Інвайронментальна свідомість: осмислення витоків, змісту, вимірів та типів
In: Hrani: naukovo-teoretyčnyj alʹmanach, Volume 27, Issue 1, p. 151-157
ISSN: 2413-8738
Актуальність статті пояснюється наявною науковою потребою в уточненні змісту та сутності поняття «інвайронментальна свідомість», яке є одним із базових в соціології інвайронменталізму. Як відомо, в українській соціологічній науці широко застосовується поняття «екологічна свідомість», яке за своїм змістом не є абсолютно тотожним інвайронментальній свідомості. Тому актуалізується потреба обгрунтування змісту та сутності інвайронментальної свідомості для уникнення наукового дисонансу у його розумінні зарубіжними та українськими соціологами.
Метою статті є з'ясування витоків виникнення, змісту, сутності, структури, вимірів та типів інвайронментальної свідомості як базової категорії соціології інвайронменталізму.
Результати. У роботі визначенно зміст інвайронментальної свідомості як системи поглядів, вірувань, уявлень, переконань, цінностей та знань і уточнено, що інвайронментальна свідомість є ширшим поняттям, ніж екологічна свідомість. Обгрунтовано, що сутність інвайронментальної свідомості розкривається через суперечність між поточним станом рівня розуміння людиною (соціальною групою) свого діяльнісного ставлення до природних ресурсів та їх використанням у повсякденній життєдіяльності, а також ціннісно-нормативними імперативами ставлення до природи. З'ясовано виміри інвайронментальної свідомості, зокрема афективний, когнітивний, розпорядчий і активний, а також здійснено її типологізацію: до відомих в соціології типів інвайронментальної свідомості: альтруїстичного, прагматичного та нейтрального автором додано та обгрунтовано інтегративний тип.
Висновки. У статті проаналізовано наукові підходи зарубжних соціологів до тлумачення інвайронментальної свідомості та її витоків, а також обгрунтовано її зміст, сутність, структуру, виміри та здійснено типологізацію. Перспективними є подальші дослідження рівня інвайронментальної свідомості українців в умовах глобальних ризиків та умов її формування для розробки ефективних стратегій сталого розвитку.