Suchergebnisse

The main ways of ending military conflicts, both between states and within the state, are considered. Among the four main ways to end the war are: military victory, negotiated settlement, negotiated truces, peace of sorts is imposed by third parties. Researchers conclude that the best way to promote sustainable peace is a negotiated settlement. The main factor here is the text of the peace agreement, which creates the rules of the game, according to which the key actors in the conflict agree to act. The models of democracy that can be laid down in a peace agreement are analyzed. Among them are consociational democracy, power-dividing, centrifugal and corporate models. The attention is paid to the consociational model, which according to the author, is the best alternative for resolving the armed conflict in the occupied territories of Luhansk and Donetsk regions of Ukraine. The basic idea of power-sharing or consociational democracy is to accommodate the interests of the political elite, which represents each segment in a divided society. The key characteristics of power-sharing are a grand coalition, segment's autonomy, proportional representation, and mutual veto. All these features can be applied in different categories of power-sharing. These are political, military, economic, and territorial dimensions. Besides, there are three types of power-sharing: inclusive power-sharing, constraining power-sharing, and dispersive power-sharing. The division of different types helps to understand at what stage of conflict resolution, what kind of institutions of power-sharing should be implemented. An analysis of the Minsk Agreement revealed that its text was at odds with current conflict resolution practices, which was one of the reasons why the agreement does not affect conflict resolution. ; Розглянуто основні способи закінчення військових конфліктів, як між державами так і всередині держави. Серед чотирьох основних способів закінчення війни виділяють такі: військова перемога, переговори про врегулювання конфлікту, переговори про перемир'я та встановлення миру третьою стороною. Дослідники доходять висновку, що найкращими способом, який сприяє тривалому миру, є переговори про врегулювання конфлікту. Головним фактором тут виступає текст мирної угоди, де закладаються правила гри, за якими основні актори конфлікту погоджуються діяти. Проаналізовано основні моделі демократі, які можуть закладатися у мирну угоду. Серед них виділяють: консоціональну демократію, роздільне правління, доцентрову та корпоративну моделі. Основну увагу приділено консоціональній моделі, яка, на думку автора, є найкращою альтернативою для вирішення збройного конфлікту на окупованих територіях Луганської та Донецької областей України. Основна ідея розподіленого правління або консоціональної демократії полягає в акомодації інтересів політичної еліти, яка представляє кожний сегмент в розділеному суспільстві. Ключовими характеристиками розподіленого правління є велика коаліція, автономія сегментів, пропорційне представництво та взаємне вето. Всі ці характеристики можуть застосовуватися у різних категоріях розподіленого правління. Це політичний, військовий, економічний та територіальний виміри. Крім того, виділяються три види розподіленого правління, а саме інклюзивне розподілене правління, обмежуюче розподілене правління та розпорошуюче розподілене правління. Поділ на різні типи допомагає зрозуміти, на якій стадії розв'язання конфлікту, які інститути розподіленого правління необхідно застосовувати. В результаті аналізу Мінської угоди виявлено, що її текст суперечить сучасним практикам розв'язання конфліктів, що стало однією з причин того, що ця угода не виявила ефективність у розв'язані конфлікту.

The article is devoted to the issue of economic development of world lead countries after the First World War. The aim of investigation is the identification of regularities of the post-conflict reconstruction of national economies of the world lead countries in the interwar period and the assessment of the dynamics of national defense financing as the indicator of international tension.The authors studies the experience in reconstruction of the European economies at the end of the First World War, in particular the main activities of the League of Nations (the world first International Organization for Security and Peace) in Germany, Hungary, Estonia, Greece and Bulgaria in the interwar period are highlighted.Considering the data of military expenditures of main military and political bloc participants on the eve of the Second World War, the number of military personnel and the volume of iron and steel production during the 1920–1938, the author examines their relation with the help of correlation and regression analysis that allows to quantify the impact of these factors on the financing the defense sector. ; Дослідження присвячене питанню економічного розвитку провідних країн світу після Першої світової війни. Метою роботи є виявлення закономірностей постконфліктного відновлення національних економік провідних країн світу у міжвоєнний період та оцінка динаміки фінансування національної оборони як індикатора міжнародної напруженості.Автором вивчено досвід відбудови європейських економік по завершенню Першої світової війни, зокрема висвітлено основні напрямки діяльності Ліги націй (першої в світі міжнародної організації з питань безпеки та миру) в Німеччині, Угорщині, Естонії, Греції та Болгарії у міжвоєнний період.Базуючись на даних про військові видатки учасників основних військово-політичних блоків напередодні Другої світової війни, чисельність їх збройних сил та обсяги металургійного виробництва протягом 1920–1938 років, за допомогою кореляційно-регресійного аналізу було вивчено їх взаємозв'язок, що надало можливості кількісно оцінити вплив зазначених факторів на фінансування оборонної сфери.

The article is devoted to the issue of economic development of world lead countries after the First World War. The aim of investigation is the identification of regularities of the post-conflict reconstruction of national economies of the world lead countries in the interwar period and the assessment of the dynamics of national defense financing as the indicator of international tension.The authors studies the experience in reconstruction of the European economies at the end of the First World War, in particular the main activities of the League of Nations (the world first International Organization for Security and Peace) in Germany, Hungary, Estonia, Greece and Bulgaria in the interwar period are highlighted.Considering the data of military expenditures of main military and political bloc participants on the eve of the Second World War, the number of military personnel and the volume of iron and steel production during the 1920–1938, the author examines their relation with the help of correlation and regression analysis that allows to quantify the impact of these factors on the financing the defense sector. ; Дослідження присвячене питанню економічного розвитку провідних країн світу після Першої світової війни. Метою роботи є виявлення закономірностей постконфліктного відновлення національних економік провідних країн світу у міжвоєнний період та оцінка динаміки фінансування національної оборони як індикатора міжнародної напруженості.Автором вивчено досвід відбудови європейських економік по завершенню Першої світової війни, зокрема висвітлено основні напрямки діяльності Ліги націй (першої в світі міжнародної організації з питань безпеки та миру) в Німеччині, Угорщині, Естонії, Греції та Болгарії у міжвоєнний період.Базуючись на даних про військові видатки учасників основних військово-політичних блоків напередодні Другої світової війни, чисельність їх збройних сил та обсяги металургійного виробництва протягом 1920–1938 років, за допомогою кореляційно-регресійного аналізу було вивчено їх взаємозв'язок, що надало можливості кількісно оцінити вплив зазначених факторів на фінансування оборонної сфери.

This research is devoted to studying the impact of international financial aid on economic growth in Europe after the Second World War. The aim of the investigation is the identification of regularities of post-war recovery of European economies in the second half of the twentieth century and the assessment of international financial aid's role in the economic growth stimulation.The author summarizes domestic and foreign researchers' achievements of studying the issue of the Marshall Plan and its importance for modern Ukraine, and differentiates the classic, capitalistic and modern stages of post-conflict reconstruction of the national economies.The relation between the amount of financial assistance from US government to 14 European countries and the growth of GDP in 1947–1952 is studied with the help of correlation and regression analysis and their significant linear dependence is determined. The issue of institutional support of international financing program of economic recovery of Europe has not been left without attention. ; Дослідження присвячено вивченню питання впливу міжнародної фінансової допомоги на економічне зростання країн Європи після Другої світової війни. Метою дослідження є виявлення закономірностей післявоєнного відновлення європейських економік у другій половині ХХ ст., а також оцінка ролі міжнародної фінансової допомоги у стимулюванні економічного зростання.Автором узагальнено існуючі здобутки вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо вивчення питання плану Маршалла та його значення для сучасної України, а також розмежовано класичний, капіталістичний та новітній етапи постконфліктного відновлення національних економік.За допомогою інструментів кореляційно-регресійного аналізу вивчено взаємозв'язок між обсягом фінансової допомоги від уряду США 14 європейським країнам та приростом ВВП у 1947–1952 роках, та встановлено їх помітну лінійну залежність. Не залишилося поза увагою питання інституціонального забезпечення міжнародного фінансування програми економічної відбудови Європи.

Мета роботи — визначити особливості порушень фізичного розвитку (ФР) дітей шкільного віку, які постраждали від збройного конфлікту на сході України.Матеріали та методи. Оцінено характер ФР у дітей та підлітків 6—18 років (179 дівчат і 128 хлопців), які постраждали від збройного конфлікту на сході України і звернулися по медичну допомогу в ДУ «ІОЗДП НАМНУ» протягом 2015—2018 рр. З урахуванням віку та рівня статевого розвитку на початок антитерористичної операції (АТО) сформовано групи: дитинство (6—8 років); препубертат (9—10 років); ранній пубертат (11—13 років); власне пубертат (14—16 років); пізній пубертат (17—18 років). Математична обробка отриманих результатів проведена за допомогою пакетів програм SPSS Statistics 17,0, Excel.Результати та обговорення. Встановлено залежність між характером ФР, статтю і віком на момент початку збройного конфлікту (квітень 2014 р.). У віддаленому катамнезі дисгармонійний ФР найчастіше визначали у дітей, вік яких в 2014 р. склав менше 7 років (66,7 %), за ознаками низького зросту у хлопчиків та надмірної ваги у дівчаток. У хлопчиків, яким у 2014 р. було 9—10 років, навпаки, вдвічі частіше, ніж у дівчаток-однолітків визначали надмірну масу тіла (42,9 % і 27,6 % відповідно). Саме в цій віковій групі в динаміці спостереження діагностовано ускладнений перебіг ожиріння. Встановлено, що найчастішою формою порушення ФР у підлітків обох статей була надмірна вага. Дефіцит маси тіла виявляли значно рідше, переважно у хлопців, яким у 2014 р. було 11—13 років (14,6 %).Висновки. Групою ризику щодо формування порушень ФР є школярі, які зазнали негативного впливу збройного конфлікту у молодшому віці і на початку пубертату, в структурі патології яких переважала надмірна маса тіла. ; Цель работы — определить особенности нарушений физического развития (ФР) детей школьного возраста, пострадавших от вооруженного конфликта на востоке Украины.Материалы и методы. Оценивался характер ФР у детей и подростков 6—18 лет (179 девушек и 128 юношей), пострадавших от вооруженного конфликта на востоке Украины, которые обратились за медицинской помощью в ГУ «ИОЗДП НАМНУ» в 2015—2018 гг. С учетом возраста и уровня полового развития на момент начала антитеррористической операции (АТО) сформированы группы: детство (6—8 лет); препубертат (9—10 лет); ранний пубертат (11—13 лет); собственно пубертат (14—16 лет); поздний пубертат (17—18 лет). Математическая обработка полученных результатов проведена с помощью пакетов программ SPSS Statistics 17,0, Excel.Результаты и обсуждение. Определена зависимость между характером ФР, полом и возрастом на момент начала во­оруженного конфликта (апрель 2014 г.). В отдаленном катамнезе дисгармоничное ФР чаще всего диагностировали у детей, возраст которых в 2014 г. составил менее 7 лет (66,7 %): низкий рост у мальчиков и избыточный вес у девочек. У мальчиков, которым в 2014 г. было 9—10 лет, наоборот, в два раза чаще, чем у девочек-сверстников определяли избыточную массу тела (42,9 % и 27,6 % соответственно). Именно в этой возрастной группе в динамике наблюдения диагностировано осложненное течение ожирения. Установлено, что наиболее частой формой нарушения ФР у подростков обоих полов является избыточный вес. Дефицит массы тела определяли значительно реже, преимущественно у юношей, которым в 2014 г. было 11—13 лет (14,6 %).Выводы. Группой риска относительно формирования нарушений ФР являются школьники, которые испытали негативное влияние вооруженного конфликта в молодом возрасте и в начале пубертата, в структуре которых преобладала избыточная масса тела. ; Objective — to determine characteristics of disorders in physical development (PD) of school-age children affected by the armed conflict in eastern Ukraine.Materials and methods. We assessed the nature of PD of children and adolescents aged 6—18 years (179 girls and 128 boys) and affected by the armed conflict in eastern Ukraine, who had applied to the State institution «Institute for Children and Adolescents Health Care of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine» for medical help in 2015—2018. Taking into account age and stage of sexual development as of the beginning of Anti-Terrorist Operation (ATO), the following groups were formed: childhood (6—8 years); prepuberty (9—10 years); early puberty (11—13 years); puberty itself (14—16 years); late puberty (17—18 years). Software packages «SPSS Statistics 17.0» and «Excel» were used for mathematical processing of received results.Results and discussion. We established causality between nature of PD, sex and age as of the beginning of the armed conflict (April 2014). In remote catamnesis we identified disharmonious PD the most frequently in children, who in 2014 had been less than 7 years old (66.7 %), by low height in boys and by excess weight in girls. In contrast, in boys, who in 2014 had been 9—10 years old, we identified excess body weight twice as frequently as in girls of the same age (42.9 % and 27.6 %, respectively). This age group is the one in dynamics of monitoring of which we diagnosed complicated progression of obesity. It was determined that excess weight had been the most frequent form of PD disorder in adolescents of both sexes. Body mass deficiency was identified much less frequently, mostly in boys, who in 2014 had been 11–13 years old (14.6 %).Conclusions. The risk group for PD disorders is schoolchildren affected by the armed conflict at younger age and at the onset of puberty, in whose pathology structure excess body mass had been prevalent.

Мета роботи — визначити особливості порушень фізичного розвитку (ФР) дітей шкільного віку, які постраждали від збройного конфлікту на сході України.Матеріали та методи. Оцінено характер ФР у дітей та підлітків 6—18 років (179 дівчат і 128 хлопців), які постраждали від збройного конфлікту на сході України і звернулися по медичну допомогу в ДУ «ІОЗДП НАМНУ» протягом 2015—2018 рр. З урахуванням віку та рівня статевого розвитку на початок антитерористичної операції (АТО) сформовано групи: дитинство (6—8 років); препубертат (9—10 років); ранній пубертат (11—13 років); власне пубертат (14—16 років); пізній пубертат (17—18 років). Математична обробка отриманих результатів проведена за допомогою пакетів програм SPSS Statistics 17,0, Excel.Результати та обговорення. Встановлено залежність між характером ФР, статтю і віком на момент початку збройного конфлікту (квітень 2014 р.). У віддаленому катамнезі дисгармонійний ФР найчастіше визначали у дітей, вік яких в 2014 р. склав менше 7 років (66,7 %), за ознаками низького зросту у хлопчиків та надмірної ваги у дівчаток. У хлопчиків, яким у 2014 р. було 9—10 років, навпаки, вдвічі частіше, ніж у дівчаток-однолітків визначали надмірну масу тіла (42,9 % і 27,6 % відповідно). Саме в цій віковій групі в динаміці спостереження діагностовано ускладнений перебіг ожиріння. Встановлено, що найчастішою формою порушення ФР у підлітків обох статей була надмірна вага. Дефіцит маси тіла виявляли значно рідше, переважно у хлопців, яким у 2014 р. було 11—13 років (14,6 %).Висновки. Групою ризику щодо формування порушень ФР є школярі, які зазнали негативного впливу збройного конфлікту у молодшому віці і на початку пубертату, в структурі патології яких переважала надмірна маса тіла. ; Цель работы — определить особенности нарушений физического развития (ФР) детей школьного возраста, пострадавших от вооруженного конфликта на востоке Украины.Материалы и методы. Оценивался характер ФР у детей и подростков 6—18 лет (179 девушек и 128 юношей), пострадавших от вооруженного конфликта на востоке Украины, которые обратились за медицинской помощью в ГУ «ИОЗДП НАМНУ» в 2015—2018 гг. С учетом возраста и уровня полового развития на момент начала антитеррористической операции (АТО) сформированы группы: детство (6—8 лет); препубертат (9—10 лет); ранний пубертат (11—13 лет); собственно пубертат (14—16 лет); поздний пубертат (17—18 лет). Математическая обработка полученных результатов проведена с помощью пакетов программ SPSS Statistics 17,0, Excel.Результаты и обсуждение. Определена зависимость между характером ФР, полом и возрастом на момент начала во­оруженного конфликта (апрель 2014 г.). В отдаленном катамнезе дисгармоничное ФР чаще всего диагностировали у детей, возраст которых в 2014 г. составил менее 7 лет (66,7 %): низкий рост у мальчиков и избыточный вес у девочек. У мальчиков, которым в 2014 г. было 9—10 лет, наоборот, в два раза чаще, чем у девочек-сверстников определяли избыточную массу тела (42,9 % и 27,6 % соответственно). Именно в этой возрастной группе в динамике наблюдения диагностировано осложненное течение ожирения. Установлено, что наиболее частой формой нарушения ФР у подростков обоих полов является избыточный вес. Дефицит массы тела определяли значительно реже, преимущественно у юношей, которым в 2014 г. было 11—13 лет (14,6 %).Выводы. Группой риска относительно формирования нарушений ФР являются школьники, которые испытали негативное влияние вооруженного конфликта в молодом возрасте и в начале пубертата, в структуре которых преобладала избыточная масса тела. ; Objective — to determine characteristics of disorders in physical development (PD) of school-age children affected by the armed conflict in eastern Ukraine.Materials and methods. We assessed the nature of PD of children and adolescents aged 6—18 years (179 girls and 128 boys) and affected by the armed conflict in eastern Ukraine, who had applied to the State institution «Institute for Children and Adolescents Health Care of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine» for medical help in 2015—2018. Taking into account age and stage of sexual development as of the beginning of Anti-Terrorist Operation (ATO), the following groups were formed: childhood (6—8 years); prepuberty (9—10 years); early puberty (11—13 years); puberty itself (14—16 years); late puberty (17—18 years). Software packages «SPSS Statistics 17.0» and «Excel» were used for mathematical processing of received results.Results and discussion. We established causality between nature of PD, sex and age as of the beginning of the armed conflict (April 2014). In remote catamnesis we identified disharmonious PD the most frequently in children, who in 2014 had been less than 7 years old (66.7 %), by low height in boys and by excess weight in girls. In contrast, in boys, who in 2014 had been 9—10 years old, we identified excess body weight twice as frequently as in girls of the same age (42.9 % and 27.6 %, respectively). This age group is the one in dynamics of monitoring of which we diagnosed complicated progression of obesity. It was determined that excess weight had been the most frequent form of PD disorder in adolescents of both sexes. Body mass deficiency was identified much less frequently, mostly in boys, who in 2014 had been 11–13 years old (14.6 %).Conclusions. The risk group for PD disorders is schoolchildren affected by the armed conflict at younger age and at the onset of puberty, in whose pathology structure excess body mass had been prevalent.

Мета роботи: виявлення закономірностей та ключових факторів стійкості України в умовах збройного повномасштабного вторгнення з боку Російської Федерації.
Метод дослідження: аналізу та синтезу подій в Україні.
Результати дослідження: виявлено ключові фактори національної стійкості.
Теоретична цінність дослідження: результати дослідження доповнюють вже існуючі теоретичні дослідження в сфері національної стійкості, а також дозволили сформувати ключові фактори національної стійкості шляхом аналізу реальних подій в умовах війни, яка за масштабами перевершила всі військові конфлікти на європейському континенті після Другої Світової Війни.
Практична цінність дослідження: в межах дослідження наведені практичні заходи уряду та громадян України, а також країн-партнерів, які дозволили зберегти українську державність і чинити ефективний опір агресії з боку Російської Федерації.

The literature review shows that due to the use of highly destructive weapons in modern wars and military conflicts, the incidence and severity of eye damage has been increasing historically. One of the most common causes of traumatic damage of the brain and eyes, which are generally less protected than the chest and abdominal organs, is the blast wave. Traumatic injuries of the eyes are characterized by a mine-explosive bilateral damage of several eye structures simultaneously, the presence of intraocular foreign bodies, combined and concomitant lesions in comparison with the monocular damage of the individual structures of the eye without concomitant and combined injuries in peacetime. Among surgeries, vitreoretinal interventions are of great importance. Such victims during triage should be sent directly to medical institutions with appropriate equipment and personnel, who can perform surgeries on the anterior and posterior segments of the eye. The key to successful results of the treatment for traumatic eye injuries occurred in combat conditions is the timely conduction of primary surgical treatment and vitreoretinal intervention and the effective cooperation of military and civilian doctors. ; Представленные в обзоре данные литературы свидетельствуют о том, что в связи с применением в современных войнах и военных конфликтах высокоразрушительных видов оружия частота и тяжесть повреждений глаз в историческом аспекте постоянно растет. Одной из самых частых причин травматического повреждения мозга и глаз, которые по сравнению с органами грудной и брюшной полостей ­обычно менее защищены, является взрывная волна. Травматическим повреждениям глаз присущи минно-взрывной двусторонний характер поражения одновременно нескольких структур глаза, наличие внутриглазных инородных тел, комбинированных и сопутствующих повреждений по сравнению с монокулярным поражением отдельных структур глаза без сопутствующих и комбинированных повреждений в мирное время. Среди оперативных вмешательств большой удельный вес составляют витреоретинальные вмешательства. Пострадавших при медицинской сортировке следует направлять непосредственно в лечебные учреждения, оснащенные соответствующим оборудованием и кадрами, владеющими методиками оперативных вмешательств на переднем и заднем сегментах глаза. Залогом успешных результатов лечения травматических повреждений глаз, полученных в боевых условиях, является своевременное проведение первичной хирургической обработки и витреоретинального вмешательства, плодотворное сотрудничество военных и гражданских медиков. ; Представлені в огляді дані літератури свідчать про те, що в зв'язку із застосуванням у сучасних війнах та військових конфліктах високоруйнівних видів зброї частота і тяжкість пошкоджень очей в історичному аспекті постійно зростає. Однією з найчастіших причин травматичного пошкодження мозку та очей, що порівняно з органами грудної та черевної порожнин, зазвичай, менш захищені, є вибухова хвиля. Для травматичних пошкоджень очей властивий мінно-вибуховий двосторонній характер пошкоджень одночасно кількох структур ока, наявність внутрішньоочних сторонніх тіл, комбінованих та супутніх пошкоджень порівняно з монокулярним ураженням окремих структур ока без супутніх та комбінованих пошкоджень в мирний час. Серед оперативних втручань велику питому вагу становлять вітреоретинальні втручання. Постраждалих при медичному сортуванні слід направляти безпосередньо в лікувальні заклади, оснащені відповідним обладнанням і кадрами, які володіють методиками оперативних втручань на передньому і задньому сегментах ока. Запорукою успішних результатів лікування травматичних пошкоджень очей, отриманих у бойових умовах, є своєчасне проведення первинної хірургічної обробки та вітреоретинального втручання, плідне співробітництво військових і цивільних медиків.

The literature review shows that due to the use of highly destructive weapons in modern wars and military conflicts, the incidence and severity of eye damage has been increasing historically. One of the most common causes of traumatic damage of the brain and eyes, which are generally less protected than the chest and abdominal organs, is the blast wave. Traumatic injuries of the eyes are characterized by a mine-explosive bilateral damage of several eye structures simultaneously, the presence of intraocular foreign bodies, combined and concomitant lesions in comparison with the monocular damage of the individual structures of the eye without concomitant and combined injuries in peacetime. Among surgeries, vitreoretinal interventions are of great importance. Such victims during triage should be sent directly to medical institutions with appropriate equipment and personnel, who can perform surgeries on the anterior and posterior segments of the eye. The key to successful results of the treatment for traumatic eye injuries occurred in combat conditions is the timely conduction of primary surgical treatment and vitreoretinal intervention and the effective cooperation of military and civilian doctors. ; Представленные в обзоре данные литературы свидетельствуют о том, что в связи с применением в современных войнах и военных конфликтах высокоразрушительных видов оружия частота и тяжесть повреждений глаз в историческом аспекте постоянно растет. Одной из самых частых причин травматического повреждения мозга и глаз, которые по сравнению с органами грудной и брюшной полостей ­обычно менее защищены, является взрывная волна. Травматическим повреждениям глаз присущи минно-взрывной двусторонний характер поражения одновременно нескольких структур глаза, наличие внутриглазных инородных тел, комбинированных и сопутствующих повреждений по сравнению с монокулярным поражением отдельных структур глаза без сопутствующих и комбинированных повреждений в мирное время. Среди оперативных вмешательств большой удельный вес составляют витреоретинальные вмешательства. Пострадавших при медицинской сортировке следует направлять непосредственно в лечебные учреждения, оснащенные соответствующим оборудованием и кадрами, владеющими методиками оперативных вмешательств на переднем и заднем сегментах глаза. Залогом успешных результатов лечения травматических повреждений глаз, полученных в боевых условиях, является своевременное проведение первичной хирургической обработки и витреоретинального вмешательства, плодотворное сотрудничество военных и гражданских медиков. ; Представлені в огляді дані літератури свідчать про те, що в зв'язку із застосуванням у сучасних війнах та військових конфліктах високоруйнівних видів зброї частота і тяжкість пошкоджень очей в історичному аспекті постійно зростає. Однією з найчастіших причин травматичного пошкодження мозку та очей, що порівняно з органами грудної та черевної порожнин, зазвичай, менш захищені, є вибухова хвиля. Для травматичних пошкоджень очей властивий мінно-вибуховий двосторонній характер пошкоджень одночасно кількох структур ока, наявність внутрішньоочних сторонніх тіл, комбінованих та супутніх пошкоджень порівняно з монокулярним ураженням окремих структур ока без супутніх та комбінованих пошкоджень в мирний час. Серед оперативних втручань велику питому вагу становлять вітреоретинальні втручання. Постраждалих при медичному сортуванні слід направляти безпосередньо в лікувальні заклади, оснащені відповідним обладнанням і кадрами, які володіють методиками оперативних втручань на передньому і задньому сегментах ока. Запорукою успішних результатів лікування травматичних пошкоджень очей, отриманих у бойових умовах, є своєчасне проведення первинної хірургічної обробки та вітреоретинального втручання, плідне співробітництво військових і цивільних медиків.

The article considers the process of legitimization of existing phenomena that have not yet acquired their officially established international legal status. The author examines the legitimacy of Private Military Companies (hereinafter - PMCs) as a phenomenon that is currently going through the process of legitimization as a result of two processes: privatization - when private military companies take over security services formerly the concern of armed forces of states, and globalization - when, for example, the PMC defends the interests of Trans National Corporations, which do not have a clear state affiliation. Due to the fact that modern warfare is a hybrid of conventional, irregular and cyber warfare, and due to modern conflicts often being asymmetric, it is difficult to compare PMCs to traditional military forces. Therefore it is natural that PMCs, which today have an uncertain status in international law, have come to the forefront as main actors in such military conflicts. The progressive path of expanding the "privatization of the use of force" in the international arena by non-state actors is becoming the optimal strategy for responding to the format of hybrid wars. This article examines the criteria by which PMCs perform in the international arena, in the context of hydrid wars, which are gaining popularity in the XXI century, combining conventional weapons, guerrilla warfare, terrorism and criminal behavior to achieve certain political goals. Such warfare is the tool chosen by aggressor states to draw attention away from internal contraditions and conflicts, in order to achieve aggressive political goals. PMCs perform a very wide range of functions: from demining to the armed guard of presidents, important cargo and more. Does this confuse whether they are involved in hostilities? Yes and no at the same time. Therefore, the real activity of the PMC is in the "gray zone" of uncertainty. The author concludes that today there is an urgent need to clearly define the PMC in international law and to establish an international body that would formulate unified rules and ensure control over the activities of the PMCs. ; У статті розглядається процес легітимізації наявних явищ, які ще не набули свого офіційно закріпленого міжнародно-правового статусу. Автор вивчає питання легітимності приватних військових компаній (далі - ПВК) як явища, що на теперішній час проходить крізь процес легітимізації ПВК як результат двох процесів: приватизації - коли приватні військові компанії беруть на себе функції зі сфери надання послуг із забезпечення безпеки з метою вирішення завдань, раніше властивих збройним силам держав, так і глобалізації - коли, наприклад, ПВК відстоює інтереси Транс Національних Корпорацій, які не мають чіткої державної приналежності. У зв'язку із тим, що сучасна війна є гібридною, а сучасні конфлікти частіше є асиметричними, відповідно, протиставити їм традиційні військові сили досить важко, у зв'язку із чим на перше місце виходять основні актори подібних військових конфліктів, що носять характер гібридних війн, як ПВК, які на сьогодні мають невизначений статус у міжнародному публічному праві. Поступальний шлях розширення «приватизації застосування сили» на міжнародній арені недержавними суб'єктами стає оптимальною стратегією відповіді на формат гібридних війн. Стаття розглядає критерії, на підставі яких ПВК виступають як актори на міжнародній арені в умовах ведення гідридної війни, які набувають свого поширення у ХХі столітті як війни у поєднанні застосування конвенційної зброї, партизанської війни, тероризму та злочинної поведінки з метою досягнення певних політичних цілей, основним інструментом якої є створення державою-агресором в державі, що обрана для агресії, внутрішніх протиріч та конфліктів з подальшим їх використанням для досягнення політичних цілей агресії. ПВК виконують дуже широкий спектр функцій: від розмінування територій до збройної охорони президентів, важливих вантажів на інше. Це вносить плутанину в те, чи беруть вони участь в бойових діях? І так, і ні одночасно, отже, справжня діяльність ПВК перебуває в «сірій зоні» невизначеності. Автор робить висновок, що на сьогодні існує нагальна потреба чітко визначити ПВК у міжнародному праві і заснувати міжнародний орган, який би встановлював уніфіковані правила та забезпечував контроль за діяльністю ПВК.

The article analyses the modern law basis regulations of military conflicts. The concrete examples of peace-making operations conducted according to UN memoranda and the norms of international law are given.The methods of reactioning on world events of UN Security Council are studied in details ; Проанализированы правовые основы урегулирования военных конфликтов на современном этапе. Приведено конкретные примеры миротворческих операций, которые проводились на основании Устава ООН и норм международного права. Подробно проанализированы методы реагирования на события в мире Советом Безопасности ООН. ; Проаналізовано правові основи врегулювання військових конфліктів на сучасному етапі. Наведено конкретні приклади миротворчих операцій, які проводились згідно зі Статутом ООН та норм міжнародного права. Детально проаналізовані методи реагування на події у світі Радою Безпеки ООН

У статті здійснюється аналіз ґеополітичного розвитку в глобалізованих сучасних системах. Глобальні проблеми мають планетарний характер – стосуються інтересів усіх народів світу, загрожують деградацією й загибеллю усього людства, потребують невідкладних рішень та вимагають колективних зусиль, спільних дій усіх народів. Розглядається низка проблем у взаємовідносинах між суспільствами і пропонуються реальні шляхи їх вирішення. Частина з них пов'язана із взаємовідносинами всередині світового співтовариства: запобігання ядерному конфлікту, подолання відсталості країн, що розвиваються, частина ж є відображенням кризи у взаємовідносинах між суспільством і природою (демографічна, продовольча, ресурсна, екологічна, енергетична тощо). У статті розглядаються одні із найскладніших глобальних загроз у XXI столітті – локальні військові конфлікти та війни гібридного характеру на ґеополітичному та територіальному ґрунті (наприклад, між Ізраїлем та Палестиною, Україною та Російською Федерацією і т. ін.). Адже ці протистояння стали викликом для всього світу, тому що загрожують повною дестабілізацією світового порядку. Ґеополітичний розвиток сучасних суспільств змінив пріоритети у глобальних проблемах: пріоритетною окремі фахівці вважають енергетично­сировинну проблему, а інші – ґеополітичний розподіл територій та сфер впливу в світі. Тому серед глобальних проблем останнього двадцятиліття найчастіше фігурували проблеми миру та роззброєння, екологічна, продовольча, демографічна, енергетична, сировинна, подолання бідності та відсталості.

In the article the author studies the processes of forming a qualitatively new system of regional security, analyzes the specific features of the military-political partnership between Ukraine and the countries of the Vysehrad Four at the present stage of the international system development. The necessity of restarting and rethinking of the functions of the regional association "Vysehrad" is expressed. It is also noted that in this country there continues an active phase of determining strategically important national interests, stipulated by the geopolitical situation and understanding of the role and place of Ukraine in the modern system of international relations. The country's military and political elite are forced to re-form the defence policy of the state and constantly adapt it to the realities of the present. This issue is topical due to the need to study the practice of successful transformations of the socio-political and economic system, military cooperation of the Vysehrad countries, and the strengthening of Ukraine's European cooperation in the field of military security in the era of democracy in order to use its proper components. These issues need to be thoroughly studied by Ukrainian researchers. The author notes that prior to the beginning of the open Russian military invasion, the issue of security and defence policy was not a priority area for our state. This was evidenced by the constant reduction of the army, insufficient funding of the military-defence sphere, reducing the prestige of military labour in the society, the general decrease in the authority of military personnel. It is concluded that, in spite of the differences, the Vysehrad Four supports the position of Ukraine, is interested in cooperation with the purpose of forming the security policy of the countries of the region, stability and democratic development of our country. ; В статті автор досліджує процеси формування якісно нової системи регіональної безпеки, здійснює аналіз особливостей військово-політичного партнерства між Україною та країнами Вишеградської четвірки на сучасному етапі розвитку міжнародної системи. Відзначається, що до початку відкритого російського військового вторгнення, питання політики безпеки і оборони не були пріоритетним напрямком діяльності нашої держави. Про це свідчило постійне скорочення армії, недостатнє фінансування військово-оборонної сфери, зниження престижу військової праці у суспільстві, загальним падінням авторитету військовослужбовців. Зроблено висновок про те, що Вишеградська четвірка попри наявність розбіжностей підтримує позицію України, є зацікавленою у співпраці з метою формування політики безпеки держав регіону, стабільності та демократичного розвитку нашої країни

In the article the author studies the processes of forming a qualitatively new system of regional security, analyzes the specific features of the military-political partnership between Ukraine and the countries of the Vysehrad Four at the present stage of the international system development. The necessity of restarting and rethinking of the functions of the regional association "Vysehrad" is expressed. It is also noted that in this country there continues an active phase of determining strategically important national interests, stipulated by the geopolitical situation and understanding of the role and place of Ukraine in the modern system of international relations. The country's military and political elite are forced to re-form the defence policy of the state and constantly adapt it to the realities of the present. This issue is topical due to the need to study the practice of successful transformations of the socio-political and economic system, military cooperation of the Vysehrad countries, and the strengthening of Ukraine's European cooperation in the field of military security in the era of democracy in order to use its proper components. These issues need to be thoroughly studied by Ukrainian researchers. The author notes that prior to the beginning of the open Russian military invasion, the issue of security and defence policy was not a priority area for our state. This was evidenced by the constant reduction of the army, insufficient funding of the military-defence sphere, reducing the prestige of military labour in the society, the general decrease in the authority of military personnel. It is concluded that, in spite of the differences, the Vysehrad Four supports the position of Ukraine, is interested in cooperation with the purpose of forming the security policy of the countries of the region, stability and democratic development of our country. ; В статті автор досліджує процеси формування якісно нової системи регіональної безпеки, здійснює аналіз особливостей військово-політичного партнерства між Україною та країнами Вишеградської четвірки на сучасному етапі розвитку міжнародної системи. Відзначається, що до початку відкритого російського військового вторгнення, питання політики безпеки і оборони не були пріоритетним напрямком діяльності нашої держави. Про це свідчило постійне скорочення армії, недостатнє фінансування військово-оборонної сфери, зниження престижу військової праці у суспільстві, загальним падінням авторитету військовослужбовців. Зроблено висновок про те, що Вишеградська четвірка попри наявність розбіжностей підтримує позицію України, є зацікавленою у співпраці з метою формування політики безпеки держав регіону, стабільності та демократичного розвитку нашої країни

Актуальність даного дослідження визначається посиленнями процесів міграції, що обумовлено розвитком та поглибленням глобалізаційних та інтеграційних процесів, та виникнення процесів протилежних їм. Зазначено, що міграційні процеси суттєво впливають на напрями та темпи розвитку світової та вітчизняної економіки, демографічні процеси в більшості країн світу, підвищення чи зниження соціальних стандартів суспільства та ін. сторін нашого життя. Визначено, що на сьогоднішній час в нашій державі не існує єдиної комплексної концепції міграційної політики, яка б дозволила Україні та її громадянам стати повноправними членами європейської спільноти із зберіганням та повноцінним захистом своїх громадянських, трудових та соціальних прав та свобод. Метою дослідження є аналіз сучасної міграційної політики країн Європи та визначення рекомендацій із посилення зв'язку вітчизняної міграційної політики із європейською. Для досягнення мети використано методи системно-структурного аналізу, логічного аналізу, фактичного аналізу та ситуаційного підходу. У процесі дослідження встановлено, що сучасна міграційна політики країн Європи формується під впливом визначених чинників: демографічна ситуація, суттєві зміни кон'юнктури сучасного ринку праці, збільшення обсягів та інтенсивності зовнішніх міграційних потоків, військові конфлікти на території України та Сирії, посилення проблеми міжнародного тероризму, перманентна фінансово-економічна криза в окремих країнах Європейського Союзу, референдум у Великій Британії, щодо рішення про вихід з ЄС. За результатами дослідження було сформовано рекомендації, щодо необхідності вивчення та застосування основ та принципів європейської міграційної політики за визначеними напрямами.