Suchergebnisse

В статье рассматриваются этнокультурные и политические контакты населения Подкарпатской Руси и венгерских племен в раннее Средневековье. ; The subject of the article are the ethnical, cultural and politic contacts between inhabitants of Under Carpathian Rus' and Hungarian tribes in early Middle Ages.

Subcarpathian Rus as a part of Czechoslovakia: history, culture, national identitySubcarpathian Rus was incorporated into the Czechoslovak Republic as a result of the Treaty of Saint-Germain-en-Laye (1919). The following year Subcarpathian Rus being a part of Czechoslovakia was declared a self-governing autonomy with a certain number of democratic rights established by the Constitution. Among them was a right to use their national language. Codification of the Subcarpathian Ruthenian language has not yet been completed and it is an extensively discussed problem for contemporary linguists.After the First World War the Subcarpathian lands with its Ruthenian population was a poor farming region with a low level of ethnic self-awareness. Global economic and politic processes changed the situation dramatically and compelled the educated part of Subcarpathian Rus citizens into a discussion about their national language, culture and literature. The President of Czechoslovakia T. G. Masaryk participated in the discussion and was very interested in the cultural development of the region.Ruthenian society was split into two parts – pro-Russian and pro-Ukrainian. The national composition of the region was very complicated. In order to understand the flow of national ideas in Subcarpathian Rus, the research presented here sets out to cover the history of the codification of the Ruthenian language, the creation of grammar books for schools, and to analyze the role of both the Russian and Ukrainian components in the cultural development of this region. This research also takes into consideration the complex analysis of Masaryk's Slavonic policy and cultural strategies. Ruś Podkarpacka jako część Czechosłowacji: historia, kultura, tożsamość narodowa Ruś Podkarpacka weszła w skład Republiki Czechosłowackiej w wyniku traktatu podpisanego w Saint-Germain-en-Laye (1919). W następnym roku ogłoszono autonomię Rusi Podkarpackiej jako części Czechosłowacji. Ruś otrzymała szereg demokratycznych praw określonych przez Konstytucję. Jednym z nich było prawo do korzystania z własnego języka narodowego. Kodyfikacja języka Rusinów na Rusi Podkarpackiej nie została jeszcze zakończona i nadal jest problemem szeroko dyskutowanym we współczesnym językoznawstwie.Po pierwszej wojnie światowej tereny Rusi Podkarpackiej były ubogim regionem rolniczym o niskim poziomie samoświadomości etnicznej zamieszkującej go ludności rusińskiej. Globalne procesy gospodarcze i polityczne zmieniły w sposób radykalny sytuację i zmusiły wykształconą część obywateli Rusi Podkarpackiej do rozpoczęcia dyskusji na temat swojego języka, kultury narodowej i literatury. Prezydent Czechosłowacji T. G. Masaryk brał udział w tej dyskusji i popierał rozwój kulturowy regionu.W społeczeństwie rusińskim istniały dwie dzielące je orientacje: prorosyjska i proukraińska. Struktura narodowościowa regionu była bardzo złożona. Artykuł próbuje przybliżyć czytelnikowi problem przepływu idei narodowych na Rusi Podkarpackiej. W artykule omówiono kwestie historii kodyfikacji języka rusińskiego i tworzenia podręczników do gramatyki dla szkół. Oprócz tego przeanalizowana została rola rosyjskiego i ukraińskiego wkładu w rozwój kultury tego regionu. W badaniach uwzględniono kompleksową analizę słowiańskiej polityki i strategii kulturowych Masaryka.

Subcarpathian Rus as a part of Czechoslovakia: history, culture, national identitySubcarpathian Rus was incorporated into the Czechoslovak Republic as a result of the Treaty of Saint-Germain-en-Laye (1919). The following year Subcarpathian Rus being a part of Czechoslovakia was declared a self-governing autonomy with a certain number of democratic rights established by the Constitution. Among them was a right to use their national language. Codification of the Subcarpathian Ruthenian language has not yet been completed and it is an extensively discussed problem for contemporary linguists.After the First World War the Subcarpathian lands with its Ruthenian population was a poor farming region with a low level of ethnic self-awareness. Global economic and politic processes changed the situation dramatically and compelled the educated part of Subcarpathian Rus citizens into a discussion about their national language, culture and literature. The President of Czechoslovakia T. G. Masaryk participated in the discussion and was very interested in the cultural development of the region.Ruthenian society was split into two parts – pro-Russian and pro-Ukrainian. The national composition of the region was very complicated. In order to understand the flow of national ideas in Subcarpathian Rus, the research presented here sets out to cover the history of the codification of the Ruthenian language, the creation of grammar books for schools, and to analyze the role of both the Russian and Ukrainian components in the cultural development of this region. This research also takes into consideration the complex analysis of Masaryk's Slavonic policy and cultural strategies. Ruś Podkarpacka jako część Czechosłowacji: historia, kultura, tożsamość narodowa Ruś Podkarpacka weszła w skład Republiki Czechosłowackiej w wyniku traktatu podpisanego w Saint-Germain-en-Laye (1919). W następnym roku ogłoszono autonomię Rusi Podkarpackiej jako części Czechosłowacji. Ruś otrzymała szereg demokratycznych praw określonych przez Konstytucję. Jednym z nich było prawo do korzystania z własnego języka narodowego. Kodyfikacja języka Rusinów na Rusi Podkarpackiej nie została jeszcze zakończona i nadal jest problemem szeroko dyskutowanym we współczesnym językoznawstwie.Po pierwszej wojnie światowej tereny Rusi Podkarpackiej były ubogim regionem rolniczym o niskim poziomie samoświadomości etnicznej zamieszkującej go ludności rusińskiej. Globalne procesy gospodarcze i polityczne zmieniły w sposób radykalny sytuację i zmusiły wykształconą część obywateli Rusi Podkarpackiej do rozpoczęcia dyskusji na temat swojego języka, kultury narodowej i literatury. Prezydent Czechosłowacji T. G. Masaryk brał udział w tej dyskusji i popierał rozwój kulturowy regionu.W społeczeństwie rusińskim istniały dwie dzielące je orientacje: prorosyjska i proukraińska. Struktura narodowościowa regionu była bardzo złożona. Artykuł próbuje przybliżyć czytelnikowi problem przepływu idei narodowych na Rusi Podkarpackiej. W artykule omówiono kwestie historii kodyfikacji języka rusińskiego i tworzenia podręczników do gramatyki dla szkół. Oprócz tego przeanalizowana została rola rosyjskiego i ukraińskiego wkładu w rozwój kultury tego regionu. W badaniach uwzględniono kompleksową analizę słowiańskiej polityki i strategii kulturowych Masaryka.

В статье рассматривается ситуация в первой Чехословацкой республике, дается характеристика национальной политики Томаша Гаррига Масарика, а также анализируются проблемы, с которыми пришлось столкнуться Чехословакии, присоединившей карпатские области. При написании статьи учитывались различные контексты: весь комплекс этнических проблем, оставшийся после распада Австро-Венгерской империи, развитие «русской акции» чехословацкого правительства, чешская политика «строительства государства». Национальная проблема в Чехословакии названа в статье культурным многоязычием, в условиях которого политическая жизнь, культура и литература распадались на несколько взаимодействующих процессов, имевших свои особенности и различную внутреннюю структуру. Одним из компонентов сложной национальной и языковой ситуации в первой Чехословацкой республике являлся карпаторусский вопрос, требовавший от правительства Масарика скорейшего разрешения, поскольку карпатороссы (русины) были подвержены различной политической агитации и легко могли перейти на сторону большевистской России, увеличив угрозу распада молодой Чехословакии. Библиогр. 38 назв. ; Subcarpathian Rus was integrated into the First Czechoslovak Republic as a result of the Treaty of Saint-Germain-en-Laye (1919). The next year Subcarpatian Rus being a part of Czechoslovakia was declared a self-government autonomy with a certain number of democratic rights established by the Constitution. Among them was a right to use the national language. Codification of the SubcarpatianRuthenian language has not yet been completed and it is highly debated problem among contemporary linguistics.After the World War I Subcarpathian lands with Ruthenian population was a poor farming region with low level of ethnic self-awareness. Global economic and politic processes changed the situation dramatically and pushed educated part of Subcarpatian Rus citizens into the discussion about national language, culture and literature. The President of Czechoslovakia T. G. Masaryk participated in the discussion and was highly interested in cultural development of the region. He had his geo-political goals as to prevent 'red aggression' spreading and to establish a clear boarder with RSFSR. The Czechoslovak President's cultural policy towards Subcarpatian Rus as not yet been analyzed or described. The study will examine the strategy of the Czechoslovak government and its role in informing Ruthenian national identity. Refs 38.

Through the prism of the Subcarpathian press of the first third of the twentieth century, the tragic period of establishment of the Ukrainian statehood on the eve of World War II, the struggle for the free development of the Ukrainian nation on the territory of Subcarpathian Ruthenia due to the Munich Agreement and the dangerous political game of England, France, Germany and Italy, as well as Poland and Hungary, in the epicenter of ambitions of which Transcarpathia was caught, is delineated. Further development was given to the issues of struggle of the Ukrainians in Transcarpathia for the realization of the "peoples' right to self-determination" in the course of the forceful formation of the joint Polish-Hungarian border after the Second Czechoslovak crisis of 1938, which had given rise to the actual division of Czechoslovakia on the one hand, and the intensification of Ukrainians' national aspirations - on the other. The geopolitical aspects of the game of the Central Powers, as well as of Poland and Hungary in the process of "redrawing Europe", the international peculiarities of the policy of appeasement of an aggressor of 1938 as a process of concessions and losses, in which the Transcarpathian lands remained as currency and the government of the autonomous Subcarpathian Ruthenia had to struggle alone against imperial revisionism, aggressive propaganda and destructive armed sabotage, were analyzed. Based on the Transcarpathian periodicals, the development of relations between the Carpathian Ukraine and practically the only foreign-policy partner - Germany - is shown in the context of the formation of the Hitler's strategy of the "Eurasian Axis", where the Ukrainian lands had a significant role. Factors of influence on the formation of the new European political reality and the role of the Ukrainian country in it are investigated. When using the press as a key source of historical data, a comprehensive picture of the Central Powers' encroachments and aspirations and their practical intentions in an international crisis is reflected. ; Через призму подкарпатской прессы первой трети ХХ в. освещен трагический период становления украинской государственности накануне Второй мировой войны, ход борьбы за свободное развитие украинской нации на территории Подкарпатской Руси в результате Мюнхенского соглашения и опасной политической игры Англии, Франции, Германии и Италии, а также Польши и Венгрии, в эпицентре амбиций которых оказалось Закарпатье. Дальнейшее развитие получили вопросы борьбы украинского Закарпатья за воплощение «права народов на самоопределение» в процессе силового формирования совместной польско-венгерской границы после Второго Чехословацкого кризиса 1938 года, давшая начало фактическому разделению Чехословакии с одной стороны, и активизации национальных стремлений украинцев с другой. Проанализированы геополитические аспекты игры центральноевропейских государств, а также Польши и Венгрии в процессе «перекраивания Европы», международные особенности политики умиротворения агрессора 1938 года как процесса уступок и потерь, в которых закарпатские земли оставались разменной монетой, а правительство автономной Подкарпатской Руси было вынуждено самостоятельно бороться против имперского ревизионизма, агрессивной пропаганды и разрушительных вооруженных диверсий. Опираясь на закарпатскую периодику, авторы показали развитие отношений между Карпатской Украиной и практически единственным внешнеполитическим партнером - Германией - в контексте формирования гитлеровской стратегии «Евразийской оси», где украинским землям отводилась значительная роль. Исследованы факторы влияния на формирование новой европейской политической реальности и роли в ней украинского края. При использовании прессы как ключевого источника исторических данных отражена целостная картина посягательств и стремлений центральноевропейских государств и их практические намерения в условиях международного кризиса. ; Крізь призму підкарпатської преси першої третини ХХ ст. висвітлено трагічний період становлення української державності напередодні ІІ Світової війни, перебіг боротьби за вільний розвиток української нації на території Підкарпатської Русі внаслідок Мюнхенської угоди й небезпечної політичної гри Англії, Франції, Німеччини та Італії, а також Польщі та Угорщини, в епіцентрі амбіцій яких опинилося Закарпаття. Подальшого висвітлення отримали питання боротьби українців Закарпаття за втілення «права народів на самовизначення» в процесі силового формування спільного польсько-угорського кордону після Другої Чехословацької кризи 1938 р., що дала початок фактичному поділові Чехословаччини з одного боку, та активізації національних прагнень українців з іншого. Проаналізовано геополітичні аспекти гри центральноєвропейських держав, а також Польщі та Угорщини в процесі «перекроювання Європи», міжнародні особливості політики умиротворення агресора 1938 р. як процесу поступок та втрат, в яких закарпатські землі залишалися розмінною монетою, а уряд автономної Підкарпатської Русі був змушений самотужки боротися проти імперського ревізіонізму, агресивної пропаганди та руйнівних збройних диверсій. Спираючись на закарпатську періодику, автори показали розвиток взаємин між Карпатською Україною та практично єдиним зовнішньополітичним партнером - Німеччиною - в контексті формування гітлерівської стратегії «Євразійської осі», де українським землям відводилась значна роль. Досліджено чинники впливу на формування нової європейської політичної реальності і ролі в ній українського краю. При використанні преси як ключового джерела історичних даних відображено цілісну картину зазіхань і прагнень Центральних держав та їх практичні наміри в умовах міжнародної кризи.

Through the prism of the Subcarpathian press of the first third of the twentieth century, the tragic period of establishment of the Ukrainian statehood on the eve of World War II, the struggle for the free development of the Ukrainian nation on the territory of Subcarpathian Ruthenia due to the Munich Agreement and the dangerous political game of England, France, Germany and Italy, as well as Poland and Hungary, in the epicenter of ambitions of which Transcarpathia was caught, is delineated. Further development was given to the issues of struggle of the Ukrainians in Transcarpathia for the realization of the "peoples' right to self-determination" in the course of the forceful formation of the joint Polish-Hungarian border after the Second Czechoslovak crisis of 1938, which had given rise to the actual division of Czechoslovakia on the one hand, and the intensification of Ukrainians' national aspirations - on the other. The geopolitical aspects of the game of the Central Powers, as well as of Poland and Hungary in the process of "redrawing Europe", the international peculiarities of the policy of appeasement of an aggressor of 1938 as a process of concessions and losses, in which the Transcarpathian lands remained as currency and the government of the autonomous Subcarpathian Ruthenia had to struggle alone against imperial revisionism, aggressive propaganda and destructive armed sabotage, were analyzed. Based on the Transcarpathian periodicals, the development of relations between the Carpathian Ukraine and practically the only foreign-policy partner - Germany - is shown in the context of the formation of the Hitler's strategy of the "Eurasian Axis", where the Ukrainian lands had a significant role. Factors of influence on the formation of the new European political reality and the role of the Ukrainian country in it are investigated. When using the press as a key source of historical data, a comprehensive picture of the Central Powers' encroachments and aspirations and their practical intentions in an international crisis is reflected. ; Через призму подкарпатской прессы первой трети ХХ в. освещен трагический период становления украинской государственности накануне Второй мировой войны, ход борьбы за свободное развитие украинской нации на территории Подкарпатской Руси в результате Мюнхенского соглашения и опасной политической игры Англии, Франции, Германии и Италии, а также Польши и Венгрии, в эпицентре амбиций которых оказалось Закарпатье. Дальнейшее развитие получили вопросы борьбы украинского Закарпатья за воплощение «права народов на самоопределение» в процессе силового формирования совместной польско-венгерской границы после Второго Чехословацкого кризиса 1938 года, давшая начало фактическому разделению Чехословакии с одной стороны, и активизации национальных стремлений украинцев с другой. Проанализированы геополитические аспекты игры центральноевропейских государств, а также Польши и Венгрии в процессе «перекраивания Европы», международные особенности политики умиротворения агрессора 1938 года как процесса уступок и потерь, в которых закарпатские земли оставались разменной монетой, а правительство автономной Подкарпатской Руси было вынуждено самостоятельно бороться против имперского ревизионизма, агрессивной пропаганды и разрушительных вооруженных диверсий. Опираясь на закарпатскую периодику, авторы показали развитие отношений между Карпатской Украиной и практически единственным внешнеполитическим партнером - Германией - в контексте формирования гитлеровской стратегии «Евразийской оси», где украинским землям отводилась значительная роль. Исследованы факторы влияния на формирование новой европейской политической реальности и роли в ней украинского края. При использовании прессы как ключевого источника исторических данных отражена целостная картина посягательств и стремлений центральноевропейских государств и их практические намерения в условиях международного кризиса. ; Крізь призму підкарпатської преси першої третини ХХ ст. висвітлено трагічний період становлення української державності напередодні ІІ Світової війни, перебіг боротьби за вільний розвиток української нації на території Підкарпатської Русі внаслідок Мюнхенської угоди й небезпечної політичної гри Англії, Франції, Німеччини та Італії, а також Польщі та Угорщини, в епіцентрі амбіцій яких опинилося Закарпаття. Подальшого висвітлення отримали питання боротьби українців Закарпаття за втілення «права народів на самовизначення» в процесі силового формування спільного польсько-угорського кордону після Другої Чехословацької кризи 1938 р., що дала початок фактичному поділові Чехословаччини з одного боку, та активізації національних прагнень українців з іншого. Проаналізовано геополітичні аспекти гри центральноєвропейських держав, а також Польщі та Угорщини в процесі «перекроювання Європи», міжнародні особливості політики умиротворення агресора 1938 р. як процесу поступок та втрат, в яких закарпатські землі залишалися розмінною монетою, а уряд автономної Підкарпатської Русі був змушений самотужки боротися проти імперського ревізіонізму, агресивної пропаганди та руйнівних збройних диверсій. Спираючись на закарпатську періодику, автори показали розвиток взаємин між Карпатською Україною та практично єдиним зовнішньополітичним партнером - Німеччиною - в контексті формування гітлерівської стратегії «Євразійської осі», де українським землям відводилась значна роль. Досліджено чинники впливу на формування нової європейської політичної реальності і ролі в ній українського краю. При використанні преси як ключового джерела історичних даних відображено цілісну картину зазіхань і прагнень Центральних держав та їх практичні наміри в умовах міжнародної кризи.

Článek analyzuje politickou a sociokulturní situaci na Podkarpatské Rusi, jak ji hodnotili čeští úředníci a etnografové od jejího připojení k Československu v roce 1919. ; В статье содержится анализ политического и социокультурного положения в Подкарпатской Руси в оценках чешских чиновников и ученых-этнографов с момента вхождения данного региона в состав Чехословакии в 1919 г.

В статье содержится анализ политического и социокультурного положения в Подкарпатской Руси в оценках чешских чиновников и ученых-этнографов с момента вхождения данного региона в состав Чехословакии в 1919 г. ; Článek analyzuje politickou a sociokulturní situaci na Podkarpatské Rusi, jak ji hodnotili čeští úředníci a etnografové od jejího připojení k Československu v roce 1919.

The main objective of the study is to analyze the materials of periodicals of Subcarpathian Rus' containing information and interpretations of the plebiscite planned by Hungary in Subcarpathian Rus' in October 1938. For the comprehensive analysis of the interstate relations of the countries of Central Europe in the prewar period, the use of the principle of multivariate analysis, system-analytical and synergetic approaches were valuable. The complex of various sources allowed to reveal the process of the previously unknown referendum in Subcarpathia, which did not take place, but was prepared as a planned special operation of the hybrid confrontation. The plebiscite was intended to be an attempt to revise the results of both the Versailles system and a means of pressure on world powers in the context of the Second Czechoslovak Crisis. Hungary was waiting for the right moment to fulfill its intentions, in particular when a coalition government was formed in Subcarpathian Ruthenia with Prime Minister A. Brodiy loyal to Hungary, and in time there was a question of a planned referendum that would change the historical fate of both Ukraine and Hungary. During the study, the plans and actions of the Hungarian authorities in implementing the territorial accession of Ukrainian lands were established. The analysis demonstrated the progress of hybrid policy, which was implemented not only by Hungarian politicians but also by Ukrainian officials attached to them. ; Целью исследования является анализ материалов периодических изданий Подкарпатской Руси, которые содержат информацию и интерпретации запланированного Венгрией плебисцита в Подкарпатской Руси в октябре 1938 года. Для комплексного анализа межгосударственных отношений стран Центральной Европы в предвоенное время ценными оказались использования принципа многофакторного анализа, системно- аналитического и синергетического подходов. Значимость научной разведки заключается в том, что впервые на основе комплекса разнообразных источников раскрыт процесс течения ранее малоизвестного референдума в Подкарпатье, который таки не состоялся, но готовился как плановая спецоперация гибридного противостояния. Плебисцит должен был стать попыткой ревизии результатов как Версальской системы, так и средством давления на мировые государства в контексте Второго чехословацкого кризиса. Для осуществления собственных намерений Венгрия выжидала удобного момента, в частности, когда в Подкарпатской Руси было сформировано коалиционное правительство с более чем лояльным к Венгрии премьером А. Бродием, решался вопрос запланированного референдума, который бы изменил исторические судьбы как Украины, так и Венгрии. В ходе исследования установлено планы и действия венгерских властей в реализации территориального присоединения украинских земель. Проведенный анализ продемонстрировал ход гибридной политики, которую реализовывали не только венгерские политики, но и присоединенные к ним украинские должностные лица. ; Метою дослідження є аналіз матеріалів періодичних видань Підкарпатської Русі, які містять інформацію та інтерпретації запланованого Угорщиною плебісциту в Підкарпатській Русі в жовтні 1938 р. Для комплексного аналізу міждержавних відносин країн центральної Європи у передвоєнний час цінними виявилися використання принципу багатофакторного аналізу, системно-аналітичного та синергетичного підходів. Значимість наукової розвідки полягає у тому, що вперше на основі комплексу різноманітних джерел розкрито процес перебігу раніше маловідомого референдуму в Закарпатті, який таки не відбувся, але готувався як планова спецоперація гібридного протистояння. Плебісцит мав стати спробою ревізії результатів як Версальської системи, так і засобом тиску на світові держави в контексті Другої чехословацької кризи. Для здійснення власних намірів Угорщина вичікувала слушного моменту, зокрема коли у Підкарпатській Русі було сформовано коаліційний уряд з більш ніж лояльним до Угорщини прем'єром А. Бродієм, на часі стало питання запланованого референдуму, яким би змінив історичні долі як України, так і Угорщини. Під час дослідження встановлено плани і дії угорської влади в реалізації територіального приєднання українських земель. Проведений аналіз продемонстрував перебіг гібридної політики, котру реалізовували не тільки угорські політики, але і приєднані до них українські посадові особи.

The main objective of the study is to analyze the materials of periodicals of Subcarpathian Rus' containing information and interpretations of the plebiscite planned by Hungary in Subcarpathian Rus' in October 1938. For the comprehensive analysis of the interstate relations of the countries of Central Europe in the prewar period, the use of the principle of multivariate analysis, system-analytical and synergetic approaches were valuable. The complex of various sources allowed to reveal the process of the previously unknown referendum in Subcarpathia, which did not take place, but was prepared as a planned special operation of the hybrid confrontation. The plebiscite was intended to be an attempt to revise the results of both the Versailles system and a means of pressure on world powers in the context of the Second Czechoslovak Crisis. Hungary was waiting for the right moment to fulfill its intentions, in particular when a coalition government was formed in Subcarpathian Ruthenia with Prime Minister A. Brodiy loyal to Hungary, and in time there was a question of a planned referendum that would change the historical fate of both Ukraine and Hungary. During the study, the plans and actions of the Hungarian authorities in implementing the territorial accession of Ukrainian lands were established. The analysis demonstrated the progress of hybrid policy, which was implemented not only by Hungarian politicians but also by Ukrainian officials attached to them. ; Целью исследования является анализ материалов периодических изданий Подкарпатской Руси, которые содержат информацию и интерпретации запланированного Венгрией плебисцита в Подкарпатской Руси в октябре 1938 года. Для комплексного анализа межгосударственных отношений стран Центральной Европы в предвоенное время ценными оказались использования принципа многофакторного анализа, системно- аналитического и синергетического подходов. Значимость научной разведки заключается в том, что впервые на основе комплекса разнообразных источников раскрыт процесс течения ранее малоизвестного референдума в Подкарпатье, который таки не состоялся, но готовился как плановая спецоперация гибридного противостояния. Плебисцит должен был стать попыткой ревизии результатов как Версальской системы, так и средством давления на мировые государства в контексте Второго чехословацкого кризиса. Для осуществления собственных намерений Венгрия выжидала удобного момента, в частности, когда в Подкарпатской Руси было сформировано коалиционное правительство с более чем лояльным к Венгрии премьером А. Бродием, решался вопрос запланированного референдума, который бы изменил исторические судьбы как Украины, так и Венгрии. В ходе исследования установлено планы и действия венгерских властей в реализации территориального присоединения украинских земель. Проведенный анализ продемонстрировал ход гибридной политики, которую реализовывали не только венгерские политики, но и присоединенные к ним украинские должностные лица. ; Метою дослідження є аналіз матеріалів періодичних видань Підкарпатської Русі, які містять інформацію та інтерпретації запланованого Угорщиною плебісциту в Підкарпатській Русі в жовтні 1938 р. Для комплексного аналізу міждержавних відносин країн центральної Європи у передвоєнний час цінними виявилися використання принципу багатофакторного аналізу, системно-аналітичного та синергетичного підходів. Значимість наукової розвідки полягає у тому, що вперше на основі комплексу різноманітних джерел розкрито процес перебігу раніше маловідомого референдуму в Закарпатті, який таки не відбувся, але готувався як планова спецоперація гібридного протистояння. Плебісцит мав стати спробою ревізії результатів як Версальської системи, так і засобом тиску на світові держави в контексті Другої чехословацької кризи. Для здійснення власних намірів Угорщина вичікувала слушного моменту, зокрема коли у Підкарпатській Русі було сформовано коаліційний уряд з більш ніж лояльним до Угорщини прем'єром А. Бродієм, на часі стало питання запланованого референдуму, яким би змінив історичні долі як України, так і Угорщини. Під час дослідження встановлено плани і дії угорської влади в реалізації територіального приєднання українських земель. Проведений аналіз продемонстрував перебіг гібридної політики, котру реалізовували не тільки угорські політики, але і приєднані до них українські посадові особи.