Statement of the problem. Political will as extralinguistic factor, which is embodied in language policy could destroy linguistic unity when it becomes an obstacle to national self–determination is contrary to the interests of the new communities and their ruling elites. The current language situation in Ukraine is the result of a long war against the national identity and nationhood. It happened on the territory of Yugoslavia, where former Serbo–Croatian linguistic unity evolved towards disintegration, ie the formation of two separate languages. If there is no clear policy choices, the language itself as a communication tool and a form of culture can be a factor of national unity. The aim of the paper is identify ways to overcome the language problem, given the linguistic and conceptual world view.Conclusions. Currently, modern society is multi–ethnic and is creating multilingual requires dialogue. If the majority guarantees the rights and freedoms of minorities, including the right to meet their linguistic and cultural interests and the minority in turn respect the right of the majority to conduct their own cultural and linguistic policy, then there is harmony in the society. If tolerance to the needs of each level of government may build a civil society. ; Сделана попытка выявить возможности решения языковых проблем, учитывая языковую и концептуальную картины мира. ; Зроблено спробу виявити шляхи подолання мовної проблеми, враховуючи мовну та концептуальну картини світу.
Statement of the problem. Political will as extralinguistic factor, which is embodied in language policy could destroy linguistic unity when it becomes an obstacle to national self–determination is contrary to the interests of the new communities and their ruling elites. The current language situation in Ukraine is the result of a long war against the national identity and nationhood. It happened on the territory of Yugoslavia, where former Serbo–Croatian linguistic unity evolved towards disintegration, ie the formation of two separate languages. If there is no clear policy choices, the language itself as a communication tool and a form of culture can be a factor of national unity. The aim of the paper is identify ways to overcome the language problem, given the linguistic and conceptual world view.Conclusions. Currently, modern society is multi–ethnic and is creating multilingual requires dialogue. If the majority guarantees the rights and freedoms of minorities, including the right to meet their linguistic and cultural interests and the minority in turn respect the right of the majority to conduct their own cultural and linguistic policy, then there is harmony in the society. If tolerance to the needs of each level of government may build a civil society. ; Сделана попытка выявить возможности решения языковых проблем, учитывая языковую и концептуальную картины мира. ; Зроблено спробу виявити шляхи подолання мовної проблеми, враховуючи мовну та концептуальну картини світу.
Леснянська-Дощак А. Багатомовність особистості як необхідна умова життя в сучасному полікультурному світі / А. Леснянська-Дощак // Педагогічний часопис Волині : науковий журнал. – Луцьк : СНУ імені Лесі Українки, 2018. – №1 (8). – С. 17–22. ; У статті узагальнено роль мовного розмаїття в концепції міжкультурної освіти. Проаналізовано поняття багатомовності, що полягає в оволодінні людиною двох і більше мов в певному суспільстві. Звернено увагу на історичні витоки становлення і розвитку понять «двомовність» і «багатомовність». З'ясовано умови, що сприяли розвитку багатомовної освіти та виховання в сучасному полікультурному світі. Констатовано причини, які увиразнили проблеми багатомовної освіти та навчання, а також вказано на шляхи їхнього розв'язання. Проаналізовано двомовну освіту її переваги та доцільність дослідження. Охарактеризовано мовну різноманітність у західноєвропейських школах та продемонстровано соціальні та освітні переваги багатомовності. Розкрито особливості формування комунікативної компетенції особистості, якій сприяють засвоювані учнем мовленнєві знання, вміння й навички, а також досвід між мовленнєвої взаємодії. З'ясовано необхідність мотивації учнів до вивчення кількох мов. Констатовано необхідність навчатися, жити і працювати в багатомовному мультикультурному середовищі, що унеможливлює цей процес без володіння належними мовленнєвими навичками щонайменше з двох іноземних мов. The role of linguistic diversity in the concept of multicultural education as well as the concept of multilingualism which consists in a person mastering two or more languages in a certain society have been regarded in the article. The attention is paid to the historical origin of the formation and development of the concepts "bilingualism" and "multilingualism". The analysis of bilingual education has been done and the following advantages of bilingual education have been distinguished: better understanding of other people, their culture and language, tolerance and open-heartedness, prospects on the world employment market, better quality of communication among different people and in different situations, greater interest to the native and foreign languages, creativity and originality of thinking, acceleration of personal development, deep cultural and genealogical roots. The linguistic diversity in Western European schools has been characterized and the social and educational benefits of multilingualism have been revealed. The peculiarities of the formation of the communicative competence of the individual have been defined and the factors promoting this formation have been singled out. They are as follows: learner's language learning, skills and abilities and the experience of the speech interaction. It has been found out that the need to study, live and work in a multilingual and multicultural environment involves having proper language skills in at least two foreign languages. It has been stated that multilingualism plays a leading role in today's European linguistic politics. Specialists from various science fields develop numerous constructive recommendations on teaching and learning foreign languages in a multicultural environment. The multilingual approach to learning is emphasized by the fact that in the process of individual's language experience development the cultural context extends from the language within the family to a particular social group or other community, in particular school, university, community organizations, etc. That is the way the communicative competence of the individual is formed and promoted by the learner's acquired knowledge of the language, skills and abilities, as well as the experience of the speech interaction. Multilingualism is considered to be the process of the person's use of several languages within the single state. The concept of social multilingualism as functioning of several languages with different or identical statuses in one state has also been characterized. Multilingualism exists in most countries of the world since at present different peoples and their languages interact with languages of other countries. There is also social multilingualism when there are several languages in the state with different or identical statuses. Different languages may coexist within a single society or even a family. ; Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Implementation of multilingualism is a new type of educational reform that meets the challenges. However, this reform should be appropriate to the scale of higher education and to the real time for receiving the first results. Cancellation of the requirement for applicants rank of associate professor and professor of English on B2 is not justified. On the one hand, hasty, unprepared, and therefore failed attempt was a result of maternity introduction of this requirement. On the other hand, harmful and inherently retrograde seemed to be a decision on the rejection of high qualification requirement to increase linguistic competence at all. Multilingualism is divers, poly-aspect, polyvalent phenomenon that in the current situation of high social and political dynamics acquires the ability to enlarge content of social, political, geopolitical and some other connotations. Multilingualism taken regarded as an integral feature of personality consciousness and interpersonal communication, an inherent part of individuals and mankind for centuries. Each tint historical time and each stage of historical development has its own version of multilingualism. It is appropriate to focus not on the abolition of B2, but on the postponing its final input - for example, from January 1, 2020. Impetus to the positive perception of the reform strategy should be personal success of the teacher, not force-licensing policy. Multilingualism of a new type in the system of higher education is the imperative of time that is determined byUkraine's European integration and globalization. If the multilingualism implementation were successful, universities served an example for the nation as a whole.Key words: multilingualism, philosophy of education, language polity, education polity, education modernization, higher educational institution. ; Запровадження багатомовності нового типу є освітньою реформою, яка відповідає викликам часу. Однак ця реформа має проводитись з урахуванням масштабу системи вищої освіти й реального терміну отримання перших результатів. Скасування вимоги для здобувачів вченого звання доцента та професора щодо володіння англійською мовою на рівні В2 є недостатньо обґрунтованим. З одного боку, поспішною, непідготовленою, а тому невдалою була спроба декретного введення цієї вимоги. З іншого боку, шкідливим і ретроградним по своїй суті видається рішення щодо відмови від високих кваліфікаційних вимог підвищення мовної компетентності взагалі. Багатомовність є різнопрофільним, поліаспектним, полівалентним феноменом, який за сучасних умов, у ситуації підвищеної соціально-політичної динаміки набуває здатності до збільшеного вмісту соціальних, політичних, геополітичних і деяких інших конотацій. Багатомовність прийнято розглядати як невід'ємну ознаку свідомості особистості й міжособистісного спілкування, притаманну частині людей і людству споконвіку. Кожному відтінкові історичного часу й кожному етапу історичного розвитку відповідає свій варіант багатомовності. Доречно сфокусуватися не на скасуванні вимоги володіння англійською на рівні В2 у викладачів ВНЗ, а на відтермінуванні часу для його остаточного введення – наприклад, з 1 січня 2020 р. Поштовхом до позитивного сприйняття цієї реформи має бути стратегія особистого успіху викладача, а не примусово-дозвільна політика. Багатомовність нового типу у системі ВНЗ – це імператив часу, що визначається євроінтеграцією України та процесами глобалізації. За умови успішного вирішення питання багатомовності, ВНЗ подадуть приклад для наслідування суспільства загалом. Ключові слова: багатомовність, філософія освіти, мовна політика, освітня політика, модернізація освіти, вищий навчальний заклад. Введение многоязычия нового типа является образовательной реформой, которая отвечает вызовам времени. Однако, эта реформа должна проводиться с учетом масштаба системы высшего образования и реального срока получения первых результатов. Отмена требования для соискателей ученого звания доцента и профессора по владению английским языком на уровне В2 является недостаточно обоснованной. С одной стороны, поспешной, неподготовленной, а потому неудачной была попытка декретного введения этого требования. С другой стороны, вредным и ретроградным по своей сути представляется решение об отказе от высоких квалификационных требований повышения языковой компетентности вообще. Многоязычие является разнопрофильным, полиаспектным, поливалентным феноменом, который в современных условиях, в ситуации повышенной социально-политической динамики приобретает свойство увеличенного содержания социальных, политических, геополитических и других коннотаций. Многоязычие принято рассматривать как необходимый признак сознания личности и межличностного общения, присущую части людей и человечеству испокон веков. Каждому отрезку исторического времени и каждому этапу исторического развития соответствует свой вариант многоязычия. Уместно сфокусироваться не на отмене требования обладать знаниями английского уровне В2 для преподавателей вузов, а на отсрочку времени для его окончательного ввода – например, с 1 января 2020. Толчком к положительному восприятию этой реформы должна быть стратегия личного успеха преподавателя, а не принудительно-разрешительная политика. Многоязычие нового типа в системе вузов – это императив времени, определяемый евроинтеграцией Украины и процессами глобализации. При условии успешного решения вопроса многоязычия, вузы подадут пример для подражания всего общества.Ключевые слова: многоязычие, философия образования, языковая политика, образовательная политика, модернизация образования, высшее учебное заведение. Implementation of multilingualism is a new type of educational reform that meets the challenges. However, this reform should be appropriate to the scale of higher education and to the real time for receiving the first results. Cancellation of the requirement for applicants rank of associate professor and professor of English on B2 is not justified. On the one hand, hasty, unprepared, and therefore failed attempt was a result of maternity introduction of this requirement. On the other hand, harmful and inherently retrograde seemed to be a decision on the rejection of high qualification requirement to increase linguistic competence at all. Multilingualism is divers, poly-aspect, polyvalent phenomenon that in the current situation of high social and political dynamics acquires the ability to enlarge content of social, political, geopolitical and some other connotations. Multilingualism taken regarded as an integral feature of personality consciousness and interpersonal communication, an inherent part of individuals and mankind for centuries. Each tint historical time and each stage of historical development has its own version of multilingualism. It is appropriate to focus not on the abolition of B2, but on the postponing its final input - for example, from January 1, 2020. Impetus to the positive perception of the reform strategy should be personal success of the teacher, not force-licensing policy. Multilingualism of a new type in the system of higher education is the imperative of time that is determined byUkraine's European integration and globalization. If the multilingualism implementation were successful, universities served an example for the nation as a whole.Key words: multilingualism, philosophy of education, language polity, education polity, education modernization, higher educational institution.
Hamanyuk V. А. Educational processes in multiculturalism: an aspect of language policy. The paper examines the dynamics of changes in education policies of the European Union under the influence of linguistic and political aspects of society, examines new approaches to the unification of foreign language education to meet modern needs. ; ГаманюкВ.А. Освітні процеси в умовах полікультурності: мовно-політичний складник. У статті досліджується динаміка змін в освітній політиці Європейського Союзу під впливом мовно-політичних аспектів розвитку сучасного суспільства, аналізуються нові підходи до уніфікації іншомовної освіти з урахуванням сучасних потреб.
The article traces the dynamics of changes in the approach to the assessment of bi-and multilingualism, summarizes the views of foreign and domestic scientists at the phenomenon of multilingualism in the context of social and political change, as well as a systematic classification of the available types of multilingualism to the situation in their base criteria. ; В статье прослеживается динамика изменений в подходах к оценке дву- и многоязычия, обобщаются взгляды зарубежных и отечественных ученых на феномен многоязычия в контексте социально-политических изменений, а также систематизированы имеющиеся классификации типов многоязычия с учетом положенных в их основу критериев. ; У статті простежується динаміка змін у підходах до оцінки дво- і багатомовності особистості, узагальнено погляди зарубіжних та вітчизняних науковців на феномен дво- і багатомовності у контексті суспільно-політичних змін, а також систематизовано наявні класифікації типів багатомовності з урахуванням покладених у їх основу критеріїв.
У статті аналізується потреба в оволодінні іншомовною компетенцією громадянами Європи, оскільки іноземні мови належать сьогодні у зв'язку з усе більшою інтернаціоналізацією економіки до ключових кваліфікацій. У дослідженні наголошується на необхідності знань англійської мови, проте виокремлюється також потреба в інших європейських та неєвропейських мовах як китайська чи арабська на підприємствах ЄС, які пропонують для працівників зі знаннями мов кращі кар'єрні можливості та, навіть, вищу заробітну платню, що формує потужну мотиваційну базу для школярів і дорослих до вивчення іноземних мов. У дослідженні виокремлено перспективи розвитку іншомовної освіти у європейському просторі. ; The article deals with motivation, defining it as a prerequisite of successful learning at school or higher educational institutions. It is stressed that the actuality of the motivational element in the course of foreign language education is recognized in the world today. The learners at school or at other educational institutions do not very often realize the necessity to master foreign languages; and when they do it happens too late. The researchers underline that there are different types of motivation to learning; one of them being the fact how the acquired knowledge can be applied and what improves personal welfare. It is also distinguished that globalization greatly influences the choice of English as a first foreign language at schools of Ukraine and other European countries. Оn the basis of research data collected by leading European institutions it is analyzed that the need for European citizens to acquire foreign language competence that belongs today to key qualifications required for personal development, social integration and professional activity due to the growing internationalization of economics. The study focuses on the necessity to know foreign languages and reveals the demand for different European and non-European languages at the EU enterprises, which offer better career prospects and higher remunerations for their employees that certainly form a significant motivational incentive for schoolchildren, students and adults to learn different foreign languages (not only English). It is also stressed that the well-known opinion «English is enough» can lead to futile economic future, as people will not be able to compete on the global labour market. There are some perspectives distinguished that would help to develop foreign language learning on the territory of Europe and that it could also be introduced into the Ukrainian context as geographically, politically, culturally and economically it is situated in Europe. Summing it all up, the learners at different educational levels, possessing positive motivation to foreign language learning can benefit on the global labour market.
Purpose. This article clarifies the significance of the person's social self-identification as a basis for civilization and institutional explanation of national self-identification in Ukraine. Theoretical basis. The authors found that the analysis of the cultural and anthropological principles of national self-identity reveals two main opposed concepts: the concept of "eastern" cultural and social self-identity of Ukraine, which correlates with the metaphor of the split between "East" and "West", and the concept of "western" projection of the European future of Ukraine, which correlates with the metaphor of the bridge between "East" and "West". These concepts reflect the options for the citizens of Ukraine to make a personal choice of the way in achieving social self-identity. Douglas North's concept of "open-access order" states and "limited access order" states can be used as a basis for an alternative, pragmatic approach to choice the criteria of national self-identity. Originality. National self-identification is a result of the choice of the person's self-identification: still the person takes into account the history of the nation, the ethnic diversity of the nation, its cultural and civilizational characteristics. The philosophical-anthropological approach contributes to the demystification of the grounds of social self-identification, revealing the decisive role of the personal choice in shaping the new institutional foundations of national self-identity. Harmonization of the social institutions of Ukraine with the institutions of the European Union and the international community institutions opens wide opportunities for Ukraine's successful integration into the "open-access order" societies. The clarification of the value and symbolic aspects of national self-identity in Ukraine contributes to the successful functioning of these institutions. Multilingualism is an adequate response to the global challenge of the reconstruction of Ukraine's national self-identity. The education system is a key area for introducing multilingualism. Conclusions. The development, justification and systematization of cultural and institutional criteria for choosing the best ways to strengthen of national self-identity in Ukraine are a prerequisite for the successful self-identification of Ukrainian citizens in a complex and ever-changing global world. ; Цель. Эта статья проясняет значимость социальной самоидентификации личности как основы для цивилизационного и институционального объяснения национальной самоидентификации в Украине. Теоретический базис. Авторы выявили, что при анализе культурно-антропологических основ национальной самоидентичности друг другу противостоят две основные концепции: концепция "восточной" культурной и общественной самоидентичности Украины, с которой коррелирует метафора раскола между "Востоком" и "Западом", и концепция "западной" проекции европейского будущего Украины, которая коррелируется с метафорой моста между "Востоком" и "Западом". Эти концепции отражают опции личного выбора пути получения социальной самоидентичности гражданами Украины. Концепция Дугласа Норта о государствах "порядка открытого доступа" и государствах "порядка ограниченного доступа" может быть использована как основа для альтернативного, прагматического подхода для выбора критериев национальной самоидентичности. Научная новизна. Национальная самоидентификация является результатом выбора личностью своей социальной самоидентификации: при этом личность учитывает историю нации, этническое разнообразие нации, ее культурные и цивилизационные характеристики. Философско-антропологический подход способствует демистификации оснований социальной самоидентификации, выявляя решающую роль личного выбора в формировании новых институциональных основ национальной самоидентичности. Согласование социальных институтов Украины с институтами Европейского Союза и международного сообщества открывает широкие возможности успешной интеграции Украины в общества "порядка открытого доступа". Выяснение ценностных и символических аспектов национальной самоидентичности в Украине способствует успешному функционированию этих институтов. Многоязычие является адекватным ответом на глобальный вызов реконструкции национальной самоидентичности Украины. Система образования является ключевой сферой внедрения многоязычия. Выводы. Развитие, обоснование и систематизация культурных и институциональных критериев выбора лучших путей укрепления национальной идентичности в Украине является основной предпосылкой успешной самоидентификации украинских граждан в сложном и постоянно меняющемся глобальном мире. ; Мета. Ця стаття прояснює значущість соціальної самоідентифікації особистості як основи для цивілізаційного та інституційного пояснення національної самоідентифікації в Україні. Теоретичний базис. Автори виявили, що при аналізі культурно-антропологічних засад національної самоідентичності одна одній протистоять дві основні концепції: концепція "східної" культурної та суспільної самоідентичності України, з якою корелюється метафора розколу між "Сходом" та "Заходом", та концепція "західної" проекції європейського майбутнього України, яка корелюється з метафорою мосту між "Сходом" та "Заходом". Ці концепції відображають опції особистого вибору шляху здобуття соціальної самоідентичності громадянами України. Концепція Дугласа Норта щодо держав "порядку відкритого доступу" та держав "порядку обмеженого доступу" може бути використана як основа для альтернативного, прагматичного підходу для вибору критеріїв національної самоідентичності. Наукова новизна. Національна самоідентифікація є результатом вибору особистістю своєї соціальної самоідентифікації: при цьому особистість враховує історію нації, етнічне розмаїття нації, її культурні та цивілізаційні характеристики. Філософсько-антропологічний підхід сприяє демістифікації підстав соціальної самоідентифікації, виявляючи вирішальну роль особистого вибору у формуванні нових інституційних засад національної самоідентичності. Узгодження соціальних інститутів України з інституціями Європейського Союзу та міжнародного співтовариства відкриває широкі можливості успішної інтеграції України до суспільств "порядку відкритого доступу". З'ясування ціннісних та символічних аспектів національної самоідентичності в Україні сприяє успішному функціонуванню цих інституцій. Багатомовність є адекватною відповіддю на глобальний виклик реконструкції національної самоідентичності України. Система освіти є ключовою сферою запровадження багатомовності. Висновки. Розвиток, обґрунтування та систематизація культурних та інституційних критеріїв вибору найкращих шляхів зміцнення національної ідентичності в Україні є основною передумовою успішної самоідентифікації українських громадян у складному та постійно мінливому глобальному світі.
Сделана попытка выявить возможности решения языковых проблем, учитывая языковую и концептуальную картины мира. ; Statement of the problem. Political will as extralinguistic factor, which is embodied in language policy could destroy linguistic unity when it becomes an obstacle to national self-determination is contrary to the interests of the new communities and their ruling elites. The current language situation in Ukraine is the result of a long war against the national identity and nationhood. It happened on the territory of Yugoslavia, where former Serbo-Croatian linguistic unity evolved towards disintegration, ie the formation of two separate languages. If there is no clear policy choices, the language itself as a communication tool and a form of culture can be a factor of national unity. The aim of the paper is identify ways to overcome the language problem, given the linguistic and conceptual world view. Conclusions. Currently, modern society is multi-ethnic and is creating multilingual requires dialogue. If the majority guarantees the rights and freedoms of minorities, including the right to meet their linguistic and cultural interests and the minority in turn respect the right of the majority to conduct their own cultural and linguistic policy, then there is harmony in the society. If tolerance to the needs of each level of government may build a civil society.
The connection between religion andnational identity in the countries of East-Central Europe in the 20th century is a wellknownand relatively well-described phenomenon.In recent years, the researchershave focused on young representatives ofvarious religious and national groups whoare redefi ning their national or religiousidentities, making their self-assessment innew (social and political) circumstances.The background of these phenomena is aborderland with its characteristics, whichinclude: language contacts, multilingualism,multiculturalism, multi-ethnicity andcomplex identities of its inhabitants. Theaim of the article is to present the contemporary,multi-faith nature of the Operation Vistula victims resettled into the areaof Gorzów Wielkopolski. These people andtheir descendants are now the followers ofthe Western Catholic, Eastern Catholic andOrthodox Church and use Polish, Ukrainian,Church Slavonic or Lemko as a languageprescribed for the spiritual sphere. In thispaper, I am going to discuss the connectionsbetween religion, language and identity inLubusz area, a very specifi c region wherethe mentioned religions are cultivated by thedisplaced and remain an important indicatorof their identity in the conditions of newmulti-ethnicity and multiculturalism.The subject of identity, religion and languageof Ukrainians and Lemko people inthe western and northern territories of Polandhas already been explored by culturalanthropologists, historians and linguists.There have never been, however, any studiesfocusing on the relations between language,religion and national identity consideredfrom the interdisciplinary perspective, theprevious researches being conducted onlywithin the individual areas. ; Зв'язок між релігією та національноюідентичністю в країнах Центральної таСхідної Європи у ХХ столітті є відомимі добре описаним явищем. В останні рокизацікавлення дослідників зосереджуєть-ся на молодих представниках різнихрелігійних та національних груп, які пе-реосмислюють свою національну чи релі-гійну ідентифікацію шляхом самовизна-чення у нових обставинах (соціальних таполітичних). Своєрідним фоном для цихявищ є прикордонні території та їх спе-цифіка, яка включає: лінгвістичні кон-такти, багатомовність, мультикуль-турність, багатоетнічність й складнуідентичність мешканців. Метою стат-ті є характеристика сучасної багато-конфесійності жертв операції «Вісла»,переміщених у район Гожува Велькополь-ського. Ці люди та їхні нащадки є тепервіруючими римо-католицької, греко-ка-толицької та православної церков, а удуховній сфері спілкуються польською,українською, церковнослов'янською талемківською мовами. У статті здійсне-но спробу охарактеризувати відносиниміж релігією, мовою та ідентичністюна специфічній території, якою є Лю-буське воєводство, де вищеназвані релігіїкультивуються переміщеними мешкан-цями і залишаються для них важливимфактором при визначенні власної іден-тичності в умовах нової багатоетніч-ності та мультикультурності.
The connection between religion andnational identity in the countries of East-Central Europe in the 20th century is a wellknownand relatively well-described phenomenon.In recent years, the researchershave focused on young representatives ofvarious religious and national groups whoare redefi ning their national or religiousidentities, making their self-assessment innew (social and political) circumstances.The background of these phenomena is aborderland with its characteristics, whichinclude: language contacts, multilingualism,multiculturalism, multi-ethnicity andcomplex identities of its inhabitants. Theaim of the article is to present the contemporary,multi-faith nature of the Opera197tion Vistula victims resettled into the areaof Gorzów Wielkopolski. These people andtheir descendants are now the followers ofthe Western Catholic, Eastern Catholic andOrthodox Church and use Polish, Ukrainian,Church Slavonic or Lemko as a languageprescribed for the spiritual sphere. In thispaper, I am going to discuss the connectionsbetween religion, language and identity inLubusz area, a very specifi c region wherethe mentioned religions are cultivated by thedisplaced and remain an important indicatorof their identity in the conditions of newmulti-ethnicity and multiculturalism.The subject of identity, religion and languageof Ukrainians and Lemko people inthe western and northern territories of Polandhas already been explored by culturalanthropologists, historians and linguists.There have never been, however, any studiesfocusing on the relations between language,religion and national identity consideredfrom the interdisciplinary perspective, theprevious researches being conducted onlywithin the individual areas ; Зв'язок між релігією та національноюідентичністю в країнах Центральної таСхідної Європи у ХХ столітті є відомимі добре описаним явищем. В останні рокизацікавлення дослідників зосереджуєть-ся на молодих представниках різнихрелігійних та національних груп, які пе-реосмислюють свою національну чи релі-гійну ідентифікацію шляхом самовизна-чення у нових обставинах (соціальних таполітичних). Своєрідним фоном для цихявищ є прикордонні території та їх спе-цифіка, яка включає: лінгвістичні кон-такти, багатомовність, мультикуль-турність, багатоетнічність й складнуідентичність мешканців. Метою стат-ті є характеристика сучасної багато-конфесійності жертв операції «Вісла»,переміщених у район Гожува Велькополь-ського. Ці люди та їхні нащадки є тепервіруючими римо-католицької, греко-ка-толицької та православної церков, а удуховній сфері спілкуються польською,українською, церковнослов'янською талемківською мовами. У статті здійсне-но спробу охарактеризувати відносиниміж релігією, мовою та ідентичністюна специфічній території, якою є Лю-буське воєводство, де вищеназвані релігіїкультивуються переміщеними мешкан-цями і залишаються для них важливимфактором при визначенні власної іден-тичності в умовах нової багатоетніч-ності та мультикультурності.
The importance of polylingual education has grown significantly in recent decades. Recognizing the importance of multilingual education, the language policy of the European Union provides for the preservation and development of the native language of the EU, as well as a perfect knowladge of at least two foreign languages. The introduction of polylingual education has already reached the scale of public policy in many EU countries, including Greece, Denmark, Estonia, Iceland, Italy, Cyprus, the Netherlands, Portugal, Romania, Finland, Sweden and Switzerland. Multilingualism should be considered not only as a communicative compulsion, but as a necessity for the sustainable development of society in any country of the world and an important factor in life in the period of global development. Analysis of publications shows that multilingualism is a feature of the modern country, demonstrates the successful coexistence of multilingual societies. These facts reveal the importance of the transformation of school education. Particular importance is attached to the problem of mastering foreign languages. The European Center for Modern Languages provides examples of successful introduction and functioning of polylingual education in educational institutions of different countries. All these projects are included in the general project of the European Center for Modern Languages of the Council of Europe "PlurCur". The language concept of Ukrainian education needs changes and improvements, reorientation to polylingual education. The experience of the PlurCur project in a common educational context in all languages studied is especially useful for Ukraine. We make assumptions about the possibility of introducing a model, programs and other components of this project in the education system of Ukraine. The idea of polylingual education is considered in the article and the schemes of the polylingual program in the form of the diagrams by Britta Hufeisen and Jonas Erin are offered. Taking into account the proposed models of multilingual education programs, as well as taking into account the national language and educational context of Ukraine, we propose a general model of multilingual education, which can be considered as one of the possible options for multilingual education in Ukraine, for the development of polylingual competence of students. ; В статті окреслено необхідність полілінгвальної освіти у сучасному всесвіті; пропонується аналіз ідеї багатомовної політики; узагальнено досвід впровадження полілінгвальної освіти в освітніх закладах країн світу; найбільш успішним прикладом якого є проєкт Європейського центру сучасних мов Ради Європи, який розглядається як важливий крок до розв'язанні проблем мовної політики у ЄС; схарактеризовано програму полілінгвальної освіти для всього начального закладу Європейського центру сучасних мов Ради Європи; акцентовано увагу на важливості запровадження багатомовної освіти в закладах освіти України та запропоновано можливу модель розвитку полілінгвальної компетентності учнів на прикладах досвіду інших держав та рекомендацій Європейського центру сучасних мов Ради Європи. ; В статье обозначена необходимость полилингвального образования в современном мире; предлагается анализ идеи многоязычной политики; обобщён опыт внедрения полилингвального образования в образовательных учреждениях стран мира; наиболее успешным примером которого является проект Европейского центра современных языков Совета Европы, который рассматривается как важный шаг в решении проблем языковой политики в ЕС; охарактеризовано программу полилингвального образования для всего учебного заведения Европейского центра современных языков Совета Европы; акцентировано внимание на важность внедрения многоязычного образования в учебных заведениях Украины и предложена возможная модель развития полилингвальной компетентности учащихся на примерах опыта других государств и рекомендаций Европейского центра современных языков Совета Европы.
The article explores the language conflicts of modernUkrainein the context of their functioning in the Ukrainian multicultural society. Features, causes and factors of language conflict inUkraineare considered. Prospects for their further development are outlined, as well as measures to resolve language conflicts and avoid acute confrontations. It emphasizes the need to develop new models for the coexistence of languages in a multicultural society that will provide an impetus to conflict prevention, ways of understanding and compromises in today's global space. It was provided a superficial analysis of the law ofUkraine «On Education» in 2017. It is indicated on that on condition of decision of deep socio-economic contradictions, oldest language conflicts will disappear in the high-civilized countries The negative aspects of language fight are shown and against the Ukrainian moods up country An important problem of the active functioning of several languages in the vastness of our country has been singled out, which can adversely affect the further development of the Ukrainian language.Key words: language conflict, international conflicts, language politics, identity, polyglot, global space, global ; У статті досліджено мовні конфлікти сучасної України в контексті функціонування їх в українському полікультурному суспільстві. Розглянуто особливості, причини та фактори мовної конфліктності в Україні. Окреслено перспективи їхнього подальшого розвитку, а також заходи щодо розв'язання мовних сутичок й уникнення гострих протистоянь. Акцентовано на необхідності розробки нових моделейспівіснування мов в полікультурному суспільстві, які стануть поштовхом до запобігання конфліктів, шляхами розуміння й компромісів в сучасному глобальному просторі. Надано поверхневий аналіз закону України «Про освіту» 2017 року. Наголошено на нагальній проблемі активного функціонування кількох мов на теренах нашої країни, що може негативно позначитися на подальшому розвиткові української мови.Ключові слова: мовний конфлікт, етнонаціональні конфлікти, мовна політика, ідентичність, багатомовність, глобальний простір, глобалізація. В статье исследованы языковые конфликты современной Украины в контексте функционирования их в украинском поликультурном обществе. Рассмотрены особенности, причины и факторы языковой конфликтности в Украине. Очерчены перспективы их дальнейшего развития, а также мероприятия относительно решения языковых столкновений и избежания острых противостояний. Акцентировано на необходимости разработки новых моделей сосуществования языков в поликультурном обществе, которые станут толчком к предотвращению конфликтов, путями понимания и компромиссов в современном глобальном пространстве. Предоставлен поверхностный анализ закона Украины «Об образовании» 2017 года. Выделена важная проблема активного функционирования нескольких языков на просторах нашей страны, которая может негативно отразиться на дальнейшем развитии украинского языка.Ключевые слова: языковой конфликт, этнонациональные конфликты, языковая политика, идентичность, многоязычность, глобальное пространство, глобализация. The article explores the language conflicts of modernUkrainein the context of their functioning in the Ukrainian multicultural society. Features, causes and factors of language conflict inUkraineare considered. Prospects for their further development are outlined, as well as measures to resolve language conflicts and avoid acute confrontations. It emphasizes the need to develop new models for the coexistence of languages in a multicultural society that will provide an impetus to conflict prevention, ways of understanding and compromises in today's global space. It was provided a superficial analysis of the law ofUkraine «On Education» in 2017. It is indicated on that on condition of decision of deep socio-economic contradictions, oldest language conflicts will disappear in the high-civilized countries The negative aspects of language fight are shown and against the Ukrainian moods up country An important problem of the active functioning of several languages in the vastness of our country has been singled out, which can adversely affect the further development of the Ukrainian language.Key words: language conflict, international conflicts, language politics, identity, polyglot, global space, global
The basics of effective intercultural communication in the modern social and political conditions are revealed in the article. The problem of the interaction of cultures with regard to the theories of intercultural communication is investigated. The task of radically changing the motives of learning and teaching of foreign languages for their functional use in all the spheres of life is determined. Nowadays, in the context of globalization, the role of cultural dialogue is increasing, but in order to understand the language of a foreign culture, one must be open to the native culture, only in this case the dialogue will be fruitful, that is why the tendency to humanize the learning of a foreign language as a dialogue of different cultures is of particular importance. The authors of the article consider the problem of mutual dependence of teaching foreign language and dialogue of cultures, describe the issues of motivation of speech activity, give practical recommendations on the use of these methods at the lessons and the examples of their implementation. The researchers of speech activity motivation believe that the basis of its structure originates from the motive, develops into action and ends with the result. It is the presence of such a three-level system that characterizes the speech activity. The positive experience of participation of cadets and students in inter-university competitions in foreign languages among higher educational establishments and All-Ukrainian scientific inter-university conferences, as well as taking part in students' scientific society, are highly effective means of developing the motivation for study. Protecting and supporting the French language in the world involves defining geopolitical priorities and developing a strategy adapted to different situations. The status of French as an international language depends both on the ability and desire of Europeans to preserve multilingualism, and on French-speaking countries. That is why France is making great efforts and is mobilizing considerable resources to pursue its language policy both in Europe and around the world. Globalization is not only a great discovery, but also a contradictory phenomenon of economic rationalization and cultural standardization. From this point of view, the Francophone world risks losing its identity in the Anglo-American cultural stream. The increasing of communication and cognitive motivation of students, diversification of methods and forms of work in the classroom, expanding the cultural outlook of the educational seekers is possible due to the linguistic and regional «colouring» оf educational materials and the organization of learning a foreign language in close communication. ; У статті розкрито основи ефективної міжкультурної комунікації в сучасних умовах. Досліджено проблему взаємодії культур з урахуванням теорій міжкультурної комунікації. Визначено завдання докорінної зміни мотивів вивчення й викладання іноземних мов для їх функціонального використання в усіх сферах життя. Сьогодні в умовах глобалізації зростає роль діалогу культур, але щоб зрозуміти мову чужої культури, людина повинна бути відкрита до культури вітчизняної, тільки в такому випадку діалог буде плідний, тому тенденція гуманізації навчання іноземної мови як діалогу різних культур набуває особливого значення . Автори статті розглядають проблему взаємної залежності викладання іноземної мови та діалогу культур, торкаються питання мотивації мовленнєвої діяльності, дають практичні рекомендації щодо застосування даних методів на заняттях, наводять приклади їх реалізації . Дослідники мотивації мовленнєвої діяльності вважають, що основа структури її виникнення бере початок з мотиву, розвивається у дії та завершується результатом. Саме наявність такої трирівневої системи характеризує мовленнєву діяльність. Результативним є позитивний досвід участі курсантів та студентів в міжвузівських олімпіадах з іноземних мов серед вищих навчальних закладів та Всеукраїнських наукових міжвузівських конференціях, а також у засіданнях студентського наукового товариства. Захист та підтримка французької мови у світі передбачає визначення геополітичних пріоритетів та розробку стратегії, адаптованої до різних ситуацій. Статус французької мови як міжнародної залежить від можливості та бажання європейців зберегти багатомовність, а також від франкомовних країн. Саме тому Франція докладає значних зусиль та задіює значні засоби для проведення своєї мовної політики як у Європі, так і у всьому світі. Глобалізація - це не лише велике відкриття, але й суперечливий феномен економічної раціоналізації та культурної стандартизації. З цієї точки зору франкомовний світ ризикує втратити свою індивідуальність в англо-американському культурному потоці. Посилення комунікативно-пізнавальної мотивації студентів, урізноманітнення прийомів і форм робіт на навчальному занятті, розширення загальнокультурного світогляду здобувачів освіти можливе завдяки лінгвокраїнознавчому «фарбуванню» навчальних матеріалів та організації вивчення іноземної мови в тісному зв'язку з національною культурою народу досліджуваної мови.
Данная статья представляет собой первую часть исследования, посвященного изучению языковой ситуации как фактора развития англоязычной лексикографии Индии. В работе рассматриваются понятие языковой ситуации и ее значимые компоненты; выявляются и анализируются основные составляющие языковой ситуации Индии в добританский период, т.е. в то время, которое определяет дальнейшую специфику формирования индийской англоязычной лексикографии. Понимание языковой ситуации как совокупности форм существования одного или нескольких языков в их территориально-социальном взаимоотношении и функциональном взаимодействии в границах определённых географических регионов или административно-политических образований позволяет выделить количественные, качественные и оценочные параметры, описывающие языковую ситуацию на любом историческом уровне. Изучение параметров языковой ситуации Индии в добританский период выявляет сложную комплексную картину, компоненты которой, с одной стороны, зависят от историко-культурных, социально-политических и лингвистических условий формирования, а с другой, – определяют лингвистическое, в частности лексикографическое направление развития научной мысли. Так, количественные параметры языковой ситуации Индии отличаются разномощностью, многополюсностью и некоторой дисгармоничностью как с точки зрения демографической, так и коммуникативной мощности, что ведет к функциональной поликомпонентности. Основной чертой качественных параметров является многоязычность: на территории Индостана в течение многих столетий сосуществовало множество как близкородственных идиомов, так и языков, входящих в разные языковые семьи, что, в свою очередь, способствовало развитию как экзо-, так и эндоглоссии. Такой характер языковой ситуации в Индии привел к плодотворному развитию лексикографической практики, к созданию многочисленных словарей различного типа, вырабатыванию принципов организации самих словарей. ; Ця стаття є першою частиною дослідження, присвяченого вивченню мовної ситуації як фактору розвитку англомовної лексикографії Індії. У роботі розглядаються поняття мовної ситуації та її значущі компоненти; складові мовної ситуації Індії в добританський період, тобто в час, який визначає подальшу специфіку формування індійської англомовної лексикографії. Розуміння мовної ситуації як сукупності форм існування однієї або декількох мов у їх територіально-соціальних взаємовідносинах і функціональній взаємодії в межах певних географічних регіонів або адміністративно-політичних утворень дає змогу виділити кількісні, якісні й оціночні параметри, що описують мовну ситуацію на будьякому історичному рівні. Вивчення параметрів мовної ситуації Індії в добританський період виявляє складну комплексну картину, компоненти якої, з одного боку, залежать від історико-культурних, соціально-політичних і лінгвістичних умов формування, а з іншого, – визначають лінгвістичний, зокрема лексикографічний напрям розвитку наукової думки. Так, кількісні параметри мовної ситуації Індії відрізняються різнопотужністю, багатополюсністю і деякою дисгармонійністю як з точки зору демографічної, так і комунікативної потужності, що веде до функціональної полікомпонентності. Основною рисою якісних параметрів є багатомовність: на території Індостану протягом багатьох століть співіснувала велика кількість як близькоспоріднених ідіомів, так і мов, що входили до складу різних мовних сімей, що, в свою чергу, сприяло розвитку як екзо-, так і ендоглосії. Такий характер мовної ситуації в Індії призвів до плідного розвитку лексикографічної практики, до створення численних словників різного типу, розвитку принципів організації самих словників. ; The given paper features the first part of the extended research focused on the investigation of the linguistic situation as a development factor of the English language lexicography in India. Thus, in this article the theoretical notions of 'linguistic situation' and its integral components are scanned, and the main constituencies of the linguistic situation in India before the British Rule are scrutinized. Special attention given to this historic period is justified by the specificity of the English language lexicography development moulded during this time. Linguistic situation is viewed as a network of the forms of one language or several languages in their areal and social interplay within explicit geographic territories and definite political entities. Such recognition of the notion places emphasis on the quantitative, qualitative and evaluative parameters, enabling the depiction of linguistic situation on any historic level. The study of the parameters of the linguistic situation in India in the period before the British Rule reveals a complex picture, the constituencies of which, on the one hand, are dependent on historic, cultural, socio-political and linguistic conditions, on the other, ascertain further lexicographic development of scientific thinking. The quantitative parameters of the linguistic situation in India display the variability of force, multicentricity and certain disharmonicity regarding demographic as well as communicative force leading to functional polycomponent structure. The essential feature of qualitative parameters resides in plurilingualism: a score of cognate languages and languages of different families has coexisted on the territory of Hindustan for many centuries favoring the development of both exo- and endoglossia. The character of linguistic situation in India leads to the rewarding development of lexicographic practice, to the compilation of various types of dictionaries, to the elaboration of guidelines towards dictionaries arrangement.
