Suchergebnisse

Article is dedicated to defining medical activity connected with risk. Based on the existing views and provisions of acting criminal legislation, Author suggests personal vision of the said problems, defines major disputable aspects and sets forth specific ideas on acting criminal legislation improvement. ; Статья посвящена вопросам определения медицинской деятельности, связанной с риском. Автор на основе анализа положений дейтсвующего уголовного законодательства, существующих научных точек зрения выказывает личное отношение к указанному вопросу, очерчивает наиболее проблемные аспекты и излагает предложения по усовершенствованию действующего уголовного законодательства. ; Стаття присвячена питанням визначення медичної діяльності, пов'язаної з ризиком. Автор на підставі аналізу чинного кримінального законодавства, існуючих точок зору виказує особисте ставлення до означеного питання, окреслює найбільш проблемні аспекти та надає пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства.

Дипломатія є найважливішим елементом державної політики і державної служби. Від якісної підготовки дипломатів і системи дипломатичної служби залежать кардинальні питання реалізації зовнішньополітичних інтересів будь-якої держави, зокрема й України.
Метою статті є розкриття сучасної схеми підготовки британських та американських дипломатів. Аналізуються структурні складові дипломатичних шкіл Великої Британії та США, державні документи, присвячені зазначеній царині, визначення навчальних дисциплін тощо.
Наукова новизна статті полягає в аналізі й опануванні найкращими методологічними зразками реалізації системи навчання британської та американської дипломатії.
Висновки стосуються шляхів оволодіння методикою розв'язання найгостріших завдань, що постають перед сучасною дипломатією провідних країн світу, що можуть бути враховані й успішно застосовані в українській дипломатичній сфері.
Не зважаючи на «молодість» організованої дипломатичної системи навчання у Великій Британії і солідний досвід дипломатичної підготовки в США, обидві моделі, хоча вони і відрізняються рівнем прискіпливості у ставленні до опанування практичними навичками дипломатів, можуть становити інтерес для України.
Особливої уваги заслуговує досвід короткострокових відряджень дипломатів-практиків до вищих учбових закладів як у ролі викладачів, так і в якості слухачів, що забезпечує поінформованість дипломатів щодо сучасного стану політики та економіки своєї держави. Це буде корисним з огляду на те, що довгострокове перебування за кордоном часто призводить до втрати ініціативності й обізнаності, інколи до «обростання» непотрібними зарубіжними схемами і контактами, формує відчуття відірваності від українських реалій.

У статті розглянуто погляди американського педагога та критика А. Флекснера (1866-1959) щодо реформи медичної освіти США на початку ХХ ст. Зокрема, увагу зосереджено на праці «Медична освіта США та Канади. Доповідь для фонду Карнегі щодо поліпшення викладання» (1910), відомої як «Доповідь Флекснера». У розвідці автор виокремлює передумови реформи та ключові рекомендації А. Флекснера, що стосуються змін у системі американської медичної освіти, а саме: основні завдання, структурні підрозділи, професорсько-викладацький склад, матеріально-технічне забезпечення, методи навчання, організація навчального процесу в медичних школах тощо. ; Until becoming the world leader in medical education, the USA were carrying out various decisive and effective reforms during the 20th century. It is noted that philanthropic organizations and foundations played an important role in the reform of the medical educational paradigm. The outstanding representative of one of these organizations was A. Flexner (1866-1959) - an educator and a critic whose vision of improving medical education became successful and the key one, despite numerous discussions in the academic circles. A. Flexner introduced important recommendations concerning reforming the medical education in his work "Medical Education in the United States and Canada: A Report to the Carnegie Foundation for the Advancement of Teaching" (1910) also known as "Flexner Report". The aim of the paper is to highlight the preconditions of the reform in medical education in the early 20th century, and to point out Flexner's recommendations in the context of the medical educational paradigm. In this paper, the author deals with such methods as general scientific ones (analysis, synthesis, systematization, and generalization) - to provide the holistic view of the content of A. Flexner's ideas concerning the medical education reform in the USA; search-bibliographic method - to study and systematize the scientific and pedagogical literature on the research subject; pedagogical reconstruction- to reproduce historical and pedagogical reality in American medical education in the early 20th century. Thus, there were many factors that caused changes in medical education in the USA. Among them there were social, demographic, economic, political and biological (population health) ones. As for Flexner's recommendations in the context of the medical educational paradigm, they are the main tasks, structural units, faculty, material and technical support, teaching methods, organization of the educational process in medical schools, etc. Besides, A. Flexner proposed to divide the existing medical schools into 3 main categories (A, B, C), and to focus on The Johns Hopkins University School of Medicine. As for the prospects of further research, we are going to describe the influence of Flexner's recommendations on the development of the US medical education in the 20th century.

The peculiarities of formation of military medical education in Ukraine in the context of sociopolitical processes are analyzed. The successes and failures of educational reforms in the military-medical sphere, in particular the process of reorganization of the Ukrainian Military Medical Academy are considered. ; Проаналізовано особливості становлення військово-медичної освіти в Україні в контексті суспільно-політичних процесів. Розглянуто успіхи і невдачі освітніх реформ у військовомедичній сфері, зокрема процес реорганізації Української військово-медичної академії.

The article is devoted to the analysis of problem of the political power in the USA as compound of development of political process. In the article the question of the constitutional fixing of the system of inhibition and counterbalance of branches of the power in the American tradition is investigated. ; Статья посвящена анализу проблем политической власти в США как составной развития политического процесса. В статье исследуется вопрос конституционного закрепления системы сдержек и противовеса ветвей власти в американской традиции. ; Стаття присвячена аналізу проблеми політичної влади в США як складової розвитку політичного процесу. В статті досліджується питання конституційного закріплення системи стримування та противаги гілок влади в американській традиції.

Стаття розглядає проблеми поширення англійської мови в глобальному контексті в університетському навчанні Європейського Союзу. У статті аналізуються рушійні сили англоїзації Європейської вищої освіти та вплив англомовної освіти в Європі. Основою для аналізу є дослідження професора Дж А. Коулмана, який намагався виміряти ступінь англоїзації Європейської вищої освіти та дослідити його можливі майбутні тенденції. У статті наведені причини та сучасний стан англомовної освіти у різних частинах Європи.Статья рассматривает проблемы распространения английского языка в глобальном контексте в университетском обучении Европейского Союза. В статье анализируются движущие силы англоизации Европейского высшего образования и влияние англоязычного образования в Европе. Основой для анализа является исследование профессора Дж. А. Коулмана, который пытался измерить степень англоизации Европейского высшего образования и исследовать его возможные будущие тенденции. В статье приведены причины и современное состояние англоязычного образования в разных частях Европы.The use of English is widespread due to economic, political and strategic alliances, scientific, technological and cultural ties, masss-media, international corporations, improved conditions of communication, internationalization of professional and personal activities. This article considers the spread of English in the global context in the university education of the European Union. This article analyzes the driving forces of English-medium teaching in European higher education and the influence of English education in Europe. The basis for the analysis is the study of Professor James A. Coleman, who tried to measure the degree of the extent to which English is progressively becoming 'the language of higher education' in Europe, to assess the extent of this phenomenon and to examine its possible future trends. This article describes the global context within spread of English as a lingua franca and marketization of higher education. Here are given the reasons and the current state of Englishmedium in higher education institutions in different parts of Europe.

Стаття розглядає проблеми поширення англійської мови в глобальному контексті в університетському навчанні Європейського Союзу. У статті аналізуються рушійні сили англоїзації Європейської вищої освіти та вплив англомовної освіти в Європі. Основою для аналізу є дослідження професора Дж А. Коулмана, який намагався виміряти ступінь англоїзації Європейської вищої освіти та дослідити його можливі майбутні тенденції. У статті наведені причини та сучасний стан англомовної освіти у різних частинах Європи.Статья рассматривает проблемы распространения английского языка в глобальном контексте в университетском обучении Европейского Союза. В статье анализируются движущие силы англоизации Европейского высшего образования и влияние англоязычного образования в Европе. Основой для анализа является исследование профессора Дж. А. Коулмана, который пытался измерить степень англоизации Европейского высшего образования и исследовать его возможные будущие тенденции. В статье приведены причины и современное состояние англоязычного образования в разных частях Европы.The use of English is widespread due to economic, political and strategic alliances, scientific, technological and cultural ties, masss-media, international corporations, improved conditions of communication, internationalization of professional and personal activities. This article considers the spread of English in the global context in the university education of the European Union. This article analyzes the driving forces of English-medium teaching in European higher education and the influence of English education in Europe. The basis for the analysis is the study of Professor James A. Coleman, who tried to measure the degree of the extent to which English is progressively becoming 'the language of higher education' in Europe, to assess the extent of this phenomenon and to examine its possible future trends. This article describes the global context within spread of English as a lingua franca and marketization of higher education. Here are given the reasons and the current state of Englishmedium in higher education institutions in different parts of Europe.

У статті простежується вплив світової кризи на зміст та спосіб існування сучасної освіти. При цьому йдеться не про відстеження різноманітних ефектів цього впливу, а про новий запит, який висуває глобальний світ до освітньої системи. Інтегративний зміст кризи визначено через «тяжбу» цінностей та інтересів в сучасному соціокультурному просторі, наслідком чого є примат інтересів та деструкція ціннісного чинника. Оприявненням цього стала експансія інтересів у сферу належного та підпорядкування змісту і формату інтересів. З метою виявити вразливість цього заміщення, аналізуються класичні принципи реал-політик. Обгрунтовується теза, що в умовах «знецінення цінностей» у сучасної освіти з'являється нове фундаментальне покликання, яке полягає у відтворенні ціннісної складової буття та забезпеченні ефекту і простору належного в сучасній культурі. ; The article shows the influence of the global crisis on the content and mode of existence of contemporary education. This is not about tracking various effects of impact, and a new request that brings the world to the global education system. Integrative content of crisis is defined through the "battle" of values and interests in the contemporary socio-cultural space, resulting the primacy of the interests and the destruction values factor. An expression of this was the expansion of interest in the sphere of the proper. In order to detect this vulnerability replacement analyzed the classic principles of real politics. Substantiates the thesis that in "depreciation values" in modern education there is a new fundamental vocation. It is playing a valuable part of life and ensuring the proper effect and space in contemporary culture.

Статтю присвячено огляду розвитку інноваційної діяльності в Гарвардській медичній школі з 1780-х рр. до 1860-х рр. Визначено, що Гарвардську медичну школу заснували в 1782 р., а освітній процес спочатку забезпечували три професори – Дж. Воррен, Б. Вотерхауз та А. Декстер, зібравши потужну на той час матеріально-технічну базу. З'ясовано, що перші випускники отримали ступінь бакалавра медицини і їм було запропоновано отримати ступінь доктора медицини. До вагомих інноваційних здобутків Гарвардської медичної школи або Массачусетського медичного коледжу (така назва була в 1820–1880 рр.) окресленого періоду належать такі: вакцинація від віспи, анестезія за допомогою оксиду азоту, відкриття нових посад та кафедр, ухвалення анатомічного закону тощо. ; Despite the opening of the Harvard Medical School in the 1780s, the innovative activity of this medical school was impressive. It should be mentioned that the innovative activities at the Harvard Medical School were both collective and individual. Thus, the article deals with a review of innovative activity development in the Harvard Medical School from the 1780s to the 1860s. The chronological boundaries of the study include such periods: the 1780s – opening of the Harvard Medical School and the origins of the educational process for the training of future physicians; the 1860s – the period of the Civil War and the beginning of Charles Elliot's presidency at the Harvard University, which marked a new milestone in the development of medical education. To achieve the article aim, we have used the following methods: analysis and systematization of scientific and pedagogical sources (annual reviews, circulars, articles) and information resources (official website of Harvard Medical School); structural-logical and historical-genetic methods – to represent a holistic view of the innovative activities of the Harvard Medical School, highlighting its features in the period from the 1780s to the 1860s. The Harvard Medical School was founded in 1782, and initially three professors – J. Warren, B. Waterhouse, and A. Dexter – were providing the educational process by gathering a powerful material and technical base at that time. Besides, the first graduates got a bachelor degree in medicine and were offered a doctorate in medicine. Significant innovative achievements of the Harvard Medical School or Massachusetts Medical College (this name was in the 1820s–1880s) included the following: smallpox vaccination, nitric oxide anesthesia, opening of new positions and departments, adoption of anatomical law, etc. Educational, organizational, methodological, scientific activity and public position of the teaching staff were permeated with innovations, both successful and poor ones. However, poor innovations became starting points for improvement and inspiration for further fruitful work due to the economic, political situation and urgent needs of society. As for future research, we aim to describe the origins of innovative activity in American medical education on the examples of Columbia University College of Physicians (New York), Dartmouth Medical College, and University of Maryland School of Medicine.

Досліджуються особливості розвитку системи вищої освіти в умовах індустріального та постіндустріального суспільства. В даному контексті оcвiта poзглядaється як oдин з нaйвaжливiших чинникiв coцiaльнoгo poзвитку, щo метoдoлoгiчнo пoв'язaнo з кoнцепцiями «інформаційного cуcпiльcтвa», «технoтpoннoї еpи» тoщo. Аналізується iдея бeзперервної oсвіти, головною метою якої є poзвиток людини як ocобистості, сyб'єктa діяльнoсті тa спілкувaння на протязі всьoго її життя. Зазначається, що бeзперервна ocвіта є всеoхоплюючою зa своєю сутністю, iндивідуальна зa часoм, тeмпами тa спрямoваністтю, щo дає кoжному рівні пpава та мoжливості реaлізації свого влаcного потенціалу, oтримання знань та пoповнення їх прoтягом всьoго життя. Досліджується історія становлення концепту «безперервна освіта». В статті також розглядаються принципи та види безперервної освіти, а саме фоpмальне навчання, нефoрмальне навчання, позафoрмальне навчання. Аналізується стрyктура безпeрервної оcвіти, де видiляють двi пiдсистеми – oсновну i додaткову оcвіту. А в cвою чeргу, oсновна i дoдаткова оcвіта мoже бyти зaгальною і пpофесійною. Oтже, вихoдить чoтири пiдсистеми оcвіти: оcновна загaльна, оcновна профеcійна, дoдаткова зaгальна, дoдаткова прoфесійна. Вказується, що зв'язок мiж елeментами підcистеми оcновної оcвіти бyдуються зa пpинципом iєрархії, кoжна нaступна лaнка надaє оcвіту бiльш високого рiвня. Акцентується увага і на важливості в контексті формування системи безпeрервної оcвіти сворення cтрaтегії iнформаційно-іннoваційного оcвітнього cередовища, яка зaбезпечує вiдкритий дoступ дo прoграм нaвчання рiзного рiвня, рoзробку та викоpистання oснов віртуального нaвчання як вaжливого способу рoзширення дoступу дo бyдь-якoї оcвіти.

У статті досліджено витоки становлення неформальної освіти дорослих у Сполучених Штатах Америки; виявлено провідні чинники розвитку неформальної освіти дорослих; наведено приклади неформальної освіти дорослих у XVII–XVIII ст. у США, висвітлено її основні характеристики. Доведено, що освіта дорослих є найдавнішим видом освіти у Сполучених Штатах. Вона виникла переважно як позаінституційна форма освіти й розвивалася протягом чотирьох століть. Виявлено, що у колоніальний період переважною формою освіти дорослих була неформальна освіта. Закладами неформальної освіти дорослих досліджуваного періоду слугували таверни, кав'ярні, бібліотеки, громадські лекції, вечірні школи, добровільні товариства за інтересами, які стали підґрунтям для створення організацій більш масового характеру.В статье исследуются истоки становления неформального образования взрослых в Соединенных Штатах Америки; определяются ведущие факторы развития неформального образования взрослых; приведены примеры неформального образования взрослых в XVII–XVIII вв. в США, освещены его основные характеристики. Доказано, что образование взрослых является древнейшим видом образования в Соединенных Штатах. Оно возникло преимущественно как неинституционная форма образования и развивалось на протяжении четырех веков. Доказано, что в колониальный период преобладающей формой образования взрослых было неформальное образование. Учреждениями неформального образования взрослых исследуемого периода служили таверны, кофейни, библиотеки, общественные лекции, вечерние школы, добровольные общества по интересам, которые стали основой для создания организаций более массового характера.Adult education is the oldest sphere of education in the United States. It emerged primarily as non-institutional form of education more than four centuries ago. In the colonial period the dominant form of adult education was non-formal education. The origins of the formation of non-formal adult education in the United States of America are explored in the article, its major facts and characteristics are explained; the examples of non-formal adult education in the colonial period are found.Much of adult education in the early colonial period owed less to formal institution than to everyday living. Many factors affected access to learning opportunities. The thirteen colonies remained very much a part of the transatlantic community, within which informal learning opportunities flourished especially in the areas of business and daily life for the literate: correspondence network, an ever growing selection of both domestic and imported literature, and community activities influenced by world travelers.Colonial seaport taverns and coffee houses also played an educational as well as a social role. Taverns stored newspapers, made public announcements, hosted clubs meetings and dances, held public readings and theatrical entertainment. Political groups found these gathering places to be useful for influencing public opinion: it was in these «schools for people» that information was exchanged, opinions heard and debated, and contacts often established with a wider world.Lectures in particular served the male and female members of «polite society», and a lecture circuit developed on the Eastern seaboard. The lectures might be supplemented by a printed syllabus, illustrations, demonstrations. Parish libraries reached a wider public, sometimes even Native Americans and African Americans. The «mutual improvement» principle was evident in the voluntary societies that were initially an elite phenomenon, but which laid a foundation for more popular agencies.Apprenticeship was the most pervasive form of adult education. It provided for technical competence; moral and religious instruction; and some reading, writing, and arithmetic. Its opportunities tended to be segregated in terms of gender, class, and race. Evening schools proliferated in the seventeenth century, serving apprentices entitled to free instruction as well as men and women able to pay modest fees. The curriculum met liberal, vocational, and leisure interests. The scope and potential of Apprenticeship and evening schools for expanding access to learning, including access for women and minorities, was significant.Informal education in the colonial period influenced the literate and the illiterate, the prosperous and the poor, the free and the enslaved.

У статті досліджено витоки становлення неформальної освіти дорослих у Сполучених Штатах Америки; виявлено провідні чинники розвитку неформальної освіти дорослих; наведено приклади неформальної освіти дорослих у XVII–XVIII ст. у США, висвітлено її основні характеристики. Доведено, що освіта дорослих є найдавнішим видом освіти у Сполучених Штатах. Вона виникла переважно як позаінституційна форма освіти й розвивалася протягом чотирьох століть. Виявлено, що у колоніальний період переважною формою освіти дорослих була неформальна освіта. Закладами неформальної освіти дорослих досліджуваного періоду слугували таверни, кав'ярні, бібліотеки, громадські лекції, вечірні школи, добровільні товариства за інтересами, які стали підґрунтям для створення організацій більш масового характеру.В статье исследуются истоки становления неформального образования взрослых в Соединенных Штатах Америки; определяются ведущие факторы развития неформального образования взрослых; приведены примеры неформального образования взрослых в XVII–XVIII вв. в США, освещены его основные характеристики. Доказано, что образование взрослых является древнейшим видом образования в Соединенных Штатах. Оно возникло преимущественно как неинституционная форма образования и развивалось на протяжении четырех веков. Доказано, что в колониальный период преобладающей формой образования взрослых было неформальное образование. Учреждениями неформального образования взрослых исследуемого периода служили таверны, кофейни, библиотеки, общественные лекции, вечерние школы, добровольные общества по интересам, которые стали основой для создания организаций более массового характера.Adult education is the oldest sphere of education in the United States. It emerged primarily as non-institutional form of education more than four centuries ago. In the colonial period the dominant form of adult education was non-formal education. The origins of the formation of non-formal adult education in the United States of America are explored in the article, its major facts and characteristics are explained; the examples of non-formal adult education in the colonial period are found.Much of adult education in the early colonial period owed less to formal institution than to everyday living. Many factors affected access to learning opportunities. The thirteen colonies remained very much a part of the transatlantic community, within which informal learning opportunities flourished especially in the areas of business and daily life for the literate: correspondence network, an ever growing selection of both domestic and imported literature, and community activities influenced by world travelers.Colonial seaport taverns and coffee houses also played an educational as well as a social role. Taverns stored newspapers, made public announcements, hosted clubs meetings and dances, held public readings and theatrical entertainment. Political groups found these gathering places to be useful for influencing public opinion: it was in these «schools for people» that information was exchanged, opinions heard and debated, and contacts often established with a wider world.Lectures in particular served the male and female members of «polite society», and a lecture circuit developed on the Eastern seaboard. The lectures might be supplemented by a printed syllabus, illustrations, demonstrations. Parish libraries reached a wider public, sometimes even Native Americans and African Americans. The «mutual improvement» principle was evident in the voluntary societies that were initially an elite phenomenon, but which laid a foundation for more popular agencies.Apprenticeship was the most pervasive form of adult education. It provided for technical competence; moral and religious instruction; and some reading, writing, and arithmetic. Its opportunities tended to be segregated in terms of gender, class, and race. Evening schools proliferated in the seventeenth century, serving apprentices entitled to free instruction as well as men and women able to pay modest fees. The curriculum met liberal, vocational, and leisure interests. The scope and potential of Apprenticeship and evening schools for expanding access to learning, including access for women and minorities, was significant.Informal education in the colonial period influenced the literate and the illiterate, the prosperous and the poor, the free and the enslaved.

У своєму ексклюзивному інтерв'ю нашому журналу директор Центру де мократії, розвитку та верховенства права Стенфордського університету Френсіс Фукуяма обґрунтовує власну тезу про «кінець історії» та доводить її виправданість. Аналізуючи сучасні політичні процеси, Френсіс Фукуяма на голошує на глобальному протистоянні демократичних та недемократичних форм здійснення управлінської діяльності та артикулює ключову роль України як країни, де це протистояння реалізується у найбільш загостреній формі. Від результатів розв'язання української кризи, на думку автора, фактично зале жать можливі сценарії подальшого розвитку світової цивілізації. Також Френ сіс Фукуяма ділиться власним баченням стану соціальних дисциплін та їх ролі в університетському житті ХХІ сторіччя. ; In his exclusive interview to our journal the director of Center on Democracy, Development, and the Rule of Law at Stanford University Francis Fukuyama explains his famous idea about "the end of history" and its relevance toward contemporary situation. Analyzing contemporary political processes, Francis Fukuyama stresses the current competition of democratic and non-democratic forms of governance and underlines the role of Ukraine as a country, where this competition is especially intensive. So, the results of the overcoming of Ukrainian crisis would be crucial for further development of world civilization. Francis Fukuyama also shares his vision of current situation in social sciences and humanities and their role in university life of the 21st century

У статті розглянуто національні особливості організації мистецької освіти на рівні МСКО 1 в країнах Європейського Союзу. Проаналізовано ключові політичні події та ініціативи початку ХХІ століття у галузі освіти і культури з боку ЄС. Окрема увага звертається на цілі мистецької освіти, її зміст, статус, моделі навчання. Схарактеризовано підходи до оцінювання навчальних досягнень молодших школярів у даній сфері, проблеми професійної підготовки і підтримки вчителів початкової школи. Визначено загальні тенденції розвитку мистецької освіти у початковій школі Євросоюзу.В статье рассмотрены национальные особенности организации художественного образования на уровне МСКО 1 в странах Европейского Союза. Проанализированы ключевые политические события и инициативы начала XXI века в области образования и культуры со стороны ЕС. Отдельное внимание уделяется целям художественного образования, его содержанию, статусу, моделям обучения. Охарактеризованы подходы к оцениванию учебных достижений младших школьников в данной сфере, проблемы профессиональной подготовки и поддержки учителей начальной школы. Определены общие тенденции развития художественного образования в начальной школе Евросоюза.The article describes the peculiarities of arts education organization at ISCED 1 in the European Union member-states. It analyzes the key policy developments and initiatives in the field of education and culture at the beginning of the XXI century on part of the EU. Special attention is given to the objectives of arts education, its content, status, and models.The role of liberal education, arts in particular, in forming the competencies of young people for life in the twenty-first century has been widely recognized at the European level. The main objectives of arts education declared in national curricular, such as the development of students' artistic skills and knowledge, critical assessment of cultural heritage, promotion of self-expression, understanding of personal identity and cultural diversity by encouraging creativity, are similar among all the countries of the European Union. However, the «art for life» goal is mentioned only in some programs.Arts education in primary school fulfils its functions by enlarging knowledge and skills in the classroom through arts disciplines, mastering the technique and method of implementation of creative ideas that enrich younger students' possibilities for artistic expression and sensuality, meeting art works of different cultures and eras, practising creativity that allows children to realize their cultural and artistic projects. Contents of arts education in most EU countries include visual arts and music programs with crafts, dance, drama, architecture, and media arts being less popular at primary stage.In about half of the EU states minimal time for studying arts subjects is ranging from 50 to 100 hours per year at ISCED 1. Criteria for evaluating students' achievements in arts education are usually determined by teachers at the school level. They are based on the curriculum objectives or educational authorities' instructions. Primary school most commonly practises verbal comments.Today at primary school in the EU countries the following trends in arts education are observed: arts education is a compulsory component of basic education programs; fine arts and music are dominating other aesthetic disciplines (e.g., drama and dance) in programs for primary school; two models of arts education are being realized at ISCED 1 – combining arts disciplines as a distinct area within the curriculum or teaching them as separate subjects without any conceptual link between them; integration of arts education into the content of other disciplines (history, literature, languages, physical education, etc.); the content of school arts education is being enriched by the study of the media, including cinema, photography and digital arts, and encourages students and teachers to use ICT in the creative process; as a result of modern demographic changes the intercultural aspect is becoming one of the basic principles of teaching arts subjects; arts education is being practically oriented; the potential of arts education is used to create a situation of success in teaching underachieving students; schools are encouraged to organize extra-curricular arts activities and collaborate with professional artists and cultural institutions; local cultural features are more often considered. The above-mentioned processes impose new demands on teachers and schools, and need guidance and support at the political level.

У статті розглянуто національні особливості організації мистецької освіти на рівні МСКО 1 в країнах Європейського Союзу. Проаналізовано ключові політичні події та ініціативи початку ХХІ століття у галузі освіти і культури з боку ЄС. Окрема увага звертається на цілі мистецької освіти, її зміст, статус, моделі навчання. Схарактеризовано підходи до оцінювання навчальних досягнень молодших школярів у даній сфері, проблеми професійної підготовки і підтримки вчителів початкової школи. Визначено загальні тенденції розвитку мистецької освіти у початковій школі Євросоюзу.В статье рассмотрены национальные особенности организации художественного образования на уровне МСКО 1 в странах Европейского Союза. Проанализированы ключевые политические события и инициативы начала XXI века в области образования и культуры со стороны ЕС. Отдельное внимание уделяется целям художественного образования, его содержанию, статусу, моделям обучения. Охарактеризованы подходы к оцениванию учебных достижений младших школьников в данной сфере, проблемы профессиональной подготовки и поддержки учителей начальной школы. Определены общие тенденции развития художественного образования в начальной школе Евросоюза.The article describes the peculiarities of arts education organization at ISCED 1 in the European Union member-states. It analyzes the key policy developments and initiatives in the field of education and culture at the beginning of the XXI century on part of the EU. Special attention is given to the objectives of arts education, its content, status, and models.The role of liberal education, arts in particular, in forming the competencies of young people for life in the twenty-first century has been widely recognized at the European level. The main objectives of arts education declared in national curricular, such as the development of students' artistic skills and knowledge, critical assessment of cultural heritage, promotion of self-expression, understanding of personal identity and cultural diversity by encouraging creativity, are similar among all the countries of the European Union. However, the «art for life» goal is mentioned only in some programs.Arts education in primary school fulfils its functions by enlarging knowledge and skills in the classroom through arts disciplines, mastering the technique and method of implementation of creative ideas that enrich younger students' possibilities for artistic expression and sensuality, meeting art works of different cultures and eras, practising creativity that allows children to realize their cultural and artistic projects. Contents of arts education in most EU countries include visual arts and music programs with crafts, dance, drama, architecture, and media arts being less popular at primary stage.In about half of the EU states minimal time for studying arts subjects is ranging from 50 to 100 hours per year at ISCED 1. Criteria for evaluating students' achievements in arts education are usually determined by teachers at the school level. They are based on the curriculum objectives or educational authorities' instructions. Primary school most commonly practises verbal comments.Today at primary school in the EU countries the following trends in arts education are observed: arts education is a compulsory component of basic education programs; fine arts and music are dominating other aesthetic disciplines (e.g., drama and dance) in programs for primary school; two models of arts education are being realized at ISCED 1 – combining arts disciplines as a distinct area within the curriculum or teaching them as separate subjects without any conceptual link between them; integration of arts education into the content of other disciplines (history, literature, languages, physical education, etc.); the content of school arts education is being enriched by the study of the media, including cinema, photography and digital arts, and encourages students and teachers to use ICT in the creative process; as a result of modern demographic changes the intercultural aspect is becoming one of the basic principles of teaching arts subjects; arts education is being practically oriented; the potential of arts education is used to create a situation of success in teaching underachieving students; schools are encouraged to organize extra-curricular arts activities and collaborate with professional artists and cultural institutions; local cultural features are more often considered. The above-mentioned processes impose new demands on teachers and schools, and need guidance and support at the political level.