Suchergebnisse

Розкрито сутність феноменів державно-громадського й гро- мадсько-державного управління закладом загальної середньої освіти, органі- заційних механізмів громадсько-державного управління. Висвітлено генезис поглядів учених щодо цих феноменів, проаналізовано стан використання ор- ганізаційних механізмів у практиці, розроблено концептуальні засади кон- струювання та запровадження організаційних механізмів громадсько-дер- жавного управління, технології їх реалізації, розкрито модель організаційного механізму та науково-методичний супровід його застосування, обґрунтовано взаємозв'язок між стилем керівництва й впровадженням організаційних механізмів громадсько-державного управління у діяльність закладів загальної середньої освіти. Актуальність проблеми дослідження визначається необ- хідністю суттєвої перебудови системи управління освітою, зокрема, пошуку нових відкритих і демократичних моделей управління, широкого залучення громадськості до освітнього та управлінського процесу. Дослідження можуть використовуватися як методичні рекомендації для керівників закладів загаль- ної середньої освіти та представників управлінських структур, так і для само- освіти на курсах підвищення кваліфікації керівників чи в процесі підготовки резерву керівних кадрів. Встановлено, що модель структурно-громадського супроводу передбачає наявність на кожному рівні субординаційної вертика- лі управління ЗЗСО відповідної громадської структури та ії ресурсами. Ос- новним завданням є здійснення незалежної експертизи стану цієї ділянки ос- вітньої галузі та ведення діалогу з владними структурами для збалансування інтересів громадськості та відповідних органів управління, результатом яких виступає збалансування вимог та ресурсів держави і запитів громадян.

Зроблено спробу проаналізувати формування механізмів гро- мадського врядування в освітньому середовищі. Схарактеризовано особли- вості нормативно-правових актів щодо механізмів управління розвитком громадського врядування, проаналізовано напрями й механізми впрова- дження громадського врядування.
Виокремлено пропозиції до моделі громадського врядування в закла- дах освіти до суб'єктів надання освітніх послуг як у межах навчального за- кладу, так і поза. Запропоновано компоненти щодо розроблення моделі громадського врядування, які охоплюють усіх учасників навчально-вихов- ного процесу в системі освіти, з метою формування критичного мислення, здатності усвідомлювати й уміти обстоювати власні права в різних питаннях, можливості впроваджувати інноваційні методи управління, брати участь в обговореннях, диспутах, вебінарах, навчитися передбачувати можли- ві результати діяльності в умовах безперервної освіти впродовж усього життя.
Висвітлено можливість учасників освітнього процесу бути соціально активним на основі громадянської компетентності, готовності брати участь у процесах життя класу, школи, громади, держави. Брати на себе від- повідальність за нормативно визначеними функціями в межах вимог до про- фесійної діяльності щодо реалізації нормативно визначених професій, умі- ти розв'язувати конфлікти на основі демократичних принципів, цінностей соціуму.
Громадське врядування повинно мати за мету виховати з учня патріота- громадянина, який би міг аналізувати власні вчинки й дії та поведінку інших осіб, які, своєю чергою, повинні спрямовуватися на становлення та розвиток громадянського суспільства в нашій країні.
У бережливому відношенні до національних, загальнолюдських цін- ностей проявляється громадська зрілість учнів, вчителів, батьків. У такому ставленні проявляється солідарна відповідальність за майбутнє рідної приро- ди, гармонійне співіснування з навколишнім світом, формування толерант- ного ставлення до різних релігійних громад, пошук спільної мети діяльності до співпраці у розвитку освітнього простору, пошук благодійних фондів для підтримки та надання грантів розвитку громадського врядування.

In the article, it is analysed some memorandums of the community law of Ukraine – the Regulations on public administration of the city of Odessa, which was the current law-making collection of the city government in Odessa until 1872. It is reviewed some socio-economic and political appearance causes of the current memorandum and the method of its adaptation by Emperor Alexander II 30. IV. 1863. It is established that the main law-making collections of the Regulation on public governmental authorities in Odesa in 1863 were: Charter on Rights and Benefits for the Towns of the Russian Empire 21 IV.1785; Charter on public administration of St. Petersburg 13 ІІ. 1846; the ninth volume of the Code of Laws of the Russian Empire, 1857; Regulations on public administration of the city of Moscow 20 III. 1862; Charter on alterations and additions of some authorizations on public administration in St. Petersburg 20 III. 1862, etc. Structurally, the Regulations on public administration of the city of Odessa in 1863 consist of an introduction and the main part of the eighty-two paragraphs, which are combined into four chapters: Chapter I. "On the composition, subjects, and images of the Odessa public administration"; Chapter II. "On the order of calling the elections and members of General Duma and vacancy filling in the city public administration"; Chapter III. "On the order of elections and gatherings for them"; Chapter IV "On the rights and benefits of public city service". According to the Regulations on public administration of the city of Odessa in 1863, it is included mainly the standards on urban law of that time and established a new arrangement of city self-government in the city of Odessa. According to the Regulations on public administration of the city of Odessa in 1863, governmental authorities were divided into general ones, for the whole city community which included: The General City Duma; Mayor; Regulatory City Duma and personal, for certain categories of citizens or estates, namely: Assembly of elected officials; Estate officers; merchant and bourgeois councils together with their institutions and ranks.Certain establishments of the Regulations on public administration of the City of Odessa in 1863 established specific powers of general and personal bodies of city self-government. Of particular importance were the provisions of the Regulations on public administration of the City of Odessa in 1863, which defined a new preparation of holding meetings for city elections. ; У статті зроблено аналіз пам'ятки муніципального права України – Положення про громадське управління міста Одеси 1863 року, яке було чинним законодавчим збірником міського самоврядування в м. Одесі до 1872 року. Розглядаються соціально-економічні й політичні причини появи даного положення та порядок його ухвалення імператором Олександром ІІ 30 квітня 1863 року. Встановлено, що основними законодавчими джерелами Положення про громадське управління міста Одеси 1863 р. були: Грамота на права та вигоди містам Російської імперії 21 IV. 1785 р.; Положення про громадське управління м. Санкт-Петербургу 13 ІІ. 1846 р.; Том дев'ятий Зводу законів Російської імперії редакції 1857 р.; Положення про громадське управління міста Москви 20 ІІІ. 1862 р.; Про зміни та доповнення деяких постанов про громадське управління в Санкт-Петербурзі 20 ІІІ. 1862 р. тощо. Структурно Положення про громадське управління міста Одеси 1863 р. складається зі вступу та основної частини з вісімдесят двох параграфів, що об'єднані в чотирьох главах: Глава І. «Про склад, предмети та образ дій Одеського громадського управління»; Глава ІІ. «Про порядок призначення виборних і гласних Загальної думи та заміщення посад по міському громадському управлінні»; Глава ІІІ. «Про порядок виборів і зборів для них»; Глава IV. «Про права та переваги громадської міської служби». За змістом Положення про громадське управління міста Одеси 1863 р. включало в собі переважно норми тогочасного міського права та встановлювало новий порядок міського самоврядування в м. Одесі. Органи міського самоврядування згідно з Положенням про громадське управління міста Одеси 1863 р. поділялися на загальні для всієї міської громади, до складу яких входили: Загальна міська дума; Міський голова; Розпорядча міська дума, та особисті, для окремих розрядів обивателів або станів, а саме: Збори виборних; Станові старшини; управи купецька й міщанська разом з їхніми установами та чинами. Окремі постанови Положення про громадське управління міста Одеси 1863 р. встановлювали конкретні повноваження загальних й особистих органів міського самоврядування. Особливо важливе значення мали ті норми Положення про громадське управління міста Одеси 1863 р., які визначали новий порядок організації зборів для проведення міських виборів.

In the article was carried out the survey of the normative and legal support of the state-public management of the general educational institution. There were analyzed the main theoretical points of the state management of education, was grounded the role of public and public self-government authorities in the general educational institution, was defined its structure and was characterized the specificity of its activity. On the base of analysis of normativity it was established that the main authority of the public self-government is a general meeting (conference) of the stuff of general educational institution. The network of the self-government authorities especially the council of general educational institution, board of guardians, parents and pupils committees, teachers methodical associations, commissions, committees and so on form according to the decision of this conference.There were elucidated the signs and principles of realization of state-public management in educational sphere. There were separated the main grounds that define the state-public management of educational institution especially legality, publicity, cooperation and openness in making decisions, transparency in carrying out accepted decisions, voluntariness, equality, democracy. There were presented the leading scientific attainments concerning the problem of modeling the state-public management of general educational institution ; У статті здійснено огляд нормативно-правового забезпечення державно-громадського управління загальноосвітнім навчальним закладом. Проаналізовано основні теоретичні положення державного, громадського, державно-громадського управління загальноосвітнім навчальним закладом. Висвітлено ознаки та принципи реалізації державно-громадського управління в галузі освіти. Представлено провідні наукові досягнення з питань моделювання державно-громадського управління загальноосвітнім навчальним закладом

The ways of development of state and public administration in educational institutions in view of the Law of Ukraine "On Education" have been considered, namely: society's engagement in the system of education, tools, procedures and measures for ensuring and improving the quality of education. The issues related to the practical implementation of the law's articles, and the requirements to scientists and officials regarding the creation of sufficient regulatory framework for the effective implementation of the state and public administration of an educational institution, setting boundaries of competences for government bodies and society during their liaison in the management process of an educational institution have been determined. The importance of developing scientifically balanced and substantiated criteria for assessing the activities of an educational institution has been emphasized.Key words: educational institution, state and public administration, public supervision, supervisory board, public self-government, public accreditation.кандидат педагогічних наук, Ростовська В. І. Державно-громадське управління в умовах реформування освіти/ Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Україна, ХарківРозглянуто шляхи розбудови державно-громадського управління в закладах освіти в світлі прийнятого Закону України «Про освіту», а саме: форми участі громадськості в системі освіти, інструменти, процедури та заходи забезпечення і підвищення якості освіти. Визначено питання, пов'язані з практичною реалізацією статей закону, та вимоги до науковців і посадовців щодо створення достатньої нормативної бази з метою ефективної реалізації державно-громадського управління закладом освіти, визначення меж компетенцій державних органів та громадськості під час взаємодії в процесі управління закладом освіти. Наголошено на важливості розроблення науково виважених та обґрунтованих критеріїв оцінки діяльності закладу освіти. Ключові слова: заклад освіти, державно-громадське управління, громадський нагляд, наглядова рада, громадське самоврядування, громадська акредитація.

Становление и развитие демократического Украинского государства с привлечением широких народных масс к ее управлению и процессам создания государства обусловливают необходимость подробного изучения исторического опыта правового регулирования местного самоуправления в Украине в разные времена, в частности, введенного русской имперской властью ; The formation and development of democratic Ukrainian state involving the masses in its administration and state processes need to determine the detailed study of the historical experience of the legal regulation of local government in Ukraine at various times, in particular, introduced the Russian imperial authorities.

The article is devoted to the study of the main ways to reform local governments in Ukraine in view of the available foreign experience. Taking into account the experience of Poland in the implementation of reforms from the standpoint of analysis of their effectiveness, the authors tried to find out on a practical and theoretical level what factors caused the situation that Ukraine and Poland have diametrically different achievements in implementing almost identical reforms in political, economic and social spheres, given that these countries were at about the same stage of development at the beginning of the reforms. It is concluded that since local self-government is the subject of intersectoral research in political science, economics, sociology, law and other sciences, it requires the establishment of methodological boundaries of a comprehensive study of this civic institution. It was found that, despite the significant number of theoretical and methodological approaches to the study of local self-government in Ukraine, domestic experts have not created a holistic view of the activities of local self-government and its role in society. It is proved that there is still a purely national tradition of studying local self-government, based on its declarative role, which is enshrined in the Law of Ukraine "On Local Self-Government in Ukraine", at the same time the influence of modern political and economic researched. It is determined that in Ukraine there is no idea at the state level about the role of local self-government, on the one hand, it emphasizes the current and necessary role of community interests in the field, and on the other – the issue of state regulation remains open. All this has led to the emergence of modern research on local government as an innovative activity for modeling political processes on the ground. ; Статтю присвячено дослідженню основних шляхів щодо реформування органів місцевого самоврядування в Україні з огляду на наявний зарубіжний досвід. Беручи до уваги досвід Польщі у процесах впровадження реформ з позиції аналізу їх ефективності, авторами здійснено спробу на практичному та теоретичному рівнях з'ясувати, які фактори спричинили таку ситуацію, що Україна та Польща мають діаметрально різні досягнення у впровадженні майже однакових реформ у політичній, економічній та соціальній сферах з урахуванням того, що ці країни на початку впровадження реформ знаходилися приблизно на однаковому етапі свого розвитку. Зроблено висновок про те, що оскільки місцеве самоврядування є предметом міжгалузевих досліджень з політології, економіки, соціології, правознавства та інших наук, це вимагає встановлення методологічних меж комплексного дослідження цього громадянського інституту. З'ясовано, що, незважаючи на значну кількість теоретико-методологічних підходів дослідження місцевого самоврядування в Україні, вітчизняними фахівцями не створено цілісного уявлення щодо діяльності самого місцевого самоврядування та його ролі у суспільстві. Доведено, що досі існує суто вітчизняна традиція досліджувати місцеве самоврядування, виходячи з декларативної його ролі, яка прописана у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні», у той самий час вплив політичних та економічних процесів сучасності на місцеве самоврядування й аналіз їх наслідків залишаються недостатньо дослідженими. Визначено, що в Україні відсутні на рівні держави уявлення щодо ролі місцевого самоврядування, з одного боку, наголошується на його актуальній і необхідній ролі реалізації інтересів громади на місцях, а з іншого – питання державного регулювання залишається відкритим. Все це обумовило появу сучасних досліджень місцевого самоврядування як інноваційної діяльності з моделювання політичних процесів на місцях.

The article is devoted to the study of the main ways to reform local governments in Ukraine in view of the available foreign experience. Taking into account the experience of Poland in the implementation of reforms from the standpoint of analysis of their effectiveness, the authors tried to find out on a practical and theoretical level what factors caused the situation that Ukraine and Poland have diametrically different achievements in implementing almost identical reforms in political, economic and social spheres, given that these countries were at about the same stage of development at the beginning of the reforms. It is concluded that since local self-government is the subject of intersectoral research in political science, economics, sociology, law and other sciences, it requires the establishment of methodological boundaries of a comprehensive study of this civic institution. It was found that, despite the significant number of theoretical and methodological approaches to the study of local self-government in Ukraine, domestic experts have not created a holistic view of the activities of local self-government and its role in society. It is proved that there is still a purely national tradition of studying local self-government, based on its declarative role, which is enshrined in the Law of Ukraine "On Local Self-Government in Ukraine", at the same time the influence of modern political and economic researched. It is determined that in Ukraine there is no idea at the state level about the role of local self-government, on the one hand, it emphasizes the current and necessary role of community interests in the field, and on the other – the issue of state regulation remains open. All this has led to the emergence of modern research on local government as an innovative activity for modeling political processes on the ground. ; Статтю присвячено дослідженню основних шляхів щодо реформування органів місцевого самоврядування в Україні з огляду на наявний зарубіжний досвід. Беручи до уваги досвід Польщі у процесах впровадження реформ з позиції аналізу їх ефективності, авторами здійснено спробу на практичному та теоретичному рівнях з'ясувати, які фактори спричинили таку ситуацію, що Україна та Польща мають діаметрально різні досягнення у впровадженні майже однакових реформ у політичній, економічній та соціальній сферах з урахуванням того, що ці країни на початку впровадження реформ знаходилися приблизно на однаковому етапі свого розвитку. Зроблено висновок про те, що оскільки місцеве самоврядування є предметом міжгалузевих досліджень з політології, економіки, соціології, правознавства та інших наук, це вимагає встановлення методологічних меж комплексного дослідження цього громадянського інституту. З'ясовано, що, незважаючи на значну кількість теоретико-методологічних підходів дослідження місцевого самоврядування в Україні, вітчизняними фахівцями не створено цілісного уявлення щодо діяльності самого місцевого самоврядування та його ролі у суспільстві. Доведено, що досі існує суто вітчизняна традиція досліджувати місцеве самоврядування, виходячи з декларативної його ролі, яка прописана у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні», у той самий час вплив політичних та економічних процесів сучасності на місцеве самоврядування й аналіз їх наслідків залишаються недостатньо дослідженими. Визначено, що в Україні відсутні на рівні держави уявлення щодо ролі місцевого самоврядування, з одного боку, наголошується на його актуальній і необхідній ролі реалізації інтересів громади на місцях, а з іншого – питання державного регулювання залишається відкритим. Все це обумовило появу сучасних досліджень місцевого самоврядування як інноваційної діяльності з моделювання політичних процесів на місцях.

The paper analyzes the system of public administration of higher education in Poland, the legal status and activities of the main participants in the system of higher education sphere from the academic community. The authors conclude that the public system of higher education in Poland is very extensive and includes all stakeholders and participants in the educational process, thus ensuring consideration of their interests at all levels and in any decision concerning policies in higher education and research. Ministry and Minister of Science and Higher Education is not actually the head, but is partner, which actually require European standards of governance. The law prevents severe central subordination and guarantees university autonomy, academic freedom and rights. This experience of democratization and decentralization of higher education in Poland, a system of state and public administration is essential and can be adapted for Ukraine to modernize the management education sector. ; . ; Проаналізовано систему державно-громадського управління вищою освітою у Польщі, правовий статус та обсяг діяльності основних суб'єктів у сфері вищої освіти з боку академічного середовища. Автори роблять висновок, що система громадського управління вищою освітою Польщі є дуже розгалуженою та охоплює всіх стейкхолдерів і учасників освітнього процесу, таким чином забезпечуючи врахування їхніх інтересів на всіх рівнях та в будь-якому рішенні, що стосується політики у сфері вищої освіти і науки. Міністерство та міністр науки і вищої освіти є фактично не керівником, а партнером, чого, власне, і вимагають європейські стандарти управління. Закон унеможливлює жорстоке централізоване підпорядкування і гарантує університетську автономію, академічні права і свободи. Такий досвід демократизації та децентралізації управління вищою освітою в Польщі, створення системи державно-громадського управління має важливе значення і може бути адаптований до умов України в процесі модернізації управління освітньою галуззю.

Analyzed the system of system of public administration bodies of environmental pro-tection in Ukraine, special attention is paid to lighting problems the Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine, given the powers of other government bodies to regu-late relations in environmental protection. Based on the analysis assesses carried out in recent years, public administration reform in terms of optimization of the system of cen-tral executive bodies. Highlights the key principles of European environmental manage-ment system, based on which the comparison and evaluated the possibility of reducing the national system of state environmental management with European requirements. The authors identify the criteria, that hindering the identification of national and European environmental management systems. Considerable space is devoted to decentralization and devolution of power to local authorities. ; Проаналізовано систему державного управління охороною навколишнього при-родного середовища в Україні, особлива увага приділена висвітленню завдань Мініс-терства екології та природних ресурсів України, наведено повноваження інших ор-ганів державного управління з регулювання відносин щодо охорони навколишнього середовища. На основі аналізу дається оцінка проведеній в останні роки реформі дер-жавного управління в частині оптимізації системи центральних органів виконавчої влади. Висвітлено базові принципи європейської системи екологічного управління, на основі яких проведено порівняння та оцінено можливості приведення національ-ної системи державного управління охороною навколишнього природного середови-ща до європейських вимог. Виявлено критерії, що стримують процес ідентифікації національної та європейської систем екологічного управління. Значне місце відведе-но питанню децентралізації влади та передачі повноважень місцевим органам влади. ; Проаналізовано систему державного управління охороною навколишнього при-родного середовища в Україні, особлива увага приділена висвітленню завдань Мініс-терства екології та ...

The author paid attention to the importance of small cities in the country, the mechanisms of implementation of educational policy in the state-public management of general secondary education in such cities of Ukraine, the management of the department of education in small cities was modernized, the legislative acts regulating its activities were submitted, as well as strategic documents, which define the conceptual guidelines for the development of general secondary education. The peculiarities of cooperation between the two components of the state and public administration for its development are considered, there were proposed some mechanisms for the implementation of educational policy at the local level.Звернено увагу на значущість малих міст в країні, розкрито механізми реалізації освітньої політики при державно-громадському управлінні загальною середньою освітою в таких містах України, модернізації управління відділу освіти в громадах малих міст, подано законодавчі акти, що регулюють його діяльність, а також стратегічні документи, що визначають концептуальні орієнтири розвитку загальної середньої освіти. Розглянуто особливості співпраці обох складових державно-громадського управління її розвитком, а також запропоновано певні механізми щодо реалізації освітньої політики на місцевому рівні.

The article is devoted to the analysis of the normative legal support of the general secondary educational institutions functioning. The importance of the state-public management has been justified, as far as the major analytical reports of the state authority point at the insufficient attained involvement of public institutions in the management education. For these purposes, the traditional state-public management transformation and upgradeability have been explored by means of the state-public organizations combined efforts, deplacement of the dominant influence and its transition to an innovative public-state management. According to the results of enquiry within the Kharkiv region it has been found, that the state-public management prevails to date, in connection with low public activity, lack of stakeholders` readiness to co-management, public-state management immaturity of general secondary educational institutions in science and practice. However, we can observe establishment and development of public-state management in most educational institutions of the united territorial communities, that is an indication that the local authority decentralization reform wields major influence on the democratic process formation in all fields of public life. ; В статье осуществлен анализ нормативно-правового обеспечения функционирования общеобразовательных учебных заведений. Обосновано важность усовершенствования традиционного государственно-общественного управления, так как основные аналитические документы государственных органов власти декларируют недостаточный уровень приобщения общественных институций к управлению образованием. В связи с этим, рассмотрено возможности модернизации и трансформации государственно-общественного управления средствами консолидации усилий государственных и общественных структур, смещения доминантных влияний и его перехода в общественно-государственное. По результатам проведенного исследования в Харьковской области, выяснено, что преобладает государственно-общественное управление, в связи с низкой активностью общественности, отсутствием готовности стейкхолдеров к совместному управлению, недостаточной разработкой вопроса общественно-государственного управления в науке и практике. Зато, развитие общественно-государственного управления отмечается в большинстве учебных заведений объединенных территориальных общин, это свидетельствует о том, что реформа децентрализации значительным образом влияет на становление демократических процессов во всех сферах общественной жизни. ; У статті здійснено аналіз нормативно-правового забезпечення функціонування закладів загальної середньої освіти. Обґрунтовано важливість удосконалення традиційного державно-громадського управління, оскільки провідні аналітичні документи державних органів влади вказують на недостатній рівень залучення громадських інституцій до управління освітою. У зв'язку з цим, розглянуто можливості оновлення й трансформації державно-громадського управління шляхом консолідації зусиль державних і громадських структур, зміщення домінантних впливів та його переходу у громадсько-державне. За результатами проведеного дослідження, у межах Харківської області встановлено, що на сьогодні переважає державно-громадське управління у зв'язку з низькою активністю громадськості, відсутністю готовності стейкхолдерів до співуправління, недостатньою розробленістю питання громадсько-державного управління закладами загальної середньої освіти у науці та практиці. Проте розвиток громадсько-державного управління спостерігається у більшості закладів освіти об'єднаних територіальних громад, що є свідченням того, що реформа децентралізації значним чином впливає на становлення демократичних процесів у всіх сферах суспільного життя.

Objective. Based on the analysis of scientific, scientific and methodological literature and other sources of information, determine the prospects for introducing the specialty «Public Health» in higher education institutions of Ukraine. Methods. Conducting a system analysis of scientific, scientific and methodological literature and other sources of information on the need to introduce the specialty «Public Health» in higher education institutions of Ukraine. The methods of theoretical analysis of scientific literature are used: generalization, synthesis, formalization, abstraction. Results. It was established that in 2017, the specialty «Public Health» first appeared in Ukraine and was licensed in 2018. Its appearance was caused by the need to carry out medical reform and train new personnel according to European standards in the field of public health management and protection, and introduce the national principle of «healthca­ re in all state policies». The training of specialists in this direction is carried out in the specialty 229 Public Health (area of knowledge – 22 Health) at three levels of education: bachelor, master and doctor of philosophy. Specializations in this specialty: «Health Promotion»; «Health Management»; «Epidemiology and biostatistics». Conclusions. It has been established that the Concept for the development of a public health system in Ukraine provides for the introduction of programs in higher education institutions for basic specialties on scientifically based professional activities in the field of public health in order to ensure a comprehensive assessment and monitoring of the state of public health, to identify factors affecting public health, and to implement measures to preserve and strengthen public health and evaluate their effectiveness. It is shown that the deve­lopment and implementation of training for specialists in educational program 229 «Public Health» on the basis of the National University of Physical Education and Sports of Ukraine is relevant and promising. It was determined that specialists in the specialty «Public Health» have broad prospects for successfully starting a career in international projects, non-go­vernmental organizations or government structures of political, economic and social activities in the field of healthcare. ; Мета. На основі аналізу наукової, науково-методичної літератури та інших джерел інформації визначити перспективи впровадження спеціальності «Громадське здоров'я» у закладах вищої освіти України. Методи. Системний аналіз наукової, науково-методичної літератури та інших джерел інформації з питань необхідності впровадження спеціальності «Громадське здоров'я» у закладах вищої освіти України; узагальнення, синтез, формалізація, абстрагування. Результати. Встановлено, що у 2017 р. спеціальність «Громадське здоров'я» вперше з'явилася в Україні та була ліцензована у 2018 р. Її поява викликана необхідністю проведення медичної реформи та підготовки нових кадрів за європейськими стандартами у сфері управління та охорони громадського здоров'я, впровадження загальнонаціонального принципу «охорона здоров'я в усіх політиках держави». Підготовка фахівців у даному напрямі здійснюється за спеціальністю 229 Громадське здоров'я (галузь знань – 22 Охорона здоров'я) на трьох ступенях освіти: бакалавр, магістр і доктор філософії. Спеціалізації за даною спеціальністю: «Промоція здоров'я»; «Менеджмент здоров'я»; «Епідеміологія та біостатистика». Висновки. Встановлено, що Концепція розвитку системи громадського здоров'я в Україні передбачає запровадження у закладах вищої освіти за базовими спеціальностями програм з науково обґрунтованої професійної діяльності в сфері громадського здоров'я для забезпечення проведення комплексної оцінки і моніторингу стану здоров'я населення, виявлення факторів, що впливають на здоров'я населення, здійснення заходів щодо збереження та зміцнення здоров'я населення і оцінювання їх ефективності. Показано, що розробка і впровадження підготовки фахівців за освітньою програмою 229 «Громадське здоров'я» на базі Національного університету фізичного виховання і спорту України є актуальною і перспективною. Визначено, що фахівці із спеціальності «Громадське здоров'я» мають широкі перспективи успішно розпочати кар'єру у міжнародних проектах, недержавних організаціях чи урядових структурах політичної, економічної та соціальної діяльності у напрямі охорони здоров'я.

Objective. Based on the analysis of scientific, scientific and methodological literature and other sources of information, determine the prospects for introducing the specialty «Public Health» in higher education institutions of Ukraine. Methods. Conducting a system analysis of scientific, scientific and methodological literature and other sources of information on the need to introduce the specialty «Public Health» in higher education institutions of Ukraine. The methods of theoretical analysis of scientific literature are used: generalization, synthesis, formalization, abstraction. Results. It was established that in 2017, the specialty «Public Health» first appeared in Ukraine and was licensed in 2018. Its appearance was caused by the need to carry out medical reform and train new personnel according to European standards in the field of public health management and protection, and introduce the national principle of «healthca­ re in all state policies». The training of specialists in this direction is carried out in the specialty 229 Public Health (area of knowledge – 22 Health) at three levels of education: bachelor, master and doctor of philosophy. Specializations in this specialty: «Health Promotion»; «Health Management»; «Epidemiology and biostatistics». Conclusions. It has been established that the Concept for the development of a public health system in Ukraine provides for the introduction of programs in higher education institutions for basic specialties on scientifically based professional activities in the field of public health in order to ensure a comprehensive assessment and monitoring of the state of public health, to identify factors affecting public health, and to implement measures to preserve and strengthen public health and evaluate their effectiveness. It is shown that the deve­lopment and implementation of training for specialists in educational program 229 «Public Health» on the basis of the National University of Physical Education and Sports of Ukraine is relevant and promising. It was determined that specialists in the specialty «Public Health» have broad prospects for successfully starting a career in international projects, non-go­vernmental organizations or government structures of political, economic and social activities in the field of healthcare. ; Мета. На основі аналізу наукової, науково-методичної літератури та інших джерел інформації визначити перспективи впровадження спеціальності «Громадське здоров'я» у закладах вищої освіти України. Методи. Системний аналіз наукової, науково-методичної літератури та інших джерел інформації з питань необхідності впровадження спеціальності «Громадське здоров'я» у закладах вищої освіти України; узагальнення, синтез, формалізація, абстрагування. Результати. Встановлено, що у 2017 р. спеціальність «Громадське здоров'я» вперше з'явилася в Україні та була ліцензована у 2018 р. Її поява викликана необхідністю проведення медичної реформи та підготовки нових кадрів за європейськими стандартами у сфері управління та охорони громадського здоров'я, впровадження загальнонаціонального принципу «охорона здоров'я в усіх політиках держави». Підготовка фахівців у даному напрямі здійснюється за спеціальністю 229 Громадське здоров'я (галузь знань – 22 Охорона здоров'я) на трьох ступенях освіти: бакалавр, магістр і доктор філософії. Спеціалізації за даною спеціальністю: «Промоція здоров'я»; «Менеджмент здоров'я»; «Епідеміологія та біостатистика». Висновки. Встановлено, що Концепція розвитку системи громадського здоров'я в Україні передбачає запровадження у закладах вищої освіти за базовими спеціальностями програм з науково обґрунтованої професійної діяльності в сфері громадського здоров'я для забезпечення проведення комплексної оцінки і моніторингу стану здоров'я населення, виявлення факторів, що впливають на здоров'я населення, здійснення заходів щодо збереження та зміцнення здоров'я населення і оцінювання їх ефективності. Показано, що розробка і впровадження підготовки фахівців за освітньою програмою 229 «Громадське здоров'я» на базі Національного університету фізичного виховання і спорту України є актуальною і перспективною. Визначено, що фахівці із спеціальності «Громадське здоров'я» мають широкі перспективи успішно розпочати кар'єру у міжнародних проектах, недержавних організаціях чи урядових структурах політичної, економічної та соціальної діяльності у напрямі охорони здоров'я.

The article analyzes the basic principles of state policy in the sphere of culture. The specific mission of cultural awareness is determined in the national socio-cultural context. The study highlights the key concepts of contemporary cultural policy in Ukraine, including "management culture" and "cultural support". The article discloses their role in the national public identity. The authors conclude on the necessity of substantial organizational and managerial reform of cultural policy on the principle of consistency in maintaining spiritual achievements of Ukrainian people and its traditions with simultaneous modernization of cultural life of society. ; В статье проанализированы основные принципы государственной политики в сфере культуры. Определяется специфика осознания культурной миссии государства в отечественном социокультурном контексте. Определены ключевые концепты современной культурной политики Украины, в частности "управление культурой" и "поддержка культуры" и раскрыта их роль в процессе общественной национальной самоидентификации. Авторы приходят к выводу о необходимости содержательного и организационно-управленческого реформирования культурной политики государства с учетом принципа системности в сохранении духовных достижений украинского народа и его традиций с одновременной модернизацией культурной жизни общества. ; У статті проаналізовано основні засади державної політики в сфері культури. Визначається специфіка усвідомлення культурної місії держави у вітчизняному соціокультурному контексті. Визначено ключові концепти сучасної культурної політики України, зокрема "управління культурою" та "підтримка культури" та розкрито їх роль у процесі суспільної національної самоідентифікації. Автори доходять висновку про необхідність змістовного і організаційно-управлінського реформування культурної політики держави з урахуванням принципу системності в збереженні духовних здобутків українського народу і його традицій з одночасною модернізацією культурного життя суспільства.