Розглядається новий метод виміру відстаней на поверхні відносності (еліпсоїді) обертання з урахуванням земної поверхні, який забезпечує необхідну точність при вирішенні прикладних задач з застосуванням електронних карт. ; Рассматривается новый метод измерения расстояний на поверхности относительности (эллипсоиде) вращения с учетом земной поверхности, который обеспечивает необходимую точность при решении прикладных задач с применением электронных карт. ; The new method of measuring of distances is examined on the surface of relativity (ellipsoid) of rotation taking into account an earthly surface, which provides necessary exactness at the decision of the applied tasks with the use of electronic cards.
This paper reports a study into the formalization of algorithms for solving problems, the generation of data for digital maps, as well as their implementation, through a set of simple operations that would be intuitively clear to a user who is not a specialist in the field of geoinformation technologies.The approach that has been proposed is based on the construction of typical scenarios for model execution. Such scenarios are edited and adapted to the use of alternative electronic terrain maps. The result of scenario operation is a set of data ‒ layers of a digital map based on the input parameters for the model and the problem-solving algorithms, compiled by an expert. That makes it possible to construct libraries of typical scenarios, to store them centralized, as well as provide a common access to the scenarios, and to exchange data among applications. The result of running a scenario is that the user is provided with a possibility, without writing a programming code, to perform complex operations on processing geographical data and to simulate various processes at an electronic terrain map.A geospatial analysis expert system has been developed, containing both the basic functions for geographical data processing and the high-level specialized models. A tree of decisions is built under a mode of visual construction of a problem-solving algorithm. We have implemented a conveyor of operations at which the data sources in an expert system derived when performing any operation are sent to the input of the next operation.The results of this research could be used in simulation models of military activities, the tasks on photogrammetry in designing the optimal routes to fly over a territory, and as an additional tool for analysis of terrain in geoinformation systems. There is a possibility to expand the functionality of an expert system and to add new types of operations.Thus, there is reason to assert that the process of automatic construction of data for digital maps requires specialized software and highly skilled users of geoinformation systems. ; Проведене дослідження по формалізації алгоритмів вирішення задач, генеруванню даних для електронної карти і їх реалізації за допомогою набору простих операцій, які інтуїтивно зрозумілі для користувача, який не є фахівцем у галузі геоінформаційних технологій.Запропоновано підхід, який базується на створенні типових сценаріїв виконання моделі. Такі сценарії редагуються і пристосовуються до використання альтернативних електронних карт місцевості. Результатом виконання сценарію стає набір даних – шарів електронної карти, що отримані по вихідних параметрах моделі і алгоритмах вирішення задачі, які створені фахівцем. Це дає змогу створювати бібліотеки типових сценаріїв, централізовано зберігати їх і надавати загальний доступ до цих сценаріїв, а також, виконувати обмін даними між програмними додатками. У результаті виконання сценарію користувач отримує можливість без написання будь-якого програмного коду виконувати складні операції оброки географічних даних і моделювати різні процеси на електронній карті місцевості.Розроблена експертна система геопросторового аналізу, яка містить як базові функції обробки географічних даних, так і спеціалізовані моделі високого рівневі. У режимі візуальної побудови алгоритму вирішення задачі, створюється дерево рішень. Реалізований конвеєр операцій, коли джерела даних в експертній системі, які отримані під час виконання деякої операції, відсилаються на вхід наступної операції.Результати дослідження можуть бути використані в імітаційних моделях військових операцій, задачах фотограмметрії, під час проектування оптимальних трас обльоту території, та в якості додаткового інструменту аналізу місцевості в геоінформаційних системах. Мається можливість розширювання функціональності експертної системи та додавання нових типів операцій.Таким чином, є підстави стверджувати про те, що процес автоматичного створення даних для електронних карт, потребує наявності спеціального програмного забезпечення і високої кваліфікації користувачів геоінформаційних систем ; Проведено исследование по формализации алгоритмов решения задач, генерированию данных для электронной карты и их реализации при помощи набора простых операций, интуитивно понятных пользователю, который не является специалистом в области геоинформационных технологий.Предложен подход, основанный на создании типовых сценариев выполнения модели. Такие сценарии редактируются и приспосабливаются к использованию альтернативных электронных карт местности. Результатом работы сценария является набор данных – слоев электронной карты, полученных на основе входных параметров модели и алгоритмов решения задачи, составленных специалистом. Это позволяет создавать библиотеки типовых сценариев, централизованно сохранять их и предоставлять к сценариям общий доступ, а также выполнять обмен данными между приложениями. В результате выполнения сценария пользователь получает возможность, без написания программного кода, выполнять сложные операции обработки географических данных и моделировать различные процессы на электронной карте местности.Разработана экспертная система геопространственного анализа, содержащая, как базовые функции обработки географических данных, так и высокоуровневые специализированные модели. В режиме визуального построения алгоритма выполнения задачи создается дерево решений. Реализован конвейер операций, когда источники данных в экспертной системе, полученные при выполнении какой-то операции, подаются на вход следующей операции.Результаты исследования могут быть использованы в имитационных моделях военных операций, задачах фотограмметрии при проектировании оптимальных трасс облета территории и в качестве дополнительного инструмента анализа местности в геоинформационных системах. Имеется возможность расширять функциональность экспертной системы и добавлять новые типы операций.Таким образом, есть основание утверждать, что процесс автоматического создания данных для электронных карт требует наличия специального программного обеспечения и высокой квалификации пользователей геоинформационных систем
This paper reports a study into the formalization of algorithms for solving problems, the generation of data for digital maps, as well as their implementation, through a set of simple operations that would be intuitively clear to a user who is not a specialist in the field of geoinformation technologies.The approach that has been proposed is based on the construction of typical scenarios for model execution. Such scenarios are edited and adapted to the use of alternative electronic terrain maps. The result of scenario operation is a set of data ‒ layers of a digital map based on the input parameters for the model and the problem-solving algorithms, compiled by an expert. That makes it possible to construct libraries of typical scenarios, to store them centralized, as well as provide a common access to the scenarios, and to exchange data among applications. The result of running a scenario is that the user is provided with a possibility, without writing a programming code, to perform complex operations on processing geographical data and to simulate various processes at an electronic terrain map.A geospatial analysis expert system has been developed, containing both the basic functions for geographical data processing and the high-level specialized models. A tree of decisions is built under a mode of visual construction of a problem-solving algorithm. We have implemented a conveyor of operations at which the data sources in an expert system derived when performing any operation are sent to the input of the next operation.The results of this research could be used in simulation models of military activities, the tasks on photogrammetry in designing the optimal routes to fly over a territory, and as an additional tool for analysis of terrain in geoinformation systems. There is a possibility to expand the functionality of an expert system and to add new types of operations.Thus, there is reason to assert that the process of automatic construction of data for digital maps requires specialized software and highly skilled users of geoinformation systems. ; Проведене дослідження по формалізації алгоритмів вирішення задач, генеруванню даних для електронної карти і їх реалізації за допомогою набору простих операцій, які інтуїтивно зрозумілі для користувача, який не є фахівцем у галузі геоінформаційних технологій.Запропоновано підхід, який базується на створенні типових сценаріїв виконання моделі. Такі сценарії редагуються і пристосовуються до використання альтернативних електронних карт місцевості. Результатом виконання сценарію стає набір даних – шарів електронної карти, що отримані по вихідних параметрах моделі і алгоритмах вирішення задачі, які створені фахівцем. Це дає змогу створювати бібліотеки типових сценаріїв, централізовано зберігати їх і надавати загальний доступ до цих сценаріїв, а також, виконувати обмін даними між програмними додатками. У результаті виконання сценарію користувач отримує можливість без написання будь-якого програмного коду виконувати складні операції оброки географічних даних і моделювати різні процеси на електронній карті місцевості.Розроблена експертна система геопросторового аналізу, яка містить як базові функції обробки географічних даних, так і спеціалізовані моделі високого рівневі. У режимі візуальної побудови алгоритму вирішення задачі, створюється дерево рішень. Реалізований конвеєр операцій, коли джерела даних в експертній системі, які отримані під час виконання деякої операції, відсилаються на вхід наступної операції.Результати дослідження можуть бути використані в імітаційних моделях військових операцій, задачах фотограмметрії, під час проектування оптимальних трас обльоту території, та в якості додаткового інструменту аналізу місцевості в геоінформаційних системах. Мається можливість розширювання функціональності експертної системи та додавання нових типів операцій.Таким чином, є підстави стверджувати про те, що процес автоматичного створення даних для електронних карт, потребує наявності спеціального програмного забезпечення і високої кваліфікації користувачів геоінформаційних систем ; Проведено исследование по формализации алгоритмов решения задач, генерированию данных для электронной карты и их реализации при помощи набора простых операций, интуитивно понятных пользователю, который не является специалистом в области геоинформационных технологий.Предложен подход, основанный на создании типовых сценариев выполнения модели. Такие сценарии редактируются и приспосабливаются к использованию альтернативных электронных карт местности. Результатом работы сценария является набор данных – слоев электронной карты, полученных на основе входных параметров модели и алгоритмов решения задачи, составленных специалистом. Это позволяет создавать библиотеки типовых сценариев, централизованно сохранять их и предоставлять к сценариям общий доступ, а также выполнять обмен данными между приложениями. В результате выполнения сценария пользователь получает возможность, без написания программного кода, выполнять сложные операции обработки географических данных и моделировать различные процессы на электронной карте местности.Разработана экспертная система геопространственного анализа, содержащая, как базовые функции обработки географических данных, так и высокоуровневые специализированные модели. В режиме визуального построения алгоритма выполнения задачи создается дерево решений. Реализован конвейер операций, когда источники данных в экспертной системе, полученные при выполнении какой-то операции, подаются на вход следующей операции.Результаты исследования могут быть использованы в имитационных моделях военных операций, задачах фотограмметрии при проектировании оптимальных трасс облета территории и в качестве дополнительного инструмента анализа местности в геоинформационных системах. Имеется возможность расширять функциональность экспертной системы и добавлять новые типы операций.Таким образом, есть основание утверждать, что процесс автоматического создания данных для электронных карт требует наличия специального программного обеспечения и высокой квалификации пользователей геоинформационных систем
Розглянуто процес вибору на електронній карті місць розташування сил та засобів матеріальнотехнічного забезпечення підрозділів Національної гвардії України під час виконання завдань з ліквідації наслідків техногенної катастрофи. ; Рассмотрен процесс выбора на электронной карте мест размещения сил и средств материально-технического обеспечения подразделений Национальной гвардии Украины во время выполнения заданий по ликвидации последствий техногенной катастрофы. ; The process of deployment on the digital maps for forces and means of the Ukrainian National guard units supplying is revealed during the solving the task of liquidation the industrial disaster consequences.
В статті обґрунтовано, що розвиток електронного урядування є головною передумовою для розбудови в Україні ефективного цифрового ринку, цифрової економіки, подальшої інтеграції країни до єдиного цифрового ринку ЄС. Метою роботи є визначення напрямів удосконалення механізмів електронного урядування в Україні для створення ефективного цифрового ринку, розвитку цифрової економіки та підвищення конкурентоспроможності країни. Виділено основні проблем розвитку електронного урядування, цифрового розвитку країни (екосистемні, інституційні, інфраструктурні, у сфері електронного уряду та урядування). Доведено, що розвиток електронного урядування відіграє ключову роль у забезпеченні економічного та соціального прогресу в державі. Визначено напрями удосконалення механізмів електронного урядування в Україні у сфері телекомунікаційних мереж (розвиток широкосмугового абонентського доступу, система телекомунікаційних мереж, що відповідає європейським стандартам, розвиток, модернізація та оптимізація елементів телекомунікаційної інфраструктури), інфраструктури електронної комерції та онлайн-взаємодії суб'єктів бізнесу (норми регламенту e-IDAS, система електронної взаємодії, електронна торгівля, дорожня карта розвитку), цифрових навичок, електронного документообігу (модернізація інфраструктурного оснащення; цифрові освітні ресурси, єдині критерії оцінки якості електронних документів, розмежування доступу до інформації різноманітними засобами захисту), розвитку е-медицини (єдиний медичний інформаційний простір, національна дорожня карта, реалізація е-проектів). Реалізація зазначених напрямів розвитку механізмів електронного урядування дозволить створити ефективну систему державного управління із застосуванням цифрових технологій.
Висвітлюються теоретико-методологічні аспекти використання геоінформаційних технологій для підвищення ефективності дистанційного навчання тактичним (тактико-спеціальним) дисциплінам у військовій освіті. Визначено програмне забезпечення геоінформаційних систем, необхідних для використання при проведенні дистанційних занять. Доведено його найбільш повну відповідність вимогам до створення електронних бойових графічних документів. Запропоновано методологію дистанційного навчання з використанням геоінформаційних технологій. ; The theoretical and methodological aspects of the use of geoinformation technologies for increasing the efficiency of distance learning in tactical (tactical-special) disciplines in military education are covered. The software of geoinformation systems for use in distance learning is defined. It proved its fullest compliance with the requirements for the creation of electronic combat graphic documents. The methodology of distance learning using geoinformation technologies was proposed.
The theoretical and methodological aspects of the use of geoinformation technologies for increasing the efficiency of distance learning in tactical (tactical-special) disciplines in military education are covered. The software of geoinformation systems for use in distance learning is defined. It proved its fullest compliance with the requirements for the creation of electronic combat graphic documents. The methodology of distance learning using geoinformation technologies was proposed. ; Освещаются теоретико-методологические аспекты использования геоинформационных технологий для повышения эффективности дистанционного обучения тактическим (тактико-специальным) дисциплинам в военном образовании. Определено программное обеспечение геоинформационных, необходимых систем для использования при проведении дистанционных занятий. Доказано его наиболее полное соответствие требованиям к созданию электронных боевых графических документов. Предложено методологию дистанционного обучения с использованием геоинформационных технологий. ; Висвітлюються теоретико-методологічні аспекти використання геоінформаційних технологій для підвищення ефективності дистанційного навчання тактичним (тактико-спеціальним) дисциплінам у військовій освіті. Визначено програмне забезпечення геоінформаційних систем, необхідних для використання при проведенні дистанційних занять. Доведено його найбільш повну відповідність вимогам до створення електронних бойових графічних документів. Запропоновано методологію дистанційного навчання з використанням геоінформаційних технологій.
The theoretical and methodological aspects of the use of geoinformation technologies for increasing the efficiency of distance learning in tactical (tactical-special) disciplines in military education are covered. The software of geoinformation systems for use in distance learning is defined. It proved its fullest compliance with the requirements for the creation of electronic combat graphic documents. The methodology of distance learning using geoinformation technologies was proposed. ; Освещаются теоретико-методологические аспекты использования геоинформационных технологий для повышения эффективности дистанционного обучения тактическим (тактико-специальным) дисциплинам в военном образовании. Определено программное обеспечение геоинформационных, необходимых систем для использования при проведении дистанционных занятий. Доказано его наиболее полное соответствие требованиям к созданию электронных боевых графических документов. Предложено методологию дистанционного обучения с использованием геоинформационных технологий. ; Висвітлюються теоретико-методологічні аспекти використання геоінформаційних технологій для підвищення ефективності дистанційного навчання тактичним (тактико-спеціальним) дисциплінам у військовій освіті. Визначено програмне забезпечення геоінформаційних систем, необхідних для використання при проведенні дистанційних занять. Доведено його найбільш повну відповідність вимогам до створення електронних бойових графічних документів. Запропоновано методологію дистанційного навчання з використанням геоінформаційних технологій.
In the article, there have been formulated approaches to implementation in the system of national military education on the basis of a comprehensive analysis and generalization of the experience of using information technologies for distance learning in higher educational institutions of Ukraine. It is established that one of the main directions of using information technologies for the improvement of distance learning is the development and implementation of personal training systems. It is proved that the most promising and the one which has received widespread distribution for the creation of personal training systems is the Moodle platform. Proposals have been made to adapt it to the educational process of the higher military educational institution. The recommendations on the technological stages of the process of distance learning of tactical disciplines have been formulated. Attention is drawn to the features of the development of materials that are placed and circulate in the system. The main methodological and information technology aspects of using personal training systems based on the Moodle platform for organizing and conducting training sessions on tactical disciplines have been covered. Additional learning tools have been identified to improve the effectiveness of these activities.Key words: military education, distance learning, personal training systems, competences, electronic multimedia materials, interactive electronic work sheet ; У статті на основі всебічного аналізу та узагальнення досвіду використання інформаційних технологій дистанційного навчання у закладах вищої освіти України, сформульовані підходи щодо їх впровадження в систему національної військової освіти. З'ясовано, що одним з головних напрямів використання інформаційних технологій для вдосконалення дистанційного навчання є розробка й упровадження персональних навчальних систем. Доведено, що найперспективнішою і такою, що отримала повсюдне поширення для створення персональних навчальних систем, є платформа Moodle. Внесено пропозиції з її адаптації в освітній процес вищого військового навчального закладу. Сформульовано рекомендації щодо технологічних етапів процесу дистанційного вивчення тактичних дисциплін. Звернено увагу на особливості розробки матеріалів, що розміщуються і циркулюють в системі. Висвітлені основні методологічні та інформаційно-технологічні аспекти використання персональних навчальних систем на базі платформи Moodle для організації та проведення навчальних занять з тактичних дисциплін. Визначені додаткові засоби навчання для підвищення ефективності цих занять.Ключові слова: військова освіта, дистанційне навчання, персональні навчальні системи, компетентності, електронні мультимедійні матеріали, інтерактивна електронна робоча карта
The urgency of the research. Within the framework of the State Target Program for the Development of Airports for the Period up to 2023 in Ukraine in accordance with the order of the State Aviation Service of Ukraine No. 582 dated 13.05.2019, new aviation regulations were introduced regarding aeronautical information services. Aviation regulations have been developed taking into account European Union legislation, Eurocontrol documents, ICAO standards and recommended practices.Target setting. Nowadays, specialized geographic information systems are being improved to operate with aeronautical information. They make it possible to increase the degree of automation of aeronautical data management in airport areas, to speed up the process of developing and issuing the necessary documents, to improve their quality and, as a result, to increase efficiency in decision-making and reduce the risk of emergencies.Actual scientific researches and issues analysis. The latest publications in open access, devoted to the use of geographic information systems for handling aeronautical data were reviewed.An unexplored parts of a common problem. Analysis of publications allows us to conclude that it is necessary to take into account the ICAO requirements when developing air navigation geoinformation systems. According to the order of the State Aviation Service of Ukraine No. 582, the list of aeronautical maps to be published includes an electronic map of the terrain and obstacles in the airport areas and filling the GIS databases with relevant data on the qualitative and quantitative characteristics of terrain and obstacles.The research objective. The main purpose of the article is to analyze the regulatory documents of ICAO and Eurocontrol regarding the characteristics of the terrain and obstacles in the airport areas, which data is entered into the specialized GIS database.The statement of basic materials. The division of the country's airspace into separate regions is considered: region 1 - the entire territory of the state: region 2 - the territory of the nodal control area, region 3 - the territory along the runway, territory 4 - the site at the end of the runway, equipped for precise approach for landing in category II or III. The requirements for quantitative characteristics and attributive information for terrain and obstacles in aeronautical data in accordance with the areas of the airport are given. The WGS-84 coordinate system according to version (G1150) and ITRF 2000 is used as a reference system for determining the latitudes and longitudes of obstacles or terrain objects in international air navigation, and mean sea level (MSL) is taken to determine the height. For the transition from geodetic heights to heights relative to mean sea level, the Earth gravity model EGM-96 is used, on which basis regional or local geoid models in the airport areas are developed and used, which refine the EGM-96 data.Conclusions. The analysis of the regulatory documents of ICAO and Eurocontrol was carried out regarding the qualitative and quantitative requirements for data on the terrain and obstacles that make up the databases of specialized GIS, depending on the areas of the airport, for the choice of methods for their mapping. To determine the planned position of obstacles or terrain objects in international air navigation, the WGS-84 coordinate system according to version (G1150) and ITRF 2000 is used, and the height is measured by the mean sea level. For this, the Earth's gravity model EGM-96 is used, updated which at the local level. ; Актуальність теми дослідження. У межах Державної цільової програми розвитку аеропортів на період до 2023 року в Україні згідно з наказом Державної авіаційної служби України № 582 від 13.05.2019 року введено нові авіаційні правила стосовно обслуговування аеронавігаційною інформацією. Авіаційні правила розроблено з урахуванням законодавства Європейського Союзу, документів Євроконтролю, Стандартів та рекомендованої практики ІСАО. Постановка проблеми. Нині для оперування аеронавігаційною інформацією удосконалюються спеціалізовані геоінформаційні системи. Вони дозволяють підвищити ступінь автоматизації управління аеронавігацією в районах аеропорту, прискорити процес розробки та випуску необхідних документів, підвищити їхню якість та, в підсумку, підвищити оперативність прийняття рішень та зменшити ризик позаштатних ситуацій. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, які присвячені використанню спеціалізованих геоінформаційних систем для оперування аеронавігаційними даними. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Аналіз публікацій дозволяє зробити висновок про необхідність підпорядкування документації для розробки сучасних еронавігаційних геоінформаційних систем вимогам ІКАО. Згідно з наказом Державної авіаційної служби України № 582 до переліку аеронавігаційних карт, що підлягають публікації, належать електронна карта місцевості та перешкод у районах аеропорту та наповнення баз даних ГІС актуальними даними про якісні та кількісні характеристики місцевості та перешкод. Мета статті. Головною метою статті є аналіз нормативних документів ІКАО та Евроконтролю стосовно характеристик місцевості та перешкод у районах аеропорту, дані про які комплектуються в базу даних спеціалізованих ГІС. Виклад основного матеріалу. Розглянуто поділ повітряного простору країни на окремі райони: район 1 – вся територія держави: район 2 – територія вузлового диспетчерського району, район 3 – територія обабіч злітнопосадкової смуги, територія 4 – майданчик на торці злітно-посадкової смуги, обладнаний для виконання точних за-ходів на посадку по категорії II або III. Наведено вимоги до кількісних характеристик та атрибутивної інформації для відображення місцевості та перешкод в аеронавігаційних даних відповідно до районів аеропорту. Як система відліку для визначення широт і довгот перешкод чи об'єктів місцевості в міжнародній аеронавігації використовується система координат WGS-84 за версією (G1150) та ITRF 2000, а для визначення висоти взято середній рівень моря (MSL). Для переходу від геодезичних висот до висот відносно середнього рівня моря використовується гравітаційна модель Землі EGM-96, на основі якої розробляються та використовуються регіональні або місцеві моделі геоїду в районах аеропорту, які уточнюють дані EGM-96. Висновки відповідно до статті. Виконано аналіз нормативних документів ІКАО та Евроконтролю стосовно якісних та кількісних вимог щодо даних про місцевість та перешкоди, що складають бази даних аеронавігаційних ГІС, залежно від районів аеропорту – для вибору методів їх картографування. Для визначення планового положення перешкод чи об'єктів місцевості в міжнародній аеронавігації застосовується система координат WGS-84 за версією (G1150) та ITRF 2000, а висота відраховується від середнього рівня моря. Для цього використовується гравітаційна модель Землі EGM-96, яка уточнюється на місцевому рівні.
The urgency of the research. Within the framework of the State Target Program for the Development of Airports for the Period up to 2023 in Ukraine in accordance with the order of the State Aviation Service of Ukraine No. 582 dated 13.05.2019, new aviation regulations were introduced regarding aeronautical information services. Aviation regulations have been developed taking into account European Union legislation, Eurocontrol documents, ICAO standards and recommended practices.Target setting. Nowadays, specialized geographic information systems are being improved to operate with aeronautical information. They make it possible to increase the degree of automation of aeronautical data management in airport areas, to speed up the process of developing and issuing the necessary documents, to improve their quality and, as a result, to increase efficiency in decision-making and reduce the risk of emergencies.Actual scientific researches and issues analysis. The latest publications in open access, devoted to the use of geographic information systems for handling aeronautical data were reviewed.An unexplored parts of a common problem. Analysis of publications allows us to conclude that it is necessary to take into account the ICAO requirements when developing air navigation geoinformation systems. According to the order of the State Aviation Service of Ukraine No. 582, the list of aeronautical maps to be published includes an electronic map of the terrain and obstacles in the airport areas and filling the GIS databases with relevant data on the qualitative and quantitative characteristics of terrain and obstacles.The research objective. The main purpose of the article is to analyze the regulatory documents of ICAO and Eurocontrol regarding the characteristics of the terrain and obstacles in the airport areas, which data is entered into the specialized GIS database.The statement of basic materials. The division of the country's airspace into separate regions is considered: region 1 - the entire territory of the state: region 2 - the territory of the nodal control area, region 3 - the territory along the runway, territory 4 - the site at the end of the runway, equipped for precise approach for landing in category II or III. The requirements for quantitative characteristics and attributive information for terrain and obstacles in aeronautical data in accordance with the areas of the airport are given. The WGS-84 coordinate system according to version (G1150) and ITRF 2000 is used as a reference system for determining the latitudes and longitudes of obstacles or terrain objects in international air navigation, and mean sea level (MSL) is taken to determine the height. For the transition from geodetic heights to heights relative to mean sea level, the Earth gravity model EGM-96 is used, on which basis regional or local geoid models in the airport areas are developed and used, which refine the EGM-96 data.Conclusions. The analysis of the regulatory documents of ICAO and Eurocontrol was carried out regarding the qualitative and quantitative requirements for data on the terrain and obstacles that make up the databases of specialized GIS, depending on the areas of the airport, for the choice of methods for their mapping. To determine the planned position of obstacles or terrain objects in international air navigation, the WGS-84 coordinate system according to version (G1150) and ITRF 2000 is used, and the height is measured by the mean sea level. For this, the Earth's gravity model EGM-96 is used, updated which at the local level. ; Актуальність теми дослідження. У межах Державної цільової програми розвитку аеропортів на період до 2023 року в Україні згідно з наказом Державної авіаційної служби України № 582 від 13.05.2019 року введено нові авіаційні правила стосовно обслуговування аеронавігаційною інформацією. Авіаційні правила розроблено з урахуванням законодавства Європейського Союзу, документів Євроконтролю, Стандартів та рекомендованої практики ІСАО. Постановка проблеми. Нині для оперування аеронавігаційною інформацією удосконалюються спеціалізовані геоінформаційні системи. Вони дозволяють підвищити ступінь автоматизації управління аеронавігацією в районах аеропорту, прискорити процес розробки та випуску необхідних документів, підвищити їхню якість та, в підсумку, підвищити оперативність прийняття рішень та зменшити ризик позаштатних ситуацій. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, які присвячені використанню спеціалізованих геоінформаційних систем для оперування аеронавігаційними даними. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Аналіз публікацій дозволяє зробити висновок про необхідність підпорядкування документації для розробки сучасних еронавігаційних геоінформаційних систем вимогам ІКАО. Згідно з наказом Державної авіаційної служби України № 582 до переліку аеронавігаційних карт, що підлягають публікації, належать електронна карта місцевості та перешкод у районах аеропорту та наповнення баз даних ГІС актуальними даними про якісні та кількісні характеристики місцевості та перешкод. Мета статті. Головною метою статті є аналіз нормативних документів ІКАО та Евроконтролю стосовно характеристик місцевості та перешкод у районах аеропорту, дані про які комплектуються в базу даних спеціалізованих ГІС. Виклад основного матеріалу. Розглянуто поділ повітряного простору країни на окремі райони: район 1 – вся територія держави: район 2 – територія вузлового диспетчерського району, район 3 – територія обабіч злітнопосадкової смуги, територія 4 – майданчик на торці злітно-посадкової смуги, обладнаний для виконання точних за-ходів на посадку по категорії II або III. Наведено вимоги до кількісних характеристик та атрибутивної інформації для відображення місцевості та перешкод в аеронавігаційних даних відповідно до районів аеропорту. Як система відліку для визначення широт і довгот перешкод чи об'єктів місцевості в міжнародній аеронавігації використовується система координат WGS-84 за версією (G1150) та ITRF 2000, а для визначення висоти взято середній рівень моря (MSL). Для переходу від геодезичних висот до висот відносно середнього рівня моря використовується гравітаційна модель Землі EGM-96, на основі якої розробляються та використовуються регіональні або місцеві моделі геоїду в районах аеропорту, які уточнюють дані EGM-96. Висновки відповідно до статті. Виконано аналіз нормативних документів ІКАО та Евроконтролю стосовно якісних та кількісних вимог щодо даних про місцевість та перешкоди, що складають бази даних аеронавігаційних ГІС, залежно від районів аеропорту – для вибору методів їх картографування. Для визначення планового положення перешкод чи об'єктів місцевості в міжнародній аеронавігації застосовується система координат WGS-84 за версією (G1150) та ITRF 2000, а висота відраховується від середнього рівня моря. Для цього використовується гравітаційна модель Землі EGM-96, яка уточнюється на місцевому рівні.
The article is devoted to consideration of approaches to determination of priority directions of development of the system of topographic and geodetic support as a component of information support of the Armed Forces of Ukraine (Defense Forces). The main results of the analysis of the experience of conducting anti-terrorist operation, joint operation in the east ofUkraineand the participation of the armed forces of the leading states in the military conflicts of the last decades are presented. Based on the analysis, new requirements for topographic and geodetic support have been established, which puts forward the rapid development of information technologies in the world, in particular, full transition to digital technologies of mapping information creation, use of geo-information technologies for solving problems of terrain analysis and decision support, rapid provision of users with geospatial information for through automated control systems.The basic concepts are structured: geoinformation support, digital mapping information, digital environment model, digital map, electronic map. The main tasks of the geographical information systems of the military purpose for enhancing the combat capabilities of the troops (forces) by improving the information support of the Armed Forces (Defense Forces) are determined. The necessity of development of information technologies and their introduction in the troops (forces), improvement of special software for processing of operational and tactical information for drawing on digital maps of terrain is substantiated. The main aspects of the analysis of the organization of topographic and geodetic support of the Armed Forces of the developed countries of the world, the state of functioning of the information support system of Ukraine to find ways to improve the information support of the Armed Forces.The directions of further improvement of the topographic and geodetic support as an integral part of the information support of the state administration in the military sphere for timely and qualitative satisfaction of geospatial data the Armed Forces (Defense Forces) are widely considered through the widespread introduction of modern geographical information systems. ; Статья посвящена рассмотрению подходов к определению приоритетных направлений развития системы топогеодезического обеспечения как компонента информационного обеспечения Вооруженных Сил Украины (сил обороны).Представлены основные результаты анализа опыта проведения АТО, ООС на Востоке Украины и участия вооруженных сил государств мира в военных конфликтах последних десятилетий. На основании проведенного анализа сформулированы требования к топогеодезическому обеспечению, которые выдвигает стремительное развитие информационных технологий, в частности, полный переход к цифровым технологиям создания картографической информации; использование геоинформационных технологий для решения задач анализа местности и поддержки принятия решений; необходимость быстрого обеспечения пользователей пространственной информацией помощью автоматизированных систем управления.Структурированы основные понятия: геоинформационное обеспечение, цифровая картографическая информация, цифровая модель обстановки, цифровая карта, электронная карта.Определены основные задачи географических информационных систем военного назначения по повышению боевых возможностей войск (сил) путем совершенствования информационного обеспечения Вооруженных Сил (сил обороны). Обоснована необходимость развития информационных технологий и их внедрение в войска, совершенствования специальных программных средств по обработке оперативно-тактической информации для нанесения на цифровые карты местности.Приведены результаты анализа организации топогеодезического обеспечения вооруженных сил развитых стран мира, состояние функционирования системы информационного обеспечения Украины для поиска путей совершенствования информационного обеспечения Вооруженных Сил.Рассматриваются направления дальнейшего совершенствования топогеодезического обеспечения как неотъемлемой составляющей информационного обеспечения государственного управления в военной сфере для своевременного и качественного удовлетворения геопространственными данными потребностей Вооруженных Сил (сил обороны) путем широкого внедрения современных географических информационных систем. ; Стаття присвячена розгляду підходів до визначення пріоритетних напрямів розвитку системи топогеодезичного забезпечення як складової інформаційного забезпечення Збройних Сил України (сил оборони).Представлено основні результати аналізу досвіду проведення АТО, ООС на Сході України та участі збройних сил провідних держав світу у воєнних конфліктах останніх десятиліть. На підставі проведеного аналізу встановлено нові вимоги до топогеодезичного забезпечення, які висуває стрімкий розвиток інформаційних технологій у світі, зокрема, повний перехід до цифрових технологій створення картографічної інформації, використання геоінформаційних технологій для вирішення завдань аналізу місцевості та підтримки прийняття рішень, необхідність швидкого забезпечення користувачів геопросторовою інформацією за допомогою автоматизованих систем управління.Структуровано основні поняття: геоінформаційне забезпечення, цифрова картографічна інформація, цифрова модель обстановки, цифрова карта, електронна карта.Визначено основні завдання географічних інформаційних систем військового призначення щодо підвищення бойових можливостей військ (сил) шляхом удосконалення інформаційного забезпечення Збройних Сил (сил оборони). Обґрунтовано необхідність розвитку інформаційних технологій та їх впровадження у військах (силах), удосконалення спеціальних програмних засобів з обробки оперативно-тактичної інформації для нанесення на цифрові карти місцевості.Наведено основні аспекти аналізу організації топогеодезичного забезпечення збройних сил розвинених країн світу, стану функціонування системи інформаційного забезпечення України щодо пошуку шляхів удосконалення інформаційного забезпечення Збройних Сил.Розглядаються напрями подальшого удосконалення топогеодезичного забезпечення як невід'ємної складової інформаційного забезпечення державного управління у воєнній сфері для своєчасного та якісного задоволення геопросторовими даними потреб Збройних Сил (сил оборони) шляхом широкого впровадження сучасних географічних інформаційних систем.
The article is devoted to consideration of approaches to determination of priority directions of development of the system of topographic and geodetic support as a component of information support of the Armed Forces of Ukraine (Defense Forces). The main results of the analysis of the experience of conducting anti-terrorist operation, joint operation in the east ofUkraineand the participation of the armed forces of the leading states in the military conflicts of the last decades are presented. Based on the analysis, new requirements for topographic and geodetic support have been established, which puts forward the rapid development of information technologies in the world, in particular, full transition to digital technologies of mapping information creation, use of geo-information technologies for solving problems of terrain analysis and decision support, rapid provision of users with geospatial information for through automated control systems.The basic concepts are structured: geoinformation support, digital mapping information, digital environment model, digital map, electronic map. The main tasks of the geographical information systems of the military purpose for enhancing the combat capabilities of the troops (forces) by improving the information support of the Armed Forces (Defense Forces) are determined. The necessity of development of information technologies and their introduction in the troops (forces), improvement of special software for processing of operational and tactical information for drawing on digital maps of terrain is substantiated. The main aspects of the analysis of the organization of topographic and geodetic support of the Armed Forces of the developed countries of the world, the state of functioning of the information support system of Ukraine to find ways to improve the information support of the Armed Forces.The directions of further improvement of the topographic and geodetic support as an integral part of the information support of the state administration in the military sphere for timely and qualitative satisfaction of geospatial data the Armed Forces (Defense Forces) are widely considered through the widespread introduction of modern geographical information systems. ; Статья посвящена рассмотрению подходов к определению приоритетных направлений развития системы топогеодезического обеспечения как компонента информационного обеспечения Вооруженных Сил Украины (сил обороны).Представлены основные результаты анализа опыта проведения АТО, ООС на Востоке Украины и участия вооруженных сил государств мира в военных конфликтах последних десятилетий. На основании проведенного анализа сформулированы требования к топогеодезическому обеспечению, которые выдвигает стремительное развитие информационных технологий, в частности, полный переход к цифровым технологиям создания картографической информации; использование геоинформационных технологий для решения задач анализа местности и поддержки принятия решений; необходимость быстрого обеспечения пользователей пространственной информацией помощью автоматизированных систем управления.Структурированы основные понятия: геоинформационное обеспечение, цифровая картографическая информация, цифровая модель обстановки, цифровая карта, электронная карта.Определены основные задачи географических информационных систем военного назначения по повышению боевых возможностей войск (сил) путем совершенствования информационного обеспечения Вооруженных Сил (сил обороны). Обоснована необходимость развития информационных технологий и их внедрение в войска, совершенствования специальных программных средств по обработке оперативно-тактической информации для нанесения на цифровые карты местности.Приведены результаты анализа организации топогеодезического обеспечения вооруженных сил развитых стран мира, состояние функционирования системы информационного обеспечения Украины для поиска путей совершенствования информационного обеспечения Вооруженных Сил.Рассматриваются направления дальнейшего совершенствования топогеодезического обеспечения как неотъемлемой составляющей информационного обеспечения государственного управления в военной сфере для своевременного и качественного удовлетворения геопространственными данными потребностей Вооруженных Сил (сил обороны) путем широкого внедрения современных географических информационных систем. ; Стаття присвячена розгляду підходів до визначення пріоритетних напрямів розвитку системи топогеодезичного забезпечення як складової інформаційного забезпечення Збройних Сил України (сил оборони).Представлено основні результати аналізу досвіду проведення АТО, ООС на Сході України та участі збройних сил провідних держав світу у воєнних конфліктах останніх десятиліть. На підставі проведеного аналізу встановлено нові вимоги до топогеодезичного забезпечення, які висуває стрімкий розвиток інформаційних технологій у світі, зокрема, повний перехід до цифрових технологій створення картографічної інформації, використання геоінформаційних технологій для вирішення завдань аналізу місцевості та підтримки прийняття рішень, необхідність швидкого забезпечення користувачів геопросторовою інформацією за допомогою автоматизованих систем управління.Структуровано основні поняття: геоінформаційне забезпечення, цифрова картографічна інформація, цифрова модель обстановки, цифрова карта, електронна карта.Визначено основні завдання географічних інформаційних систем військового призначення щодо підвищення бойових можливостей військ (сил) шляхом удосконалення інформаційного забезпечення Збройних Сил (сил оборони). Обґрунтовано необхідність розвитку інформаційних технологій та їх впровадження у військах (силах), удосконалення спеціальних програмних засобів з обробки оперативно-тактичної інформації для нанесення на цифрові карти місцевості.Наведено основні аспекти аналізу організації топогеодезичного забезпечення збройних сил розвинених країн світу, стану функціонування системи інформаційного забезпечення України щодо пошуку шляхів удосконалення інформаційного забезпечення Збройних Сил.Розглядаються напрями подальшого удосконалення топогеодезичного забезпечення як невід'ємної складової інформаційного забезпечення державного управління у воєнній сфері для своєчасного та якісного задоволення геопросторовими даними потреб Збройних Сил (сил оборони) шляхом широкого впровадження сучасних географічних інформаційних систем.
Purpose: to study prevalence and main risk factors for overweight and obesity in children and adolescents aged 6–17 and develop appropriate prevention measures. Materials and Methods. Bibliographic, statistical and sociological methods. Results. It is noted an insufficient level of registration of obesity among children. During the study it was found that true prevalence of obesity and overweight in children and adolescents in Kharkiv is significantly different from the official statistics in Kharkiv region ((151.0±5.2)‰). 22 factors of risk had a reliable impact on the development of overweight in children and adolescents. The main risk factors for the formation of the overweight were biological and social and hygienic. Based on the results of the research it was proved that the key measures to reduce the prevalence of obesity and its consequences should be aimed at modifying risk factors, namely: changing stereotypes and habitats that contribute to pathology and at improving the quality of health care, basically at the primary level. Thus priority measures for improvement the quality of health care for children and adolescents with obesity should include: mandatory monitoring of body mass index among children from the age of 3 and assessment of the harmony of physical development; introduction of an information system for accounting, monitoring of obesity and overweight and the main risk factors (electronic medical record of the patient); introduction of patient registers at the territorial and regional level; preferential supervision by the family doctor, involvement of all experts; raising public awareness at the group, individual level; timely identification of risk factors, formation of risk groups, organization of dynamic monitoring, creation of differentiated prevention programs and study of public awareness of the main risks of overweight; advanced training of doctors, conducting training seminars on nutrition. Conclusions. Thus, to solve the problem of obesity in children such structures as local governments, educational institutions, healthcare institutions and public organizations should be obligatory involved. Special attention is paid to measures to optimize medical care at the primary level for such children. ; Мета: вивчити поширеність та основні фактори ризику формування надмірної маси тіла і ожиріння у дітей та підлітків 6–17 років, розробити відповідні заходи щодо профілактики. Матеріали і методи. Використано бібліографічні, статистичні та соціологічні методи. Результати. Встановлено недостатній рівень реєстрації ожиріння серед дітей. У ході дослідження виявлено, що справжній рівень поширеності ожиріння та надмірної маси тіла у дітей та підлітків у м.Харкові суттєво відрізняється від офіційної статистики в Харківській області ((151,0±5,2) ‰). 22 фактори ризику мали достовірний вплив на розвиток надмірної маси тіла у дітей та підлітків. Основними факторами ризику формування надмірної маси тіла були біологічні та соціально-гігієнічні. На основі результатів дослідження доведено, що ключові заходи щодо зменшення поширеності ожиріння та його наслідків повинні бути спрямовані на модифікацію факторів ризику, а саме зміну стереотипів та середовища проживання, що сприяють розвитку патології, на покращення якості медичної допомоги, в основному на первинному рівні. Таким чином, пріоритетні заходи щодо поліпшення якості медичного обслуговування дітей та підлітків з ожирінням повинні включати: обов'язковий моніторинг індексу маси тіла серед дітей віком від 3років та оцінку гармонійності фізичного розвитку; запровадження інформаційної системи обліку, моніторингу ожиріння та надмірної маси тіла та основних факторів ризику (електронна медична карта пацієнта); запровадження реєстрів пацієнтів на територіальному та регіональному рівнях; переважне спостереження сімейним лікарем, залучення всіх експертів; підвищення обізнаності громадськості на груповому та індивідуальному рівнях; своєчасне виявлення факторів ризику, формування груп ризику, організація динамічного моніторингу, створення диференційованих програм з профілактики та вивчення обізнаності населення про основні ризики надмірної маси тіла; підвищення кваліфікації лікарів та проведення навчальних семінарів із питань нутриціології. Висновки. Для вирішення проблеми ожиріння у дітей обов'язково повинні бути залучені такі структури, як органи місцевого самоврядування, освітні установи, заклади охорони здоров'я та громадські організації. Особливу увагу приділяють заходам щодо оптимізації медичної допомоги на первинному рівні для таких дітей.
