Suchergebnisse

The synthesis of the first antibiotic of the Quinolone group took place in 1958. Since then, Quinolones are widely used in clinical practice around the world due to their wide antibacterial spectrum of action.Aim. To study the pharmaceutical market of Ukraine of the Quinolone antibiotics group, as well as determine the volumes of their consumption in 2013-2018.Materials and methods. The analysis of the assortment of antibiotics of the Quinolone group was carried out according to the WHO Collaborating Center by methodologies for statistical analysis of drugs and according to the State Register of Medicines of Ukraine. The consumption was calculated using a standardized ATC/DDD methodology recommended by the WHO.Results. Eleven INNs of the Quinolone group antibiotics are presented at the pharmaceutical market of Ukraine, as well as 6 INNs of combinations with Quinolones. In 2018, 159 trade names (TNs) of Quinolones were registered in Ukraine; 40.25 % of them are of domestic production (64 TNs). The consumption of Quinolones for the study period increased from 1.77 DID in 2016 to 1.83 DID in 2018. In general, the ABD consumption in the countries of the European Union and the European Economic Area (EU/EEA) decreased during the study period from с 1.77 DID in 2013 to 1.5 DID in 2018.Conclusions. Eleven INNs of Quinolone group antibiotics are presented at the pharmaceutical market of Ukraine, as well as 6 INNs of combinations with Quinolones presented by 159 TNs in 2018. The consumption of Quinolones increased over the study period from 1.77 DID in 2016 to 1.83 DID in 2018. Within 2013-2016 the consumption of Quinolone antibiotics in Ukraine was lower than in the EU/EEA, but in 2017 the consumption in Ukraine increased to 0.15 DID, and in 2018 the difference increased to 0.33 DID. ; Синтез первого антибиотика группы Хинолонов состоялся в 1958 году. С тех пор Хинолоны широко используются в клинической практике по всему миру благодаря их широкому антибактериальному спектру действия.Цель исследования. Исследование украинского фармацевтического рынка антибиотиков группы Хинолонов, а также определение объёмов их потребления в 2013-2018 годах.Материалы и методы. Анализ ассортимента антибиотиков группы Хинолонов проводили по данным Центра сотрудничества ВОЗ по методологии статистического анализа лекарственных средств и Государственного реестра лекарственных средств Украины. Потребление рассчитывали по унифицированной ATC/DDD-методологии, рекомендованной ВОЗ.Результаты. На фармацевтическом рынке Украины представлено 11 МНН антибиотиков группы Хинолонов, а также 6 МНН комбинаций с Хинолонами. В 2018 году в Украине зарегистрировано 159 ТН Хинолонов, из них 40,25 % ТН отечественного производства (64 ТН). Потребление Хинолонов за исследуемый период возросло с 1,77 DID в 2016 году до 1,83 DID в 2018 году. В целом потребление АБП в странах Евросоюза и Европейской экономической зоны (EU/EEA) в исследуемый период снижается с 1,77 DID в 2013 году до 1,5 DID в 2018 году.Выводы. На фармацевтическом рынке Украины представлено 11 МНН антибиотиков группы Хинолонов, а также 6 МНН комбинаций с Хинолонами, которые в 2018 году были представлены 159 ТН. Потребление Хинолонов за исследуемый период возросло с 1,77 DID в 2016 году до 1,83 DID в 2018 году. В период с 2013 по 2016 годы потребление антибиотиков группы Хинолонов в Украине было ниже EU/EEA, но в 2017 году потребление в Украине выросло на 0,15 DID, а в 2018 году разница увеличилась до 0,33 DID. ; Синтез першого антибіотика групи Хінолонів відбувся у 1958 році. З того часу Хінолони широко використовуються в клінічній практиці по всьому світу завдяки їхньому широкому антибактеріальному спектру дії.Мета дослідження. Дослідження українського фармацевтичного ринку антибіотиків групи Хінолонів, а також визначення обсягів їхнього споживання у 2013-2018 роках.Матеріали та методи. Аналіз асортименту антибіотиків групи Хінолонів проводили за даними Центру співпраці ВООЗ з методології статистичного аналізу лікарських засобів та Державним реєстром лікарських засобів України. Споживання обраховували за уніфікованою ATC/DDD-методологію, рекомендованою ВООЗ.Результати. На фармацевтичному ринку України представлено 11 МНН антибіотиків групи Хінолонів, а також 6 МНН комбінацій з Хінолонами. У 2018 році в Україні зареєстровано 159 ТН Хінолонів, з них 40,25 % ТН вітчизняного виробництва (64 ТН). Споживання Хінолонів за досліджуваний період зросло з 1,77 DID у 2016 році до 1,83 DID у 2018 році. Взагалі споживання АБП у країнах Євросоюзу та Європейської економічної зони (EU/EEA) у досліджуваний період знижується з 1,77 DID у 2013 році до 1,5 DID у 2018 році.Висновки. На фармацевтичному ринку України представлено 11 МНН антибіотиків групи Хінолонів, а також 6 МНН комбінацій з Хінолонами, які у 2018 році були представдені 159 ТН. Споживання Хінолонів за досліджуваний період зросло з 1,77 DID у 2016 році до 1,83 DID у 2018 році. У період з 2013 по 2016 роки споживання антибіотиків групи Хінолонів в Україні було нижчим за EU/EEA, але у 2017 році споживання в Україні виросло на 0,15 DID, а у 2018 році різниця збільшилася до 0,33 DID.

The synthesis of the first antibiotic of the Quinolone group took place in 1958. Since then, Quinolones are widely used in clinical practice around the world due to their wide antibacterial spectrum of action.Aim. To study the pharmaceutical market of Ukraine of the Quinolone antibiotics group, as well as determine the volumes of their consumption in 2013-2018.Materials and methods. The analysis of the assortment of antibiotics of the Quinolone group was carried out according to the WHO Collaborating Center by methodologies for statistical analysis of drugs and according to the State Register of Medicines of Ukraine. The consumption was calculated using a standardized ATC/DDD methodology recommended by the WHO.Results. Eleven INNs of the Quinolone group antibiotics are presented at the pharmaceutical market of Ukraine, as well as 6 INNs of combinations with Quinolones. In 2018, 159 trade names (TNs) of Quinolones were registered in Ukraine; 40.25 % of them are of domestic production (64 TNs). The consumption of Quinolones for the study period increased from 1.77 DID in 2016 to 1.83 DID in 2018. In general, the ABD consumption in the countries of the European Union and the European Economic Area (EU/EEA) decreased during the study period from с 1.77 DID in 2013 to 1.5 DID in 2018.Conclusions. Eleven INNs of Quinolone group antibiotics are presented at the pharmaceutical market of Ukraine, as well as 6 INNs of combinations with Quinolones presented by 159 TNs in 2018. The consumption of Quinolones increased over the study period from 1.77 DID in 2016 to 1.83 DID in 2018. Within 2013-2016 the consumption of Quinolone antibiotics in Ukraine was lower than in the EU/EEA, but in 2017 the consumption in Ukraine increased to 0.15 DID, and in 2018 the difference increased to 0.33 DID. ; Синтез первого антибиотика группы Хинолонов состоялся в 1958 году. С тех пор Хинолоны широко используются в клинической практике по всему миру благодаря их широкому антибактериальному спектру действия.Цель исследования. Исследование украинского фармацевтического рынка антибиотиков группы Хинолонов, а также определение объёмов их потребления в 2013-2018 годах.Материалы и методы. Анализ ассортимента антибиотиков группы Хинолонов проводили по данным Центра сотрудничества ВОЗ по методологии статистического анализа лекарственных средств и Государственного реестра лекарственных средств Украины. Потребление рассчитывали по унифицированной ATC/DDD-методологии, рекомендованной ВОЗ.Результаты. На фармацевтическом рынке Украины представлено 11 МНН антибиотиков группы Хинолонов, а также 6 МНН комбинаций с Хинолонами. В 2018 году в Украине зарегистрировано 159 ТН Хинолонов, из них 40,25 % ТН отечественного производства (64 ТН). Потребление Хинолонов за исследуемый период возросло с 1,77 DID в 2016 году до 1,83 DID в 2018 году. В целом потребление АБП в странах Евросоюза и Европейской экономической зоны (EU/EEA) в исследуемый период снижается с 1,77 DID в 2013 году до 1,5 DID в 2018 году.Выводы. На фармацевтическом рынке Украины представлено 11 МНН антибиотиков группы Хинолонов, а также 6 МНН комбинаций с Хинолонами, которые в 2018 году были представлены 159 ТН. Потребление Хинолонов за исследуемый период возросло с 1,77 DID в 2016 году до 1,83 DID в 2018 году. В период с 2013 по 2016 годы потребление антибиотиков группы Хинолонов в Украине было ниже EU/EEA, но в 2017 году потребление в Украине выросло на 0,15 DID, а в 2018 году разница увеличилась до 0,33 DID. ; Синтез першого антибіотика групи Хінолонів відбувся у 1958 році. З того часу Хінолони широко використовуються в клінічній практиці по всьому світу завдяки їхньому широкому антибактеріальному спектру дії.Мета дослідження. Дослідження українського фармацевтичного ринку антибіотиків групи Хінолонів, а також визначення обсягів їхнього споживання у 2013-2018 роках.Матеріали та методи. Аналіз асортименту антибіотиків групи Хінолонів проводили за даними Центру співпраці ВООЗ з методології статистичного аналізу лікарських засобів та Державним реєстром лікарських засобів України. Споживання обраховували за уніфікованою ATC/DDD-методологію, рекомендованою ВООЗ.Результати. На фармацевтичному ринку України представлено 11 МНН антибіотиків групи Хінолонів, а також 6 МНН комбінацій з Хінолонами. У 2018 році в Україні зареєстровано 159 ТН Хінолонів, з них 40,25 % ТН вітчизняного виробництва (64 ТН). Споживання Хінолонів за досліджуваний період зросло з 1,77 DID у 2016 році до 1,83 DID у 2018 році. Взагалі споживання АБП у країнах Євросоюзу та Європейської економічної зони (EU/EEA) у досліджуваний період знижується з 1,77 DID у 2013 році до 1,5 DID у 2018 році.Висновки. На фармацевтичному ринку України представлено 11 МНН антибіотиків групи Хінолонів, а також 6 МНН комбінацій з Хінолонами, які у 2018 році були представдені 159 ТН. Споживання Хінолонів за досліджуваний період зросло з 1,77 DID у 2016 році до 1,83 DID у 2018 році. У період з 2013 по 2016 роки споживання антибіотиків групи Хінолонів в Україні було нижчим за EU/EEA, але у 2017 році споживання в Україні виросло на 0,15 DID, а у 2018 році різниця збільшилася до 0,33 DID.

The synthesis of the first antibiotic of the Quinolone group took place in 1958. Since then, Quinolones are widely used in clinical practice around the world due to their wide antibacterial spectrum of action.Aim. To study the pharmaceutical market of Ukraine of the Quinolone antibiotics group, as well as determine the volumes of their consumption in 2013-2018.Materials and methods. The analysis of the assortment of antibiotics of the Quinolone group was carried out according to the WHO Collaborating Center by methodologies for statistical analysis of drugs and according to the State Register of Medicines of Ukraine. The consumption was calculated using a standardized ATC/DDD methodology recommended by the WHO.Results. Eleven INNs of the Quinolone group antibiotics are presented at the pharmaceutical market of Ukraine, as well as 6 INNs of combinations with Quinolones. In 2018, 159 trade names (TNs) of Quinolones were registered in Ukraine; 40.25 % of them are of domestic production (64 TNs). The consumption of Quinolones for the study period increased from 1.77 DID in 2016 to 1.83 DID in 2018. In general, the ABD consumption in the countries of the European Union and the European Economic Area (EU/EEA) decreased during the study period from с 1.77 DID in 2013 to 1.5 DID in 2018.Conclusions. Eleven INNs of Quinolone group antibiotics are presented at the pharmaceutical market of Ukraine, as well as 6 INNs of combinations with Quinolones presented by 159 TNs in 2018. The consumption of Quinolones increased over the study period from 1.77 DID in 2016 to 1.83 DID in 2018. Within 2013-2016 the consumption of Quinolone antibiotics in Ukraine was lower than in the EU/EEA, but in 2017 the consumption in Ukraine increased to 0.15 DID, and in 2018 the difference increased to 0.33 DID. ; Синтез первого антибиотика группы Хинолонов состоялся в 1958 году. С тех пор Хинолоны широко используются в клинической практике по всему миру благодаря их широкому антибактериальному спектру действия.Цель исследования. Исследование украинского фармацевтического рынка антибиотиков группы Хинолонов, а также определение объёмов их потребления в 2013-2018 годах.Материалы и методы. Анализ ассортимента антибиотиков группы Хинолонов проводили по данным Центра сотрудничества ВОЗ по методологии статистического анализа лекарственных средств и Государственного реестра лекарственных средств Украины. Потребление рассчитывали по унифицированной ATC/DDD-методологии, рекомендованной ВОЗ.Результаты. На фармацевтическом рынке Украины представлено 11 МНН антибиотиков группы Хинолонов, а также 6 МНН комбинаций с Хинолонами. В 2018 году в Украине зарегистрировано 159 ТН Хинолонов, из них 40,25 % ТН отечественного производства (64 ТН). Потребление Хинолонов за исследуемый период возросло с 1,77 DID в 2016 году до 1,83 DID в 2018 году. В целом потребление АБП в странах Евросоюза и Европейской экономической зоны (EU/EEA) в исследуемый период снижается с 1,77 DID в 2013 году до 1,5 DID в 2018 году.Выводы. На фармацевтическом рынке Украины представлено 11 МНН антибиотиков группы Хинолонов, а также 6 МНН комбинаций с Хинолонами, которые в 2018 году были представлены 159 ТН. Потребление Хинолонов за исследуемый период возросло с 1,77 DID в 2016 году до 1,83 DID в 2018 году. В период с 2013 по 2016 годы потребление антибиотиков группы Хинолонов в Украине было ниже EU/EEA, но в 2017 году потребление в Украине выросло на 0,15 DID, а в 2018 году разница увеличилась до 0,33 DID. ; Синтез першого антибіотика групи Хінолонів відбувся у 1958 році. З того часу Хінолони широко використовуються в клінічній практиці по всьому світу завдяки їхньому широкому антибактеріальному спектру дії.Мета дослідження. Дослідження українського фармацевтичного ринку антибіотиків групи Хінолонів, а також визначення обсягів їхнього споживання у 2013-2018 роках.Матеріали та методи. Аналіз асортименту антибіотиків групи Хінолонів проводили за даними Центру співпраці ВООЗ з методології статистичного аналізу лікарських засобів та Державним реєстром лікарських засобів України. Споживання обраховували за уніфікованою ATC/DDD-методологію, рекомендованою ВООЗ.Результати. На фармацевтичному ринку України представлено 11 МНН антибіотиків групи Хінолонів, а також 6 МНН комбінацій з Хінолонами. У 2018 році в Україні зареєстровано 159 ТН Хінолонів, з них 40,25 % ТН вітчизняного виробництва (64 ТН). Споживання Хінолонів за досліджуваний період зросло з 1,77 DID у 2016 році до 1,83 DID у 2018 році. Взагалі споживання АБП у країнах Євросоюзу та Європейської економічної зони (EU/EEA) у досліджуваний період знижується з 1,77 DID у 2013 році до 1,5 DID у 2018 році.Висновки. На фармацевтичному ринку України представлено 11 МНН антибіотиків групи Хінолонів, а також 6 МНН комбінацій з Хінолонами, які у 2018 році були представдені 159 ТН. Споживання Хінолонів за досліджуваний період зросло з 1,77 DID у 2016 році до 1,83 DID у 2018 році. У період з 2013 по 2016 роки споживання антибіотиків групи Хінолонів в Україні було нижчим за EU/EEA, але у 2017 році споживання в Україні виросло на 0,15 DID, а у 2018 році різниця збільшилася до 0,33 DID.

During the research the comparative analysis of protocols of medical care for patients with brain injuries and information of scientific literature and evidence-based medicine has been conducted. It has demonstrated that for the treatment of affected military men with brain injury the following groups of drugs are used: antibacterial agents for systemic use, psychoanaleptics, blood substitutes and perfusion solutions, antiepileptics, vitamins, peripheral vasodilators, cardiac drugs, calcium channel blockers, analgesics, antihemorrhagic drugs, drugs for treating wounds and ulcers, diuretics, antithrombotic agents, antiparkinsonian drugs, psycholeptics, vasoprotectives, beta adrenoreceptor antagonists, etc. Marketing analysis of certain groups of drugs has been conducted according to the following criteria: legal (registration in Ukraine), economic (commercial: country, company), pharmaceutical (types of dosage forms, the composition of active substances, method of application), pharmacotherapeutic (ATC-classification). The analysis of the domestic pharmaceutical market has shown that drugs for treatment of head injuries comprise 1034 drugs manufactured in 39 countries. It has been found that the Ukrainian producers are able to provide the necessary level of rendering medical care in treatment of the traumatic brain injury, they produce 549 names of drugs, and it is almost 53% of the total range of medicines. The first place among the Ukrainian companies manufacturing drugs for treatment of the brain injury has "Darnitsa pharmaceutical company" JSC, the second one – "Yuriа-Farm" Ltd., the third place – Pharmaceutical company "Zdorovye" Ltd. Foreign producers supply 485 drugs (47%). The leaders are India, Germany and Slovenia, which take the first, second and third places in the import of drugs, respectively. ; В ходе исследования проведен сравнительный анализ протоколов оказания медицинской помощи больным с травмами головного мозга и сведений научной литературы и доказательной медицины. Он показал, что для лечения пострадавших военнослужащих с травмами головного мозга используются такие группы лекарственных средств, как антибактериальныесредства для системного использования, психоаналептики, кровезаменители и перфузионные растворы, противоэпилептические средства, витамины, периферические вазодилататоры, кардиологические препараты, антагонисты кальция, анальгетики, антигеморрагические средства, средства для лечения ран и язвенных поражений, мочегонные средства, антитромботические средства, противопаркинсонические препараты, психолептические средства, ангиопротекторы, блокаторы β-адренорецепторов и т.д. Маркетинговый анализ определенных групп лекарственных средств проводился по следующим показателям: правовой (регистрация в Украине), экономический (производственный: страна, фирма), фармацевтический (виды лекарственных форм, состав действующих веществ, способ применения); фармакотерапевтический (АТС-классификация). Анализ отечественного фармацевтического рынка показал, что лекарственные средства для лечения травм головы насчитывают 1034 препаратов, которые производятся в 39 странах мира. Было установлено, что украинские производители способны обеспечить необходимый уровень оказания медикаментозной помощи при лечении черепно-мозговой травмы и производят 549 наименований препаратов, что составляет почти 53% от общего ассортимента лекарственных средств. Первое место среди украинских фирм по производству препаратов для лечения травм головного мозга занимает ЧАО «Фармацевтическая фирма «Дарница», второе – ООО «Юрия-Фарм», третье – ООО «Фармацевтическая компания «Здоровье». Иностранные производители поставляют 485 препаратов (47%). Лидерами являются Индия, Германия и Словения, которые занимают первое, второе и третье места в импорте лекарственных средств соответственно. ; У ході дослідження проведено порівняльний аналіз протоколів надання медичної допомоги хворим із травмами головного мозку та відомостей наукової літератури і доказової медицини. Він свідчить, що для лікування постраждалих військовослужбовців із травмами головного мозку використовуються такі групи лікарських засобів, як антибактеріальні засоби для системного використання, психоаналептики, кровозамінники та перфузійні розчини, протиепілептичні засоби, вітаміни, периферичні вазодилататори, кардіологічні препарати, антагоністи кальцію, аналгетики, антигеморагічні засоби, засоби для лікування ран та виразкових уражень, сечогінні засоби, антитромботичні засоби, протипаркінсонічні препарати, психолептичні засоби, ангіопротектори, блокатори β-адренорецепторів тощо. Маркетинговий аналіз визначених груп лікарських засобів проводився за наступними показниками: правовий (реєстрація в Україні), економічний (виробничий: країна, фірма), фармацевтичний (види лікарських форм, склад діючих речовин, спосіб застосування); фармакотерапевтичний (АТС-класифікація). Аналіз вітчизняного фармацевтичного ринку показав, що лікарські засоби для лікування травм голови нараховують 1034 препаратів, які виробляються в 39 країнах світу. Було встановлено, що українські виробники здатні забезпечити необхідний рівень надання медикаментозної допомоги при лікуванні черепно-мозкової травми і виробляють 549 найменувань препаратів, що складає майже 53% від загального асортименту медикаментів. Перше місце серед українських фірм з виробництва лікарських засобів для лікування травм головного мозку посідає ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», друге – ТОВ «Юрія-Фарм», третє – ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я». Іноземні виробники постачають 485 препаратів (47%). Лідерами є Індія, Німеччина та Словенія, які посідають перше, друге і третє місця в імпорті лікарських засобів відповідно.

During the research the comparative analysis of protocols of medical care for patients with brain injuries and information of scientific literature and evidence-based medicine has been conducted. It has demonstrated that for the treatment of affected military men with brain injury the following groups of drugs are used: antibacterial agents for systemic use, psychoanaleptics, blood substitutes and perfusion solutions, antiepileptics, vitamins, peripheral vasodilators, cardiac drugs, calcium channel blockers, analgesics, antihemorrhagic drugs, drugs for treating wounds and ulcers, diuretics, antithrombotic agents, antiparkinsonian drugs, psycholeptics, vasoprotectives, beta adrenoreceptor antagonists, etc. Marketing analysis of certain groups of drugs has been conducted according to the following criteria: legal (registration in Ukraine), economic (commercial: country, company), pharmaceutical (types of dosage forms, the composition of active substances, method of application), pharmacotherapeutic (ATC-classification). The analysis of the domestic pharmaceutical market has shown that drugs for treatment of head injuries comprise 1034 drugs manufactured in 39 countries. It has been found that the Ukrainian producers are able to provide the necessary level of rendering medical care in treatment of the traumatic brain injury, they produce 549 names of drugs, and it is almost 53% of the total range of medicines. The first place among the Ukrainian companies manufacturing drugs for treatment of the brain injury has "Darnitsa pharmaceutical company" JSC, the second one – "Yuriа-Farm" Ltd., the third place – Pharmaceutical company "Zdorovye" Ltd. Foreign producers supply 485 drugs (47%). The leaders are India, Germany and Slovenia, which take the first, second and third places in the import of drugs, respectively. ; В ходе исследования проведен сравнительный анализ протоколов оказания медицинской помощи больным с травмами головного мозга и сведений научной литературы и доказательной медицины. Он показал, что для лечения пострадавших военнослужащих с травмами головного мозга используются такие группы лекарственных средств, как антибактериальныесредства для системного использования, психоаналептики, кровезаменители и перфузионные растворы, противоэпилептические средства, витамины, периферические вазодилататоры, кардиологические препараты, антагонисты кальция, анальгетики, антигеморрагические средства, средства для лечения ран и язвенных поражений, мочегонные средства, антитромботические средства, противопаркинсонические препараты, психолептические средства, ангиопротекторы, блокаторы β-адренорецепторов и т.д. Маркетинговый анализ определенных групп лекарственных средств проводился по следующим показателям: правовой (регистрация в Украине), экономический (производственный: страна, фирма), фармацевтический (виды лекарственных форм, состав действующих веществ, способ применения); фармакотерапевтический (АТС-классификация). Анализ отечественного фармацевтического рынка показал, что лекарственные средства для лечения травм головы насчитывают 1034 препаратов, которые производятся в 39 странах мира. Было установлено, что украинские производители способны обеспечить необходимый уровень оказания медикаментозной помощи при лечении черепно-мозговой травмы и производят 549 наименований препаратов, что составляет почти 53% от общего ассортимента лекарственных средств. Первое место среди украинских фирм по производству препаратов для лечения травм головного мозга занимает ЧАО «Фармацевтическая фирма «Дарница», второе – ООО «Юрия-Фарм», третье – ООО «Фармацевтическая компания «Здоровье». Иностранные производители поставляют 485 препаратов (47%). Лидерами являются Индия, Германия и Словения, которые занимают первое, второе и третье места в импорте лекарственных средств соответственно. ; У ході дослідження проведено порівняльний аналіз протоколів надання медичної допомоги хворим із травмами головного мозку та відомостей наукової літератури і доказової медицини. Він свідчить, що для лікування постраждалих військовослужбовців із травмами головного мозку використовуються такі групи лікарських засобів, як антибактеріальні засоби для системного використання, психоаналептики, кровозамінники та перфузійні розчини, протиепілептичні засоби, вітаміни, периферичні вазодилататори, кардіологічні препарати, антагоністи кальцію, аналгетики, антигеморагічні засоби, засоби для лікування ран та виразкових уражень, сечогінні засоби, антитромботичні засоби, протипаркінсонічні препарати, психолептичні засоби, ангіопротектори, блокатори β-адренорецепторів тощо. Маркетинговий аналіз визначених груп лікарських засобів проводився за наступними показниками: правовий (реєстрація в Україні), економічний (виробничий: країна, фірма), фармацевтичний (види лікарських форм, склад діючих речовин, спосіб застосування); фармакотерапевтичний (АТС-класифікація). Аналіз вітчизняного фармацевтичного ринку показав, що лікарські засоби для лікування травм голови нараховують 1034 препаратів, які виробляються в 39 країнах світу. Було встановлено, що українські виробники здатні забезпечити необхідний рівень надання медикаментозної допомоги при лікуванні черепно-мозкової травми і виробляють 549 найменувань препаратів, що складає майже 53% від загального асортименту медикаментів. Перше місце серед українських фірм з виробництва лікарських засобів для лікування травм головного мозку посідає ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», друге – ТОВ «Юрія-Фарм», третє – ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я». Іноземні виробники постачають 485 препаратів (47%). Лідерами є Індія, Німеччина та Словенія, які посідають перше, друге і третє місця в імпорті лікарських засобів відповідно.

Background. Treatment of wounds and wound infection is an important issue for the military medicine system and the national health care system of Ukraine. This is due to the actualization of combat surgical trauma as a result of the armed confrontation in the East of the country. It is also associated with a significant frequency of purulent necrotic complications in the structure of surgical morbidity. The purpose of the study was analysis of modern approaches to purulent wounds treatment and the range of topical medicines for their implementation. Materials and methods. National and international scientific literature used in the work; methods of systematic analysis and biblio-semantic research applied in the work. Results. The analysis showed that the treatment of purulent wounds is a complex and multicomponent process. The main tasks of this process are determined by the need to influence the main factors of pathogenesis, such as: quick wound cleansing; suppression of wound microflora; reduction of inflammatory-infiltrative processes in the wound; acceleration of reparative processes. The evolution of ideas about wound healing has gone through three stages that complemented the previous ones: I – the theory of moist wound management, II – the approach to treatment according to the phase of the wound process, III – the theory «Wound bed preparation». At the present stage the main approaches in the purulent wounds treatment are the pathogenetic orientation in accordance with the phase of the wound process. It includes: debridement, additional treatment of the postoperative wound, early closure of the wound defect, wound drainage, antibacterial therapy, elimination of the factors that slow down healing. The leading role in providing multimodality influence on factors of the pathogenesis belongs to topical medicines – antiseptics, antibiotics, enzymes, sorbents, drugs which promote repair and epithelization. Conclusions. 1. Treatment of purulent wounds remains an unresolved problem of the health care system. 2. At the present stage the main approaches in the purulent wounds treatment are the pathogenetic orientation in accordance with the phase of the wound process and influence on the main factors of pathogenesis. 3. The leading role in providing multimodality influence on factors of the pathogenesis belongs to soft dosage forms – ointments, creams, gels, which provide high therapeutic efficacy antiseptic, antibiotics, anti-inflammatory and reparative drugs in the affected area with minimal side effects. 4. The available range of medicines for the treatment of purulent wounds needs to be expanded by developing modern soft dosage forms with combined action. ; Актуальность. Лечение ран и раневой инфекции является важной проблемой как военной, так и общегосударственной системы здравоохранения Украины. Это обусловлено актуализацией боевой хирургической травмы вследствие вооруженного противостояния на Востоке страны и значительной долей гнойно-некротических осложнений в структуре хирургической заболеваемости. Цель исследования: анализ современных подходов к лечению гнойных ран и ассортимента лекарственных средств для местного применения для их реализации. Материалы и методы: в работе использованы национальные и международные литературные источники; использованы методы системного анализа и библиосемантического исследования. Результаты. Проведенный анализ засвидетельствовал, что лечение гнойных ран является сложным и многокомпонентным процессом, основные задачи которого определяются необходимостью воздействия на основные факторы патогенеза: быстрая очистка раны; угнетение жизнедеятельности раневой микрофлоры; уменьшение в ране воспалительно-инфильтративных процессов; ускорение репаративных процессов. Эволюция представлений о лечении ран прошла 3 этапа, которые не отрицали, а дополняли предыдущие: І – теория влажного заживления ран, ІІ –дифференцированный подход к лечению в соответствии с фазой раневого процесса, ІІІ – теория обработки основания раны «Wound bed preparation». На современном этапе основоположным подходом к лечению гнойных ран является патогенетическая направленность в соответствии с фазой раневого процесса, включающим следующие этапы: активную хирургическую обработку; дополнительную обработку послеоперационной раны; раннее закрытие раневого дефекта; дренирование раны; антибактериальную терапию; ликвидацию факторов, замедляющих заживление. Важное влияние на ведущие факторы патогенеза имеют лекарственные средства для местного применения – антисептики и антибактериальные средства, ферментные препараты, сорбенты, средства, способствующие репарации и эпителизации. Выводы. 1. Лечение гнойных ран остается нерешенной проблемой здравоохранения. 2. Принципиальными подходами в лечении гнойных ран на современном этапе являются патогенетическая направленность в соответствии с фазой раневого процесса и воздействие на основные факторы патогенеза. 3. Основная роль в обеспечении комплексного действия на факторы патогенеза принадлежит мягким лекарственным средствам – мазям, кремам и гелям, позволяющим в очаге поражения создавать высокую терапевтическую эффективность лекарственных веществ, имеющих антисептическое, антибактериальное, противовоспалительное и репаративное действие, при минимальных проявлениях побочного действия. 4. Существующий ассортимент лекарственных средств для лечения гнойных ран требует расширения путем разработки современных мягких лекарственных средств комбинированного действия. ; Актуальність. Лікування ран та ранової інфекції є важливою проблемою як для військової, так і загальнодержавної системи охорони здоров'я України. Це обумовлюється актуалізацією бойової хірургічної травми внаслідок збройного протистояння на Сході країни та значною часткою гнійно-некротичних ускладнень у структурі хірургічної захворюваності. Мета дослідження: аналіз сучасних підходів до лікування гнійних ран та асортименту лікарських засобів для місцевого застосування для їх реалізації. Матеріали та методи. У роботі використані національні та міжнародні літературні джерела; застосовано методи системного аналізу і бібліосемантичного дослідження. Результати. Проведений аналіз засвідчив, що лікування гнійних ран є складним та багатокомпонентним процесом, основні задачі якого визначаються необхідністю впливу на провідні фактори патогенезу: швидке очищення рани; пригнічення життєдіяльності ранової мікрофлори; зменшення в рані запально-інфільтративних процесів; прискорення репаративних процесів. Еволюція уявлень про лікування ран пройшла 3 етапи, що не заперечували, а доповнювали попередні: І – теорія вологого загоєння ран; ІІ – диференційований підхід до лікування відповідно до фази ранового процесу; ІІІ – теорія обробки основи рани «Wound bed preparation». На сучасному етапі основоположним підходом до лікування гнійних ран є патогенетична спрямованість відповідно до фази ранового процесу, що включає наступні етапи: активну хірургічну обробку; додаткову обробку післяопераційної рани; раннє закриття ранового дефекту; дренування рани; антибактеріальну терапію; усунення факторів, що уповільнюють загоєння. Важливе значення для впливу на провідні фактори патогенезу мають лікарські засоби для місцевого застосування – антисептики і антибактеріальні засоби, ферментні препарати, сорбенти, засоби, що сприяють репарації та епітелізації. Висновки. 1. Лікування гнійних ран залишається невирішеною проблемою охорони здоров'я. 2. Принциповими підходами в лікуванні гнійних ран на сучасному етапі є патогенетична спрямованість відповідно до фази ранового процесу та комбінований вплив на основні фактори патогенезу. 3. Провідна роль у забезпеченні комплексного впливу на фактори патогенезу належить м'яким лікарським засобам – мазям, кремам та гелям, які забезпечують у ділянці ураження високу терапевтичну ефективність лікарських речовин з антисептичною, антибактеріальною, протизапальною та репаративною активністю при мінімальних проявах побічної дії. 4. Наявний асортимент лікарських засобів для лікування гнійних ран потребує розширення шляхом розробки сучасних м'яких лікарських засобів комбінованої дії.

Background. Treatment of wounds and wound infection is an important issue for the military medicine system and the national health care system of Ukraine. This is due to the actualization of combat surgical trauma as a result of the armed confrontation in the East of the country. It is also associated with a significant frequency of purulent necrotic complications in the structure of surgical morbidity. The purpose of the study was analysis of modern approaches to purulent wounds treatment and the range of topical medicines for their implementation. Materials and methods. National and international scientific literature used in the work; methods of systematic analysis and biblio-semantic research applied in the work. Results. The analysis showed that the treatment of purulent wounds is a complex and multicomponent process. The main tasks of this process are determined by the need to influence the main factors of pathogenesis, such as: quick wound cleansing; suppression of wound microflora; reduction of inflammatory-infiltrative processes in the wound; acceleration of reparative processes. The evolution of ideas about wound healing has gone through three stages that complemented the previous ones: I – the theory of moist wound management, II – the approach to treatment according to the phase of the wound process, III – the theory «Wound bed preparation». At the present stage the main approaches in the purulent wounds treatment are the pathogenetic orientation in accordance with the phase of the wound process. It includes: debridement, additional treatment of the postoperative wound, early closure of the wound defect, wound drainage, antibacterial therapy, elimination of the factors that slow down healing. The leading role in providing multimodality influence on factors of the pathogenesis belongs to topical medicines – antiseptics, antibiotics, enzymes, sorbents, drugs which promote repair and epithelization. Conclusions. 1. Treatment of purulent wounds remains an unresolved problem of the health care system. 2. At the present stage the main approaches in the purulent wounds treatment are the pathogenetic orientation in accordance with the phase of the wound process and influence on the main factors of pathogenesis. 3. The leading role in providing multimodality influence on factors of the pathogenesis belongs to soft dosage forms – ointments, creams, gels, which provide high therapeutic efficacy antiseptic, antibiotics, anti-inflammatory and reparative drugs in the affected area with minimal side effects. 4. The available range of medicines for the treatment of purulent wounds needs to be expanded by developing modern soft dosage forms with combined action. ; Актуальность. Лечение ран и раневой инфекции является важной проблемой как военной, так и общегосударственной системы здравоохранения Украины. Это обусловлено актуализацией боевой хирургической травмы вследствие вооруженного противостояния на Востоке страны и значительной долей гнойно-некротических осложнений в структуре хирургической заболеваемости. Цель исследования: анализ современных подходов к лечению гнойных ран и ассортимента лекарственных средств для местного применения для их реализации. Материалы и методы: в работе использованы национальные и международные литературные источники; использованы методы системного анализа и библиосемантического исследования. Результаты. Проведенный анализ засвидетельствовал, что лечение гнойных ран является сложным и многокомпонентным процессом, основные задачи которого определяются необходимостью воздействия на основные факторы патогенеза: быстрая очистка раны; угнетение жизнедеятельности раневой микрофлоры; уменьшение в ране воспалительно-инфильтративных процессов; ускорение репаративных процессов. Эволюция представлений о лечении ран прошла 3 этапа, которые не отрицали, а дополняли предыдущие: І – теория влажного заживления ран, ІІ –дифференцированный подход к лечению в соответствии с фазой раневого процесса, ІІІ – теория обработки основания раны «Wound bed preparation». На современном этапе основоположным подходом к лечению гнойных ран является патогенетическая направленность в соответствии с фазой раневого процесса, включающим следующие этапы: активную хирургическую обработку; дополнительную обработку послеоперационной раны; раннее закрытие раневого дефекта; дренирование раны; антибактериальную терапию; ликвидацию факторов, замедляющих заживление. Важное влияние на ведущие факторы патогенеза имеют лекарственные средства для местного применения – антисептики и антибактериальные средства, ферментные препараты, сорбенты, средства, способствующие репарации и эпителизации. Выводы. 1. Лечение гнойных ран остается нерешенной проблемой здравоохранения. 2. Принципиальными подходами в лечении гнойных ран на современном этапе являются патогенетическая направленность в соответствии с фазой раневого процесса и воздействие на основные факторы патогенеза. 3. Основная роль в обеспечении комплексного действия на факторы патогенеза принадлежит мягким лекарственным средствам – мазям, кремам и гелям, позволяющим в очаге поражения создавать высокую терапевтическую эффективность лекарственных веществ, имеющих антисептическое, антибактериальное, противовоспалительное и репаративное действие, при минимальных проявлениях побочного действия. 4. Существующий ассортимент лекарственных средств для лечения гнойных ран требует расширения путем разработки современных мягких лекарственных средств комбинированного действия. ; Актуальність. Лікування ран та ранової інфекції є важливою проблемою як для військової, так і загальнодержавної системи охорони здоров'я України. Це обумовлюється актуалізацією бойової хірургічної травми внаслідок збройного протистояння на Сході країни та значною часткою гнійно-некротичних ускладнень у структурі хірургічної захворюваності. Мета дослідження: аналіз сучасних підходів до лікування гнійних ран та асортименту лікарських засобів для місцевого застосування для їх реалізації. Матеріали та методи. У роботі використані національні та міжнародні літературні джерела; застосовано методи системного аналізу і бібліосемантичного дослідження. Результати. Проведений аналіз засвідчив, що лікування гнійних ран є складним та багатокомпонентним процесом, основні задачі якого визначаються необхідністю впливу на провідні фактори патогенезу: швидке очищення рани; пригнічення життєдіяльності ранової мікрофлори; зменшення в рані запально-інфільтративних процесів; прискорення репаративних процесів. Еволюція уявлень про лікування ран пройшла 3 етапи, що не заперечували, а доповнювали попередні: І – теорія вологого загоєння ран; ІІ – диференційований підхід до лікування відповідно до фази ранового процесу; ІІІ – теорія обробки основи рани «Wound bed preparation». На сучасному етапі основоположним підходом до лікування гнійних ран є патогенетична спрямованість відповідно до фази ранового процесу, що включає наступні етапи: активну хірургічну обробку; додаткову обробку післяопераційної рани; раннє закриття ранового дефекту; дренування рани; антибактеріальну терапію; усунення факторів, що уповільнюють загоєння. Важливе значення для впливу на провідні фактори патогенезу мають лікарські засоби для місцевого застосування – антисептики і антибактеріальні засоби, ферментні препарати, сорбенти, засоби, що сприяють репарації та епітелізації. Висновки. 1. Лікування гнійних ран залишається невирішеною проблемою охорони здоров'я. 2. Принциповими підходами в лікуванні гнійних ран на сучасному етапі є патогенетична спрямованість відповідно до фази ранового процесу та комбінований вплив на основні фактори патогенезу. 3. Провідна роль у забезпеченні комплексного впливу на фактори патогенезу належить м'яким лікарським засобам – мазям, кремам та гелям, які забезпечують у ділянці ураження високу терапевтичну ефективність лікарських речовин з антисептичною, антибактеріальною, протизапальною та репаративною активністю при мінімальних проявах побічної дії. 4. Наявний асортимент лікарських засобів для лікування гнійних ран потребує розширення шляхом розробки сучасних м'яких лікарських засобів комбінованої дії.

Background. Treatment of wounds and wound infection is an important issue for the military medicine system and the national health care system of Ukraine. This is due to the actualization of combat surgical trauma as a result of the armed confrontation in the East of the country. It is also associated with a significant frequency of purulent necrotic complications in the structure of surgical morbidity. The purpose of the study was analysis of modern approaches to purulent wounds treatment and the range of topical medicines for their implementation. Materials and methods. National and international scientific literature used in the work; methods of systematic analysis and biblio-semantic research applied in the work. Results. The analysis showed that the treatment of purulent wounds is a complex and multicomponent process. The main tasks of this process are determined by the need to influence the main factors of pathogenesis, such as: quick wound cleansing; suppression of wound microflora; reduction of inflammatory-infiltrative processes in the wound; acceleration of reparative processes. The evolution of ideas about wound healing has gone through three stages that complemented the previous ones: I – the theory of moist wound management, II – the approach to treatment according to the phase of the wound process, III – the theory «Wound bed preparation». At the present stage the main approaches in the purulent wounds treatment are the pathogenetic orientation in accordance with the phase of the wound process. It includes: debridement, additional treatment of the postoperative wound, early closure of the wound defect, wound drainage, antibacterial therapy, elimination of the factors that slow down healing. The leading role in providing multimodality influence on factors of the pathogenesis belongs to topical medicines – antiseptics, antibiotics, enzymes, sorbents, drugs which promote repair and epithelization. Conclusions. 1. Treatment of purulent wounds remains an unresolved problem of the health care system. 2. At the present stage the main approaches in the purulent wounds treatment are the pathogenetic orientation in accordance with the phase of the wound process and influence on the main factors of pathogenesis. 3. The leading role in providing multimodality influence on factors of the pathogenesis belongs to soft dosage forms – ointments, creams, gels, which provide high therapeutic efficacy antiseptic, antibiotics, anti-inflammatory and reparative drugs in the affected area with minimal side effects. 4. The available range of medicines for the treatment of purulent wounds needs to be expanded by developing modern soft dosage forms with combined action. ; Актуальность. Лечение ран и раневой инфекции является важной проблемой как военной, так и общегосударственной системы здравоохранения Украины. Это обусловлено актуализацией боевой хирургической травмы вследствие вооруженного противостояния на Востоке страны и значительной долей гнойно-некротических осложнений в структуре хирургической заболеваемости. Цель исследования: анализ современных подходов к лечению гнойных ран и ассортимента лекарственных средств для местного применения для их реализации. Материалы и методы: в работе использованы национальные и международные литературные источники; использованы методы системного анализа и библиосемантического исследования. Результаты. Проведенный анализ засвидетельствовал, что лечение гнойных ран является сложным и многокомпонентным процессом, основные задачи которого определяются необходимостью воздействия на основные факторы патогенеза: быстрая очистка раны; угнетение жизнедеятельности раневой микрофлоры; уменьшение в ране воспалительно-инфильтративных процессов; ускорение репаративных процессов. Эволюция представлений о лечении ран прошла 3 этапа, которые не отрицали, а дополняли предыдущие: І – теория влажного заживления ран, ІІ –дифференцированный подход к лечению в соответствии с фазой раневого процесса, ІІІ – теория обработки основания раны «Wound bed preparation». На современном этапе основоположным подходом к лечению гнойных ран является патогенетическая направленность в соответствии с фазой раневого процесса, включающим следующие этапы: активную хирургическую обработку; дополнительную обработку послеоперационной раны; раннее закрытие раневого дефекта; дренирование раны; антибактериальную терапию; ликвидацию факторов, замедляющих заживление. Важное влияние на ведущие факторы патогенеза имеют лекарственные средства для местного применения – антисептики и антибактериальные средства, ферментные препараты, сорбенты, средства, способствующие репарации и эпителизации. Выводы. 1. Лечение гнойных ран остается нерешенной проблемой здравоохранения. 2. Принципиальными подходами в лечении гнойных ран на современном этапе являются патогенетическая направленность в соответствии с фазой раневого процесса и воздействие на основные факторы патогенеза. 3. Основная роль в обеспечении комплексного действия на факторы патогенеза принадлежит мягким лекарственным средствам – мазям, кремам и гелям, позволяющим в очаге поражения создавать высокую терапевтическую эффективность лекарственных веществ, имеющих антисептическое, антибактериальное, противовоспалительное и репаративное действие, при минимальных проявлениях побочного действия. 4. Существующий ассортимент лекарственных средств для лечения гнойных ран требует расширения путем разработки современных мягких лекарственных средств комбинированного действия. ; Актуальність. Лікування ран та ранової інфекції є важливою проблемою як для військової, так і загальнодержавної системи охорони здоров'я України. Це обумовлюється актуалізацією бойової хірургічної травми внаслідок збройного протистояння на Сході країни та значною часткою гнійно-некротичних ускладнень у структурі хірургічної захворюваності. Мета дослідження: аналіз сучасних підходів до лікування гнійних ран та асортименту лікарських засобів для місцевого застосування для їх реалізації. Матеріали та методи. У роботі використані національні та міжнародні літературні джерела; застосовано методи системного аналізу і бібліосемантичного дослідження. Результати. Проведений аналіз засвідчив, що лікування гнійних ран є складним та багатокомпонентним процесом, основні задачі якого визначаються необхідністю впливу на провідні фактори патогенезу: швидке очищення рани; пригнічення життєдіяльності ранової мікрофлори; зменшення в рані запально-інфільтративних процесів; прискорення репаративних процесів. Еволюція уявлень про лікування ран пройшла 3 етапи, що не заперечували, а доповнювали попередні: І – теорія вологого загоєння ран; ІІ – диференційований підхід до лікування відповідно до фази ранового процесу; ІІІ – теорія обробки основи рани «Wound bed preparation». На сучасному етапі основоположним підходом до лікування гнійних ран є патогенетична спрямованість відповідно до фази ранового процесу, що включає наступні етапи: активну хірургічну обробку; додаткову обробку післяопераційної рани; раннє закриття ранового дефекту; дренування рани; антибактеріальну терапію; усунення факторів, що уповільнюють загоєння. Важливе значення для впливу на провідні фактори патогенезу мають лікарські засоби для місцевого застосування – антисептики і антибактеріальні засоби, ферментні препарати, сорбенти, засоби, що сприяють репарації та епітелізації. Висновки. 1. Лікування гнійних ран залишається невирішеною проблемою охорони здоров'я. 2. Принциповими підходами в лікуванні гнійних ран на сучасному етапі є патогенетична спрямованість відповідно до фази ранового процесу та комбінований вплив на основні фактори патогенезу. 3. Провідна роль у забезпеченні комплексного впливу на фактори патогенезу належить м'яким лікарським засобам – мазям, кремам та гелям, які забезпечують у ділянці ураження високу терапевтичну ефективність лікарських речовин з антисептичною, антибактеріальною, протизапальною та репаративною активністю при мінімальних проявах побічної дії. 4. Наявний асортимент лікарських засобів для лікування гнійних ран потребує розширення шляхом розробки сучасних м'яких лікарських засобів комбінованої дії.