В статье автор анализирует взаимоотношения между трудом и капиталом, намечающиеся тенденции и первые признаки выхода из глобального кризиса в политике развитых стран и их вступлении в период медленного восстановления.In the article the author analyzes relationships between «work» and «capital», the aim tendencies and first signs of going out of global crisis in politics of developed countries and their entry to the period of slow restoration.
The article is devoted to the development of global capital markets and operations on them global players. The article sets the goal of the transformation studies the role of the countries that are developing rapidly, in the distribution of global and regional capital flows. Consider an index of emerging markets of South East Asia. Stressed that private business can not be directly involved in the economy of these countries. A scheme that illustrates the basic motives of private businesses in choosing the country of investment. A particular of these criteria is the political and economic stability. The indices are calculated as of the weighted average of 15 variables with 5 main components of development, described in the article. Next step is determined by the development of the country. It is noted that there are 4 stages of market development. Considered European countries on the index as well as the BRICS. It is concluded that the transformation processes in the global distribution become more dynamic thanks to developing countries. ; Статья посвящена вопросам развития глобальных рынков капитала и деятельности на них глобальных игроков. В статье поставлена цель исследования процесса трансформации роли стран, которые быстро развиваются, в распределении глобальных и региональных потоков капитала. Рассмотрены индексы рынков, которые развиваются в странах Юго-Восточной Азии. Подчеркнуто, что частный бизнес не может быть непосредственно привлечен в экономику данных стран. Представлена схема, которая наглядно иллюстрирует основные мотивы частного бизнеса при выборе страны инвестирования. Особым из данных критериев является политическая и экономическая стабильность. Индексы стран рассчитываются в виде средневзвешенного значения 15 переменных, имеющих 5 основных компонентов развития, описанных в статье. Далее определяется этап развития страны. Отмечено, что существует 4 этапа развития рынка. Рассмотрены страны Европы по данному индексу а также страны БРИКС. Сделан вывод, что трансформационные процессы в глобальном распределении становятся более динамичными именно благодаря развивающимся странам. ; Стаття присвячена питанням розвитку глобальних ринків капіталу і діяльності на них глобальних гравців. У статті поставлена мета дослідження процесу трансформації ролі країн, що швидко розвиваються, в розподілі глобальних і регіональних потоків капіталу. Розглянуто індекси ринків, які розвиваються, в країнах Південно-Східної Азії. Підкреслено, що приватний бізнес не може бути безпосередньо залучений в економіку даних країн. Представлена схема, яка наочно ілюструє основні мотиви приватного бізнесу при виборі країни інвестування. Особливим з даних критеріїв є політична та економічна стабільність. Індекси країн розраховуються у вигляді середньозваженого значення 15 змінних, що мають 5 основних компонентів розвитку, описаних у статті. Далі визначається етап розвитку країни. Відзначено, що існує 4 етапи розвитку ринку. Розглянуто країни Європи з даного індексу а також країни БРІКС. Зроблено висновок, що трансформаційні процеси в глобальному розподілі стають більш динамічними саме завдяки країнам, що розвиваються.
В работе исследован предмет политической экономии и его эволюция. Зарождение политической экономии и ее классическое оформление напрямую связано со становлением и развитием рыночной экономики. Политическая экономия основной стержень развития экономической теории, а не экономики. Автор не исключает отражения тех или иных экономических интересов различными теоретическими подходами. Глобальный экономический кризис, неспособность экономикс дать ответы о причинах кризиса и путях дальнейшего развития, актуализировали повышение интереса к политической экономии во всем мире. ; In work the subject of political economy and its evolution is investigated. Origin of political economy and its classical registration is directly connected with formation and development of market economy. Political economy the main core of development of the economic theory, instead of economy. The author doesn''t exclude reflection of these or those economic interests by various theoretical ap-proaches. The global economic crisis, economics inability to provide answers about the causes of the crisis and the ways of further development, updated the increas-ing interest in political economy in the world.
В современном динамично изменяющемся мире проблематика исследований феномена транснациональных элит (ТНК-элиты) остается одной из приоритетных. Нарождающиеся новые мирохозяйственный и технологический уклады объективно размывают национальные границы, транснациональные корпорации и их элиты трансформируются в «глобальный» сегмент мировой геополитики и геоэкономики.
Достижение всеобъемлющего глобального доминирования во всех сферах жизнедеятельности позволяет рассматривать ТНК-элиты в качестве важнейших негосударственных акторов мировой политической системы. Одновременно, с использованием накопленных геоэкономических ресурсов создается геофинансовое пространство, особое место в котором занимает финансовый капитал, финансовые потоки и фиктивный капитал. Сформировались геополитические коммерческие реальности - геоэкономический и геофинансовый мир.
Современные интернет-технологии приводят к формированию новой разновидности элит - «цифровая элита», а последние - сверхновый виртуальный геополитический мир. Глобальные ТНК, не имея границ, характеризуются всеобъемлющим характером. Цифровые и информационные технологии располагают практически безграничными ресурсами и возможностями формирования виртуальных социально-экономических отношений, виртуальной мировой экономики, виртуальных денег, фиктивного и виртуального капитала.
В результате создаются суперновые информационные сетевые пространства и новые ценности, которые формируют благоприятную почву для процветания постмодернистской философии. Поэтому нарождающаяся «цифровая элита», как новая геополитическая реальность, должна нести ответственность за объективное философское понимание общественной жизни нового мира.
Без рыночного фундаментализма о самом существовании глобальной капиталистической системы вряд ли можно было бы говорить. Рыночный фундаментализм стал доминировать в экономике примерно с 1980 г., когда к власти в своих странах пришли Р. Рейган и М. Тэтчер. Доминирующая тенденция, связанная с международной конкуренцией за капитал, сложилась раньше — благодаря двум нефтяным кризисам и развитию оффшорного рынка евровалют — однако только политические преобразования, осуществленные Тэтчер и Рейганом, обеспечили капиталу и предпринимательству как таковому главенствующую роль. С того времени господствующая тенденция и господствующие субъективные представления только подкрепляют друг друга. ; Without market fundamentalism the very existence of the global capitalist system would be difficult to talk about. Market fundamentalism has come to dominate the economy from about 1980, when came to power Ronald Reagan and Margaret Thatcher. The dominant trend of the international competition for capital, there was before — thanks to the two oil crises and the development of the offshore market Eurocurrency — but only political changes undertaken by Thatcher and Reagan, have provided capital and entrepreneurship as such a leading role. Since that time, the mainstream and dominant subjective views only reinforce each other.
The article analyzes the rating marks of the global innovation index of leading innovative countries in the world. The factors of influence on innovative activities are determined and there are organizational, economic, social and legislative. The structure of the global innovation index and its components had been considered, together they form the value of the innovation efficiency ratio. The essence of the concept of "innovation input sub-index " had been studied, and it consists of institutional environment, human capital, infrastructure, market experience and business experience, and "innovative output sub-index", which includes received knowledge and technology and the results of creative activity. The movement of the leading innovative countries on the GII rating had been analized in dynamics, as a result detected relative constancy of leading countries had been detected. The relative change of positions of the leading innovative countries had been shown in the ranking of global innovation index. It was revealed that most of the changes were reached by the UK and USA, significantly rising up and taking the top five positions among innovative countries in the world. The indicators of efficiency factors of innovation are considered, and as a result a high level of innovative development is revealed, which explains the objective occupation of the leading positions in the ranking of GII. The basic principles of the state innovation policy of Switzerland, the United Kingdom, Sweden, the Netherlands and the United States had been determined. The features of innovative development of these countries had been shown. The factors of successful development of the innovation system of each specific country had been determined. It was revealed that the most relevant areas of development of innovative potential of the studied countries is the establishment of cooperation between the state and society , creation of conditions promoting to the development of science and education, full support of scientific research and studies, the formation of an effective system of incentives for innovation of the private sector, their involvement in the implementation of innovative projects and financial support of venture innovation funds from the state. A comparative method and the method of relative differences had been used during the research. ; В статье проведен анализ показателей рейтинга глобального инновационного индекса ведущих инновационных стран мира. Определены факторы влияния на инновационную деятельность, в число которых входят организационные, экономические, социальные и законодательные. Рассмотрена структура глобального инновационного индекса и ее компоненты, в совокупности формирующие значение коэффициента эффективности инноваций. Исследована сущность понятия «инновационный подиндекс входа», в состав которого входят институциональная среда, человеческий капитал, инфраструктура, рыночный опыт и деловой опыт и «инновационный подиндекс выхода», в состав которого входят полученные знания и технологии и результаты творческой деятельности. Проанализировано движение ведущих инновационных государств по рейтингу GII в динамике, в результате чего выявлено относительное постоянство стран-лидеров. Приведено относительное изменение позиций ведущих инновационных стран мира в рейтинге глобального инновационного индекса. Выявлено, что наибольшего изменения достигли Великобритания и США, существенно поднявшись вверх и заняв позиции первой пятерки среди инновационных стран мира. Рассмотрены показатели коэффициентов эффективности инноваций, в результате чего выявлен высокий уровень инновационного развития, что объясняет объективно занятые ведущие позиции в рейтинге GII. Определены основные принципы государственной инновационной политики Швейцарии, Соединенного Королевства, Швеции, Нидерландов и США. Приведены особенности инновационного развития данных стран. Определены факторы успешного развития инновационной системы каждой конкретной страны. Выявлено, что наиболее релевантными направлениями развития инновационного потенциала исследуемых стран является налаживание взаимодействия государства и общества, создание условий, способствующих развитию науки и образования, всесторонняя поддержка научных разработок и исследований, формирование эффективной системы стимулирования к инновационной деятельности частного сектора, их привлечение к реализации инновационных проектов и финансовая поддержка венчурных инновационных фондов со стороны государства. В процессе исследования использованы сравнительный метод и метод относительных разниц. ; У статті проведений аналіз показників рейтингу глобального інноваційного індексу провідних інноваційних країн світу. Визначено чинники впливу на інноваційну діяльність, до числа яких входять організаційні, економічні, соціальні та законодавчі фактори. Розглянуто структуру глобального інноваційного індексу та її компоненти, що в сукупності формують значення коефіцієнту ефективності інновацій. Досліджено сутність поняття «вхідний інноваційний підіндекс», до складу якого входять інституційне середовище, людський капітал, інфраструктура, ринковий досвід та бізнесовий досвід та «вихідний інноваційний підіндекс», до складу якого входять отримані знання і технології та результати творчої діяльності. Проаналізовано рух провідних інноваційних держав за рейтингом GII у динаміці, в результаті чого виявлено відносну сталість країн-лідерів. Наведено відносну зміну позицій провідних інноваційних країн світу у рейтингу глобального інноваційного індексу. Виявлено, що найбільшої зміни досягли Великобританія та США, суттєво піднявшись вгору та зайнявши позиції першої п'ятірки серед інноваційних країн світу. Розглянуто показники коефіцієнтів ефективності інновацій, внаслідок чого виявлено високий рівень інноваційного розвитку, що пояснює об'єктивне займання провідних позицій у рейтингу GII. Визначено основні засади державної інноваційної політики Швейцарії, Об'єднаного Королівства, Швеції, Нідерландів та США. Наведено особливості інноваційного розвитку даних країн. Визначено фактори успішного розвитку інноваційної системи кожної конкретної країни. Виявлено, що найбільш релевантними напрямами розвитку інноваційного потенціалу досліджуваних країн є налагодження взаємодії держави і суспільства, створення умов, що сприятимуть розвитку науки та освіти, всебічна підтримка наукових розробок і досліджень, формування ефективної системи стимулювання до інноваційної діяльності приватного сектору, їхнє залучення до реалізації інноваційних проектів та фінансова підтримка венчурних інноваційних фондів з боку держави. В процесі дослідження використано порівняльний метод та метод відносних різниць.