The economic policy of the majority of the world states which felt influence of crisis 2008 is directed on improvement of conditions of doing business for the purpose of increasing business activity in national economy. Thus the developed western countries had opportunity to overcome the most negative consequences of crisis within several years. In turn, Ukraine, despite active state participation in economic life of society, shows essential reduction of business activity. Such situation makes actual researches of a question the application of economic policy and consequences of its influence on business activity in economy. Methods of economic policy applied by the state to achieve the goals are considered. They are subdivided into direct and indirect (mediated) methods in economic literature. The analysis of actions of the government after shift of power in 2014 shows that application of a tax policy as an important component of economic policy, is directed on increase the tax revenues for the treasury. Along with positive consequences for a condition of public finances such steps of the government led toa number of negative consequences for business activity of national economy. It ispossible to distinguish negative influence of the specified measures on composite demand in economy, a further strengthening of a tenization of economy, curtailing of business activity in separate branches, in particular gas, etc. Recommendations need to be considered when reforming a tax policy are offered.
Мета статті полягає у розгляді пріоритетів розвитку євроінтеграційної економічної політики України впродовж 2013–2020 рр. у контексті нових викликів. Завданнями статті є аналіз реструктуризації української економіки відповідно до головних пріоритетів скорегованої та інноваційно спрямованої Угоди про співпрацю, а також оцінка перспектив від запровадження «промислового безвізу» для України. Дослідницька методологія спирається на методи наукового абстрагування, спостереження, синтезу, а також на системно-структурний аналіз для дослідження міжнародного та національного вимірів економічної політики. Наукова новизна статті полягає у спробі реконструювати на підставі аналізу євроінтеграційної економічної політики України в період 2013–2020 рр. основні проблеми та перспективи в контексті поточної співпраці сторін. У підсумку проведеного дослідження було доведено, що враховуючи чималу сукупність несприятливих зовнішніх і внутрішніх викликів (російська гібридна агресія, негативний вплив COVID-19, загроза єдності та ефективності ЄС, технологічні інновації, складна внутрішньополітична ситуація тощо), які стоять перед українською економікою в зазначений період, ситуація залишається непростою і потребує істотного коригування на рівні Ревенко, А. Д. (2021). Євроінтеграційна економічна політика України впродовж 2013–2020 рр. у контексті нових викликів. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, (8), 119–135. законодавчо-нормативних засад Угоди про співпрацю. Активізація і створення якісно нового механізму економічної взаємодії між Україною та ЄС постає нагальним завданням найближчого майбутнього, коли замість декларацій та ситуативних домовленостей буде створена платформа сталої та ефективної взаємодії, що розширить можливості обміну у високорозвинених технологічних галузях та у сфері підготовки фахівців для нових професій економіки майбутнього.
Introduction. The article deals with the activity of the Hetman's administration of B. Khmelnitsky aimed at conducting useful trade for the young Ukrainian state. It shows the introduction of a new system of taxation of goods, the elimination of various customs barriers and robbery on trade routes, the ordering of measures of length, volume and weight. It reveals the brutal measures taken by the authorities to protect the property, rights and freedoms of merchants and traders. The economic policies of B. Khmelnytsky and his government, which had elements of mercantilism and protectionism, saw a shift in the economy that had a positive effect on the state of domestic trade in a country that was gaining momentum, and the market was becoming an important component of the economic system. The purpose of the article. Сomprehensive study of the development of domestic trade, determining the role of Hetman B. Khmelnitsky, his government and local authorities in this field. Results. The number of fairs, bazaars and auctions increased, everyday urban commerce developed, and economic ties between particular regions of the country increased. Merchants, dealers, buyers, brokers, sales people and merchants were employed in various forms and types of trade. For some of them, trade was the main, sole source of existence, some combined with other types of work. The largest merchandise transactions in various commodities were carried out by wealthy merchants. VI Golubnychy wrote: "If the national market is understood as the ordinary development of trade between cities, the Ukrainian national market was created in the first half of the 17th century on the basis of the development of manufactories and crafts. Ultimately, the Ukrainian national market emerged as a Cossack-Hetman state " Conclusiоns. Initial accumulation in Ukraine through domestic trade was weak and vague. The transition from the primitive to the capitalist accumulation was slow, since Ukraine was not an independent entity and had no independent national market. The transformation of merchant capital into industrial capital took place without the influx of values from the outside. ; У статті розглядається діяльність гетьманського управління Б. Хмельницького, спрямована на проведення корисної для молодої української держави внутрішньої торгівлі. Показується запровадження нової системи оподаткування товарів, ліквідація різних митних бар'єрів та розбою на торгових шляхах, упорядкування мір довжини, об'єму і маси. Розкривається прийняття органами влади жорстоких заходів щодо охорони власності, прав і свобод купців та торговців. Економічна політика Б. Хмельницького та його уряду, у якій були наявні елементи меркантилізму та протекціонізму, зрушення в економіці позитивно впливали на стан внутрішньої торгівлі в країні, яка набувала нових обертів, а ринок ставав важливим компонентом господарської системи.
The article is devoted to the analysis and generalization of the economic policy of the transformation period in Ukraine. The problem of studying political and social transformations has an important theoretical and practical significance for societies undergoing change. Such societies include Ukraine. The key economic transformations that have occurred in Ukraine over the past 25 years have been identified. The main successes and failures of economic policy under the rule of the presidents of Ukraine since 1992 have been analyzed and revealed.
Introduction. The article considers the activity of Hetman IS Mazepa, his government, local governments on the effective development of agriculture, handicrafts, various types of urban and rural crafts, strengthening trade and economic ties both in Ukraine and abroad. . The origin of agricultural entrepreneurship on the lands of the Cossack sergeant, manufacturing industry: iron smelting, potash, glassmaking and saltpeter is studied. Cossack and peasant farms organized according to the farm model are studied. Peculiarities of formation of a new economic system in the conditions of fierce struggle for independence of Ukraine are noted. The essence of reforming agrarian relations, organization and activity of Cossack-peasant farms, agricultural entrepreneurship of Cossack officers and the origin and development of the manufacturing industry. The purpose of the article. Сonsideration and analysis of the economic activity of Hetman IS Mazepa, his government and local authorities. The objectives of the article are to highlight the essence of the reform of agrarian relations, the organization and activities of the Cossack - peasant farms, agricultural entrepreneurship of the Cossack sergeant and the origin and development of the manufacturing industry. Results. With the development of commodity-money relations, the farms of Cossack officers, ordinary Cossacks and peasants became more and more closely connected with the market. Cossacks and peasants were among the first in Europe to apply on their lands new forms of farming, typical of the farming type. In the new forms of Cossack - peasant farms IS Mazepa saw the future of the Ukrainian state. The number of artisans of various specialties is growing in cities and towns, and industries for processing agricultural products and local raw materials are being built. Flour and distillery production is becoming more widespread. On the lands of the Cossack sergeant, in some Cossack and peasant farms manufactory-type enterprises are built. Manufacturing industry is developing: iron smelting, potash, glass and saltpeter. Domestic and foreign trade is expanding. Fairs, auctions and bazaars are organized and held. The number of shops, stores, stalls, etc. is growing. Merchants of various professions appear. Grain, cattle, potash, nitrate, flax, yarn, wool, and maple wood are sold at local and foreign markets. The city of Arkhangelsk is becoming an important center of Ukraine's foreign trade. Conclusiоns. The new economic system, which denied large-scale feudal land tenure, serfdom and serfdom, was formed in a fierce struggle for independence. The tsarist government tried at all costs to eliminate the autonomy of Ukraine, to restore feudal relations. ; У статті розглянуто діяльність гетьмана І. С. Мазепи, його уряду, органів місцевого управління по ефективному розвиткові сільського господарства, ремісничого виробництва, різних видів міських і сільських промислів, зміцненню торговельно - економічних зв'язків як на території України, так і за її межами. Вивчається зародження сільськогосподарського підприємництва на землях козацької старшини, мануфактурної промисловості: залізоплавильної, поташної, склоробної та селітроварної. Досліджуються козацькі та селянські господарства, організовані за фермерським зразком. Відмічаються особливості формування нового господарського устрою в умовах жорстокої боротьби за незалежність України. Висвітлюється сутність реформування аграрних відносин, організації та діяльності козацько- селянських господарств, сільськогосподарського підприємництва козацької старшини і зародження та розвиток мануфактурної промисловості.
Maintaining the balance of the state budget is carried out in the short term to create a favorable investment climate in the country, which requires above all an orderly, extremely stable, concise tax and customs legislation, a limited number of taxes. The average tax rate should not exceed one third of the income of economic entities. Relieving the country's debt dependence involves strengthening the national currency. Long-term trade deficit causes devaluation of the national currency, as the country is forced to apply for foreign loans, increases the deviation of the national currency from purchasing power parity in the direction of its underestimation, foreign economic relations become unprofitable, country net wealth decreases due to savings and capital transfers.Key words: introduction of intellectual labor products, financing of science, negative consequences of production and consumption, world economic crisis and hybrid war, capitalization, ecosystem regulation, foreign economic relations. ; Соблюдение сбалансированности государственного бюджета осуществляется в краткосрочном периоде для создания благоприятного инвестиционного климата в стране, что требует прежде всего упорядоченного, исключительно стабильного, лаконичного налогового и пошлинного законодательства, ограниченного количества налогов. Средняя ставка налогообложения не должна превышать треть доходов субъектов хозяйствования. Облегчение долговой зависимости страны предполагает укрепление национальной валюты. Длительный дефицит торгового баланса страны вызывает обесценивание национальной валюты, поскольку страна вынужденно прибегает к внешним займам, усиливается отклонение курса национальной валюты от паритета покупательной способности в направлении её обесценивания. Внешнеэкономические отношения становятся невыгодными, уменьшается чистое богатство страны за счет сбережений и капитальных трансфертов.Ключевые слова: внедрение продуктов интеллектуального труда, финансирование науки, негативные последствия производства и потребления, мировой экономический кризис и гибридная война, капитализация, экосистемное регулирование, внешнеэкономические отношения. ; Дотримання збалансованості державного бюджету здійснюється в короткостроковому періоді для створення сприятливого інвестиційного клімату в країні, що вимагає передусім впорядкованого, виключно стабільного, лаконічного податкового і митного законодавства, обмежену кількість податків. Середня ставка оподаткування не повинна перевищувати третину доходів суб'єктів господарювання. Полегшення боргової залежності країни передбачає зміцнення національної валюти. Довготривалий дефіцит торговельного балансу країни спричиняє знецінення національної валюти, оскільки країна вимушено вдається до зовнішніх позик, посилюється відхилення курсу національної валюти від паритету купівельної спроможності в напрямку її недооцінення, зовнішньоекономічні відносини стають невигідними, зменшується чисте багатство країни за рахунок заощаджень і капітальних трансфертів.Ключові слова: впровадження продуктів інтелектуальної праці, фінансування науки, негативні наслідки виробництва і споживання, світова економічна криза і гібридна війна, капіталізація, екосистемне регулювання, зовнішньоекономічні відносини.
The article defines the priorities of the social policy of Ukraine at the present stage. The socio-economic problems of Ukraine are analyzed, their causes and solutions are identified. It is shown that the main reason for the failures of the socio-economic policy of independent Ukraine is the uncritical attitude of Ukrainian reformers to the consequences of neoliberal policies in other countries, as a result of which foreign experience of socio-economic reforms began to be introduced without taking into account domestic specifics. The decline in the role of the state in socio-economic policy, the increase in the role of private business, the privatization of "everything and everyone" led to a sharp social stratification, an economic crisis, which became a trigger for crises in all spheres of Ukrainian society. One of the fundamental principles of neoliberal economics, deregulation, has also collapsed. It turned out that the market is not efficient in areas in which the business cannot make quick and large profits. The so-called "market failures" demonstrated the need for state regulation in the spheres of education, health care, ecology, etc. Conclusions of the study and prospects for further research in this direction. Thus, if the new government really wants to build a successful country of happy people, it must make social and economic policy its top priority. Its primary tasks at the present stage should be: reduction of tariffs for utilities by eliminating from them the corruption component and excess profits of suppliers; revision of the principles of granting subsidies for utility bills. Exclusion from the number of subsidies of those who do not need state aid, but have a formal right to receive it (they work unofficially); the fight against the shadow economy, with the concealment of income from taxation; reforming the system of wages and pensions; creation of jobs with decent wages; establishing interaction between the state and private business in order to increase the social responsibility of the latter. ; В статье определяются приоритеты социальной политики Украины на современном этапе. Анализируются социально-экономические проблемы Украины, выявляются их причины и пути решения. Показано, что главной причиной неудач социально-экономической политики независимой Украины является некритичное отношение украинских реформаторов к последствиям неолиберальной политики в других странах, в результате чего стал внедряться зарубежный опыт социально-экономического реформирования без учета отечественной специфики. Снижение роли государства в социально-экономической политике, повышение роли частного бизнеса, приватизация привели к резкому социальному расслоению, экономическому кризису, который стал спусковым механизмом для кризисов во всех сферах жизнедеятельности украинского общества. Рухнул и один из основополагающих принципов неолиберальной экономики - дерегуляция. Выяснилось, что рынок не является эффективным в сферах, где бизнес не может получить быстрой и большой прибыли. Так называемые «провалы рынка» продемонстрировали необходимость государственного регулирования в сферах образования, здравоохранения, экологии и др. Выводы исследования и перспективы дальнейших исследований в данном направлении. Таким образом, если новая власть действительно хочет построить успешную страну счастливых людей, она должна сделать своим главным приоритетом социально-экономическую политику. Ее первоочередными задачами на современном этапе должны стать: снижение тарифов на коммунальные услуги за счет исключения из них коррупционной составляющей и сверхприбылей поставщиков; пересмотр принципов предоставления субсидий на оплату коммунальных услуг; борьба с теневой экономикой, с сокрытием доходов от налогообложения; реформирование системы заработной платы и пенсионного обеспечения; создание рабочих мест с достойной оплатой труда; налаживание взаимодействия государства с частным бизнесом с целью повышения социальной ответственности последнего. ; У статті обґрунтовується в якості причини невдач соціальної політики в Україні один з основоположних принципів неоліберальної економіки - дерегуляція. Аргументується, що ринок не є ефективним в сферах, в яких бізнес не може отримати швидкого і великого прибутку. Так звані «провали ринку» продемонстрували необхідність державного регулювання в сферах освіти, охорони здоров'я, екології, тощо. Обґрунтовується теза, якщо нова влада хоче побудувати успішну країну щасливих людей, вона повинна зробити своїм головним пріоритетом соціально-економічну політику. Її першочерговими завданнями повинні стати: зниження тарифів на комунальні послуги за рахунок виключення з них корупційної складової і надприбутків постачальників; перегляд принципів надання субсидій на оплату комунальних послуг; боротьба з тіньовою економікою, з приховуванням доходів від оподаткування; реформування системи заробітної плати та пенсійного забезпечення; створення робочих місць з гідною оплатою праці; налагодження взаємодії держави з приватним бізнесом з метою підвищення соціальної відповідальності останнього.
The aim of the article is to consider the priorities in euro integration economic policy of Ukraine during 2013–2020 in the context of new challenges development. The task of the article is the analysis of restructuring the Ukrainian economy according to the main priorities of adjusted and innovation-oriented Agreement about cooperation and the mark of perspectives from the introduction "industrial visa-free" for Ukraine. Research methodology relies on the methods of scientific abstraction, observation, synthesis, as well as system-structural analysis to study the international and national dimensions of economic policy. Scientific novelty lies in the attempt to reconstruct on the ground of analysis the eurointegration economic policy of Ukraine during 2013–2020 the main problems and perspectives in the context of current cooperation of two sides. As a result of the conducted research, it has been proved that including a considerable totality of unfavorable extra and inner challenges (Russian hybrid aggression, the negative impact of COVID-19, the threat to the unity and effectiveness of the EU, technological innovation, the difficult domestic political situation, etc.) which have appeared before the Ukrainian economy in pointed time, the situation stays difficult and needs the significant adjustment in the level of legislative and regulatory principles of the Agreement of cooperation. Activation and making a qualitative new mechanism of economical interaction between Ukraine and EU becomes the insistent task of the nearest future when instead of declarations and situation agreement will create the platform of sustainable and effective interaction which extend the possibility of changes in high technology branches and in the sphere of specialists' preparing for the new profession of the economy of the future. ; Цель статьи состоит в рассмотрении приоритетов развития евроинтеграционной экономической политики Украины на протяжении 2013–2020 гг. в контексте новых вызовов. Задачей статьи является анализ реструктуризации украинской экономики в соответствии с главными приоритетами скорректированного и инновационно направленного Соглашения о сотрудничестве, а также оценка перспектив внедрения «промышленного безвиза» для Украины. Исследовательская методология опирается на методы научного абстрагирования, наблюдения, синтеза, а также системно-структурный анализ для исследования международного и национального измерений экономической политики. Научная новизна статьи состоит в попытке реконструировать на основе анализа евроинтеграционной экономической политики Украины в период 2013–2020 гг. основные проблемы и перспективы в контексте текущего сотрудничества сторон. В итоге проведенного исследования было доказано, что, учитывая немалую совокупность неблагоприятных внешних и внутренних вызовов (российская гибридная агрессия, негативное влияние COVID-19, угроза единства и эффективности ЕС, технологические инновации, сложная внутриполитическая ситуация и т. п.) для украинской экономики в указанный период, ситуация остается непростой и требует существенной корректировки на уровне законодательно-нормативных основ Соглашения о сотрудничестве. Активизация и создание качественно нового механизма экономического взаимодействия между Украиной и ЕС является насущной задачей ближайшего будущего, когда вместо деклараций и ситуативных договоренностей будет создана платформа устойчивого и эффективного взаимодействия, что расширит возможности обмена в высокоразвитых технологических отраслях и в сфере подготовки специалистов для новых профессий будущего экономики. ; Мета статті полягає у розгляді пріоритетів розвитку євроінтеграційної економічної політики України впродовж 2013–2020 рр. у контексті нових викликів. Завданнями статті є аналіз реструктуризації української економіки відповідно до головних пріоритетів скорегованої та інноваційно спрямованої Угоди про співпрацю, а також оцінка перспектив від запровадження «промислового безвізу» для України. Дослідницька методологія спирається на методи наукового абстрагування, спостереження, синтезу, а також на системно-структурний аналіз для дослідження міжнародного та національного вимірів економічної політики. Наукова новизна статті полягає у спробі реконструювати на підставі аналізу євроінтеграційної економічної політики України в період 2013–2020 рр. основні проблеми та перспективи в контексті поточної співпраці сторін. У підсумку проведеного дослідження було доведено, що враховуючи чималу сукупність несприятливих зовнішніх і внутрішніх викликів (російська гібридна агресія, негативний вплив COVID-19, загроза єдності та ефективності ЄС, технологічні інновації, складна внутрішньополітична ситуація тощо), які стоять перед українською економікою в зазначений період, ситуація залишається непростою і потребує істотного коригування на рівні Ревенко, А. Д. (2021). Євроінтеграційна економічна політика України впродовж 2013–2020 рр. у контексті нових викликів. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, (8), 119–135. законодавчо-нормативних засад Угоди про співпрацю. Активізація і створення якісно нового механізму економічної взаємодії між Україною та ЄС постає нагальним завданням найближчого майбутнього, коли замість декларацій та ситуативних домовленостей буде створена платформа сталої та ефективної взаємодії, що розширить можливості обміну у високорозвинених технологічних галузях та у сфері підготовки фахівців для нових професій економіки майбутнього.
The article is devoted to the analysis of the legislation of the Russian empire in the field of the distillery industry in the first half of the XIX century. The object of research is the socio-economic factors of the formation of the distillery industry. The subject of the study is the measures of state power of the Russian empire in the field of distilling as the main factor in its development. Тhe link between government measures and the development of the distillery industry has been established. The effectiveness of the state economic policy of the Russian empire in the field of distillery industry is investigated. The factors of functioning of enterprises for the production of alcohol and vodka are determined. The assessment of the activity of tax intermediaries between the state and industrialists is given. An author reached to the conclusion in relation to the necessity of appeal to historical experience of overcoming of the crisis phenomena in the economy. ; Стаття присвячена аналізові законодавства Російської імперії в галузі винокурної промисловості в першій половині XIX століття. Визначено фактори функціонування підприємств з виробництва спирту та горілки. Досліджено економічні заходи державної влади та їх вплив на становлення винокурної індустрії. Встановлено зв'язок між змінами в законодавстві та розвитком галузі. Дається оцінка діяльності податкових посередників між державою та промисловцями.
Considered the economic's content and functions by governmental regulation of the foreign exchange market. Discussed were key problems and peculiarities of the governmental regulation of the foreign exchange market, their impact on Ukraine's economy and banking sector, and domestic factors that caused destabilization of the situation in the country. Given are the urgent measures to optimizations the governmental regulation of the foreign exchange market. Key words: bank, currency, devolution, exchange rate, economic policy, economic role of government, foreign exchange, governmental regulations, central bank. ; Розглянуто економічну суть та функціональне призначення державного регулювання валютного ринку. Проаналізовано основні проблеми та особливості державного регулювання валютного ринку, їх вплив на економіку України, банківський сектор, а також внутрішні фактори, викликані дестабілізацією ситуації в країні. Запропоновано заходи щодо оптимізації державного регулюваня валютного ринку. Ключові слова: банк, валюта, девальвація, обмінний курс, економічна політика, економічна роль держави, іноземна валюта, державне регулювання, центральний банк.
Мета роботи – дослідити сутність понять «цифрова еконо- міка», «кіберпростір» та «кібербезпека» у контексті національної безпеки, виділити сучасні тренди економічних кіберзагроз та напрями удоскона- лення державного управління у сфері економічної кібербезпеки. Методологія. Безпека цифрової економіки у державній політиці потре- бує виокремлення проблемного поля у розрізі врахування загроз національ- ній безпеці та побудови відповідних механізмів їх протидії. Хоча державна політика у галузі кібербезпеки і має еволюційні тенденції, темпи її розвитку не відповідають сучасним вимогам. Отже, існує нагальна потреба в дослі- дженні напрямів покращення ситуації щодо питань кіберзахисту. У роботі визначені поняття «кіберпростір» та «кібербезпека» в економічній площині. Їх взаємозв'язок та роль у цифровізації економіки дали змогу відобразити модель системи національної безпеки у кіберекономічному розрізі. Високий рівень розвитку кіберпростору і організації кіберзагроз вка- зує на необхідність зміни парадигми стратегії кібербезпеки: вона повинна базуватися не на реагуванні за фактом, а бути побудованою за принципом прогнозування і планування захисту від майбутніх дій кіберзлочинців. Для цього потрібно постійно аналізувати сучасні тренди економічних кіберза- гроз. У роботі виділені найбільш актуальні з них на даний час. Наукова новизна. Акцентовано, що для успішного протистояння розгля- нутим викликам Україні потрібна нова кіберстратегія. Важливо, щоб шлях, яким рухається Україна у розбудові власної кібербезпеки, набув відповідних і невідкладних змін, а сам цей рух був доволі швидким. Виділено заходи, що мають знайти першочергове втілення у цьому напрямі. Висновки. Результати дослідження показують важливість усвідомлення серйозних проблем щодо забезпечення кібербезпеки, що вимагають роз- робки і впровадження більш ефективних механізмів функціонування і забез- печення роботи кіберпростору, підвищення надійності основних механізмів і компонентів глобальної інтернет-мережі та інших пристроїв ІКТ, враху- вання людського фактору, комплексного і системного підходу у визначенні методичних засад та інструментів формування державної політики з забез- печення кібербезпеки.
У статті проведений аналіз існуючих теоретичних визначень категорій державне втручання, державне управління, держане регулювання економіки, економічна політика держави, регуляторна політика та з'ясовано їх співпідпорядкованість. Державна регуляторна політика розглядається як підсистема та одночасно відносно самостійний напрям системи державного регулювання економіки. Зроблено висновок, що створення умов для стійкого рівноважного економічного зростання, яке приведе до підвищення рівня життя в Україні, неможливе без вдосконалення системи державного регулювання економіки через вироблення цілеспрямованої, послідовної та передбачуваної регуляторної політики.В статье проведен анализ существующих теоретических определений категорий государственное вмешательство, государственное управление, государственное регулирования экономики, экономическая политика государства, регуляторная политика и выяснено их соподчиненность. Государственная регуляторная политика рассматривается как подсистема и одновременно относительно самостоятельное направление системы государственного регулирования экономики. Сделан вывод, что создание условий для устойчивого равновесного экономического роста, приведет к повышению уровня жизни в Украине, невозможно без совершенствования системы государственного регулирования экономики через выработку целенаправленной, последовательной и предсказуемой регуляторной политик и.The article analyzes existing theoretical definition of such categories: government interference, government regulations, government regulatory policy, economical policy of state, regulatory policy. Their dependence is determined. Government regulatory policy considered as a subsystem of the state economic regulations as well as comparatively independent branch of this system. We came to a conclusion that creating the conditions for sustainable economic growth, that will lead to increasing living standards in Ukraine, is not possible without improvement of the state economic regulations through the development of focused, consistent and predictable regulatory policy.
Виявлено, що важливою складовою державної соціально-економічної політики є інноваційна політика, яка визначає цілі інноваційної стратегії та механізми підтримки інноваційних програм і проектів. Головними проблемами в даний час в області інноваційної політики є підвищення ефективності використання наукових розробок та впровадження результатів фундаментальних і прикладних досліджень у виробництво. Розглянуто та доведено доречність аналізу розвитку інноваційної політики держави та сприяння розвитку науки й техніки, підвищення інноваційної активності, що забезпечує конкурентоспроможність національної продукції на світовому ринку, обороноздатність країни, покращує екологічну ситуацію, а також сприяє розвитку венчурного довгострокового бізнесу. Проведено глибоке вивчення сучасних методів проведення аналізу маркетингового середовища, маркетингових досліджень, розроблення ефективної продуктової, цінової, збутової та комунікаційної політики підприємств, що пропонують інновації, а також вивчення теоретичних основ маркетингової діяльності інноваційного підприємства на конкурентному ринку, що в свою чергу потребує більш уважного розгляду поглядів вчених-науковців і дослідників щодо поняття інноваційної політики та маркетингу інновацій, тому розглянуто принципи формування інноваційної політики; запропоновано складові інноваційної політики України; запропоновано визначення нововведення (інновації) як зміни з метою розробки та використання нових видів споживчих товарів, нових виробничих і транспортних засобів, нових ринків і форм організа ції в промисловості. Новизна інновацій оцінюється за технологічними параметрами, а також із ринкових позицій. Проаналізовано основні виклики в інноваційній сфері. Розглянуто етапи формування інноваційної політики підприємства але інноваційна політика України не може існувати без використання маркетингу інновацій, тому запропоновано методи сегментації ринку. ; It is revealed that an important part of the state socio-economic policy is innovation policy, which defines the goals of innovation strategy and mechanisms of support for innovative programs and projects. The main problems currently in the field of innovation policy are increasing the efficiency of the use of scientific developments and the introduction of the results of fundamental and applied research into production. It is considered and proved the appropriateness of the analysis of the development of the state innovation policy and the promotion of science and technology development, enhancement of innovation activity, which provides the competitiveness of national products on the world market, the defense capability of the country, improves the ecological situation, and also promotes the development of venture long-term business. A deep study of modern methods of marketing market analysis, marketing research, development of effective product, price, marketing and communication policy of enterprises that offer innovations, as well as studying the theoretical foundations of the marketing activity of an innovative enterprise in a competitive market, which in turn requires careful consideration. The views of scientific scientists and researchers regarding the concept of innovation policy and marketing of innovation, therefore, the principles of formation of other innovation policy; proposed components of innovation policy of Ukraine; the definition of innovation (innovation) as a change is proposed for the purpose of development and use of new types of consumer goods, new production and transport vehicles, new markets and forms of organization in the industry. Novelty of innovations is estimated by technological parameters, as well as from market positions. The main challenges in the innovation field are analyzed. The stages of formation of the innovation policy of the company are considered, but innovation policy of Ukraine can not exist without the use of marketing of innovations, therefore the methods of market segmentation are proposed.
The article defines the economic security concept according to its official interpretation based on the national security legislation. Evolution of economic security concept and the main approaches to defining its meaning has been considered. The author determined the set of elements of economic security in functional and structural aspects. The author also proposed his own definition of the economic security essence in the investment sector that allows to determine reference points for the development of the investment policy framework. ; В статті на основі аналізу рамкового законодавства в сфері національної безпеки автором встановлено сутність економічної безпеки відповідно до її офіційного тлумачення. Розглянуто історичні аспекти виникнення поняття економічної безпеки та основні підходи до визначення його змісту. Виокремлено сукупність елементів економічної безпеки у функціонально-структурному аспекті. Автором запропоновано власний підхід до розуміння сутності економічної безпеки в інвестиційній сфері, що дозволяє визначити орієнтири при розробці відповідної концепції інвестиційної політики.