Suchergebnisse

Досліджено шляхи і проблеми зернового експорту України в умовах війни. Основними шляхами відновлення експорту зерна є «смуги солідарності» Україна – ЄС і Чорноморська зернова ініціатива. Проте ці заходи лише частково вирішили проблему експорту зерна з України у 2022 – на початку 2023 р. У 2022 р. відбулося зменшення обсягів експорту українського зерна на 32,6 % порівняно з обсягами попереднього року. Повномасштабна воєнна агресія РФ проти України спричинила різке зростання світових цін на пшеницю, а започаткування «смуг солідарності» й морського зернового коридору посприяли їх суттєвому зниженню, зокрема на зерно. Проте вітчизняні виробники зерна і експортери не змогли скористатися зростанням світових цін на зерно у 2022 р. через збільшення транспортних видатків при перевезенні до портів, зростання маржі посередників з урахуванням ризиків воєнного часу, підвищення вартості фрахту суден тощо. Відповідні втрати в ціні зерна при експорті з України перекладаються по зерновому ціновому ланцюгу переважно на нижню його ланку – виробника зерна. Частка виробника (на умовах EXW) у експортній ціні пшениці 2-го класу зменшилася з 80 % на початку дії морського зернового коридору до 67 % при експорті морським зерновим коридором у лютому 2023 р.
Серйозні ризики для повоєнного відновлення українського експорту зерна становлять процеси релокації торговельних потоків на традиційних ринках експорту зернових з Чорноморського регіону, пов'язані, насамперед, із заміщенням українського зерна російським. Розвитку українського зернового експорту сприяло б максимальне дистанціювання від РФ у торговельній політиці щодо експорту продукції у межах Чорноморського регіону за рахунок залучення до торговельних потоків Середземноморського регіону з використанням конвенції щодо правил походження Пан-Євро-Мед.

Wood is a source of funds for certain business entities regardless of form ofownership and filling the state and local budgets, and also the object of protection and restoration. However, timber resources, especially as raw material, are often illegally exported in large volumes from Ukraine. This situation made the public authorities of Ukraine establish a moratorium on timber exports as raw material. The purpose of the paper is to study current problems and prospect for wood export in Ukraine. Conducting the research we analyzed quantitative and qualitative indicators of wood exports from Ukraine. We have considered the main prerequisites for "features of government regulation of entrepreneurship related to the realization and export of timber for temporary ban the export of timber in raw form". After that we compared the export value of wood within the regions of Ukraine. We have also investigated Ukrainian export market of wood in specific countries. The authors analyzed corrupt practices of government and entrepreneurship in the management of forestry and considered accounting features of wood in Ukraine as well. Thus the conclusions are as follows. Significant impact on the reduction of forest area in Ukraine is caused by local residents of forest areas that use wood for their own needs and commerce. Not only Ukrainian corruption is responsible for the smuggling scheme of timber export. In addition, large quantities of wood are illegally cut down and sold on the domestic market. The law is important for a huge number of stored wood. At the same time, public authorities should oversee survival of forestry enterprises of different ownership. Concerning private business, the public financial and commercial institutions supported by the National Bank of Ukraine, should have different methods of financing and investment to create a foundation for healthy competition between public and private wood recycling. ; Проанализированы количественные и качественные показатели экспорта древесины из Украины. Рассмотрены главные предпосылки относительно особенностей государственного регулирования деятельности субъектов предпринимательской деятельности, связанной с реализацией и экспортом лесоматериалов относительно временного запрета экспорта лесоматериалов в необработанном виде. Проведено сравнение величины экспорта древесины между областями Украины. Исследован рынок экспорта украинской древесины в конкретные страны. Проведен анализ коррупционных схем государственных органов власти и предпринимательской деятельности по ведению лесного хозяйства. Рассмотрены особенности учета древесины в Украине. ; Проаналізовано кількісні та якісні показники експорту деревини з України. Розглянуто головні передумови стосовно особливостей державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів щодо тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді. Здійснено порівняння величини експорту деревини між областями України. Досліджено ринок експорту української деревини у конкретні країни. Здійснено аналіз корупційних схем держаних органів влади та підприємницької діяльності щодо ведення лісового господарства. Розглянуто особливості обліку деревини в Україні.

Исследуется правовое обеспечение экспорта сельскохозяйственной продукции Украины в условиях евроитеграции. Установлено, что правовой основой регулирования экспорта сельскохозяйственной продукции на европейский рынок является значительная нормативно-правовая база, которая включает национальное аграрное законодательство и законодательство ЕС. Предложено аграрное законодательство Украины в этой сфере классифицировать на общее и специальное. Специальное предлагается дифференцировать по субъектам и по объектам правоотношений в сфере экспорта сельскохозяйственной продукции. Законодательство, регулирующее порядок ввоза сельскохозяйственной продукции в страны ЕС, предлагается классифицировать на общее – законодательство ЕС, которое направлено на правовое регулирование общей аграрной политики ЕС; специальное – закрепляет требования к производству переработки и реализации отдельных видов сельскохозяйственной продукции. Автором сделан вывод об отсутствии комплексной государственной аграрной политики в сфере доступа к международным рынкам и продвижения экспорта сельскохозяйственной продукции. Предложено нормативно закрепить проект Единой комплексной стратегии и плана действий развития сельского хозяйства и сельских территорий на 2015–2020 годы, дополнив его четкими мерами, направленными на устранение нетарифных ограничений экспорта сельскохозяйственной продукции в страны ЕС. ; The author researched the legal regulation of agricultural exports and analyzed national agrarian legislation and EU legislation in this area. The legal basis for regulating the export of agricultural products to the European market is a significant regulatory and legal base, consisting both of national agricultural legislation and of EU legislation. It is proposed to classify the agrarian legislation of Ukraine in this area into the general legislation and the special legislation. The author proposes to differentiate the special legislation on the subjects and on the objects of legal relations in the sphere of export of agricultural products. The author refers to the first group of legal acts that define the legal status of subjects of agrarian legal relations that can carry out activities in the export of agricultural products of Ukraine. The second group consists of those national legal acts aimed at regulating the production, processing and marketing of certain types of agricultural products: products of plant origin; products of animal origin; organic agricultural products. Legislation regulating the import of agricultural products to the EU countries is divided into: general (EU legislation regulating the EU common agricultural policy; special (EU regulations, directives, decisions, recommendations and communications, which establish requirements for the production and processing of certain types of agricultural products).The author concluded that there is no comprehensive state agricultural policy in Ukraine in the area of access to international markets and promoting the export of agricultural products. It is proposed to adopt the draft Single Integrated Strategy and Action Plan for Agricultural and Rural Development for 2015–2020, which needs to be complemented by clear measures aimed at eliminating non-tariff restrictions on exports of agricultural products to EU countries. ; Досліджено правове забезпечення експорту сільськогосподарської продукції України в умовах євроінтеграції. З'ясовано, що правовою основою регулювання експорту сільськогосподарської продукції на європейський ринок є значна нормативно-правова база, яка включає національне аграрне законодавство та законодавство ЄС. Запропоновано аграрне законодавство України у цій сфері класифікувати на загальне та спеціальне. Спеціальне пропонується диференціювати за суб'єктами та за об'єктами правовідносин у сфері експорту сільськогосподарської продукції. Законодавство, яке регулює порядок ввезення сільськогосподарської продукції до країн ЄС пропонується класифікувати на загальне – законодавство ЄС, яке спрямоване на правове врегулювання спільної аграрної політики ЄС; спеціальне – закріплює вимоги до виробництва переробки та реалізації окремих видів сільськогосподарської продукції. Автором зроблено висновок про відсутність комплексної державної аграрної політики у сфері доступу до міжнародних ринків та просування експорту сільськогосподарської продукції. Запропоновано нормативно закріпити проект Єдиної комплексної стратегії та плану дій розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015–2020 роки, доповнивши його чіткими заходами, спрямованими на усунення нетарифних обмежень експорту сільськогосподарської продукції до країн ЄС.

The author researched the legal regulation of agricultural exports and analyzed national agrarian legislation and EU legislation in this area. The legal basis for regulating the export of agricultural products to the European market is a significant regulatory and legal base, consisting both of national agricultural legislation and of EU legislation. It is proposed to classify the agrarian legislation of Ukraine in this area into the general legislation and the special legislation. The author proposes to differentiate the special legislation on the subjects and on the objects of legal relations in the sphere of export of agricultural products. The author refers to the first group of legal acts that define the legal status of subjects of agrarian legal relations that can carry out activities in the export of agricultural products of Ukraine. The second group consists of those national legal acts aimed at regulating the production, processing and marketing of certain types of agricultural products: products of plant origin; products of animal origin; organic agricultural products. Legislation regulating the import of agricultural products to the EU countries is divided into: general (EU legislation regulating the EU common agricultural policy; special (EU regulations, directives, decisions, recommendations and communications, which establish requirements for the production and processing of certain types of agricultural products).The author concluded that there is no comprehensive state agricultural policy in Ukraine in the area of access to international markets and promoting the export of agricultural products. It is proposed to adopt the draft Single Integrated Strategy and Action Plan for Agricultural and Rural Development for 2015–2020, which needs to be complemented by clear measures aimed at eliminating non-tariff restrictions on exports of agricultural products to EU countries. ; Исследуется правовое обеспечение экспорта сельскохозяйственной продукции Украины в условиях евроитеграции. Установлено, что правовой основой регулирования экспорта сельскохозяйственной продукции на европейский рынок является значительная нормативно-правовая база, которая включает национальное аграрное законодательство и законодательство ЕС. Предложено аграрное законодательство Украины в этой сфере классифицировать на общее и специальное. Специальное предлагается дифференцировать по субъектам и по объектам правоотношений в сфере экспорта сельскохозяйственной продукции. Законодательство, регулирующее порядок ввоза сельскохозяйственной продукции в страны ЕС, предлагается классифицировать на общее – законодательство ЕС, которое направлено на правовое регулирование общей аграрной политики ЕС; специальное – закрепляет требования к производству переработки и реализации отдельных видов сельскохозяйственной продукции. Автором сделан вывод об отсутствии комплексной государственной аграрной политики в сфере доступа к международным рынкам и продвижения экспорта сельскохозяйственной продукции. Предложено нормативно закрепить проект Единой комплексной стратегии и плана действий развития сельского хозяйства и сельских территорий на 2015–2020 годы, дополнив его четкими мерами, направленными на устранение нетарифных ограничений экспорта сельскохозяйственной продукции в страны ЕС. ; Досліджено правове забезпечення експорту сільськогосподарської продукції України в умовах євроінтеграції. З'ясовано, що правовою основою регулювання експорту сільськогосподарської продукції на європейський ринок є значна нормативно-правова база, яка включає національне аграрне законодавство та законодавство ЄС. Запропоновано аграрне законодавство України у цій сфері класифікувати на загальне та спеціальне. Спеціальне пропонується диференціювати за суб'єктами та за об'єктами правовідносин у сфері експорту сільськогосподарської продукції. Законодавство, яке регулює порядок ввезення сільськогосподарської продукції до країн ЄС пропонується класифікувати на загальне – законодавство ЄС, яке спрямоване на правове врегулювання спільної аграрної політики ЄС; спеціальне – закріплює вимоги до виробництва переробки та реалізації окремих видів сільськогосподарської продукції. Автором зроблено висновок про відсутність комплексної державної аграрної політики у сфері доступу до міжнародних ринків та просування експорту сільськогосподарської продукції. Запропоновано нормативно закріпити проект Єдиної комплексної стратегії та плану дій розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015–2020 роки, доповнивши його чіткими заходами, спрямованими на усунення нетарифних обмежень експорту сільськогосподарської продукції до країн ЄС.

The article substantiates that under globalization of world's markets for Ukraine, it is advisable to implement a strategy of protecting national interests in grain production in a logical and legislative and regulatory relationship with the preservation of land's fertility, diversification of agricultural production through full grain processing and scientific substantiation of nature capital using. It is established that for optimizing the human-environment relations, it is advisable to carry out an integrated and ingradiented environmental assessment based on the environmental audit procedure, geo-management, and standardization of grain quality with a view to its full-cycle processing for creation an effective environmental management system. The territory' certification processes are completed by establishing the conformity of the territory with qualitative and quantitative indicators and with all types of resources. It is systematized that for satisfying the growing demand in the world, Ukraine may increase its grain sales in 2019-2020 marketing year. Such trends are observed for wheat, maize and other cereals. However, there are no environmental and economic calculations of the economic efficiency of such grain exports in unprocessed form. Therefore, the approach to socioecological and economic responsible agriculture resources use, through using the environmental audit and certification of territorial economic systems has been proposed. ; Обосновано, что в условиях глобализации мировых рынков для Украины целесообразно использовать стратегию защиты национальных интересов относительно зернопроизводства в логической и законодательно-нормативной взаимосвязи с сохранением плодородия земель, диверсификацией сельскохозяйственного производства с помощью полной переработки зерна и научного обоснования использования природного капитала. Установлено, что для оптимизации отношений человек – окружающая среда целесообразно проводить интегрированную и инградиентную оценку состояния окружающей среды на основе процедуры экологического аудита, геоуправления, стандартизации качества зерна с целью его переработки по полному циклу для создания действенной системы управления природопользованием. Процессы сертификации территории завершаются установлением соответствия территории по качественным и количественным показателям и по всем видам ресурсов. Систематизировано, что для удовлетворения растущего спроса в мире Украина может увеличить объемы своих продаж зерновых в 2019-2020 маркетинговом году. Такие тенденции наблюдаются для пшеницы, кукурузы, других зерновых. Однако отсутствуют эколого-экономические расчеты экономической эффективности такого экспорта зерновых в непереработанном виде. Поэтому предложен подход социо-эколого-экономического ответственного аграрного природопользования через использование экологических аудита и сертификации территориально-хозяйственных систем. ; Обґрунтовано, що в умовах глобалізації світових ринків для України доцільно проводити стратегію захисту національних інтересів щодо зерновиробництва у логічному й законодавчо-нормативному взаємозв'язку із збереженням родючості земель, диверсифікацією сільськогосподарського виробництва через повну переробку зерна й наукове обґрунтування використання природного капіталу. Встановлено, що для оптимізації відносин людина – НПС доцільно проводити інтегровану та інградієнтну оцінку стану довкілля на основі процедури екологічного аудиту, геоуправління, стандартизації якості зерна з метою його переробки за повним циклом для створення дієвої системи управління природокористуванням. Процеси сертифікації території завершуються встановленням відповідності території за якісними і кількісними показниками та за всіма видами ресурсів. Систематизовано, що для задоволення зростаючого попиту у світі Україна може збільшити обсяги своїх продажів зернових в 2019-2020 маркетинговому році. Такі тенденції спостерігаються для пшениці, кукурудзи, інших зернових. Проте відсутні екологоекономічні розрахунки економічної ефективності такого експорту зернових у не переробленому вигляді. Тому, запропоновано підхід соціо-еколого-економічного відповідального аграрного природокористування через використання екологічних аудиту і сертифікації територіально-господарських систем.

Высшее образование Украины в качестве традиционного экспортера на ми - ровом рынке образовательных услуг сталкивается в последнее время с целым рядом внутренних проблем . В основ - ном , это сложности в организации обучения иностранных граждан , а именно , в координации между государствен - ными институтами , в системе стимулирования и поддержки университетов , в области иммиграционной работы , в области государственных стандартов в преподавании языков обучения , в нормативной базе , в системе контроля ка - чества образовательных услуг . Эффективное стимулирование и развитие экспорта образовательных услуг возможны лишь при комплексном государственном подходе , основой которому должна послужить общегосударственная стра - тегия . Однако , одобренная в 2013 году " Национальная стратегия развития образования в Украине до 2021 года " не рассматривает экспорт образовательных услуг как важнейшую составляющую высшего образования . В связи с этим , предложены и сформулированы дополнительные цели , связанные с ними направления развития , а также задачи , ко - торые должны быть поставлены перед системой образования Украины и служить стимулом для актуализации экс - порта образовательных услуг с учетом его важности в системе образования. ; Вища освіта України як традиційний експортер на світовому ринку освітніх послуг стикаєть - ся останнім часом з цілою низкою внутрішніх проблем . В основному це складності в організації навчання іноземних громадян , а саме : в координації між державними інститутами , в системі стимулювання і підтримки університетів , в області імміграційної роботи , в області державних стандартів у викладанні мов навчання , в нормативній базі , в сис - темі контролю якості освітніх послуг . Ефективне стимулювання і розвиток експорту освітніх послуг можливі лише при комплексному державному підході , основою якого повинна послужити загальнодержавна стратегія . Однак , схвалена в 2013 році " Національна стратегія розвитку освіти в Україні до 2021 року " не розглядає експорт освітніх послуг як найважливішу складову вищої освіти . У зв ' язку з цим , запропоновано і сформульовано додаткові цілі , пов ' язані з ними напрями розвитку , а також завдання , які повинні бути поставлені перед системою освіти України і служити стимулом для актуалізації експорту освітніх послуг з урахуванням його важливості в системі освіти . ; Higher Education of Ukraine as a traditional exporter in the global education market faces lately a number of internal problems. Basically, it is the complexities of the organization of foreign students training, namely in the coordination between government instituti ons, in the system of encourag e and support universities, in the field of immigration work, in the fiel d of state standards in language teaching tr aining, in the regulatory framework, in quality system of education serv ices. Effective promotion and development of export of educational services are possible only with complex state approach, which should serve as the basi s for a nationwide strategy. Howe ver, "National Strategy for the Development of Education in Ukraine until 2021" appr oved in 2013 does not consider export of education services as an essential component of higher education. In this regard, the authors proposed and formulated additional goals, related areas of development as well as tasks that must be assigned to the educational system of Ukraine and serve as an incentive to actual- ize of the educational services export with the view of its importance in the education system.

У даний час саме інвестиційній діяльності відводиться ключове місце в процесі проведення економічних, соціальних і політичних перетворень, які спрямовані на створення сприятливих умов для стійкого економічного зростання та інноваційного розвитку територій. Важливу роль у розробці стратегії інвестиційної діяльності країни відіграє визначення пріоритетних напрямів інвестування, їх відповідності державним інтересам, досягнення стабілізації та зростання національної економіки. Інтенсивний перехід до конкурентоспроможної моделі національної економіки зумовлює потребу співробітництва зі світовою системою господарювання, у якій іноземні інвестиції є важливим економічним важелем. В умовах фінансової нестабільності України через пандемію надзвичайно важливого значення набуває активізація інвестиційної діяльності та визначення її пріоритетних напрямків, оскільки без цього неможливо здійснювати прогресивні структурні зрушення в економіці, інноваційне оновлення її реального сектора, підвищення конкурентоспроможності та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку держави. З метою встановлення привабливих для іноземних інвесторів видів економічної діяльності, до яких надходить найбільший обсяг прямих іноземних інвестицій, проаналізовано структуру надходження прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності в економіці України. Стан справ у сфері іноземного інвестування нині не відповідає необхідному відтворювальному рівню, що є своєрідним маркером інвестиційної політики, яка проводиться країною. Сьогодні необхідно змінити тактику та вживати активних заходів із залучення іноземних капіталів, не очикуючи, коли іноземний інвестор сам виявить зацікавленість. Металургійна промисловість, авіабудування, машинобудування, альтернативна енергетика та IT індустрія є пріоритетними напрямками економіки, на які повинні бути максимально спрямовані інвестиційна та інноваційна діяльність, ресурси. ; Currently, investment activity is given a key place in the process of economic, social and political transformations, which areaimed at creating favorable conditions for sustainable economic growth and innovative development of territories. An important role in developing a strategy for investment activities of the country is played by the definition of priority areas of investment, their compliance with state interests, achieving stabilization and growth of the national economy. The intensive transition to a competitive model of the national economy necessitates cooperation with the world economic system, in which foreign investment is an important economic lever. In the conditions of financial instability of Ukraine due to the pandemic, it is extremely important to intensify investment activity and determine its priorities, because without it it is impossible to make progressive structural changes inthe economy, innovative renewal of its real sector, increase competitiveness and ensure sustainable socio-economic development. In order to establish attractive for foreign investors types of economic activity, which receives the largest amount of foreigndirect investment, the structure of foreign direct investment by type of economic activity in the economy of Ukraine is analyzed. The state of affairs in the field of foreign investment currently does not correspond to the required level of reproduction, which is a kind of marker of investment policy pursued by the country. Today, it is necessary to change tactics and take active measures to attract foreign capital, rather than waiting for a foreign investor to show interest. The metallurgical industry, aircraft construction, mechanical engineering, alternative energy and IT industry are the priority areas of the economy, which should be maximally focused on investment and innovation activities, resources.

Large scale of problems of socio-economic development in Ukraine stipulated attention to the models of industrial politics realization, application of which will allow to promote economic stability of the country. Instruments, that form the single mechanism of industrial politics, and its base models represented as a vector of industrial development, are exposed. Experience of industrial politics realization models introduction in the countries of the world is analysed and authorial position on their application in Ukraine is expounded. Development of internal production by its diversification and modernisation, more effective use of operating production capacities and increase of their technical level, introduction of mechanism of resources maintenance stimulation and innovative development is in priority. Creation of the industrial complexes called to satiate and structuring an internal market by means of goods of local production and further increase of export is needed.

В даній статті досліджуються законодавчі та нормативні акти, в яких викладені правові основи регулювання, контролю та оподаткування експортних операцій українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Особливу увагу автор статті сконцентрував на детальному представленні нормативно-правової системи, що визначає здійснення експортної діяльності в Україні. In this article legislative and standard acts are examined. They characterize legal principles of the regulation, control and taxing export operations of the foreign-economic activity Ukrainian subjects. The main attention the author of the article is concentrated on detail exposition of the Ukrainian normative-legal system which determines the realization of the export business in Ukraine.

Внешнеэкономическая деятельность всегда была и остается важной составляющей экономического и общественного развития Украины, несмотря на изменения в политической ситуации, экономической конъюнктуре и правовой среде страны. Выход предприятия на внешние рынки способствует приспособлению экономики в систему мирохозяйственных отношений, формированию экономики открытого типа. Именно поэтому развитие внешнеэкономической деятельности предприятий – это существенный фактор повышения эффективности хозяйственной деятельности как на уровне микроэкономики, так и в масштабах всего народного хозяйства. ; Foreign trade has been always the important part of economic and social development of Ukraine, despite changes in the political situation , economic situation and legal environment of the country. Output on foreign markets contributes to the adaptation of the economy to the world economy, the formation to the open economy type.Therefore, the development of international business activity is a significant factor in increasing the efficiency of economic activity at the level of microeconomics and across the entire economy.

There is a set of challenges in way of entering Ukraine in World Trade Organization and European Union.

The article examines the current state and analyzes the specificity of the further development of foreign trade in agricultural sphere between Ukraine and the EU countries. The countries of the European Union are important trade partners of Ukraine. The largest share in foreign trade between the EU and Ukraine goes to agricultural products and the food industry. Therefore, at present, steps are taken to deepen cooperation between Ukraine and the European Union in the field of agro-industrial complex. Unlike exports, the import of domestic agricultural products largely depends on the volume of investment in the industry, both domestic and external. This may indicate that the investments are not significant, or they are not carried out in the export-oriented industries. The expected benefits of trade preferences are advantages such as simplified access to the European market for some Ukrainian industrial products as well as agricultural ones ; В статье рассматривается современное состояние и анализируется специфика дальнейшего развития внешней торговли сельскохозяйственной продукцией между Украиной и странами ЕС. Сделан взвод о том, что страны Европейского Союза являются важными торговыми партнерами страны. Поэтому в настоящее время активно проводятся мероприятия, направленные на углубление сотрудничества между Украиной и Европейским Союзом, в частности, в сфере агропромышленного комплекса. Наибольшая доля во внешней торговле между государствами ЕС и Украиной приходится на продукцию АПК и пищевой промышленности. В отличие от экспорта импорт отечественной сельскохозяйственной продукции в значительной степени зависит от объемов инвестирования в отрасли, как внутреннего, так и внешнего. Это может свидетельствовать о том, что объемы инвестирования не является значительными, или осуществляются не в экспортоориентированные отрасли. Усиление связей между Украиной и странами ЕС изменит ситуацию. Введение торговых преференций позволит упростить доступ на европейский рынок также для некоторых промышленных продуктов ; У статті розглядається сучасний стан і аналізується специфіка подальшого розвитку зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією між Україною і країнами ЄС. Зроблено висновок, що країни Європейського Союзу є важливими торговельними партнерами держави. Тому на даний час активно здійснюються заходи, які спрямовані на поглиблення співпраці між Україною та Європейським Союзом, зокрема, у сфері агропромислового комплексу. Найбільша частка у зовнішній торгівлі між державами ЄС і Україною припадає на продукцію АПК та харчової промисловості. На відміну від експорту імпорт вітчизняної сільськогосподарської продукції в значній мірі залежить від обсягів інвестування до галузі, як внутрішнього, так і зовнішнього. Це може свідчити про те, що обсяги інвестування не є значними, або здійснюються не в експортоорієнтовані галузі. Посилення зв`язків між Україною і країнами ЄС змінить ситуацію. Введення торгових преференцій дозволить спростити доступ на європейський ринок також для деяких промислових продуктів

Торговельний баланс - це різниця між обсягами експорту та імпорту товарів. Якщо експорт перевищує імпорт (позитивне сальдо) - це говорить про те, що відбувається приплив іноземної валюти в країну, що призводить до підвищення курсу національної валюти. Натомість переважання імпорту над експортом (негативне сальдо) означає низьку конкурентоспроможність товарів країни за кордоном. В статті розглянуто структуру та динаміку торговельного балансу України починаючи з 2001 року. З'ясовано, що у структурі імпорту переважну частину складають промислові вироби з високою доданою вартістю, зокрема, продукція машинобудування, в тому числі автомобілі, сільськогосподарська техніка, побутові прилади тощо, а також енергоносії. В структурі експорту домінує продукція з низькою до даною вартістю. Оскільки вітчизняний експорт характеризується високою часткою сировини та необробленої продукції у загальному об'ємі експорту, це стало однією з ключових причин, які гальмують економічне зростання держави. Встановлено тенденції і взаємозв'язки між економічною політикою в окремих сегментах економіки або ж відсутністю системної підтримки високотехнологічних галузей економіки та динамікою сальдо торговельного балансу. Виявлено та проаналізовано наслідки негативного торговельного балансу для економіки держави. Обґрунтовано, що метою державної політики має бути не просто досягнення позитивного торговельного сальдо, а радикальна зміна структури торговельного балансу. Визначено фактори, що найбільшою мірою впливають на сальдо торговельного балансу України. Зроблено висновок, що агропромисловий сектор у тій формі, в якій він існує у нашій країні не виконує ключових функцій, покладених на нього державою, а саме наповнення держбюджету та забезпечення зайнятості населення. Обґрунтовано методичні підходи до державної стратегії реформування агропромислового сектору. За умови проведення успішних реформ аграрний сектор може стати двигуном економіки України. ; The trade balance is the difference between the volumes of export and import of goods. If exports exceed imports (surplus) - this suggests that there is an inflow of foreign currency into the country, which leads to an increase in the exchange rate of the national currency. But the predominance of imports over exports (negative balance) means a low competitiveness of the country's goods abroad. The structure and dynamics of Ukraine's trade balance since 2001 are considered in this article. It has been established that in the structure of imports greater part is made by industrial wares with a high value added, in particular, products of engineer, including cars, agricultural technique, appliances etc., and also power mediums. In the structure of export prevail products with the low added cost. Since domestic exports are characterized by a high share of raw materials and unprocessed products in total exports, this has become one of the key reasons that inhibit the economic growth of the state. The tendencies and in terrelations between economic policies in certain segments of the economy or the lack of systemic support for high-tech industries and the dynamics of the trade balance were established. The consequences of the negative trade balance for the state economy are identified and analyzed. It has been substantiated that the goal of state policy should not be just to achieve a positive trade balance, but a radical change in the structure of the trade balance. The factors that most affect the trade balance of Ukraine are determined. It was concluded that the agro-industrial sector in the form in which it exists in our country does not fulfill the key functions assigned to it by the state - filling the state budget and providing employment. Methodical approaches to the state strategy of reforming the agro-industrial sector are substantiated. Under conditions of successful reforms, the agrarian sector can become the engine of the Ukrainian economy.

В статті розглядаються питання обробки статистичних даних, пов'язаних із зовнішньоекономічною торгівлею Хмельниччини, зокрема, машинобудівної галузі. Досліджено зміни у географічній та товарній структурах експортно-імпортних потоків та дано оцінку ступеня внутрішньогалузевої торгівлі на основі індексу Грубеля-Ллойда. Встановлено основні проблеми, що гальмують розвиток галузі регіону. The article deals with the questions concerning the analysis of the up-to-date state of export machine-building potential on the regional level. The main assignment of the investigation was the tendencies identification and the determination of the significant problems, which hinder the development of foreign trade activities of the enterprises in region. The changes in the geographical and product structures of export-import flows are investigated, and the essessment of intra-industry trade level based on the Grubel-Lloyd index is given. The scale and dynamics of total goods sales of the machine-building enterprises of the region are analyzed. The indicator of the foreign trade balance was rather high within all analyzed period of time that is negative phenomenon in terms of the strategic role of machine-building for the development of other industries. The ways to overcome the crisis phenomena in the industry, the means of foreign trade operations activization and the areas of export potential enhancement are proposed. We can conclude about geographical and product structures irrationality, their low diversification and orientation mainly to the customers from CIS (Commonwealth of Independent States) and developing countries. In 2013 the first indications of improvement have been showed up, but it is too early now to talk about the crisis consequences overcoming and the stable tendency of export activities development in machine-building.

Розкрито сутність перспектив нарощення експортного потенціалу підприємств зернової галузі України, які спеціалізуються на вирощуванні кукурудзи на зерно. Виходячи з цих позицій, досить актуальним завданням є дослідження проблеми формування експортного потенціалу підприємств зернової галузі з метою поліпшення конкурентних позицій України на світовому ринку зернових та розроблення національної політики щодо участі України в забезпеченні світової продовольчої безпеки. Це зумовило вибір теми статті та вказує на її актуальність.Ключові слова: експорт, потенціал, формування, продовольча безпека, конкуренція, насінництво.