Search results

Analyzed the attitude of the Constitutional Democratic Party to the Ukrainian question during 1905-1918 in modern historiography. Begining of 90's of the twentieth century opened a new stage in the study of Ukrainian question in the Constitutional Democratic parties of Russia during 1905-1918. Modern Russian historical science assigns an important place in their studies of the Constitutional Democratic Party. You can even talk about apologetics liberalism by Russian historians.Decades routine, dogmatically-biased approach to Russian cadets as enemies, counterrevolutionaries natural phenomenon spawned the scientific interest to the Party of People's Freedom, which in the Russian Federation is also due to the activities of political parties that consider themselves as a successors to the tradition liberalism, and as a successors of the Constitutional Democrats.The impetus for the intensification of the study the history of Russian cadets was expanding sources, the research activities, publications such materials of the congresses and of the conferences, and the party's Central Committee protocols.Important to study issues the Ukrainian question in the activity of the Constitutional Democratic Party of Russian are te work of the famous historian V. Shelohayeva and I. Mihutinoyi.The unquestioned authority of study the liberalism among Russian historians at present still V. Shelohayev. V. Shelohayev appreciates the experience of Cadets in the deciding the national question, because he believes that liberal version of the national question was the best, because it created the conditions for maintaining the unity of multi-ethnic Russian state, which historically has been designed to compromise and understanding between different nationalities, represented a real chance to avoid a violent resolution of the national question, and hence the collapse of the Russian Empire.I. Mihutina traced the position of Russian cadets in the Ukrainian question until February 1917. Scientist identifies the causes and factors, the nature and form of the Ukrainian question i to the Constitutional Democratic Party. But, very modestly evaluates the opportunities of the Ukrainian national movement.At the end of XX – XXI centuries the number of studies on the establishment of scientific biographies of leading figures of the Constitutional Democratic Party of Russia, who were engaged in national issues in general and Ukrainian particular (P. Miliukov, P. Struve, F. Rodichyev, F. Kokoshkin, I. Luchytskyy, V. Vernadsky) was increased.Some aspects of cadet positions on the Ukrainian question investigated through the prism of studying the history of the Party of People's Freedom, the political situation in Russia, the position of the bourgeoisie, the functioning of the State Duma of Russia, the history of the Russian revolution and World War I, the activity of Interim and Ukrainian governments. ; Проанализировано отношение Конституционно-демократической партии к украинскому вопросу в течение 1905-1918 гг. в современной российской историографии. Современная российская историческая наука отводит важное место в своих исследованиях Конституционно-демократической партии. Отдельные аспекты позиции кадетов с украинского вопроса освещались через призму изучения истории Партии народной свободы, политической ситуации в России, положения буржуазии, функционирования Государственной думы России, истории российских революций и Первой мировой войны, деятельности Временного и украинского правительств. ; Проаналізовано ставлення Конституційно-демократичної партії до українського питання упродовж 1905-1918 рр. у сучасній російській історіографії. Сучасна російська історична наука відводить вагоме місце у своїх дослідженнях Конституційно-демократичній партії. Окремі аспекти позиції кадетів з українського питання висвітлювалися через призму вивчення історії Партії народної свободи, політичної ситуації в Росії, становища буржуазії, функціонування Державної думи Росії, історії російських революцій і Першої світової війни, діяльності Тимчасового та українських урядів.

The peculiarities of far right political parties in Germany after World War II are outlined. Main stages of their evolution are identified and each of them is characterized in details. The establishment of the National Democratic Party of Germany is described, its place in the party system is presented, and ideology and values are characterized. ; Определена специфика развития крайних правых политических партий в Германии после Второй мировой войны. Выделены основные этапы их эволюции и рассмотрен каждый из них. Охарактеризовано становление Национал-демократической партии Германии, определено ее место в партийно-политической системе этой страны и раскрыто идейно-ценностные основы. ; Окреслено специфіку розвитку крайніх правих політичних партій у Німеччині після Другої світової війни. Виокремлено головні етапи їх еволюції та розглянуто кожен із них. Охарактеризовано становлення Націонал-демократичної партії Німеччини, визначено її місце в партійно-політичній системі цієї країни і розкрито ідейно-ціннісні засади.

The peculiarities of far right political parties in Germany after World War II are outlined. Main stages of their evolution are identified and each of them is characterized in details. The establishment of the National Democratic Party of Germany is described, its place in the party system is presented, and ideology and values are characterized. ; Определена специфика развития крайних правых политических партий в Германии после Второй мировой войны. Выделены основные этапы их эволюции и рассмотрен каждый из них. Охарактеризовано становление Национал-демократической партии Германии, определено ее место в партийно-политической системе этой страны и раскрыто идейно-ценностные основы. ; Окреслено специфіку розвитку крайніх правих політичних партій у Німеччині після Другої світової війни. Виокремлено головні етапи їх еволюції та розглянуто кожен із них. Охарактеризовано становлення Націонал-демократичної партії Німеччини, визначено її місце в партійно-політичній системі цієї країни і розкрито ідейно-ціннісні засади.

Analyzed the relationship of Polish and Ukrainian political parties of the left spectrum in Galicia late XIX – early XX century. The features of their development, common and distinctive features, social base, attitude to Ukrainian national cultural movement. Key words: socialism, Galicia, confrontation the Russian-Ukrainian radical party (RURP), Ukrainian social democratic party (USDP), the Polish party social democratic (PPSD). ; Проаналізовано відносини польських та українських політичних партій лівого спектра у Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Охарактеризовано особливості їхнього розвитку, спільні й відмінні ознаки, соціальну базу, ставлення до українського національно-культурного руху. Ключові слова: соціалізм, Галичина, протиборство, Русько-українська радикальна партія (РУРП), Українська соціал-демократична партія (УСДП), Польська партія соціал-демократична (ППСД).

The author of the paper aims to try to analyze issues related to the legitimation of women's political rights, analyzing policy documents of various organizations and parties in the early 20th century in the Russian Empire. Just progressive women initiated the creation of women's organizations and laid the groundwork for the rising of the issue of equal women participation in political life. The public discussion of the legislative granting of voting rights to women lasted for a long time and at various social levels, most actively in political parties, public organizations, and in the legislative bodies. Opponents of women's suffrage argued that by exercising suffrage, women would introduce feminine traits into public life, thus threaten family life, and therefore the very existence of the state. Proponents believed that women would have a positive impact on politics, making it less aggressive. Among the first political parties to include the demand for women's equality in their programs were the Revolutionary Ukrainian Party, the Russian Social Democratic Workers' Party, the Russian Party of Socialists Revolutionaries, and the Ukrainian People's Party. In the materials of various forums of the All-Russian Peasant Union, the opinion was expressed about the importance of giving women equal rights with men, especially in those areas where the male population is engaged in «seasonal occupation and only women stay at home». ; У статті здійснена спроба аналізу питань, пов'язаних з легітимацією політичних прав жінок на основі аналізу програмних документів різнопланових організацій і партій на початку XXст. у Російській імперії. Серед перших політичних партій та організацій, які включили у свою програму питання вимогу рівноправності жінок – Революційна українська партія, Російська соціал-демократична робітнича партія, Російська партія соціалістів-революціонерів, Українська Народна Партія та Всеросійський Селянський Союз.

The peculiarities of the attitude of the two leading Czech political parties regarding the process of European integration through the prism of the effectiveness of the protection of national interests at the supranational level are analyzed in the given article. While conducting this study, it was revealed, that once it became clear that accession to the European Union would inevitably require certain national concessions from the Czech Republic, the leading Civic Democratic Party began to declare an increasingly Eurosceptic position. Gradually, EU membership was considered by it only through the prism of realizing the economic interests of the country. Civic Democrats have become even more vigorous opponents of deepening European integration and have strongly opposed the adoption of a common EU Constitution and federalization and have opposed any attempt to alienate part of national sovereignty in favor of the EU, since the Czech Republic joined the European Union. The author emphasizes that the disapproval by CDP of further European integration is explained by the historical fears of many Czechs, who are convinced that the development of the EU in a federal direction is in line with German interests and aspirations to dominate in Europe. The author also stresses on the fact, that the anti-German attitude of the Civic Democrats stems from the history of relations between two nations which have never been friendly and is explained by fears about further economic expansion of Germany in the Czech Republic. It was found that the discourse of Czech Communists on European integration is quite autonomous, because, in contrast to the CDP (and in general to all other parliamentary parties of the country), which although remains critical of the EU, but it does not question the Czech Republic membership in the European Union, the Communist Party does not consider any prospects for the functioning of the EU at all, and it does not consider the expediency of Czech Prepublic membership in it. ; У статті проаналізовано особливості ставлення двох провідних політичних сил Чехії стосовно процесу європейської інтеграції через призму ефективності захисту національних інтересів на наддержавному рівні. В ході проведення даного дослідження було виявлено, що після того, як стало зрозуміло, що приєднання до Євросоюзу неминуче вимагатиме певних національних поступок з боку Чехії, провідна Громадянська демократична партія стала займати все більш євроскептичну позицію. Поступово членство в ЄС стало розглядатися нею тільки через призму реалізації економічних інтересів країни. Після вступу до ЄС громадянські демократи стали ще більш затятими противниками поглиблення європейської інтеграції і рішуче виступили проти прийняття спільної Конституції та федералізації ЄС і висловили протидію будь-яким спробам стосовно відчуження частини національного суверенітету на користь ЄС. У статті наголошується, що несхвалення ГДП подальшої європейської інтеграції пояснюється історичними побоюваннями багатьох чехів перед Німеччиною, які переконані, що розвиток ЄС у федеративному напрямку відповідає німецьким інтересам та прагненням стосовно домінування в Європі. Автор доходить висновку, що антинімецька налаштованість громадянських демократів випливає з історії взаємовідносин двох народів, які ніколи не були дружніми, а також пояснюється побоюваннями стосовно подальшої економічної експансії ФРН на чеській території. В ході дослідження також було з'ясовано, що дискурс ж чеських комуністів стосовно європейської інтеграції носить цілком автономістський характер, адже, наприклад, на відміну від ГДП (і загалом всіх решти парламентських партій держави), яка хоча й висловлюється критично відносно ЄС, однак не піддає сумніву членство Чехії в Євросоюзі, Комуністична партія не бачить перспективи у функціонуванні як самого ЄС, так і не бачить доцільності від членства в ньому своєї країни.

The peculiarities of the attitude of the two leading Czech political parties regarding the process of European integration through the prism of the effectiveness of the protection of national interests at the supranational level are analyzed in the given article. While conducting this study, it was revealed, that once it became clear that accession to the European Union would inevitably require certain national concessions from the Czech Republic, the leading Civic Democratic Party began to declare an increasingly Eurosceptic position. Gradually, EU membership was considered by it only through the prism of realizing the economic interests of the country. Civic Democrats have become even more vigorous opponents of deepening European integration and have strongly opposed the adoption of a common EU Constitution and federalization and have opposed any attempt to alienate part of national sovereignty in favor of the EU, since the Czech Republic joined the European Union. The author emphasizes that the disapproval by CDP of further European integration is explained by the historical fears of many Czechs, who are convinced that the development of the EU in a federal direction is in line with German interests and aspirations to dominate in Europe. The author also stresses on the fact, that the anti-German attitude of the Civic Democrats stems from the history of relations between two nations which have never been friendly and is explained by fears about further economic expansion of Germany in the Czech Republic. It was found that the discourse of Czech Communists on European integration is quite autonomous, because, in contrast to the CDP (and in general to all other parliamentary parties of the country), which although remains critical of the EU, but it does not question the Czech Republic membership in the European Union, the Communist Party does not consider any prospects for the functioning of the EU at all, and it does not consider the expediency of Czech Prepublic membership in it. ; У статті проаналізовано особливості ставлення двох провідних політичних сил Чехії стосовно процесу європейської інтеграції через призму ефективності захисту національних інтересів на наддержавному рівні. В ході проведення даного дослідження було виявлено, що після того, як стало зрозуміло, що приєднання до Євросоюзу неминуче вимагатиме певних національних поступок з боку Чехії, провідна Громадянська демократична партія стала займати все більш євроскептичну позицію. Поступово членство в ЄС стало розглядатися нею тільки через призму реалізації економічних інтересів країни. Після вступу до ЄС громадянські демократи стали ще більш затятими противниками поглиблення європейської інтеграції і рішуче виступили проти прийняття спільної Конституції та федералізації ЄС і висловили протидію будь-яким спробам стосовно відчуження частини національного суверенітету на користь ЄС. У статті наголошується, що несхвалення ГДП подальшої європейської інтеграції пояснюється історичними побоюваннями багатьох чехів перед Німеччиною, які переконані, що розвиток ЄС у федеративному напрямку відповідає німецьким інтересам та прагненням стосовно домінування в Європі. Автор доходить висновку, що антинімецька налаштованість громадянських демократів випливає з історії взаємовідносин двох народів, які ніколи не були дружніми, а також пояснюється побоюваннями стосовно подальшої економічної експансії ФРН на чеській території. В ході дослідження також було з'ясовано, що дискурс ж чеських комуністів стосовно європейської інтеграції носить цілком автономістський характер, адже, наприклад, на відміну від ГДП (і загалом всіх решти парламентських партій держави), яка хоча й висловлюється критично відносно ЄС, однак не піддає сумніву членство Чехії в Євросоюзі, Комуністична партія не бачить перспективи у функціонуванні як самого ЄС, так і не бачить доцільності від членства в ньому своєї країни.

The peculiarities of the attitude of the two leading Czech political parties regarding the process of European integration through the prism of the effectiveness of the protection of national interests at the supranational level are analyzed in the given article. While conducting this study, it was revealed, that once it became clear that accession to the European Union would inevitably require certain national concessions from the Czech Republic, the leading Civic Democratic Party began to declare an increasingly Eurosceptic position. Gradually, EU membership was considered by it only through the prism of realizing the economic interests of the country. Civic Democrats have become even more vigorous opponents of deepening European integration and have strongly opposed the adoption of a common EU Constitution and federalization and have opposed any attempt to alienate part of national sovereignty in favor of the EU, since the Czech Republic joined the European Union.The author emphasizes that the disapproval by CDP of further European integration is explained by the historical fears of many Czechs, who are convinced that the development of the EU in a federal direction is in line with German interests and aspirations to dominate in Europe. The author also stresses on the fact, that the anti-German attitude of the Civic Democrats stems from the history of relations between two nations which have never been friendly and is explained by fears about further economic expansion of Germany in the Czech Republic.It was found that the discourse of Czech Communists on European integration is quite autonomous, because, in contrast to the CDP (and in general to all other parliamentary parties of the country), which although remains critical of the EU, but it does not question the Czech Republic membership in the European Union, the Communist Party does not consider any prospects for the functioning of the EU at all, and it does not consider the expediency of Czech Prepublic membership in it.Key words: Czech Republic, European integration, Civic Democratic Party, Communist Party of the Czech Republic and Moravia, Euroscepticism, Autonomist discourse. ; У даній статті проаналізовано особливості ставлення двох провідних політичних сил Чехії стосовно процесу європейської інтеграції через призму ефективності захисту національних інтересів на наддержавному рівні. В ході проведення даного дослідження було виявлено, що після того, як стало зрозуміло, що приєднання до Євросоюзу неминуче вимагатиме певних національних поступок з боку Чехії, провідна Громадянська демократична партія стала займати все більш євроскептичну позицію. Поступово членство в ЄС стало розглядатися нею тільки через призму реалізації економічних інтересів країни. Після вступу до ЄС громадянські демократи стали ще більш затятими противниками поглиблення європейської інтеграції і рішуче виступили проти прийняття спільної Конституції та федералізації ЄС і висловили протидію будь-яким спробам стосовно відчуження частини національного суверенітету на користь ЄС.У статті наголошується, що несхвалення ГДП подальшої європейської інтеграції пояснюється історичними побоюваннями багатьох чехів перед Німеччиною, які переконані, що розвиток ЄС у федеративному напрямку відповідає німецьким інтересам та прагненням стосовно домінування в Європі.Автор доходить висновку, що антинімецька налаштованість громадянських демократів випливає з історії взаємовідносин двох народів, які ніколи не були дружніми, а також пояснюється побоюваннями стосовно подальшої економічної експансії ФРН на чеській території.В ході дослідження також було з'ясовано, що дискурс ж чеських комуністів стосовно європейської інтеграції носить цілком автономістський характер, адже, наприклад, на відміну від ГДП (і загалом всіх решти парламентських партій держави), яка хоча й висловлюється критично відносно ЄС, однак не піддає сумніву членство Чехії в Євросоюзі, Комуністична партія не бачить перспективи у функціонуванні як самого ЄС, так і не бачить доцільності від членства в ньому своєї країни.Ключові слова: Чехія, європейська інтеграція, Громадянська демократична партія, Комуністична партія Чехії і Моравії, євроскептицизм, автономістський дискурс.

The article traces the evolution of Dmуtro Dontsov's views before the First World War. The author's main focus is on the factors (such as origin, education, intercultural experience, practical experience, and intellectual ideas) that influenced the thinker. Dontsov himself acknowledged the influence of classical Ukrainian literature as well as of the ideas of Mykola Mikhnovsky, but his most cited authors were Karl Marx, Friedrich Engels, and some representatives of European Social Democracy. Dontsov's views before World War I can be described as anti-colonial Marxism. The author argues that Austromarxism had a powerful impact on Dontsov. The impact is traced in his attempts to solve the Ukrainian national question within the theoretical constructs of Marxism. The article highlights Dontsov's conflict with some prominent representatives of the Ukrainian Social Democratic Labor Party. This conflict began with fundamental issues, and primarily different understandings of the intellectual limits of Marxism and the future of Ukrainian-Russian relations, but gradually they became very personal. The study of Dontsov's works allows us to make some generalizations about important features of Eastern European nationalism. Unlike in Western Europe, where modern nationalism emerged before Marxism, Marxism was ahead of nationalism in Eastern Europе. Marxism therefore became a powerful intellectual source for many East European nationalists of that period.Manuscript received 09.03.2020 ; Статтю присвячено дослідженню світоглядної еволюції Дмитра Донцова в період до Першої світової війни. Головну увагу зосереджено на чинниках, що вплинули на формування світогляду мислителя (походження, освіта, досвід міжкультурного спілкування, досвід практичної діяльності, інтелектуальні враження). Донцов визнавав, що на його погляди вплинула класична українська література, а також ідеї Миколи Міхновського, однак найцитованіші автори у його працях – Карл Маркс, Фрідріх Енґельс і представники європейської соціал-демократії. Виявлено також потужний вплив австромарксизму. Зроблено припущення, що у переддень війни саме австромарксизм визначав інтелектуальні обрії Донцова у його намаганні розв'язати українське національне питання у межах теоретичних побудов марксизму. Висвітлено конфлікт Донцова із чільними представниками Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП). Зроблено висновок про його вирішальний вплив на відлучення Донцова від середовища української соціал-демократії.Матеріал надійшов 09.03.2020

The article traces the evolution of Dmуtro Dontsov's views before the First World War. The author's main focus is on the factors (such as origin, education, intercultural experience, practical experience, and intellectual ideas) that influenced the thinker. Dontsov himself acknowledged the influence of classical Ukrainian literature as well as of the ideas of Mykola Mikhnovsky, but his most cited authors were Karl Marx, Friedrich Engels, and some representatives of European Social Democracy. Dontsov's views before World War I can be described as anti-colonial Marxism. The author argues that Austromarxism had a powerful impact on Dontsov. The impact is traced in his attempts to solve the Ukrainian national question within the theoretical constructs of Marxism. The article highlights Dontsov's conflict with some prominent representatives of the Ukrainian Social Democratic Labor Party. This conflict began with fundamental issues, and primarily different understandings of the intellectual limits of Marxism and the future of Ukrainian-Russian relations, but gradually they became very personal. The study of Dontsov's works allows us to make some generalizations about important features of Eastern European nationalism. Unlike in Western Europe, where modern nationalism emerged before Marxism, Marxism was ahead of nationalism in Eastern Europе. Marxism therefore became a powerful intellectual source for many East European nationalists of that period.Manuscript received 09.03.2020 ; Статтю присвячено дослідженню світоглядної еволюції Дмитра Донцова в період до Першої світової війни. Головну увагу зосереджено на чинниках, що вплинули на формування світогляду мислителя (походження, освіта, досвід міжкультурного спілкування, досвід практичної діяльності, інтелектуальні враження). Донцов визнавав, що на його погляди вплинула класична українська література, а також ідеї Миколи Міхновського, однак найцитованіші автори у його працях – Карл Маркс, Фрідріх Енґельс і представники європейської соціал-демократії. Виявлено також потужний вплив австромарксизму. Зроблено припущення, що у переддень війни саме австромарксизм визначав інтелектуальні обрії Донцова у його намаганні розв'язати українське національне питання у межах теоретичних побудов марксизму. Висвітлено конфлікт Донцова із чільними представниками Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП). Зроблено висновок про його вирішальний вплив на відлучення Донцова від середовища української соціал-демократії.Матеріал надійшов 09.03.2020

The article traces the evolution of Dmуtro Dontsov's views before the First World War. The author's main focus is on the factors (such as origin, education, intercultural experience, practical experience, and intellectual ideas) that influenced the thinker. Dontsov himself acknowledged the influence of classical Ukrainian literature as well as of the ideas of Mykola Mikhnovsky, but his most cited authors were Karl Marx, Friedrich Engels, and some representatives of European Social Democracy. Dontsov's views before World War I can be described as anti-colonial Marxism. The author argues that Austromarxism had a powerful impact on Dontsov. The impact is traced in his attempts to solve the Ukrainian national question within the theoretical constructs of Marxism. The article highlights Dontsov's conflict with some prominent representatives of the Ukrainian Social Democratic Labor Party. This conflict began with fundamental issues, and primarily different understandings of the intellectual limits of Marxism and the future of Ukrainian-Russian relations, but gradually they became very personal. The study of Dontsov's works allows us to make some generalizations about important features of Eastern European nationalism. Unlike in Western Europe, where modern nationalism emerged before Marxism, Marxism was ahead of nationalism in Eastern Europе. Marxism therefore became a powerful intellectual source for many East European nationalists of that period.Manuscript received 09.03.2020 ; Статтю присвячено дослідженню світоглядної еволюції Дмитра Донцова в період до Першої світової війни. Головну увагу зосереджено на чинниках, що вплинули на формування світогляду мислителя (походження, освіта, досвід міжкультурного спілкування, досвід практичної діяльності, інтелектуальні враження). Донцов визнавав, що на його погляди вплинула класична українська література, а також ідеї Миколи Міхновського, однак найцитованіші автори у його працях – Карл Маркс, Фрідріх Енґельс і представники європейської соціал-демократії. Виявлено також потужний вплив австромарксизму. Зроблено припущення, що у переддень війни саме австромарксизм визначав інтелектуальні обрії Донцова у його намаганні розв'язати українське національне питання у межах теоретичних побудов марксизму. Висвітлено конфлікт Донцова із чільними представниками Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП). Зроблено висновок про його вирішальний вплив на відлучення Донцова від середовища української соціал-демократії.Матеріал надійшов 09.03.2020

Исследованы главные особенности формирования и эволюции евроскептических взглядов среди чешской политической элиты, а также обозначаются перспективы будущего членства Чехии в ЕС. Внимание акцентировано на неудовлетворенности ведущей политической партией ОДП и президента страны Вацлава Клауса развитием ЕС как наднациональной структуры, которая ограничивает суверенитет государств-членов организации. Проанализированы альтернативные варианты развития европейской интеграции, предложенные чешскими евроскептиками. ; This article deals with the main peculiarities of the Euroscepticism position shaping and evolution among the Czech political elite and the prospects of further Czech Republic membership in the EU are also determined. It is stressed on the dissatisfaction of the Civic Democratic Party and the President Vaclav Klaus with supranational development of the European Union which restricts the national sovereignty of the member countries. The main alternative ways of the European integration development suggested by the Czech Eurosceptics claim are also examined in the given article.

Стаття присвячена проблемі участі українських соціал-демократів у русі за реформу Гали- цького крайового сейму в Австро-Угорщині в 1908–1914 рр.
Українська соціал-демократична партія Галичини й Буковини (УСДП) як складова багатона- ціональної, федеративної австрійської соціал-демократії діяла на основі її ідеології та програми. Спо- дівання на мирні, поетапні соціалістичні перетворення в суспільстві легальним шляхом, унаслідок здо- буття більшості в парламенті та інших законодавчих і представницьких органах були одними з клю- чових у практичній політичній діяльності партії. Оскільки перемозі на виборах перешкоджала стара, антидемократична політична система, цілком логічно, що головною метою та центральним пунктом політичної боротьби партії з кінця ХІХ ст. стало загальне виборче право – спочатку до парламенту, а згодом і до сейму.
Після проведення в 1907 р. парламентської реформи в епіцентрі боротьби опинився Галицький крайовий сейм. Боротьба за демократизацію виборів до сейму була офіційно визнана як одне з пер- шочергових політичних завдань УСДП. У рамках цієї боротьби партія в 1908–1913 рр. проводила чис- ленні масові заходи в багатьох містах і селах Галичини, активно співпрацювала з польськими та єврей- ськими соціал-демократами, а також з іншими українськими політичними силами, зокрема радикалами й націонал-демократами.
Разом із тим, застаріла, недемократична система голосування на виборах до сейму зумовила те, що власне партійне представництво українських соціал-демократів у Галицькому крайовому сеймі мало епізодичний характер і в цілому, попри значні організаційні зусилля та наявність яскравих особис- тостей, переважно було результатом сприятливого збігу обставин.
Ключові слова: соціал-демократія, Галицький крайовий сейм, посол, вибори, виборча реформа, Галичина, Австро-Угорщина.

On the basis of published sources and researches of German authors, the article examines restoration of the composition, structure and interregional connections of the SDP in the Eastern occupation zone of Germany after a defeat of Nazism, when according to a decisions of Potsdam conference, the whole country was divided into four occupation zones: American, British, French and Soviet (Eastern). The author makes an attempt to analyze the reasons of the precedence of the SMAD, and it means the precedence of the USSR in the process of restoration of political life within the whole post-war Germany in comparison to Western occupied countries, since exactly on the initiative of the USSR governance from the 10th of June 1945 it was allowed to restore political parties on the territory of the Eastern occupation zone, and it provided the impetus for adjustment of political life in the occupied Germany. Such a hast demonstrated by the Soviet governance, according to the author, can be explained not by its striving for establishing of political pluralism among Germans and democratization of the country as one out of three main goals settled during the Potsdam conference, but first of all, by its aspiration to intercept the initiative and to start restoration of the political landscape of the occupied country according to its own plan under the circumstances of a political vacuum. For an entire control under a development of political life in the occupied Germany SMAD, which means the USSR, took a course on a total subordination of all political parties in the SBZ to its control, which led to violent merge of the KPD – the main support of the soviet government in the Eastern occupation zone of the SDP – a powerful political force of the country which always had a huge authority among the population of Germany- into a unified political party in April 1946. Since that time the SDP has ceased its existence. A merger of the SDP with the KPD in the SBZ did not find any support from social democrats of the Western occupation zones. ; У статті на основі опублікованих джерел і досліджень німецьких авторів ви- світлюється відновлення складу, структури та міжрегіональних зв'язків СДПН у Схід- ній окупаційній зоні Німеччини після розгрому нацизму.

The peculiarities of the attitude of the Czech Social Democratic Party to European integration and its formation of the European policy of the country are analyzed in the given article. Particular attention is paid to the fact that the Social Democrats' discourse is to abandon criticism of the European Union, and it is stressed that they see the benefits for each of the countries in the process of federalization and unification of Europe, because in their view the EU might be the only effective mechanism for solving not only national interests, but also a tool for solving global, humanitarian and economic problems. The author comes into a conclusion, that CSDP primarily regards the EU as a tool for growth and developmental equalization with leading countries. However, the author emphasizes that partially passive perception of reality is an important disadvantage of this discourse. Thus, despite the apparent flexibility of the position of Europeans, they might be blamed for the absence of a clearly defined ideological program for the protection of state sovereignty and national identity, which is a miscalculation given the globalization trends of the present.The author stresses that the Czech Social Democrats have strongly supported the Lisbon Treaty as it enhances transparency and decision-making at EU level. On the other hand, it is determined that, despite the approval and deepening of the European integration by the CSDP, its representatives have adversely affected the international image of the country, contributing to the fall of the national government in the midst of the presidency of the Czech Republic in the European Union. It is also emphasized on the inappropriateness of giving priority to one's political ambitions at a time when it may negatively affect the national interests of the state.is stressed that they see the benefits for each of the countries in the process of federalization and unification of Europe, because in their view the EU might be the only effective mechanism for solving not only national interests, but also a tool for solving global, humanitarian and economic problems. The author comes into a conclusion, that CSDP primarily regards the EU as a tool for growth and developmental equalization with leading countries. However, the author emphasizes that partially passive perception of reality is an important disadvantage of this discourse. Thus, despite the apparent flexibility of the position of Europeans, they might be blamed for the absence of a clearly defined ideological program for the protection of state sovereignty and national identity, which is a miscalculation given the globalization trends of the present.The author stresses that the Czech Social Democrats have strongly supported the Lisbon Treaty as it enhances transparency and decision-making at EU level. On the other hand, it is determined that, despite the approval and deepening of the European integration by the CSDP, its representatives have adversely affected the international image of the country, contributing to the fall of the national government in the midst of the presidency of the Czech Republic in the European Union. It is also emphasized on the inappropriateness of giving priority to one's political ambitions at a time when it may negatively affect the national interests of the state. ; У статті аналізуються особливості відношення Чеської соціал-демократичної партії до питань європейської інтеграції та формування нею європейської політики держави. Особлива увага акцентується на тому, що дискурс соціал-демократів полягає у відмові від критики Європейського Союзу, більше того вони вбачають в процесі федералізації й уніфікації Європи переваги для кожної з країн, адже ЄС, на їхній погляд, може бути чи не єдиним ефективним механізмом для вирішення не тільки національних інтересів, а й інструментом для вирішення глобальних, гуманітарних та економічних проблем. Однак, на думку автора, важливим недоліком даного дискурсу є частково пасивне сприйняття реальності. Так, незважаючи на очевидну гнучкість позицій європеїстів, їм можна дорікнути у відсутності наявності чітко окресленої ідеологічної програми захисту державного суверенітету та національної ідентичності, що є прорахунком, зважаючи на глобалізаційні тенденції сучасності.Автор наголошує, що чеські соціал-демократи рішуче підтримали Лісабонський договір, оскільки він посилює прозорість та ефективність прийняття рішень на рівні ЄС. Намагаючись заручитись підтримкою стосовно Лісабонського договору, соціал-демократи навіть погодилися дати своє схвалення проекту стосовно розміщення ядерних комплексів США на чеській території в обмін на підтримку договору політичними опонентами. З іншої сторони, визначається, що, незважаючи на схвалення та поглиблення європейської інтеграції Чеською соціал-демократичною партією, саме її представники негативно вплинули на міжнародний імідж країни, посприявши падінню національного уряду в розпал головування Чеської Республіки в Євросоюзі. Акцентується увага на недоцільності надання пріоритету власним політичним амбіціям в той момент, коли це може негативно позначитися на національних інтересах держави.