Розглянуто проблему соціогуманітарної оцінки сучасної науково-технічної діяльності та наголошено, що для розв'язання цієї проблеми потрібен інтегральний аксіологічний підхід. Подібний підхід, за умови адекватності його методів постнекласичному розумінню реальності, має бути взятий в якості філософсько-методологічної основи для проведення розширених експертиз науково-технічних проектів і програм. Унаочнене вище означає, що цінності постнекласичного знання доцільно осмислювати як місткі соціокультурні комплекси, функціональне призначення яких – визначати людську діяльність у відповідності до принципів стійкого розвитку. Постнекласичні науково-технічні цінності постають перед суб'єктом у вигляді динамічних формоутворень, що маніфестують свій зміст у процесі поступового соціокультурного розгортання. Постнекласичні науково-технічні цінності мають наступну інваріантну структуру: трансцендентальний ціннісний об'єкт, суб'єктивно-психологічний ціннісний корелят, матеріально-речовинний ціннісний артефакт. Багатогранність змісту і структури постнекласичних науково-технічних цінностей потребує застосування для їхньої оцінки комплексного, позаекономічного критерію, спираючись на який експертні групи були б у змозі проводити ранжирування цінностей з системних позицій. Запровадження інтегрального аксіологічного підходу може дозволити відкрити перспективу для перманентного соціогуманітарного супроводу науково-технічної діяльності, а також побудови метричних та неметричних оцінних шкал для стандартизованої оцінки її позаекономічної ефективності.
In: Naukovi studi͏ï iz social'noiï ta polityc̆noï psycholohiï: z'irnyk statej = Scientific studios on social and political psychology : collection of articles, Heft 43(46), S. 95-106
Актуальність дослідження зумовлена гострою потребою у підвищенні ефективності соціально-психологічної реабілітації постраждалих від воєнного конфлікту, особливо в умовах досить високого рівня недовіри суспільства до урядових та громадських ініціатив. Мета статті полягає у визначенні соціально-психологічних (групових, сімейних) ресурсів збереження психічного здоров'я учасників бойових дій та їхніх родин. Організація емпіричного дослідження в методологічному плані здійснювалася за двома напрямами: визначення "терапевтичного потенціалу" та ролі членів малих груп – родин – у процесі реабілітації; визначення аксіологічних "маркерів" підвищення ефективності реабілітаційних програм та програм особистісного розвитку. У результаті аналізу виявлено: проблемна ситуація характеризується актуалізацією родинних труднощів, що зумовлює зміни в сімейній самоідентифікації; погіршення самопочуття зумовлюють такі чинники, як когнітивний дисонанс у системі "Я – Інші", розбіжність ціннісних орієнтацій особистості та соціуму. Визначено специфіку аксіосфери учасників бойових дій – протиставлення "мирному" суспільству як пошук нових значень, нових форм реалізації соціальної діяльності, як специфічно яскраве емоційне сприйняття життєвої діяльності, життєвих подій. Рекомендованими напрямами психологічного супроводу сімей постраждалих військовослужбовців є групові консультації для дружин з метою формування усвідомленості зав'язків "особистість – ситуація − проблема"; групові сімейні консультації для взаємоактуалізації адаптивних можливостей членів подружжя, переживання нового соціального досвіду. Також рекомендовані напрями розроблення аксіологічних засад реабілітаційних програм для військових – учасників бойових дій: якість сімейних стосунків та батьківські цінності є механізмами абілітації у військових – учасників бойових дій – культури перцепції соціальної взаємодії; гуртування учасників за аксіологічними позиціями дає змогу суттєво підвищити ефективність реабілітаційних впливів.
To clarify the meaning of concepts "axiology", "axiological approach", "value", defined hierarchy of values the future military experts: 1) the value of the target personal and professional development; 2) the value of social interaction, competence and professional activity; 3) values, norms compliance with professional standards. Possibilities of the educational environment of higher military educational institutions for the formation of values of students through the creation of conditions for the choice of values, the values in the assimilation activity. ; Уточнена суть понятий «аксиология», «аксиологический подход», «ценность», определена иерархия ценностей будущих военных специалистов: 1) ценности-цели личностного и профессионального развития; 2) ценности-компетенции социального взаимодействия и профессиональной деятельности; 3) ценности-нормы соответствия профессиональным стандартам. Определены возможности образовательной среды высшего военного учебного заведения по формированию ценностей курсантов посредством создания условий для ценностного выбора, усвоения ценностей в активной деятельности. ; Уточнено суть понять «аксіологія», «аксіологічний підхід», «цінність», визначено ієрархію цінностей майбутніх військових фахівців: 1) цінності-цілі особистісного та професійного розвитку; 2) цінності-компетенції соціальної взаємодії та професійної діяльності; 3) цінності-норми відповідності професійним стандартам. Визначено можливості освітнього середовища вищого військового навчального закладу щодо формування цінностей курсантів через створення умов для ціннісного вибору, засвоєння цінностей в активній діяльності.
У статті проаналізовано методологічні засади аксіологічного аспекту інновації як передумови зростання професіоналізму майбутнього вчителя. Наголошено на використанні вчителем творчого підходу в педагогічній діяльності, а також на тому, що творчість є необхідною складовою праці вчителя, без якої неможливий педагогічний процес. Творчість – необхідна умова становлення самого педагога, його самопізнання, розвитку й розкриття особистості. Акцентовано увагу на аксіологічному підході до професійної підготовки майбутнього вчителя та його готовності до інноваційної педагогічної діяльності, на орієнтацію майбутнього вчителя на професійні й загальнолюдські цінності, які є однією з перших і необхідних умов високого професіоналізму педагога. ; The article deals with methodological principles of an axiological aspect of innovations as pre-conditions of a future teacher's professional growth. It stresses on the usage of creative approach by a teacher in his pedagogical activity, and proves that creativity is a necessary constituent of a teacher's activity that makes pedagogical process possible. Creativity is a necessary condition of teacher's becoming, his self-knowledge, development and uncovering identity, that develops abilities, forms of pedagogical talent. It is marked, that effective development of pedagogical teacher's creativity and self-realization is possible, when school activity and the system of methodological work are based on teacher's personality, his age and experience, level of pedagogical mastery, initiative and capabilities. Permanent professional self-education of future teacher helps to produce active pedagogical position, allows trusting the process of education, forming a confidence in public significance and rightness of profession choice, forming the system of pedagogical principles and innovations for working with children. As pre-condition of future teacher's professionalism that forms development of specialist social, personal and individual competences is considered to be the teacher's civic and psychological competences as constituents of general professional competence. The article shows an axiological approach to future teacher's professional training and his readiness to innovative pedagogical activity. An educational innovation is supposed to be understood as a totally new approach to managing the national education, related to the requirements of economic, social, political and cultural life of people, and reformation of theoretical and methodological principles, the conceptual approaches, the structure, creation of original technologies of education, introduction of scientific achievements and amplification of progressive experience in the practice on this basis. The special significance is acquired by the study of an aspect of axiology of innovations in the field of future teacher professional training because new approaches are formed in educational practice. Selection of principles, means and receptions of educational task realization is also occurred in educational practice. The necessity of future teacher's orientation to professional and common to all mankind values which are the only necessary conditions of high school teacher professionalism is also exposed.
Автори досліджують вплив цінностей поліетнічних спільнот як чинника нестабільності міжнародних відносин. Використано методологічний підхід на основі синергетичної теорії до розуміння політичної нестабільності міжнародних відносин, в яких аксіологічний чинник є домінуючим. Головна мета роботи: по-перше - аналіз наслідків боротьби між провідними геополітичними гравцями за сфери впливу, що спричиняє масову неконтрольовану міграцію до країн Заходу а разом з тим - політичну нестабільність на основі неконгруентності цінностей; по-друге окреслити шляхи подолання конфліктності, спричиненої аксіологічним чинником. Дослідники показали основні наслідки цих процесів на прикладі Західної Європи: ксенофобію, негативне ставлення місцевих жителів до мігрантів; зростання популярності правого радикалізму в Європі; сплеск міжнародного тероризму тощо. Автори зазначили намагання політичних структур ЄС протистояти конфліктності. Як висновок, автори вказали перспективи зниження конфліктності через організаційну роботу з гармонізації міжкультурної взаємодії та створення нормальних соціальних умов у країнах-донарах міграції.
The article is dedicated to the demonstration of the axiological foundations of the education systems in the countries of Western Europe. The author has focused on С.Є. Лупаренко 104 the importance of values formation for the younger generation, as values are a kind of "raw material" that influences the development of a person's motivationalbehavioral and sensory-emotional spheres and society formation in general. It has been found that European countries rely on liberal values and human rights, which are the axiological basis of the education system and development of the European society. The author has determined the main values, the formation of which is provided by the education system in the countries of Western Europe. They are equality for all people as the main European value; solidarity; humanism, according to which a man is considered to be the absolute value; human rights; tolerance for different social and cultural groups; freedom, which declares a person free from the influence of state power, religious hierarchy etc.; representation and the law rule; democracy; non-discrimination; anti-racism; inclusive society; interpersonal relationships; peace and international understanding; intercultural education; environmental awareness etc. It has been determined that national orientation of values is of particular importance in the process of person's values formation. It is caused by historical, political, religious, cultural and social peculiarities of the education system in different countries in Western Europe. The author has identified the effective ways of person's values formation in the countries of Western Europe. They are: teaching specific value-oriented subjects; integration of related subjects; interdisciplinary activities, which establish contact with the community; democratic culture of educational institutions, which includes focus on the use of dialogic forms of participants' interaction in learning; inclusive education that brings different groups of students and teachers together; students' participation in daily practical activities and special collective-management situations, which are created and controlled by other participants of the educational process (parents, teachers, priests). ; Статтю присвячено розкриттю аксіологічних засад системи освіти у країнах Західної Європи. Наголошено на важливості формування цінностей у молодого покоління, оскільки вони є своєрідною «сировиною», яка впливає на розвиток мотиваційно-поведінкової і чуттєво-емоційної сфер особистості та формування соціуму загалом. З'ясовано, що європейські країни спираються на ліберальні цінності й права людини, що становлять аксіологічні стовпи системи освіти й розвитку європейського суспільства. Визначено основні цінності, на формування яких спрямовується система освіти у країнах Західної Європи, а саме: рівність для всіх людей як основна європейська цінність; солідарність; гуманізм, який розглядає людину як абсолютну цінність; права людини; толерантність до різних соціальних та культурних груп; свобода, яка проголошує людину вільною від впливу державної влади, релігійної ієрархії тощо; представництво та верховенства право; демократія; недискримінація; антирасизм; інклюзивне суспільство; міжособистісні стосунки; мир і міжнародне взаєморозуміння; міжкультурна освіта; екологічна обізнаність тощо. Установлено, що у процесі формування цінностей важливою є національна орієнтація цінностей, що спричинена історичними, політичними, релігійними, культурними та соціальними особливостями системи освіти в різних країнах Західної Європи. Відзначено, що ефективними шляхами формування цінностей особистості у країнах Західної Європи є: викладання ціннісно-орієнтованих навчальних дисциплін; інтеграція суміжних навчальних дисциплін; міжпредметні заходи, що встановлюють зв'язок із громадою; демократична культура закладу освіти, що включає орієнтацію на використання в навчанні діалогічних форм взаємодії суб'єктів освітнього процесу; інклюзивна освіта, що об'єднує різні групи учнів та вчителів; участь дітей у повсякденній практичній діяльності та спеціальних ситуаціях колективного управління, які створюються й контролюються іншими учасниками освітнього процесу (батьками, учителями, священиками).
У статті проаналізовано актуальність застосування аксіологічного підходу в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу культури і мистецтв. Досліджено педагогічний, психологічний і філософський аспекти розуміння поняття «цінності». Підкреслено, що застосування аксіологічного теоретико-методологічного підходу спрямоване, перш за все, на осмислення та вироблення професійних цінностей у майбутніх фахівців сфери культури. Виділено основні професійні цінності фахівця сфери культури. Проаналізовано практичне застосування аксіологічного підходу в процесі викладання соціально-гуманітарних дисциплін у вищому навчальному закладі культури і мистецтв, зокрема впровадження інтегрованого спецкурсу та педагогічних технологій. ; The significance of axiological approach application in the educational process of Culture and Art University has been analyzed in this article. It is indicated that the professional training of future cultural elite of the State is the most important methodological task of pedagogics in the modern crisis of morality, social instability and political disorientation. The pedagogical, psychological and philosophical aspects of the definition of «value» have been researched. It is emphasized that the universal and national human values have been studied by the scientists as the foundation for the whole process of education and as the basis of the spiritual culture in the update Ukrainian pedagogics (I. Bekh, V. Butenko, I. Zazyun, L. Masol, N. Miropolska, O. Rudnetska, G. Shevchenko, A. Scherbo and others). The main function of values has been analyzed as regulatory policy: the result of life dialect is the revaluation of values (S. Rubenstein) that is why the update of values happens via the change of inner conditions. Being in such conditions a student makes a choice of the values and behaving mode as well as the meaning of his future professional activity and the following concepts of Kindness, Life, Beauty, Labour, Understanding of Unique «I» are the basis of that choice. It is investigated that theoretical and methodological application of the axiological approach is primarily aimed at comprehension and development of professional values in future specialists of cultural area. The main professional values of a specialist in the sphere of culture have been indicated: intelligence, understanding of your social calling; presence of art skills; sophistication of art knowledge; developed artistic feelings; the art of «seeing», feeling, comprehension and multiplication of art values; skills to change an ordinary into art. The practical application of axiological approach has been analyzed in the process of teaching the social and humanities disciplines in the Cultural and Art University, in particular the integrated special course has been implemented and pedagogical technologies have been offered (technology of art tasks, interactive technology, and reflexive technologies, technologies of self-management). The conclusion is made that educational process has acquired new qualified meaning in the process of value formation in future specialists who are the future creators of spiritual values in the society.
The paper deals with the analysis of changes in the interpretation of the e-democracy concept main provisions. The author compares the formulations of 'e-democracy' definition, which have been proposed by reputable researchers over the past 20 years. The paper considers the peculiarities of interpretation of e-democracy's essence at the main stages of its development, which were connected with the improvement of information and communication technologies (ICT). The author summarizes the opinions of scientists that at the present stage, which is defined as a network society, e-democracy is the main tool that ensures the effectiveness of democratic procedures and the quality of political decisions. It is predicted that the next stage of development will be AI-democracy (artificial intelligence democracy). The paper considers the basic principles and functions of e-democracy, which were established by the EU legislative acts. The main directions of the impact of new ICTs on democracy are shown, and the peculiarities of their implementation in different basic models of democracy are described too. The author analyzes the submodels of 'wikidemocracy', 'liquid democracy', 'bubble democracy', and 'algocracy', which are proposed by modern researchers. The paper outlines the latest threats to e-democracy. It highlights the negative changes in the perception of social media's political role and shows how these changes have influenced the transformation of the understanding of e-democracy. The author illuminates the critique of the instrumentalist approach to the assessment of the essence and prospects of digital technologies implementation in the processes of political communication and participation. The paper presents the achievements of researchers who focus on the ethical aspects of ICT development. The author concludes that in order to restore the truth to democratic values, it is necessary to replace the instrumentalist approach with an axiological one. This transformation is especially relevant in terms of prospects for the transition of e-democracy to the next stage of its development – AI-democracy. ; Стаття присвячена аналізу змін у тлумаченні основних положень концепції електронної демократії. Автором проведене порівняння формулювань дефініції «електронна демократія», які були запропоновані авторитетними дослідниками протягом останніх 20 років. Розглянуті особливості інтерпретації сутності е-демократії на основних етапах її розвитку, які були пов'язані з удосконаленням інформаційного-комунікаційних технологій. Узагальнюючи думки науковців, автор констатує, що на сучасному етапі, який визначається як мережеве суспільство, е-демократія є основним засобом, що забезпечує ефективність демократичних процедур і якість політичних рішень. Вона прогнозує, що наступним етапом розвитку стане АІ-демократія (демократія штучного інтелекту). У статті розглянуті основні принципи та функції е-демократії, які були нормативно закріплені в актах ЕС. Показані основні напрямки впливу нових ІКТ на демократію. Охарактеризовані особливості їх здійснення у різних базових моделях демократії. Автор аналізує субмоделі «вікідемократії», «рідкої демократії», «бульбашкової демократії» та «алгократії», які запропоновані сучасними дослідниками. У статті окреслені новітні загрози едемократії. Стаття висвітлює негативні зміни у сприйнятті політичної ролі соціальних медіа. Показано яким чином ці зміни вплинули на трансформацію розуміння е-демократії. Наведена критика основних положень інструменталістського підходу до оцінки сутності та перспектив запровадження цифрових технологій у процеси політичної комунікації та партисипації. Представлені напрацювання дослідників, які акцентують увагу на етичних аспектах розвитку ІКТ. Автор робить висновок, що заради поверненні довіри до демократичних цінностей необхідно замінити інструменталістський підхід на аксіологічний. Ця трансформація представляється особливо актуальною з точки зору перспектив переходу е-демократії до наступного етапу свого розвитку – АІ-демократії.
The paper deals with the analysis of changes in the interpretation of the e-democracy concept main provisions. The author compares the formulations of 'e-democracy' definition, which have been proposed by reputable researchers over the past 20 years. The paper considers the peculiarities of interpretation of e-democracy's essence at the main stages of its development, which were connected with the improvement of information and communication technologies (ICT). The author summarizes the opinions of scientists that at the present stage, which is defined as a network society, e-democracy is the main tool that ensures the effectiveness of democratic procedures and the quality of political decisions. It is predicted that the next stage of development will be AI-democracy (artificial intelligence democracy). The paper considers the basic principles and functions of e-democracy, which were established by the EU legislative acts. The main directions of the impact of new ICTs on democracy are shown, and the peculiarities of their implementation in different basic models of democracy are described too. The author analyzes the submodels of 'wikidemocracy', 'liquid democracy', 'bubble democracy', and 'algocracy', which are proposed by modern researchers. The paper outlines the latest threats to e-democracy. It highlights the negative changes in the perception of social media's political role and shows how these changes have influenced the transformation of the understanding of e-democracy. The author illuminates the critique of the instrumentalist approach to the assessment of the essence and prospects of digital technologies implementation in the processes of political communication and participation. The paper presents the achievements of researchers who focus on the ethical aspects of ICT development. The author concludes that in order to restore the truth to democratic values, it is necessary to replace the instrumentalist approach with an axiological one. This transformation is especially relevant in terms of prospects for the transition of e-democracy to the next stage of its development – AI-democracy. ; Стаття присвячена аналізу змін у тлумаченні основних положень концепції електронної демократії. Автором проведене порівняння формулювань дефініції «електронна демократія», які були запропоновані авторитетними дослідниками протягом останніх 20 років. Розглянуті особливості інтерпретації сутності е-демократії на основних етапах її розвитку, які були пов'язані з удосконаленням інформаційного-комунікаційних технологій. Узагальнюючи думки науковців, автор констатує, що на сучасному етапі, який визначається як мережеве суспільство, е-демократія є основним засобом, що забезпечує ефективність демократичних процедур і якість політичних рішень. Вона прогнозує, що наступним етапом розвитку стане АІ-демократія (демократія штучного інтелекту). У статті розглянуті основні принципи та функції е-демократії, які були нормативно закріплені в актах ЕС. Показані основні напрямки впливу нових ІКТ на демократію. Охарактеризовані особливості їх здійснення у різних базових моделях демократії. Автор аналізує субмоделі «вікідемократії», «рідкої демократії», «бульбашкової демократії» та «алгократії», які запропоновані сучасними дослідниками. У статті окреслені новітні загрози едемократії. Стаття висвітлює негативні зміни у сприйнятті політичної ролі соціальних медіа. Показано яким чином ці зміни вплинули на трансформацію розуміння е-демократії. Наведена критика основних положень інструменталістського підходу до оцінки сутності та перспектив запровадження цифрових технологій у процеси політичної комунікації та партисипації. Представлені напрацювання дослідників, які акцентують увагу на етичних аспектах розвитку ІКТ. Автор робить висновок, що заради поверненні довіри до демократичних цінностей необхідно замінити інструменталістський підхід на аксіологічний. Ця трансформація представляється особливо актуальною з точки зору перспектив переходу е-демократії до наступного етапу свого розвитку – АІ-демократії.
The methodological concept of philological disciplines teachers' inclusive competence development in the system of postgraduate education is considered.Understanding of the essence of philological disciplines teachers' inclusive competence development is determined by the main approaches to its research, which include: systemic, humane, andragogical, axiological, subject, team, acmeological and competence.The systemic approach allows to consider philological disciplines teachers' inclusive competence development on the principles of unity of theory and practice, integrity and interconnection of its components. The andragogic approach is characterized as a new paradigm in the system of postgraduate education that recognizes its needs and is able to satisfy them in their work. The main features of humane reorientation of education are universality, integrity, creativity, and the needs of society in the training a teacher-translator, who, knowing the fundamentals of philological science, skillfully designs it on the student's paradigm. The acmeological approach to education is aimed at self-improvement of the person in the educational environment, on his / her self-development, on the progress of the adult person from one peak to another. The professional competence of philological disciplines teacher is the formation a system of knowledge and skills, philological and pedagogical abilities, value orientations, integrative indicators of the culture of speech, communication style necessary for qualitative performance of pedagogical activity. The subject approach allows to balance the positions of the teacher and the student, which is expressed in the joint discussion of the actual educational and educational problems, the use a democratic style of management by a teacher. The key to successful inclusion in the teaching of children with special educational needs is the team approach, which is to establish an effective team of teachers, physicians, psychologists, methodologists, parents and students. ; Розглянуто методологічний концепт розвитку інклюзивної компетентності вчителів філологічних дисциплін у системі післядипломної освіти. Викладено перелік методологічних підходів, на яких ґрунтується розроблена організаційно-педагогічна модель розвитку інклюзивної компетентності вчителів мов і літератури. Подано короткий зміст загальнонаукових та конкретно- наукових методологічних підходів з урахуванням специфіки даної категорії слухачів.
The methodological concept of philological disciplines teachers' inclusive competence development in the system of postgraduate education is considered.Understanding of the essence of philological disciplines teachers' inclusive competence development is determined by the main approaches to its research, which include: systemic, humane, andragogical, axiological, subject, team, acmeological and competence.The systemic approach allows to consider philological disciplines teachers' inclusive competence development on the principles of unity of theory and practice, integrity and interconnection of its components. The andragogic approach is characterized as a new paradigm in the system of postgraduate education that recognizes its needs and is able to satisfy them in their work. The main features of humane reorientation of education are universality, integrity, creativity, and the needs of society in the training a teacher-translator, who, knowing the fundamentals of philological science, skillfully designs it on the student's paradigm. The acmeological approach to education is aimed at self-improvement of the person in the educational environment, on his / her self-development, on the progress of the adult person from one peak to another. The professional competence of philological disciplines teacher is the formation a system of knowledge and skills, philological and pedagogical abilities, value orientations, integrative indicators of the culture of speech, communication style necessary for qualitative performance of pedagogical activity. The subject approach allows to balance the positions of the teacher and the student, which is expressed in the joint discussion of the actual educational and educational problems, the use a democratic style of management by a teacher. The key to successful inclusion in the teaching of children with special educational needs is the team approach, which is to establish an effective team of teachers, physicians, psychologists, methodologists, parents and students. ; Розглянуто методологічний концепт розвитку інклюзивної компетентності вчителів філологічних дисциплін у системі післядипломної освіти. Викладено перелік методологічних підходів, на яких ґрунтується розроблена організаційно-педагогічна модель розвитку інклюзивної компетентності вчителів мов і літератури. Подано короткий зміст загальнонаукових та конкретно- наукових методологічних підходів з урахуванням специфіки даної категорії слухачів.
Мета статті — проаналізувати трансформацію компонентів дитячої субкультури на YouTube-каналах для дітей. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні наступного комплексу інструментів: феноменологічний підхід застосовано з метою розгляду субкультури дитинства як феномена культури та дитячих каналів YouTube як феномена сучасної аудіовізуальної культури; аксіологічний підхід використано для з'ясування змістового і ціннісного статусу дитячих каналів YouTube у сучасному аудіовізуальному мистецтві; ігрова теорія культури уможливила виявлення взаємозв'язків між грою та ігровими відео на YouTube; системний підхід допоміг вивчити дитячу субкультуру та канали YouTube як цілісні системи. Наукова новизна. Виділено найпопулярніші жанри дитячих каналів: розпакування (unpacking), «зроби сам» (DIY, або Do It Yourself) і музичні канали. Проаналізовано трансформацію таких компонентів дитячої субкультури як фольклор (словесна творчість), ігри (предметні, сюжетно- рольові, дидактичні), дитяча мода, гумор, естетика, табуювання, філософія. Виявлено, що фольклор і дитяче словотворення різноманітно представлені у зазначених каналах: у розмовах між дітьми та батьками, у монологах і діалогах самих дітей-блогерів, які впливають на культуру дітей-глядачів. З'ясовано, що предметні, дидактичні, сюжетно-рольові ігри є основою більшості відео на популярних дитячих каналах. Зазначено, що такі компоненти субкультури, як мода, гумор, естетичні уявлення, табуювання й філософія імпліцитно закладені й транслюються у дитячих відео на каналах YouTube. Висновки. Проаналізовано трансформацію компонентів дитячої субкультури: фольклору, ігор, моди, гумору, естетики, табуювання, філософії на YouTube-каналах для дітей в жанрах розпакування, музичних та «зроби сам». Визначено, що слово і гра є базовими компонентами дитячої субкультури на YouTube-каналах, інші компоненти закладені імпліцитно.
The article is devoted to the actual problem in modern international relations, namely the problem of instability and the role of axiological factor. The modern globalized world is filled with numerous regional conflicts and contradictions, which are determined by opposing value orientations of multi-ethnic communities. After all, there are almost no mono-ethnic countries left. It is worth exploring, along with the causes of a significant deterioration in the situation of intercultural interaction, the ways of its stabilization. This determines the topicality of the authors' research. The authors investigate the influence of values of multi-ethnic communities as a factor of instability in international relations. The authors of the article developed a methodological approach based on synergetic theory to understanding the political instability of international relations in which the axiological factor is dominant. The main purpose of the work can be formulated as follows. First, to analyze the consequences of the struggle between the leading geopolitical players for spheres of influence, manifested in mass uncontrolled migration to the West and, at the same time, in political instability based on the incongruence of values. Secondly, to identify ways to overcome the conflictibility caused by the axiological factor. Researchers have shown the main consequences of these processes on the example of Western Europe. Among them are the the manifestation of xenophobia, the negative attitude of local residents to migrants, the growing popularity of right-wing radicalism in Europe, the surge of international terrorism and the like. The authors noted the attempts of EU political structures to resist such conflict. As a conclusion, the authors pointed out the prospects for reducing conflict through institutional work to harmonize intercultural interactions and create normal social conditions in donor countries of migration. ; Авторы исследуют влияние ценностей полиэтнических сообществ как фактора нестабильности международных отношений. Использовано методологический подход на основе синергетической теории к пониманию политической нестабильности международных отношений, в которых аксиологический фактор является доминирующим. Главная цель работы: во-первых, анализ последствий борьбы между ведущими геополитическими игроками за сферы влияния, проявляющихся в массовой неконтролируемой миграции в страны Запада, а вместе с тем – в политической нестабильности на основе неконгруэнтности ценностей; во-вторых, наметить пути преодоления конфликтности, вызванной аксиологическим фактором. Исследователи показали основные последствия этих процессов на примере Западной Европы: ксенофобию, негативное отношение местных жителей к мигрантам; рост популярности правого радикализма в Европе, всплеск международного терроризма и тому подобное. Авторы отметили попытки политических структур ЕС противостоять конфликтности. Как вывод, авторы указали перспективы снижения конфликтности через организационную работу по гармонизации межкультурного взаимодействия и создание нормальных социальных условий в странах-донорах миграции. ; Автори досліджують вплив цінностей поліетнічних спільнот як чинника нестабільності міжнародних відносин. Використано методологічний підхід на основі синергетичної теорії до розуміння політичної нестабільності міжнародних відносин, в яких аксіологічний чинник є домінуючим. Головна мета роботи: по-перше - аналіз наслідків боротьби між провідними геополітичними гравцями за сфери впливу, що спричиняє масову неконтрольовану міграцію до країн Заходу а разом з тим - політичну нестабільність на основі неконгруентності цінностей; по-друге окреслити шляхи подолання конфліктності, спричиненої аксіологічним чинником. Дослідники показали основні наслідки цих процесів на прикладі Західної Європи: ксенофобію, негативне ставлення місцевих жителів до мігрантів; зростання популярності правого радикалізму в Європі; сплеск міжнародного тероризму тощо. Автори зазначили намагання політичних структур ЄС протистояти конфліктності. Як висновок, автори вказали перспективи зниження конфліктності через організаційну роботу з гармонізації міжкультурної взаємодії та створення нормальних соціальних умов у країнах-донарах міграції.
Мета статті – виявити вектори і стратегії трансформації релігії в культурі Постмодерну в контексті «теорії трьох парадигм». Методологія дослідження полягає в поєднанні загальнонаукових та спеціальних культурологічних методів. Власне, метод парадигмального аналізу дозволив описати три глобальні парадигми європейської культури, виявивши їх онтологічні підстави. За допомогою генетичного підходу вдалося простежити зародження і розвиток ідеології Постмодерну і феномену «Нью Ейдж» як специфічної форми постмодерністської релігійності. Застосування компаративного методу дозволило виявити спільні сенсові структури у філософії Постмодерну і його «релігійній програмі». Аксіологічний підхід допоміг зрозуміти характер змін системи цінностей, що відбуваються при переході культури з однієї парадигми в іншу. Наукова новизна роботи полягає у застосуванні «теорії трьох парадигм» до вивчення глибинних шарів європейської культури, а також у введенні методу парадигмального аналізу в арсенал методів сучасної культурології. Висновки. Встановлено, що логіка зміни описаних парадигм може бути оцінена з двох протилежних позицій. Із точки зору постмодерністів, вона розглядається як прогресивна і означає звільнення людської екзистенції (тілесності, чуттєвості, уяви і творчості) від усього ірраціонального та жорстокого, що було пов'язано з логоцентричною природою попередніх парадигм. Із точки зору традиціоналістів, ця логіка регресивна і відображає поступове видалення з чуттєвої і матеріальної «площини» культурного універсуму його сенсової і духовної «вісі» – Логосу. При цьому зазначено, що трансформація релігії в сучасному інформаційному і глобалізованому суспільстві є закономірним продовженням сенсових векторів третьої парадигми. Також відзначено парадоксальний і антиномічний характер парадигми Постмодерну, який полягає у вільному та ігровому поєднанні гетерогенних явищ – науки і релігії, раціоналізму та містики, догматів різних віровчень і вільної фантазії людини.
The article outlines modern approaches to civic and patriotic education of future officers and analyzes their essence. A set of approaches is proposed: environmental, integrative, axiological, personality-oriented, activity, culturological. The criteria of patriotism are love, loyalty and service to the Motherland, concern for the integrity and sovereignty of Ukraine, care for its constant development on the way to democratic national revival, promotion of harmonization of state, public and personal interests in everyday life. The educational environment of a higher military educational institution should promote the formation of these characteristics through the use of various forms and methods. An integrative approach plays a leading role in the civic and patriotic education of future officers, which organically combines the two leading functions of a higher education institution: educational, upbringing and developmental. This approach provides both mutual potentiation (coherence, strengthening) of personal and professional aspects and reaching the highest level of professional qualities of the future officer. It is the integrative approach that ensures the effectiveness of civic and patriotic education of future officers. A particular importance for the patriotic education of cadets is put on the axiological approach. Value orientations as a mechanism of social regulation of personality behavior are studied by social psychologists; value orientations in terms of formation are studied by psychologists and teachers; the relationship between value orientations and interests of the individual – philosophers, sociologists, psychologists, teachers. Personally oriented approach becomes one of the main ones in higher education. The personality-oriented approach is considered from the standpoint of the attitude to the pupil as a person, a self-conscious responsible subject of their own development and as a subject of educational interaction. The personality-oriented approach is designed to ensure the ability of the individual to most fully reveal of their natural potential.It is noted that civic and patriotic education affects the emotional, intellectual and activity spheres of future officers, which results in a set of civic knowledge, a sense of love for the Motherland and active work aimed at its prosperity. ; У статті окреслено сучасні підходи до громадянсько-патріотичної підготовки майбутніх офіцерів та проаналізувати їх сутність. Запропоновано комплекс підходів: середовищний, інтегративний, аксіологічний, особистісно орієнтований, діяльнісний, культурологічний. Критеріями патріотизму визначено любов, вірність і служіння Батьківщині, турбота про забезпечення цілісності і суверенітету України, піклування про її постійний розвиток на шляху демократичного національного відродження, сприяння гармонізації державних, суспільних та особистісних інтересів у повсякденному житті. Освітнє середовище вищого військового навчального закладу має сприяти формуванню цих характеристик через використання різноманітних форм і методів. У громадянсько-патріотичній підготовці майбутніх офіцерів провідну роль відіграє інтегративний підхід, який органічно поєднує дві провідні функції закладу вищої освіти: навчальну, виховну, розвивальну. Цей підхід забезпечує як взаємне потенціювання (когеренцію, підсилення) особистісних і професійних аспектів та вихід на на вищий рівень професійних якостей майбутнього офіцера. Саме інтегративний підхід забезпечує результативність громадянсько-патріотичної підготовки майбутніх офіцерів. Особливу значущість для патріотичного виховання курсантів має аксіологічний підхід. Ціннісні орієнтації як механізм соціальної регуляції поведінки особистості досліджуються соціальними психологами; ціннісні орієнтації з точки зору формування досліджуються психологами та педагогами; залежність між ціннісними орієнтаціями та інтересами особистості – філософами, соціологами, психологами, педагогами. Особистісно орієнтований підхід стає одним з основних у вищій освіті. Особистісно орієнтований підхід розглядається з позицій ставлення до вихованця як до особистості, самосвідомого відповідального суб'єкта власного розвитку і як до суб'єкта виховної взаємодії. Особистісно-орієнтований підхід покликаний забезпечити здатність окремого індивіда найбільш повно розкрити свій природний потенціал. Зазначено, що громадянсько-патріотична підготовка впливає на емоційну, інтелектуальну та діяльнісну сфери майбутніх офіцерів, результатом якого є комплекс громадянських знань, почуття любові до Батьківщини та активну діяльність, спрямовану на її процвітання.
