У статті здійснено епістемологічний аналіз концепту гібридної війни. Показано, що його поширення можна пояснити лише позанауковими факторами, аналіз яких і здійснений у даному тексті. Розглянуто західний, російський і український дискурси «гібридної війни». У статті показано, що концепт «гібридної війни» сформувався у США. З'явившись як технічний термін, це словосполучення за Дж. Буша-мол. стало складовою частиною обґрунтування експорту демократії. Методологічною основою такої зміни стала концепція модернізації.В Росії дискурс гібридної війни є реактивним стосовно Заходу і охоронним по відношенню до діючої влади.В Україні офіційними ідеологами створена справжня метафізика гібридної війни. У ній внутрішнім компонентом концепції є цивілізаційний підхід. Це переводить військовий конфлікт між Росією і Україною в русло ціннісного конфлікту, який неможливо раціонально розв'язати.У статті виявлено, що епістемологія «гібридної війни» занурена в інтереси правлячих класів консолідованого Заходу, Росії та України. Реально за ним стоїть явище, яке в статті пропонується називати «буржуазним бланкізмом». Його виникнення пов'язане з появою такого соціального прошарку, як транснаціональна буржуазія. В її середовищі склалося переконання, що бажані для себе зміни можна викликати в будь-якій країні, інвестувавши для цього достатні кошти. Людські ресурси для таких заходів знаходяться в середовищі прекаріату, позбавленого реальних життєвих перспектив.
У статті розкрито сутність та ключові складові війни нового типу, «гібридної війни». Визначаються характерні риси, причини гібридної війни. Здійснюється спроба виявити прояви гібридної війни в інформаційному суспільстві, визначити її характерні властивості, пояснити феномен мережевоцентричної війни. Проаналізовано методи ведення війни в інформаційному суспільстві та вказано на засоби протистояння. В статье раскрыта сущность и ключевые составляющие войны нового типа, «гибридной войны». Определяются характерные черты, причины гибридной войны. Осуществляется попытка выявить проявления гибридной войны в информационном обществе, определить ее характерные свойства, объяснить феномен сетецентричной войны. Проанализированы методы ведения войны в информационном обществе, а также указаны средства противостояния. ; Hybrid wars are becoming the most common way to achieve goals in internal and foreign policy. Violent events which happen in Ukraine are the result of such a war: volume of information becomes less controlled and management of armed and unarmed conflicts shifted from battle field to information field. The issue elected by author is quite important and beneficial nowadays because investigation of war's structural components, its manifestations and tactics of warfare caused by information society will give an opportunity to assess fairly modern realies, not to fall under influence of detrimental techniques which are commonly applied among people of our country. There are a lot of philosophic and other works in the article which concern investigation of war's problems, especially those that are of new type such as hybrid, networkcentric, virtual or cyberwarfare. All these are different manifestations of the same objective laws connected with active actions directed to information surroundings. Traditional means of war of new society are such as creation of reality for propagandistic objectives. The main component of hybrid war is information which has an old history, now obtains new modified form and looks like network-centric war. The network-centric war is a war of new generation in which modeling and programming of processes in opponent`s state occurs through informational influence. Defined characteristic features of network-centric war to be exact war between different levels of civilized development where are used not only military methods, but legal implements of administration, democracy, culture, mass media and education which don't distinguish them from everyday life but make an effective means of manipulation. Only government which is able to secure authoritative control of information space all over the territory of war, preferences of portable military subdivisions and infrastructure of finance, soldiery and munitions delivery, has a chance to win. Transition to information society turned into total disaster for mankind, as networkcentric war caused by this society is an efficient implement of policy and its spreading means existence of one state at the cost of exclusion of another. We need to monitor not common space but informational or virtual space. All in all, hybrid war can be won only with hybrid means. With the help of effective and impetuous techniques which will be applied to one's own conditions and aims.
Глобалізація та комунікаційна революція принесли значні зміни в спосіб існування традиційних та електронних ЗМІ. Інформаційні потоки надзвичайно зросли в обсязі та почали зростати в геометричній прогресії з появою Інтернету. Тепер він може вийти з-під контролю певних органів влади, легко перетнути межі держави та бути миттєво скопійованим у соціальних мережах. Зростання обсягів інформації значно легше, ніж раніше, не тільки формувати громадську думку, а й маніпулювати нею, вести широкомасштабні інформаційні війни. Останніми роками проблеми маніпулювання ЗМІ пов'язують із фейковими новинами. Звичайно, фейкові новини (неправдива інформація) самі по собі не є чимось новим: фейкові новини поширюються традиційними ЗМІ з самого початку їх створення. Інша справа, що Інтернет зробив можливим масове розповсюдження контрафактної продукції, як ботами (роботами), так і реальними індивідуальними користувачами. У цьому дослідженні досліджується інформаційна війна, якій піддається наша свідомість у контексті ЗМІ та пропаганди, а також значення ЗМІ у цій війні. Інформаційна війна — це вид війни, який передбачає використання інформації та пропаганди поряд із традиційною війною. Цей тип війни ефективно використовується в міжнародних відносинах, політичній боротьбі та зонах конфліктів. Інформаційну війну можна розглядати як арену, де суперники намагаються маніпулювати громадською думкою. Відомий німецький військовий і політичний діяч Клаузевіц у своїй праці «Про війну» 1832 року підкреслював, що «війна є продовженням політики іншими засобами».
У 21 столітті інформаційну війну можна назвати важливим інструментом сучасної світової політики для здобуття політичної та економічної влади. Багато країн розробили стратегії інформаційної війни та використовували ці стратегії для досягнення цілей національної безпеки та зовнішньої політики. Держави можуть намагатися вплинути на сприйняття конкуруючих країн або груп, використовуючи такі тактики, як пропаганда, кібератаки, підроблені акаунти в соціальних мережах тощо. Інформаційна війна ведеться шляхом встановлення системи контролю над потоком інформації та використання цієї системи управління інформацією для досягнення власних цілей.
В статті розглянуті наукові публікації з досвіду протистояння проти гібридних загроз держав світу, на основі даних матеріалів визначені цілі, зміст гібридної війни та сформульовано її визначення.
Поява і розвиток нових стратегічних факторів породило концепт гібридної війни як стратегії протистояння між державами, який неможливо в чистому вигляді віднести ні до війни, ні до миру. Термін "гібридна війна" вперше надано в воєнних документах США і Великобританії на початку ХХI сторіччя.
В сьогоднішніх війнах і збройних конфліктах, як на теренах України так і в інших регіонах світу проявляються домінуючі важливі риси та характеристики війн майбутнього. Вони все більше набуває гібридного ("комбінованого") характеру. На даний час досвід АТО і ООС, показує, що ми зіткнулися з війною гібридного характеру, яку не можемо закінчити традиційними методами.
Мета статті: вивчення феномену гібридної війни як сучасної форми вираження геополітичного конфлікту на основі результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців.
Наукова новизна: поняття гібридної війни варто розглядати не тільки як різновид ведення війни у новітній історії людства. Гібридну війну доцільно кваліфікувати як новітню форму геополітичного конфлікту. Підтвердженням цьому є численні конфлікти, що відбуваються у різних точках планети, які стають виявами кризи попередньої системи міжнародної безпеки. Російська агресія проти України є сьогодні прикладом геополітичного конфлікту та гібридної форми війни, яка впливає і на світовий порядок. Захоплення Російською Федерацією українських територій стало можливим і через послаблення системи світової безпеки. Така ситуація створює потребу формування нових форм геополітичного співіснування.
Висновки: Конфлікти різних видів пронизують всю історію людства. Міждержавні конфлікти характеризуються особливістю, яка полягає у тому, що вони можуть спричинити масову загибель людей як в країнах – учасницях конфлікту, так і в усьому світі, тобто, сучасні міждержавні конфлікти впливають на міжнародні відносини як локально, так і глобально, що перетворює їх у геополітичний конфлікт. Особливістю України є вразливість її геополітичного положення, зумовленого наявністю кордону з Російською Федерацією, що в умовах агресивної геополітики Російської Федерації спричиняє роль України як буферної зони. Ключовою характеристикою російської гібридної війни є повне ігнорування та пряме порушення базових міжнародних угод. У різні історичні періоди міждержавні конфлікти часто набували різних форм війни. Лише цивілізований розгляд геополітичного конфлікту сприяє залагодженню спірних питань між країнами та створює ситуацію, коли через вплив демократичних міждержавних інституцій унеможливлюється застосування силових методів та знижується інтенсивність гібридної війни. Міжнародне співробітництво – найбільш ефективна стратегія поведінки у геополітичному конфлікті, спрямована на конструктивне обговорення проблеми у пошуках рішення.
The round-table sitting dedicated to the Russian-Ukrainian war took place on October 24, 2014. The question was, in particular, of its cultural and historical factors and peculiarities of the conflict of consciousnesses in the course of Ukraine-Russia opposition. The participants have analyzed the phenomenon of the hybrid war as anomia, outlined a rational system of ensuring national security. There have been represented the original interpretation of the war discourse and euphemisation of political leaders' language as the reduction of truth. The myth of the "Russian world" was considered as the basis of mobilization strategies of the aggressor and cognitive structure of its strategic culture. The correlation between philosophic traditions and the method of fighting the war have been outlined. ; Круглий стіл «Філософської думки»
У статті проаналізовано феномен гібридної війни, розглянуто її якісно нові параметри. Розкрито поняття «гібридна війна», з'ясовано її змістово-сенсове навантаження. Гібридна війна – це особливий тип збройного конфлікту, в якому спостерігається зіткнення симетричних та асиметричних дій. З'ясовано, що асиметричність виступає важливою характеристикою багатьох сучасних збройних конфліктів, у тому числі і гібридного. Визначальними компонентами гібридних війн, за допомогою яких здійснюється одночасний вплив на супротивника, є військовий, політичний, економічний, інформаційний, ідеологічний, психологічний, технологічний, енергетичний. Мета статті – концептуальне осмислення сутності, складових та особливостей гібридної війни, однією з яких є асиметрія дій. Формування уявлень про сучасні виміри гібридної війни об'єктивно зумовило використання загальнонаукових методів. При дослідженні сутності та специфіки гібридної війни на сучасному етапі був задіяний метод аналізу і синтезу. Метод системного аналізу дав змогу розглянути поняття «гібридна війна» як певну цілісну сукупність елементів. Використання історичного методу дозволило досягнути поглибленого розуміння суті гібридної війни. Наукова новизна полягає у розгляді гібридних війн крізь призму асиметричних дій. Доведено, що у гібридній війні широко розповсюджене застосування асиметричних дій, які дозволяють нівелювати перевагу противника у збройній боротьбі. Суттєвою рисою гібридної війни виступає не тільки фактична асиметрія військових потенціалів супротивників, асиметрія дій, а й характер міжнародно-правового статусу суб'єктів конфлікту. Важливо зазначити, що одним із найважливіших аспектів трансформації збройного насильства є значна актуалізація асиметричного компонента.
The article presents the author's view on the political myths generated by military conflicts, particularly wars. It's determined the nature of the mythologeme of War and military mythology. The specific of the myths of Ukrainian armed forces is revealed, the main characteristics of the «small victorious war» principle are marked ; В статье представлен взгляд автора относительно политических мифов, порожденных вооруженными конфликтами, и в частности войнами. Определена сущность мифологемы Войны и милитарной мифологии. Раскрыта специфика мифов об украинских вооруженных силах, выделены основные характеристики принципа «маленькой победоносной войны». ; У статті представлений погляд автора щодо політичних міфів, породжених збройними конфліктами, і зокрема війнами. Визначено сутність міфологеми Війни та мілітарної міфології. Розкрито специфіку міфів про українські збройні сили, виділені основні характеристики принципу «маленької переможної війни».
Постановка проблеми. Незважаючи на намагання істориків об'єктивно подати події передісторії й історії війни, відкриття нових архівів і бажання позбавитись ідеологічних стереотипів викликають потребу зайвий раз дослідити роль України в подіях Другої світової війни, щоб унеможливити їх повторення. З іншого боку, глибинне розуміння історії попередніх поколінь надасть можливість правильно зрозуміти події сьогоднішнього дня. Аналіз досліджень. За роки незалежності у вітчизняній історіографії відбувалось нове осмислення концептуальних засад дослідження війни. За останні десятиліття вийшла велика кількість наукових досліджень, в яких головним напрямом нових концепцій постає збільшення уваги до людини, окремих соціальних груп, суспільства в цілому в умовах конфліктів і криз. Мета статті – проаналізувати роль і місце України в подіях Другої світової війни; визначити «український вимір» війни та її наслідки для сучасного покоління, особливо молоді. Висновок. Наслідки війни на десятки років визначили складні і суперечливі політичні, економічні і соціальні процеси в українському суспільстві, позначилися на морально-психологічних якостях повоєнних поколінь людей. Пам'ять про війну – духовно-історичне надбання нашого народу, яке закладає основи його самодостатності й самобутності й органічно інтегрує його в загальноцивілізаційний потік. Сучасний рівень досліджень подій Другої світової війни особливу увагу приділяє гуманітарним проблемам війни. Для молоді України важливо приєднатися до європейського сприйняття війни як трагедії, розуміти відповідальність за пам'ять про минуле, бо це шанс на майбутнє. ; Statement of the problem. Despite the attempts of historians to objectively present the events of the prehistory and history of the war, the opening of new archives and the desire to get rid of ideological stereotypes, are driving the need to once again explore the role of Ukraine in world war II to prevent its recurrence. On the other hand, the deep understanding of the history of the previous generations will provide an opportunity to properly understand the events of today. The analysis of the research. During the years of independence in the national historiography it was a new understanding of the conceptual foundations of the study of war. Over the past decade it was written a large number of scientific studies in which the main direction of new concepts there was an increased attention to the person, separate social groups and society as a whole in situations of conflict and crises. The article aims to analyze the role and place of Ukraine in the events of the Second world war; identify "Ukrainian dimension" of war and its implications for the modern generation, especially the youth. Conclusion. The effects of war for decades identified the complex and contradictory political, economic and social processes in Ukrainian society, affected the moral and psychological qualities of post-war generations. The memory of war – spiritual-historical heritage of our nation, which lays the foundations for self-sufficiency and identity and integrates it seamlessly into a civilizational flow. The modern level of researches of the events of world war II pays special attention to humanitarian problems of the war. For the youth of Ukraine it is important to join the European perception of the war as tragedy, to understand the responsibility for the memory of the past, because it's a chance for the future.
The whole period of the Soviet Union's existence and the first years of independence of Ukraine didnot write and talked about the military conflict in the winter of 1939–1940. The reason for the strategicdefeat of the huge Soviet Union in the war with a small Finland. In the Soviet Union, they tried to createsuch a notion as the «Soviet people,» the relocation and mixing of a large number of people throughout thespace of the USSR. Therefore, no one has ever defined participants in events by nationality or territoriallocation. Ukrainians also did not stand out. It was only when Ukraine became independent that therewas a need to determine the participation of Ukrainians in the Soviet-Finnish war and their role. Duringthe Soviet-Finnish war, the North-West front was commanded by the future Marshal and Hero of theSoviet Union, Ukrainian Timoshenko Semyon Konstantinovich. Future Marshal and Hero of the SovietUnion, Ukrainian Kulik Grigory Ivanovich, as Deputy People's Commissar for Defense of the USSR,participated in the preparation of Army and Artillery Parts for the Soviet-Finnish War. The commanderof the 70th division was Ukrainian Kirponos Mikhail Petrovich. Participated in the combat operations ofthe pilot-as and Hero of the Soviet Union, Ukrainian Kravchenko Grigory Panteleevich. Future Marshaland Hero of the Soviet Union, Ukrainian, Moskalenko Kirill Semenovich, during the Soviet-FinnishWar, was the head of the artillery 51st Perekopskaya Rifle Division of the Odessa Military District. Thefuture Colonel-General of the Tank Army and Hero of the Soviet Union, Ukrainian Kravchenko AndriyGrigorievich, during the war, was Chief of Staff of the 173th Motorized Infantry Division. In the threemonth conflict, nearly 40,000 Ukrainians died. Among those who fought in this war and received thehighest award – the Order of Lenin – Vasyl Petrenko from Poltava region. On the side of the USSR twodivisions participated in the war, which were completed in Ukraine. These are the 44th and 70th InfantryDivisions. The first of them fell into the environment and almost all died, trying to break away from theFinnish ring. Those who escaped were subjected to a martial law court. Division commander, chief ofstaff, chief of the police department and commissar were shot. In general, several thousand participantsin this war suffered repressions. Instructive that the Finnish side arranged the graves of the dead Sovietsoldiers. The city of Suomussalmi has a monument to the soldiers of the 44th Division, at the time whenthe names of the heroes were for gotten in the homeland. ; Весь период существования Советского Союза и первые годы независимости Украины никтоне писал и не говорил о военном конфликте зимой 1939–1940 гг. Причина в стратегическом пора-жении огромного СССР в войне с маленькой Финляндией. В Советском Союзе пытались создатьтакое понятие, как «советский народ», происходило переселение и смешение большого количествалюдей на всем пространстве СССР. Поэтому никто никогда не определял участников событий понациональности или территориальному расположению. Не выделялись и украинцы. Только когдаУкраина стала независимой, возникла необходимость выяснить участие украинцев в советско-фин-ской войне и их роль. Во время советско-финской войны Северо-Западным фронтом командовалбудущий Маршал и Герой Советского Союза, украинец Семён Константинович Тимошенко. Бу-дущий Маршал и Герой Советского Союза, украинец Григорий Иванович Кулик, как заместительнаркома обороны СССР, участвовал в подготовке армейских и артиллерийских частей к совет-ско-финской войне. Командиром 70-й дивизии был украинец Кирпонос. Принимал участие в бое-вых действиях летчик-ас и Герой Советского Союза, украинец Григорий Пантелеевич Кравченко.Будущий Маршал и Герой Советского Союза, украинец Москаленко, во время советско-финскойвойны был начальником артиллерии 51-й Перекопской стрелковой дивизии Одесского военногоокруга. Будущий генерал-полковник танковых войск и Герой Советского Союза, украинец АндрейГригорьевич Кравченко, во время войны был начальником штаба 173-й мотострелковой дивизии.В трехмесячном конфликте погибло почти 40 000 украинских. Среди тех, кто воевал в этой войнеи получил высшую награду – орден Ленина – Василий Петренко с Полтавщины. На стороне СССРв войне участвовали две дивизии, которые комплектовались в Украине. Это 44-и 70-я стрелковыедивизии. Первая из них попала в окружение и почти вся погибла, пытаясь вырваться из финскогокольца. Те, кто вырвался, были подвергнуты военно-полевому суду. Командир дивизии, начальникштаба, начальник политотдела и комиссар были расстреляны. В общем репрессиям подверглисьнесколько тысяч участников этой войны. Поучительно, что финская сторона упорядочила могилыпогибших советских бойцов. В городе Суомуссалми установлен монумент воинам 44-й дивизии, вто время, когда на родине были забыты имена г ероев. ; Увесь період існування Радянського Союзу та перші роки незалежності України ніхто не писаві не говорив про військовий конфлікт взимку 1939–1940 рр. Причина у стратегічній поразці вели-чезного СРСР у війні з маленькою Фінляндією. У Радянському Союзі намагалися створити такепоняття, як «радянський народ», відбувалося переселення і змішання великої кількості людейна всьому просторі СРСР. Тому ніхто ніколи не визначав учасників подій за національністю аботериторіальним розташуванням. Не виділялися й українці. Лише коли Україна стала незалежною,виникла потреба з'ясувати участь українців у радянсько-фінській війні та їх роль. Під час радянсь-ко-фінської війни Північно-Західним фронтом командував майбутній Маршал і Герой РадянськогоСоюзу, українець Тимошенко Семен Костянтинович. Майбутній Маршал і Герой Радянського Со-юзу, українець Кулик Григорій Іванович, як заступник наркома оборони СРСР, брав участь у під-готовці армійських і артилерійських частин до радянсько-фінської війни. Командиром 70-ї дивізіїбув українець Кирпонос Михайло Петрович. Приймав участь у бойових діях льотчик-ас і ГеройРадянського Союзу, українець Кравченко Григорій Пантелійович. Майбутній Маршал і Герой Ра-дянського Союзу, українець Москаленко Кирило Семенович, під час радянсько-фінської війнибув начальником артилерії 51-ї Перекопської стрілецької дивізії Одеського військового округу.Майбутній генерал-полковник танкових військ і Герой Радянського Союзу, українець КравченкоАндрій Григорович, під час війни був начальником штабу 173-ї мотострілецької дивізії. У трьох-місячному конфлікті загинуло майже 40 тисяч українців. Серед тих, хто воював у цій війні та от-римав найвищу нагороду – орден Леніна – Василь Петренко з Полтавщини. На боці СРСР у війнібрали участь дві дивізії, які комплектувались в Україні. Це 44-та та 70-та стрілецькі дивізії. Першаз них потрапила в оточення і майже вся загинула, намагаючись вирватись з фінського кільця. Ті,хто вирвався, були піддані військово-польовому суду. Командир дивізії, начальник штабу, началь-ник політвідділу та комісар були розстріляні. Загалом репресій зазнали кілька тисяч учасників цієївійни. Повчально, що фінська сторона впорядкувала могили загиблих радянських бійців. У містіСуомуссалмі встановлено монумент воїнам 44-ї дивізії, в той час, коли на Батьківщині були забутіімена героїв.
У 2023 р. побачила світ монографія відомих українських істориків-міжнародників Степана Віднянського та Андрія Мартинова, у якій проаналізовано динаміку змін політики європейських, північно- та південноамериканських, азійських та африканських країн щодо російсько-української війни у 2014–2023 рр. Зазначені вчені є знаними в Україні дослідниками історії міжнародних відносин, дипломатії і глобалізаційних процесів.
Стаття присвячена аналізу змісту поняття «інформаційна війна», її форм і методів ведення. Розкрито основні маніпулятивні прийоми та технології, їх вплив на свідомість, самовизначення та поведінку людини. Обґрунтовано перспективність інформаційно-психологічних операцій як одного з найважливіших чинників успіху у збройно-політичних конфліктах та воєнних кампаніях ХХІ століття. Інформаційна війна визначається як складова частина ідеологічної боротьби. Її ефективність обумовлена тим, що такі війни не призводять безпосередньо до кровопролиття, руйнувань, при їх веденні немає жертв, ніхто не позбавляється засобів до існування. Інформаційні війни є непомітними війнами, що породжує легковажне ставлення до них.Розглянуто специфіку інформаційної війни в контексті агресії Росії проти України. Збройне протистояння проти України розпочалась з інформаційної війни, яка продовжується паралельно з розгортанням збройного конфлікту на сході України. Акцентується увага на такій важливій формі інформаційної війни як психологічна війна. Вплив на психіку людини шляхом залякування, погроз із метою спонукання до певної запланованої моделі поведінки характеризується як психологічний або психотропний тиск. Метою залякування, погроз є спонукання до певної запланованої моделі поведінки. Досліджено основні типи інформаційно-психологічної зброї, методи її застосування, які спрямовані на придушення, знищення, дезорганізацію та дезорієнтацію об'єктів впливу. Інформаційно-психологічна зброя здатні порушити психічне здоров'я населення, спонукати до спонтанних дій, спричинити тимчасові чи незворотні зміни, спрямувати особистість в необхідному для суб'єкту впливу напрямі. Визначено напрямки протидії інформаційній агресії, вдосконалення захисту інформаційного простору та інформаційної безпеки.
