У статті досліджуються питання, пов'язані з особливостями правового регулювання використання сучасних біотехнологій в умовах глобалізації, визначаються проблемні аспекти формування термінологічного апарату чинного законодавства, що регулює відповідні суспільні відносини. Окрема увага приділяється проблематиці правового регулювання використання біомедичних технологій (допоміжних репродуктивних технологій, генної інженерії, трансплантації органів і тканин людини, клітинних технологій), а також проблемі виробництва і використання ГМО. ; The article is devoted to the analysis of issues related to the peculiarities of legal regulation of the use of modern biotechnologies in the condition of globalization. Particular attention is paid to the problem of inconsistent approach to the formation of terminology mechanism of the current legislation, regulating the relevant social relations.Special attention is paid to the legal regulation of the use of biomedical technologies (assisted reproductive technologies, genetic engineering, human organ and tissue transplantation, cellular technologies), as well as to the problem of the production and use of GMOs.
У статті досліджуються питання, пов'язані з особливостями правового регулювання використання сучасних біотехнологій в умовах глобалізації, визначаються проблемні аспекти формування термінологічного апарату чинного законодавства, що регулює відповідні суспільні відносини. Окрема увага приділяється проблематиці правового регулювання використання біомедичних технологій (допоміжних репродуктивних технологій, генної інженерії, трансплантації органів і тканин людини, клітинних технологій), а також проблемі виробництва і використання ГМО. ; The article is devoted to the analysis of issues related to the peculiarities of legal regulation of the use of modern biotechnologies in the condition of globalization. Particular attention is paid to the problem of inconsistent approach to the formation of terminology mechanism of the current legislation, regulating the relevant social relations.Special attention is paid to the legal regulation of the use of biomedical technologies (assisted reproductive technologies, genetic engineering, human organ and tissue transplantation, cellular technologies), as well as to the problem of the production and use of GMOs.
Volodymyr Novikov – DSc (Chemistry), Professor, Honored Scientist of Ukraine, Chairman of the Technology of Biologically Active Substances, Pharmacy and Biotechnology Department of Lviv Polytechnic National University. Life credo: "The world is ruled by beauty, kindness and intelligence." Fields of research: searching and development of new drugs of synthetic, biotech and natural origin; recycling of industry waste and military ammunition; environmental protection issues, ecology and biotechnology. Volodymyr Novikov's earthly path broke on October 23, 2020 … The staff of the Technology of Biologically Active Substances, Pharmacy and Biotechnology Department of the Lviv Polytechnic National University ; Володимир Новіков – доктор хімічних наук, професор, заслужений діяч науки України, завідувач кафедри технології біологічно активних речовин, фармації та біотехнології Національного університету "Львівська політехніка". Життєве кредо: «Світом править краса, доброта і розум». Наукові напрямки: пошук та розробка нових препаратів синтетичного, біотехнологічного та природного походження; переробка промислових відходів та військових боєприпасів; проблеми охорони навколишнього середовища, екологія та біотехнології. 23 жовтня 2020 року Володимир Новіков відійшов у Вічність … Колектив кафедри технології біологічно активних речовин, фармації та біотехнології Національного університету "Львівська політехніка"
Volodymyr Novikov – DSc (Chemistry), Professor, Honored Scientist of Ukraine, Chairman of the Technology of Biologically Active Substances, Pharmacy and Biotechnology Department of Lviv Polytechnic National University. Life credo: "The world is ruled by beauty, kindness and intelligence." Fields of research: searching and development of new drugs of synthetic, biotech and natural origin; recycling of industry waste and military ammunition; environmental protection issues, ecology and biotechnology. Volodymyr Novikov's earthly path broke on October 23, 2020 … ; Володимир Новіков – доктор хімічних наук, професор, заслужений діяч науки України, завідувач кафедри технології біологічно активних речовин, фармації та біотехнології Національного університету "Львівська політехніка". Життєве кредо: «Світом править краса, доброта і розум». Наукові напрямки: пошук та розробка нових препаратів синтетичного, біотехнологічного та природного походження; переробка промислових відходів та військових боєприпасів; проблеми охорони навколишнього середовища, екологія та біотехнології. 23 жовтня 2020 року Володимир Новіков відійшов у Вічність …
The main goal is to study the evolutionary prospects of biopolitics as a new direction of scientific research. Biopolitics is an innovative discipline of modern political discourse that offers its vision of the nature of the «political man» and the motives for his behaviour. It is established that the scientific community has not yet developed a clear idea of the priority directions of research of this scientific discipline: some biopolitics see them in solving global environmental problems, others think about the rapid development of biotechnology and genetic engineering. It was proposed four perspective directions of biopolitics, which we would conventionally call «ecological», «conflict», «biotechnological» and «globalization». Each of them opens new horizons for biopolitical analytics and political science in general. So, advocates of the ecological direction insist on the integration of the international community around the issue of conservation of biodiversity. Research in the field of biopolitics will contribute to raising public awareness of the ecosystem crisis and demographic explosion. A person, as part of the overall «biosystem», has to be more respectful of the natural world. Biopolitics present its own view on the ethnic conflicts and the strategy for the prevention of international conflicts. Researchers of ethno-national conflicts talk about their biological foundation at the expense of the innate «mechanism» of recognizing «their» and «strangers», insist on the need to «raise» the international community of ethnic tolerance. Biopolitics who are interested in biotechnology, say that they, in the absence of control by the government, become a potential «threat» for humanity. The fourth direction is intended to analyze the impact of globalization on the state of health of a person, her place in this process. ; Основною метою є дослідження еволюційних перспектив біополітики як нового напрямку наукових досліджень в межах вітчизняної політичної науки. Біополітика – інноваційна дисципліна сучасного політичного дискурсу, яка пропонує своє бачення природи людини політичної і мотивів її поведінки. З'ясовано, що в науковому співтоваристві й досі не вироблено чіткого уявлення про пріоритетні напрямки досліджень цієї наукової дисципліни: одні біополітики бачать їх у вирішенні глобальних екологічних проблем, інші замислюються над стрімким розвитком біотехнологій і генної інженерії. Запропоновано комплексний підхід до цієї проблематики, де до еволюційних перспектив біополітики можна віднести чотири перспективні напрямки, які ми умовно назвали б «екологічний», «конфліктний», «біотехнологічний» та «глобалізаційний». Кожен з них відкриває нові горизонти для біополітичної аналітики і політичної науки в цілому. Так прихильники екологічного напрямку наполягають на інтеграції міжнародної спільноти навколо проблематики збереження біо-розмаїття. Дослідження в сфері біополітики сприятиме збільшенню поінформованості громадськості про кризу екосистеми та демографічний вибух. Дослідники етнонаціональних конфліктів говорять про їх біологічний фундамент за рахунок вродженого «механізму» розпізнавання «своїх» і «чужих», наполягають на необхідності «виховання» світовим співтовариством етнічної толерантності. Біополітики, що цікавляться проблематикою біотехнологій, говорять про те, що вони, за умови відсутності контролю з боку уряду, можуть стати не «панацеєю», а потенційною «загрозою» для людства. Четвертий напрямок покликаний проаналізувати вплив глобалізації на самопочутті людини, її місце в цьому процесі. При цьому аналізуються як нові моделі влади, так і новий формат міжнародних відносин, в центрі яких повинна бути людина, її життя та добробут.
The main goal is to study the evolutionary prospects of biopolitics as a new direction of scientific research. Biopolitics is an innovative discipline of modern political discourse that offers its vision of the nature of the «political man» and the motives for his behaviour. It is established that the scientific community has not yet developed a clear idea of the priority directions of research of this scientific discipline: some biopolitics see them in solving global environmental problems, others think about the rapid development of biotechnology and genetic engineering. It was proposed four perspective directions of biopolitics, which we would conventionally call «ecological», «conflict», «biotechnological» and «globalization». Each of them opens new horizons for biopolitical analytics and political science in general. So, advocates of the ecological direction insist on the integration of the international community around the issue of conservation of biodiversity. Research in the field of biopolitics will contribute to raising public awareness of the ecosystem crisis and demographic explosion. A person, as part of the overall «biosystem», has to be more respectful of the natural world. Biopolitics present its own view on the ethnic conflicts and the strategy for the prevention of international conflicts. Researchers of ethno-national conflicts talk about their biological foundation at the expense of the innate «mechanism» of recognizing «their» and «strangers», insist on the need to «raise» the international community of ethnic tolerance. Biopolitics who are interested in biotechnology, say that they, in the absence of control by the government, become a potential «threat» for humanity. The fourth direction is intended to analyze the impact of globalization on the state of health of a person, her place in this process. ; Основною метою є дослідження еволюційних перспектив біополітики як нового напрямку наукових досліджень в межах вітчизняної політичної науки. Біополітика – інноваційна дисципліна сучасного політичного дискурсу, яка пропонує своє бачення природи людини політичної і мотивів її поведінки. З'ясовано, що в науковому співтоваристві й досі не вироблено чіткого уявлення про пріоритетні напрямки досліджень цієї наукової дисципліни: одні біополітики бачать їх у вирішенні глобальних екологічних проблем, інші замислюються над стрімким розвитком біотехнологій і генної інженерії. Запропоновано комплексний підхід до цієї проблематики, де до еволюційних перспектив біополітики можна віднести чотири перспективні напрямки, які ми умовно назвали б «екологічний», «конфліктний», «біотехнологічний» та «глобалізаційний». Кожен з них відкриває нові горизонти для біополітичної аналітики і політичної науки в цілому. Так прихильники екологічного напрямку наполягають на інтеграції міжнародної спільноти навколо проблематики збереження біо-розмаїття. Дослідження в сфері біополітики сприятиме збільшенню поінформованості громадськості про кризу екосистеми та демографічний вибух. Дослідники етнонаціональних конфліктів говорять про їх біологічний фундамент за рахунок вродженого «механізму» розпізнавання «своїх» і «чужих», наполягають на необхідності «виховання» світовим співтовариством етнічної толерантності. Біополітики, що цікавляться проблематикою біотехнологій, говорять про те, що вони, за умови відсутності контролю з боку уряду, можуть стати не «панацеєю», а потенційною «загрозою» для людства. Четвертий напрямок покликаний проаналізувати вплив глобалізації на самопочутті людини, її місце в цьому процесі. При цьому аналізуються як нові моделі влади, так і новий формат міжнародних відносин, в центрі яких повинна бути людина, її життя та добробут.
The peculiarities of patent protection of biotechnological inventions have been investigated as a factor of transformation of national economic and legal processes. It has been established that the conditions for obtaining of a patent for biotechnological inventions differ from the conditions of patenting in other spheres, since all biotechnology inventions directly or indirectly are the product of nature.It has been determined that the issue of the conformity of such inventions with the patentability conditions is a key issue when providing the intellectual property (IP) rights for biotechnological inventions. The invention in the field of biotechnology meets the requirements of patentability, provided that it is new, has an inventive level and is industrially suitable.It has been substantiated that the same standards of patenting of inventions in the field of biotechnology can not be applied in different legal systems, therefore corresponding decisions should be made on the basis of the national law.It has been established that the increase of applications submitted in Ukraine for biotechnology inventions during 2013—2017 has been ensured due to the inventive activity of foreign applicants. It has been also determined that the absence of special legislative regulation of relations related to biotechnology constrains the development of the biotechnological industry in Ukraine. The key role of the state system of legal protection of IP has been proved, since the introduction of effective IP management mechanisms and integrated support for innovators are one of the main factors of the determination of the possibility of affirmation in the global IP system. ; Исследованы особенности патентной охраны биотехнологических изобретений как фактора трансформации национальных экономико-правовых процессов. Установлено, что условия для получения патента на биотехнологические изобретения отличаются от условий патентования в других сферах, несмотря на то, что все изобретения в области биотехнологии прямо или косвенно являются продуктом природы. Акцентировано на важности четкого разграничения между открытием природного явления и новым объектом интеллектуальной собственности. Охарактеризованы критерии патентования для изобретений в области биотехнологии. Обосновано, что одинаковые стандарты патентования изобретений в области биотехнологии невозможно применять в различных правовых системах, поэтому соответствующие решения должны приниматься, исходя из положений национального права. Установлено, что нормативно-правовое регулирование патентования изобретений в области биотехнологии требует совершенствования с учетом особенностей биотехнологических объектов интеллектуальной собственности. ; Досліджено особливості патентної охорони біотехнологічних винаходів як чинника трансформації національних економіко-правових процесів. Установлено, що умови для отримання патенту на біотехнологічні винаходи відрізняються від умов патентування в інших сферах, зважаючи на те, що усі винаходи в галузі біотехнології прямо або опосередковано є продуктом природи. Акцентовано на важливості чіткого розмежування між відкриттям природного явища і новим об'єктом інтелектуальної власності. Охарактеризовано критерії патентування для винаходів у галузі біотехнології. Обґрунтовано, що однакові стандарти патентування винаходів у галузі біотехнології неможливо застосовувати в різних правових системах, тому відповідні рішення повинні ухвалюватися, виходячи з положень національного права. Установлено, що нормативно-правове регулювання патентування винаходів у галузі біотехнології потребує удосконалення з урахуванням особливостей біотехнологічних об'єктів інтелектуальної власності.
The peculiarities of patent protection of biotechnological inventions have been investigated as a factor of transformation of national economic and legal processes. It has been established that the conditions for obtaining of a patent for biotechnological inventions differ from the conditions of patenting in other spheres, since all biotechnology inventions directly or indirectly are the product of nature.It has been determined that the issue of the conformity of such inventions with the patentability conditions is a key issue when providing the intellectual property (IP) rights for biotechnological inventions. The invention in the field of biotechnology meets the requirements of patentability, provided that it is new, has an inventive level and is industrially suitable.It has been substantiated that the same standards of patenting of inventions in the field of biotechnology can not be applied in different legal systems, therefore corresponding decisions should be made on the basis of the national law.It has been established that the increase of applications submitted in Ukraine for biotechnology inventions during 2013—2017 has been ensured due to the inventive activity of foreign applicants. It has been also determined that the absence of special legislative regulation of relations related to biotechnology constrains the development of the biotechnological industry in Ukraine. The key role of the state system of legal protection of IP has been proved, since the introduction of effective IP management mechanisms and integrated support for innovators are one of the main factors of the determination of the possibility of affirmation in the global IP system. ; Исследованы особенности патентной охраны биотехнологических изобретений как фактора трансформации национальных экономико-правовых процессов. Установлено, что условия для получения патента на биотехнологические изобретения отличаются от условий патентования в других сферах, несмотря на то, что все изобретения в области биотехнологии прямо или косвенно являются продуктом природы. Акцентировано на важности четкого разграничения между открытием природного явления и новым объектом интеллектуальной собственности. Охарактеризованы критерии патентования для изобретений в области биотехнологии. Обосновано, что одинаковые стандарты патентования изобретений в области биотехнологии невозможно применять в различных правовых системах, поэтому соответствующие решения должны приниматься, исходя из положений национального права. Установлено, что нормативно-правовое регулирование патентования изобретений в области биотехнологии требует совершенствования с учетом особенностей биотехнологических объектов интеллектуальной собственности. ; Досліджено особливості патентної охорони біотехнологічних винаходів як чинника трансформації національних економіко-правових процесів. Установлено, що умови для отримання патенту на біотехнологічні винаходи відрізняються від умов патентування в інших сферах, зважаючи на те, що усі винаходи в галузі біотехнології прямо або опосередковано є продуктом природи. Акцентовано на важливості чіткого розмежування між відкриттям природного явища і новим об'єктом інтелектуальної власності. Охарактеризовано критерії патентування для винаходів у галузі біотехнології. Обґрунтовано, що однакові стандарти патентування винаходів у галузі біотехнології неможливо застосовувати в різних правових системах, тому відповідні рішення повинні ухвалюватися, виходячи з положень національного права. Установлено, що нормативно-правове регулювання патентування винаходів у галузі біотехнології потребує удосконалення з урахуванням особливостей біотехнологічних об'єктів інтелектуальної власності.
Theoretical principles of "bioeconomy" determination in the European Union are considered. The main attention is paid for factors which influenced the development of bioeconomy. ; Розглянуто теоретичні засади визначення терміна біоекономіки в Європейському Союзі. Акцентовано увагу на чинниках, які вплинули на розвиток біоекономіки.
This article is devoted to the analysis of features of development of bio-economy in the European Union countries. The importance and necessity of bio-economy sectors developing for stable and inclusive growth for all sectors of European countries economies are defined. The Bio-economy Strategy and its Action plan for bio-economy developing are analyzed. Global challenges which promote the development of bio-economy sectors are defined. Main directions of bio-economy development in the EU countries are highlighted.
Стаття присвячена дослідженню поняття, обсягу та змісту права людини на цілісність особистості, його юридичної природи, сутності та статусу у системі фундаментальних прав людини. На основі аналізу наукової літератури, норм міжнародного і європейського права, визначається місце й роль досліджуваного права у системі сучасних фундаментальних прав людини запропонованої найсучаснішим документом з прав людини Хартією ЄС 2000 р. Проаналізовано значення цього права для правового регулювання сучасних біотехнологій. Зроблено спробу обґрунтувати нову сучасну юридичну концепцію права на цілісність особистості. Подається нове визначення права на цілісність особистості та характеризується зміст, аналізуються принципові елементи цього права та його вплив на сучасне правове регулювання галузі біомедицини та нових біотехнологій. ; This article is devoted to the research of the notion and meaning, content and essence of the right to the integrity of the person, as a fundamental human right, proclaimed in the modern human rights document – The Charter of Fundamental Rights of the European Union 2000. On the basis of scientific literature as well as norms of the International and European Law analysis a research was made over this human right, its genesis in the international and EU Law, its modern understanding in the sphere of new biotechnologies. An attempt was made to formulate the modern conception and interpretation of the human right to the integrity of the person and outline possible trends of further research of the phenomena of this right as a fundamental human right in the sphere of biomedicine and new biotechnologies.
Integration of Ukraine into global economy considering limited traditional resources needs a new vision of development and implementation of organizational and economic basis of development of the national economy in general. Today this problem is urgent because the development of the bioeconomy connected with improvement of competitiveness as industry and agriculture.It was defined that bioeconomy sectors in Ukraine have the great potential of development and profit formimg. Further development of the bioeconomy in Ukraine potentially may become one of the preconditions of successful integration of the country into global and European space.For the investigation we used methods of general scientific cognition. European and Ukrainian possibilities of the bioeconomy development were studied by the method of comparison. By the deduction method there were studied programs and initiatives of the European Commission concerning supporting development of concrete sectors of the bioeconomy and biotechnologies. By the synthesis method there were defined restraining factors of the bioeconomy development in Ukraine and by concretization method it was analyzed legislation base in the sphere of bioeconomy in Ukraine.The program of the European Union «Horizon 2020» with the budget more than 70 bln euro defines the bioeconomy development with the aim of rational use of the natural resources, adaptation to climate changes, providing and supporting food security, activisation of economic growth and improvement of competitiveness level of a country.It was defined that for the perspective development of the bioeconomy in Ukraine it is required to solve these problems: training specialists in the sphere of the bioeconomy; lack of financial resources in the sphere of biotechnologies; weak development of integration between education, science and business; disinterest of the local bodies in development of the bioeconomy sectors; absence of elements of bioeconomy infrastructure; imperfection of mechanisms of commercialization of scientific results and governance by intellectual property; regulation and supporting the bioeconomy development on the national level. ; Інтеграція України у глобальну економіку з урахуванням лімітованості традиційних природніх ресурсів потребує нового бачення розробки та впровадження організаційно-економічного базису розвитку національної економіки в цілому. На сьогоднішній день ця проблема є актуальною, оскільки розвиток економіки пов'язаний із підвищенням рівня конкурентоспроможності як промисловості, так і аграрного сектору.Доведено, що стратегія розвитку біоекономіки в Європі націлена на підтримку інноваційної діяльності та проведення НДДКР із урахуванням пріоритетів секторів біоекономіки. Європейське інноваційне партнерство (ЄІП) відіграватиме в майбутньому ключову роль також, як і Об'єднані програмні ініціативи (ОПІ). Дані ініціативи підтримують формування та використання баз даних та знань, а також стимулюють взаємодію інструментів політики на загальноєвропейському, регіональному та національному рівнях, також пропонують механізми залучення інвестицій у сектори біоекономіки.Обґрунтовано, що концепція розвитку біоекономіки в європейському економічному просторі передбачає розробку, презентацію та затвердження єдиної Стратегії, яка може імплементуватись в усіх країнах ЄС. Також визначено, що для отримання ефекту необхідно використовувати регуляторну фрагментацію, яка буде охоплювати всі сектори біоекономіки.Визначено, що для перспективного розвитку біоекономіки в Україні необхідно вирішити наступні проблемні питання: підготовка фахівців у сфері біоекономіки; недостатнє фінансування розробок у сфері біотехнологій; недостатній розвиток інтеграції між освітою, наукою та бізнесом; незацікавленість органів місцевого самоврядування у розвитку секторів, що належать до біоекономіки; відсутність елементів інфраструктури біоекономіки; недосконалість механізмів комерціалізації наукових розробок та управління інтелектуальною власністю; регулювання та підтримка розвитку біоекономіки на державному рівні.
В сучасних умовах розвитку сільського господарства та сільських територій особливо важливого значення набуває розвиток біоекономіки замкнутого циклу. Подолання сучасних і запобігання ймовірним екологічним кризам неможливі без чіткого розуміння розвитку біоорієнтованої економіки, яка базується на знаннях. Важливими напрямами також мають стати розробка екобіотехнологій, спрямованих на виробництво біогазу та водню з органічних відходів, мікробіологічна деструкція ксенобіотиків, застосування біоіндикації та біотестування в системі екологічного моніторингу. Розвиток біоорієнтованої економіки тісно пов'язаний з формуванням відповідної законодавчої, інституціональної і соціальної структур, на формування яких впливають наукові розробки провідних вчених світу. У статті охарактеризовано сутність поняття біоекономіки, біоекономіки замкнутого циклу. Визначено п'ять напрямів діяльності ФАО щодо сприяння переходу до стійкої біоекономіки замкнутого циклу з метою вдосконалення виробництва, підвищення якості харчування і рівня життя, і поліпшення стану навколишнього середовища. Визначено проблемні питання, які потребують вирішення задля позитивного розвитку біоекономіки замкнутого циклу в Україні. Обґрунтовано рекомендації та організаційно-методичні підходи до розвитку біоекономіки замкнутого циклу в Україні.Ключові слова: біоекономіка, біоорієнтована економіка, біоекономіка замкнутого циклу, інформаційні технології, біотехнології
Introduction. One of the technologies that stimulates the country's innovative development by accelerating the diffusion of innovation is biotechnology. The peculiarity of biotechnology is that they penetrate almost all spheres of life: from agriculture to the social sphere. The experience of developed countries that have made the transition to an innovative economy shows the optimality of clusters for the optimal course of diffusion processes in the biotechnology sector. The use of the cluster approach allows to strengthen the integration of education, science and production, infrastructure elements and will intensify innovation activities in the regions. Cluster policy must be an integral part of government innovation policy. Facilitating the formation of clusters does not require direct financial support from the state, but the creation of tax benefits, reduction of bureaucratic barriers through the participation of government agencies in these structures and the formation of government guarantees will be a significant impetus for their development.The purpose of the article is to determine the organizational and economic factors of development of biotechnology clusters.Results. Organizational and economic factors of biotechnology clusters based on the principles of selforganization, complementarity and interdependence, flexibility, synergy, balance and include managerial, educational-scientific, production-cooperative, financial, information and supply-marketing interaction with in order to achieve a synergy effect on the effectiveness of production and research activities, expanding sources of funding for innovative development of biotechnology companies. The expediency of the company's participation in biotechnology clusters, which provide for assessing the effect not only in terms of costs and benefits, but also taking into account the growing flexibility of participating companies on economic parameters due to network resources, social and environmental effects. It is determined that the process of ...
Introduction. The necessity and essence of state regulation of the biotechnology market at the national and international levels are substantiated. The factors that determine the need to strengthen the role of state regulation of the biotechnology sector have been identified. The factors influencing the efficiency of the system of state regulation of biotechnologies are outlined. Methods and tools of the system of state regulation of biotechnologies are classified. The purpose of the article is to substantiate the necessity and determine the features of state regulation of the biotechnology market. Results. State regulation of the biotechnology market is a set of forms and methods of regulation aimed at maintaining and developing the biotechnology sector. The functions of the state are revealed through the normative-legal, planning function, organizational, stimulating, controlling and analytical. It is determined that in order to regulate and stimulate the development of the biotechnology sector, the state should combine methods of direct and indirect regulation. A separate area of state support should be the formation of conditions for the development of the national market of biotechnology and the formation of conditions for its gradual integration into the world. The supporting role of the state should relate to supply, demand and market infrastructure. Measures to form and develop the biotechnology market should be integrated into comprehensive government programs for the development of individual biotechnology industries and the overall strategy for the development of the country's biotechnology sector. Originality. It was received further development of the rationale for the effectiveness of the mechanism of state support of the biotechnology sector, based on a program-targeted approach. It is shown that the role of the state in the development of biotechnology is key and it should combine effective planning, creating a motivational system for businesses, coordinator of activities both nationally and ...
