The article is devoted to the problem of identifying gifted children and youth in the secondary schools of the United States. The essence of the fundamental concept of the study – gifted children and youth – in American public legislative documents with reflection of state specifics is clarified and the components of giftedness are outlined. The methods and stages of identification of gifted students in American schools are described. ; Статья посвящена освещению проблемы идентификации одаренных детей и молодежи в общеобразовательных школах США. Выяснена сущность основополагающего понятия исследования – одаренные дети и молодежь – в американских законодательных документах с отражением штатовой специфики и очерчены составляющие одаренности. Охарактеризованы методы и этапы идентификации одаренных школьников в американских общеобразовательных учебных заведениях. ; Статтю присвячено висвітленню проблеми ідентифікації обдарованих дітей та молоді у загальноосвітніх школах США. З'ясовано сутність основоположного поняття дослідження – обдаровані діти та молодь – в американських законодавчих документах із відображенням штатової специфіки й окреслено складові обдарованості. Схарактеризовано методи та етапи ідентифікації обдарованих школярів в американських загально-освітніх навчальних закладах.
The article is devoted to the problem of identifying gifted children and youth in the secondary schools of the United States. The essence of the fundamental concept of the study – gifted children and youth – in American public legislative documents with reflection of state specifics is clarified and the components of giftedness are outlined. The methods and stages of identification of gifted students in American schools are described. ; Статья посвящена освещению проблемы идентификации одаренных детей и молодежи в общеобразовательных школах США. Выяснена сущность основополагающего понятия исследования – одаренные дети и молодежь – в американских законодательных документах с отражением штатовой специфики и очерчены составляющие одаренности. Охарактеризованы методы и этапы идентификации одаренных школьников в американских общеобразовательных учебных заведениях. ; Статтю присвячено висвітленню проблеми ідентифікації обдарованих дітей та молоді у загальноосвітніх школах США. З'ясовано сутність основоположного поняття дослідження – обдаровані діти та молодь – в американських законодавчих документах із відображенням штатової специфіки й окреслено складові обдарованості. Схарактеризовано методи та етапи ідентифікації обдарованих школярів в американських загально-освітніх навчальних закладах.
The article is devoted to the problem of identifying gifted children and youth in the secondary schools of the United States. The essence of the fundamental concept of the study – gifted children and youth – in American public legislative documents with reflection of state specifics is clarified and the components of giftedness are outlined. The methods and stages of identification of gifted students in American schools are described. ; Статья посвящена освещению проблемы идентификации одаренных детей и молодежи в общеобразовательных школах США. Выяснена сущность основополагающего понятия исследования – одаренные дети и молодежь – в американских законодательных документах с отражением штатовой специфики и очерчены составляющие одаренности. Охарактеризованы методы и этапы идентификации одаренных школьников в американских общеобразовательных учебных заведениях. ; Статтю присвячено висвітленню проблеми ідентифікації обдарованих дітей та молоді у загальноосвітніх школах США. З'ясовано сутність основоположного поняття дослідження – обдаровані діти та молодь – в американських законодавчих документах із відображенням штатової специфіки й окреслено складові обдарованості. Схарактеризовано методи та етапи ідентифікації обдарованих школярів в американських загально-освітніх навчальних закладах.
The article analyzes the process of conceptualization of the scientific category "national interests" in international relations theory. It is noted that the conceptualization of the national interests means the procedure of theoretical organization of their scientific knowledge in order to build an appropriate theoretical and methodological model of research, highlight the essential characteristics of the phenomenon and develop its conceptual apparatus. The main hypothesis of the study is the assumption that the state of national interests can act as a universal generalizing criterion of national security. The formation of this criterion is based on the following basic characteristics of the state: socio-political system, indicators of economic development, international division of labor, geopolitical situation, as well as national and cultural traditions. The use of comparative-historical and activity method of scientific research made it possible to trace the evolution of scientific knowledge of national interests and the process of their conceptualization into an independent scientific direction, which became the American school of modern realism. It has been proven that the main scientific debates took place earlier and continue today due to the unresolved issue of the objectivity of national interests. The author argues that national interests are an objective category, differences in their understanding and assessment are due to different perceptions of threats and opportunities to prevent them, as well as different assessments of the acceptable price of a political decision. The peculiarities of constructing the national interest on the basis of two key elements are highlighted: the first is a constant value of the state; the second is a variable that depends on a specific historical epoch. The main functional purpose of the first key element is to preserve the physical, political and cultural identity of the state, and the second depends on events and trends at a certain point in the development of the state. ; У статті проаналізовано процес концептуалізації наукової категорії національних інтересів у теорії міжнародних відносин. Зазначається, що концептуалізація національних інтересів означає процедуру теоретичної організації їх наукового пізнання з метою побудови відповідної теоретико-методологічної моделі дослідження і виділення сутнісних характеристик феномену та вироблення його понятійного апарату. В якості основної гіпотези дослідження приймається припущення, що стан національних інтересів може виступати універсальним узагальнюючим критерієм національної безпеки. В основу формування цього критерію покладено такі базові характеристики держави: соціально-політичний лад, показники економічного розвитку, міжнародний розподіл праці, геополітичне становище, а також національні та культурні традиції. Використання порівняльно-історичного та діяльнісного методу наукового дослідження дало можливість прослідкувати еволюцію наукового пізнання національних інтересів та процес їх концептуалізації в самостійний науковий напрямок, яким стала американська школа сучасного реалізму. Доведено, що основні наукові дебати відбувалися раніше і продовжуються сьогодні у зв'язку з невирішеністю питання щодо об'єктивності національних інтересів. Автором відстоюється позиція, що національні інтереси є категорією об'єктивною, розбіжності в їх розумінні та оцінці обумовлюється різним сприйняттям загроз та можливостей їх попередження, а також різними оцінками допустимої ціни того чи іншого політичного рішення. Висвітлено особливості побудови національного інтересу на основі двох ключових елементів: перший - це постійна величина, якою виступає держава; другий - змінна величина, що залежить від конкретної історичної епохи. Основним функціональним призначенням першого є збереження фізичної, політичної і культурної самобутності держави, а другий залежить від подій і тенденцій у визначений момент розвитку держави.
У статті розглянуто погляди американського педагога та критика А. Флекснера (1866-1959) щодо реформи медичної освіти США на початку ХХ ст. Зокрема, увагу зосереджено на праці «Медична освіта США та Канади. Доповідь для фонду Карнегі щодо поліпшення викладання» (1910), відомої як «Доповідь Флекснера». У розвідці автор виокремлює передумови реформи та ключові рекомендації А. Флекснера, що стосуються змін у системі американської медичної освіти, а саме: основні завдання, структурні підрозділи, професорсько-викладацький склад, матеріально-технічне забезпечення, методи навчання, організація навчального процесу в медичних школах тощо. ; Until becoming the world leader in medical education, the USA were carrying out various decisive and effective reforms during the 20th century. It is noted that philanthropic organizations and foundations played an important role in the reform of the medical educational paradigm. The outstanding representative of one of these organizations was A. Flexner (1866-1959) - an educator and a critic whose vision of improving medical education became successful and the key one, despite numerous discussions in the academic circles. A. Flexner introduced important recommendations concerning reforming the medical education in his work "Medical Education in the United States and Canada: A Report to the Carnegie Foundation for the Advancement of Teaching" (1910) also known as "Flexner Report". The aim of the paper is to highlight the preconditions of the reform in medical education in the early 20th century, and to point out Flexner's recommendations in the context of the medical educational paradigm. In this paper, the author deals with such methods as general scientific ones (analysis, synthesis, systematization, and generalization) - to provide the holistic view of the content of A. Flexner's ideas concerning the medical education reform in the USA; search-bibliographic method - to study and systematize the scientific and pedagogical literature on the research subject; pedagogical reconstruction- to reproduce historical and pedagogical reality in American medical education in the early 20th century. Thus, there were many factors that caused changes in medical education in the USA. Among them there were social, demographic, economic, political and biological (population health) ones. As for Flexner's recommendations in the context of the medical educational paradigm, they are the main tasks, structural units, faculty, material and technical support, teaching methods, organization of the educational process in medical schools, etc. Besides, A. Flexner proposed to divide the existing medical schools into 3 main categories (A, B, C), and to focus on The Johns Hopkins University School of Medicine. As for the prospects of further research, we are going to describe the influence of Flexner's recommendations on the development of the US medical education in the 20th century.
The main goal is to study leading biopolitical schools, their contribution to modern political science. It has been found that there are several powerful centers of biopolitical research, in particular in the USA and Germany. The American biopolitical school is represented by scientists from the University of Nebraska and the University of California. The Nebraska group focused on discovered and investigated genetic foundations of political ideologies. They believe that differences in political ideologies include a genetic component. Scientists from the University of California focused on creating a holistic set of scientific knowledge devoted to the genetic component of political behavior. They state that protossocial behavior is associated with specific genes. In 1903, the American Political Science Association was founded, which brings together over 13,000 scientists from 80 countries around the world. The main directions of their research are the nature of «political man», biological determinants of social and political behavior, the evolution of political systems, etc. The goal is to create a biologically oriented political science. A powerful biopolitical center was initiated in Germany by H. Flor and P. Mayer, who believed biopolitics to use the approaches, theories and methods of biological sciences in political science. It is stated that biopolitics is an innovative discipline of modern political discourse, and therefore the scientific community still does not produce a clear idea of the origins of biopolitics, its subject area and vocation. Accordingly, there is no clear idea of its significance for contemporary political science. A comprehensive approach is proposed that will cover most of the existing biopolitical schools and research areas and will highlight those aspects of biopolitical issues that are relevant to contemporary political theory and practice. ; Основною метою є дослідження провідних біополітичних шкіл, їх внеску у сучасну політичну науку. З'ясовано, що існує декілька потужних центрів біополітичних досліджень, зокрема, в США та Німеччині. Американська біополітична школа представлена вченими з університету Небраски та Каліфорнійського університету. Група з Небраски зосередилася на виявлені й досліджені генетичної основи політичних ідеологій. Вони вважають, що відмінності у політичних ідеологіях містять у собі генетичну складову, тобто вроджену схильність до сприйняття тих, чи інших ідей. Науковці з Каліфорнійського університету зосередились на створенні цілісного комплексу наукового знання, присвяченого генетичній складовій політичної поведінки. Вони констатують, що протосоціальна поведінка пов'язана з конкретними генами. У 1903 році була заснована Американська політологічна асоціація, яка об'єднує понад 13000 вчених з 80 країнах світу. Основними напрямками їх наукових пошуків є природа «людини політичної», біологічні детермінанти соціальної та політичної поведінки індивіда, еволюція політичних систем тощо. Мета – створити біологічно орієнтовану політичну науку. Потужний біополітичний центр був започаткований в Німеччині Х. Флором та П. Майером, які вважали покликанням біополітики застосування підходів, теорій і методів біологічних наук в політології. Констатовано, що біополітика є інноваційною дисципліною сучасного політологічного дискурсу, а тому у науковому співтоваристві й досі не вироблено чіткого уявлення про витоки біополітики, її предметну сферу та покликання. Відповідно, відсутнє й чітке уявлення про її значення для сучасної політичної науки. Запропоновано комплексний підхід, що охопить більшість наявних біополітичних шкіл та напрямків досліджень і висвітлить ті аспекти біополітичної проблематики, які є актуальними для сучасної політичної теорії та практики.
The main goal is to study leading biopolitical schools, their contribution to modern political science. It has been found that there are several powerful centers of biopolitical research, in particular in the USA and Germany. The American biopolitical school is represented by scientists from the University of Nebraska and the University of California. The Nebraska group focused on discovered and investigated genetic foundations of political ideologies. They believe that differences in political ideologies include a genetic component. Scientists from the University of California focused on creating a holistic set of scientific knowledge devoted to the genetic component of political behavior. They state that protossocial behavior is associated with specific genes. In 1903, the American Political Science Association was founded, which brings together over 13,000 scientists from 80 countries around the world. The main directions of their research are the nature of «political man», biological determinants of social and political behavior, the evolution of political systems, etc. The goal is to create a biologically oriented political science. A powerful biopolitical center was initiated in Germany by H. Flor and P. Mayer, who believed biopolitics to use the approaches, theories and methods of biological sciences in political science. It is stated that biopolitics is an innovative discipline of modern political discourse, and therefore the scientific community still does not produce a clear idea of the origins of biopolitics, its subject area and vocation. Accordingly, there is no clear idea of its significance for contemporary political science. A comprehensive approach is proposed that will cover most of the existing biopolitical schools and research areas and will highlight those aspects of biopolitical issues that are relevant to contemporary political theory and practice. ; Основною метою є дослідження провідних біополітичних шкіл, їх внеску у сучасну політичну науку. З'ясовано, що існує декілька потужних центрів біополітичних досліджень, зокрема, в США та Німеччині. Американська біополітична школа представлена вченими з університету Небраски та Каліфорнійського університету. Група з Небраски зосередилася на виявлені й досліджені генетичної основи політичних ідеологій. Вони вважають, що відмінності у політичних ідеологіях містять у собі генетичну складову, тобто вроджену схильність до сприйняття тих, чи інших ідей. Науковці з Каліфорнійського університету зосередились на створенні цілісного комплексу наукового знання, присвяченого генетичній складовій політичної поведінки. Вони констатують, що протосоціальна поведінка пов'язана з конкретними генами. У 1903 році була заснована Американська політологічна асоціація, яка об'єднує понад 13000 вчених з 80 країнах світу. Основними напрямками їх наукових пошуків є природа «людини політичної», біологічні детермінанти соціальної та політичної поведінки індивіда, еволюція політичних систем тощо. Мета – створити біологічно орієнтовану політичну науку. Потужний біополітичний центр був започаткований в Німеччині Х. Флором та П. Майером, які вважали покликанням біополітики застосування підходів, теорій і методів біологічних наук в політології. Констатовано, що біополітика є інноваційною дисципліною сучасного політологічного дискурсу, а тому у науковому співтоваристві й досі не вироблено чіткого уявлення про витоки біополітики, її предметну сферу та покликання. Відповідно, відсутнє й чітке уявлення про її значення для сучасної політичної науки. Запропоновано комплексний підхід, що охопить більшість наявних біополітичних шкіл та напрямків досліджень і висвітлить ті аспекти біополітичної проблематики, які є актуальними для сучасної політичної теорії та практики.
Статтю присвячено огляду розвитку інноваційної діяльності в Гарвардській медичній школі з 1780-х рр. до 1860-х рр. Визначено, що Гарвардську медичну школу заснували в 1782 р., а освітній процес спочатку забезпечували три професори – Дж. Воррен, Б. Вотерхауз та А. Декстер, зібравши потужну на той час матеріально-технічну базу. З'ясовано, що перші випускники отримали ступінь бакалавра медицини і їм було запропоновано отримати ступінь доктора медицини. До вагомих інноваційних здобутків Гарвардської медичної школи або Массачусетського медичного коледжу (така назва була в 1820–1880 рр.) окресленого періоду належать такі: вакцинація від віспи, анестезія за допомогою оксиду азоту, відкриття нових посад та кафедр, ухвалення анатомічного закону тощо. ; Despite the opening of the Harvard Medical School in the 1780s, the innovative activity of this medical school was impressive. It should be mentioned that the innovative activities at the Harvard Medical School were both collective and individual. Thus, the article deals with a review of innovative activity development in the Harvard Medical School from the 1780s to the 1860s. The chronological boundaries of the study include such periods: the 1780s – opening of the Harvard Medical School and the origins of the educational process for the training of future physicians; the 1860s – the period of the Civil War and the beginning of Charles Elliot's presidency at the Harvard University, which marked a new milestone in the development of medical education. To achieve the article aim, we have used the following methods: analysis and systematization of scientific and pedagogical sources (annual reviews, circulars, articles) and information resources (official website of Harvard Medical School); structural-logical and historical-genetic methods – to represent a holistic view of the innovative activities of the Harvard Medical School, highlighting its features in the period from the 1780s to the 1860s. The Harvard Medical School was founded in 1782, and initially three professors – J. Warren, B. Waterhouse, and A. Dexter – were providing the educational process by gathering a powerful material and technical base at that time. Besides, the first graduates got a bachelor degree in medicine and were offered a doctorate in medicine. Significant innovative achievements of the Harvard Medical School or Massachusetts Medical College (this name was in the 1820s–1880s) included the following: smallpox vaccination, nitric oxide anesthesia, opening of new positions and departments, adoption of anatomical law, etc. Educational, organizational, methodological, scientific activity and public position of the teaching staff were permeated with innovations, both successful and poor ones. However, poor innovations became starting points for improvement and inspiration for further fruitful work due to the economic, political situation and urgent needs of society. As for future research, we aim to describe the origins of innovative activity in American medical education on the examples of Columbia University College of Physicians (New York), Dartmouth Medical College, and University of Maryland School of Medicine.
