Suchergebnisse

Aim of the article is to spotlight the problem of Korean ethno-national artistic Traditions preservation and development in the context of Korean ethnic group residence outside the ethnic homeland, in Ukraine. The methodology of the article consists of a set of basic research principles such as: the art analysis has been used for the "Toradi" Kyiv dance group creative activity characterization; the historical analysis has been used for the Korean art traditions comprehension; the descriptive analysis has been used for the sequence of events representation; logical and analytical analyses have been used for the Kyiv Korean music collective art and creative activities meaningful aspects detections an example of the cultural traditions and art preservation by the Korean ethnic community in Ukraine.Scientific novelty of the article. The Korean artistic traditions influence in Ukraine among the Korean ethnic community has been first traced.Conclusions. Features of traditional Korean national dance — an important achievement of world choreography — as a reflection of the Korean nation musical and choreographic art peculiarities, its historical development, traditional ideas about beauty, ethnic mentality, etc. have been analyzed. The "Toradi" Korean choreographic group creative work, its connection with the art of Korea, realized through the "Toradi" group visits to Seoul and the invitations of South Korean choreographers to Kyiv, which have significantly enriched and complemented the creative palette of the dance group and enlarged national colorings creative work of the dance group, have been examined. The deep connection between the ethno-national artistic traditions of Korea and the art of Korean ethnic group in Ukraine has been proven; the peculiarities of this phenomenon as the model of ethno-national artistic traditions preservation in the era of Ukrainian society democratization have been revealed. ; Охарактеризована деятельность хореографического ансамбля «Торади», раскрыта его роль в развитии национальных культурных традиций корейского этноса в Украине. Рассмотрена проблема сохранения этнонациональных традиций в условиях проживания корейского этноса за пределами его этнической родины. В апреле 2007 года в Киеве создан Корейский культурный центр, цель которого — налаживание связей между представителями корейской нации в Украине и популяризация национальной культуры корейцев. Его деятельность направлена на создание нового имиджа страны — представительницы Востока, на распространение информации о культуре, мало известной европейцам. Важные вопросы жизнедеятельности корейской диаспоры в Украине и в мире освещает всеукраинское периодическое издание — журнал «Мугунхва». Корейский культурный центр сотрудничает с региональными представительствами корейских национальных обществ в Украине, налаживает контакты с зарубежными организациями, также популяризирующими корейскую культуру в странах своего пребывания. Методологию исследования составляют: искусствоведческий анализ — для характеристики деятельности киевского ансамбля танца «Торади», исторический — для освещения корейских культурных традиций, описательный — для воспроизведения развития событий, логико-аналитический — для раскрытия содержания деятельности киевского хореографического коллектива по сохранению в Украине корейской культуры. Научная новизна работы состоит в том, что впервые освещены проявления и популяризация в Украине культурных традиций Кореи. Корейский национальный танец рассмотрен как органическая составляющая мировой хореографии. Раскрыты особенности музыкального и хореографического искусства корейского народа. Творческие контакты и сотрудничество ансамбля «Торади» с известными южнокорейскими хореографами обогащают художественный потенциал коллектива новыми образами и многогранной танцевальной лексикой. Деятельность хореографического ансамбля «Торади» является образцом того, как в условиях активизации глобализационных процессов в мире можно сохранять и обогащать этнонациональные культурные традиции. ; Охарактеризовано діяльність хореографічного ансамблю «Тораді», розкрито його роль у розвитку мистецьких традицій корейського етносу в Україні. Розглянуто проблему збереження етнонаціональних традицій в умовах проживання корейського етносу за межами його етнічної батьківщини. У квітні 2007 року в Києві утворено Корейський культурний центр, мета якого — налагоджувати зв'язки між представниками корейської нації в Україні та популяризувати національну культури корейців. Його діяльність спрямована на створення нового іміджу країни — представниці Сходу, на поширення інформації про маловідому для європейців культуру. Важливі питання життєдіяльності корейської діаспори в Україні й у світі висвітлюються у всеукраїнському періодичному виданні — журналі «Мугунхва». Корейський культурний центр співпрацює з регіональними представництвами корейських національних товариств в Україні, налагоджує контакти із закордонними організаціями, які також поширюють корейську культуру у країнах свого перебування. Методологію дослідження становлять: мистецтвознавчий аналіз — для характеристики діяльності київського ансамблю танцю «Тораді», історичний — для висвітлення корейських мистецьких традицій, описовий — для відтворення розвитку подій, логіко-аналітичний — для розкриття змісту діяльності київського хореографічного колективу зі збереження в Україні корейської культури. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше висвітлено вияв і популяризацію в Україні мистецьких традицій Кореї. Корейський національний танець розглянуто як органічну складову світової хореографії. Розкрито особливості музичного й хореографічного мистецтва корейського народу. Творчі контакти і співпраця ансамблю «Тораді» з відомими південнокорейськими хореографами збагачують мистецький потенціал колективу новими образами й багатогранною танцювальною лексикою. Діяльність хореографічного колективу «Тораді» є зразком того, як в умовах активізації глобалізаційних процесів у світі можна зберігати й збагачувати етнонаціональні культурно-мистецькі традиції.

Aim of the article is to spotlight the problem of Korean ethno-national artistic Traditions preservation and development in the context of Korean ethnic group residence outside the ethnic homeland, in Ukraine. The methodology of the article consists of a set of basic research principles such as: the art analysis has been used for the "Toradi" Kyiv dance group creative activity characterization; the historical analysis has been used for the Korean art traditions comprehension; the descriptive analysis has been used for the sequence of events representation; logical and analytical analyses have been used for the Kyiv Korean music collective art and creative activities meaningful aspects detections an example of the cultural traditions and art preservation by the Korean ethnic community in Ukraine.Scientific novelty of the article. The Korean artistic traditions influence in Ukraine among the Korean ethnic community has been first traced.Conclusions. Features of traditional Korean national dance — an important achievement of world choreography — as a reflection of the Korean nation musical and choreographic art peculiarities, its historical development, traditional ideas about beauty, ethnic mentality, etc. have been analyzed. The "Toradi" Korean choreographic group creative work, its connection with the art of Korea, realized through the "Toradi" group visits to Seoul and the invitations of South Korean choreographers to Kyiv, which have significantly enriched and complemented the creative palette of the dance group and enlarged national colorings creative work of the dance group, have been examined. The deep connection between the ethno-national artistic traditions of Korea and the art of Korean ethnic group in Ukraine has been proven; the peculiarities of this phenomenon as the model of ethno-national artistic traditions preservation in the era of Ukrainian society democratization have been revealed. ; Охарактеризована деятельность хореографического ансамбля «Торади», раскрыта его роль в развитии национальных культурных традиций корейского этноса в Украине. Рассмотрена проблема сохранения этнонациональных традиций в условиях проживания корейского этноса за пределами его этнической родины. В апреле 2007 года в Киеве создан Корейский культурный центр, цель которого — налаживание связей между представителями корейской нации в Украине и популяризация национальной культуры корейцев. Его деятельность направлена на создание нового имиджа страны — представительницы Востока, на распространение информации о культуре, мало известной европейцам. Важные вопросы жизнедеятельности корейской диаспоры в Украине и в мире освещает всеукраинское периодическое издание — журнал «Мугунхва». Корейский культурный центр сотрудничает с региональными представительствами корейских национальных обществ в Украине, налаживает контакты с зарубежными организациями, также популяризирующими корейскую культуру в странах своего пребывания. Методологию исследования составляют: искусствоведческий анализ — для характеристики деятельности киевского ансамбля танца «Торади», исторический — для освещения корейских культурных традиций, описательный — для воспроизведения развития событий, логико-аналитический — для раскрытия содержания деятельности киевского хореографического коллектива по сохранению в Украине корейской культуры. Научная новизна работы состоит в том, что впервые освещены проявления и популяризация в Украине культурных традиций Кореи. Корейский национальный танец рассмотрен как органическая составляющая мировой хореографии. Раскрыты особенности музыкального и хореографического искусства корейского народа. Творческие контакты и сотрудничество ансамбля «Торади» с известными южнокорейскими хореографами обогащают художественный потенциал коллектива новыми образами и многогранной танцевальной лексикой. Деятельность хореографического ансамбля «Торади» является образцом того, как в условиях активизации глобализационных процессов в мире можно сохранять и обогащать этнонациональные культурные традиции. ; Охарактеризовано діяльність хореографічного ансамблю «Тораді», розкрито його роль у розвитку мистецьких традицій корейського етносу в Україні. Розглянуто проблему збереження етнонаціональних традицій в умовах проживання корейського етносу за межами його етнічної батьківщини. У квітні 2007 року в Києві утворено Корейський культурний центр, мета якого — налагоджувати зв'язки між представниками корейської нації в Україні та популяризувати національну культури корейців. Його діяльність спрямована на створення нового іміджу країни — представниці Сходу, на поширення інформації про маловідому для європейців культуру. Важливі питання життєдіяльності корейської діаспори в Україні й у світі висвітлюються у всеукраїнському періодичному виданні — журналі «Мугунхва». Корейський культурний центр співпрацює з регіональними представництвами корейських національних товариств в Україні, налагоджує контакти із закордонними організаціями, які також поширюють корейську культуру у країнах свого перебування. Методологію дослідження становлять: мистецтвознавчий аналіз — для характеристики діяльності київського ансамблю танцю «Тораді», історичний — для висвітлення корейських мистецьких традицій, описовий — для відтворення розвитку подій, логіко-аналітичний — для розкриття змісту діяльності київського хореографічного колективу зі збереження в Україні корейської культури. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше висвітлено вияв і популяризацію в Україні мистецьких традицій Кореї. Корейський національний танець розглянуто як органічну складову світової хореографії. Розкрито особливості музичного й хореографічного мистецтва корейського народу. Творчі контакти і співпраця ансамблю «Тораді» з відомими південнокорейськими хореографами збагачують мистецький потенціал колективу новими образами й багатогранною танцювальною лексикою. Діяльність хореографічного колективу «Тораді» є зразком того, як в умовах активізації глобалізаційних процесів у світі можна зберігати й збагачувати етнонаціональні культурно-мистецькі традиції.

Feature article explores the contradictions and the social and political transformation of society, the historical, political, ethnic and cultural trends of the nation and the state in Ukraine. Analyzes the complexity of transition processes, which, on the one hand to explain the strengthening of the regulatory role of the state, but on the other – the development of civil society, provides for privatization of social institutions, the reduction of state influence on them. We study the phenomenon of ideology in the context of the phenomenon of totalitarianism and the destructiveness of stabilization mechanisms in the processes of nation-building. The person is under the powerful influence various spheres of the psyche. While man exists as a gregarious being, consciousness it is absolutely not necessary, because its life is governed by the collective, that is at the level posado system of rituals and ancestral traditions. The man who is at the level of the mythological, archetypal images, does not separate himself from the family and community do not perceive themselves as distinctive, peculiar individual and unique being, capable of creativity and freedom and, especially, not able to understand itself as politically responsible, empowered individuals (i.e., citizen). Therefore, the richer, more developed is the inner world of man, the farther it is removed for limited local framework of collective mythological unconscious, moving to the level of personal consciousness, identification with himself. Ethnic groups, which established the national state, made up in this situation, the combination of the tribal community and the political and legal unity. Nation in this case acts as the people of the state as the bearer of supra-national state sovereignty. The nation as a political and civil community acquires its identity not in ethnic-cultural similarities, but in practice citizens, regardless of their social class. Thus the carrier of state sovereignty becomes every person, not only a certain social stratum. Man as a citizen aware of their own intrinsic worth and value of their state due to the possibility of personal fulfillment, which provides thus the United society. The nation as a higher stage of existence of the ethnic group, it changes the shape of people's thinking with mythological political.Key words: ethnicity, nation, mentality, mentality, civil society, state, democracy, patriotism. ; Стаття досліджує особливість та суперечливість соціально-політичної трансформації суспільства, історичні, політичні, етнічні та культурні тенденції розвитку націотворення і державності в Україні. Аналізуються складнощі перехідних процесів, які, з одного боку, зумовлюють зміцнення регулюючої ролі держави, а з іншого – розбудова громадянського суспільства передбачає роздержавлення соціальних інститутів, зменшення державного впливу на них. Досліджуються механізми стабілізації і деструктивності у процесах національного державотворення.Ключові слова: етнос, нація, психіка, ментальність, громадянське суспільство, держава, демократія, патріотизм. Статья исследует особенность и противоречивость социально-политической трансформации общества, исторические, политические, этнические и культурные тенденции развития нации и государственности в Украине. Анализируются сложности переходных процессов, которые, с одной стороны, предопределяют укрепление регулирующей роли государства, а с другой – развитие гражданского общества, предусматривает разгосударствление социальных институтов, уменьшение государственного влияния на них. Исследуются механизмы стабилизации и деструктивности в процессах построения национального государства.Ключевые слова: этнос, нация, психика, ментальность, гражданское общество, государство, демократия, патриотизм. Feature article explores the contradictions and the social and political transformation of society, the historical, political, ethnic and cultural trends of the nation and the state in Ukraine. Analyzes the complexity of transition processes, which, on the one hand to explain the strengthening of the regulatory role of the state, but on the other – the development of civil society, provides for privatization of social institutions, the reduction of state influence on them. We study the phenomenon of ideology in the context of the phenomenon of totalitarianism and the destructiveness of stabilization mechanisms in the processes of nation-building. The person is under the powerful influence various spheres of the psyche. While man exists as a gregarious being, consciousness it is absolutely not necessary, because its life is governed by the collective, that is at the level posado system of rituals and ancestral traditions. The man who is at the level of the mythological, archetypal images, does not separate himself from the family and community do not perceive themselves as distinctive, peculiar individual and unique being, capable of creativity and freedom and, especially, not able to understand itself as politically responsible, empowered individuals (i.e., citizen). Therefore, the richer, more developed is the inner world of man, the farther it is removed for limited local framework of collective mythological unconscious, moving to the level of personal consciousness, identification with himself. Ethnic groups, which established the national state, made up in this situation, the combination of the tribal community and the political and legal unity. Nation in this case acts as the people of the state as the bearer of supra-national state sovereignty. The nation as a political and civil community acquires its identity not in ethnic-cultural similarities, but in practice citizens, regardless of their social class. Thus the carrier of state sovereignty becomes every person, not only a certain social stratum. Man as a citizen aware of their own intrinsic worth and value of their state due to the possibility of personal fulfillment, which provides thus the United society. The nation as a higher stage of existence of the ethnic group, it changes the shape of people's thinking with mythological political.Key words: ethnicity, nation, mentality, mentality, civil society, state, democracy, patriotism.

Ажажа М.А. Інноваційний потенціал як фактор інтелектуалізації економіки в умовах глобалізації. В статті дається аналіз сучасного стану інтелектуалізації економіки в умовах глобалізації; визначається понятійно-категоріальний апарат інтелектуалізації економіки, що пов'язаний з визначенням понять «інноваційний потенціал», «людський потенціал», «інтелектуальний потенціал», «інтелектуальний капітал»; розкривається характеристика та особливості інтелектуальної економіки, «економіки, що базується на знаннях». Визначальним в сучасну епоху є посилення процесів інтелектуалізації економіки в умовах глобалізації, тобто збільшення взаємодії економічних, політичних, соціальних, культурних, правових та інших чинників, що впливають на розгортання сучасного світу. Зміст інтелектуалізації економіки в умовах глобалізації зводиться до неминучості всеосяжної планетарної інтеграції, переходу від безлічі народів, держав, культур і націй до єдиної світової цивілізації. По суті, під інтелектуалізацією економіки в умовах глобалізації розуміється взаємозв'язок концепцій інтернаціоналізації економіки, формування єдиної ідеї світових взаємовідносин, активізації функції транснаціональних наддержавних утворень, зміни ролей національної держави, у тому числі таких, як релігійні рухи, етнічні діаспори, мафіозні групи. Підвищена актуальність роботи продиктована і особливостями сьогоднішнього самовизначення українського суспільства, вимушеного одночасно розв'язувати наболілі проблеми минулого і продукувати плідні стратегії розвитку у сучасному глобальному світі. Це також потребує удосконалення теоретичної рефлексії, як за рахунок власної традиції, так і завдяки імплементації досвіду світової теоретичної думки і економічно-політичних практик. Тобто, цілком очевидно, що розробці нової версії людського буття в якості інтелектуалізації економіки, де буттєвість постає як його фундаментальна ознака, тут належить одне із чільних місць.Ажажа М.А. Инновационный потенциал как фактор интеллектуализации экономики в условиях глобализации. В статье дается анализ современного состояния интеллектуализации экономики в условиях глобализации; определяется понятийно-категориальный аппарат интеллектуализации экономики, связанный с определением понятия «инновационный потенциал», «человеческий потенциал», «интеллектуальный потенциал», «интеллектуальный капитал»; раскрывается характеристика и особенности интеллектуальной экономики, «экономики, базирующейся на знаниях». Определяющим в современную эпоху является усиление процессов интеллектуализации экономики в условиях глобализации, то есть увеличение взаимодействия экономических, политических, социальных, культурных, правовых и других факторов, влияющих на развитие современного мира. Содержание интеллектуализации экономики в условиях глобализации сводится к неизбежности всеобъемлющей планетарной интеграции, перехода от множества народов, государств, культур и наций к единой мировой цивилизации. По сути, под интеллектуализацией экономики в условиях глобализации понимается взаимосвязь концепций интернационализации экономики, формирования единой идеи мировых взаимоотношений, активизации функции транснациональных надгосударственных образований, изменения ролей национального государства, в том числе таких, как религиозные движения, этнические диаспоры, мафиозные группы. Повышенная актуальность работы продиктована и особенностями сегодняшнего самоопределение украинского общества, вынужденного одновременно решать наболевшие проблемы прошлого и продуцировать плодотворные стратегии развития в современном глобальном мире. Это также требует совершенствования теоретической рефлексии, как за счет собственной традиции, так и благодаря имплементации опыта мировой теоретической мысли и экономически-политических практик. То есть, вполне очевидно, что разработке новой версии человеческого бытия в качестве интеллектуализации экономики, где бытие предстает как его фундаментальный признак, здесь принадлежит одно из ведущих мест.Azhazha M. Innovation potential as factor of intellectualization of the economy in the conditions of globalization. The article provides the analysis of the modern state of intellectualization of the economy in the conditions of globalization, is determined by the concept-categorical apparatus of intellectualization of the economy, associated with the definition of «innovation potential», «human potential», «intellectual potential», «intellectual capital»; reveals the characteristics and features of the intellectual economy, «economy based on knowledge». The determining factor in the modern era is the strengthening of the processes of intellectualization of the economy in the conditions of globalization, that is, of the interaction of economic, political, social, cultural, legal and other factors that affect the development of the modern world. The content of the intellectualization of the economy in conditions of globalization is reduced to the inevitability of a comprehensive global integration, transition from a multitude of Nations, States, cultures and Nations to a single global civilization. In fact, under intellectualization economy in conditions of globalization is understood as the relationship of the concepts of internationalization of the economy, the formation of a unified idea of world relations, activation of the function of transnational supranational formations, the changing roles of the national state, including such as religious movements, ethnic Diaspora, mafia group. The increased urgency of work is dictated by and features of today's self-determination of the Ukrainian society, forced to simultaneously solve the painful problems of the past and to produce fruitful development strategy in the contemporary global world. It also requires the improvement of theoretical reflection, as due to its own traditions, and also thanks to the implementation of the experience of the world of theoretical thought and the economic-political practices. That is, it is quite obvious that the development of a new version of the human being as an intellectualization of the economy, where being presented as its fundamental sign, this is one of the leading places.