Suchergebnisse

У статті аналізується проблема інституціоналізації публічних акторів і форм їх взаємодії в сучасному постмодерновому політичному просторі. Виявлено і охарактеризовано нові тенденції зміни їх суб'єктності у формуванні громадського капіталу в різних типах режимів: гібридизація, мережевість, індивідуалізація, транскордонність, конфліктність. Оцінено вплив інформаційних технологій, які стають одним з головних інструментів реалізації публічної політики в сучасних політичних умовах і яких у перспективі можна розглядати в якості основи трансформації політичних систем всіх типів. Визначено, що ключовим механізмом розвитку політичних практик акторів є конвертація різних видів ресурсів в публічний капітал, який є частиною політичного капіталу. З'ясовано, що публічні актори діють в конкретних інституційних режимних рамках, мають інкорпоровану здатність брати участь в колективних та індивідуальних діях, грунтуючись на своїх інтересах, перевагах і ідентичностях. В роботі доведено, що публічні актори, перебуваючи в певному режимному середовищі, формують особливі форми публічного капіталу, який відображає ступінь ефективності, відкритості та конфліктності політичної системи.

The article presents the analyzed changes that relate to the suffrage of Ukraine, which entered into force on January 1, 2020. The article examines the essence of the principle of equal suffrage in accordance with national constitutional and European standards, in particular the positions of the European Commission for Democracy through Law (Venice Commission), the Office for Democratic Institutions and Human Rights (ODIHR / OSCE). It is stated that the traditional approach involves equality of content and volume of voting rights for voters, as well as equality of opportunities for subjects of passive voting rights. Problems and violations of equality of suffrage during implementation of active and passive electoral rights are singled out. For example, they include restrictions on the voting rights of a certain category of voters based on their place of residence (stay); the introduction of an exclusively proportional electoral system"; "Jerri-mendering" (artificial change of the districts of the"electoral geometry" in favor of a separate candidate); the prohibition of "double balloting" in different types of elections that takes place simultaneously. It is noted that the introduction of a pure proportional system will lead to the full dependence of candidates to the people's deputies of Ukraine from political parties, which will supersede the voters' interests. Therefore, resolving the issue of violating the principle of equality of voters during voting in a foreign constituency is seen in the development and standardization of the mechanism for the pre-registration of such voters with the fixation of their place of permanent residence and the possibility of voting for candidates in their constituency. The content of the electoral and procedural equality of candidates is formulated, that is, the equality of opportunities for the registered candidates in the election process, which may concern equal opportunities for campaigning, registration, prevention of the use of administrative resources, fair counting of votes, etc. ; У статті проаналізовані зміни, які стосуються виборчого права України та набрали чинності 1 січня 2020 р. Аналіз суті правових інститутів і їх розуміння в різних правових системах є стартовою платформою для проведення заходів із вдосконалення вітчизняного законодавства, що постійно зазнає змін через нестабільність суспільних відносин. Важливу роль у суспільстві відіграє виборче законодавство, адже саме вибори як одна з форм безпосередньої демократії шляхом формування вищих органів державної влади реалізує право народу на управління державою. Виокремлюються проблеми та порушення рівності виборчого права під час реалізації активного та пасивного виборчого права. Наприклад, до них належать обмеження обсягу права голосу окремої категорії виборців на підставі їхнього місця проживання (перебування); запровадження суто пропорційної виборчої системи; «джеррімендеринг» (штучна зміна меж округів «виборчої геометрії» на користь окремого кандидата); заборона «подвійного балотування» на різних видах виборів, які відбуваються одночасно. Зауважується, що введення чистої пропорційної системи призведе до повної залежності кандидатів у народні депутати України від політичних партій, котрі витіснять втілення інтересів виборців. Тому вирішення питання порушення принципу рівності виборців під час голосування в закордонному виборчому окрузі вбачається у розробленні й унормуванні механізму попередньої реєстрації таких виборців із фіксацією місця їхнього постійного проживання та надання можливості проголосувати за кандидатів свого виборчого округу. Формулюється зміст виборчо-процесуальної рівності кандидатів, тобто рівності можливостей діяльності зареєстрованих кандидатів у виборчому процесі, що може стосуватися й рівних можливостей для агітації, реєстрації, недопущення застосування адміністративного ресурсу, чесного підрахунку голосів тощо.

В статті мова йде про причини розпаду Радянського Союзу та можливі векторитрансформаційного процесу в пострадянських країнах. Також ретельно аналізуютьсяперші кроки незалежності України: впровадження реформ, створення нових соціальнихінститутів та виникнення нової соціальної структури. Також оцінюється вплив помилокпри побудові демократії в Україні на сучасний стан соціальної системи.Ключові слова: трансформаційний процес, соціальна структура, соціальнийінститут, демократизація.В статье речь идет о причинах распада Советского Союза и о возможныхвекторах трансформационного процесса в постсоветских странах. Такжеанализируются первые шаги независимости Украины: введение реформ, создание новыхсоциальных институтов и возникновение новой социальной структуры. Такжеоценивается влияние ошибок при построении демократии в Украине на современноесостояние социальной системы.Ключевые слова: трансформационный процесс, социальная структура,социальный институт, демократизация.The article focuses on the causes of the collapse of the Soviet Union and of the possiblevectors of the transformation processin post-Soviet countries. Also examines the first steps ofindependence of Ukraine: introduction of reforms, the creation of new social institutions and theemergence of a new social structure. Also assessed the impact of error sin the construction ofdemocracy in Ukraine on the current state of the social system.Key words: transformation process, social structure, social institutions, democratization.

У статті проаналізовано взаємозв'язок під час формування трудових та професійних цінностей студентської молоді у процесі соціальної взаємодії із безпосереднім оточенням протягом періоду здобуття молодою людиною освіти. Автор розглядає гіпотези Р.Інгельхарта щодо радикальних змін цінностей, погляди С. Фланагана про існування не однієї, а двох ціннісних площин у суспільній свідомості, виокремлює низку проблем, котрі перешкоджають інтеграції молоді до соціальних структур та процесів. Звернено увагу на те, що процеси суспільної постмодернізації також поглиблюють диференціацію, що додатково посилює проблему трудової соціалізації та інтеграції. З огляду на це варто говорити про необхідність подолання дезінтегрувальних тенденцій і виходу з конфліктної ситуації в межах окремих соціальних груп (у першу чергу в міжпоколінському розрізі). Аналізуючи думки Т. Парсонса, констатовано, що повною мірою про інтеграційні процеси в такому разі говорити не можна, адже стан інтегрованості припускає наявність упорядкованих безконфліктних відносин усередині соціальної системи, основними найважливішими характеристиками якої визнається «стабільність» і «соціальний порядок» . Окреслені нами соціальні процеси навпаки поглиблюють конфліктність у соціальній системі (через скорочення попиту на працю в кризових економіках, до якої можна віднести економіку України). При цьому відсутність інтеграції взагалі унеможливлює конкуренцію молоді на ринку праці. Відтак вочевидь існують (або мають існувати) інші, відносно безконфліктні форми соціальної взаємодії, соціальної інтеграції до праці та трудової соціалізації. Відтак процеси суспільної постмодернізації також поглиблюють диференціацію, що додатково посилює проблему трудової соціалізації та інтеграції. Також значення набуває збереження цілісності й стабільності суспільства в цілому шляхом пошуку системоутворювальних інтегрувальних соціальних механізмів. Вочевидь дефіцитна праця (що стала дефіцитом унаслідок економічної кризи) таким ресурсом виступати не може. Тому основною детермінантою стабілізації має виступати керованість суспільних конфліктів (протиріч), яких уникнути неможливо. Констатовано,що зазвичай відповідальність за безуспішні інтеграційні процеси покладається на соціальний інститут освіти, що не створює достатніх умов для реалізації професійних можливостей молоді (дає неякісні знання, не забезпечує якісної практики тощо), перешкоджає її самореалізації, сприяючи тим самим її соціальному виключенню.

Швидкі кардинальні зміни на всіх рівнях соціальної реальності суттєво впливають на теоретичний дискурс сучасної соціології, який визначається актуалізацією проблематики процесуальності, динамічності та множинності векторів зміни суспільства. Соціологічна теорія визначається плюралістичністю теоретичних підходів до дослідження соціальних змін, однак вони являють собою скоріше ще незвіданий простір, ніж величний конструкт структурованих теорій і концепцій. Досить актуальною тематикою є проблема інституційних змін, оскільки даний аспект розглядається як мезорівень трансформаційних процесів. Складно назвати хоча б один соціальний інститут, в якому не відбулися б серйозні зміни в результаті пострадянських трансформацій українського суспільства. Закономірний порядок інституціональних змін у період становлення незалежності України багато в чому визначив подальші суперечності та труднощі розвитку українського суспільства, які вбачаються і на сьогоднішній день. Формальна легалізація демократичних і ринкових інститутів не підкріплювалася довгий час їх легітимацією в масовій і елітарній свідомості. Онтологічний аспект проблемної ситуації репрезентований у численних роботах, присвячених дослідженню трансформаційних змін пострадянського простору. Однак актуальною залишається проблема теоретичного осмислення концепту «інституційні зміни» для подальшої емпіричної фіксації складних трансформаційних змін соціальних інститутів.

The article is aimed at studying democratic changes in terms of characterization of criteria and factors of these transformations. The modern political process can have different trajectories and fluctuations. They determine the directions of political transformations. These can be a wide range of political regimes: from democracies to new forms of autocracy and dictatorships. And it is important here to determine what are the objective conditions that promote or hinder the formation of new democratic institutions. Therefore, this article draws attention to the identification of key factors influencing the trajectories and results of regime change. Directly, attention is paid to the analysis of factors and processes that are important to explain the nature and results of regime transformations. It is determined that the urgent task now is to use the opportunities that arise in transition processes in changing societies. This is necessary to simultaneously deepen the challenges facing democracy and development. There is a need to ensure that national development plans and economic reforms are comprehensive and collective, that state institutions become more accountable and that the structure of electoral and constitutional processes ensures the maximum participation of citizens, especially minorities, women and vulnerable groups. Accountability and transparency, based on the principle of checks and balances, are the main components that in the coming years will remain one of the most important tasks for countries where democracy is being formed and this is crucial for their development prospects. It is justified that the traditional approach to strengthening democracy should be reconsidered, as well as the generally accepted procedures for providing development assistance. The concept of democratic development should also be further developed. Particular attention should be paid to defining the purpose of such development: eliminating isolation in strengthening democracy and the practice of partnership for development, especially in terms of coherence of their implementation, determining the level of influence of rights and participation of citizens on the likelihood of sustainable progress. ; Стаття направлена на дослідження демократичних змін в аспекті характеристики критеріїв та факторів даних трансформацій. Сучасний політичний процес може мати різні траєкторії та коливання. Саме вони визначають напрямки політичних трансформацій. Це можуть бути широкий спектр політичних режимів: від демократій до нових форм автократії та диктатур. І важливим тут є визначення того, які є об'єктивні умови, які сприяють або перешкоджають формуванню нових демократичних інституцій. Тому, дана стаття звертає увагу на виявлення ключових факторів, що впливають на траєкторії та результати режимних змін. Безпосередньо, увагу направлено на аналіз факторів та процесів, які мають значення для пояснення характеру та результатів режимних трансформацій. Визначено, що актуальним завданням зараз є використання можливостей, які виникають в перехідних процесах в мінливих суспільствах. Це необхідно для одночасного поглиблення задач, що стоять перед демократією та розвитком. Необхідним є забезпечення того, щоб національні плани розвитку та економічні реформи набули всеохоплюючого та колективного характеру, щоб інститути держави ставали все більш підзвітними і щоб структура виборчих і конституційних процесів забезпечувала максимальну участь громадян, особливо меншин, жінок і вразливих груп населення. Підзвітність та прозорість, засновані на принципі стримувань та противаг є головними складовими, які в найближчі роки залишаються однією з найважливіших задач для країн, де формується демократія і це має вирішальне значення для перспектив їх розвитку. Обґрунтовано, що слід переосмислити традиційний підхід до зміцнення демократії, а також загальноприйняті порядки надання допомоги в цілях розвитку. Також слід більш глибоко опрацювати концепцію демократичного розвитку. Особливо звернути увагу на визначення мети такого розвитку: усування відособленості в справі зміцнення демократії і практиці здійснення партнерства заради розвитку, особливо в плані узгодженості їх реалізації, визначення рівня впливу прав та участі громадян на ймовірність стійкого прогресу розвитку суспільства та держави.

The article is aimed at studying democratic changes in terms of characterization of criteria and factors of these transformations. The modern political process can have different trajectories and fluctuations. They determine the directions of political transformations. These can be a wide range of political regimes: from democracies to new forms of autocracy and dictatorships. And it is important here to determine what are the objective conditions that promote or hinder the formation of new democratic institutions. Therefore, this article draws attention to the identification of key factors influencing the trajectories and results of regime change. Directly, attention is paid to the analysis of factors and processes that are important to explain the nature and results of regime transformations. It is determined that the urgent task now is to use the opportunities that arise in transition processes in changing societies. This is necessary to simultaneously deepen the challenges facing democracy and development. There is a need to ensure that national development plans and economic reforms are comprehensive and collective, that state institutions become more accountable and that the structure of electoral and constitutional processes ensures the maximum participation of citizens, especially minorities, women and vulnerable groups. Accountability and transparency, based on the principle of checks and balances, are the main components that in the coming years will remain one of the most important tasks for countries where democracy is being formed and this is crucial for their development prospects. It is justified that the traditional approach to strengthening democracy should be reconsidered, as well as the generally accepted procedures for providing development assistance. The concept of democratic development should also be further developed. Particular attention should be paid to defining the purpose of such development: eliminating isolation in strengthening democracy and the practice of partnership for development, especially in terms of coherence of their implementation, determining the level of influence of rights and participation of citizens on the likelihood of sustainable progress. ; Стаття направлена на дослідження демократичних змін в аспекті характеристики критеріїв та факторів даних трансформацій. Сучасний політичний процес може мати різні траєкторії та коливання. Саме вони визначають напрямки політичних трансформацій. Це можуть бути широкий спектр політичних режимів: від демократій до нових форм автократії та диктатур. І важливим тут є визначення того, які є об'єктивні умови, які сприяють або перешкоджають формуванню нових демократичних інституцій. Тому, дана стаття звертає увагу на виявлення ключових факторів, що впливають на траєкторії та результати режимних змін. Безпосередньо, увагу направлено на аналіз факторів та процесів, які мають значення для пояснення характеру та результатів режимних трансформацій. Визначено, що актуальним завданням зараз є використання можливостей, які виникають в перехідних процесах в мінливих суспільствах. Це необхідно для одночасного поглиблення задач, що стоять перед демократією та розвитком. Необхідним є забезпечення того, щоб національні плани розвитку та економічні реформи набули всеохоплюючого та колективного характеру, щоб інститути держави ставали все більш підзвітними і щоб структура виборчих і конституційних процесів забезпечувала максимальну участь громадян, особливо меншин, жінок і вразливих груп населення. Підзвітність та прозорість, засновані на принципі стримувань та противаг є головними складовими, які в найближчі роки залишаються однією з найважливіших задач для країн, де формується демократія і це має вирішальне значення для перспектив їх розвитку. Обґрунтовано, що слід переосмислити традиційний підхід до зміцнення демократії, а також загальноприйняті порядки надання допомоги в цілях розвитку. Також слід більш глибоко опрацювати концепцію демократичного розвитку. Особливо звернути увагу на визначення мети такого розвитку: усування відособленості в справі зміцнення демократії і практиці здійснення партнерства заради розвитку, особливо в плані узгодженості їх реалізації, визначення рівня впливу прав та участі громадян на ймовірність стійкого прогресу розвитку суспільства та держави.

Статтю присвячено пошуку шляхів формування довіри до влади як важливої передумови стабільності і сталого розвитку України.
Метою статті є виявлення можливостей для подолання структурної проблеми недовіри до влади в умовах нової комунікаційної ситуації, коли виробництво знання вже не може бути зосередженим в рамках певних груп, формування яких забезпечується владою шляхом присвоєння компетентностей. Нова ситуація виникла завдяки широкому доступу до комунікаційних можливостей проявлення людини, і попри всю проблемність такої демократизації виробництва знання владі необхідно знайти відповідь на це проявлення, аби мінімізувати ризик насильства. Для цього потрібно змінити форми представлення влади у публічному просторі.
Наукова новизна результатів дослідження полягає у розкритті можливостей політичної філософії Ханни Арендт для вирішення проблеми довіри і переходу до сталого розвитку. Влада розглядається як довіра, сформована у публічному просторі, а управління спрямовується на підтримку починання і дію. На основі такого змісту понять пропонуються зміни, що посилюють роль публічного управління у формуванні довіри і реалізації нового розуміння влади.
Висновки. Невирішеність проблеми довіри створює значні перешкоди для уникнення ризиків кризового розвитку, тому радикальна пропозиція нового політико-філософського мислення про публічний простір, владу і управління заслуговує на розгляд. Наростання проблем демократичної політики буде і далі привертати інтерес до проблем забезпечення реальної участі конкретної людини у прийнятті рішень. Таке посилення участі потребує оновлення розуміння самого поняття держави, яке стало ключовим у мові і практиці політики. Держава і управління потребують нового змісту, і його формування важливе для пошуку вирішення проблеми переходу України до сталого розвитку. Такий перехід можливий на шляхах нового починання, як це траплялося в минулому. Управління може відіграти помітну роль у такому починанні, для цього потрібно активізувати його роль як комунікатора і адресата, зокрема в ході тих процесів демократизації, що впливають на виробництво знання.

Зміну клімату визнано однією з найсерйозніших сучасних загроз довгостроковим цілям суспільного розвитку. В сільському господарстві такі зміни провокують недоотримання агровиробниками гарантованих доходів і ризики продовольчої безпеки й здатні в цілому негативно вплинути на стійкість агросистеми. Забезпечення стійкості сільськогосподарського виробництва пов'язане з його екологізацією, кліматичною нейтральністю й високою опірністю негативним наслідкам різких кліматичних змін. Дослідження ризиків стійкості сільськогосподарського виробництва повинно мати системний характер і прив'язку до конкретних умов певної території.Ризики стійкості вітчизняного агровиробництва пропонується групувати за економічною, кліматичною, екологічною, соціальною сферами їх прояву. Для ефективної протидії негативним наслідкам кліматичних змін у сільгоспвиробництві й зменшення впливу на клімат з боку аграрного сектору необхідними є своєчасне прогнозування й управління відповідними ризиками, для чого має бути сформована система індикаторів стійкості. Це дозволить визначати вразливості й прогалини в спроможності забезпечення стійкості, а також оцінювати ефективність заходів з нівелювання негативного впливу несприятливих чинників на стійкість агрогосподарювання.Для умов України запропоновано комплексну систему індикаторів стійкості сільського господарства, яка включає чотири блоки: економічну, екологічну і кліматичну, соціальну стійкість, а також кліматичну нейтральність. Ключовими орієнтирами досягнення стійкості визнано: забезпечення національної продовольчої безпеки і доходів аграріїв; зниження волатильності врожайності сільгоспкультур; зменшення викидів вуглецю в результаті агрогосподарювання; забезпечення кадрового потенціалу агровиробництва. Розрахунки відповідних показників засвідчили, що в довоєнний період (зокрема, у 2021 р. порівняно з 2015 р.) ситуація не була загрозливою лише в економічній сфері. Водночас мали місце суттєві загрози у сферах екологічної і кліматичної стійкості, а також кліматичної нейтральності.

Стаття присвячена дослідженню конституційних обмежень щодо внесення змін до Конституції України в умовах воєнного стану. Здійснено комплексний аналіз положень Основного Закону та конституційних законів щодо поняття умов воєнного стану, а також ретельно досліджено наявну практику Конституційного Суду України з цього питання. На основі проведеного аналізу з'ясовано зміст поняття «умови воєнного стану», підстави для констатації наявності таких умов, зроблено висновок щодо неможливості внесення змін до Конституції України в сучасних умовах воєнного стану, а також запропоновані можливі шляхи вирішення цієї проблеми.

Purpose - examining transitory effects of extraversion and openness to experience on employee turnover. Design/Method/Approach. Fully observed recursive mixed process model. Findings. Results show that (i) extraversion positively predicts turnover and that (ii) openness does not predict turnover. Moreover, comparing size effects between studies reveals that only extraversion has significantly more positive effect on employee turnover, which is in contradiction with previous meta-analysis. Theoretical implications. This research identifies a plausible boundary condition -national culture- in examining how a person's personality impact employee turnover in organizations. It highlights the shortcomings of previous meta-analysis that failed to incorporate differences in societal values and business contexts and identifies. Practical implications. In studying cultural contexts and value congruencies, this study contributes to the international human resources literature by identifying boundary conditions that explain how personality impacts employee turnover. Originality/Value. This study is the first to analyze the effects of personality on turnover using a within-individual unfolding and holistic model. Research limitations/Future research. The current study incorporates only a sample from a single country. Future research that analyzes the moderating effects of societal and business values in cross-national samples could corroborate and extend on the findings from this study. Paper type - empirical.

У статті на основі порівняльного аналізу показано зміни у структурі селянських господарств Волинського воєводства в ході проведення аграрної реформи польським урядом, подано характеристику кожної категорії господарств у залежності від їх площі, визначено їх роль і місце у системі сільськогосподарського виробництва. The changes in the agricultural in Volyn Province (1921-1939).On the basis of the comperative analysis the article shows the changes in the structure of peasants homesteads in Volyn Province in the course of agricultural reform introduced by the Polish government. The arithor characterizes different types of homesteads according to their areas, and determines their role and place in the system of agricultural production.

Research grounds of origin, change and stopping of collective labour legal relationships, that assisted the decision of important practical task, that consists in providing of balance of interests of workers and employers as basic labour legal subjects, are done in the article, the legal analysis of current labour legislation that regulates different types of collective labour legal relationships is conducted, specified on their feature. ; В статье проведено исследование оснований возникновения, изменения и прекращения коллективных трудовых правоотношений, которое способствовало решению важного практического задания, заключавшегося в обеспечении баланса интересов работников и работодателей как основных субъектов трудового права, проводится правовой анализ действующего трудового законодательства, которое регулирует различные виды коллективных трудовых правоотношений, указываются их особенности. ; В статті здійснено дослідження підстав виникнення, зміни та припинення колективних трудових правовідносин, що сприяло вирішенню важливого практичного завдання, яке полягає у забезпеченні балансу інтересів працівників і роботодавців як основних суб'єктів трудового права, проводиться правовий аналіз діючого трудового законодавства, що регулює різні види колективних трудових правовідносин, вказується на їх особливості.