Suchergebnisse

The problem of homeless children in Ukraine of the 21th century has been updated. The best practices of one of the first managers in the Poltava region, who initiated the re-education of young people on the principles of teamwork and cohesiveness of pupils around joint productive work, were analyzed by Fedor Danilovich Ivanov, the head of the children's agricultural colony named after V.G. Korolenko.The main achievements of the colony were identified: the creation of a system of children's self-governance, the structure that included general meetings, the organizational committee, the system of detachments, commissions (economic, sanitary, linen, club board, library, editorial); availability of Pioneer and Komsomol organization; clear organization of the labor process of the colonists; organization and provision of educational work for pupils; organization of cultural and educational life and improvement of children.The author notes that the organization of work's level has ensured its high effectiveness: the upbringing and returning to the full life of hundreds of pupils (together with the labor colony of A. S. Makarenko, about 2 thousand pupils were rescued by children's institutions, the cases of relapse were not recorded among them); the recognition of the colony of the People's Commissariat of Ukraine as a research and development institution, 1925; the abandonment of the posts of educators and the transition to self-governing colonial administration, from 1928 (colony named after M. Gorky, since 1930); the popularization of the experience of educational work in pedagogical journals, journals, methodical collections. There was concluded that the efficiency and high results in education had become possible due to the innovative, non- standard approach to work created by the personal convictions and views, efforts and desires of Theodore Danilovich Ivanov, his dedication and love for children. The specifics of work with children of preschool and junior school age have helped the children's institution become an innovative center for the development and validation of democratic, humane views on the education of young people.The author expresses the hope that the innovative experience of upbringing street children of Fyodor Ivanov will not only be a historical value, but will also be a real example for the formation of Ukrainian citizens and their return to full- fledged life. ; Проаналізовано передовий досвід одного з перших на Полтавщині завідувачів- вихователів, хто розпочав справу перевиховання молоді на принципах організованості колективу та згуртованості вихованців навколо спільної виробничої праці, – Федора Даниловича Іванова – очільника дитячої сільськогосподарської колонії ім. В.Г. Короленка.

The problem of homeless children in Ukraine of the 21th century has been updated. The best practices of one of the first managers in the Poltava region, who initiated the re-education of young people on the principles of teamwork and cohesiveness of pupils around joint productive work, were analyzed by Fedor Danilovich Ivanov, the head of the children's agricultural colony named after V.G. Korolenko.The main achievements of the colony were identified: the creation of a system of children's self-governance, the structure that included general meetings, the organizational committee, the system of detachments, commissions (economic, sanitary, linen, club board, library, editorial); availability of Pioneer and Komsomol organization; clear organization of the labor process of the colonists; organization and provision of educational work for pupils; organization of cultural and educational life and improvement of children.The author notes that the organization of work's level has ensured its high effectiveness: the upbringing and returning to the full life of hundreds of pupils (together with the labor colony of A. S. Makarenko, about 2 thousand pupils were rescued by children's institutions, the cases of relapse were not recorded among them); the recognition of the colony of the People's Commissariat of Ukraine as a research and development institution, 1925; the abandonment of the posts of educators and the transition to self-governing colonial administration, from 1928 (colony named after M. Gorky, since 1930); the popularization of the experience of educational work in pedagogical journals, journals, methodical collections. There was concluded that the efficiency and high results in education had become possible due to the innovative, non- standard approach to work created by the personal convictions and views, efforts and desires of Theodore Danilovich Ivanov, his dedication and love for children. The specifics of work with children of preschool and junior school age have helped the children's institution become an innovative center for the development and validation of democratic, humane views on the education of young people.The author expresses the hope that the innovative experience of upbringing street children of Fyodor Ivanov will not only be a historical value, but will also be a real example for the formation of Ukrainian citizens and their return to full- fledged life. ; Проаналізовано передовий досвід одного з перших на Полтавщині завідувачів- вихователів, хто розпочав справу перевиховання молоді на принципах організованості колективу та згуртованості вихованців навколо спільної виробничої праці, – Федора Даниловича Іванова – очільника дитячої сільськогосподарської колонії ім. В.Г. Короленка.

This paper describes the basic forms, directions of development, achievements andfailures of reconstruction of rural cooperatives in the Ukrainian village. Development cooperation in Ukraine refrained insufficient attention to her government. In Ukraine, there were three groups of agricultural service cooperatives. The first treated the ones that made the owners of OSG. Their founders were several rural villages or households. The second group of agricultural service cooperatives, which created an organized group of producers – farmers. The third group was represented by cooperatives, called «AGROTORG houses», members and beneficiaries of their services were great reformed agricultural enterprises of all forms of farming ; В статье анализируются основные формы, направления развития, достиженияи просчеты возрождения сельской кооперации в современном украинском селе.Развитие кооперации в Украине сдерживалось недостаточным вниманием к нейорганов государственного управления. В Украине в этот период сформировалосьтри группы сельскохозяйственных обслуживающих кооперативов. К первой относились те, которые были созданы владельцами личных приусадебных хозяйств. Их учредителями выступали сельские общины нескольких сел или хозяйств. Ко второй группе, которые создавались организованной группой товаропроизводителей, относились фермерские хозяйства. Третью группу представляли кооперативы, так называемые «агроторговые дома», членами и потребителями их услуг были крупные реформированные сельхозпредприятия всех форм хозяйствования. ; У статті аналізуються основні форми, напрямки розвитку, досягнення тапрорахунки відновлення сільської кооперації в сучасному українському селі. Розвиток кооперації в Україні стримувався недостатньою увагою до неї органів державного управління. В Україні сформувалось три групи сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. До першої відносились ті, що створені власниками ОСГ. Їх засновниками виступали сільські громади кількох сіл або домогосподарств. До другої групи – ті, що створювались організованою групою товаровиробників – фермерськими господарствами. Третю групу представляли кооперативи, так звані «агроторгові будинки», членами і одержувачами їх послуг були великі реформовані сільгосппідприємства всіх форм господарювання.

This paper describes the basic forms, directions of development, achievements andfailures of reconstruction of rural cooperatives in the Ukrainian village. Development cooperation in Ukraine refrained insufficient attention to her government. In Ukraine, there were three groups of agricultural service cooperatives. The first treated the ones that made the owners of OSG. Their founders were several rural villages or households. The second group of agricultural service cooperatives, which created an organized group of producers – farmers. The third group was represented by cooperatives, called «AGROTORG houses», members and beneficiaries of their services were great reformed agricultural enterprises of all forms of farming ; В статье анализируются основные формы, направления развития, достиженияи просчеты возрождения сельской кооперации в современном украинском селе.Развитие кооперации в Украине сдерживалось недостаточным вниманием к нейорганов государственного управления. В Украине в этот период сформировалосьтри группы сельскохозяйственных обслуживающих кооперативов. К первой относились те, которые были созданы владельцами личных приусадебных хозяйств. Их учредителями выступали сельские общины нескольких сел или хозяйств. Ко второй группе, которые создавались организованной группой товаропроизводителей, относились фермерские хозяйства. Третью группу представляли кооперативы, так называемые «агроторговые дома», членами и потребителями их услуг были крупные реформированные сельхозпредприятия всех форм хозяйствования. ; У статті аналізуються основні форми, напрямки розвитку, досягнення тапрорахунки відновлення сільської кооперації в сучасному українському селі. Розвиток кооперації в Україні стримувався недостатньою увагою до неї органів державного управління. В Україні сформувалось три групи сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. До першої відносились ті, що створені власниками ОСГ. Їх засновниками виступали сільські громади кількох сіл або домогосподарств. До другої групи – ті, що створювались організованою групою товаровиробників – фермерськими господарствами. Третю групу представляли кооперативи, так звані «агроторгові будинки», членами і одержувачами їх послуг були великі реформовані сільгосппідприємства всіх форм господарювання.

The article is devoted to the problem of children's homelessness, its origins and approaches in the attempt to over-come the Second Polish Republic. The author attempts to analyze the reasons and factors that contributed to the spread of homelessness among children and adolescents. The main factors that were decisive exacerbated the phenomenon of child neglect: the effects of war, unemployment, asocial way of life, disintegration of families, loss of values and guide-lines. It is proved that despite the government's attempts in the way to control and overcome the problem, it still was unable to solve it, and then the state shifted the responsibility on public and religious associations.Foreign humanitarian organizations helped to stabilize the situation with the rescue of street children. International charity organizations have become the source of funds, which was not enough for the Soviet government to solve the problem. The experience of the Second Polish Republic demonstrate the ability not just of the systematic approaches to solving problems, but also the democratic nature of its decision, which certainly had a positive impact on the pace and quality for the elimination of both neglect and homelessness.Summing up the brief review of the problem, it should be noted that, despite its certain property, out of sight re-mains a number of unanswered research questions regarding regulation and the elimination of children's homelessness and child neglect in the Second Polish Republic of the postwar period ; Стаття присвячена проблемі дитячої безпритульності, її витокам та підходам у спробі подолання у Другій Речіпосполитій. Авторкою здійснено спробу проаналізувати причини та чинники, які сприяли поширенню безпритульності серед дітей та підлітків. Виділено основні фактори, які стали визначальними загострили явище дитячої без-притульності: наслідки війни, безробіття, асоціальний спосіб життя, розпад родин, втрата життєвих цінностей та орієнтирів. Доведено, що попри намагання держави усіляко контролювати та подолати проблему, вона все ж виявилася неспроможною її вирішити, відтак переклала частину відповідальності на громадські та релігійні об'єднання

This article contains the historiographic analysis of legislative acts of the Russian Empire on the problems of child homelessness and neglect since the second half of the eighteenth till the beginning of the nineteenth century. Scientific research in this sphere helps to enrich the knowledge about the development of public charity institutions during this period, to identify the potential source of legislative acts , to complete the picture of the national history of philanthropy. It is the advent to power of Catherine II that initiated largescale reforms of the charity sphere, which demonstrate the legislative sources clearly. The analysis of the given complex of sources illustrates the approaches of public policy in the sphere of custody of homeless and neglected children. The dynamics of state support for child welfare institutions, a gradual transition of the initiatives of financial support from the state to individual philanthropists were shown. It was the philanthropy that opposed the growth of homelessness, increased the educational and cultural level of the local population. In the mentioned period of the Russian Empire there were laid the foundations of rather balanced and efficient system of public charity that was controlled by the Emperor, the Ministry of Internal Affairs and reflected their policy at the local level. The authors noted that the legislation as for homeless and neglected children has begun to form since the second half of the eighteenth century, the defining principles of policy in the sphere of the destitute were laid. The following analysis of the legislative body of material acts not only as a valuable historical source in the sphere of custody, but also as an interesting example of statist policy, a lesson in the meaning of avoidance of replication of previous mistakes. ; У статті розглянуто законодавчу діяльність Російської імперії щодо дитячої безпритульності та бездоглядності у другій половині ХVІІІ–на початку ХІХ ст. щодо Зазначено, що система інституцій опіки над дітьми в Російській імперії формувалася поступово та була сегментарною, не маючи єдиного відомчого підпорядкування. Лише з другої половини ХVІІІ ст. законодавство про дітей, які залишилися без піклування батьків, почало системно складатися, були закладені визначальні принципи політики щодо нужденних, що діяли до 1918 р.

Досліджено, що інвестиції в сільськогосподарську науку і техніку можуть призвести до розвитку демократичного суспільства і економічного зростання – ключових елементів середовища, сприятливого для інновацій. Запропоновано створювати культуру досліджень, що базуються в університетах, з метою повної інтеграції та взаємо підсилення науки та освіти, а також систему конкурсного фінансування університетської науки, що передбачала б підтримку як фундаментальної, так і прикладної сільськогосподарської науки. It is investigated that investments into an agricultural science і can make technics to development of a democratic society and economic growth – key elements of the environment favorable for innovations. It is offered to create culture исследованья that are based at universities, for the purpose of full integration and mutual strengthening of science and education, and also system of competitive financing of a university science that would provide support both fundamental, and an applied agricultural science.

В статті автор аналізує вплив економічної діяльності мешканців міст Катеринославської губернії, та дій Російського уряду на зміни в організації міста цього регіону. ; In the article the author traces the influence of the economic activity urban inhabitants Katerynoslav region, and actions of the Russian government to change organization structure of a city and its character.

Introduction. At the beginning of the twentieth century, Kamianets-Podilskyi was one of the citiesof Ukraine where national cultural and educational centers were formed, which contributed to the awakening ofnational consciousness in Ukraine in 1917-1921. The revolution opened up great opportunities for the developmentof Ukrainian education and culture. In October 1918, the State Ukrainian University was founded in KamianetsPodilskyi, the fi rst national higher educational institution created by the independent Ukrainian state. A year later,the University opened an agricultural faculty, the faculty created departments: crop, agronomic, horticulturaland horticultural, livestock. The opening of the faculty was important, at which time the Directorate began landreform, which required specialists with agricultural education. One of the founders of the Faculty of Agricultureat Kamyanets-Podilsky State Ukrainian University was Ivan Andriyovych Oliynyk - a famous agronomist, the fi rstdean of the Faculty of Agronomy of Kamyanets-Podilsky Agricultural Institute. In modern historiography thereare no special comprehensive studies of social life and organizational activities of the founders of agriculturaleducation in Podolia.The рurpose is to analyze the fi gure of I. Oliynyk – one of the organizers of agricultural education inPodillya.The methods of investigation: problem-searching, historical-comparative, systems thinking, chronological,analysis and synthesis.Results. І. А. Oliynyk was born on June 23, 1879 in the town of Studenytsia, Ushytsya district, Podolskprovince, into a peasant family. In April 1919, the Faculty of Agriculture was established at Kamyanets-PodilskyState Ukrainian University. There was an urgent need for his professional support, because there were not enoughteachers who could teach lectures to students in the Ukrainian language and had the necessary specialty. I.Oliynyk had extensive practical experience in the agricultural sector and the necessary education, so the universitymanagement invited to teach. With the advent of Soviet power I. Oliynyk remained in Kam 'Yanka-Podilskyi,became the fi rst dean of the agronomic faculty of the institute. In the summer of 1930, the Kamyanets-PodilskyAgricultural Institute was reorganized into the Institute of Technical Cultures and the All-Ukrainian ResearchInstitute of Poultry. I.A. Oliynyk started working but he didn't have to teach there for a long time. The punitiveauthorities began to fabricate the case of the Ukrainian branch of the Labor Peasant Party with its center inKharkiv. He was arrested by local Chekists for allegedly «counter-revolutionary activities» in agronomy andconvicted. And only on September 16, 1960, by the decision of the Judicial Board for Criminal Cases of theVerkhovna Rada of the USSR, the case of I.A. Oliynyk was interrupted due to the lack of evidence of the accusationand he was rehabilitated.Novelty of the results of the research. Investigating the history of agricultural education in Ukraine, inparticular in Podillya through the fi gure of Ivan Andreevich Oliynyk traces the general trend of the era, theattitude of political regimes to educators, scientists, public and political fi gures. Everyone's biography will givean opportunity to recreate their own face in history, and then make a holistic picture of events, time and system.Conclusions. For the short period of time that falls on the scientifi c and pedagogical activities of I.A. Oliynykcan trace the history of formation and development of agricultural education in Ukraine. The historical period ofthe 20s-30s of the XX century under the infl uence of political events and realities of that time formed a system thatinfl uenced not only the socio-political relations, but also the personal life of each person. ; Мета дослідження – проаналізувати організаційну, науково-педагогічну діяльність І. Олійниказ упровадження та розвитку вищої сільськогосподарської освіти на Поділлі та створення ефективних формсільськогосподарського виробництва на рубежі 20-30-х років ХХ століття. Для досягнення цієї мети використанопроблемно-пошуковий,хронологічний та системні методи.Висновки.На початку ХХ століття Кам'янець-Подільськийбув одним із міст України, де формувалися національні культурно-освітні осередки, що сприяли пробудженнюнаціональної свідомості в Україні в 1917-1921 роках. Революція відкрила великі можливості для розвитку українськоїосвіти і культури. У жовтні 1918 р. Кам'янці-Подільському засновано Державний Український університет –перший національний вищий навчальний заклад, який створено власними зусиллями незалежної Української Держави.Через рік при університеті було відкрито сільськогосподарський факультет, при факультеті створено відділи:рослинництва, агрономічний, садівництва і городництва, скотарства. Відкриття факультету мало вагоме значення,в цей час Директорія розпочала аграрну реформу, котра потребувала фахівців із сільськогосподарською освітою.Одним із фундаторів сільськогосподарського факультету при Кам'янець-Подільському Державному Українськомууніверситеті був Іван Андрійович Олійник – відомий вчений агроном, перший декан агрономічного факультетуКам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту. У сучасній історіографії немає спеціальних комплекснихдосліджень суспільного життя та організаційної діяльності засновників сільськогосподарської освіти на Поділлі.Олійник народився 23 червня 1879 р. у містечку Студениця Ушицького повіту Подільської губернії в селянській сім'ї.У квітні 1919 р. було створено сільськогосподарський факультет Кам'янець-Подільського Державного Українськогоуніверситету. Виникла гостра потреба щодо його фахового забезпечення, адже викладачів, котрі могли б викладатилекції студентам українською мовою і мали необхідний фах, було обмаль. І. Олійник мав тривалий практичний стажроботи в аграрному секторі й необхідну освіту, тому керівництво університету запросило його до викладання. Зприходом радянської влади І. Олійник залишився у Кам'янці-Подільському, став першим деканом агрономічногофакультету інституту. Влітку 1930 р. Кам'янець-Подільський сільськогосподарський інститут було реорганізованов Інститут технічних культур та Всеукраїнський науково-дослідний інститут птахівництва. І. Олійник почавпрацювати, але довго викладати йому там не довелося. Каральні органи почали фабрикувати справу українськоїфілії «Трудової селянської партії» з центром у Харкові. Він був заарештований місцевими чекістами начебтоза «контрреволюційну діяльність» в агрономії й засуджений. Лише 16 вересня 1960 р. рішенням судової колегії укримінальних справах Верховної ради УРСР справа І. Олійника перервана в зв`язку з недоказовістю обвинувачення івін був реабілітований.

Розглядаються передумови створення Панфильської дослідної станції. Аналізуються роботи з цього приводу вчених, в яких започатковано і зроблено значне підґрунтя для розгортання повноцінної наукової діяльності установи. Доведено історично-вирішальну роль третього її директора М. Н. Шевченка. Показано вагомі здобутки установи започатковані в 1930-х роках, що стали класичними для землеробства на родючих торфових ґрунтах. ; Background of becoming Panfyly Experimental Station is observed. Scientists' works on this subject that initiated and made a significant basis for the deployment of full scientific activity are analyzed. Based on the conclusions of scientific expeditions, the study of climatic, economic and other relevant factors the importance of agricultural uses of wetlands has been brought to authorities. Establishment of the institution has become an important government decisions. Historically decisive role of the third of its director M.N. Shevchenko is proved. Significant achievements of the institution under the leadership of the scientist, started in 1930 and became a classic for agriculture in the fertile peaty soils, are shown.

У статті обґрунтовано, що метою підготовки дитини в сучасний школі є формування творчої, всебічно розвинутої, духовно збагаченої особистості з науковим світоглядом, ґрунтовними професійними знаннями. Виходячи із цього, зміст сучасної професійної підготовки повинен бути спрямованим на формування вчителя, здатного працювати в системі, що характеризується взаємодією різних культур, відповідно до вимог сучасного соціуму, відродження особистості, відновлення загальнолюдських цінностей. Під педагогічним потенціалом ми визначаємо здатність певного елемента педагогічної системи ефективно досягати певної мети шляхом реалізації означених завдань. Педагогічний потенціал англомовної дитячої літератури полягає у здатності сприяти навчанню, розвитку та вихованню дитини. Гарно, кваліфіковано підібрана дитяча книжка завжди є сильним засобом розумового виховання й формування художньо-естетичних уподобань і смаків дитини. Дитяча література може бути використана в процесі морального, економічного, екологічного виховання. Дитяча англомовна література – це художня, науково-популярна, науково-фантастична, науково-художня література, створена спеціально для дітей, що включає найкращі класичні, фольклорні, поетичні та прозові твори, написані англійською мовою. Сучасна англомовна література для дітей – кращі зразки сучасної художньої, науково-популярної, науково-фантастичної, науково-художньої літератури, написані англійською мовою з урахуванням жанрового розмаїття англомовної літератури. Культура – поняття багаторівневе і складне, інтегрує в собі елементи менталітету, релігійних вірувань, побутових і політичних характеристик цього суспільства, його історії та її впливу на сьогодення. Вітчизняні педагоги відзначають, що вчителі мають бути готові залучати дітей до скарбів світового мистецтва через знайомство з культурою окремих цивілізацій чи країн. Педагоги сучасності наголошують на тому, що виховний потенціал окремих предметів шкільного курсу залишається поза увагою вчителів, зокрема мова йде про такий компонент іноземної мови, як соціокультурна компетенція. У статті визначено, що соціокультурна компетенція є обізнаністю учня з культурою та соціально-побутовим устроєм того народу, мова якого вивчається, що має привести до подальшого розуміння філософських та естетичних характеристик мови і стимулювати подальший інтерес до вивчення мови. ; In the article it is substantiated that the purpose of preparing a child in a modern school is to form a creative, comprehensively developed, spiritually enriched personality with a scientific outlook, thorough professional knowledge. On this basis, the content of modern vocational training should be aimed at the formation of a teacher able to work in a system characterized by the interaction of different cultures, in accordance with the requirements of modern society, the revival of personality, the restoration of human values. Under the pedagogical potential, we define the ability of a particular element of the pedagogical system to effectively achieve a certain goal by accomplishing these tasks. The pedagogical potential of English-language children's literature lies in the ability to promote the learning, development and upbringing of the child. A well-crafted, well-selected children's book is always a powerful tool for the mental education and formation of artistic and aesthetic preferences and tastes of the child. Children's literature can be used in the process of moral, economic, environmental education. Children's English Literature is a non-fiction, non-fiction, non-fiction, non-fiction book designed specifically for children, featuring the finest classical, folk, poetic and prose works written in English. Contemporary English-language literature for children - the best examples of contemporary fiction, non-fiction, science fiction, non-fiction, written in English, taking into account the genre diversity of English literature. Culture is a multilevel and complex concept that integrates elements of the mentality, religious beliefs, everyday and political characteristics of this society, its history and its impact on the present. Domestic educators point out that teachers should be prepared to involve children in the treasures of world art through familiarity with the culture of individual civilizations or countries. Teachers of the present emphasize that the educational potential of certain subjects of the school course is left out of the attention of teachers, in particular it is a component of foreign language as a sociocultural competence. The article determines that sociocultural competence is the student's awareness of the culture and social and everyday life of the people whose language is being taught, which should lead to a further understanding of the philosophical and aesthetic characteristics of the language and stimulate further interest in language learning.

Background. The topic of socio-cultural changes related to die Revolution of Dignity and subsequently to the military actions in the east of Ukraine, is familiar to the Polish reader from many publications, both literary and scientific. The proposed article deals widi an illustrated project - a children's book "The War that Changed Rondo" by Andrey Lesiv and Romana Romanyshyn, as well as its translation into Polish.Purpose. We agree with translation theorists claiming that children's literature deserves more attention from scholars; many researchers clearly show the complexity both of the process itself and of its analysis. We build upon these insights in our paper.Methods. Basing on comparative analysis, we highlight the specifics of the translation (to Polish) of the illustrated children's books dealing with the complex issues of war. We combine the linguistic approach with the cultural one, which allows us to comprehensively investigate the characteristics of the publication, as they were reflected in the translation.Results. In general, we think that the translation process was strongly shaped by the graphic design of the book, since the drawings and the text are inseparable here. As a result, the Polish reader received a product that was equivalent to the original.Discussion. We consider the analysis of children's literature that addresses the complex contemporary problems to be extremely relevant. Translated works pose an even greater challenge to both the researcher during the analysis and the publisher, and further to the reader, who is to convey and understand the complex context of the picturebook.Article received 12.08.2019 ; У статті розглянуто ілюстрований проект - дитячу книжку «Війна, що змінила Рондо» авторів Андрія Лесіва і Романи Романишин, а на основі зіставного аналізу вказано на особливості її перекладу польською мовою. У роботі використано мовознавчо-культурознавчий підхід, який дав змогу цілісно охопити й описати характерні риси видання, що типові для оригіналу й відображені в перекладі.Матеріал надійшов 12.08.2019

Background. The topic of socio-cultural changes related to die Revolution of Dignity and subsequently to the military actions in the east of Ukraine, is familiar to the Polish reader from many publications, both literary and scientific. The proposed article deals widi an illustrated project - a children's book "The War that Changed Rondo" by Andrey Lesiv and Romana Romanyshyn, as well as its translation into Polish.Purpose. We agree with translation theorists claiming that children's literature deserves more attention from scholars; many researchers clearly show the complexity both of the process itself and of its analysis. We build upon these insights in our paper.Methods. Basing on comparative analysis, we highlight the specifics of the translation (to Polish) of the illustrated children's books dealing with the complex issues of war. We combine the linguistic approach with the cultural one, which allows us to comprehensively investigate the characteristics of the publication, as they were reflected in the translation.Results. In general, we think that the translation process was strongly shaped by the graphic design of the book, since the drawings and the text are inseparable here. As a result, the Polish reader received a product that was equivalent to the original.Discussion. We consider the analysis of children's literature that addresses the complex contemporary problems to be extremely relevant. Translated works pose an even greater challenge to both the researcher during the analysis and the publisher, and further to the reader, who is to convey and understand the complex context of the picturebook.Article received 12.08.2019 ; У статті розглянуто ілюстрований проект - дитячу книжку «Війна, що змінила Рондо» авторів Андрія Лесіва і Романи Романишин, а на основі зіставного аналізу вказано на особливості її перекладу польською мовою. У роботі використано мовознавчо-культурознавчий підхід, який дав змогу цілісно охопити й описати характерні риси видання, що типові для оригіналу й відображені в перекладі.Матеріал надійшов 12.08.2019

The sociocultural space of homeless children are analyzed on the basis of empirical material resulting from the participant observation and the interviews. Particular attention is paid to the details of daily life of Odessa street children, that allow to see and understand the overall context of the subculture of street children, identify how street children represent their position in society and therefore how treated to it. Essential features of the subculture of street children, the main features are represented on the analysis of literature. It is found main problems of the research of this category of children. It is difficult to predict the development of this phenomenon in modern society. The unsanitary conditions, disorderly sexual life, bad habits, drug abuse, invisibility of this phenomenon from government institutions in most cases lead to the death of kids. In most cases those kids who had survived on the streets cannot raise their social status. Because of the objective and subjective reasons young people who were street kids in the past join into society like marginal members, strangers in some cases keeping this problem until the end of life. Today the complex world of street children continues to exist in modern society. The results of the analysis lead to the conclusion that at the present time in the Ukrainian society street kids formed their own special homeless subculture, which is manifested in specific manners, language, system of values, norms, rules. Subculture of street children is a product of the struggle for existence. ; На основе эмпирического материала, полученного в ходе проведения включенного наблюдения и интервью, представлено социокультурное пространство беспризорных детей. Особое внимание уделяется деталям повседневной жизни беспризорных детей г. Одессы, что позволило увидеть и понять общий контекст субкультуры беспризорных детей, определить, как сами дети позиционируют себя в обществе и соответственно как к нему относятся. На основании анализа литературы представлены сущностные признаки субкультуры детской беспризорности, ее основные функции, выделены основные проблемы исследования данной категории детей.На основе эмпирического материала, полученного в ходе проведения включенного наблюдения и интервью, представлено социокультурное пространство беспризорных детей. Особое внимание уделяется деталям повседневной жизни беспризорных детей г. Одессы, что позволило увидеть и понять общий контекст субкультуры беспризорных детей, определить, как сами дети позиционируют себя в обществе и соответственно как к нему относятся. На основании анализа литературы представлены сущностные признаки субкультуры детской беспризорности, ее основные функции, выделены основные проблемы исследования данной категории детей.Ключевые слова: детская беспризорность; субкультура; социальная интеграция. ; На основі емпіричного матеріалу, отриманого в ході проведення включеного спостереження та інтерв'ю, представлено соціокультурний простір безпритульних дітей. Особлива увага приділяється деталям повсякденного життя безпритульних дітей м. Одеси, що дозволило побачити і зрозуміти загальний контекст субкультури безпритульних дітей, визначити, як самі діти позиціонують себе у суспільстві і відповідно як до нього ставляться. На підставі аналізу літератури представлені сутнісні ознаки субкультури дитячої безпритульності, її основні функції, виділені основні проблеми дослідження даної категорії дітей.

У статті розкрито основні напрями розвитку зарубіжного дитячого руху як важливого об'єктивного чинника виникнення в Україні дитячого руху. З'ясовано, що світовий дитячий рух кінця ХІХ – початку ХХ ст. представлений рядом дитячих формувань, різноманітних як за формою, так і за змістом діяльності, як самоорганізованих, так і цілеспрямовано організованих. Автором виокремлено такі основні напрями зарубіжного дитячого руху досліджуваного періоду: патріотичний (військово-патріотичний), культурологічний, соціальний, екологічний (натуралістич-ний), скаутський та ін. Дитячий рух став помітним соціокультурним явищем у багатьох країнах світу, що не лише відображало тенденції суспільного розвитку, а й стало значним стимулом розвитку науки і практики виховання.В статье раскрыты основные направления развития зарубежного детского движения как важного объективного фактора возникновения детского движения в Украине. Выяснено, что мировое детское движение конца XIX – начала ХХ в. представлено рядом детских формирований, различных как по форме, так и по содержанию деятельности, как самоорганизующихся, так и целенаправленно организованных. Автором выделены следующие основные направления зарубежного детского движения исследуемого периода: патриотическое (военно-патриотическое), культурологическое, социальное, экологическое (натуралистическое), скаутское и др. Детское движение стало заметным социокультурным явлением во многих странах мира, которое не только отражало тенденции общественного развития, а стало значительным стимулом развития науки и практики воспитания.The main directions of foreign children's movement development as an important objective factor of children's movement arising had been revealed in the article. Forms of self-organization of children's social activity, process of social and educational cooperation of equivalent subjects of social action (children and adults) for the socialization, social education, social and educational support of the child, his rights protection, development of interests, implementation of plans etс. had been described in the children's movement context.The author distinguished the following main directions of studied period foreign children's movement as: patriotic (military-patriotic) – children and youth structures, oriented to training boys to defend the independence of their country, «Boys Brigade» (Scotland), «School battalions» (France), «Union of Young Motherland Defenders» (Germany), «Association of Boys' Skills», «League of Boys Empire» (England), «Church Boys Brigades», «Jewish Boys Brigades», «Society of Falcons» (Czech Republic), «Catholic Boys Brigades» (Europe); cultural – movement of high school students «Migratory Birds» (Germany, the beginning of the 20th century), from which in 1911 the children and youth organization «Union of Young Germany» which promoted a military revival of the country had been established; social – amateur school and out-ofschool «savings banks», «mutual aid societies» («National Union of School Mutual Aid Societies» founded in 1906 in France); environmental (naturalistic) – «May Unions» that at the beginning of the 20th century had spread in Germany, Switzerland, and later in Russia; scout – one of the most striking examples of the global children's movement origin. That group included both directly Scout Associations (educational system «scouting» was founded in England in 1899), and a number of children's groups of early 20th century. Those groups had been acting on the scout basis: children's groups of «Forest Indians», unions «Sons of Daniel Boone», «Boys Pioneers of Dan Byrd» etc.It was found that children's movement had become a prominent social and cultural phenomenon in many countries, reflecting not only the tendencies of social development, but had become a significant stimulus for the development of science and practice of education.