Для изучения распространенности ПТСР среди населения Чеченской Республики проведено эпидемиологическое исследование, охватывающее выборку в 1000 человек на территориях, где проходили военные действия, и 200 человек в качестве контрольной группы со смежной территории, где не было военных действий. Диагностика ПТСР проводилась с использованием полуструктурированного опросника на основе критериев МКБ-10. Обе выборки обследовались в 2002, 2004, 2006 и 2008 гг. Полученные результаты показали высокий уровень распространенности ПТСР среди населения, проживавшего в зоне военных действий 31,2 %, Частота ПТСР в контрольной группе составила 3,6 %. Через 24 месяца после формирования ПТСР симптомы ПТСР продолжали оставаться актуальными у 52 %, а через 48 месяцев у 47 %. ; To study the PTSD prevalence in population of the Chechen Republic an epidemiological research was carried out. It covered two samples: the first one 1000 residents of the territories that had undergone military operations, the second one (control group) 200 residents of neighbouring territory with no experience of military operations. PTSD diagnostics was done with the use of semi-structured questionnaire based on the ICD-10 criteria. Both samples were surveyed in 2002, 2004, 2006 and 2008. The data received show high level of PTSD prevalence among the residents of the territories that undergone military operations 31.2 %, PTSD prevalence in the control group was 3.6 %. In 24 months after PTSD formation its symptoms were present in 52 %, and in 48 months in 47 %.
У статті характеризується сучасний стан проблеми психокорекції посттравматичного стресового розладу в учасників бойових дій. Розглядаються імагінативні техніки як ефективні інструменти допомоги при психологічній травмі та її наслідках. Аналізуються чинники впливу імагінативних технік на психіку в різних психотерапевтичних підходах. ; Anti-terrorist operation in eastern Ukraine has created a major challenge for the Ukrainian psychology concerning the problem of rehabilitation of military-combatants. Psychological consequences of participation in wars are known in psychological science for a long time. Thus, in the United States during the Civil War soldier symptoms such as shortness of breath, sleeplessness, palpitations called "irritable heart". To correct the symptoms of PTSD are used as pharmacotherapy and various psychotherapeutic approaches. In our article the factors efficiency imagination techniques when dealing with PTSD. Empirical studies show high efficacy imagination techniques in correction PTSD, including combatants PTSD. Imagination is a dynamic, physiological process by which a person thinks, feels and experiencing internal reality in the absence of external stimulation. Therapeutic significance of imagination is based on a corresponding emotional, behavioral or psychophysiological activity without real-stimulus event. Thus, images of the imagination can be used to change physiological processes, mental states, self-esteem, performance and behavior. At the psychophysiological level imagination helps to lower the level of activation of the hypothalamic-pituitary-adrenal axis, which can lead to lower levels of glucocorticoids and catecholamines and increase endorphins; is overwriting memory traces in the brain areas responsible for anxiety reaction. At the psychological level imagery imagination provides the context by which the patient can relive trauma, while helping the therapist is to encourage the patient to use internal resources.
The core concept of the current review was a description and a discussion of the current situation of treating PTSD among military service members and veterans.This paper is focused solely on combat-related PTSD. It explores guideline recommended interventions for such PTSD, its implication, and efficacy based on the examination of the variety of researches being done around the world. ; Основна концепція огляду - проаналізувати поточну ситуацію у лікуванні ПТСР серед військовослужбовців і ветеранів. Ця стаття орієнтована саме на посттравматичний стресовий розлад, пов'язаний із перебування в зоні бойових дій. В ній досліджуються орієнтовні заходи, рекомендовані для використання при цьому стані, наслідки ПТСР і ефективність різних підходів щодо лікування згідно із міжнародними рекомендаціями щодо доказової медицини.
Anti-terrorist operation in eastern Ukraine has created a major challenge for the Ukrainian psychology concerning the problem of rehabilitation of military-combatants. Psychological consequences of participation in wars are known in psychological science for a long time. Thus, in the United States during the Civil War soldier symptoms such as shortness of breath, sleeplessness, palpitations called «irritable heart». To correct the symptoms of PTSD are used as pharmacotherapy and various psychotherapeutic approaches. In our article the factors efficiency imagination techniques when dealing with PTSD. Empirical studies show high efficacy imagination techniques in correction PTSD, including combatants PTSD. Imagination is a dynamic, physiological process by which a person thinks, feels and experiencing internal reality in the absence of external stimulation. Therapeutic significance of imagination is based on a corresponding emotional, behavioral or psychophysiological activity without real-stimulus event. Thus, images of the imagination can be used to change physiological processes, mental states, self-esteem, performance and behavior. At the psychophysiological level imagination helps to lower the level of activation of the hypothalamic-pituitary-adrenal axis, which can lead to lower levels of glucocorticoids and catecholamines and increase endorphins; is overwriting memory traces in the brain areas responsible for anxiety reaction. At the psychological level imagery imagination provides the context by which the patient can relive trauma, while helping the therapist is to encourage the patient to use internal resources. ; У статті характеризується сучасний стан проблеми психокорекції посттравматичного стресового розладу в учасників бойових дій. Розглядаються імагінативні техніки як ефективні інструменти допомоги при психологічній травмі та її наслідках. Аналізуються чинники впливу імагінативних технік на психіку в різних психотерапевтичних підходах.
Anti-terrorist operation in eastern Ukraine has created a major challenge for the Ukrainian psychology concerning the problem of rehabilitation of military-combatants. Psychological consequences of participation in wars are known in psychological science for a long time. Thus, in the United States during the Civil War soldier symptoms such as shortness of breath, sleeplessness, palpitations called «irritable heart». To correct the symptoms of PTSD are used as pharmacotherapy and various psychotherapeutic approaches. In our article the factors efficiency imagination techniques when dealing with PTSD. Empirical studies show high efficacy imagination techniques in correction PTSD, including combatants PTSD. Imagination is a dynamic, physiological process by which a person thinks, feels and experiencing internal reality in the absence of external stimulation. Therapeutic significance of imagination is based on a corresponding emotional, behavioral or psychophysiological activity without real-stimulus event. Thus, images of the imagination can be used to change physiological processes, mental states, self-esteem, performance and behavior. At the psychophysiological level imagination helps to lower the level of activation of the hypothalamic-pituitary-adrenal axis, which can lead to lower levels of glucocorticoids and catecholamines and increase endorphins; is overwriting memory traces in the brain areas responsible for anxiety reaction. At the psychological level imagery imagination provides the context by which the patient can relive trauma, while helping the therapist is to encourage the patient to use internal resources. ; У статті характеризується сучасний стан проблеми психокорекції посттравматичного стресового розладу в учасників бойових дій. Розглядаються імагінативні техніки як ефективні інструменти допомоги при психологічній травмі та її наслідках. Аналізуються чинники впливу імагінативних технік на психіку в різних психотерапевтичних підходах.
The article analyzes and discusses modern scientific approaches to the study of post-traumatic stress disorder (PTSD), the conditions of its occurrence and features of its manifestation in persons who participated in hostilities. It is determined that military events in Ukraine have become stress, an important psycho-traumatic factor that negatively affects the health of the population: living in a war zone, direct participation in military events, battles, injuries; loss of relatives, homes and jobs; the uncertainty of the situation with the inability to predict their future and the future of their family. The definition of post-traumatic stress disorder as an appropriate response to excessive emotional stimuli, to the actual stressful situation that has occurred and goes beyond ordinary human experience. situation that has occurred and goes beyond ordinary human experience is generalized. The main psycho-traumatic factors of hostilities and their psychological consequences for servicemen are described. Syndromes and symptoms of post-traumatic stress disorder are systematized. The influence of adaptation mechanisms on the psyche of servicemen who took part in hostilities is determined. Emphasis is placed on the need to use an integrated approach based on psychological, social and biological processes. All this is necessary to create an effective psycho-correctional program that takes into account all levels of the traumatic personality. Models explaining the origin of post-traumatic stress stress are analyzed: reactive (behavioral concept: B. Kolodzin's theory, neuropsychological theory of L. Kolb); dispositional (experimental theory of F. Vasshizh); interactive (neuropsychological theory of Erickson hypnosis); personal-ecological approach (J. Wilson) at the crossroads of several concepts. In the absence of a single concept of etiology and mechanisms of post-traumatic stress disorder, general theoretical models are considered: psychological and biological. The dynamics of development of post-traumatic stress ...
Objective. Veterans' mental health has been the subject of extensive research in many parts of the world. Particular attention is paid to PTSD, including in combination with trauma. Such comorbid conditions have a significant negative psychosocial impact, reducing the possibility of successful adaptation and resocialization of veterans. Certain features of socio-demographic and medical-anamnestic characteristics of veterans with PTSD, comorbid with TBI, as well as their problematic perception of certain areas of their lives may affect the formation of mental disorders, the course, and prognosis, success of therapy and rehabilitation, as well as recovery and quality of life. Thus, there is a need to study the characteristics of socio-demographic and medical-anamnestic characteristics of veterans with PTSD, especially in combination with CHD, to optimize pharmacological treatment and psychosocial therapy. Purpose: to investigate the socio-demographic, medical, and anamnestic characteristics of veterans with PTSD and CHD. Methods and materials. 329 combatants (members of the Armed Forces, the National Guard, and "volunteer battalions") in Eastern Ukraine who suffered from PTSD and LCHMT were examined. The socio-demographic and medical-anamnestic examination was performed using the Unified map of patient research developed by us. Results. Analysis of the socio-demographic characteristics of patients with PTSD and TBI shows that about a third of those surveyed gained primary adult life experience in a military conflict. Stay in the combat zone affected the work history: before entering the service in the ATO, most of the surveyed persons worked full time in the civilian sphere, and after being in the ATO, these figures decreased by more than 3 times due to redistribution in the category of those who continued to serve. The large number of people who continued to serve despite receiving PTSD, TBI, or a combination of these can be partly explained by the desire to maintain "fraternal unity" as a surrogate family. Most of the subjects were premorbidly psychosomatically healthy despite periodic alcohol consumption; somatic vulnerability was unique to TBI individuals. Conclusions. The socio-demographic, medical, and anamnestic features of veterans with PTSD and LCHMT identified by us were further used to form targets for psychosocial therapy and optimize pharmacological treatment. ; Актуальність. Психічне здоров'я ветеранів є предметом ґрунтовних наукових досліджень в багатьох країнах світу. Особлива увага приділяється ПТСР, в тому числі у поєднанні з ЧМТ. Такі коморбідні стани чинять значний негативний психосоціальний вплив, знижуючи можливість успішної адаптації та ресоціалізації ветеранів. Певні особливості соціально-демографічних та медико-анамнестичних характеристик ветеранів з ПТСР, коморбідним з ЛЧМТ, а також проблемне сприйняття ними окремих сфер свого життя можуть впливати на формування психічних порушень, перебіг та прогноз хвороби, успішність терапії та реабілітації, а також на відновлення функціонування та якість життя. Таким чином, існує потреба у дослідженні особливостей соціально-демографічних та медико-анамнестичних характеристик ветеранів з ПТСР, особливо в поєднанні з ЛЧМТ, з метою оптимізації фармакологічного лікування та психосоціальної терапії. Мета: дослідити соціально-демографічні, медико-анамнестичні особливості ветеранів з ПТСР та ЛЧМТ. Методи і матеріали. Обстежено 329 учасників бойових дій (службовців Збройних сил, Національної гвардії та «добровольчих батальйонів») на Сході України, які страждали на ПТСР та ЛЧМТ. Соціально-демографічне та медико-анамнестичне обстеження проводилось за допомогою розробленої нами Уніфікованої карти дослідження пацієнта. Результати. Аналіз соціально-демографічних характеристик пацієнтів з ПТСР та ЛЧМТ свідчать про те, що близько третини обстежених осіб набували первинного дорослого життєвого досвіду в умовах військового конфлікту. Перебування в зоні бойових дій впливало на трудовий анамнез: до потрапляння на службу в АТО більшість обстежених осіб працювали в режимі повної зайнятості в цивільній сфері, а після перебування в АТО ці показники зменшились в понад 3 рази за рахунок перерозподілу в категорію тих, хто продовжив служити. Велика кількість осіб, що продовжувала служити попри отримання ПТСР, ЧМТ або їх сполучення, частково може бути пояснена прагненням збереження «братерської єдності» як сурогатної родини. Більшість обстежених осіб преморбідно були психосоматично здоровими попри періодичне вживання алкоголю; соматична уразливість була притаманна тільки особам з групи ЧМТ. Висновки. Визначені нами соціально-демографічні, медико-анамнестичні особливості ветеранів з ПТСР та ЛЧМТ надалі були використані для формування мішеней психосоціальної терапії та оптимізації фармакологічного лікування.
В статье представлена международная концепция оказания психологической помощи населению в условиях военного конфликта, рассмотрена пирамида мер социально-психологической интервенции, акцентирован уровень специализированной психологической помощи. Автор делится опытом психологической работы в Донбассе, отмечая основные проблемы семьи и молодежи, а также методы их решения. В работе утверждается наличие связи между первичными психотравмами, полученными в онтогенезе до переживания чрезвычайной ситуации, и возникновением посттравматического психического расстройства (ПТСР). Согласно автору, психоаналитическая психотерапия способствует восстановлению психического здоровья лиц с ПТСР.
Background. In connection with the challenges of modernity, PTSD is a serious problem of general and especially military psychiatry. The diagnosis of "PTSD" is, in the first place, etiologically determined, but both "developmental and clinical assessment of this condition" have such "non-medical" factors as social and family-associated ones. Method. The research material is modern publications devoted to the study of socio-psychological, family and social factors that play a role in shaping PTSD and influence the use of this diagnosis when inspecting. The research method is bibliographic-analytical. Results. According to North American authors, the number of firefighters who received disabilities due to PTSD increased from 1999 to 2004 by 79.5%, while the disability due to other diseases among them grew by only 12 2%. Social disability policy encourages military personnel to receive psychiatric diagnoses, primarily PTSD. In society, the diagnosis of PTSD is often used to justify criminal behavior. Another problem lies in the fact that another part of the military personnel, on the contrary, hide the symptoms of PTSD, fearing the everyday stigmatization of the "mentally ill" and undermining their careers. In addition to societal factors affecting the use of the PTSD diagnosis, important non-medical factors are family aspects of military personnel. The development of PTSD and its transition to the prolonged form are negatively affected by the absence of military personnel at home for more than six months, the impossibility of remote communication with loved ones during the hostilities, the absence of a family, and family-like, ironically, the presence of children in the family. Conclusion. Due to the influence of socially-associated factors, there are certain parts of military personnel involved in the hostilities, one of which is prone to simulating or aggravating the symptoms of PTSD, and the second, on the contrary, is prone to dissimulation of post-stress psychopathological symptoms. Among family factors that should be considered as opportunistic, special attention should be paid to the lack of the possibility of remote communication with relatives during stay in the combat zone, the absence of military personnel at home for more than six months, and the presence of military personnel in their families. To improve the quality of diagnostic and rehabilitation work, it is necessary to conduct a scientifically grounded adaptation of modern foreign psychological tests aimed at diagnosing PTSD and developing specific domestic techniques as soon as possible. ; Актуальність. У зв'язку з викликами сьогодення ПТСР є серйозною проблемою загальної і, особливо, військової психіатрії. Діагноз «ПТСР» є, в першу чергу, етіологічно обумовленим, але також значний вплив, як на розвиток, так і на клінічне оцінювання цього стану, мають такі «немедичні» чинники, як суспільні та сімейно-побутові. Методи й матеріали. Матеріал дослідження – сучасні публікації, присвячені вивченню соціально-психологічних, сімейних та суспільно-громадських чинників, які відіграють роль у формуванні ПТСР та впливають на використання зазначеного діагнозу при огляді посткомбатантів. Метод дослідження – бібліографічно-аналітичний. Результати. Згідно з даними північноамериканських авторів, кількість ветеранів, які отримали інвалідність у зв'язку з ПТСР, з 1999 р. по 2004 р. зросла на 79,5%, при тому, що інвалідність з приводу інших захворювань серед них зросла лише на 12,2%. Соціальна політика інвалідності заохочує ветеранів до отримання психіатричних діагнозів, в першу чергу – ПТСР. У суспільстві діагноз «ПТСР» часто використовується для виправдання кримінальної поведінки військовослужбовців та посткомбатантів. Ще одна проблема лежить в тому, що інша частина посткомбатантів, навпаки, приховують симптоми ПТСР, боячись побутової стигматизації «психічно хворого» та зіпсування своєї кар'єри. Крім громадських чинників, які впливають на використання діагнозу «ПТСР», важливими «немедичними» факторами є сімейні аспекти життя посткомбатантів. На розвиток ПТСР та його перехід у проланговану форму негативно впливає відсутність військовослужбовіців вдома більш шести місяців, неможливість дистанційного спілкування з близькими під час участі в бойових діях, відсутність сім'ї, а у одружених, як це не парадоксально, присутність у складі сім'ї дітей. Висновки. Внаслідок впливу соціально-асоційованих чинників існують певні частини посткомбатантів, одна з яких схильна до симуляції або агравації симптомів ПТСР, а друга, навпаки, схильна до дисимуляції постстресової психопатологічної симптоматики. Серед сімейних чинників, які слід вважати в якості умовно-патогенних, особливу увагу треба приділяти відсутності можливості спілкування з близькими під час ведення бойових дій, відсутність їх вдома протягом більш шести місяців та присутність в родинах військовослужбовців дітей. Для вдосконалення якості діагностичної та реабілітаційної роботи необхідно найскоріше проведення науково- огрунтованої адаптації сучасних закордонних психологічних тестів, спрямованих на діагностику ПТСР та розробка специфічних вітчизняних методик.
У статті розглядається актуальне питання сучасної психології – посттравматичні стресові розлади у військових умовах. Автор вказує на походження та визначення поняття «стрес». Проблема стресу також пов'язана з напругою, емоційними переживаннями, неспецифічної реакцією організму. Стрес визначається як стан тривоги, напруги, як подія або стан у фізичному чи соціальному середовищі, що призводить до прийняття заходів щодо уникнення, агресії, рішення щодо усунення та зменшення загрозливих умов.
Відзначено велике значення праць Г. Сельє щодо загального адаптаційного синдрому. Розглянуто різні підходи до цієї проблеми. Проаналізовано твердження Н. В. Тарабріної про те, що історично дослідження в області посттравматичного стресу розвивалися незалежно від дослідження стресу. Відзначено той факт, що до стресу в першу чергу відноситься емоційний апарат, афективні реакції. Вчені також відзначають неоднозначність терміна «стрес», його різноманітні трактування.
Крім того, зазначається, що посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є непсихотичною відстроченою реакцією на травматичний стрес. Вчені пишуть, що ПТСР виникає у людей, які пережили надзвичайно сильний психологічний і/або фізичний шок, який вони сприймають як особливо болісно. Автори підкреслюють ідею тяжких наслідків сучасних війн, психологічної травми учасників бойових дій. Особливо зазначається, що вперше ПТСР у військовослужбовців досліджували американські вчені. При цьому виділяється наукова діяльність американського лікаря Б. Колодзіна, який описав величезний досвід роботи з американськими військовослужбовцями під час війни у В'єтнамі. Американська психіатрична асоціація перераховує такі ознаки ПТСР у військовослужбовців: загроза життю; важке поранення; перебування очевидцем на місці трагічних подій, що викликає відчуття сильного страху та безпорадності; нав'язливі картини минулого; повторювані спогади та емоції; сни, кошмари, ілюзії, галюцинації, пов'язані з травматичними подіями, пам'ять про які часто витісняється зі свідомості.
Статья посвящена особенностям эмоционально-мотивационной сферы личности сотрудников МЧС на этапе поступления в реабилитационный центр. Цель данной статьи – эмпирически выявить изменения эмоционально-мотивационной сферы сотрудников государственных спасательной и пожарных служб, связанные с экстремальными особенностями служебной деятельности, в разрезе таких характеристик, как посттравматический стресс, эмоциональное выгорание, нервно-психическое состояние. Психодиагностический инструментарий представлен методиками: опросник травматического стресса для диагностики психологических последствий (И.О. Котенев), диагностика эмоционального выгорания личности (В. В. Бойко), метод цветовых выборов (М. Люшер). Согласно полученным результатам установлена взаимосвязь компонентов постстрессового расстройства с показателями эмоционального выгорания. Выявлено, что слабый контроль над эмоциями является наиболее уязвимым аспектом эмоционально-волевой сферы сотрудников МЧС. Установлено, что компенсаторным механизмом эмоционального выгорания выступает снижение значимости объекта. Область применения результатов: социально-психологическая реабилитация. ; The article is devoted to the peculiarities of emotional and motivational sphere of the individual emergency workers at the stage of admission to rehabilitation center. The purpose of this article is to empirically identify changes emotional and motivational spheres of government employees rescue and fire services related to extreme features of performance management in the context of such characteristics as post-traumatic stress, emotional burnout, the mental state. Psychodiagnostic instruments presented methods: a questionnaire for the diagnosis of traumatic stress psychological consequences (I.O. Kotenev) Diagnosis of burnout personality (V.V. Boiko), Method of color choices (M. Lyusher). The results show the interrelation of components post-stress disorder with indicators of burnout. Revealed that poor control over emotions is the most vulnerable aspect of the emotional and volitional emergency workers. Found that the compensatory mechanism of burnout appears decline in the importance of the object. The article describes the peculiarities of emotional and motivational sphere of rescuers at the stage of incoming to a rehabilitation center. The interrelation of the components post-stress disorder and rates of emotional burnout is shown. It is revealed that poor control over emotions is the most vulnerable aspect of emotional and motivational sphere of rescuers. Found that the compensatory mechanism of emotional burnout is the reduction of the significance of the object. The area of application of the results: Psychosocial Rehabilitation.
У статті розглядається розвиток військової психології в сучасних умовах гібридноївійни з кореляцією на дослідження та систематизацію знань неврозів війни докторомШумковим Г.Є. в період 1904-1905 р.р.Ключові слова: військова психологія, самоспостереження, спостереження, ПТСР(посттравматичні стресові розлади), психологічна допомогаВ статье рассматривается развитие военной психологии в современных условияхгибридной войны с корреляцией на исследование и систематизацию знаний неврозов войныдоктором Шумковым Г.Е. в период 1904-1905 г.г.Ключевые слова: военная психология, самонаблюдение, наблюдение, ПТСР(посттравматические стрессовые расстройства), психологическая помощьThe article discusses the development of military psychology in modern conditions of hybridwar with the correlation on the study and systematization of knowledge of the neuroses of war by Dr.G. Shumkovym. in the period 1904-1905.Keywords: military psychology, introspection, observation, PTSD, psychological assistance
В статті розглядаються: «Синдром АТО»: прояви та способи реагування на нього; ознаки посттравматичного стресового розладу (ПТСР); деякі шляхи реабілітації військовослужбовців з синдромом АТО; законодавчі дії держави щодо психологічної та соціальної адаптації військовослужбовців-учасників АТО. ; В статье рассматриваются: «Синдром АТО»: проявления и способы реагирования на него; признаки посттравматического стрессового расстройства (ПТСР); некоторые пути реабилитации военнослужащих с синдромом АТО; законодательные действия государства относительно психологической и социальной адаптации военнослужащихучастников АТО. ; In the article examined: «Syndrome of ATO»: displays and methods of reacting on him; signs of a посттравматического stress disorder (PTSR); some ways of rehabilitation of servicemen with the syndrome of ATO; legislative actions of the state in relation to psychological and social adaptation of servicemen-participants of ATO.
The introduction of the new concept of complex post-traumatic stress disorder (cPTSD) in the International Classification of Diseases of the 11th Edition deserves attention in a country where active fighting is taking place. The increase in the number of PTSD sufferers among military personnel and civilians on the territory of hostilities increases the likelihood of PTSD occurring among the contingent. At present, we have no experience in the diagnosis of cPTSD. The objective of our study, along with the diagnosis of PTSD symptoms, is to use a quality of life questionnaire to evaluate the symptoms of cPTSD. The result revealed that the level of community and service support was below average, indicating the need to improve community social support. The self-realization of the combatants has a low average level, which further influences the level of adaptation after the end of the service. Physical and psychological well-being are also low, and this indicator to the need for psychological and physical rehabilitation of demobilized soldiers. At the same time, communication with friends and family, performance were at a high enough level, and these are positive factors that influence the adaptation to civilian life. Summarizing the research, we suggest that in order to organize the help of the combatants more effectively, it is necessary to evaluate, along with a purely psychiatric diagnosis of PTSD, the level of social and physical adaptation of patients with PTSD. ; Введение нового понятия, как комплексный посттравматическое стрессовое расстройство (кПТСР) в Международной классификации болезней 11-го пересмотра заслуживает внимания в стране, где проходят активные боевые действия. Увеличение количества страдающих ПТСР среди военнослужащих и гражданского населения находящихся на территории боевых действий, повышает вероятность возникновения кПТСР среди данного контингента. На сегодняшний день, мы не имеем опыта диагностики кПТСР. Задачей нашего исследования наряду с диагностикой симптомов ПТСР применять опросник оценки качества жизни, для оценки симптомов кПТСР. Результатом работы выявлено - уровень общественной и служебной поддержки был ниже среднего уровня, что указывает на необходимость улучшать социальную поддержку общины. Самореализация бывших участников боевых действий имеет низкий средний уровень, в дальнейшем негативно влияет на уровень адаптации после окончания службы. Физическое и психологическое благополучие также имеют низкий уровень, а это уже говорит о необходимости психологической и физической реабилитации демобилизованных воинов. В то же время, общение с друзьями и в семье, работоспособность были на достаточно высоком уровне, а это положительные факторы, влияющие на адаптацию к гражданской жизни. Предлагаем для более эффективной организации помощи, бывшим участникам боевых действий необходимо, наряду с определением чисто психиатрического диагноза ПТСР, оценивать уровень социальной, физической адаптации пациентов с ПТСР. ; Введення нового поняття, як комплексний посттравматичний стресовий розлад (кПТСР) у Міжнародній класифікації хвороб 11-го перегляду заслуговує на увагу в країні, де проходять активні бойові дії. Збільшення кількості страждаючих на ПТСР серед військовослужбовців та цивільного населення що знаходяться на території бойових дій, підвищує вірогідність виникнення кПТСР серед даного контингенту. На сьогодні, ми не маємо досвіду діагностики кПТСР. Задачею нашого пілотного дослідження поряд з діагностикою симптомів ПТСР застосовувати опитувальник оцінки якості життя, для оцінки симптомів кПТСР. Група пацієнтів – 26 чоловік, колишніх учасників бойових дій (КУБД) чоловічої статі, які мали виражені симптоми ПТСР включили у дослідження. Середній вік хворих складав 41,3 роки, середня тривалість перебування у армії - 19,4 місяці (максимальний строк служби складав 48 місяців, мінімальний - 8 міс), тривалість перебування у зоні бойових дій - 8,2 міс. Переважали хворі зі середньо спеціальною освітою - 18 чоловіків (69,3%), безробітні - 16 чоловік (61,6%) та не перебували у шлюбі 17 чол. (65,4%). У 12 (662%) не було дітей, а кількість КУБД з однією або двома дітьми була однаковою – по 7 осіб (26,9%). Тільки 7 чоловіків, а це становить 26,9%, мешкали зі своєю сім'єю, решта – 9 осіб. (34,6%) мешкали самостійно, 10 чоловік (48,5%) мешкали з батьками. Рівень свого матеріальне забезпечення досліджувані оцінювали як низький рівень 15 осіб. (57,7%) , або середній рівень 11 осіб. (42,3%). Фіксувалось відсутність обтяження спадковості психічними розладами у 23 осіб. (88,5%), у решти хворих – 3 осіб. (11,5%) серед родичів були психічні розлади. У 11 осіб (42,3%) в анамнезі психологічна травма дитинства. Левова більшість мали досвід строкової військової служби перед участю у бойових діях (18 хворих - 69,3%). Результатом роботи виявлено - рівень громадської та службової підтримки був нижче середнього рівня, що вказує на необхідність покращувати соціальну підтримку громади. Самореалізація колишнього учасника бойових дій має низький рівень, що в подальшому впливає на рівень адаптації після закінчення служби. Фізичне та психологічне благополуччя також мають низький рівень, а це вже говорить про потребу психологічної та фізичної реабілітації демобілізованих воїнів. У той же час, спілкування з друзями та у сім'ї, працездатність були на достатньо високому рівні, а це позитивні фактори, що впливають на адаптацію до цивільного життя. Підсумовуючи дослідження, пропонуємо для більш ефективної організації допомоги колишнім учасникам бойових дій необхідно, поряд з суто психіатричним діагнозом ПТСР, оцінювати рівень соціальної, фізичної адаптації пацієнтів з ПТСР.
Інтолерантність до невизначеності розглянуто яквластивість сприймати несподівані та нові обста-вини як небезпечні, та реагувати на них як на загрозу. Відомо, що неприйняття невизначеності є чинником,який ускладнює перебіг та лікування афективнихрозладів (тривожність, депресію, ПТСР, соціофобіюта ін.). Метою дослідження є визначення особливос-тей зв'язку інтолерантності до невизначеності з озна-ками ПТСР у ветеранів з важкими пораненнями абоінвалідністю. Методи: за допомогою параметричногокритерію t-Стюдента та непараметричних критеріївМанна-Уітні та Краскала-Уоліса був проведений порів-няльний аналіз, для аналізування кореляцій викорис-таний коефіціент ρ Спірмена. Були співставлені дані,зібрані в двох групах військовослужбовців. Офіцери(n = 47) та ветерани, що брали участь у відбірковомутурі змагань "Ігри Нескорених", (n = 32), заповнилиопитувальники "Шкала інтолерантності до невизна-ченості", модифікована версія Н. Карлетона, та опи-тувальник симптомів посттравматичного стресового розладу PCL-5. Результати: з'ясовано, що групи вій-ськовослужбовців не відрізняються за загальнимрівнем інтолерантності до невизначеності, але є зна-чуща різниця за шкалою "гнітюча тривога". У підгрупиз більш високим рівнем інтолерантності до невизна-ченості значно більше проявів посттравматичногостресу. Інтолерантність до невизначеності корелюєз усіма кластерами симптомів ПТСР в загальній групівійськовослужбовців, субшкала "гнітюча тривога" маєбільш сильну кореляцію з усіма кластерами, ніж суб-шкала "тривога перед майбутнім". Висновки: Впершена українській вибірці був досліджений зв'язок ІТНз ознаками ПТСР у військовослужбовців. Ветераниз важкими пораненнями та інвалідністю мають більшвисокі бали за субшкалою "гнітюча тривога". Специфі-кою зв'язку інтолерантності до невизначеності у вете-ранів, що мають важкі поранення або інвалідність,з ознаками ПТСР є відсутність кореляції з проявамиагресії та самопошкоджувальною поведінкою (симп-томами кластеру "Е"). Ця особливість відображаєспецифіку переживання та проявів агресії у ветера-нів-спортсменів з обмеженими можливостями. ; Intolerance of uncertainty is seen as tendency to perceiveunexpected and new circumstances as dangerous,and respond to them as a threat. It is known thatthe rejection of uncertainty is a factor that complicatesthe course and treatment of affective disorders(anxiety, depression, PTSD, sociophobia, etc.). The purpose of the research is to identify the relationshipbetween intolerance of uncertainty and signsof PTSD in veterans with serious injuries or disabilities.Methods: using the parametric Student'st-criterion and the non-parametric Mann-Whitneyand Kruskal-Wallis test, a comparative analysis wasperformed, and the Spearman coefficient ρ wasused to analyze the correlations. Data collected intwo groups of servicemen were compared. Officers(n = 47) and veterans who participated in the qualifyinground of the Invictus Games (n = 32) completedthe Intolerance of Uncertainty Scale questionnaire,the N. Carleton's short version, and the PCL-5 PTSDSymptom Questionnaire. Results: it was found that groups of servicemen do not differ in the generallevel of intolerance of uncertainty, but there wasa significant difference on the scale of "depressinganxiety". Subgroups with a higher level of intoleranceof uncertainty have significantly more manifestationsof post-traumatic stress symptoms. Intoleranceof uncertainty correlates with all clustersof PTSD symptoms in the general military group,and the "Inhibitory anxiety" subscale has a strongercorrelation with all clusters than the "Perspectiveanxiety" subscale. Conclusions: for the first time,the connection between IU and signs of PTSD inservicemen was studied in the Ukrainian sample.Veterans with serious injuries and disabilities havehigher scores on the "Inhibitory anxiety" subscale.The specificity of the connection between intoleranceof uncertainty in veterans with serious injuriesor disabilities, and signs of PTSD, is the lack of correlationwith aggressive and self-destructive behaviour(symptoms of cluster E). This feature reflects the specificsof the experience and manifestations of aggressionin veteran athletes with disabilities.
