Сучасна демократія стала ареною зіткнень інтересів різних особистостей, і в боротьбі за свої інтереси кожна з них вибирає корисні рішення і більш переважні політичні рухи. Демократичні системи процвітають, якщо застосовуються громадянами, коли останні, користуючись здобутою свободою, готові взяти участь у громадському житті.Современная демократия стала ареной столкновений интересов разных личностей, и в борьбе за свои интересы каждая из них выбирает полезные решения и более предпочтительные политические движения. Демократические системы процветают, если применяются гражданами, когда последние, пользуясь приобретенной свободой, готовы принять участие в общественной жизни. ; Modern democracy became an arena of individuals' interests' collision. In the struggle for their interests each of these individuals chooses the political decisions useful for himself and the most preferable political movements. Democratic systems prosper in the case of being used by the citizens, when taking an advantage of their freedom, they are ready to take part in the social life.
В статье исследуется отечественный опыт государственного регулирования развития предпринимательства в условиях изменяющейся институциональных барьеров. Сравнивается степень экономической свободы в Украине. Акцентируется внимание на необходимости разработки государственной стратегии институционального развития отечественного предпринимательства как основы экономического роста. ; The article examines the domestic experience in government regulation of business in a changing institutional barrier. Compared the degree of economic freedom in Ukraine. The emphasis is on the need to develop a national strategy of institutional development of domestic entrepreneurship.
Fragmentary researches of socio-economic institutions by classical political economy are caused by the absence of social components in its methodological «core». The article concentrates on the ideas of institutionalism in the context of classical political economy formation.The author underlines the necessity to adapt the analysis of socio-economic institutions in the heritage of classical political economy inUkraineof the 19-th century to the creation of an integral conception of genesis and evolution of institutionalism in Ukrainian economic thought. Following the traditions of European economic science, Ukrainian scientists tried to take into account social contradictions, the needs in democratic transformations of social relations in their works.In spite of absence of the category of «standard (rule)» among Adam Smith's followers, and Ukrainian economists paid attention to a social problematic in the context of traditional researches of classical political economy, there is the necessity to examine socio-economic institutions in their heritage and the possibility of its application to the formation of the paradigm of modern institutionalism.Michail Baludyanskiy considered that a state could limit the freedom of an economic activity only on the base of generally accepted standards, but in this case contributing to safety and freedom of an economic activity. National system of economy, its legislative and management systems must conceptually obey economic policy,Anthropocentrism defined the philosophical conception of Tihon Stepanov's political economy. He followed methodological holism as he concluded the characteristics of an individual on the base of characteristics of institutions (society).Ivan Vernadskiy's researches concerning behavior of an individual and his trials to characterize value from a consumer's point of view don't fully correspond to traditional classical political economy. To improve Adam Smith's study the scientist created the theory of needs on the base of a consumer's behavior analysis. Ivan Vernadskiy's methodological holism (wholeness) and evolutionism unite him with the methodology of classical institutionalism. Possession as one of the attributes of an ownership the scientist analyzes as specific informal limitation.The author draws the conclusion that in the first half of the 19-th century Ukrainian economists uttered the ideas similar to the ideas of institutionalism.The peculiarity of Ukrainian economic thought is its anthropocentrism. The most important institution for Ukrainian economists is freedom in its widest understanding, but not only in understanding of economic activities. They tried to explain the subject of political economy widely involving mental and ethical, spiritual, legal and other factors to the scientific analysis; they attempted to research the motivation of economic behavior of a person and its limitations.tylm�nr�� n lang=UK style='font-size:10.0pt;font-family:Peterburg;color:black'>Автор приходить до висновку, що у першій половині ХІХ ст. українські економісти проголошували ідеї, співзвучні з ідеями інституціоналізму. Особливістю української економічної думки є її антропоцентризм, а найвагомішою інституцією для українських економістів є свобода у її самому широкому розумінні, а не лише у розумінні свободи господарської діяльності. Вони прагнули розширено трактувати предмет політичної економії, залучаючи до наукового аналізу морально-етичні, духовні, правові та інші фактори; здійснювали спроби дослідити мотивацію економічної поведінки людини та її обмеження. ; Фрагментарний характер дослідження соціально-економічних інституцій класичною політичною економією обумовлений відсутністю соціальних складових у її методологічному «ядрі». Сконцентровано увагу на ідеях інституціоналізму в контексті формування класичної політичної економії в Україні. Автор підкреслює необхідність адаптації аналізу соціально-економічних інституцій у спадщині класичної політичної економії в Україні ХІХ ст. до створення цілісної концепції генезису й еволюції інституціоналізму в українській економічній думці. Наслідуючи кращі традиції європейської економічної науки, українські вчені намагалися враховувати соціальні суперечності, потребу демократичного реформування суспільних відносин у своїх працях.Незважаючи на те, що категорія «норма (правило)» була відсутня серед прихильників Адама Сміта, а українські економісти приділяли увагу соціальній проблематиці переважно у контексті традиційних досліджень класичної політичної економії, існує потреба з'ясування місця соціально-економічних інституцій у їхній спадщині та можливість її застосування до формування єдиної парадигми сучасного інституціоналізму.Михайло Балудянський вважав, що обмежувати свободу економічної діяльності держава може лише на основі загальноприйнятих моральних норм, але сприяючи при цьому її безпеці та свободі економічної діяльності. Національна система господарства, її законодавча та управлінські системи, мають концептуально підпорядковуватися економічній політиці. Антропоцентризм визначав філософську концепцію політичної економії Тихона Степанова. Він виявляв схильність до методологічного холізму, оскільки характеристику індивіда виводив із характеристики інституцій (суспільства).Дослідження Іваном Вернадським поведінки індивіда, як і спроби вченого характеризувати цінність з боку споживача не зовсім вписуються у традиційну канву класичної політичної економії. Прагнучи вдосконалити вчення Адама Сміта, вчений, на основі аналізу поведінки споживача, створює теорію потреб. З методологією класичного інституціоналізму Івана Вернадського споріднює методологічний холізм (цілісність) та еволюціонізм. Володіння як один із атрибутів власності вчений аналізує як своєрідне неформальне обмеження діяльності людини.Автор приходить до висновку, що у першій половині ХІХ ст. українські економісти проголошували ідеї, співзвучні з ідеями інституціоналізму. Особливістю української економічної думки є її антропоцентризм, а найвагомішою інституцією для українських економістів є свобода у її самому широкому розумінні, а не лише у розумінні свободи господарської діяльності. Вони прагнули розширено трактувати предмет політичної економії, залучаючи до наукового аналізу морально-етичні, духовні, правові та інші фактори; здійснювали спроби дослідити мотивацію економічної поведінки людини та її обмеження.
The dissertation is devoted to the development of a new direction of the theory of economic expansion – China's foreign economic expansion into developing countries in the conditions of increasing geo-economic influence of China in the world economy.The paper summarizes the theoretical and methodological aspects of the study of the processes of forming the strategy of China's global economic expansion through the definition of the main channels of China's expansion, covering the following five areas: foreign trade, direct foreign investment, the Belt and Path initiative, multilateral financial institutions, the internationalization of the Yuan. The theory of the impact of the company's political connections on the FDI decision and the interdependence of productivity and political ties with management decisions has been formulated for the enterprises operating in underdeveloped financial structures and inadequate institutional environment. On the basis of the theory, a number of hypotheses were made which were checked with the help of the developed own discrete survival model with the use of complementary doublelogarithmic regression. The empirical research of the role of political connections and productivity for the decision making on the implementation of FPI by the companies of China was carried out and it was proved that those enterprises operate in underdeveloped financial markets, or companies with a greater need for external financing, benefit more from the existence of political ties. Thus, the channel through which political affiliation affects the company's FDI, is access to financing.With the help of integral distribution function and developed author's logistic regression model, the determinants influencing the choice of the recipient country for foreign investments of companies of China with the use of micro-and macro-level characteristics has been developed. The results of empirical research show that the marginal value of productivity and political ties grows under more favorable conditions for investment. Chinese companies have strong motives to invest in countries well equipped with capital, skilled labor and natural resources. The positive effect of intensified political contacts between China and the recipient country of investment has also been identified.The comparison of the economic expansion strategies of China in Latin America and Africa makes it possible to distinguish many common features: in the sphere of foreign trade relations, both regions export mainly raw materials and import finished goods. At the same time, Chinese economic expansion strategies in Africa and Latin America are also characterized by several differences related to the specific economic environment of the countries in the regions. In particular, China's economic expansion in Africa is growing at a rapid pace and with minimal obstacles, often causing damage to the national economy of the recipient countries. In Latin America, expansion grows at slower pace, being less tied to China, having a more diversified geographic structure in foreign economic relations, and better protecting its economic interests.The empirical determinants of direct foreign investment from China to Africa have been determined due to the author's model using the Tobit regression analysis and the two-step method of Heckman, which allowed to confirm that classical economic factors (large market size, growth potential, relatively cheap local currency, better economic conditions) are important for companies in China. Simultaneously, the increase in corruption in the country has a positive impact on the influx of investment from China. The determinants of foreign direct investment from China to Ukraine have been empirically analyzed with the use of the developed logistic regression model, which has led to the conclusion that Chinese investors receive additional incentives to invest if there is a prior positive investment experience, market potential increases, and openness and economic freedom increase, The negative factor is the readiness of investors from China to support corruption schemes in the Ukrainian economy. ; Диссертационная работа посвящена разработке нового направления теории экономической экспансии – внешнеэкономической экспансии Китая в развивающиеся страны в условиях усиления геоэкономического влияния КНР в мировой экономике.В работе обобщены теоретико-методические аспекты исследования процессов формирования стратегии глобальной экономической экспансии Китая через определение основных каналов экспансии Китая. Разработана теория влияния политических связей предприятия на решения по осуществлению прямого иностранного инвестирования и взаимозависимости производительности и политических связей при принятии управленческих решений для предприятий, функционирующих при недостаточно развитых финансовых структурах и несовершенной институциональной среде. На основе теории сделан ряд гипотез, которые были проверены с помощью разработанной собственной дискретной модели выживания при использовании комплементарной двойной логарифмической регрессии.С помощью интегральной функции распределения и разработанной собственной модели логистической регрессии выявлены детерминанты, влияющие на выбор страны-реципиента для иностранных инвестиций компаний Китая с использованием характеристик как микро- так и макроуровня.Определены эмпирические детерминанты прямых иностранных инвестиций из Китая в страны Африки с помощью разработанной модели с использованием регрессионного анализа Тобита и двухступенчатого метода Гекмана. Эмпирически исследованы детерминанты прямых иностранных инвестиций из Китая в Украину из-за использования построенной модели логистической регрессии, которая позволила сделать вывод, что китайские инвесторы получают дополнительные стимулы к инвестированию, если существует предварительный положительный опыт осуществления инвестиций, увеличивается рыночный потенциал, растет открытость и экономическая свобода; при этом негативным фактором выступает готовность инвесторов из Китая поддерживать коррупционные схемы в украинской экономике. ; Дисертаційну роботу присвячено розробці нового напрямку теорії економічної експансії – зовнішньоекономічної експансії Китаю в країни, що розвиваються, в умовах посилення геоекономічного впливу КНР у світовій економіці.В роботі узагальнено теоретико-методичні аспекти дослідження процесів формування стратегії глобальної економічної експансії Китаю через визначення основних каналів експансії Китаю. Розроблено теорію впливу політичних зв'язків підприємства на рішення щодо здійснення прямого іноземного інвестування та взаємозалежності продуктивності та політичних зв'язків при прийняті управлінських рішень для підприємств, які функціонують при недостатньо розвинених фінансових структурах та недосконалому інституційному середовищі. На основі теорії зроблено низку гіпотез, які було перевірено за допомогою розробленої власної дискретної моделі виживання з використанням комплементарної подвійно-логарифмічної регресії.За допомогою інтегральної функції розподілу і розробленої власної моделі логістичної регресії виявлено детермінанти, що впливають на вибір країниреципієнта для закордонних інвестицій компаній Китаю, з використанням характеристик як мікро- так і макрорівня.Визначено емпіричні детермінанти прямих закордонних інвестицій з Китаю у країни Африки за допомогою розробленої моделі з використанням регресійного аналізу Тобіта і двоступеневого методу Гекмана. Емпірично досліджено детермінанти прямих іноземних інвестицій з Китаю в Україну через використання побудованої моделі логістичної регресії, яка дозволила дійти висновку, що китайські інвестори отримують додаткові стимули до інвестування, якщо існує попередній позитивний досвід здійснення інвестицій, збільшується ринковий потенціал, зростає відкритість та економічна свобода; при цьому негативним чинником виступає готовність інвесторів з Китаю підтримувати корупційні схеми в українській економіці.
The strategic goal of Ukraine's integration into the EU and increasing the global competitiveness of the domestic economy necessitate the overcoming of the structural disadvantages inherent in the domestic model of the economy. It has been stated that the formation of a qualitative structure of the national economy is now crucial for developed countries of the world. They compete in approaches and related tools for building a future economy in the midst of the dramatic technological changes caused by the fourth industrial revolution. It has been noted that the economic system formed at the national level in Ukraine is characterized by weak participation of the state in the world economy. And to find out the level and quality of this participation, we should consider the international ratings in which Ukraine is represented. Among the significant number of them, three global indexes have been considered, which also reflect the structural tendencies in the economic system. It is noted that the rating of the state's competitiveness is based on the Global Competitiveness Index, which determines the appropriate level of welfare of the population, returns on investments and characterizes the potential for economic growth in the long run. For the analysis of the state of regulatory regulation, the conditions of operation of enterprises throughout the cycle of their life, including their creation, conduct of business, foreign trade activity, taxation, etc. are investigated. The Economic Freedom Index is also defined, which is an instrument for in-depth analysis of economies around the world. The article states that during the years of Ukraine's independence, at the state level, the goals of the need to implement technological, structural and institutional reforms in the national economy have been repeatedly declared at the national level in order to increase productivity, increase the proportion of high-tech industries in the structure of GDP, quality of life of the population and, ultimately, competitiveness the state and its regions in the global economy. It is noted that according to international ratings and comparisons, Ukraine is in a low position in the world economy. This suggests that economic reforms that were declared at different times in the state were ineffective. This also applies to the experience of conducting structural economic policy, which dates back to the first years of Ukraine's independence. It is emphasized that the range of government measures for economic development is rather broad, but their analysis allows us to conclude that the state's influence on the economy is insufficient to qualitatively change its structure. Although the general mechanisms of the government are clearly defined, there is a lack of specificity regarding the priorities of sectoral development, taking into account the current economic situation. ; Стратегическая цель интеграции Украины в ЕС и повышение глобальной конкурентоспособности отечественной экономики обусловливают необходимость преодоления структурных недостатков, присущих отечественной модели экономики. В статье указано, что в настоящее время формирование качественной структуры национальной экономики имеет решающее значение для развитых государств мира. Они соревнуются в подходах и соответствующих инструментах по развитию экономики будущего в условиях кардинальных технологических изменений, обусловленных четвертой промышленной революцией. Отмечено, что сложившаяся на национальном уровне в Украине экономическая система характеризуется слабой участием государства в мировом хозяйстве. А для выяснения уровня и качества этого участия следует рассмотреть международные рейтинги, в которых представлена Украина. С между значительного их количества, рассмотрены три глобальные индексы, в том числе отражают структурные тенденции в экономической системе. Отмечено, что рейтинг конкурентоспособности государства строится на основе Индекса глобальной конкурентоспособности, который определяет соответствующий уровень благосостояния населения, доходов от инвестиций и характеризует потенциал роста экономики в долгосрочной перспективе. Для проведения анализа состояния нормативно-правового регулирования исследуются условия функционирования предприятий в течение всего цикла их жизнедеятельности, включая их создание, ведение бизнеса, осуществление внешнеэкономической торговой деятельности, налогообложения и тому подобное. Определяется также Индекс экономической свободы, что есть инструментом для углубленного анализа экономик во всем мире. В статье указано, что за годы независимости Украины на государственном уровне неоднократно декларировались цели о необходимости воплощения технологических, структурных и институциональных преобразований в национальной экономике с целью роста производительности труда, повышения удельного веса высокотехнологичных производств в структуре ВВП, качества жизни населения и в конечном итоге конкурентоспособности государства и его регионов в глобальной экономике. Отмечено, что по международным рейтингам и сравнениями, Украина занимает низкие позиции в мировой экономике. Это свидетельствует о том, что экономические реформы, которые декларировались в разное время в государстве были малоэффективны. Также это касается в том числе опыта проведения структурной экономической политики, которая берет свое начало с первых лет независимости Украины. Отмечено, что спектр правительственных мер по экономическому развитию является достаточно широким, однако их анализ позволяет сделать вывод о недостаточности государственного влияния на экономику, чтобы качественно изменить ее структуру. Хотя общие механизмы правительства выписано четко, однако не хватает конкретики относительно приоритетов отраслевого развития, учитывая текущую экономическую ситуацию. ; Стратегічна мета інтеграції України у ЄС та підвищення глобальної конкурентоспроможності вітчизняної економіки зумовлюють необхідність подолання структурних недоліків, які притаманні вітчизняній моделі економіки. У статті зазначено, що нині формування якісної структури національної економіки має вирішальне значення для розвинених держав світу. Вони змагаються у підходах та відповідних інструментах щодо розбудови економіки майбутнього в умовах кардинальних технологічних змін, зумовлених четвертою промисловою революцією. Зазначено, що сформована на національному рівні в Україні економічна система характеризується слабкою участю держави в світовому господарстві. А для з'ясування рівня та якості цієї участі слід розглянути міжнародні рейтинги, в яких представлена Україна. З поміж значної їх кількості, розглянуто три глобальні індекси, які в тому числі відображають структурні тенденції в економічній системі. Відмічено, що рейтинг конкурентоспроможності держави будується на основі Індексу глобальної конкурентоспроможності, який визначає відповідний рівень добробуту населення, прибутків від інвестицій та характеризує потенціал зростання економіки у довгостроковій перспективі. Для проведення аналізу стану нормативно-правового регулювання досліджуються умови функціонування підприємств протягом усього циклу їх життєдіяльності, включаючи їх створення, ведення бізнесу, здійснення зовнішньо-торговельної діяльності, оподаткування тощо. Визначається також Індекс економічної свободи , шо є інструментом для поглибленого аналізу економік у всьому світі. У статті зазначено, що за роки незалежності України на державному рівні неодноразово декларувалися цілі щодо необхідності втілення технологічних, структурних та інституційних перетворень у національній економіці з метою зростання продуктивності праці, підвищення питомої ваги високотехнологічних виробництв в структурі ВВП, якості життя населення і в кінцевому підсумку конкурентоспроможності держави та її регіонів у глобальній економіці. Відмічено, що за міжнародними рейтингами та порівняннями, Україна посідає низькі позиції в світовій економіці. Це свідчить про те, що економічні реформи, які декларувалися в різні часи в державі були малоефективні. Також це стосується у тому числі досвіду проведення структурної економічної політики, яка бере свій початок з перших років незалежності України. Наголошено, що спектр урядових заходів щодо економічного розвитку є досить широким, однак їх аналіз дозволяє зробити висновок про недостатність державного впливу на економіку, щоб якісно змінити її структуру. Хоча загальні механізми уряду виписано чітко, однак не вистачає конкретики щодо пріоритетів галузевого розвитку, враховуючи поточну економічну ситуацію.
The strategic goal of Ukraine's integration into the EU and increasing the global competitiveness of the domestic economy necessitate the overcoming of the structural disadvantages inherent in the domestic model of the economy. It has been stated that the formation of a qualitative structure of the national economy is now crucial for developed countries of the world. They compete in approaches and related tools for building a future economy in the midst of the dramatic technological changes caused by the fourth industrial revolution. It has been noted that the economic system formed at the national level in Ukraine is characterized by weak participation of the state in the world economy. And to find out the level and quality of this participation, we should consider the international ratings in which Ukraine is represented. Among the significant number of them, three global indexes have been considered, which also reflect the structural tendencies in the economic system. It is noted that the rating of the state's competitiveness is based on the Global Competitiveness Index, which determines the appropriate level of welfare of the population, returns on investments and characterizes the potential for economic growth in the long run. For the analysis of the state of regulatory regulation, the conditions of operation of enterprises throughout the cycle of their life, including their creation, conduct of business, foreign trade activity, taxation, etc. are investigated. The Economic Freedom Index is also defined, which is an instrument for in-depth analysis of economies around the world. The article states that during the years of Ukraine's independence, at the state level, the goals of the need to implement technological, structural and institutional reforms in the national economy have been repeatedly declared at the national level in order to increase productivity, increase the proportion of high-tech industries in the structure of GDP, quality of life of the population and, ultimately, competitiveness the state and its regions in the global economy. It is noted that according to international ratings and comparisons, Ukraine is in a low position in the world economy. This suggests that economic reforms that were declared at different times in the state were ineffective. This also applies to the experience of conducting structural economic policy, which dates back to the first years of Ukraine's independence. It is emphasized that the range of government measures for economic development is rather broad, but their analysis allows us to conclude that the state's influence on the economy is insufficient to qualitatively change its structure. Although the general mechanisms of the government are clearly defined, there is a lack of specificity regarding the priorities of sectoral development, taking into account the current economic situation. ; Стратегическая цель интеграции Украины в ЕС и повышение глобальной конкурентоспособности отечественной экономики обусловливают необходимость преодоления структурных недостатков, присущих отечественной модели экономики. В статье указано, что в настоящее время формирование качественной структуры национальной экономики имеет решающее значение для развитых государств мира. Они соревнуются в подходах и соответствующих инструментах по развитию экономики будущего в условиях кардинальных технологических изменений, обусловленных четвертой промышленной революцией. Отмечено, что сложившаяся на национальном уровне в Украине экономическая система характеризуется слабой участием государства в мировом хозяйстве. А для выяснения уровня и качества этого участия следует рассмотреть международные рейтинги, в которых представлена Украина. С между значительного их количества, рассмотрены три глобальные индексы, в том числе отражают структурные тенденции в экономической системе. Отмечено, что рейтинг конкурентоспособности государства строится на основе Индекса глобальной конкурентоспособности, который определяет соответствующий уровень благосостояния населения, доходов от инвестиций и характеризует потенциал роста экономики в долгосрочной перспективе. Для проведения анализа состояния нормативно-правового регулирования исследуются условия функционирования предприятий в течение всего цикла их жизнедеятельности, включая их создание, ведение бизнеса, осуществление внешнеэкономической торговой деятельности, налогообложения и тому подобное. Определяется также Индекс экономической свободы, что есть инструментом для углубленного анализа экономик во всем мире. В статье указано, что за годы независимости Украины на государственном уровне неоднократно декларировались цели о необходимости воплощения технологических, структурных и институциональных преобразований в национальной экономике с целью роста производительности труда, повышения удельного веса высокотехнологичных производств в структуре ВВП, качества жизни населения и в конечном итоге конкурентоспособности государства и его регионов в глобальной экономике. Отмечено, что по международным рейтингам и сравнениями, Украина занимает низкие позиции в мировой экономике. Это свидетельствует о том, что экономические реформы, которые декларировались в разное время в государстве были малоэффективны. Также это касается в том числе опыта проведения структурной экономической политики, которая берет свое начало с первых лет независимости Украины. Отмечено, что спектр правительственных мер по экономическому развитию является достаточно широким, однако их анализ позволяет сделать вывод о недостаточности государственного влияния на экономику, чтобы качественно изменить ее структуру. Хотя общие механизмы правительства выписано четко, однако не хватает конкретики относительно приоритетов отраслевого развития, учитывая текущую экономическую ситуацию. ; Стратегічна мета інтеграції України у ЄС та підвищення глобальної конкурентоспроможності вітчизняної економіки зумовлюють необхідність подолання структурних недоліків, які притаманні вітчизняній моделі економіки. У статті зазначено, що нині формування якісної структури національної економіки має вирішальне значення для розвинених держав світу. Вони змагаються у підходах та відповідних інструментах щодо розбудови економіки майбутнього в умовах кардинальних технологічних змін, зумовлених четвертою промисловою революцією. Зазначено, що сформована на національному рівні в Україні економічна система характеризується слабкою участю держави в світовому господарстві. А для з'ясування рівня та якості цієї участі слід розглянути міжнародні рейтинги, в яких представлена Україна. З поміж значної їх кількості, розглянуто три глобальні індекси, які в тому числі відображають структурні тенденції в економічній системі. Відмічено, що рейтинг конкурентоспроможності держави будується на основі Індексу глобальної конкурентоспроможності, який визначає відповідний рівень добробуту населення, прибутків від інвестицій та характеризує потенціал зростання економіки у довгостроковій перспективі. Для проведення аналізу стану нормативно-правового регулювання досліджуються умови функціонування підприємств протягом усього циклу їх життєдіяльності, включаючи їх створення, ведення бізнесу, здійснення зовнішньо-торговельної діяльності, оподаткування тощо. Визначається також Індекс економічної свободи , шо є інструментом для поглибленого аналізу економік у всьому світі. У статті зазначено, що за роки незалежності України на державному рівні неодноразово декларувалися цілі щодо необхідності втілення технологічних, структурних та інституційних перетворень у національній економіці з метою зростання продуктивності праці, підвищення питомої ваги високотехнологічних виробництв в структурі ВВП, якості життя населення і в кінцевому підсумку конкурентоспроможності держави та її регіонів у глобальній економіці. Відмічено, що за міжнародними рейтингами та порівняннями, Україна посідає низькі позиції в світовій економіці. Це свідчить про те, що економічні реформи, які декларувалися в різні часи в державі були малоефективні. Також це стосується у тому числі досвіду проведення структурної економічної політики, яка бере свій початок з перших років незалежності України. Наголошено, що спектр урядових заходів щодо економічного розвитку є досить широким, однак їх аналіз дозволяє зробити висновок про недостатність державного впливу на економіку, щоб якісно змінити її структуру. Хоча загальні механізми уряду виписано чітко, однак не вистачає конкретики щодо пріоритетів галузевого розвитку, враховуючи поточну економічну ситуацію.
The article considers the neo-corporatism as a mechanism to ensure stable and productive relations between the state and society. A key role in these relationships play interest groups representing the main actors of this process - business and civil society. The activities of interest groups seeking ways to influence decision-making and reorientation authorities in accordance with the interests of its members is a factor of everyday political life in Ukraine. Therefore, subject neokrporatyvizmu increasingly attracted the attention of scientists, constantly growing number of theoretical and research devoted to the consideration of the experience in the West neo-corporatism and analyze the interaction of interest groups and the state in the transition to neo-democracy. The author concludes that the Ukrainian state should create a legal niche for legitimate functioning of business associations and associations that can legitimately influence on politics and government bodies to determine, on the one hand, the allowable corridor optimum economic freedom, and the other - the maximum build market self-regulation mechanisms in structure of state functions. ; . ; У статті розглядається неокорпоративізм як механізм забезпечення стабільних та продуктивних взаємовідносин держави і суспільства. Ключову роль у системі цих взаємовідносин відіграють групи інтересів, які репрезентують головних акторів цього процесу – бізнес та громадянське суспільство. Діяльність таких груп інтересів, що шукають шляхи впливу на процес прийняття рішень і на переорієнтацію владних структур відповідно до інтересів своїх членів, є фактором повсякденного політичного життя України. Тому тема неокорпоративізму все більше привертає увагу вчених, постійно зростає кількість теоретичних і дослідницьких робіт присвячених розгляду досвіду неокорпоративізму на Заході і аналізу взаємодії груп інтересів і держави в умовах переходу до неодемократії. Автор робить висновок, що українській державі слід створити правову нішу для легітимного функціонування ...
The article considers the concept of realization of the constitutional freedom of a person for productive entrepreneurial activity. The works of such scientists as: V.M. Gaivoronsky, V.F. Pogorilko, P.M. Rabinovich, O.F. Skakun, V.L. Fedorenko and others. The signs of realization of the constitutional freedom of a person for productive entrepreneurial activity are formulated and considered. Constitutional norms governing the freedom of a person to engage in productive entrepreneurial activity can be implemented in simple and complex forms by means of observance, implementation, use and application. Industrial entrepreneurial activity is not limited to production, but has a broader purpose and is realized by production, provision of services and information, performance of works, implementation of various services and creation of material and spiritual goods to meet the needs and interests of man and citizen. There are two forms of industrial entrepreneurship: traditionalist and innovative and basic and auxiliary types. Realization of the constitutional freedom of a person to entrepreneurial activity in the process of production can be considered as the embodiment of constitutional norms in real social relations governing the freedom of a person to productive entrepreneurial activity in production, provision of services and information, performance of works and creation of material and spiritual goods profit and (or) social result. Proposed changes to the legislation, namely: a) Art. 42 part 1 of the Constitution of Ukraine before the words "everyone has the right to entrepreneurial activity" insert "economic freedom of en-trepreneurship in Ukraine is guaranteed" and further in the text; b) Art. 43 of the Civil Code of Ukraine instead of the words "entrepreneurs have the right" to enshrine "entrepreneurs are guaranteed economic freedom" and further in the text. ; У статті розглянуто поняття реалізації конституційної свободи особи на виробничу підприємницьку діяльність. Проаналізовано праці таких вчених, як В.М. Гайворонський, В.Ф. Погорілко, П.М. Рабінович, О.Ф. Скакун, В.Л. Федоренко та ін. Сформульовані та розглянуті ознаки реалізації конституційної свободи особи на виробничу підприємницьку діяльність. Конституційні норми, що регулюють свободу особи на виробничу підприємницьку діяльність, можуть реалізуватися у простій і складній формах способами додержання, виконання, використання та застосування. Виробнича підприємницька діяльність не обмежується лише виробництвом продукції, а має більш широке призначення і реалізується виробленням продукції, наданням послуг та інформації, виконанням робіт, здійсненням різноманітних послуг і створенням матеріальних і духовних благ для задоволення потреб і інтересів людини та громадянина. Розрізняють дві форми виробничого підприємництва: традиціоналістське та інноваційне й основні та допоміжні види. Реалізації конституційної свободи особи на підприємницьку діяльність у процесі виробництва продукції може розглядатися як втілення конституційних норм у реальні суспільні відносини, що регулюють свободу особи на виробничу підприємницьку діяльність при виробленні продукції, наданні послуг та інформації, виконанні робіт і створенні матеріальних і духовних благ із метою отримання прибутку і (чи) соціального результату. Запропоновано зміни до законодавства, а саме: а) у ст. 42 ч. 1 Конституції України перед словами «кожен має право на підприємницьку діяльність» вставити «економічна свобода підприємництва в Україні гарантується» і далі по тексту; б) у ст. 43 ГК України замість слів «підприємці мають право» закріпити «підприємцям гарантується економічна свобода» і далі по тексту.
У статті розглянуто позиції України у світових рейтингах, рівень економічної свободи в Україні та її вплив на конкурентоспроможність. Здійснено аналіз тенденцій розвитку України на міжнародній арені та визначено рівень конкурентоспроможність національної економіки. Досліджено індекси глобальної конкурентоспроможності та економічної свободи. Проаналізовано базові складові цих рейтингів та доведено взаємозв'язок між рівнем економічної свободи країни та її конкурентоспроможністю.В статье рассмотрены позиции Украины в мировых рейтингах, уровень экономической свободы в Украине и ее влияние на конкурентоспособность. Осуществлен анализ тенденций развития Украины на международной арене и определена конкурентоспособность национальной экономики. Исследованы индексы глобальной конкурентоспособности и экономической свободы. Проанализированы базовые составляющие этих рейтингов и доказана взаимосвязь между уровнем экономической свободы страны и ее конкурентоспособности.The place of Ukraine in the world rankings, the level of economic freedom in Ukraine and its impact on competitiveness are considered in the article. The analysis of tendencies of development of Ukraine in the international arena is carried and competitiveness of the national economy is defined. The indices of global competitiveness and economic freedom are investigated. The basic components of these ratings are analyzed and correlation between economic freedom of the country and its competitiveness is proved. The macroeconomic and institutional factors of Ukraine's competitiveness increase on the world stage are identified. It has been found out that reduction of the competitiveness of Ukraine in the international rankings is connected with the political instability and foreign aggression. Since military confrontation in the Donbas region lead to a steady decline in general economic indicators, destruction of infrastructure, lower production, it has a negative impact on future international competitiveness ranking of Ukraine.
The purpose. Analysis of the purpose of various tools for studying the effectiveness of the domestic market of Ukraine and the possibilities of their use to justify the institutional levers of market development management. Methods. A dynamic analysis of the structure of Ukraine's GDP by end use, analyzed the results of assessing the degree of economic freedom of market entities of Ukraine, studied the dynamics of indices of economic, financial, trade and general globalization of Ukraine. The Results. The main objectives of the internal market assessment are to identify the compliance of the market system with the objectives of the national economy and to substantiate the institutional tools and levers for managing such development. It is shown that a significant role in the positive dynamics of Ukraine's GDP is played by private consumption due to the growth of consumer sentiment. It was found that according to the rating of economic freedoms, Ukraine in 2019 occupied only 147 positions out of 180 surveyed countries, and among European countries, the Ukrainian domestic market was assessed as the least free. It is proved that the institutional implementation of measures to deregulate market processes can significantly enhance the free movement of capital and goods. Aggregated information to assess market availability, highlighting the factors of availability, which are formed by a number of quantitative and qualitative indicators. Further research is proposed to focus on the issues of competitive interaction of market participants at the levels of "producer-state", "producer-producer" and "producer-consumer", as well as dynamic analysis of levels of profitability, profitability and market productivity. Scientific novelty. A step-by-step comparative analysis of market availability indicators and opportunities to achieve economic interests and competitiveness of economic entities is proposed. The advantage of the methodology is the possibility of a comprehensive analysis of economic, social and political and legal factors influencing the attractiveness of the commodity market, which opens up prospects for targeted development of institutional tools for reform. The practical significance. The results of the assessment of the competitive state of the commodity market can be used by public authorities to develop specific measures within the framework of planning structural changes and institutional reforms in the domestic market ; Мета: аналіз цільового призначення різних інструментів дослідження ефективності внутрішнього ринку України та можливостей їх використання для обґрунтування інституційних важелів управління ринковим розвитком. Методика: проведено динамічний аналіз структури ВВП України за кінцевим використанням, проаналізовано результати оцінювання ступеня економічної свободи ринкових суб'єктів України, досліджено динаміку індексів економічної, фінансової, торгової та загальної глобалізації України. Результати: Головними цілями оцінювання внутрішнього ринку є ідентифікація відповідності ринкової системи цілям розвитку національної економіки та обґрунтування інституційних інструментів і важелів управління таким розвитком. Показано, що вагому роль у позитивній динаміці ВВП України відіграє приватне споживання, зумовлене зростанням споживчих настроїв. Виявлено, що за рейтингом економічних свобод Україна у 2019 р. посідала лише 147 позицію з 180 досліджених країн світу, а серед країн Європи український внутрішній ринок було оцінено як найменш вільний. Доведено, що інституційне запровадження заходів дерегуляції ринкових процесів може значно активізувати вільний рух капіталу та товарів. Агреговано інформацію для оцінювання ринкової доступності, з виокремленням факторів доступності, які формуються низкою кількісних та якісних показників. Подальші дослідження пропонується концентрувати на питаннях конкурентної взаємодії учасників ринку на рівнях «виробник-держава», «виробник-виробник» і «виробник-споживач», а також динамічного аналізу щодо рівнів прибутковості, рентабельності та ринкової продуктивності праці. Наукова новизна: запропоновано поетапний порівняльний аналіз показників ринкової доступності та можливостей досягнення економічних інтересів і конкурентоспроможності суб'єктів господарювання. Перевагою методики є можливість всебічного аналізу економічних, соціальних та політико-правових чинників впливу на привабливість товарного ринку, що відкриває перспективи для прицільної розробки інституційних інструментів реформування. Практична значимість: результати оцінювання конкурентного стану товарного ринку можуть використовуватись органами державної влади для розробки конкретних заходів в межах планування структурних змін та інституційних реформ на внутрішньому ринку.
The purpose. Analysis of the purpose of various tools for studying the effectiveness of the domestic market of Ukraine and the possibilities of their use to justify the institutional levers of market development management. Methods. A dynamic analysis of the structure of Ukraine's GDP by end use, analyzed the results of assessing the degree of economic freedom of market entities of Ukraine, studied the dynamics of indices of economic, financial, trade and general globalization of Ukraine. The Results. The main objectives of the internal market assessment are to identify the compliance of the market system with the objectives of the national economy and to substantiate the institutional tools and levers for managing such development. It is shown that a significant role in the positive dynamics of Ukraine's GDP is played by private consumption due to the growth of consumer sentiment. It was found that according to the rating of economic freedoms, Ukraine in 2019 occupied only 147 positions out of 180 surveyed countries, and among European countries, the Ukrainian domestic market was assessed as the least free. It is proved that the institutional implementation of measures to deregulate market processes can significantly enhance the free movement of capital and goods. Aggregated information to assess market availability, highlighting the factors of availability, which are formed by a number of quantitative and qualitative indicators. Further research is proposed to focus on the issues of competitive interaction of market participants at the levels of "producer-state", "producer-producer" and "producer-consumer", as well as dynamic analysis of levels of profitability, profitability and market productivity. Scientific novelty. A step-by-step comparative analysis of market availability indicators and opportunities to achieve economic interests and competitiveness of economic entities is proposed. The advantage of the methodology is the possibility of a comprehensive analysis of economic, social and political and legal factors influencing the attractiveness of the commodity market, which opens up prospects for targeted development of institutional tools for reform. The practical significance. The results of the assessment of the competitive state of the commodity market can be used by public authorities to develop specific measures within the framework of planning structural changes and institutional reforms in the domestic market ; Мета: аналіз цільового призначення різних інструментів дослідження ефективності внутрішнього ринку України та можливостей їх використання для обґрунтування інституційних важелів управління ринковим розвитком. Методика: проведено динамічний аналіз структури ВВП України за кінцевим використанням, проаналізовано результати оцінювання ступеня економічної свободи ринкових суб'єктів України, досліджено динаміку індексів економічної, фінансової, торгової та загальної глобалізації України. Результати: Головними цілями оцінювання внутрішнього ринку є ідентифікація відповідності ринкової системи цілям розвитку національної економіки та обґрунтування інституційних інструментів і важелів управління таким розвитком. Показано, що вагому роль у позитивній динаміці ВВП України відіграє приватне споживання, зумовлене зростанням споживчих настроїв. Виявлено, що за рейтингом економічних свобод Україна у 2019 р. посідала лише 147 позицію з 180 досліджених країн світу, а серед країн Європи український внутрішній ринок було оцінено як найменш вільний. Доведено, що інституційне запровадження заходів дерегуляції ринкових процесів може значно активізувати вільний рух капіталу та товарів. Агреговано інформацію для оцінювання ринкової доступності, з виокремленням факторів доступності, які формуються низкою кількісних та якісних показників. Подальші дослідження пропонується концентрувати на питаннях конкурентної взаємодії учасників ринку на рівнях «виробник-держава», «виробник-виробник» і «виробник-споживач», а також динамічного аналізу щодо рівнів прибутковості, рентабельності та ринкової продуктивності праці. Наукова новизна: запропоновано поетапний порівняльний аналіз показників ринкової доступності та можливостей досягнення економічних інтересів і конкурентоспроможності суб'єктів господарювання. Перевагою методики є можливість всебічного аналізу економічних, соціальних та політико-правових чинників впливу на привабливість товарного ринку, що відкриває перспективи для прицільної розробки інституційних інструментів реформування. Практична значимість: результати оцінювання конкурентного стану товарного ринку можуть використовуватись органами державної влади для розробки конкретних заходів в межах планування структурних змін та інституційних реформ на внутрішньому ринку.
The purpose. Analysis of the purpose of various tools for studying the effectiveness of the domestic market of Ukraine and the possibilities of their use to justify the institutional levers of market development management. Methods. A dynamic analysis of the structure of Ukraine's GDP by end use, analyzed the results of assessing the degree of economic freedom of market entities of Ukraine, studied the dynamics of indices of economic, financial, trade and general globalization of Ukraine. The Results. The main objectives of the internal market assessment are to identify the compliance of the market system with the objectives of the national economy and to substantiate the institutional tools and levers for managing such development. It is shown that a significant role in the positive dynamics of Ukraine's GDP is played by private consumption due to the growth of consumer sentiment. It was found that according to the rating of economic freedoms, Ukraine in 2019 occupied only 147 positions out of 180 surveyed countries, and among European countries, the Ukrainian domestic market was assessed as the least free. It is proved that the institutional implementation of measures to deregulate market processes can significantly enhance the free movement of capital and goods. Aggregated information to assess market availability, highlighting the factors of availability, which are formed by a number of quantitative and qualitative indicators. Further research is proposed to focus on the issues of competitive interaction of market participants at the levels of "producer-state", "producer-producer" and "producer-consumer", as well as dynamic analysis of levels of profitability, profitability and market productivity. Scientific novelty. A step-by-step comparative analysis of market availability indicators and opportunities to achieve economic interests and competitiveness of economic entities is proposed. The advantage of the methodology is the possibility of a comprehensive analysis of economic, social and political and legal factors influencing the attractiveness of the commodity market, which opens up prospects for targeted development of institutional tools for reform. The practical significance. The results of the assessment of the competitive state of the commodity market can be used by public authorities to develop specific measures within the framework of planning structural changes and institutional reforms in the domestic market ; Мета: аналіз цільового призначення різних інструментів дослідження ефективності внутрішнього ринку України та можливостей їх використання для обґрунтування інституційних важелів управління ринковим розвитком. Методика: проведено динамічний аналіз структури ВВП України за кінцевим використанням, проаналізовано результати оцінювання ступеня економічної свободи ринкових суб'єктів України, досліджено динаміку індексів економічної, фінансової, торгової та загальної глобалізації України. Результати: Головними цілями оцінювання внутрішнього ринку є ідентифікація відповідності ринкової системи цілям розвитку національної економіки та обґрунтування інституційних інструментів і важелів управління таким розвитком. Показано, що вагому роль у позитивній динаміці ВВП України відіграє приватне споживання, зумовлене зростанням споживчих настроїв. Виявлено, що за рейтингом економічних свобод Україна у 2019 р. посідала лише 147 позицію з 180 досліджених країн світу, а серед країн Європи український внутрішній ринок було оцінено як найменш вільний. Доведено, що інституційне запровадження заходів дерегуляції ринкових процесів може значно активізувати вільний рух капіталу та товарів. Агреговано інформацію для оцінювання ринкової доступності, з виокремленням факторів доступності, які формуються низкою кількісних та якісних показників. Подальші дослідження пропонується концентрувати на питаннях конкурентної взаємодії учасників ринку на рівнях «виробник-держава», «виробник-виробник» і «виробник-споживач», а також динамічного аналізу щодо рівнів прибутковості, рентабельності та ринкової продуктивності праці. Наукова новизна: запропоновано поетапний порівняльний аналіз показників ринкової доступності та можливостей досягнення економічних інтересів і конкурентоспроможності суб'єктів господарювання. Перевагою методики є можливість всебічного аналізу економічних, соціальних та політико-правових чинників впливу на привабливість товарного ринку, що відкриває перспективи для прицільної розробки інституційних інструментів реформування. Практична значимість: результати оцінювання конкурентного стану товарного ринку можуть використовуватись органами державної влади для розробки конкретних заходів в межах планування структурних змін та інституційних реформ на внутрішньому ринку.
The legal base on the administrative and legal re-gime of natural resources use is investigated. The defi-nition of administrative and legal regime of ownership of natural resources is given, its specificity is studied. The characteristic features and features of permitting procedures for the use of natural resources are consid-ered. The author defines the concept of "administra-tive-legal regime of land resources" (a state-established special order of public administration, control of land resources use, sanctions, aimed at providing and imple-menting management, control and protection of land re-sources), and substantiates the need for its introduction into legal circulation. It has been found out that a key as-pect of the study of legal regimes is their classification, which allows them to distinguish the varieties of legal regimes and give them some characteristics. Emphasis is placed on the lack of a comprehensive legal analysis of the combination of categories of means and method of le-gal regulation of legal relations arising from the posses-sion, use and disposal of relevant goods. It is determined that property in the objective and subjective values is the material basis of civil society, determines the degree of freedom of the individual in the state. It is human economic freedom that is the foundation for individual freedom within other spheres, that is, it is a guarantor of economic freedom. It is concluded that in the conditions of democratization of the state administration and de-velopment of market relations, the administrative-legal regimes may cover certain administrative procedures related to obtaining permits to engage in certain types of activities. At the same time, these procedures may provide for the need to comply with the objects of public administration to which they are subject to other admin-istrative and legal regimes. Thus, there are situations where the requirements of one administrative and legal regime include those of another. This leads to complex interconnections between different administrative re-gimes, regardless of the specific subjects and objects of public administration. ; У статті досліджено нормативно-правову базу щодо адміністративно-правового режиму використання природних ресурсів. Надано визначення адміністра-тивно-правового режиму права власності на природні ресурси, вивчено його специфіку. Розглянуто характерні ознаки й особливості дозвільних процедур щодо використання природних ресурсів. Запропоновано авторську дефініцію поняття «адміністративно-право-вий режим земельних ресурсів» (встановлений держа-вою особливий порядок публічного управління, контр-олю використання земельних ресурсів, застосування санкцій, спрямований на забезпечення та реалізацію управління, контролю й охорони земельних ресур-сів). Обґрунтовано необхідність її введення у правовий обіг. З'ясовано, що ключовим аспектом вивчення пра-вових режимів є їх класифікація, що дає можливість виокремлення різновидів правових режимів і надання їм певної характеристики. Наголошено на недостат-ності комплексного правового аналізу категорій засобу й методу юридичного регулювання правовідно-син, що виникають щодо володіння, користування й розпоряджання відповідними благами. Визначено, що власність в об'єктивному та суб'єктивному значеннях становить матеріальну основу громадянською суспіль-ства, визначає ступінь свободи особи в державі. Саме економічна свобода людини є фундаментом для свободи особи в межах інших сфер, тобто вона постає гарантом свободи економічного характеру. Зроблено висновок, що в умовах демократизації державного управління і розвитку ринкових відносин адміністративно-правові режими можуть охоплювати окремі управлінські про-цедури, пов'язані з отриманням дозволів на заняття певними видами діяльності. При цьому зазначені про-цедури можуть передбачати необхідність дотримання об'єктами державного управління, що їм підлягають, інших адміністративно-правових режимів. Отже, тра-пляються ситуації, коли вимоги одного адміністратив-но-правового режиму включають в себе вимоги іншого. Це призводить до складних взаємозв'язків між різни-ми адміністративно-правовими режимами, причому незалежно від конкретних суб'єктів і об'єктів публіч-ного управління.
В статье исследуется попытка С.Н. Булгакова выйти за пределы аксиоматической базы и методологических подходов классической политической экономии, осуществленная в работе "Философия хозяйства" в ответ на кризис этой науки, обусловленный рядом объективных и субъективных причин. ; The paper examines the attempt made by S.N. Bulgakov in his Philosophy of Economy to go beyond the axiomatic base and the methodological approaches of classical political economy in response to a crisis of the science, which aroused due to a number of objective and subjective causes.
The article substantiates the idea that geopolitics as a scientific discipline is not a static amount of knowledge, but a dynamic humanitarian scientific field, which is constantly expanding due to economic, demographic, historical, political and other factors. The definition of geopolitics as a scientific subject it has begun to fill up with a broader content. We believe it is necessary to abandon the simplified consideration of geopolitics as a science, which only studies the influence on geographic space. We should speak about the relationships between geographic space and politics, space and information sphere, demography and migration. The last two aspects, or, more precisely, a social group of young people in the migration process, are the subject of authors` consideration. Under the concept Youth Policy we will mean a system of measures to ensure and maintain a certain social status of young people (legal, political, economic, cultural etc.).Owing to a number of socio-economic reasons, and in comparison with other social groups Ukrainian young people have got into a difficult situation. Accordingly, the task of the youth policy in the state is to overcome contradictions between youth and society, to harmonize interests by means of additional measures of state support for the youth's social group.In general, migration and youth migration in particular played and continue to play a significant role in the dynamics of sustainable development of states. Ukraine, which suffered all the consequences of the systemic crisis (and they were manifested in a sharp decline in economic growth, social maladjustment of the population, increased disintegration processes), was largely not prepared to develop an adequate youth migration policy. In Ukraine, the migration process has become controversial, and sometimes irrational.Accordingly, the outflow of Ukrainian youth beyond the borders of the Batkivshchyna actualized not only the demographic problem of Ukraine. The growing migration activity of young people encouraged us to draw attention to this aspect of defining the concept of geopolitics as a science of space control. ; У статті обґрунтовується думка про те, що об'єкт і предмет геополітичної науки – не статична сума традиційних знань, а достатньо динамічний гуманітарний науковий напрям, який постійно розширюється за рахунок економічних, демографічних, історичних, політичних та інших чинників. Визначення геополітики набуває сьогодні ширшого змісту. Відмовившись від спрощеного розгляду геополітики як науки про вплив на географічний простір, сучасні дослідники вважають за необхідне вести мову про взаємозв'язок географічного простору та політики, космосу та інформаційної сфери, демографії та міграції. Саме два останні аспекти, а, точніше, така соціальна група, як молодь у міграційному процесі, є предметом розгляду авторів.Загалом міграція населення і молодіжна міграція зокрема відігравала і продовжує відігравати значну роль у динаміці сталого розвитку держав. Україна, яка зазнала всіх наслідків системної кризи, (а вони проявилися в різкому спаді темпів економічного зростання, соціальній дезадаптації населення, посиленні дезінтеграційних процесів), виявилася багато в чому не готовою до вироблення адекватної молодіжної міграційної політики. В Україні міграційний процес набув суперечливої, а інколи й ірраціональної практики.Відповідно відтік української молоді за межі Батьківщини актуалізував не тільки демографічну проблему України. Зростаюча міграційна активність молодих спонукала нас звернути увагу на такий аспект визначення поняття геополітика, як наука про контроль над простором.
