Suchergebnisse

У 2023 р. побачила світ монографія відомих українських істориків-міжнародників Степана Віднянського та Андрія Мартинова, у якій проаналізовано динаміку змін політики європейських, північно- та південноамериканських, азійських та африканських країн щодо російсько-української війни у 2014–2023 рр. Зазначені вчені є знаними в Україні дослідниками історії міжнародних відносин, дипломатії і глобалізаційних процесів.

Актуальність. Війна в Україні змусила світове співтовариство більше уваги приділяти країні. Війна викликала масштабні міжнародні переговори та рішення, спрямовані на врегулювання ситуації. Таким чином, міжнародний імідж України отримав більше уваги та визнання на світовій арені.
Відтак, метою дослідження є розгляд актуальних дипломатичних дій України та їх вплив на трансформацію її міжнародного іміджу та сприйняття світовим співтовариством під час повномасштабної російсько-української війни, щоби обрамити ефективні іміджеві стратегії задля подальшого розвитку українського світового бренду.
Результати. Стаття представляє системний аналіз взаємозв'язку між війною на території України та змінами у сприйнятті країни на міжнародному рівні. Автори звертають увагу на те, як зміни в образі України внаслідок військових подій відображаються на сприйнятті країни міжнародним співтовариством та різноманітними зацікавленими сторонами. Автори аналізують ефективність комунікаційних стратегій та дипломатичних зусиль в умовах війни та намагаються визначити можливі шляхи покращення міжнародного іміджу України.
Висновки. Війна на території країни безперечно має значущий вплив на сприйняття України на міжнародному рівні. Створення нових відомств, активна робота в соціальних мережах та ЗМІ і вдалі маркетингові стратегії з боку президента Зеленського відкрили нові шляхи для України у розвитку своєї суб'єктності та впливу на світове співтовариство. Активна співпраця з міжнародними партнерами шляхом підтримки та взаєморозуміння, визначає успіх у створенні позитивного образу країни. Ми підкреслюємо, що в умовах війни важливо враховувати комплексність та динаміку вищезгаданих досліджених факторів, що визначають міжнародний імідж країни. Ефективна комунікаційна стратегія, активна дипломатія та підтримка громадськості є ключовими елементами для збереження та зміцнення позитивного образу України в світовому співтоваристві.

The article examines possible reasons of Russia's military aggression against Ukraine that commenced in 2014. The author concludes that the Russia-Ukraine war could be characterized as an intercivilizational conflict, according to Huntington's typology. It is not surprising that the frontline has been stabilized at the ancient border that used to separate the agrarian Ukrainians from the Ukrainians who inhabited the steppe area. The author argues that the latter division embodies a clash of civilizations. Ethnic Ukrainians, ethnic Russians, and other ethnic minorities are waging war for their freedom and identity against ethnic Russians, ethnic Ukrainians, and representatives of other ethnic groups that share the Eurasian civilization's values. The author maintains that Ukraine would benefit from a peaceful coexistence with the Russian Federation based on the principles developed during the Cold War. ; У статті розглянуто теоретично можливі причини російської агресії проти України, що розпочалася 2014 р. Автор дійшов висновку, що російсько-українська гібридна війна відноситься до типу міжцивілізаційних війн, описаних С. Гантінгтоном. Зважаючи на специфіку міжцивілізаційних війн, для України бажаним трендом є досягнення у майбутньому стану мирного співіснування з Російською Федерацією на принципах, що були розроблені за часів Холодної війни.

Russian authorities do not recognize their participation in the Donbass war. Participation concealment in military conflicts is a long-standing Russian political tradition. The Soviet Union, which was modernized by Russia, did not recognize that it had fought in Korea, Vietnam, Angola, and Ogaden. Modern Russia, which has deployed its forces to Donbass, is officially convincing the world community and Russians that this war is an internal civil conflict in Ukraine. Although all information is available on the Internet about which Russian units are fighting in Donbass, who controls them and where the flows of Russian equipment, weapons, ammunition, soldiers, officers and even where the killed Russian soldiers are buried come from.That is why films about the Donbass war help the mass audience to understand who is actually fighting in Eastern Ukraine. An article is devoted to this topic, which analyzes feature films about the Russian-Ukrainian war that lasts in Donbass. In particular, Oleksiy Shapariev's series "The Guard", films of Akhtem Seitablaiev "Cyborgs. Heroes never die", Serhiy Loznytsia "Donbass", Zaza Buadze "Call sign 'Banderas'", Ivan Tymchenko "Ilovaisk 2014. Battalion 'Donbass'", Valentyn Vasyanovych "Atlantis", Volodymyr Tykhyi "Our cats".In the context of world cinematography and peculiarities of the national character, it is presented how modern Ukrainian cinema develops the comedic traditions of war films. The reaction to films about the war by Ukrainian spectators, critics, Russian politicians and public officials, film awards at film festivals are shown. ; Російська влада не визнає своєї участі у війні на Донбасі. Приховування участі у військових конфліктах — давня російська політична традиція. Радянський Союз, який був модернізованою Росією, не визнавав, що воював у Кореї, В'єтнамі, Анголі, Огадені. Сучасна Росія, яка ввела свої війська на Донбас, на офіційному рівні переконує світову спільноту та росіян, що ця війна — внутрішній громадянський конфлікт України. Хоча в інтернеті доступна вся інформація про те, які російські підрозділи воюють на Донбасі, хто ними керує і звідки йдуть потоки російської техніки, зброї, боєприпасів, солдатів, офіцерів і навіть де ховають убитих російських вояків.Тому фільми про війну на Донбасі допомагають зрозуміти масовій аудиторії, хто насправді воює в Східній Україні. Цій темі присвячена стаття, у якій аналізуються ігрові фільми про російсько-українську війну, яка триває на Донбасі. Зокрема, серіал Олексія Шапарева «Гвардія», фільми Ахтема Сеїтаблаєва «Кіборги. Герої не вмирають», Сергія Лозниці «Донбас», Зази Буадзе «Позивний "Бандерас"», Івана Тимченка «Іловайськ 2014. Батальйон "Донбас"», Валентина Васяновича «Атлантида», Володимира Тихого «Наші котики».У контексті світового кінематографу та особливостей національного характеру подається, як сучасне українське кіно розвиває комедійні традиції фільмів про війну. Показано реакцію на фільми про війну українських глядачів, критиків, російських політиків і державних службовців та нагороди фільмів на кінофестивалях.

Russian authorities do not recognize their participation in the Donbass war. Participation concealment in military conflicts is a long-standing Russian political tradition. The Soviet Union, which was modernized by Russia, did not recognize that it had fought in Korea, Vietnam, Angola, and Ogaden. Modern Russia, which has deployed its forces to Donbass, is officially convincing the world community and Russians that this war is an internal civil conflict in Ukraine. Although all information is available on the Internet about which Russian units are fighting in Donbass, who controls them and where the flows of Russian equipment, weapons, ammunition, soldiers, officers and even where the killed Russian soldiers are buried come from.That is why films about the Donbass war help the mass audience to understand who is actually fighting in Eastern Ukraine. An article is devoted to this topic, which analyzes feature films about the Russian-Ukrainian war that lasts in Donbass. In particular, Oleksiy Shapariev's series "The Guard", films of Akhtem Seitablaiev "Cyborgs. Heroes never die", Serhiy Loznytsia "Donbass", Zaza Buadze "Call sign 'Banderas'", Ivan Tymchenko "Ilovaisk 2014. Battalion 'Donbass'", Valentyn Vasyanovych "Atlantis", Volodymyr Tykhyi "Our cats".In the context of world cinematography and peculiarities of the national character, it is presented how modern Ukrainian cinema develops the comedic traditions of war films. The reaction to films about the war by Ukrainian spectators, critics, Russian politicians and public officials, film awards at film festivals are shown. ; Російська влада не визнає своєї участі у війні на Донбасі. Приховування участі у військових конфліктах — давня російська політична традиція. Радянський Союз, який був модернізованою Росією, не визнавав, що воював у Кореї, В'єтнамі, Анголі, Огадені. Сучасна Росія, яка ввела свої війська на Донбас, на офіційному рівні переконує світову спільноту та росіян, що ця війна — внутрішній громадянський конфлікт України. Хоча в інтернеті доступна вся інформація про те, які російські підрозділи воюють на Донбасі, хто ними керує і звідки йдуть потоки російської техніки, зброї, боєприпасів, солдатів, офіцерів і навіть де ховають убитих російських вояків.Тому фільми про війну на Донбасі допомагають зрозуміти масовій аудиторії, хто насправді воює в Східній Україні. Цій темі присвячена стаття, у якій аналізуються ігрові фільми про російсько-українську війну, яка триває на Донбасі. Зокрема, серіал Олексія Шапарева «Гвардія», фільми Ахтема Сеїтаблаєва «Кіборги. Герої не вмирають», Сергія Лозниці «Донбас», Зази Буадзе «Позивний "Бандерас"», Івана Тимченка «Іловайськ 2014. Батальйон "Донбас"», Валентина Васяновича «Атлантида», Володимира Тихого «Наші котики».У контексті світового кінематографу та особливостей національного характеру подається, як сучасне українське кіно розвиває комедійні традиції фільмів про війну. Показано реакцію на фільми про війну українських глядачів, критиків, російських політиків і державних службовців та нагороди фільмів на кінофестивалях.

Russian authorities do not recognize their participation in the Donbass war. Participation concealment in military conflicts is a long-standing Russian political tradition. The Soviet Union, which was modernized by Russia, did not recognize that it had fought in Korea, Vietnam, Angola, and Ogaden. Modern Russia, which has deployed its forces to Donbass, is officially convincing the world community and Russians that this war is an internal civil conflict in Ukraine. Although all information is available on the Internet about which Russian units are fighting in Donbass, who controls them and where the flows of Russian equipment, weapons, ammunition, soldiers, officers and even where the killed Russian soldiers are buried come from.That is why films about the Donbass war help the mass audience to understand who is actually fighting in Eastern Ukraine. An article is devoted to this topic, which analyzes feature films about the Russian-Ukrainian war that lasts in Donbass. In particular, Oleksiy Shapariev's series "The Guard", films of Akhtem Seitablaiev "Cyborgs. Heroes never die", Serhiy Loznytsia "Donbass", Zaza Buadze "Call sign 'Banderas'", Ivan Tymchenko "Ilovaisk 2014. Battalion 'Donbass'", Valentyn Vasyanovych "Atlantis", Volodymyr Tykhyi "Our cats".In the context of world cinematography and peculiarities of the national character, it is presented how modern Ukrainian cinema develops the comedic traditions of war films. The reaction to films about the war by Ukrainian spectators, critics, Russian politicians and public officials, film awards at film festivals are shown. ; Російська влада не визнає своєї участі у війні на Донбасі. Приховування участі у військових конфліктах — давня російська політична традиція. Радянський Союз, який був модернізованою Росією, не визнавав, що воював у Кореї, В'єтнамі, Анголі, Огадені. Сучасна Росія, яка ввела свої війська на Донбас, на офіційному рівні переконує світову спільноту та росіян, що ця війна — внутрішній громадянський конфлікт України. Хоча в інтернеті доступна вся інформація про те, які російські підрозділи воюють на Донбасі, хто ними керує і звідки йдуть потоки російської техніки, зброї, боєприпасів, солдатів, офіцерів і навіть де ховають убитих російських вояків.Тому фільми про війну на Донбасі допомагають зрозуміти масовій аудиторії, хто насправді воює в Східній Україні. Цій темі присвячена стаття, у якій аналізуються ігрові фільми про російсько-українську війну, яка триває на Донбасі. Зокрема, серіал Олексія Шапарева «Гвардія», фільми Ахтема Сеїтаблаєва «Кіборги. Герої не вмирають», Сергія Лозниці «Донбас», Зази Буадзе «Позивний "Бандерас"», Івана Тимченка «Іловайськ 2014. Батальйон "Донбас"», Валентина Васяновича «Атлантида», Володимира Тихого «Наші котики».У контексті світового кінематографу та особливостей національного характеру подається, як сучасне українське кіно розвиває комедійні традиції фільмів про війну. Показано реакцію на фільми про війну українських глядачів, критиків, російських політиків і державних службовців та нагороди фільмів на кінофестивалях.

In the article the problem to determine the nature, peculiarities of origin and means to overcome military conflicts like Russian-Ukrainian war (have been continuing since 2014) is studied.Modern scientific approaches to understanding of modern wars' essence such as the theory of "hybrid wars", "conflicts of low intensity", "privatized wars", рost-modern conflict and degenerate warfare are analyzed.Special attention is given to M. Kaldor's conception of "new war" and the unusual character of modern wars is emphasized, when elements of partisan confrontation and international warring parties are combined. In reality it is impossible to distinguish civilian population from warring parties. A very important feature is the formation of new forces, which are decentralized and consist of many different types (para-military secessionist units, local field commanders, mercenaries and regular armies).The author gives special consideration to such nuance of Russian-Ukrainian war as the destruction of Ukrainian statehood by the Russian Federation (RF) using not only the external front but the inner one. In the article the influence of the RF on home Ukrainian problems is proposed to study in three projections: political, economic and cultural. At the same time the accent is made on the RF's using of democratic Ukrainian procedures and institutions for Russia's benefit.As to the economic component, Russia holds an interest in creating of additional expenses for Ukraine because of: 1) population that in fact is in occupation (social services: pensions, indemnities for health and home losses, etc.); 2) destruction of infrastructure in occupied regions; 3) works in territories under the RF's control.The cultural changes, which help Russia in the war confrontation, are emphasized. Firstly, it is the formation of a separate regional identity (prevailing over the state one) in the occupied territories. Secondly, there are strained relations (between Russians and Ukrainians, parishioners of the Moscow and Kiev Patriarchate, age strata, etc.). Thirdly, gradual destruction of "new" Ukrainian heroes' (soldier of Anti-Terrorist Operation (ATO)) images is conducted. Fourthly, they consolidate negative images of local population of the 'LPR'-'DPR', who couldn't defend the independence of their region and now make additional budgetary loadings.Reasons of Russia entry into the war against Ukraine are also analyzed in the article. These reasons are: overdependence of Russian economic system from external world, fatal developmental scientific lag. The author indicates that concentration of social attention on the war let mobilize Russian society to struggle against common enemy, level the aftermath of hydrocarbon era and inevitable social and economic polarization of Russian society.The following aspects are treated by the author as the aftermath of the Russian-Ukrainian conflict:compensation of total government ownership and encroachment on rights ands freedoms of Russian citizens by means of felling like "the great nation" as the result of the of Ukrainian territory seizure (the Crimea); 2) creation of a precedent to reconsider post-World War II agreements.In the conclusions of the article it is indicated that the most acceptable for the RF variant of further Russian-Ukrainian conflict is its tailing. The existence of the "grey zone" (the 'LPR and the 'DPR') is advantageous in long-term perspective: to make up economic losses; to draw dividends from the opportunity to influence Ukraine the opportunities to reallocate areas of influence in world politics. ; In the article the problem to determine the nature, peculiarities of origin and means to overcome military conflicts like Russian-Ukrainian war (have been continuing since 2014) is studied.Modern scientific approaches to understanding of modern wars' essence such as the theory of "hybrid wars", "conflicts of low intensity", "privatized wars", рost-modern conflict and degenerate warfare are analyzed.Special attention is given to M. Kaldor's conception of "new war" and the unusual character of modern wars is emphasized, when elements of partisan confrontation and international warring parties are combined. In reality it is impossible to distinguish civilian population from warring parties. A very important feature is the formation of new forces, which are decentralized and consist of many different types (para-military secessionist units, local field commanders, mercenaries and regular armies).The author gives special consideration to such nuance of Russian-Ukrainian war as the destruction of Ukrainian statehood by the Russian Federation (RF) using not only the external front but the inner one. In the article the influence of the RF on home Ukrainian problems is proposed to study in three projections: political, economic and cultural. At the same time the accent is made on the RF's using of democratic Ukrainian procedures and institutions for Russia's benefit.As to the economic component, Russia holds an interest in creating of additional expenses for Ukraine because of: 1) population that in fact is in occupation (social services: pensions, indemnities for health and home losses, etc.); 2) destruction of infrastructure in occupied regions; 3) works in territories under the RF's control.The cultural changes, which help Russia in the war confrontation, are emphasized. Firstly, it is the formation of a separate regional identity (prevailing over the state one) in the occupied territories. Secondly, there are strained relations (between Russians and Ukrainians, parishioners of the Moscow and Kiev Patriarchate, age strata, etc.). Thirdly, gradual destruction of "new" Ukrainian heroes' (soldier of Anti-Terrorist Operation (ATO)) images is conducted. Fourthly, they consolidate negative images of local population of the 'LPR'-'DPR', who couldn't defend the independence of their region and now make additional budgetary loadings.Reasons of Russia entry into the war against Ukraine are also analyzed in the article. These reasons are: overdependence of Russian economic system from external world, fatal developmental scientific lag. The author indicates that concentration of social attention on the war let mobilize Russian society to struggle against common enemy, level the aftermath of hydrocarbon era and inevitable social and economic polarization of Russian society.The following aspects are treated by the author as the aftermath of the Russian-Ukrainian conflict:compensation of total government ownership and encroachment on rights ands freedoms of Russian citizens by means of felling like "the great nation" as the result of the of Ukrainian territory seizure (the Crimea); 2) creation of a precedent to reconsider post-World War II agreements.In the conclusions of the article it is indicated that the most acceptable for the RF variant of further Russian-Ukrainian conflict is its tailing. The existence of the "grey zone" (the 'LPR and the 'DPR') is advantageous in long-term perspective: to make up economic losses; to draw dividends from the opportunity to influence Ukraine the opportunities to reallocate areas of influence in world politics.

The paper covers potential military and political consequences of the Russian-Ukrainian War of 2014-2015. The main causes of the outbreak of this military conflict are reviewed from March 2014. The strength and reliability of the factors produced in respect of the involvement of regular military units of the Russian Federation Armed Forces in the hostilities in the territory of Ukraine are ensured by references to Russian and foreign sources. Short-term conclusions are drawn for both belligerent parties and practical guidelines offered for improvement of the national security system of the independent Ukraine. For illustration purposes there are some historical examples of Ukrainian-Russian wars in the past given. The paper briefly reviews some federal legislative documents which stipulate the use of the Russian Armed Forces in an alien territory and points out that it is only one person - the RF Chief of Defense, the President of Russia - who makes decision on their deployment overseas. The author brings to notice the development of a new type of wars, so-called 'hybrid wars', by the General Staff of the Armed Forces of the Russian Federation, which involve no declaration of war and assign the main part to information and psychological operations. ; В статье проанализированы основные причины возникновения российско-украинского военного конфликта с марта2014 г. по настоящее время. Для убедительности и достоверности приведенных фактов об участии российских воинских частей в военных действиях на территории Украины сделаны посылания на российские и зарубежные источники. Сделаны выводы для обеих из воюющих сторон на ближайшую перспективу. Выработаны практические рекомендации по усилению системы национальной безопасности независимой Украины. ; У статті проаналізовані причини виникнення російсько-українського воєнного конфлікту з березня 2014 р. до сьогодні. Для достовірності викладених фактів наведений перелік військових частин, які брали активну участь у воєнних діях на території України, із посиланням на російські та зарубіжні джерела. Зроблені висновки щодо можливих військово-політичних наслідків для двох воюючих сторін у близькій перспективі. Надані практичні пропозиції щодо посилення системи національної безпеки незалежної України.

A comprehensive analysis of the peculiarities of the use of theoretical, conceptual and methodological tools of such a scientific field in international political science as political neorealism to study the Crimean crisis and the beginning of the Ukrainian-Russian armed confrontation was carried out in the article. It is claimed that the Crimean crisis (2014) and the beginning of the armed Russian-Ukrainian confrontation was caused not only by Russia's reaction to the events in Ukraine and changes in its foreign policy orientations. Also by such international political factors as the expansion of democratic values by the United States and Western Europe to states that were a part of Moscow's geopolitical responsibility and Washington's desire to resolve its own security issues. Moreover, without taking into account the interests of other states in the modern world, which creates even more anarchy in international politics, conflicting of structure and encourages other states to take actions in order to increase the level of self-protection and ensure the realization of national security interests. The problem of research becomes especially relevant in connection with the need to conceptualize the confrontation between Ukraine and Russia in terms of political neorealism. The basic idea is whether Russia's interference in the internal affairs of the post-Soviet countries and its violation of the territorial integrity of these states can be recognized as legitimate in terms of political neorealism. The aim of the study is to analyse the Crimean crisis and the beginning of the Ukrainian-Russian armed confrontation using the scientific direction in international political science as political neorealism. It is substantiated that political neorealism provides an opportunity to determine the basis of the behavior of states in a unipolar system of international relations, as well as to determine the reasons for the predominance of violent means among measures to increase their level of protection. ; У статті проведено комплексний аналіз особливостей використання теоретикоконцептуального та методологічного інструментарію такого наукового напрямку в міжнароднополітичній науці як політичний неореалізм для дослідження Кримської кризи та початку українсько-російського збройного протистояння. Стверджується, що Кримська криза 2014 року та початок збройного російсько-українського протистояння викликано не лише реакцією Росії на події в Україні та зміною її зовнішньополітичних орієнтирів, але й такими міжнароднополітичними чинниками як: експансія демократичних цінностей з боку США та країн Західної Європи на країни світу, які раніше входили до зони геополітичної відповідальності Москви та прагнення Вашингтону вирішувати питання власної безпеки, не беручи до уваги інтереси інших держав сучасного світу, що породжує ще більше анархічність міжнародної політики, конфліктність самої структури та спонукає інші держави до вжиття заходів протидії з метою підвищення рівня власної захищеності та забезпечення реалізації інтересів національної безпеки. Особливої актуальності проблема дослідження набуває в зв'язку із потребою у концептуалізації протистояння між Україною та Росією з точки зору політичного неореалізму. Основна ідея полягає в тому, чи може втручання Росії у внутрішні справи пострадянських країн та порушення нею територіальної цілісності цих держав визнано легітимним з точки зору політичного неореалізму. Метою дослідження є аналіз Кримської кризи та початку українськоросійського збройного протистояння з використанням наукового напрямку в міжнароднополітичній науці як політичний неореалізм. Обґрунтовано, що політичний неореалізм надає можливості визначити підґрунтя поведінки держав в однополярній системі міжнародних відносин, а також визначити причини переважання насильницьких засобів серед заходів із підвищенні рівня їх захищеності.

A comprehensive analysis of the peculiarities of the use of theoretical, conceptual and methodological tools of such a scientific field in international political science as political neorealism to study the Crimean crisis and the beginning of the Ukrainian-Russian armed confrontation was carried out in the article. It is claimed that the Crimean crisis (2014) and the beginning of the armed Russian-Ukrainian confrontation was caused not only by Russia's reaction to the events in Ukraine and changes in its foreign policy orientations. Also by such international political factors as the expansion of democratic values by the United States and Western Europe to states that were a part of Moscow's geopolitical responsibility and Washington's desire to resolve its own security issues. Moreover, without taking into account the interests of other states in the modern world, which creates even more anarchy in international politics, conflicting of structure and encourages other states to take actions in order to increase the level of self-protection and ensure the realization of national security interests. The problem of research becomes especially relevant in connection with the need to conceptualize the confrontation between Ukraine and Russia in terms of political neorealism. The basic idea is whether Russia's interference in the internal affairs of the post-Soviet countries and its violation of the territorial integrity of these states can be recognized as legitimate in terms of political neorealism. The aim of the study is to analyse the Crimean crisis and the beginning of the Ukrainian-Russian armed confrontation using the scientific direction in international political science as political neorealism. It is substantiated that political neorealism provides an opportunity to determine the basis of the behavior of states in a unipolar system of international relations, as well as to determine the reasons for the predominance of violent means among measures to increase their level of protection. ; У статті проведено комплексний аналіз особливостей використання теоретикоконцептуального та методологічного інструментарію такого наукового напрямку в міжнароднополітичній науці як політичний неореалізм для дослідження Кримської кризи та початку українсько-російського збройного протистояння. Стверджується, що Кримська криза 2014 року та початок збройного російсько-українського протистояння викликано не лише реакцією Росії на події в Україні та зміною її зовнішньополітичних орієнтирів, але й такими міжнароднополітичними чинниками як: експансія демократичних цінностей з боку США та країн Західної Європи на країни світу, які раніше входили до зони геополітичної відповідальності Москви та прагнення Вашингтону вирішувати питання власної безпеки, не беручи до уваги інтереси інших держав сучасного світу, що породжує ще більше анархічність міжнародної політики, конфліктність самої структури та спонукає інші держави до вжиття заходів протидії з метою підвищення рівня власної захищеності та забезпечення реалізації інтересів національної безпеки. Особливої актуальності проблема дослідження набуває в зв'язку із потребою у концептуалізації протистояння між Україною та Росією з точки зору політичного неореалізму. Основна ідея полягає в тому, чи може втручання Росії у внутрішні справи пострадянських країн та порушення нею територіальної цілісності цих держав визнано легітимним з точки зору політичного неореалізму. Метою дослідження є аналіз Кримської кризи та початку українськоросійського збройного протистояння з використанням наукового напрямку в міжнароднополітичній науці як політичний неореалізм. Обґрунтовано, що політичний неореалізм надає можливості визначити підґрунтя поведінки держав в однополярній системі міжнародних відносин, а також визначити причини переважання насильницьких засобів серед заходів із підвищенні рівня їх захищеності.

The article is devoted to coverage of Russian-Ukrainian military conflict in American, German and Ukrainian political cartoons. Political cartoon is the subject of many different disciplines. From the linguistic point of view the political cartoon is a «сreolized text». («multimodal text» or «hybrid text»). The perception of creolized text is a double decoding of information: at the visual level (symbols, visual metaphors) and at the verbal level (captions, phrases of cartoon's characters). This double-decoding provides the integral perception of the cartoon. Political cartoon combines different cultural codes to implement cognitive and communicative purposes, using a minimum of verbal and non-verbal means. The discursive modus of the conflict was analyzed by using of quantitative and qualitative methods (content analysis, frame analysis, metaphor analysis). This combination of methods provide objective and reliable research results.Key words: political cartoon, creolized text, conflict, frame, content analysis, category, metaphor, script. ; Стаття присвячена висвітленню російсько-української війни в американських, німецьких та українських політичних карикатурах. Матеріал дослідження складають 489 політичних карикатур, опублікованих на веб-галереях США, ФРН та України: www.radiosvoboda.org/media/photogallery; www.paolo-calleri.de; www.stuttmann-karikaturen.de; www.politicalcartoons.com. www.cagle.com. Часові рамки дослідження охоплюють березень 2014 – лютий 2016 рр.Соціальний контекст дослідження сформували такі події: анексія Криму, аварія літака MH117, саміт Великої двадцятки в Брісбені, візити А. Меркель та Ф. Олланда в Україну, саміт G7 у Німеччині, Мінські переговори та ін. Політична карикатура є об'єктом дослідження різних наук: політології, культурології, прикладної лінгвістики (політичної лінгвістики і медіалінгвістики), семіотики, когнітивної лінгвістики, медіапедагогіки. Це пояснюється такими причинами: 1) карикатура є поліаспектним медіафеноменом і водночас засобом політичної комунікації та критики соціальних недоліків; вони впливають на формування картини світу та відображають порядок денний суспільства; 2) карикатура є соціально-культурним феноменом, який має точну локальну і часову прив'язку. 3) політична карикатура є ефективним засобом формування іміджу країни, народу чи окремого політика. З погляду медіалінгвістики політична карикатура є креолізованим (гібридним, мультимодальним) текстом.Автори політичної карикатури поєднують різні культурні коди для реалізації когнітивних і комунікативних цілей, використовуючи мінімум вербальних та невербальних засобів. Розкодування такого тексту відбувається на двох рівнях: візуальному/невербальному (символи, візуальні метафори, метафоричні сценарії, візуальні фрейми) і на вербальному (підписи, заголовки, вставки, фрази персонажів). Таке подвійне розкодування забезпечує цілісне сприйняття політичної карикатури і посилює її комунікативний ефект. Дискурсивний вимір українсько-російського військового конфлікту було проаналізовано з допомогою кількісних та якісних методів (контент-аналіз, фреймовий аналіз, мультимодальний дискурс-аналіз). Таке поєднання методів забезпечило об'єктивні та надійні результати.Ключові слова: політична карикатура, креолізований текст, конфлікт, фрейм, контент-аналіз, категорія, метафора, сценарій.

Гарбарук А., Ковальчук І. КНИГА «РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА (2014–2017 РОКИ)» М. ЛАЗАРОВИЧА – ВАЖЛИВА ПЛАТФОРМА У ВИКЛАДАННІ СУСПІЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩІЙ ШКОЛІ. / Гарбарук Альона, Ковальчук Ірина // Педагогічний часопис Волині. - № 2(9). - 2018 . - С. 57-62. ; У статті розглядаються ключові положення книги М. Лазаровича «Російсько-українська війна (2014–2017 роки)» з точки зору викладача суспільних дисциплін вищої школи. Зазначається, що видання містить корисні матеріали для вивчення історії, політології, правознавства, соціології, філософії у закладі вищої освіти. Наводяться конкретні приклади. Наголошується на важливості наукового висвітлення подій, що відбуваються в Україні під сучасну пору. Окреслюється роль критичного мислення у трактуванні студентами суспільних явищ і процесів.The article deals with the key provisions of the book by M. Lazarovich «Russian-Ukrainian War (2014-2017)» from the point of view of the teacher of social disciplines of higher education. It is noted that the publication contains useful materials for studying history, political science, jurisprudence, sociology, and philosophy at higher education institution. Specific examples are given. It is emphasized the importance of scientific coverage of events taking place in Ukraine at the present time. The role of critical thinking in the treatment of social phenomena and processes by students is outlined. ; Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки