованных священнослужителей, которые могли бы не только обеспечивать соблюдение религиозных традиций в армии, но и прилагать усилия к патриотическому воспитанию солдат. В этих целях и на основе личных убеждений А. А. Желобовский учредил несколько стипендий для талантливых студентов, обучающихся в духовных академиях. Кроме того, Желобовский внес большой вклад в обеспечение пенсионным содержанием малоимущих пожилых священников, а также вдов и сирот священнослужителей. Чтобы помочь бедным, Протопресвитером из собственных средств был построен свечной завод, прибыль от которого составила «сиротский капитал», расходуемый на нужды военного духовенства. Рассматривается также деятельность первого Протопресвитера военного духовенства по закладке и сооружению военных и полковых храмов в различных городах. До 1901 г. при сооружении военных храмов необходимо было искать благотворителей. Одной из тем данной статьи является организация благотворительной деятельности и собственная благотворительность А. А. Желобовского во время русско-японской войны. Отдельное внимание уделяется личному вкладу Желобовского в дело благотворительности на его «малой родине». Там Желобовский не только построил храм, но и богадельню, а также многое сделал для Белозерского духовного училища. ; The article is devoted to charitable works of Alexander Andreevich Zhelobovskiy, and his participation in various charitable General communities. He was the first Russian protopresbyter of the military clergy and did much to shape the staff of experienced and knowledgeable priests who actively worked not only to ensure religious worship in the army, but also for the Patriotic upbringing of soldiers. In these purposes and based on personal beliefs, Zhelobovskiy set up several scholarships for talented students studying in the Theological Academies. In addition, Zhelobovskiy made a great contribution to provision of pensions little-haves elderly priests, as well as to their widows and orphans. To help the poor, by Zhelobovskiy's own money was built candle factory, profit from which amounted to "orphan's capital". The scope of the paper includes the activities of the first Russian protopresbyter of the military clergy on the planting and construction of military and regimental churches in various cities. Until 1901 military churches were required to actively participate in the search of philanthropists. One of the themes of this article is the charity organization and own philanthropy activities Zhelobovskiy during the Russo-Japanese war. Special attention is paid to the contribution of Zhelobovskiy in the case of charity on his «small Motherland». Where Zhelobovskiy not only built the temple, but also established the hospice and also did much to Belozersky spiritual school.
Анализируется научное творчество профессора кафедры истории нового и новейшего времени исторического факультета Белорусского государственного университета П. А. Шупляка. Рассмотрены место и роль ученого в развитии белорусской историографии новейшей истории Германии. Дана характеристика эволюции научных взглядов исследователя в области истории внешней политики Германии, ее рабочего, революционного и профсоюзного движения в 1920–30-х гг., а также в области истории Веймарской республики и деятельности немецких политических партий. ; Analyzes the scientific work of professor of the department of the modern and contemporary history of the faculty of history of the Belarusian State University P. A. Shuplyak. Considers the place and role of scientist in the development of Belarusian historiography of the modern history of Germany. The characteristic of the evolution of the researcher's scientific views on the history of German foreign policy, its workers and the revolutionary trade union movement in the 1920–1930s, the history of the Weimar Republic, the activities of German political parties is given. = Аналізуецца навуковая творчасць прафесара кафедры гісторыі новага і навейшага часу гістарычнага факультэта Беларускага дзяржаўнага ўніверсітэта П. А. Шупляка. Разгледжаны месца і роля вучонага ў развіцці беларускай гістарыяграфіі навейшай гісторыі Германіі. Дадзена характарыстыка эвалюцыі навуковых поглядаў даследчыка ў галінах гісторыі знешняй палітыкі Германіі, яе рабочага, рэвалюцыйнага і прафсаюзнага рухаў 1920–30-х гг., гісторыі Веймарскай рэспублікі, дзейнасці нямецкіх палітычных партый.
Постановка проблеми. У зв'язку із законодавчим урегулюванням віртуальних активів виникає необхідність у визначенні їх правового статусу та виправлення недоліків у їх правовому регулюванні. Метою роботи є окреслення загальної концепції легалізації віртуальних активів у правовій площині. Використано такі основні методи: системно-структурний, що дозволив розглянути публікації, присвячені віртуальним активам; порівняльний метод був використаний при ознайомленні з досвідом інших держав щодо врегулювання питання віртуальних активів і наданні пропозицій з удосконалення останнього в Україні; метод критичного аналізу уможливив виявити дискусійні моменти при обігу віртуальних активів, а також дозволив сформулювати пропозиції та рекомендацій відповідно до поставленої мети. Результати. Прийняття закону "Про віртуальні активи" стало важливим кроком на шляху до легалізації криптовалюти та врегулювання всіх суміжних процесів. Законодавчо визначений статус віртуальних активів не відповідає першочерговій ідеї криптовалют. Держава має забезпечити не тільки матеріально-правове, а й практично-функціональне регулювання вказаної сфери. Концепція створення вітчизняної державної криптовалюти остаточно закріпить стабільну політику України у цій сфері. Висновки. Нинішній підхід до легалізації є досить обмеженим і не охоплює значну частину важливих суспільних відносин в сфері криптовалют, тому існує необхідність в оновленні деякої частини вже існуючого законодавства. Успішність легалізації криптовалют в Україні знаходиться у площині інтересів держави, а також великої кількості окремо взятих фізичних і юридичних осіб. Problem statement. Despite the many years of actual existence of virtual assets, the legislative settlement of the latter has taken place recently. Therefore, there is an objective need to determine their legal status and shortcomings in their legal regulation, due to the legalization of these assets. The purpose of the work is to outline the general concept of legalization of virtual assets in the legal field. The following ...
As one of basic philosophical problems of correlation of freedom and equality in democracy appears yet from times of antiquity, but it remains actual to this day. Correlation of freedom and equality occupies the greatest stages. Providing a meaningful definition to these terms it is not only of a significant theoretical and methodological importance but has also importance of practical implications, because it is like a kind of crystal through which the theory of humanization is steadily refracted during its implementation in practice.
