Європейський економічний простір став одним з перших прикладів розбудови відносин ЄС з країнами-партнерами європейського континенту, що відмовляються від повноправного членства у цьому інтеграційному об'єднанні. Цей формат співпраці вже понад двадцять років забезпечує стабільність, передбачуваність та конструктивну розбудову відносин із трьома європейськими партнерами, зокрема Норвегією. Нині ЄЕП розглядається як модель найглибшої інтеграції без формального набуття членства в ЄС. Варто також зазначити, що цей формат довів свою стійкість щодо зовнішніх потрясінь, як скорочення кількості членів ЄАВТ, розширення ЄС та ухвалення нових угод. Тому в Брюсселі схвально ставляться до функціонування ЄЕП та ніколи офіційно не ставили на порядок денний питання про припинення цієї угоди чи перегляду її положень. Зі свого боку, переважна більшість норвезьких політичних сил теж обстоює статус-кво. Водночас все частіше лунають голоси про необхідність оновлення ЄЕП, особливо після ухвалення Лісабонського договору. Також необхідно ствердити, що норвезька модель взаємодії з ЄС втратила свою первинну винятковість, зокрема також і після набуття чинності угоди про Асоціацію з Україною. Осло доводиться все частіше конкурувати з цілою низкою інших країн, неурядових організацій та інших лобістських груп за увагу з боку ЄС. Ускладнює відносини Норвегії з ЄС асиметричність зобов'язань у межах ЄЕП, адже вона зобов'язана в односторонньому порядку імплементувати комунітарний доробок, при цьому не маючи дієвих важелів впливу на процес ухвалення рішень у ЄС. Іншим викликом є слабкість опори ЄАВТ у ЄЕП, адже доводиться взаємодіяти з інтеграційним об'єднанням, членами якого є 28 європейських країн. Існують також інші негативні аспекти, що поступово зменшують роль Норвегії у відносинах з ЄС. З огляду на наявні виклики, опрацьовуються різні сценарії щодо подальшої розбудови відносин Норвегії з Євросоюзом. У відповідності до одного з них в Осло є три основні опції: збереження статус-кво у межах ЄЕП; пошук іншого формату відносин з ЄС поза межами ЄЕП; набуття повноцінного членства у ЄС. Однак найбільш продуктивним підходом стало б оновлення ЄЕП, яке б належним чином врахувало виклики сьогодення.
В статье предложена гипотеза о том, что инициативы предприятий по внедрению корпоративной социальной ответственности в свою деятельность помогут ускорить процессы технического обновления, модернизации их деятельности, будут содействовать повышению их прибыльности. Такие действия предприятий подтолкнут правительство к более активным действиям по интеграции в европейское экономическое пространство. ; The thesis that companies" activities for introduction of corporate social responsibility stimulates the speed of to the processes of the technical upgrade, modernization of company"s activity and increase of its profitability is proved within the article. Those Ukrainian companies, which have high index of activities transparency, are also the most profitable. However, we can"t observe any significant increment of number of companies joining the Global agreement. One of the explanations we could name is the unproved idea supported by some politicians and economists about a shadow ('black") market that allegedly allows creating workplaces and taking off social tension in society on the certain stage. Insignificant values of index of citizens" trust to activity of industries holds on the development socially of responsible business. Trust considered as a part of the general social capital. The Government of Ukraine must support initiative of companies to introduce social responsibility of business, as many European governments do it. It is also important to inform society of advantages of CSR.
З метою забезпечення реалізації змін, що забезпечують процеси розвитку підприємств нафтогазового комплексу пропонуються узагальнення особливостей зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах даної галузі на основі виділення тих аспектів такої діяльності, що найбільше сприяють інтеграційним процесам. У статті розглянуто теоретичні й практичні аспекти здійснення різних видів зовнішньоекономічної діяльності в процесі реалізації стратегічних програм розвитку та міжнародних домовленостей у контексті розвитку нафтогазового комплексу. Досліджено особливості та пріоритети зовнішньоекономічної діяльності галузевих підприємств. Обґрунтовано вагомість підвищення ефективності роботи підприємств галузі для рівноправної участі у міжнародній кооперації, зв'язках, співпраці за рахунок зміцнення їх внутрішнього та зовнішнього потенціалу. Запропоновані напрями та шляхи успішного функціонування сфери зовнішньоекономічної діяльності в досягненні цілей розвитку підприємств нафтогазового комплексу. ; In order to implement changes for ensuring development processes of oil and gas complex enterprises the generalization of the features of international economic activity at the industrial enterprises is suggested on the base of selecting such aspects that mostly contribute to the integration processes. The article deals with theoretical and practical aspects for implementation of various types of international economic activity in implementing the process of the strategic development programs and international agreements in terms of the oil and gas industry development. The features and priorities of the international economic activity of the certain branches' enterprises are considered. The importance of enterprise efficiency is grounded for the equal participation in international cooperation, relations and cooperation by strengthening their internal and external potential. To achieve the goals of oil and gas enterprises' development the directions and ways of the international economic activities successfully functioning are offered.
Європейський економічний простір став одним з перших прикладів розбудови відносин ЄС з країнами-партнерами європейського континенту, що відмовляються від повноправного членства у цьому інтеграційному об'єднанні. Цей формат співпраці вже понад двадцять років забезпечує стабільність, передбачуваність та конструктивну розбудову відносин із трьома європейськими партнерами, зокрема Норвегією. Нині ЄЕП розглядається як модель найглибшої інтеграції без формального набуття членства в ЄС. Варто також зазначити, що цей формат довів свою стійкість щодо зовнішніх потрясінь, як скорочення кількості членів ЄАВТ, розширення ЄС та ухвалення нових угод. Тому в Брюсселі схвально ставляться до функціонування ЄЕП та ніколи офіційно не ставили на порядок денний питання про припинення цієї угоди чи перегляду її положень. Зі свого боку, переважна більшість норвезьких політичних сил теж обстоює статус-кво. Водночас все частіше лунають голоси про необхідність оновлення ЄЕП, особливо після ухвалення Лісабонського договору. Також необхідно ствердити, що норвезька модель взаємодії з ЄС втратила свою первинну винятковість, зокрема також і після набуття чинності угоди про Асоціацію з Україною. Осло доводиться все частіше конкурувати з цілою низкою інших країн, неурядових організацій та інших лобістських груп за увагу з боку ЄС. Ускладнює відносини Норвегії з ЄС асиметричність зобов'язань у межах ЄЕП, адже вона зобов'язана в односторонньому порядку імплементувати комунітарний доробок, при цьому не маючи дієвих важелів впливу на процес ухвалення рішень у ЄС. Іншим викликом є слабкість опори ЄАВТ у ЄЕП, адже доводиться взаємодіяти з інтеграційним об'єднанням, членами якого є 28 європейських країн. Існують також інші негативні аспекти, що поступово зменшують роль Норвегії у відносинах з ЄС. З огляду на наявні виклики, опрацьовуються різні сценарії щодо подальшої розбудови відносин Норвегії з Євросоюзом. У відповідності до одного з них в Осло є три основні опції: збереження статус-кво у межах ЄЕП; пошук іншого формату відносин з ЄС поза межами ЄЕП; набуття повноцінного членства у ЄС. Однак найбільш продуктивним підходом стало б оновлення ЄЕП, яке б належним чином врахувало виклики сьогодення. ; Європейський економічний простір став одним з перших прикладів розбудови відносин ЄС з країнами-партнерами європейського континенту, що відмовляються від повноправного членства у цьому інтеграційному об'єднанні. Цей формат співпраці вже понад двадцять років забезпечує стабільність, передбачуваність та конструктивну розбудову відносин із трьома європейськими партнерами, зокрема Норвегією. Нині ЄЕП розглядається як модель найглибшої інтеграції без формального набуття членства в ЄС. Варто також зазначити, що цей формат довів свою стійкість щодо зовнішніх потрясінь, як скорочення кількості членів ЄАВТ, розширення ЄС та ухвалення нових угод. Тому в Брюсселі схвально ставляться до функціонування ЄЕП та ніколи офіційно не ставили на порядок денний питання про припинення цієї угоди чи перегляду її положень. Зі свого боку, переважна більшість норвезьких політичних сил теж обстоює статус-кво. Водночас все частіше лунають голоси про необхідність оновлення ЄЕП, особливо після ухвалення Лісабонського договору. Також необхідно ствердити, що норвезька модель взаємодії з ЄС втратила свою первинну винятковість, зокрема також і після набуття чинності угоди про Асоціацію з Україною. Осло доводиться все частіше конкурувати з цілою низкою інших країн, неурядових організацій та інших лобістських груп за увагу з боку ЄС. Ускладнює відносини Норвегії з ЄС асиметричність зобов'язань у межах ЄЕП, адже вона зобов'язана в односторонньому порядку імплементувати комунітарний доробок, при цьому не маючи дієвих важелів впливу на процес ухвалення рішень у ЄС. Іншим викликом є слабкість опори ЄАВТ у ЄЕП, адже доводиться взаємодіяти з інтеграційним об'єднанням, членами якого є 28 європейських країн. Існують також інші негативні аспекти, що поступово зменшують роль Норвегії у відносинах з ЄС. З огляду на наявні виклики, опрацьовуються різні сценарії щодо подальшої розбудови відносин Норвегії з Євросоюзом. У відповідності до одного з них в Осло є три основні опції: збереження статус-кво у межах ЄЕП; пошук іншого формату відносин з ЄС поза межами ЄЕП; набуття повноцінного членства у ЄС. Однак найбільш продуктивним підходом стало б оновлення ЄЕП, яке б належним чином врахувало виклики сьогодення. ; European Economic Area was one of the first examples of developing the relations between the EU and other partner countries on the continent that rejected a full membership in this organization. This form of cooperation for over twenty years provides stability, predictability and constructive development of relations with the three European partners, including Norway. Currently, the EEA is seen as a model of deeper integration without getting a full-fledged membership in the EU. It should also be noted that this arrangement has proven its resistance to external shocks as reduction of members of EFTA, EU enlargement and adoption of new EU treaties. Therefore, Brussels supports the existence of the EEA and never officially put on the agenda of the termination of the agreement or revision of its provisions. For their part, most Norwegian political parties also defend the status quo. However, there are voices on the need to modernize the EEA, especially after the adoption of the Lisbon Treaty. It is also necessary to point out that the Norwegian model of cooperation with the EU has lost its original exceptionality, especially after the entry into force of the Association Agreement with Ukraine. Oslo has also to compete with a number of other countries, NGOs and other lobby groups for attention from the EU. Relations between Norway and the EU are characterized by the asymmetry of obligations under the EEA, as Oslo is obliged to unilaterally implement acquis communautaire, while having no effective leverage over decision-making in the EU. Another challenge is the weakness of the EFTA pillars in the EEA, as it is necessary to interact with an organization, which has 28 European member-countries. There are other negative aspects that gradually reduce the role of Norway in relations with the EU. Given the current challenges, different scenarios have been prepared focusing on for the further development of relations between the EU and Norway. According to one of them, Oslo has three basic options: maintaining the status quo within the EEA; explore another format of relations with the EU outside the EEA; get a full membership in the EU. However, the most productive approach would be to modernize the CEA, which would appropriately take into account current challenges.
The author examines the theoretical and practical aspects of the essence, the role of national economic competitiveness in its effective socio-economic development under globalization. Experience and analyzes ways to achieve high competitiveness in economically developed countries. Consider the need and the problem of increasing the competitiveness of the national economy Ukraine today. Analyzed rating positions Ukrainian national economy for the Global Competitiveness Index (GCI) in the global economy. Offered some directions to increase competitiveness of the national economy and efficiency of the macroeconomic policy of Ukraine.Keywords: competitiveness of the national economy and the global economy, innovative development, global competitiveness index (The Global Competitiveness Index - GCI), ranking the competitiveness of Ukrainian national economy for the GCI, government macroeconomic policy. ; Автор досліджує теоретичні та практичні питання сутності, ролі конкурентоспроможності національної економіки в її ефективному соціально-економічному розвитку в умовах глобалізації. Аналізуються досвід та шляхи досягнення високої конкурентоспроможності в економічно розвинутих країнах світу. Розглядаються необхідність і проблеми підвищення конкурентоспроможності національної економіки України на сучасному етапі. Аналізуються рейтингові позиції української національної економіки за глобальним індексом конкурентоспроможності (GCI) в світовій економіці. Пропонуються певні напрями підвищення конкурентоспроможності національної економки та ефективності макроекономічної політики України.Ключові слова: конкурентоспроможність національної економіки, глобальна економіка, інноваційний розвиток, глобальний індекс конкурентоспроможності (The Global Competitiveness Index - GCI), рейтинг конкурентоспроможності української національної економіки за GCI, державна макроекономічна політика. Автор исследует теоретические и практические вопросы сущности, роли конкурентоспособности национальной экономики в ее эффективном социально-экономическом развитии в условиях глобализации. Анализируются опыт и пути достижения высокой конкурентоспособности в экономически развитых странах мира. Рассматриваются необходимость и проблемы повышения конкурентоспособности национальной экономики Украины на современном этапе. Анализируются рейтинговые позиции украинской национальной экономики на основе глобального индекса конкурентоспособности (GCI) в мировой экономике. Предлагаются определенные направления повышения конкурентоспособности национальной экономки и эффективности макроэкономической политики Украины.Ключевые слова: конкурентоспособность национальной экономики, глобальная экономика, инновационное развитие, глобальный индекc конкурентоспособности (The Global Competitiveness Index - GCI), рейтинг конкурентоспособности украинской национальной экономики за GCI, государственная макроэкономическая политика. The author examines the theoretical and practical aspects of the essence, the role of national economic competitiveness in its effective socio-economic development under globalization. Experience and analyzes ways to achieve high competitiveness in economically developed countries. Consider the need and the problem of increasing the competitiveness of the national economy Ukraine today. Analyzed rating positions Ukrainian national economy for the Global Competitiveness Index (GCI) in the global economy. Offered some directions to increase competitiveness of the national economy and efficiency of the macroeconomic policy of Ukraine.Keywords: competitiveness of the national economy and the global economy, innovative development, global competitiveness index (The Global Competitiveness Index - GCI), ranking the competitiveness of Ukrainian national economy for the GCI, government macroeconomic policy.
In order to implement changes for ensuring development processes of oil and gas complex enterprises thegeneralization of the features of international economic activity at the industrial enterprises is suggested on thebase of selecting such aspects that mostly contribute to the integration processes. The article deals with theoreticaland practical aspects for implementation of various types of international economic activity in implementing theprocess of the strategic development programs and international agreements in terms of the oil and gas industrydevelopment. The features and priorities of the international economic activity of the certain branches' enterprisesare considered. The importance of enterprise efficiency is grounded for the equal participation in internationalcooperation, relations and cooperation by strengthening their internal and external potential. To achieve the goalsof oil and gas enterprises' development the directions and ways of the international economic activities successfullyfunctioning are offered. ; З метою забезпечення реалізації змін, що забезпечують процеси розвитку підприємств нафтогазовогокомплексу пропонуються узагальнення особливостей зовнішньоекономічної діяльності на підприємствахданої галузі на основі виділення тих аспектів такої діяльності, що найбільше сприяють інтеграційним процесам.У статті розглянуто теоретичні й практичні аспекти здійснення різних видів зовнішньоекономічноїдіяльності в процесі реалізації стратегічних програм розвитку та міжнародних домовленостей у контекстірозвитку нафтогазового комплексу. Досліджено особливості та пріоритети зовнішньоекономічної діяльностігалузевих підприємств. Обґрунтовано вагомість підвищення ефективності роботи підприємствгалузі для рівноправної участі у міжнародній кооперації, зв'язках, співпраці за рахунок зміцнення їх внутрішньогота зовнішнього потенціалу. Запропоновані напрями та шляхи успішного функціонування сфери зовнішньоекономічноїдіяльності в досягненні цілей розвитку підприємств нафтогазового комплексу.
У статті побудовано тривимірну просторову модель номограми гармонізації економічно-соцієтально-виробничо-природно-ресурсних інтересів суб'єктів господарювання (управління чи стейкхолдерів) за критерієм гармонізованих і дисгармонізованих цілей за форматом "егоїзм – альтруїзм" у координатах "час – простір охоплення – гроші", що відтворює масштаби застосування додаткових специфічних заходів і технологій координації управління; за тестовим використанням якої: рекомендовано при реалізації процесів та процедур із виконання функцій стратегічного управління сталим господарюванням; уможливлено елімінування диференціації й дезінтеграції економічного, соцієтального, виробничого та природно-ресурсного потенціалів учасників господарювання й партнерів. Удосконалено бінарний комплекс принципів системного підходу до гармонізації економічних, соцієтальних, виробничих та природно-ресурсних інтересів суб'єктів сталого господарювання, що, на відміну від усталеного, базується не лише на низці стандартних принципів (системи гармонізації: "взаємодії", "балансу", "сполучення", "погодження", "узгодження") та загального управління (управління гармонізацією: планування, організовування, контролювання, мотивування, координація), а й специфічних системних принципів фізичної економії, які ідентифіковано й згруповано у відповідності до об´єкту та цілей дослідження сталого господарювання й управління гармонізацією, що закладає методологічні основи для реалізації на практиці концепту сталого господарювання і відповідного типу механізмів при умові узгодженості етапів гармонізації протягом обох циклів.
Розвинуто категоріальне поле теорії сталого господарювання за рахунок уточнення змістовності поняття "процесу гармонізації економічних, соцієтальних, природно-ресурсних та виробничих інтересів", що: а) полягає в їх узгодженості у часі, витратах та просторі охоплення з метою забезпечення сталого господарювання певної природи системи (що є множиною суб'єктів – носіїв цих інтересів); б) формалізовано при інтерпретації процесів гармонізації у вигляді геометричної тривимірної моделі лінійного континууму з синхронної диференціації варіантів "економічний, соцієтальний, природно-ресурсний та виробничий інтерес" суб'єктів різної природи за критерієм "егоїзм" – "альтруїзм" при орієнтованості на збалансування задоволеності їх індивідуальних, суспільних або ж загальних потреб. Сформовано методологічно важливі положення упровадження у практику управління тривимірної номограми, яку протестовано за двома циклами гармонізації економічних, виробничих, соцієтальних та природно-ресурсних інтересів суб'єктів господарювання (управління чи стейкхолдерів), що дозволило довести: тривимірна концепція "час – простір охоплення – гроші" у процесах гармонізації вказує на "тимчасову" цінність обсягів фінансових витрат у просторі охоплення і часі та на те, що сьогоднішній грошовий дохід (внаслідок гармонізації економічних, соцієтальних, виробничих та природно-ресурсних інтересів) має більшу цінність, ніж майбутній, при їх однаковій сумі.
В статье рассмотрены актуальные вопросы развития стратегического партнерства с учетом приоритетов экологической безопасности, которая может быть определяющая и интегрирующая для всех стран мира в условиях проявлений вызовов и угроз глобализации. ; In the articles considered pressing questions of development of strategic partnership are taking into account priorities of ecological security that appears qualificatory and integrating for the countries of the world at the terms of display of calls and threats of globalization. The expediency of forming a joint environmental responsibility and market pragmatism in foreign policy of the countries of the world. Defined trends of strengthening ecological conflicts in the regions of the world because of the acute shortage of natural and energy resources, disproportions in distribution and irrational consumption. It is proved that the capacity for sustained leadership will be the countries who will testify capacity up to new forms of strategic partnership on the principles of ecological security, economic decisions considering interests and competitive aspirations for joint protection of the future of mankind. It is vitally necessary given the complexity of the influence of the parameters of the international system of ecological security in the economic, political and social transformation in society.
The article is devoted to the improvement of cooperation of the authorized bodies in the regulation of insurance in order to ensure the development and stability of the national insurance systems. The analysis based on the accepted international acts and proposed ways of increasing the effectiveness of supervisory cooperation. The current agreements provide for the harmonization of legislation, cooperation with international standards and regulations. However, the real harmonization is not achieved. The legal systems of the countries differ substantially. At the moment the data base created only regulations, which is not public. To ensure effective cooperation should be implemented a number of organizational measures. In particular, the creation of an working advisory structure. The interaction of the competent authorities should ensure the appropriate regulatory document, the information system, the presence of the executive. ; Статья посвящена проблеме совершенствования сотрудничества уполномоченных органов в сфере регулирования страховой деятельности в целях обеспечения развития и стабильности национальных страховых систем. На основе анализа принятых международных нормативных правовых актов предложены направления повышения эффективности сотрудничества надзорных органов. Действующие соглашения предусматривают гармонизацию законодательства, сотрудничество с учетом международных стандартов и правил. Однако реальной гармонизации не достигнуто. Законодательные системы стран существенно отличаются. На данные момент создана только база нормативных актов, которая не является общедоступной. Для обеспечения результативного сотрудничества должен быть реализован ряд организационных мероприятий. В частности, необходимо создание работающего консультативного органа. Взаимодействие уполномоченных органов должно быть обеспечено соответствующим нормативным документом, информационной системой, наличием исполнительных органов. ; Стаття присвячена проблемі вдосконалення співпраці уповноважених органів у сфері регулювання страхової діяльності з метою забезпечення розвитку та стабільності національних страхових систем . На основі аналізу прийнятих міжнародних нормативних правових актів запропоновано напрями підвищення ефективності співпраці наглядових органів. Діючі угоди передбачають гармонізацію законодавства , співпраця з урахуванням міжнародних стандартів і правил. Однак реальної гармонізації не досягнуто. Законодавчі системи країн істотно відрізняються . На дані момент створена тільки база нормативних актів , яка не є загальнодоступною . Для забезпечення результативного співробітництва має бути реалізований ряд організаційних заходів. Зокрема , необхідне створення працюючого консультативного органу. Взаємодія уповноважених органів має бути забезпечене відповідним нормативним документом , інформаційною системою , наявністю виконавчих органів.
In this research article it was discussed: Eurasian path forming a common European economic space, positive Eurasian-Ukraine integration experience, it was revealed the role held after the «Orange Revolution» in 2005 with the European integration course as the main causes of deep socio-economic crisis in Ukraine, it was shown that the Association Agreement with the European Union is the concentrated embodiment of the interests of European competitors Ukrainian business, the necessity of the new Eurasian social and economic policy for the revival of Ukraine. Out of the political crisis can be only caused by change of economic course. ; В данной научной статье рассмотрено: евразийский путь формирования общеевропейского экономического пространства, позитивный евразийско-интеграционный опыт Украины, раскрыта роль проводимого после «оранжевой революции» с 2005 г. евроинтеграционного курса как главной причины глубокого социально-экономического кризиса Украины, показано, что соглашение об ассоциации с Европейским союзом является концентрированным воплощением интересов европейских конкурентов украинского бизнеса, обоснована необходимость проведения нового евразийского социально-экономического курса для возрождения Украины. Выход из политического кризиса может быть только в смене экономического курса. ; У даній науковій статті розглянуто: євразійський шлях формування загальноєвропейського економічного простору, позитивний євразійсько-інтеграційний досвід України, розкрито роль проведеного після «помаранчевої революції» з 2005 р. євроінтеграційного курсу як головної причини глибокої соціально-економічної кризи України, показано, що угода про асоціацію з Європейським союзом є концентрованим втіленням інтересів європейських конкурентів українського бізнесу, обґрунтовано необхідність проведення нового євразійського соціально-економічного курсу для відродження України. Вихід з політичної кризи може бути тільки в зміні економічного курсу.
В статье исследуются методологические проблемы анализа институционализации международной власти как средства эффективной коммуникации мирового политико-экономического пространства, обосновано формирование норм социальной ответственности акторов международных отношений. ; The article investigates the methodological issues of analysis of institutionalization of international powers as an effective communication agent of the world political economical space, it substantiates formation of norms of international relations actors' social responsibility.
Стаття присвячена особливостям функціонування ФінТех бізнесу в Україні та обґрунтуванню напрямів легалізації криптовалюти як інноваційного інструменту. Визначена організаційно-інституційна основа для розвитку ФінТех індустрії в Україні. Здійснено огляд сучасного стану та тенденцій розвитку ФінТех в Україні. Розглянуто зміст діяльності ФінТех-компаній в Україні та їх напрями, які вже мають позитивні результати (електронні гаманці, мобільні додатки, операції з готівкою, мобільні технології, платіжні карти та інтернет-еквайринг) та поточні й перспективні напрями (електронний банкінг, автоматизація, біометрична ідентифікація, машинне навчання та штучний інтелект, прогнозування та моделювання, смарт-контракти, чат-боти, блокчейн, Біг Дата, цифровізація всіх реєстрів, ІСО, ІТ безпека, кібербезпека; безпека платежів, відкриті АРІ). Досліджено проблеми впровадження фінансових технологій в Україні та перспективи їх використання. Ідентифікований механізм функціонування криптовалют, як інноваційного інструменту на ринку фінансових технологій. Систематизовані проблеми використання криптовалюти в економічному просторі Україні. Обґрунтовані особливості легалізації криптовалюти в Україні та її проблеми. З метою їх вирішення розроблено рекомендації, адаптовані до вітчизняних реалій, визначено систему пріоритетних заходів, практичне втілення яких дозволить через налагодження функціонування криптовалюти стимулювати розвиток ФінТех бізнесу в Україні та інтеграційних процесів нашої держави в європейський й світовий економічний простір.
The introduction of the national socio-economic system into the phase of development of post-industrial society puts forward a number of new approaches to its functioning, based primarily on the possibility of introducing creative ideas as the primary source of competitiveness. The institutional orientation of creative management to address socio-priority socio-economic development goals is worth noting. The transformation of knowledge into science-intensive technologies and products stimulates the rapid growth of labour productivity, reduces its resource consumption, and allows the national economy to reach the competitive level of social production, increase the pace of accumulation of public goods, and refine the motivational principles of activity. The decisive feature of creative management is the direct correlation of the success of creative activity with the democratization of management, taking into account creative potential and the level of professional training, and creating conditions for self-realization. The stimulation of creative development is intended to provide optimal cooperation between performers of different qualifications, with different life settings and psychological peculiarities. The motivation for creative activity is based on the ability of a creative worker to work independently, using his own potential and inspiration, based on a high level of interest. The diversity of organizational factors of creative management is determined by the plurality of socio-technical types of organizations, the complexity and dynamism of their interaction with the external environment, the lack of relevant information. Understanding the uniqueness of creative management requires consideration of mental processes of the head, whose thinking should be absolutely practical and applied. Given the transformational challenges of a globalized society, the issues of ethics of scientific and technical creativity and creative economic development, which are based on the philosophical aspects of responsibility, become an inalienable priority of creative management. The ethics of creative management is differentiated on the basis of the orientation towards the internal (in relation to the customer of the creative project, the leaders, members of the creative interaction) and external, which evaluates the social consequences of the results of creative activity (including the price of errors or unwanted technological, environmental and legal effects) for society as a whole. ; Досліджено соціальні аспекти креативного менеджменту з позицій платформи соціально-економічної парадигми національної економіки та побудови соціально орієнтованого суспільства, заснованого на знаннях. Зазначено, що креативний менеджмент є багатокомпонентним управлінським впливом, пов'язаним із процесами генерування і впровадження у соціально-економічний простір нових ідей, заснованих на постійно оновлюваному знанні. Показано, що завданням інституційної підтримки креативного менеджменту є сприяння розвитку високотехнологічних галузей та інтеграція національної економіки у світове науково-інноваційне співтовариство. Креативність керівника проявляється у творчому ставленні до справи, вмінні критично бачити проблему та формулювати нові задачі перед підлеглими. Доведено, що наявність антагоністичних умов вимагає поєднання жорсткості та гнучкості в управлінні, дотримання принципів "обмежувального фактора" для забезпечення конструктивного вирішення проблеми. Зазначено, що в етичному контексті завданням креативного менеджменту стає управління кумулятивним накопиченням технологічних перетворень та постійний моніторинг можливості їх позитивного, негативного (зокрема, і небажані технологічні, екологічні, інформаційно-правові ефекти) чи різновекторного впливу на безперервне оновлення вихідних умов для подальших трансформацій.
В статье рассматривается роль высшего образования в формировании интеллектуального потенциала региона, определены проблемы его развития и предложены меры по их решению. Отмечается, что интеллектуальный потенциал региона формируется и используется под влиянием множества факторов, которые определяют специфику его воспроизведения, а именно: социальный, демографический, финансовый, информационно-коммуникационный, образовательный, научно-технологический, инновационный, инфраструктурный. Авторы допускают, что предложенный перечень составных частей интеллектуального потенциала не является исчерпывающим. Он может быть расширен как за счет включения новых элементов (например, некоторые исследователи говорят об организационном потенциале), так и за счет дробления имеющихся составляющих (например, выделение в составе социального фактора политического, нравственного, медиа-капитала и других компонентов). Освещены основные проблемы, обусловливающие диспропорции между уровнем образования работников и их конкурентоспособностью на рынке труда. Авторами предложены конкретные предложения по устранению указанных диспропорций. ; The article considers the role of higher education in formation of intellectual potential of the region, identifies problems of its development and offers measures on their solution. It marks that intellectual potential of the region is formed and used under the influence of many factors, which determine specific features of its reproduction, namely: social, demographic, financial, information and communication, educational, scientific and technological, innovation, and infrastructural. The authors assume that the offered list of main components of intellectual potential is not exhaustive. It could be expanded both by means of inclusion of new elements (for example, some researchers speak about organisational potential) and by means of fragmentation of existing components (for example, fragmentation of the social factor into political, moral, media-capital and other components). The article covers main problems that make for disproportions between the level of education of workers and their competitiveness in the labour market. The authors offer specific proposals on elimination of the said disproportions.
