Suchergebnisse

This article focuses on the peculiarities of the most arguable aspects of the causes of World War II in contemporary Russian and British studies. Relying on the concept of historical memory, the author analyses the motives behind the prewar policy of appeasement carried out by London, and the meaning of the Molotov-Ribbentrop Pact concluded between the USSR and Germany in 1939. As countries that had won World War I, Great Britain and the Soviet Union were prepared to concede when it came to Hitler's expansionist ambitions, which has survived in the memory of Russian and British societies as a reason for the major war conflict of the 20th century. Referring to a large number of resources, the author concludes that the topic of reasons for World War II which has a history of over 70 years is not only still topical in the 21st century but also finds new unexpected interpretations of the prewar 1930s. The fact that there are still varying interpretations of the events that had a traumatising influence on the historical memory of Russian and British societies, proves that the topic in question in still relevant and politicised. The comparison of the two historiographic traditions of the interpretation of the most ambiguous aspects of prewar history calls for close attention from contemporary Russian and foreign historians and historiographers. ; Статья посвящена специфике интерпретации наиболее дискуссионных аспектов истоков Второй мировой войны в современной отечественной и британской исторической науке. Используя концепцию исторической памяти, автор проводит анализ мотивов переосмысления предвоенной политики умиротворения, проводимой Лондоном, и значения договора о ненападении, заключенного между СССР и Германией в 1939 г. Будучи державами-победительницами, Великобритания и Советский Союз в предвоенные годы шли на уступки экспансионистским амбициям А. Гитлера, что сохранилось в памяти российского и британского обществ в качестве одной из причин начала крупнейшего военного конфликта ХХ в. Основываясь на широком круге материалов, автор приходит к выводу о том, что тема причин Второй мировой войны, имеющая длительную семидесятилетнюю историю развития, не только не теряет своей актуальности в XXI в., но и находит новые, довольно неожиданные, формы интерпретации предвоенных 1930-х гг. Разнообразие подходов к трактовке событий, оказавших наиболее травмирующее воздействие на историческую память российского и британского обществ, свидетельствует о неизменной злободневности и политизированности темы. Сравнение двух историографических традиций интерпретации наиболее дискуссионных аспектов предвоенной истории требует пристального внимания современных отечественных и зарубежных историков и историографов.

Through the prism of the Subcarpathian press of the first third of the twentieth century, the tragic period of establishment of the Ukrainian statehood on the eve of World War II, the struggle for the free development of the Ukrainian nation on the territory of Subcarpathian Ruthenia due to the Munich Agreement and the dangerous political game of England, France, Germany and Italy, as well as Poland and Hungary, in the epicenter of ambitions of which Transcarpathia was caught, is delineated. Further development was given to the issues of struggle of the Ukrainians in Transcarpathia for the realization of the "peoples' right to self-determination" in the course of the forceful formation of the joint Polish-Hungarian border after the Second Czechoslovak crisis of 1938, which had given rise to the actual division of Czechoslovakia on the one hand, and the intensification of Ukrainians' national aspirations - on the other. The geopolitical aspects of the game of the Central Powers, as well as of Poland and Hungary in the process of "redrawing Europe", the international peculiarities of the policy of appeasement of an aggressor of 1938 as a process of concessions and losses, in which the Transcarpathian lands remained as currency and the government of the autonomous Subcarpathian Ruthenia had to struggle alone against imperial revisionism, aggressive propaganda and destructive armed sabotage, were analyzed. Based on the Transcarpathian periodicals, the development of relations between the Carpathian Ukraine and practically the only foreign-policy partner - Germany - is shown in the context of the formation of the Hitler's strategy of the "Eurasian Axis", where the Ukrainian lands had a significant role. Factors of influence on the formation of the new European political reality and the role of the Ukrainian country in it are investigated. When using the press as a key source of historical data, a comprehensive picture of the Central Powers' encroachments and aspirations and their practical intentions in an international crisis is reflected. ; Через призму подкарпатской прессы первой трети ХХ в. освещен трагический период становления украинской государственности накануне Второй мировой войны, ход борьбы за свободное развитие украинской нации на территории Подкарпатской Руси в результате Мюнхенского соглашения и опасной политической игры Англии, Франции, Германии и Италии, а также Польши и Венгрии, в эпицентре амбиций которых оказалось Закарпатье. Дальнейшее развитие получили вопросы борьбы украинского Закарпатья за воплощение «права народов на самоопределение» в процессе силового формирования совместной польско-венгерской границы после Второго Чехословацкого кризиса 1938 года, давшая начало фактическому разделению Чехословакии с одной стороны, и активизации национальных стремлений украинцев с другой. Проанализированы геополитические аспекты игры центральноевропейских государств, а также Польши и Венгрии в процессе «перекраивания Европы», международные особенности политики умиротворения агрессора 1938 года как процесса уступок и потерь, в которых закарпатские земли оставались разменной монетой, а правительство автономной Подкарпатской Руси было вынуждено самостоятельно бороться против имперского ревизионизма, агрессивной пропаганды и разрушительных вооруженных диверсий. Опираясь на закарпатскую периодику, авторы показали развитие отношений между Карпатской Украиной и практически единственным внешнеполитическим партнером - Германией - в контексте формирования гитлеровской стратегии «Евразийской оси», где украинским землям отводилась значительная роль. Исследованы факторы влияния на формирование новой европейской политической реальности и роли в ней украинского края. При использовании прессы как ключевого источника исторических данных отражена целостная картина посягательств и стремлений центральноевропейских государств и их практические намерения в условиях международного кризиса. ; Крізь призму підкарпатської преси першої третини ХХ ст. висвітлено трагічний період становлення української державності напередодні ІІ Світової війни, перебіг боротьби за вільний розвиток української нації на території Підкарпатської Русі внаслідок Мюнхенської угоди й небезпечної політичної гри Англії, Франції, Німеччини та Італії, а також Польщі та Угорщини, в епіцентрі амбіцій яких опинилося Закарпаття. Подальшого висвітлення отримали питання боротьби українців Закарпаття за втілення «права народів на самовизначення» в процесі силового формування спільного польсько-угорського кордону після Другої Чехословацької кризи 1938 р., що дала початок фактичному поділові Чехословаччини з одного боку, та активізації національних прагнень українців з іншого. Проаналізовано геополітичні аспекти гри центральноєвропейських держав, а також Польщі та Угорщини в процесі «перекроювання Європи», міжнародні особливості політики умиротворення агресора 1938 р. як процесу поступок та втрат, в яких закарпатські землі залишалися розмінною монетою, а уряд автономної Підкарпатської Русі був змушений самотужки боротися проти імперського ревізіонізму, агресивної пропаганди та руйнівних збройних диверсій. Спираючись на закарпатську періодику, автори показали розвиток взаємин між Карпатською Україною та практично єдиним зовнішньополітичним партнером - Німеччиною - в контексті формування гітлерівської стратегії «Євразійської осі», де українським землям відводилась значна роль. Досліджено чинники впливу на формування нової європейської політичної реальності і ролі в ній українського краю. При використанні преси як ключового джерела історичних даних відображено цілісну картину зазіхань і прагнень Центральних держав та їх практичні наміри в умовах міжнародної кризи.

Through the prism of the Subcarpathian press of the first third of the twentieth century, the tragic period of establishment of the Ukrainian statehood on the eve of World War II, the struggle for the free development of the Ukrainian nation on the territory of Subcarpathian Ruthenia due to the Munich Agreement and the dangerous political game of England, France, Germany and Italy, as well as Poland and Hungary, in the epicenter of ambitions of which Transcarpathia was caught, is delineated. Further development was given to the issues of struggle of the Ukrainians in Transcarpathia for the realization of the "peoples' right to self-determination" in the course of the forceful formation of the joint Polish-Hungarian border after the Second Czechoslovak crisis of 1938, which had given rise to the actual division of Czechoslovakia on the one hand, and the intensification of Ukrainians' national aspirations - on the other. The geopolitical aspects of the game of the Central Powers, as well as of Poland and Hungary in the process of "redrawing Europe", the international peculiarities of the policy of appeasement of an aggressor of 1938 as a process of concessions and losses, in which the Transcarpathian lands remained as currency and the government of the autonomous Subcarpathian Ruthenia had to struggle alone against imperial revisionism, aggressive propaganda and destructive armed sabotage, were analyzed. Based on the Transcarpathian periodicals, the development of relations between the Carpathian Ukraine and practically the only foreign-policy partner - Germany - is shown in the context of the formation of the Hitler's strategy of the "Eurasian Axis", where the Ukrainian lands had a significant role. Factors of influence on the formation of the new European political reality and the role of the Ukrainian country in it are investigated. When using the press as a key source of historical data, a comprehensive picture of the Central Powers' encroachments and aspirations and their practical intentions in an international crisis is reflected. ; Через призму подкарпатской прессы первой трети ХХ в. освещен трагический период становления украинской государственности накануне Второй мировой войны, ход борьбы за свободное развитие украинской нации на территории Подкарпатской Руси в результате Мюнхенского соглашения и опасной политической игры Англии, Франции, Германии и Италии, а также Польши и Венгрии, в эпицентре амбиций которых оказалось Закарпатье. Дальнейшее развитие получили вопросы борьбы украинского Закарпатья за воплощение «права народов на самоопределение» в процессе силового формирования совместной польско-венгерской границы после Второго Чехословацкого кризиса 1938 года, давшая начало фактическому разделению Чехословакии с одной стороны, и активизации национальных стремлений украинцев с другой. Проанализированы геополитические аспекты игры центральноевропейских государств, а также Польши и Венгрии в процессе «перекраивания Европы», международные особенности политики умиротворения агрессора 1938 года как процесса уступок и потерь, в которых закарпатские земли оставались разменной монетой, а правительство автономной Подкарпатской Руси было вынуждено самостоятельно бороться против имперского ревизионизма, агрессивной пропаганды и разрушительных вооруженных диверсий. Опираясь на закарпатскую периодику, авторы показали развитие отношений между Карпатской Украиной и практически единственным внешнеполитическим партнером - Германией - в контексте формирования гитлеровской стратегии «Евразийской оси», где украинским землям отводилась значительная роль. Исследованы факторы влияния на формирование новой европейской политической реальности и роли в ней украинского края. При использовании прессы как ключевого источника исторических данных отражена целостная картина посягательств и стремлений центральноевропейских государств и их практические намерения в условиях международного кризиса. ; Крізь призму підкарпатської преси першої третини ХХ ст. висвітлено трагічний період становлення української державності напередодні ІІ Світової війни, перебіг боротьби за вільний розвиток української нації на території Підкарпатської Русі внаслідок Мюнхенської угоди й небезпечної політичної гри Англії, Франції, Німеччини та Італії, а також Польщі та Угорщини, в епіцентрі амбіцій яких опинилося Закарпаття. Подальшого висвітлення отримали питання боротьби українців Закарпаття за втілення «права народів на самовизначення» в процесі силового формування спільного польсько-угорського кордону після Другої Чехословацької кризи 1938 р., що дала початок фактичному поділові Чехословаччини з одного боку, та активізації національних прагнень українців з іншого. Проаналізовано геополітичні аспекти гри центральноєвропейських держав, а також Польщі та Угорщини в процесі «перекроювання Європи», міжнародні особливості політики умиротворення агресора 1938 р. як процесу поступок та втрат, в яких закарпатські землі залишалися розмінною монетою, а уряд автономної Підкарпатської Русі був змушений самотужки боротися проти імперського ревізіонізму, агресивної пропаганди та руйнівних збройних диверсій. Спираючись на закарпатську періодику, автори показали розвиток взаємин між Карпатською Україною та практично єдиним зовнішньополітичним партнером - Німеччиною - в контексті формування гітлерівської стратегії «Євразійської осі», де українським землям відводилась значна роль. Досліджено чинники впливу на формування нової європейської політичної реальності і ролі в ній українського краю. При використанні преси як ключового джерела історичних даних відображено цілісну картину зазіхань і прагнень Центральних держав та їх практичні наміри в умовах міжнародної кризи.