Suchergebnisse

The author has scrupulously viewed the early period of I. Franko's publishing activities in the 1870s – 1880s against the social and political background of that time. He demonstrates the formation of outlook of the famous writer, scholar, publisher, his bibliological and publishing principles, the initiation of a radical trend in Ukrainian journalism and book publishing, legal and illegal forms of I. Franko's publishing activities. Key words: Ivan Franko, publishing activity, bibliology, Halychyna. ; Засадничо розглянуто початковий період видавничої діяльності І. Франка 70–80-х років ХІХ ст. на суспільно-політичному тлі того часу. Показано формування світогляду видатного письменника, ученого, ви-давця, його книгознавчі та видавничі засади, зародження радикальної течії в українській журналістиці та книговиданні, легальні та нелегальні форми видавничої діяльності І. Франка. Ключові слова: Іван Франко, видавнича діяльність, книгознавство, Галичина.

Journalistic, editorial and publishing activities of Alexander Alexandrovich Rusova, the famous Ukrainian scientist, ethnographer, folklorist and public figure, have been analyzed on the basis of research of a large number of sources, including little-known archival documents. His participation in the publishing of such periodicals as «Kiev Telegraph», «Work», «Kievan antiquity», «Hutorаnyn», «Ukrainian vesnik», «Country» has been considered. And also the role of A.Rusov in education of Ukrainian people and his contribution to the social and political life of Ukraine has been pointed out. ; На основі дослідження значної кількості джерел, включаючи маловідомі архівні документи, розглядається журналістська, редакторська та видавнича діяльність відомого вченого, етнографа, фольклориста, громадського діяча Олександра Олександровича Русова. Аналізується його участь у виданні таких часописів як: «Киевский телеграф», «Труд», «Киевская старина», «Хуторянин», «Украинский весник», «Страна». А також висвітлюється роль О.Русова у справі просвіти українського народу та його внесок у громадсько-політичне та суспільне життя України.

The information about the activities of the Great Ukrainian Hrushevsky in the revival of the Ukrainian nation has been presented. The stages of his career as a historian, writer, politician, publisher, who all his creative life worked tirelessly for the development of Ukrainian national science, culture, courageously overcoming numerous obstacles, have been traced. The material about the authoritative edition introduced by him, which reached the European level, has been contained. Attention is paid to the activities of the Scientific Society of Taras Shevchenko (Shevchenko Scientific Society), which he headed. The invaluable role of Hrushevsky as the editor of «Notes of Shevchenko Scientific Society» has been noted. Among the employees of this publication the names of famous Ukrainian people have been called. The basic works by Hrushevsky, which became the creative laboratory of Ukrainian researchers and are very relevant today, have been cited. ; Подаються сведения о деятельности Великого Украинца М. Грушевского в возрождеии украинской нации. Прослежено этапы его творческого пути как историка, литератора, политика, издателя, который всю свою творческую жизнь неустанно трудился для развития украинской национальной науки, культуры, мужественно преодолевая многочисленные преграды. Содержится материал об основанных им авторитетных изданиях, которые достигли европейского уровня. Уделено внимание деятельности научного общества имени Т. Шевченка (НОШ), которое он возглавлял. Отмечена неоценимая роль Гушевского-редактора «Записок НОШ». Среди сотрудников этого издания названы имена известных украинцев. Приведены основные труды М. Грушевского, которые стали творческой лабораторией украинских исследователей и очень актуальны сегодня. ; Подано відомості про діяльність Великого українця М. Грушевського у відродженні української нації. Простежено етапи його творчого шляху як історика, літератора, політика, видавця, який все своє творче життя невтомно працював для розвитку української національної науки, культури, мужньо ...

The information about the activities of the Great Ukrainian Hrushevsky in the revival of the Ukrainian nation has been presented. The stages of his career as a historian, writer, politician, publisher, who all his creative life worked tirelessly for the development of Ukrainian national science, culture, courageously overcoming numerous obstacles, have been traced. The material about the authoritative edition introduced by him, which reached the European level, has been contained. Attention is paid to the activities of the Scientific Society of Taras Shevchenko (Shevchenko Scientific Society), which he headed. The invaluable role of Hrushevsky as the editor of «Notes of Shevchenko Scientific Society» has been noted. Among the employees of this publication the names of famous Ukrainian people have been called. The basic works by Hrushevsky, which became the creative laboratory of Ukrainian researchers and are very relevant today, have been cited. ; Подаються сведения о деятельности Великого Украинца М. Грушевского в возрождеии украинской нации. Прослежено этапы его творческого пути как историка, литератора, политика, издателя, который всю свою творческую жизнь неустанно трудился для развития украинской национальной науки, культуры, мужественно преодолевая многочисленные преграды. Содержится материал об основанных им авторитетных изданиях, которые достигли европейского уровня. Уделено внимание деятельности научного общества имени Т. Шевченка (НОШ), которое он возглавлял. Отмечена неоценимая роль Гушевского-редактора «Записок НОШ». Среди сотрудников этого издания названы имена известных украинцев. Приведены основные труды М. Грушевского, которые стали творческой лабораторией украинских исследователей и очень актуальны сегодня. ; Подано відомості про діяльність Великого українця М. Грушевського у відродженні української нації. Простежено етапи його творчого шляху як історика, літератора, політика, видавця, який все своє творче життя невтомно працював для розвитку української національної науки, культури, мужньо долаючи численні перепони. Міститься матеріал про започатковані ним авторитетні видання, які досягли європейського рівня. Приділено увагу діяльності Наукового Товариства імені Т. Шевченка (НТШ), яке він очолював. Зазначено неоціненну роль Грушевського-редактора «Записок НТШ». Серед співробітників цього видання названо імена відомих українців. Наведено основні труди М. Грушевського, які стали творчою лабораторією українських дослідників та є дуже актуальні й сьогодні.

The information about the activities of the Great Ukrainian Hrushevsky in the revival of the Ukrainian nation has been presented. The stages of his career as a historian, writer, politician, publisher, who all his creative life worked tirelessly for the development of Ukrainian national science, culture, courageously overcoming numerous obstacles, have been traced. The material about the authoritative edition introduced by him, which reached the European level, has been contained. Attention is paid to the activities of the Scientific Society of Taras Shevchenko (Shevchenko Scientific Society), which he headed. The invaluable role of Hrushevsky as the editor of «Notes of Shevchenko Scientific Society» has been noted. Among the employees of this publication the names of famous Ukrainian people have been called. The basic works by Hrushevsky, which became the creative laboratory of Ukrainian researchers and are very relevant today, have been cited. ; Подаються сведения о деятельности Великого Украинца М. Грушевского в возрождеии украинской нации. Прослежено этапы его творческого пути как историка, литератора, политика, издателя, который всю свою творческую жизнь неустанно трудился для развития украинской национальной науки, культуры, мужественно преодолевая многочисленные преграды. Содержится материал об основанных им авторитетных изданиях, которые достигли европейского уровня. Уделено внимание деятельности научного общества имени Т. Шевченка (НОШ), которое он возглавлял. Отмечена неоценимая роль Гушевского-редактора «Записок НОШ». Среди сотрудников этого издания названы имена известных украинцев. Приведены основные труды М. Грушевского, которые стали творческой лабораторией украинских исследователей и очень актуальны сегодня. ; Подано відомості про діяльність Великого українця М. Грушевського у відродженні української нації. Простежено етапи його творчого шляху як історика, літератора, політика, видавця, який все своє творче життя невтомно працював для розвитку української національної науки, культури, мужньо долаючи численні перепони. Міститься матеріал про започатковані ним авторитетні видання, які досягли європейського рівня. Приділено увагу діяльності Наукового Товариства імені Т. Шевченка (НТШ), яке він очолював. Зазначено неоціненну роль Грушевського-редактора «Записок НТШ». Серед співробітників цього видання названо імена відомих українців. Наведено основні труди М. Грушевського, які стали творчою лабораторією українських дослідників та є дуже актуальні й сьогодні.

The article is based on the author's research of documents and materials of the UYA Board, conducted during his scholarly internship in the UK. The materials belong to the library of the Association of Ukrainians in Great Britain in London and the archives which exclusively store complete files of such periodicals as Holos Molodi, Avanhard, Ukrainska Dumka, and Vyzvolnyi Shliakh, which were also studied.In the ongoing scientific debate over the assumption whether the Ukrainian Youth Association was a project of the Soviet secret services formed to identify and eliminate the nationally conscious part of the Ukrainian society in the 1920s and early 1930s, or the hypothesis that it was backed up by real organizers and cases, the author belongs to the group of researchers that share the second point of view.Modus operandi of this organization was as follows: it was founded in Kyiv on the basis of the First Shevchenko Kyiv Labor School in late 1925 as an alternative to the Moscow organization of the Communist Komsomol. Mykola Pavlushkov became the founder and first head of UYA. In 1929, UYA was exposed by the punitive Soviet authorities as an "underground counterrevolutionary organization". In 1946, the organization resumed its activity in Germany, in the camps of American-funded forced refugees from Eastern Europe. The first volume of the organization's main publication was released in Munich in December 1946. In December 1949, Holos Molodi magazine was founded in London. The active book publishing movement of this organization begins there.The author's attention is focused on the analysis of printed materials produced by this organization and not fully available today in Ukraine. They include a number of small-print cyclic publications issued in Munich and London, as well as Avanhard and Holos Molodi monthlies, and the thematic page of the UK regional branch of UYA in the London newspaper Ukrainska Dumka. According to the thematic principle, the following main subjects of the publications are analyzed: propaganda of the ideas of belligerent Ukraine in the non-Bolshevik democratic world; protection and continuation of the Ukrainian Insurgent Army's deeds and those of fallen heroes of Ukrainian national liberation struggles of all times; assimilation of foreign experience in all spheres of life and state-building for its further use in Ukraine liberated from Bolsheviks. ; Стаття написана на основі проведеного автором під час наукового стажування у Великій Британії дослідження документів і матеріалів Крайової управи СУМ, що зберігаються в архіві та бібліотеці Союзу Українців у Великій Британії в Лондоні. Також вивчені всі підшивки періодичних видань «Голос Молоді», «Авангард», «Українська Думка» та «Визвольний Шлях», повні комплекти яких наявні лише в цьому архіві. У науковій дискусії, яка й досі не затихає, з приводу того, чи Спілка Української Молоді була проектом радянських спецслужб із метою виявлення і ліквідації національно свідомої частини українського суспільства у 20-х – на початку 30-х років ХХ ст., чи за нею стояли реальні організатори і реальні справи, автор відноситься до числа дослідників, що поділяють другу точку зору. Схема життєдіяльності цієї організації була такою: заснована в Києві на базі Першої Київської трудової школи ім. Шевченка наприкінці 1925 року як альтернатива московській організації комуністичного комсомолу. Засновником і першим очільником СУМу став Микола Павлушков. 1929 року СУМ як «підпільна контрреволюційна організація» була викрита каральними органами радянської влади. 1946 року СУМ відновилася в Німеччині, в таборах фінансованих Америкою вимушених збігців із Східної Європи. Перше число головного друкованого органу організації вийшло в Мюнхені у грудні 1946 року. У грудні 1949 року у Лондоні засновується журнал «Голос Молоді». Там починається активний книговидавничий рух цієї організації.Увага автора зосереджена на аналізі друкованих матеріалів, які продукувала ця організація і які в повному обсязі недоступні сьогодні в Україні. Йдеться про низку циклостильових видань засобами малої поліграфії, що виходили в Мюнхені та Лондоні, а також місячники «Авангард», «Голос Молоді» та тематичну сторінку крайового осередку СУБ у Великій Британії на сторінках лондонської газети «Українська Думка». Проаналізовані за тематичним принципом такі головні теми публікацій: пропаганда в позабільшовицькому демократичному світі ідей воюючої України; захист і продовження справи УПА, полеглих героїв національно-визвольних змагань українців усіх часів; засвоєння в чужинців їхнього досвіду праці в усіх галузях життя і державного будівництва з тим, щоб потім використати його у визволеній від більшовиків Україні.

The article is based on the author's research of documents and materials of the UYA Board, conducted during his scholarly internship in the UK. The materials belong to the library of the Association of Ukrainians in Great Britain in London and the archives which exclusively store complete files of such periodicals as Holos Molodi, Avanhard, Ukrainska Dumka, and Vyzvolnyi Shliakh, which were also studied.In the ongoing scientific debate over the assumption whether the Ukrainian Youth Association was a project of the Soviet secret services formed to identify and eliminate the nationally conscious part of the Ukrainian society in the 1920s and early 1930s, or the hypothesis that it was backed up by real organizers and cases, the author belongs to the group of researchers that share the second point of view.Modus operandi of this organization was as follows: it was founded in Kyiv on the basis of the First Shevchenko Kyiv Labor School in late 1925 as an alternative to the Moscow organization of the Communist Komsomol. Mykola Pavlushkov became the founder and first head of UYA. In 1929, UYA was exposed by the punitive Soviet authorities as an "underground counterrevolutionary organization". In 1946, the organization resumed its activity in Germany, in the camps of American-funded forced refugees from Eastern Europe. The first volume of the organization's main publication was released in Munich in December 1946. In December 1949, Holos Molodi magazine was founded in London. The active book publishing movement of this organization begins there.The author's attention is focused on the analysis of printed materials produced by this organization and not fully available today in Ukraine. They include a number of small-print cyclic publications issued in Munich and London, as well as Avanhard and Holos Molodi monthlies, and the thematic page of the UK regional branch of UYA in the London newspaper Ukrainska Dumka. According to the thematic principle, the following main subjects of the publications are analyzed: propaganda of the ideas of belligerent Ukraine in the non-Bolshevik democratic world; protection and continuation of the Ukrainian Insurgent Army's deeds and those of fallen heroes of Ukrainian national liberation struggles of all times; assimilation of foreign experience in all spheres of life and state-building for its further use in Ukraine liberated from Bolsheviks. ; Стаття написана на основі проведеного автором під час наукового стажування у Великій Британії дослідження документів і матеріалів Крайової управи СУМ, що зберігаються в архіві та бібліотеці Союзу Українців у Великій Британії в Лондоні. Також вивчені всі підшивки періодичних видань «Голос Молоді», «Авангард», «Українська Думка» та «Визвольний Шлях», повні комплекти яких наявні лише в цьому архіві. У науковій дискусії, яка й досі не затихає, з приводу того, чи Спілка Української Молоді була проектом радянських спецслужб із метою виявлення і ліквідації національно свідомої частини українського суспільства у 20-х – на початку 30-х років ХХ ст., чи за нею стояли реальні організатори і реальні справи, автор відноситься до числа дослідників, що поділяють другу точку зору. Схема життєдіяльності цієї організації була такою: заснована в Києві на базі Першої Київської трудової школи ім. Шевченка наприкінці 1925 року як альтернатива московській організації комуністичного комсомолу. Засновником і першим очільником СУМу став Микола Павлушков. 1929 року СУМ як «підпільна контрреволюційна організація» була викрита каральними органами радянської влади. 1946 року СУМ відновилася в Німеччині, в таборах фінансованих Америкою вимушених збігців із Східної Європи. Перше число головного друкованого органу організації вийшло в Мюнхені у грудні 1946 року. У грудні 1949 року у Лондоні засновується журнал «Голос Молоді». Там починається активний книговидавничий рух цієї організації.Увага автора зосереджена на аналізі друкованих матеріалів, які продукувала ця організація і які в повному обсязі недоступні сьогодні в Україні. Йдеться про низку циклостильових видань засобами малої поліграфії, що виходили в Мюнхені та Лондоні, а також місячники «Авангард», «Голос Молоді» та тематичну сторінку крайового осередку СУБ у Великій Британії на сторінках лондонської газети «Українська Думка». Проаналізовані за тематичним принципом такі головні теми публікацій: пропаганда в позабільшовицькому демократичному світі ідей воюючої України; захист і продовження справи УПА, полеглих героїв національно-визвольних змагань українців усіх часів; засвоєння в чужинців їхнього досвіду праці в усіх галузях життя і державного будівництва з тим, щоб потім використати його у визволеній від більшовиків Україні.

The article highlights" Zakopane period" of life of the famous Ukrainianhistorian, publisher and cooperator Vasil Domanytsky. The government of the Russian empire decreed to deport V. Domanytsky in the Vologda province through his active public position and cooperative activity. He appealed to Ministry of internal affairs with a request to replace administrative reference in the Vologda province departure for a border on sanatorium treatment, as he is a patient with a white plague. During 1907-1909 he was treated for tuberculosis in the Polish resort town. A scientist conducted active public-political and in a civilized mannerelucidative activity to my surprise, that is why forced to treat oneself abroad. V. Domanytsky for period of stay in Buried had time fruitfully to do some work above the publishing and scientific projects that were actual and necessary to the of that time Ukrainian people The study of "Zakopane period" of his activity allows to recreate his cooperation with many famous Ukrainian scientists and cultural leaders of the late XIX - early XX century, including Viacheslav Lypynsky, Dmytro Dontsov, Bohdan Lepky and many others. He joined round itself the figures interested in a collaboration that visited a resort small town of Western Galychina. ; W artykule opisany jest okres życia słynnego ukraińskiego historyka,wydawcy ta współpracownika W. M. Domanickiego w Zakopanem, gdzie w latach 1907-1909 leczył się z gruźlicy. Badanie okresy aktywności w Zakopanem pozwala odtworzyć jego współpracę z wieloma wybitnymi postaciami świata ukraińskiej kultury i nauki z końca XIX - początku XX wieku to jest: W. Lipinski, D. Doncow, B. Lepki i wielu innych. ; У статті висвітлений період життя відомого українського історика,видавця та кооператора Василя Миколайовича Доманицького у Закопаному. Впродовж 1907–1909 рр. діяч перебував на лікуванні від туберкульозу у польському курортному містечку. Вивчення «закопанського» періоду діяльності вченого дозволяє відтворити його співпрацю з багатьма відомими діячами української науки і культури кінця ХІХ – початку ХХ ст., зокрема з В'ячеславом Липинським, Дмитром Донцовим, Богданом Лепким та багатьма іншими.

Publishing activities of theaters in the 1920s and 1930s have not been properly studied yet by theater experts and bibliologist. Hence an object of this research is the publishing activities of Kharkiv Russian Drama State Theater while the article's subject are books and booklets published by the theater and now being kept in various libraries of Kharkiv. The purpose of this article is to characterize typology, subject area, and graphic design of the theater's publications. The theater, apart from its own stage productions, was expected to provide methodological assistance to amateur theater groups, to maintain contacts with various strata of theater-goers, and train young actors and other professionals. All these activities were reflected on many publications: advertising and informational, popular scientific, analytical, methodological. Advertising booklets were regularly published for the theater guest performances in other cities of USSR. Stage productions of the most significant classical plays (N. Gogol's Inspector-General or The Cherry Orchard by A. Chekhov) were preceded with scholarly and popular scientific publications whose purpose was to prepare the audience to the adequate perception of the play in question. The book Creational Activities in a Theater published in 1937 was devoted to problems of studying the heritage of the prominent theatrical figures of the past as well as their methods of bringing up new generation of actors. Collection of articles 'The Spring Sowing' (1934) is as a bright example of guiding amateur theaters. Towards the end of the analyzed period, on the eve of WWII, the government funding of theaters was partly cut, and Kharkiv Theater had to limit its publications with advertising booklets and performance programs. Still, the surviving items of the theater's publications allow us to come to the conclusion that its publishing activities, though interrupted by the war, used to be diverse and very interesting. Nowadays, they are an important source of studying the history of theaters in Kharkiv. ; В статье рассмотрена деятельность Харьковского государственного театрарусской драмы первого периода его существования (1933-1941), связанная свыпуском печатной продукции рекламного, научного и методического харак-тера. Автор анализирует виды этой продукции (буклеты, программы, книги),их содержание, художественное оформление и читательское предназначение,показывает, как работа издательства театра была связана с его творческой иобщественной деятельностью. ; У статті розглянуто діяльність Харківського державного театру російської драми першого періоду його існування (1933-1941 рр.), пов'язана з випуском друкованої продукції рекламного, наукового та методичного характеру. Автор аналізує види цієї продукції (буклети, програми, книги), їхній зміст, художнє оформлення й читацьке призначення, показує, як праця видавництва театру була пов'язана з його творчою та суспільною діяльністю.

Автор цієї публікації – доктор філософії (2001) та доктор історії (2013), віце-президент Південно-Східного наукового інституту в Перемишлі (Польща) Олександр Колянчук. Народжений на Холмщині, внаслідок українців у рамках операції «Вісла» опинився на півночі Польщі, де й розпочав трудовий шлях освітянина та вченого-дослідника. Багато років був редактором українськомовних радіопередач в Ольштині. Активно співробітничав із редакціями українськомовних газет та журналів, які виходили в Польщі.Значну частину свого життя доктор Колянчук присвятив поверненню історичної пам'яті про борців за волю України, чий життєвий шлях завершився на території Польщі. Про персоналії полеглих за воскресіння України, місця їх життя, діяльності та поховань на чужині написав і видав низку відомих на Заході книжок. Серед них: польською мовою: «Umarli, aby zmartwychwstala Ukraina», «Ukraincy emigranci polityczni w zyciu naukowym, kulturnym, spolecznym I gospodarczym w Drugiej Rzeczypospolitej», українською мовою – «Генералітет Українських визвольних змагань: Біограми генералів та адміралів», «Українська військова еміграція в Польщі 1920–1939 років», «Увічнення нескорених: Українські військові меморіали 20–30-х років ХХ ст. в Польщі», «Незабутні могили» та інші.У цих та інших у поле обсервації автора потрапили і пресова та видавнича діяль­ність української еміграції в Польщі.Ще до підписання у квітні 1920 р. польсько-українського договору про спільну боротьбу проти більшовицької Росії, яка загрожувала незалежності і Польщі, і України, у Варшаві діяла українська дипломатична місія та її військова секція. Під її егідою у столиці Польщі виходило періодичне видання «Син України», редактором якого був письменник і поет Микола Вороний.Оскільки до перебування численної групи українських утікачів влада у Польщі ставилися як до тимчасового стану, вже з кінця 1920 року в Тарнові розпочали діяльність еміграційні структури уряду УНР. На початку 1921 рр. в усіх таборах для інтернованих діяли цивільні та військові освітні заклади, художні ансамблі, видавали­ся 66 періодичних видань.Загалом упродовж 1920–1922 років лише у Варшаві виходило друком понад 20 українських видань. ; The author of this publication is Oleksandr Kolianchuk, Doctor of Philosophy (2001) and Doctor of History (2013), Vice-President of the South-Eastern Scientific Institute in Przemyśl (Poland). Born in the Chełm Land, as a result of the «Vistula» operation, he moved to northern Poland, where he began his career as an educator and research scientist. For many years he was the editor of Ukrainian-language radio programs in Olsztyn. He actively collaborated with the editorial boards of Ukrainian-language newspapers and magazines published in Poland.Dr. Kolianchuk devoted a significant part of his life to return to the historical memory of the fighters for the freedom of Ukraine, whose life ended in Poland. He wrote and published a number of well-known books in the West about the personalities of those who died forUkraine's resurrection, their places of living, activities and burials abroad. Among them: in Polish: «Umarli, aby zmartwychwstala Ukraina», «Ukraincy emigranci polityczni w zyciu naukowym, kulturnym, spolecznym I gospodarczym w Drugiej Rzeczypospolitej», in Ukrainian – «Generality of the Ukrainian Liberation Struggle: Generals and Admirals Biographies», «Ukrainian Military Emigration in Poland 1920–1939», «Perpetuation of the Unconquered: «Ukrainian War Memorials '20-'30s of the 20th century in Poland»,«Unforgotten graves «and others.In these and other publications, the author's field of observation included the press and publishing activities of Ukrainian immigrants in Poland.Even before the signing in April 1920 of the Polish-Ukrainian agreement on the joint struggle against Bolshevik Russia, which threatened the independence of both Poland and Ukraine, there was a Ukrainian diplomatic mission and its military section in Warsaw. Under its auspices, in the Polish capital was published the periodical «Son of Ukraine», edited by the writer and poet Mykola Voronyi.As the authorities treated the stay of a large group of Ukrainian refugees in Poland as a temporary state, the emigration structures of the UPR government began operating in Tarnów at the end of 1920. at the beginning of 1921, civilian and military educational institutions, art ensembles, and 66 periodicals operated in all internment camps.In total, during 1920–1922, more than 20 Ukrainian publications were published in only Warsaw.

Автор цієї публікації – доктор філософії (2001) та доктор історії (2013), віце-президент Південно-Східного наукового інституту в Перемишлі (Польща) Олександр Колянчук. Народжений на Холмщині, внаслідок українців у рамках операції «Вісла» опинився на півночі Польщі, де й розпочав трудовий шлях освітянина та вченого-дослідника. Багато років був редактором українськомовних радіопередач в Ольштині. Активно співробітничав із редакціями українськомовних газет та журналів, які виходили в Польщі.Значну частину свого життя доктор Колянчук присвятив поверненню історичної пам'яті про борців за волю України, чий життєвий шлях завершився на території Польщі. Про персоналії полеглих за воскресіння України, місця їх життя, діяльності та поховань на чужині написав і видав низку відомих на Заході книжок. Серед них: польською мовою: «Umarli, aby zmartwychwstala Ukraina», «Ukraincy emigranci polityczni w zyciu naukowym, kulturnym, spolecznym I gospodarczym w Drugiej Rzeczypospolitej», українською мовою – «Генералітет Українських визвольних змагань: Біограми генералів та адміралів», «Українська військова еміграція в Польщі 1920–1939 років», «Увічнення нескорених: Українські військові меморіали 20–30-х років ХХ ст. в Польщі», «Незабутні могили» та інші.У цих та інших у поле обсервації автора потрапили і пресова та видавнича діяль­ність української еміграції в Польщі.Ще до підписання у квітні 1920 р. польсько-українського договору про спільну боротьбу проти більшовицької Росії, яка загрожувала незалежності і Польщі, і України, у Варшаві діяла українська дипломатична місія та її військова секція. Під її егідою у столиці Польщі виходило періодичне видання «Син України», редактором якого був письменник і поет Микола Вороний.Оскільки до перебування численної групи українських утікачів влада у Польщі ставилися як до тимчасового стану, вже з кінця 1920 року в Тарнові розпочали діяльність еміграційні структури уряду УНР. На початку 1921 рр. в усіх таборах для інтернованих діяли цивільні та військові освітні заклади, художні ансамблі, видавали­ся 66 періодичних видань.Загалом упродовж 1920–1922 років лише у Варшаві виходило друком понад 20 українських видань. ; The author of this publication is Oleksandr Kolianchuk, Doctor of Philosophy (2001) and Doctor of History (2013), Vice-President of the South-Eastern Scientific Institute in Przemyśl (Poland). Born in the Chełm Land, as a result of the «Vistula» operation, he moved to northern Poland, where he began his career as an educator and research scientist. For many years he was the editor of Ukrainian-language radio programs in Olsztyn. He actively collaborated with the editorial boards of Ukrainian-language newspapers and magazines published in Poland.Dr. Kolianchuk devoted a significant part of his life to return to the historical memory of the fighters for the freedom of Ukraine, whose life ended in Poland. He wrote and published a number of well-known books in the West about the personalities of those who died forUkraine's resurrection, their places of living, activities and burials abroad. Among them: in Polish: «Umarli, aby zmartwychwstala Ukraina», «Ukraincy emigranci polityczni w zyciu naukowym, kulturnym, spolecznym I gospodarczym w Drugiej Rzeczypospolitej», in Ukrainian – «Generality of the Ukrainian Liberation Struggle: Generals and Admirals Biographies», «Ukrainian Military Emigration in Poland 1920–1939», «Perpetuation of the Unconquered: «Ukrainian War Memorials '20-'30s of the 20th century in Poland»,«Unforgotten graves «and others.In these and other publications, the author's field of observation included the press and publishing activities of Ukrainian immigrants in Poland.Even before the signing in April 1920 of the Polish-Ukrainian agreement on the joint struggle against Bolshevik Russia, which threatened the independence of both Poland and Ukraine, there was a Ukrainian diplomatic mission and its military section in Warsaw. Under its auspices, in the Polish capital was published the periodical «Son of Ukraine», edited by the writer and poet Mykola Voronyi.As the authorities treated the stay of a large group of Ukrainian refugees in Poland as a temporary state, the emigration structures of the UPR government began operating in Tarnów at the end of 1920. at the beginning of 1921, civilian and military educational institutions, art ensembles, and 66 periodicals operated in all internment camps.In total, during 1920–1922, more than 20 Ukrainian publications were published in only Warsaw.

The author of this publication is Oleksandr Kolianchuk, Doctor of Philosophy (2001) and Doctor of History (2013), Vice-President of the South-Eastern Scientific Institute in Przemyśl (Poland). Born in the Chełm Land, as a result of the «Vistula» operation, he moved to northern Poland, where he began his career as an educator and research scientist. For many years he was the editor of Ukrainian-language radio programs in Olsztyn. He actively collaborated with the editorial boards of Ukrainian-language newspapers and magazines published in Poland.Dr. Kolianchuk devoted a significant part of his life to return to the historical memory of the fighters for the freedom of Ukraine, whose life ended in Poland. He wrote and published a number of well-known books in the West about the personalities of those who died forUkraine's resurrection, their places of living, activities and burials abroad. Among them: in Polish: «Umarli, aby zmartwychwstala Ukraina», «Ukraincy emigranci polityczni w zyciu naukowym, kulturnym, spolecznym I gospodarczym w Drugiej Rzeczypospolitej», in Ukrainian – «Generality of the Ukrainian Liberation Struggle: Generals and Admirals Biographies», «Ukrainian Military Emigration in Poland 1920–1939», «Perpetuation of the Unconquered: «Ukrainian War Memorials '20-'30s of the 20th century in Poland»,«Unforgotten graves «and others.In these and other publications, the author's field of observation included the press and publishing activities of Ukrainian immigrants in Poland.Even before the signing in April 1920 of the Polish-Ukrainian agreement on the joint struggle against Bolshevik Russia, which threatened the independence of both Poland and Ukraine, there was a Ukrainian diplomatic mission and its military section in Warsaw. Under its auspices, in the Polish capital was published the periodical «Son of Ukraine», edited by the writer and poet Mykola Voronyi.As the authorities treated the stay of a large group of Ukrainian refugees in Poland as a temporary state, the emigration structures of the UPR government began operating in Tarnów at the end of 1920. at the beginning of 1921, civilian and military educational institutions, art ensembles, and 66 periodicals operated in all internment camps.In total, during 1920–1922, more than 20 Ukrainian publications were published in only Warsaw. ; Автор цієї публікації – доктор філософії (2001) та доктор історії (2013), віце-президент Південно-Східного наукового інституту в Перемишлі (Польща) Олександр Колянчук. Народжений на Холмщині, внаслідок українців у рамках операції «Вісла» опинився на півночі Польщі, де й розпочав трудовий шлях освітянина та вченого-дослідника. Багато років був редактором українськомовних радіопередач в Ольштині. Активно співробітничав із редакціями українськомовних газет та журналів, які виходили в Польщі.Значну частину свого життя доктор Колянчук присвятив поверненню історичної пам'яті про борців за волю України, чий життєвий шлях завершився на території Польщі. Про персоналії полеглих за воскресіння України, місця їх життя, діяльності та поховань на чужині написав і видав низку відомих на Заході книжок. Серед них: польською мовою: «Umarli, aby zmartwychwstala Ukraina», «Ukraincy emigranci polityczni w zyciu naukowym, kulturnym, spolecznym I gospodarczym w Drugiej Rzeczypospolitej», українською мовою – «Генералітет Українських визвольних змагань: Біограми генералів та адміралів», «Українська військова еміграція в Польщі 1920–1939 років», «Увічнення нескорених: Українські військові меморіали 20–30-х років ХХ ст. в Польщі», «Незабутні могили» та інші.У цих та інших у поле обсервації автора потрапили і пресова та видавнича діяль­ність української еміграції в Польщі.Ще до підписання у квітні 1920 р. польсько-українського договору про спільну боротьбу проти більшовицької Росії, яка загрожувала незалежності і Польщі, і України, у Варшаві діяла українська дипломатична місія та її військова секція. Під її егідою у столиці Польщі виходило періодичне видання «Син України», редактором якого був письменник і поет Микола Вороний.Оскільки до перебування численної групи українських утікачів влада у Польщі ставилися як до тимчасового стану, вже з кінця 1920 року в Тарнові розпочали діяльність еміграційні структури уряду УНР. На початку 1921 рр. в усіх таборах для інтернованих діяли цивільні та військові освітні заклади, художні ансамблі, видавали­ся 66 періодичних видань.Загалом упродовж 1920–1922 років лише у Варшаві виходило друком понад 20 українських видань.

У статті проаналізовано та вивчено видавнича діяльність Миколаївської крайової (обласної) організації НРУ, починаючи з 1989 року, тобто з моменту її створення в регіоні, до парламентських виборів 1998 року. Також здійснено загальний огляд видавничої справи, встановлено рівень впливу рухівської преси на громадську думку Миколаївського регіону, що досліджується внесок видавничої діяльності в державне, культурне та духовне відродження краю. ; В статье проанализирована и изучена издательская деятельность Николаевской краевой (областной) организации НРУ, начиная с 1989 года, то есть с момента создания ее в регионе, к парламентским выборам 1998 года. Также осуществлен общий обзор издательского дела, установлен уровень влияния руховской прессы на общественное мнение Николаевского региона, исследуется вклад издательской деятельности в государственное, культурное и духовное возрождение края. ; The article deals with the publishing activity of Mykolaiv regional organization of NRU since 1989, that is from the moment of its creation in the region, to parliamentary elections of 1998. Also, the general review of the publishing business is carried out, the level of influence of the Rukh press on public opinion of Mykolaiv region is analyzed, contribution of the publishing activity to the governmental, cultural and spiritual revival of the land is examined.

The article is sanctified to the analysis of basic directions of Ivan Franko's editorial-publishing activity of the second half of ХІХth — beginning of the ХХth century. The multidimensionalness of his regulative and editorial work in various publications of that time: the magazine «Friend», «Notes of Shevchenko Scientific Society», «Ethnographic collections», «Sights of Ukrainian-Russian literature», «Collection of philological section» and others is outlined in the article. It was found out that the aim of his purposeful work in several related areas of cultural and socio-political activity is the formation of Ukrainian national identity, as Franko was not only the organizer of publications, but also a publisher who, through his own printed words tried to unite the nation into a single socio-political entity, to get to know themselves in their ethnographic borders, consolidate nationally conscious Ukrainians. The role of Ivan Franko in publishing and editorial affairs in Galicia and the value of his editorial and publishing activities in terms of national political movement of the second half of ХІХth — beginning of the ХХth century is investigated. ; Статтю присвячено аналізу основних напрямів редакторсько-видавничої діяльності Івана Франка другої половини ХІХ — початку Х ст. Окреслено багатоаспектність його упорядницької та редакторської роботи в різних виданнях того часу: часопис «Друг», «Записки Наукового товариства Шевченка», «Пам'ятки українсько-руського письменства», «Збірники філологічної секції» та ін. З'ясовано, що метою його цілеспрямованої роботи в кількох взаємопов'язаних напрямах культурної та суспільно-політичної діяльності було формування української національної ідентичності, адже І. Франко був не лише організатором видань, а й редактором який власним друкованим словом намагався об'єднати націю в одне суспільно-політичне ціле, змусити пізнати самих себе у власних етнографічних межах, консолідувати національно сві­домих українців. Досліджено роль І. Франка в організації редакторсько-видавничої справи в Галичині та значення його редакторсько-видавничої діяльності в аспекті національно-політичного руху кінця ХІХ — початку ХХ ст.

The article is sanctified to the analysis of basic directions of Ivan Franko's editorial-publishing activity of the second half of ХІХth — beginning of the ХХth century. The multidimensionalness of his regulative and editorial work in various publications of that time: the magazine «Friend», «Notes of Shevchenko Scientific Society», «Ethnographic collections», «Sights of Ukrainian-Russian literature», «Collection of philological section» and others is outlined in the article. It was found out that the aim of his purposeful work in several related areas of cultural and socio-political activity is the formation of Ukrainian national identity, as Franko was not only the organizer of publications, but also a publisher who, through his own printed words tried to unite the nation into a single socio-political entity, to get to know themselves in their ethnographic borders, consolidate nationally conscious Ukrainians. The role of Ivan Franko in publishing and editorial affairs in Galicia and the value of his editorial and publishing activities in terms of national political movement of the second half of ХІХth — beginning of the ХХth century is investigated. ; Статтю присвячено аналізу основних напрямів редакторсько-видавничої діяльності Івана Франка другої половини ХІХ — початку Х ст. Окреслено багатоаспектність його упорядницької та редакторської роботи в різних виданнях того часу: часопис «Друг», «Записки Наукового товариства Шевченка», «Пам'ятки українсько-руського письменства», «Збірники філологічної секції» та ін. З'ясовано, що метою його цілеспрямованої роботи в кількох взаємопов'язаних напрямах культурної та суспільно-політичної діяльності було формування української національної ідентичності, адже І. Франко був не лише організатором видань, а й редактором який власним друкованим словом намагався об'єднати націю в одне суспільно-політичне ціле, змусити пізнати самих себе у власних етнографічних межах, консолідувати національно сві­домих українців. Досліджено роль І. Франка в організації редакторсько-видавничої ...