The problem of accessibility for socially significant goods for the population, among which the most important place occupy medicines in Ukraine, is very acute today. In this regard, the need for specific state interference through regulatory processes becomes relevant. One of the priority directions for increasing the availability of medicines is the Government of Ukraine has recognized reimbursement. The mechanism of full or partial payment of the cost of medicines used to counteract most socially significant diseases. One of these diseases is bronchial asthma (BA), since it affects all age groups of the population, and with ineffective control of the disease, the quality of life of patients is significantly reduced. The aim of the work is to study the range of medicines for the treatment of BA, included in the Government program «Accessible medicines» for the period 2017–2019 years. From April 1, 2017 to July 1, 2019, the Ministry of Health of Ukraine issued five orders, which approved the Register of medicines, the cost of which is subject to reimbursement. In the study analyzed all editions of the Register and found that with each update, the number of trade names (TN) of the medicines increased: for the treatment of cardiovascular diseases – by 56%, diabetes – by 92%, and BA – by 133%. During the 2017–2019 years, the number of international non-proprietary names (INNs) for the treatment of BA also increased: 3 times Beclomethasone, Budesonide 3.5 times, and Salbutamol is almost 2 times. Also, found that 87% of TN are imported and only 13% – domestic. Total of medicines for the treatment of asthma, the value of which is refundable imports 6 countries, the main segment of which is formed by Spain (31%) and Sweden (23%). The analysis of the size and amount of rejection and the amount of the surcharge for packaging allows us to establish that the percentage of medicines without an additional payment is approximately up to 50%. At 75% of the medicines for the treatment of BA, the amount of packing surcharge with each edition of the Register of medicines subject to reimbursement was increased by 2 medicines (Beckhazon-eco 100 mcg/dose and 250 mcg/dose) and 1 medicine (Budesonide-inteli 200 mcg/dose) – decreased 1 medicine (Budesonide-inteli 200 mcg/dose) subject to partial compensation only once. The conducted studies allow us to conclude that there is a need to improve the assortment policy in order to provide the pharmaceutical market with the available and necessary domestic medicines, in accordance with the needs of the population and the standards for the treatment of BA. ; Проблема доступності для населення соціально значущих товарів, серед яких найвагоміше місце займають лікарські засоби, в Україні є дуже гострою сьогодні. У зв'язку з цим актуальною стає потреба конкретного державного втручання через регуляторні процеси. Одним із пріоритетних напрямів забезпечення підвищення доступності лікарських засобів Уряд України визнав реімбурсацію. Механізм повної або часткової оплати вартості лікарських засобів застосовують для протидії найбільш соціально значущим захворюванням. Однією з таких хвороб є бронхіальна астма, оскільки уражає всі вікові категорії населення, а при неефективному контролі за захворюванням значно знижується якість життя пацієнтів. Метою роботи є дослідження асортименту лікарських засобів для лікування бронхіальної астми, що входять до урядової програми «Доступні ліки», за період 2017–2019 років. Із 1 квітня 2017 р. по 1 липня 2019 р. МОЗ України видало 5 наказів, що затверджували Реєстр лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню. У дослідженні проаналізовано всі редакції Реєстру та встановлено, що при його кожному оновлення кількість торгових назв лікарських засобів збільшувалася: для лікування серцево-судинних захворювань – на 56%, цукрового діабету – на 92%, а бронхіальної астми – на 133%. За 2017–2019 роки кількість міжнародних непатентованих назв для лікування бронхіальної астми також збільшилася: беклометазон – у 3 рази, будесонід – у 3,5 раза, а сальбутамол – майже у 2 рази. Також виявлено, що 87% торгових назв є імпортними, а лише 13% – вітчизняними. Всього лікарських засобів для лікування бронхіальної астми, вартість яких підлягає відшкодуванню, імпортує 6 країн, основний їх сегмент формує Іспанія (31%) та Швеція (23%). Аналіз динаміки розміру відкошкодування та суми доплати за упаковку дав змогу встановити, що відсоток лікарських засобів без доплати становить близько 50%. На 75% препаратів для лікування бронхіальної астми розмір доплати за упаковку з кожною редакцією Реєстру лікарських засобів, що підлягають відшкодуванню, збільшувався, на 2 лікарських засоба (Беклазон-еко 100 мкг/дозу та 250 мкг/дозу), а 1 лікарський засіб (Будесонід-інтелі 200мкг/дозу) – знижувався, 1 лікарський засіб (Будесонід-інтелі 200мкг/дозу) підлягав частковій компенсації лише один раз. Проведені дослідження дають змогу зробити висновок про потребу удосконалення асортиментної політики з метою забезпечення фармацевтичного ринку доступними та необхідними лікарськими засобами вітчизняного виробництва відповідно до потреб населення та стандартів лікування бронхіальної астми.
Background. Today, allergic respiratory diseases in children, including asthma and allergic rhinitis, are a relevant medical and social problem associated with a high risk of disability, a significant reduction in the quality of life of patients and their families, and a significant financial burden on patients and the government. Bronchial asthma and allergic rhinitis often coexist, complicating the course of each other. Children with respiratory allergic diseases are particularly vulnerable to acute respiratory infections. Respiratory viruses, in turn, play an important role in the pathogenesis of bronchial asthma and allergic rhinitis, contributing to the development of diseases and acting as triggers for their exacerbations. One of the possible causes of predisposition to frequent acute respiratory infections in children with allergic pathology of the respiratory system may be a lack of nonspecific factors of mucosal immunity of the respiratory tract — endogenous cationic amphiphilic antimicrobial peptides, in particular, cathelicidin and human defensin. According to many studies, these antimicrobial peptides have antiviral, antimicrobial and immunomodulatory effects. However, nowadays there is insufficient data on the state of production of antimicrobial peptides and their impact on respiratory morbidity in children with allergic diseases. At the same time, some literature sources describe the positive effect of individual probiotic strains, in particular Lactobacillus rhamnosus GG, on the overall resistance to respiratory viral infection and the prevention of atopic diseases. The purpose of our research was to study the concentrations of antimicrobial peptides (HbD-2 and LL-37) in the secretion of the mucous membranes of the upper respiratory tract in children with bronchial asthma and allergic rhinitis, to clarify their role in protection against respiratory viral infection and to estimate the effectiveness of a probiotic preparation containing Lactobacillus rhamnosus GG in the prevention of acute respiratory infections and reduction of the frequency of virus-induced exacerbations of allergic pathology. Materials and methods. We conducted a clinical and laboratory examination of 76 children aged 7 to 17 years, 24 of whom were diagnosed with allergic rhinitis, 28 children — bronchial asthma, and 24 — bronchial asthma and allergic rhinitis. The control group consisted of 20 clinically healthy children of matched age and sex. Research methods also included the analysis of respiratory disease patterns, determination of concentrations of antimicrobial peptides: cathelicidin (LL-37), human β-defensin 2 (HbD-2) in the secretion of the upper respiratory tract by ELISA, and statistical analysis. Results. It was found that children with allergic diseases of the respiratory tract are characterized by a higher frequency of acute respiratory infections (30 %) with more frequent involvement of the lower respiratory tract in the inflammatory process (72 %), which causes a longer duration of disease (95 %) compared to healthy children. The children with allergic rhinitis and bronchial asthma had a significant decrease in the concentrations of antimicrobial peptides in the secretion of the upper respiratory tract compared with the control group. It was found that the level of antimicrobial peptide concentrations in the secretion of the upper respiratory tract is most negatively affected by the allergic inflammation severity, accompanied by a lack of symptom control, and the use of basic therapy and no symptoms have a positive effect. However, even in the presence of complete control of the symptoms of allergic diseases, the levels of antimicrobial peptides were significantly lower than in children of the control group. It was found that there is an inverse relationship between the levels of antimicrobial peptides and the frequency and duration of acute respiratory infections in children with allergic diseases, most pronounced in bronchial asthma. Conclusions. Taking a probiotic drug containing a strain of Lactobacillus rhamnosus GG for a month in addition to the basic therapy of allergic rhinitis and bronchial asthma contributed to a significant increase in levels of HbD-2 (average 27 %) and LL-37 (average 60 %) in secretions of the upper respiratory tract, which was accompanied by a decrease in the frequency of acute respiratory infections by an average of 26 % (including episodes involving the lower respiratory tract), a decrease in the average duration of acute respiratory infections by 22 % over the next year and a decrease in virus-induced exacerbations by 25.7 %. ; Актуальность. На сегодняшний день аллергические заболевания респираторного тракта, в частности бронхиальная астма и аллергический ринит, у детей являются актуальной медико-социальной проблемой, ассоциированной с высоким риском инвалидизации, существенным снижением качества жизни пациентов и их семей, а также значительной финансовой нагрузкой на пациентов и государство. Бронхиальная астма и аллергический ринит часто сосуществуют, обременяя течение друг друга. Дети, больные респираторными аллергическими заболеваниями, являются особенно уязвимыми к развитию острой респираторной вирусной инфекции (ОРВИ), а респираторные вирусы, в свою очередь, играют важную роль в патогенезе бронхиальной астмы и аллергического ринита, способствуя развитию заболеваний и выступая триггерами их обострений. Одной из возможных причин склонности к частым ОРВИ у детей с аллергической патологией дыхательной системы может быть недостаточность неспецифических факторов мукозального иммунитета респираторного тракта — эндогенных катионоактивных амфифильных антимикробных пептидов, в частности кателицидина (LL-37) и человеческих дефензинов. По данным ряда исследований, эти антимикробные пептиды проявляют противовирусное, антимикробное и иммуномодулирующее действие. При этом данных о состоянии продукции антимикробных пептидов и их влиянии на респираторную заболеваемость у детей с аллергическими заболеваниями в современной литературе недостаточно. В то же время в ряде литературных источников описано положительное влияние отдельных пробиотических штаммов, в частности Lactobacillus rhamnosus GG, на общую резистентность к респираторной вирусной инфекции и профилактику атопических заболеваний. Целью нашей работы стало изучение уровней антимикробных пептидов (человеческого β-дефензина 2 (HbD-2) и LL-37) в секрете слизистых оболочек верхних дыхательных путей у детей с бронхиальной астмой и аллергическим ринитом, выяснение их роли в защите от респираторной вирусной инфекции у данного контингента больных и оценка эффективности применения пробиотического препарата, содержащего Lactobacillus rhamnosus GG, с целью профилактики ОРВИ и снижения частоты вирус-индуцированных обострений аллергической патологии. Материалы и методы. Нами было проведено клинико-лабораторное обследование 76 детей в возрасте от 7 до 17 лет, из которых у 24 был диагностирован аллергический ринит, у 28 детей — бронхиальная астма, а у 24 — бронхиальная астма и аллергический ринит. Группу контроля составили 20 клинически здоровых детей соответствующего возраста и пола. Кроме общепринятых клинических, методы исследования включали анализ паттернов респираторной заболеваемости, определение уровней антимикробных пептидов LL-37, HbD-2 в секрете верхних дыхательных путей методами иммуноферментного и статистического анализа. Результаты. Установлено, что дети с аллергическими заболеваниями респираторного тракта характеризуются большей частотой ОРВИ (на 30 %) с более частым вовлечением в воспалительный процесс нижних дыхательных путей (на 72 %), что обусловливает более длительную продолжительность заболеваний (на 95 %) по сравнению со здоровыми детьми. У детей с аллергическим ринитом и бронхиальной астмой обнаружено существенное снижение уровней антимикробных пептидов в секрете верхних дыхательных путей по сравнению с группой контроля. На уровни антимикробных пептидов в секрете верхних дыхательных путей в наибольшей степени негативно влияет степень активности аллергического воспаления, сопровождающегося отсутствием контроля симптомов, а положительно — прием препаратов базисной терапии и отсутствие симптомов. Вместе с тем даже при наличии полного контроля симптомов аллергических заболеваний, то есть при минимальном уровне аллергического воспаления в дыхательных путях, уровни антимикробных пептидов были достоверно ниже, чем у детей контрольной группы. Установлено, что существует обратная связь между уровнями антимикробных пептидов и частотой и продолжительностью ОРВИ у детей с аллергическими заболеваниями, которая в наибольшей степени выражена при бронхиальной астме. Выводы. Прием пробиотического препарата, содержащего штамм Lactobacillus rhamnosus GG, в течение 1 месяца дополнительно к базисной терапии аллергического ринита и бронхиальной астмы способствовал достоверному повышению уровней HbD-2 (в среднем на 27 %) и LL-37 (в среднем на 60 %) в секрете верхних дыхательных путей, что сопровождалось снижением частоты ОРВИ в среднем на 26 % (в том числе и эпизодов с привлечением нижних дыхательных путей), уменьшением средней продолжительности ОРВИ на 22 % в течение следующего года и снижением вирус-индуцированных обострений на 25,7 %. ; Актуальність. На сьогодні алергічні захворювання респіраторного тракту, зокрема бронхіальна астма й алергічний риніт, у дітей є актуальною медико-соціальною проблемою, асоційованою з високим ризиком інвалідизації, суттєвим зниженням якості життя пацієнтів та їх сімей, а також значним фінансовим навантаженням на пацієнтів і державу. Бронхіальна астма й алергічний риніт часто співіснують, обтяжуючи перебіг одне одного. Діти, хворі на респіраторні алергічні захворювання, особливо вразливі до розвитку гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ), а респіраторні віруси, в свою чергу, відіграють важливу роль у патогенезі бронхіальної астми й алергічного риніту, сприяючи розвитку захворювань і виступаючи тригерами їх загострень. Однією з можливих причин схильності до частих ГРВІ у дітей з алергічною патологією респіраторної системи може бути недостатність неспецифічних факторів мукозального імунітету респіраторного тракту — ендогенних катіоноактивних амфіфільних антимікробних пептидів, зокрема кателіцидину (LL-37) та людських дефензинів. За даними низки досліджень, дані антимікробні пептиди проявляють противірусну, антимікробну та імуномодулюючу дію. При цьому даних щодо стану продукції антимікробних пептидів та їх впливу на респіраторну захворюваність у дітей з алергічними захворюваннями в сучасній літературі недостатньо. В той же час в низці літературних джерел описано позитивний вплив окремих пробіотичних штамів, зокрема Lactobacillus rhamnosus GG, на загальну резистентність до респіраторної вірусної інфекції та профілактику атопічних захворювань. Метою нашої роботи стало вивчення рівнів антимікробних пептидів (людського β-дефензину 2 (HbD-2) та LL-37) у секреті слизових оболонок верхніх дихальних шляхів у дітей з бронхіальною астмою й алергічним ринітом, з'ясування їх ролі у захисті від респіраторної вірусної інфекції у даного контингенту хворих та оцінка ефективності застосування пробіотичного препарату, що містить Lactobacillus rhamnosus GG, з метою профілактики ГРВІ та зниження частоти вірус-індукованих загострень алергічної патології. Матеріали та методи. Нами було проведено клініко-лабораторне обстеження 76 дітей віком від 7 до 17 років, з яких у 24 був діагностований алергічний риніт, у 28 дітей — бронхіальна астма, а у 24 — бронхіальна астма й алергічний риніт. Групу контролю становили 20 клінічно здорових дітей відповідного віку та статі. Окрім загальноклінічних, методи дослідження включали аналіз патернів респіраторної захворюваності, визначення рівнів антимікробних пептидів LL-37, HbD-2 у секреті верхніх дихальних шляхів методами імуноферментного та статистичного аналізу. Результати. Встановлено, що діти з алергічними захворюваннями респіраторного тракту характеризуються більшою частотою ГРВІ (на 30 %) з більш частим залученням у запальний процес нижніх дихальних шляхів (на 72 %), що обумовлює більшу тривалість захворювань (на 95 %) порівняно із здоровими дітьми. У дітей з алергічним ринітом і бронхіальною астмою виявлено суттєве зниження рівнів антимікробних пептидів у секреті верхніх дихальних шляхів порівняно з групою контролю. На рівні антимікробних пептидів у секреті верхніх дихальних шляхів найбільшою мірою негативно впливає ступінь активності алергічного запалення, що супроводжується відсутністю контролю симптомів, а позитивно — прийом препаратів базисної терапії та відсутність симптомів. Разом з тим навіть за наявності повного контролю симптомів алергічних захворювань, тобто при мінімальному рівні алергічного запалення в дихальних шляхах, рівні антимікробних пептидів були вірогідно нижчими, ніж у дітей контрольної групи. Встановлено, що існує зворотний зв'язок між рівнями антимікробних пептидів і частотою та тривалістю ГРВІ у дітей з алергічними захворюваннями, найбільш виражений при бронхіальній астмі. Висновки. Прийом пробіотичного препарату, що містить штам Lactobacillus rhamnosus GG, протягом 1 місяця додатково до базисної терапії алергічного риніту та бронхіальної астми сприяв вірогідному підвищенню рівнів HbD-2 (в середньому на 27 %) та LL-37 (в середньому на 60 %) у секреті верхніх дихальних шляхів, що супроводжувалось зниженням частоти ГРВІ в середньому на 26 % (в тому числі й епізодів із залученням нижніх дихальних шляхів), зменшенням середньої тривалості ГРВІ на 22 % протягом наступного року та зниженням вірус-індукованих загострень на 25,7 %.
Background. Today, allergic respiratory diseases in children, including asthma and allergic rhinitis, are a relevant medical and social problem associated with a high risk of disability, a significant reduction in the quality of life of patients and their families, and a significant financial burden on patients and the government. Bronchial asthma and allergic rhinitis often coexist, complicating the course of each other. Children with respiratory allergic diseases are particularly vulnerable to acute respiratory infections. Respiratory viruses, in turn, play an important role in the pathogenesis of bronchial asthma and allergic rhinitis, contributing to the development of diseases and acting as triggers for their exacerbations. One of the possible causes of predisposition to frequent acute respiratory infections in children with allergic pathology of the respiratory system may be a lack of nonspecific factors of mucosal immunity of the respiratory tract — endogenous cationic amphiphilic antimicrobial peptides, in particular, cathelicidin and human defensin. According to many studies, these antimicrobial peptides have antiviral, antimicrobial and immunomodulatory effects. However, nowadays there is insufficient data on the state of production of antimicrobial peptides and their impact on respiratory morbidity in children with allergic diseases. At the same time, some literature sources describe the positive effect of individual probiotic strains, in particular Lactobacillus rhamnosus GG, on the overall resistance to respiratory viral infection and the prevention of atopic diseases. The purpose of our research was to study the concentrations of antimicrobial peptides (HbD-2 and LL-37) in the secretion of the mucous membranes of the upper respiratory tract in children with bronchial asthma and allergic rhinitis, to clarify their role in protection against respiratory viral infection and to estimate the effectiveness of a probiotic preparation containing Lactobacillus rhamnosus GG in the prevention of acute respiratory infections and reduction of the frequency of virus-induced exacerbations of allergic pathology. Materials and methods. We conducted a clinical and laboratory examination of 76 children aged 7 to 17 years, 24 of whom were diagnosed with allergic rhinitis, 28 children — bronchial asthma, and 24 — bronchial asthma and allergic rhinitis. The control group consisted of 20 clinically healthy children of matched age and sex. Research methods also included the analysis of respiratory disease patterns, determination of concentrations of antimicrobial peptides: cathelicidin (LL-37), human β-defensin 2 (HbD-2) in the secretion of the upper respiratory tract by ELISA, and statistical analysis. Results. It was found that children with allergic diseases of the respiratory tract are characterized by a higher frequency of acute respiratory infections (30 %) with more frequent involvement of the lower respiratory tract in the inflammatory process (72 %), which causes a longer duration of disease (95 %) compared to healthy children. The children with allergic rhinitis and bronchial asthma had a significant decrease in the concentrations of antimicrobial peptides in the secretion of the upper respiratory tract compared with the control group. It was found that the level of antimicrobial peptide concentrations in the secretion of the upper respiratory tract is most negatively affected by the allergic inflammation severity, accompanied by a lack of symptom control, and the use of basic therapy and no symptoms have a positive effect. However, even in the presence of complete control of the symptoms of allergic diseases, the levels of antimicrobial peptides were significantly lower than in children of the control group. It was found that there is an inverse relationship between the levels of antimicrobial peptides and the frequency and duration of acute respiratory infections in children with allergic diseases, most pronounced in bronchial asthma. Conclusions. Taking a probiotic drug containing a strain of Lactobacillus rhamnosus GG for a month in addition to the basic therapy of allergic rhinitis and bronchial asthma contributed to a significant increase in levels of HbD-2 (average 27 %) and LL-37 (average 60 %) in secretions of the upper respiratory tract, which was accompanied by a decrease in the frequency of acute respiratory infections by an average of 26 % (including episodes involving the lower respiratory tract), a decrease in the average duration of acute respiratory infections by 22 % over the next year and a decrease in virus-induced exacerbations by 25.7 %. ; Актуальность. На сегодняшний день аллергические заболевания респираторного тракта, в частности бронхиальная астма и аллергический ринит, у детей являются актуальной медико-социальной проблемой, ассоциированной с высоким риском инвалидизации, существенным снижением качества жизни пациентов и их семей, а также значительной финансовой нагрузкой на пациентов и государство. Бронхиальная астма и аллергический ринит часто сосуществуют, обременяя течение друг друга. Дети, больные респираторными аллергическими заболеваниями, являются особенно уязвимыми к развитию острой респираторной вирусной инфекции (ОРВИ), а респираторные вирусы, в свою очередь, играют важную роль в патогенезе бронхиальной астмы и аллергического ринита, способствуя развитию заболеваний и выступая триггерами их обострений. Одной из возможных причин склонности к частым ОРВИ у детей с аллергической патологией дыхательной системы может быть недостаточность неспецифических факторов мукозального иммунитета респираторного тракта — эндогенных катионоактивных амфифильных антимикробных пептидов, в частности кателицидина (LL-37) и человеческих дефензинов. По данным ряда исследований, эти антимикробные пептиды проявляют противовирусное, антимикробное и иммуномодулирующее действие. При этом данных о состоянии продукции антимикробных пептидов и их влиянии на респираторную заболеваемость у детей с аллергическими заболеваниями в современной литературе недостаточно. В то же время в ряде литературных источников описано положительное влияние отдельных пробиотических штаммов, в частности Lactobacillus rhamnosus GG, на общую резистентность к респираторной вирусной инфекции и профилактику атопических заболеваний. Целью нашей работы стало изучение уровней антимикробных пептидов (человеческого β-дефензина 2 (HbD-2) и LL-37) в секрете слизистых оболочек верхних дыхательных путей у детей с бронхиальной астмой и аллергическим ринитом, выяснение их роли в защите от респираторной вирусной инфекции у данного контингента больных и оценка эффективности применения пробиотического препарата, содержащего Lactobacillus rhamnosus GG, с целью профилактики ОРВИ и снижения частоты вирус-индуцированных обострений аллергической патологии. Материалы и методы. Нами было проведено клинико-лабораторное обследование 76 детей в возрасте от 7 до 17 лет, из которых у 24 был диагностирован аллергический ринит, у 28 детей — бронхиальная астма, а у 24 — бронхиальная астма и аллергический ринит. Группу контроля составили 20 клинически здоровых детей соответствующего возраста и пола. Кроме общепринятых клинических, методы исследования включали анализ паттернов респираторной заболеваемости, определение уровней антимикробных пептидов LL-37, HbD-2 в секрете верхних дыхательных путей методами иммуноферментного и статистического анализа. Результаты. Установлено, что дети с аллергическими заболеваниями респираторного тракта характеризуются большей частотой ОРВИ (на 30 %) с более частым вовлечением в воспалительный процесс нижних дыхательных путей (на 72 %), что обусловливает более длительную продолжительность заболеваний (на 95 %) по сравнению со здоровыми детьми. У детей с аллергическим ринитом и бронхиальной астмой обнаружено существенное снижение уровней антимикробных пептидов в секрете верхних дыхательных путей по сравнению с группой контроля. На уровни антимикробных пептидов в секрете верхних дыхательных путей в наибольшей степени негативно влияет степень активности аллергического воспаления, сопровождающегося отсутствием контроля симптомов, а положительно — прием препаратов базисной терапии и отсутствие симптомов. Вместе с тем даже при наличии полного контроля симптомов аллергических заболеваний, то есть при минимальном уровне аллергического воспаления в дыхательных путях, уровни антимикробных пептидов были достоверно ниже, чем у детей контрольной группы. Установлено, что существует обратная связь между уровнями антимикробных пептидов и частотой и продолжительностью ОРВИ у детей с аллергическими заболеваниями, которая в наибольшей степени выражена при бронхиальной астме. Выводы. Прием пробиотического препарата, содержащего штамм Lactobacillus rhamnosus GG, в течение 1 месяца дополнительно к базисной терапии аллергического ринита и бронхиальной астмы способствовал достоверному повышению уровней HbD-2 (в среднем на 27 %) и LL-37 (в среднем на 60 %) в секрете верхних дыхательных путей, что сопровождалось снижением частоты ОРВИ в среднем на 26 % (в том числе и эпизодов с привлечением нижних дыхательных путей), уменьшением средней продолжительности ОРВИ на 22 % в течение следующего года и снижением вирус-индуцированных обострений на 25,7 %. ; Актуальність. На сьогодні алергічні захворювання респіраторного тракту, зокрема бронхіальна астма й алергічний риніт, у дітей є актуальною медико-соціальною проблемою, асоційованою з високим ризиком інвалідизації, суттєвим зниженням якості життя пацієнтів та їх сімей, а також значним фінансовим навантаженням на пацієнтів і державу. Бронхіальна астма й алергічний риніт часто співіснують, обтяжуючи перебіг одне одного. Діти, хворі на респіраторні алергічні захворювання, особливо вразливі до розвитку гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ), а респіраторні віруси, в свою чергу, відіграють важливу роль у патогенезі бронхіальної астми й алергічного риніту, сприяючи розвитку захворювань і виступаючи тригерами їх загострень. Однією з можливих причин схильності до частих ГРВІ у дітей з алергічною патологією респіраторної системи може бути недостатність неспецифічних факторів мукозального імунітету респіраторного тракту — ендогенних катіоноактивних амфіфільних антимікробних пептидів, зокрема кателіцидину (LL-37) та людських дефензинів. За даними низки досліджень, дані антимікробні пептиди проявляють противірусну, антимікробну та імуномодулюючу дію. При цьому даних щодо стану продукції антимікробних пептидів та їх впливу на респіраторну захворюваність у дітей з алергічними захворюваннями в сучасній літературі недостатньо. В той же час в низці літературних джерел описано позитивний вплив окремих пробіотичних штамів, зокрема Lactobacillus rhamnosus GG, на загальну резистентність до респіраторної вірусної інфекції та профілактику атопічних захворювань. Метою нашої роботи стало вивчення рівнів антимікробних пептидів (людського β-дефензину 2 (HbD-2) та LL-37) у секреті слизових оболонок верхніх дихальних шляхів у дітей з бронхіальною астмою й алергічним ринітом, з'ясування їх ролі у захисті від респіраторної вірусної інфекції у даного контингенту хворих та оцінка ефективності застосування пробіотичного препарату, що містить Lactobacillus rhamnosus GG, з метою профілактики ГРВІ та зниження частоти вірус-індукованих загострень алергічної патології. Матеріали та методи. Нами було проведено клініко-лабораторне обстеження 76 дітей віком від 7 до 17 років, з яких у 24 був діагностований алергічний риніт, у 28 дітей — бронхіальна астма, а у 24 — бронхіальна астма й алергічний риніт. Групу контролю становили 20 клінічно здорових дітей відповідного віку та статі. Окрім загальноклінічних, методи дослідження включали аналіз патернів респіраторної захворюваності, визначення рівнів антимікробних пептидів LL-37, HbD-2 у секреті верхніх дихальних шляхів методами імуноферментного та статистичного аналізу. Результати. Встановлено, що діти з алергічними захворюваннями респіраторного тракту характеризуються більшою частотою ГРВІ (на 30 %) з більш частим залученням у запальний процес нижніх дихальних шляхів (на 72 %), що обумовлює більшу тривалість захворювань (на 95 %) порівняно із здоровими дітьми. У дітей з алергічним ринітом і бронхіальною астмою виявлено суттєве зниження рівнів антимікробних пептидів у секреті верхніх дихальних шляхів порівняно з групою контролю. На рівні антимікробних пептидів у секреті верхніх дихальних шляхів найбільшою мірою негативно впливає ступінь активності алергічного запалення, що супроводжується відсутністю контролю симптомів, а позитивно — прийом препаратів базисної терапії та відсутність симптомів. Разом з тим навіть за наявності повного контролю симптомів алергічних захворювань, тобто при мінімальному рівні алергічного запалення в дихальних шляхах, рівні антимікробних пептидів були вірогідно нижчими, ніж у дітей контрольної групи. Встановлено, що існує зворотний зв'язок між рівнями антимікробних пептидів і частотою та тривалістю ГРВІ у дітей з алергічними захворюваннями, найбільш виражений при бронхіальній астмі. Висновки. Прийом пробіотичного препарату, що містить штам Lactobacillus rhamnosus GG, протягом 1 місяця додатково до базисної терапії алергічного риніту та бронхіальної астми сприяв вірогідному підвищенню рівнів HbD-2 (в середньому на 27 %) та LL-37 (в середньому на 60 %) у секреті верхніх дихальних шляхів, що супроводжувалось зниженням частоти ГРВІ в середньому на 26 % (в тому числі й епізодів із залученням нижніх дихальних шляхів), зменшенням середньої тривалості ГРВІ на 22 % протягом наступного року та зниженням вірус-індукованих загострень на 25,7 %.
Purpose — to present retrospective study of the morbidity and prevalence of bronchial asthma among children from different age groups and regions according to Ukrainian Ministry of Health official government statistics from 2005 to 2014. Patients and methods. Retrospective study of the morbidity and prevalence of bronchial asthma among children in Ukraine from 2005 to 2014. Results. It was established that from 2012 to 2014 there was a tendency towards a decrease of bronchial asthma indicators — rate of sickness 11.9% and 11.4%, maximum reduction of the indicators was observed in the age group of 0–6 years 19.6% and 17% accordingly. The highest rate of bronchial asthma was registered in the age group 7–14 years (0.7–0.64 per 1000 children population), 15–17 years (9.22–8.66 per 1000 children population). Conclusions. Statistical analysis indicates a problem of hypo;diagnostics of bronchial asthma among children from Ukraine. Key words: bronchial asthma, morbidity, prevalence of disease, the child population, tendency. ; Цель — представить ретроспективное изучение заболеваемости и распространенности бронхиальной астмы у детей по данным официальной государственной статистической информации МЗ Украины в разных возрастных группах и регионах Украины за период 2005–2014 гг. Пациенты и методы. Проведен ретроспективный анализ заболеваемости и распространенности бронхиальной астмы у детей разных возрастных групп и регионов Украины за период 2005–2014 гг. Результаты. Установлено, что в Украине за период 2012–2014 гг. выявлена тенденция к снижению показателей по бронхиальной астме: заболеваемости — на 11,9%, распространенности — на 11,4%, максимальное снижение показателей зафиксировано в возрастной группе 0–6 лет — на 19,6% и 17% соответственно. Самые высокие показатели заболеваемости бронхиальной астмы зарегистрированы в возрастной группе 7–14 лет (0,7–0,64 на 1000 детей), а распространенности — среди детей в возрасте 15–17 лет (9,22–8,66 на 1000 детей). Выводы. Проведенный анализ статистических показателей свидетельствует о проблеме гиподиагностики бронхиальной астмы у детей в Украине. Ключевые слова: бронхиальная астма, заболеваемость, распространенность болезней, детское население, тенденции. ; Мета — представити ретроспективне вивчення захворюваності та поширеності бронхіальної астми в дітей різних вікових груп за даними офіційної державної статистичної звітності МОЗ України за період 2005–2014 рр. Пацієнти та методи. Проведено ретроспективний аналіз захворюваності та поширеності бронхіальної астми в дітей різних вікових груп та регіонів України за період 2005–2014 рр. Результати. В Україні за період 2012–2014 рр. виявлено тенденцію до зниження показників щодо бронхіальної астми: захворюваності — на 11,9%, поширеності — на 11,4%, максимальне зниження показників зафіксовано у віковій групі 0–6 років на 19,6% і 17% відповідно. Найвищі показники захворюваності на бронхіальну астму зареєстровано у віковій групі 7–14 років (0,7–0,64 на 1000 дітей), а поширеності — серед дітей віком 15–17 років (9,22–8,66 на 1000 дітей). Висновки. Проведений аналіз статистичних показників свідчить про проблему гіподіагностики бронхіальної астми в дітей України. Ключові слова: бронхіальна астма, захворюваність, поширеність хвороб, дитяче населення, тенденції.
Purpose — to present retrospective study of the morbidity and prevalence of bronchial asthma among children from different age groups and regions according to Ukrainian Ministry of Health official government statistics from 2005 to 2014. Patients and methods. Retrospective study of the morbidity and prevalence of bronchial asthma among children in Ukraine from 2005 to 2014. Results. It was established that from 2012 to 2014 there was a tendency towards a decrease of bronchial asthma indicators — rate of sickness 11.9% and 11.4%, maximum reduction of the indicators was observed in the age group of 0–6 years 19.6% and 17% accordingly. The highest rate of bronchial asthma was registered in the age group 7–14 years (0.7–0.64 per 1000 children population), 15–17 years (9.22–8.66 per 1000 children population). Conclusions. Statistical analysis indicates a problem of hypo;diagnostics of bronchial asthma among children from Ukraine. Key words: bronchial asthma, morbidity, prevalence of disease, the child population, tendency. ; Цель — представить ретроспективное изучение заболеваемости и распространенности бронхиальной астмы у детей по данным официальной государственной статистической информации МЗ Украины в разных возрастных группах и регионах Украины за период 2005–2014 гг. Пациенты и методы. Проведен ретроспективный анализ заболеваемости и распространенности бронхиальной астмы у детей разных возрастных групп и регионов Украины за период 2005–2014 гг. Результаты. Установлено, что в Украине за период 2012–2014 гг. выявлена тенденция к снижению показателей по бронхиальной астме: заболеваемости — на 11,9%, распространенности — на 11,4%, максимальное снижение показателей зафиксировано в возрастной группе 0–6 лет — на 19,6% и 17% соответственно. Самые высокие показатели заболеваемости бронхиальной астмы зарегистрированы в возрастной группе 7–14 лет (0,7–0,64 на 1000 детей), а распространенности — среди детей в возрасте 15–17 лет (9,22–8,66 на 1000 детей). Выводы. Проведенный анализ статистических показателей свидетельствует о проблеме гиподиагностики бронхиальной астмы у детей в Украине. Ключевые слова: бронхиальная астма, заболеваемость, распространенность болезней, детское население, тенденции. ; Мета — представити ретроспективне вивчення захворюваності та поширеності бронхіальної астми в дітей різних вікових груп за даними офіційної державної статистичної звітності МОЗ України за період 2005–2014 рр. Пацієнти та методи. Проведено ретроспективний аналіз захворюваності та поширеності бронхіальної астми в дітей різних вікових груп та регіонів України за період 2005–2014 рр. Результати. В Україні за період 2012–2014 рр. виявлено тенденцію до зниження показників щодо бронхіальної астми: захворюваності — на 11,9%, поширеності — на 11,4%, максимальне зниження показників зафіксовано у віковій групі 0–6 років на 19,6% і 17% відповідно. Найвищі показники захворюваності на бронхіальну астму зареєстровано у віковій групі 7–14 років (0,7–0,64 на 1000 дітей), а поширеності — серед дітей віком 15–17 років (9,22–8,66 на 1000 дітей). Висновки. Проведений аналіз статистичних показників свідчить про проблему гіподіагностики бронхіальної астми в дітей України. Ключові слова: бронхіальна астма, захворюваність, поширеність хвороб, дитяче населення, тенденції.
