В статье рассматривается такое актуальное явление в современной мировой экономике как импортируемая и экспортируемая инфляция. Указан основной экспортер инфляции в настоящее время, и выявлены основные проблемы стран импортеров инфляции. Показано влияние кризиса на развитие инфляционных процессов в мировой экономике. ; The article deals with such current phenomenon in the modern world economy as imported and exported inflation. The main exporter of inflation is identified and the main problems of countries-importers of inflation are listed. The author shows the impact of the crisis on the development of inflationary processes in the global economy.
Статья посвящена неконвенциональным протестным тактикам, направленным на реализацию горожанами их «права на город». Для нормативной системы характерны конвенциональные формы проявления политического, в том числе модусы протестных действий. Традиционный протест предусматривает выдвижение списка требований, обращенных к некоторому адресату чаще органу государственной власти. Практики последних лет демонстрируют, что подобные формы выражения несогласия оказываются неэффективными, поскольку недовольство людей вызывают структурные проблемы, решение которых невозможно в рамках существующих политико-экономических систем. В статье представлено кейс-стади протеста 2012 г. в киевском Гостином дворе. Полугодичное функционирование так называемой «Гостеприимной Республики» показало, что протест против коммерциализации публичного пространства в городе может действовать как комплексное движение сопротивления, если он отказывается от традиционной формы выражения несогласия. Контент-анализ освещения «Гостеприимного» протеста в украинских медиа позволяет определить, как происходит нейтрализация нарушающего нормативность события через воспроизводство привычной таксономии, и каким образом протестное действие постепенно отказывается от собственных оснований и легитимирует существующий порядок. ; The article is dedicated to non-conventional protest tactics used by citizens to gain their "right to the city", that is to say normalisation of their status. The normative system reproduces conventional styles of political forms, which also shapes the modes of protest activity. Traditional protests usually put forward a list of requirements addressed to a specific agent, this is usually one of the authoritative bodies in the area. Recent practices confirm that such forms of demonstrations turn out to be ineffective due to the fact that people's discontent stems from structural problems, whose solution is impossible within the existing political and economic systems. This paper presents a case study of protest in Kyiv's Gostynnyi Dvir in 2012, which was a struggle primarily for public space and spatial justice. The half-year long operation of the so-called "Hospitable Republic" showed that a protest against public space commercialization could act as a complex movement of resistance, especially when it refuses to adopt a narrow identity and take on traditional forms of public protest. Qualitative content analysis of the representation of the "Hospitable Republic" in Ukrainian newspapers and TV-news shows how an event, which violates normativity, is neutralized through describing it with the usual taxonomies. Three types of newspapers and TV-channels taken for this analysis represent different parts of the Ukrainian political sphere in the media and three different attitudes in regard to the protest: there is the pro-government media that ignores the "Hospitable Republic", neutral media that seeks to represent both parts of the conflict, and the oppositional media that prioritizes protest voices. Despite providing different pieces of information on the issue in question, all the media outlets acted within the confines of conventional ways of representation, and, by doing so, contributed to the end of the "Hospitable Republic". It is through these representations that the movement turned in a mere conflict of interests, presented as an issue to be solved by legal means and governmental decisions. Subsequently, having abandoned this transgression of standards, the protest movement legitimized the existing system and contributed to its reproduction.
В работе рассмотрена идея анализа имущественного неравенства, как источника социального расслоения общества в рыночной экономике. На основе трансформации кривой Лоренца, проведён анализ возможного регулирования доходов малоимущих домашних хозяйств и компенсации инфляции, за счёт управления трансфертами и законодательного введения минимальной почасовой оплаты труда. ; The idea of the analysis of wealth inequality as a source of social stratification in the market economy considers in this article. Analysis of the possible regulation of incomes of poor households and compensation for inflation by controlling transfers and legislative introduction of the minimum hourly wage conducted on the basis of the transformation of the Lorenz curve.
В данной работе проанализирована специфика развития инфляционных процессов в России в ходе рецессии 2014-2016 гг. Отмечено, что внешний шок вызвал вспышку инфляции. Показано, что только после исчерпания девальвационного шока и замедления роста индекса потребительских цен в 2016 г. рост номинальной заработной платы работающих обогнал инфляцию и вызвал наконец важный эффект стабилизации доходов работающих. Но в реальной ситуации доходы пенсионеров (а также другие социальные платежи и «скрытая» заработная плата) росли значительно медленнее, так что общий уровень реальных доходов в 2016 г. снизился даже сильнее, чем в предшествующие годы. ; The authors assume that key shocks for downturns in Russia are external shocks with falling oil export incomes. Primary shock occurred as falling incomes of oil companies that reduced their orders in other sectors of the economy; meanwhile the decrease in government revenues transferred shocks deep into the economic processes within the public sector. The crisis expanded through the economy as a whole and reduced economic activity within several quarters of the year. In a few months this process was complicated further by additional factors of the sharp ruble devaluation and inflation. This paper studies the development of inflationary processes in Russia during recession of 2014-2016. The authors note that the external shock caused an outbreak of inflation. The increase in nominal wages overtook the inflation and caused an important income stabilization effect only after the exhaustion of the devaluation shock and CPI slowdown in 2016. But in practice, pension benefits (other social payments and 'hidden' wages) had much slower growth rates, so real incomes in 2016 fell even harder than in previous years. The article's structure is as follows: current inflation; inflation by commodity; producer prices; CPI international comparison; dynamics and structure of household incomes; inequality dynamics of recession recovering.
The paper refers to the features of exchange rates dynamics at the global and emerging (Russian) currency markets (specifically, US dollar Euro, US dollar ruble rates) and their medium term fluctuations. The authors consider the ratios between nominal and real (relative inflation adjusted) exchange rates in the context of relative purchasing power parity concept. Degrees of US dollar over and undervaluation against the German mark, Euro, Russian ruble in different time periods are measured. Causes of nominal dollar rate deviations from the equilibrium level (so called currency anomalies) were interpreted as connected, among all, with the Government interference in the market mechanism. ; The paper refers to the features of exchange rates dynamics at the global and emerging (Russian) currency markets (specifically, US dollar Euro, US dollar ruble rates) and their medium term fluctuations. The authors consider the ratios between nominal and real (relative inflation adjusted) exchange rates in the context of relative purchasing power parity concept. Degrees of US dollar over and undervaluation against the German mark, Euro, Russian ruble in different time periods are measured. Causes of nominal dollar rate deviations from the equilibrium level (so called currency anomalies) were interpreted as connected, among all, with the Government interference in the market mechanism.
The article focuses on regional inflation in Russia, showing that there are independent regional factors shaping inflation and that there are considerable discrepancies between the levels of regional and national inflation. There is a need for more effective anti-inflationary policy to ensure stable social and economic development of the country and its regions. The problem, however, is that the instruments of anti-inflationary policy targeted at one type of inflation may act as triggers for another type of inflation. Therefore, for a successful anti-inflationary policy we must first identify the factors that contribute to the development of inflation. Otherwise, the anti-inflation measures may cause a rise in prices rather than help the government maintain them at a lower level. We carried out correlation analysis of the interrelation between the consumer price index and inflation rates over the past few years and found that the cost-related factors play a key role in the inflationary processes in Russia and its regions. Therefore, a conclusion was made that monetary methods alone are ineffective to control inflation and recommendations were given for improving regional anti-inflationary policies. ; Статья фокусируется на региональной инфляции в России и демонстрирует, что существуют независимые региональные факторы, формирующие инфляцию, и что существуют значительные расхождения между уровнями региональной и общенациональной инфляции. Существует необходимость в более эффективной антиинфляционной политике для обеспечения стабильного социально-экономического развития страны и ее регионов. Политика усложняется тем, что инструменты антиинфляционной политики, ориентированные на один тип инфляции, могут вызывать другой тип инфляции. Поэтому для успешной антиинфляционной политики вначале необходимо определить факторы, которые способствуют развитию инфляции. Иначе антиинфляционные меры могут привести к росту цен, а не к их удержанию на низком уровне. В статье был проведен корреляционный анализ взаимосвязи между индексом потребительских цен и темпами инфляции за последние несколько лет и было обнаружено, что факторы, связанные с затратами, играют ключевую роль в инфляционных процессах в России и ее регионах. Поэтому был сделан вывод о том, что одни лишь денежные методы неэффективны для борьбы с инфляцией, и были даны рекомендации по совершенствованию региональной антиинфляционной политики.
В статье анализируются материалы на финансовую и торговую тематику, опубликованные в ведущих газетах, выходивших на территории Белого юга России в 1919 г. Главное внимание уделяется тем сведениям и тем оценкам, которые журналисты и экономисты приводили в своих статьях, посвященных денежному и товарному обращению и мерам правительства генерала А.И. Деникина по его регулированию. Делается вывод, что статьи о денежном и товарном обращении, о правительственных мерах по его регулированию как правило подрывали доверие населения к бумажным деньгам. В условиях Гражданской войны и экономической разрухи это закономерно вело к обострению кризиса денежного обращения, падению курса рубля, инфляции, инфляционной панике и спекуляции на территории Белого юга России. ; The article analyses materials on financial and trade issues published in major newspapers on the territory of Russia's "White South" in 1919. The main attention is drawn to the information and assessments used in the articles related to money and goods circulation and measures of A.I. Denikin's government for its regulation. It is concluded that the articles about money and goods circulation and the government's regulation efforts destroyed the population's confidence in paper money. In the conditions of the Civil War and economic collapse this inevitably led to the sharpening of the currency circulation crisis, the collapse of the ruble, the Inflation, Inflation Panic, and Speculation on the territory of Russia's "White South".
В статье анализируются материалы финансовой тематики, опубликованные в ведущих газетах, выходивших на территории, которую занимали войска генерала А.И. Деникина в 1919 г. Главное внимание уделяется тем сведениям и оценкам, которые журналисты и экономисты приводили в своих статьях, посвященных росту цен на товары и услуги. Газетные материалы о росте дороговизны рассматриваются как фактор роста инфляционных ожиданий и инфляционной паники в деникинском тылу. ; The article analyses materials on economic topics published in major newspapers circulating on the territory occupied by General A.I. Denikin's troops. The main attention is drawn to the information and assessments used in the articles which concerned increased prices for goods andservices. The press coverage of price growth issues is seen as a factor of increased inflation expectations and inflation panic in Denikin's rear.
The longstanding nature of significant income differentiation of the population and the instability of consumer prices affect the uneven distribution of resources and life opportunities among different groups of the population, exposing some of them to an increased risk of economic vulnerability. These problems are even more made worse during periods of instability in socio-economic life caused by political, anthropogenic or natural (for example, pandemic 2020) reasons. In this regard, the tasks of analyzing the emerging dynamics of inequality and inflation and identifying, on this basis, risks to the well-being of the population, acquire scientific and practical significance.Purpose: The goal of our work is to study the trends of income inequality and inflation, developing against the background of the pandemic, and to identify possible risks to the material wellbeing of Russians.Method or methodology: The paper uses general scientific methods (analysis and synthesis), dynamic analysis of official statistical data and materials of national sociological surveys.Results: We analyzed the dynamics of main indicators of income inequality and inflation, the structure of consumer spending, the volume of deposit and credit transactions of the population, trends in the population's perception of the financial situation and inflation, the practice of adaptation of the population in conditions of quarantine restrictions. We revealed the current trends in the socio-economic situation and possible risks for the population.Practical implications: The results of the study can be used by federal public authorities to develop social policy directions for lifting people out of poverty and reduce inequality, to develop monetary policy directions to reduce inflation, as well as by researchers interested in this topic. ; Затяжной характер существенной доходной дифференциация населения и нестабильность потребительских цен влияют на неравномерное распределение ресурсов и жизненных возможностей среди различных групп населения, подвергая некоторые из них повышенному риску экономической уязвимости. Данные проблемы еще более усугубляются в периоды нестабильности социально-экономической жизни, вызванной политическими, техногенными или природными (например, пандемия 2020 г.) причинами. В связи с этим научную и практическую значимость приобретают задачи анализа складывающейся динамики неравенства и инфляции и выявления на этой основе рисков для благополучия населения.Цель работы: изучение тенденций монетарного неравенства и инфляции, складывающихся на фоне протекания пандемии, и выявление возможных рисков для материального благополучия россиян.Метод или методология проведения работы: общенаучные методы (анализ и синтез), динамический анализ официальных статистических данных и результатов национальных социологических опросов населения.Результаты: проанализированы динамика показателей доходного неравенства и инфляции, структура потребительских расходов, объемы вкладных и кредитных операций населения, тенденции восприятия населением материального положения и инфляции, практики адаптации населения в условиях карантинных ограничений. Выявлены современные тенденции социально-экономического положения и возможные риски для населения.Область применения результатов: результаты исследования могут быть использованы федеральными органами государственной власти для разработки направлений социальной политики по борьбе с бедностью и сокращению неравенства, для разработки направлений денежно-кредитной политики по снижению инфляции, а также научными работниками, интересующимися данной тематикой.
The article analyzes the relationship between compliance with the rule of law and inflation. Annual data for the period of 2013—2019 of the Rule of Law Index from the non-governmental organization World Justice Project (WJP) for 40 countries of Central and Eastern Europe, the former Soviet Union, Asia and Latin America were used. By means of cross-section estimates and panel data using a random effects model (RE), the dependence of inflation on individual WJP sub-indices was empirically estimated, taking into account a wide analytical spectrum of different aspects of the rule of law. Recently, the issue of the rule of law is increasingly used in economic research. First of all, it concerns the dependence of transaction funds and trust on legal factors, which has a direct impact on the funds of production and inflation, as emphasized by the representatives of the new institutional school (New Institutional Economics). Instead, Neoclassical economics economists mainly analyze the influence of the rule of law mechanisms on the formation of trust in such institutions as the independent central bank or the state administrative apparatus. There is no lack of empirical evidence that the anti-inflationary influence of the central bank significantly depends on the concomitant conditions of compliance with the rule of law. Keynesian economics experts state that the importance of legal and regulatory norms increases significantly with a low interest rate (Zero Lower Bound — ZLB), which has been the case recently in most industrialized countries. Since the academic interpretation of the rule of law is quite broad, it is of practical interest to study the relevant macroeconomic effects in terms of such individual components as the system of counterbalances and checks for government, the fight against corruption, maintenance of law and order, efficiency of regulatory mechanisms, etc. The study showed that there is no reason to deny the anti-inflationary impact of the rule of law in general and in terms of individual components, but the obtained empirical estimates may be vulnerable to data aggregation and differ in terms of individual groups of countries. If we use the general index of the rule of law of the WJP, the anti-inflationary effect can be traced both for the general sample of 40 countries, and separately for both subgroups of countries: 1) Central and Eastern Europe (CEE) and the former Soviet Union, 2) Asia and Latin America. The use of WJP sub-indices shows an anti-inflationary effect for the general sample of countries and subgroups of CEE countries and the former Soviet Union (with a few exceptions), but the corresponding effect is completely lost for the countries of Asia and Latin America (it can mean that only complex simultaneous introduction of all components of the rule of law is anti-inflationary). This feature draws attention to the possibility of erroneous use of panel data estimates for large groups of countries that may not meet certain regional characteristics and incline to erroneous recommendations for economic policy. Among other results, weak signs of accelerating inflation have been observed over time in the CEE countries and the former Soviet Union, but not in Asia and Latin America. Also in these countries, inflation does not depend on GDP dynamics. In contrast, in the CEE and former Soviet Union countries, on average, each percentage point of GDP growth (lag per year) is marked by a 0.3-percentage-point decrease in inflation. ; Проанализирована связь между соблюдением норм верховенства права и инфляцией. Использовались годовые данные за период 2013—2019 гг. индекса верховенства права от неправительственной организации World Justice Project (WJP) для 40 стран Центральной и Восточной Европы, бывшего Советского Союза, Азии и Латинской Америки. С помощью оценок перекрестной регрессии (cross-section) и панельных данных с использованием метода с переменной постоянной (англ. а random effects model — RE) эмпирически оценена зависимость инфляции от отдельных субиндексов WJP, учитывающие широкий аналитический спектр разных аспектов верховенства права. В последнее время проблематика верховенства права все шире используется в экономических исследованиях. Прежде всего это касается зависимости трансакционных средств и доверия от правовых факторов, что имеет непосредственное влияние на средства производства и инфляцию, как это отмечается представителями новой институциональной школы (New Institutional Economics). Зато экономисты неоклассической школы (Neoclassical economics) преимущественно анализируют влияние механизмов верховенства права на формирование доверия к таким институтам, как независимый центральный банк или государственный административный аппарат. Достаточно эмпирических свидетельств, что антиинфляционное влияние центрального банка существенно зависит от сопутствующих условий с соблюдением верховенства права. Экономисты кейнсианской школы (Keynesian economics) утверждают, что важность правовых и регулятивных норм существенно возрастает в условиях низкой процентной ставки (Zero Lower Bound — ZLB), как это характерно в последнее время большинству промышленных стран. Поскольку академическое трактовки верховенства права достаточно широкое, становит практический интерес изучение соответствующих макроэкономических эффектов в разрезе таких отдельных компонент, как система противовесов и сдержек для правительства, борьба с коррупцией, поддержания правопорядка, эффективность регуляторных механизмов и тому подобное. Проведенное исследование показало, что нет оснований отрицать антиинфляционное влияние верховенства права — как в целом, так и в разрезе отдельных компонент, но полученные эмпирические оценки могут быть уязвимыми к агрегации данных и отличаться в разрезе отдельных групп стран. Если использовать общий индекс верховенства права WJP, антиинфляционное влияние прослеживается и для общей выборки 40 стран, и отдельно для обеих подгрупп стран: 1) Центральной и Восточной Европы (ЦВЕ) и бывшего Советского Союза; 2) Азии и Латинской Америки. Использование субиндексов WJP показывает антиинфляционное влияние на общую выборку стран и подгруппы стран ЦВЕ и бывшего Советского Союза (за несколькими исключениями), но соответствующий эффект полностью теряется для стран Азии и Латинской Америки (это может означать, что антиинфляционным есть только комплексное одновременное введение всех компонентов верховенства права). Такая особенность привлекает внимание к возможностям ложного использования оценок панельных данных для больших групп стран, что могут не соответствовать отдельным региональным особенностям и склонять к ошибочным рекомендациям для экономической политики. Среди других результатов, слабые признаки ускорения инфляции со временем прослеживаются в странах ЦВЕ и бывшего Советского Союза, но этого нет в странах Азии и Латинской Америки. Также в этих государствах инфляция не зависит от динамики ВВП. В свою очередь, в государствах ЦВЕ и бывшего Советского Союза в среднем каждый процент роста ВВП (с лагом в год) сказывается снижением инфляции на 0,3-процентного пункта. ; Проаналізовано зв'язок між дотриманням норм верховенства права та інфляцією. Використовувалися річні дані за період 2013—2019 рр. індексу верховенства права від неурядової організації World Justice Project (WJP) для 40 країн Центральної і Східної Європи, колишнього Радянського Союзу, Азії і Латинської Америки. За допомогою оцінок перехресної регресії (cross-section) і панельних даних з використанням методу зі змінною сталою (англ. а random effects model — RE) емпірично оцінено залежність інфляції від окремих субіндексів WJP, що враховують широкий аналітичний спектр різноманітних аспектів верховенства права. Останнім часом проблематика верховенства права все ширше використовується в економічних дослідженнях. Передусім це стосується залежності трансакційних коштів і довіри від правових чинників, що має безпосередній вплив на кошти виробництва та інфляцію, як це наголошують представники нової інституційної школи (New Institutional Economics). Натомість економісти неокласичної школи (Neoclassical economics) переважно аналізують вплив механізмів верховенства права на формування довіри до таких інститутів, як незалежний центральний банк чи державний адміністративний апарат. Не бракує емпіричних свідчень, що антиінфляційний вплив центрального банку істотно залежить від супутніх умов з дотриманням верховенства права. Економісти кейнсіанської школи (Keynesian economics) стверджують, що важливість правових і регуляторних норм істотно зростає за умов низької процентної ставки (Zero Lower Bound — ZLB), як це притаманно останнім часом більшості промислових країн. Оскільки академічне трактування верховенства права досить широке, становить практичний інтерес вивчення відповідних макроекономічних ефектів у розрізі таких окремих компонент, як система противаг і стримувань для уряду, боротьба з корупцією, підтримання правопорядку, ефективність регуляторних механізмів тощо. Проведене дослідження показало, що немає підстав заперечувати антиінфляційний вплив верховенства права — як загалом, так і в розрізі окремих компонент, але отримані емпіричні оцінки можуть бути вразливими до агрегації даних та відрізнятися у розрізі окремих груп країн. Якщо використати загальний індекс верховенства права WJP, антиінфляційний вплив простежується і для загальної вибірки 40 країн, і окремо для обох підгруп країн: 1) Центральної і Східної Європи (ЦСЄ) та колишнього Радянського Союзу, 2) Азії і Латинської Америки. Використання субіндексів WJP показує антиінфляційний вплив для загальної вибірки країн та підгрупи країн ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу (за декількома винятками), але відповідний ефект повністю втрачається для країн Азії і Латинської Америки (це може означати, що антиінфляційним є лише комплексне одночасне запровадження всіх компонент верховенства права). Така особливість привертає увагу до можливостей хибного використання оцінок панельних даних для великих груп країн, що можуть не відповідати окремим регіональним особливостям і схиляти до хибних рекомендацій для економічної політики. З-поміж інших результатів слабкі ознаки прискорення інфляції з часом простежуються у країнах ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу, але цього немає у країнах Азії і Латинської Америки. Також у цих країнах інфляція не залежить від динаміки ВВП. Натомість у країнах ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу в середньому кожен відсоток зростання ВВП (з лагом у рік) позначається зниженням інфляції на 0,3-процентного пункту.
The article analyzes the relationship between compliance with the rule of law and inflation. Annual data for the period of 2013—2019 of the Rule of Law Index from the non-governmental organization World Justice Project (WJP) for 40 countries of Central and Eastern Europe, the former Soviet Union, Asia and Latin America were used. By means of cross-section estimates and panel data using a random effects model (RE), the dependence of inflation on individual WJP sub-indices was empirically estimated, taking into account a wide analytical spectrum of different aspects of the rule of law. Recently, the issue of the rule of law is increasingly used in economic research. First of all, it concerns the dependence of transaction funds and trust on legal factors, which has a direct impact on the funds of production and inflation, as emphasized by the representatives of the new institutional school (New Institutional Economics). Instead, Neoclassical economics economists mainly analyze the influence of the rule of law mechanisms on the formation of trust in such institutions as the independent central bank or the state administrative apparatus. There is no lack of empirical evidence that the anti-inflationary influence of the central bank significantly depends on the concomitant conditions of compliance with the rule of law. Keynesian economics experts state that the importance of legal and regulatory norms increases significantly with a low interest rate (Zero Lower Bound — ZLB), which has been the case recently in most industrialized countries. Since the academic interpretation of the rule of law is quite broad, it is of practical interest to study the relevant macroeconomic effects in terms of such individual components as the system of counterbalances and checks for government, the fight against corruption, maintenance of law and order, efficiency of regulatory mechanisms, etc. The study showed that there is no reason to deny the anti-inflationary impact of the rule of law in general and in terms of individual components, but the obtained empirical estimates may be vulnerable to data aggregation and differ in terms of individual groups of countries. If we use the general index of the rule of law of the WJP, the anti-inflationary effect can be traced both for the general sample of 40 countries, and separately for both subgroups of countries: 1) Central and Eastern Europe (CEE) and the former Soviet Union, 2) Asia and Latin America. The use of WJP sub-indices shows an anti-inflationary effect for the general sample of countries and subgroups of CEE countries and the former Soviet Union (with a few exceptions), but the corresponding effect is completely lost for the countries of Asia and Latin America (it can mean that only complex simultaneous introduction of all components of the rule of law is anti-inflationary). This feature draws attention to the possibility of erroneous use of panel data estimates for large groups of countries that may not meet certain regional characteristics and incline to erroneous recommendations for economic policy. Among other results, weak signs of accelerating inflation have been observed over time in the CEE countries and the former Soviet Union, but not in Asia and Latin America. Also in these countries, inflation does not depend on GDP dynamics. In contrast, in the CEE and former Soviet Union countries, on average, each percentage point of GDP growth (lag per year) is marked by a 0.3-percentage-point decrease in inflation. ; Проанализирована связь между соблюдением норм верховенства права и инфляцией. Использовались годовые данные за период 2013—2019 гг. индекса верховенства права от неправительственной организации World Justice Project (WJP) для 40 стран Центральной и Восточной Европы, бывшего Советского Союза, Азии и Латинской Америки. С помощью оценок перекрестной регрессии (cross-section) и панельных данных с использованием метода с переменной постоянной (англ. а random effects model — RE) эмпирически оценена зависимость инфляции от отдельных субиндексов WJP, учитывающие широкий аналитический спектр разных аспектов верховенства права. В последнее время проблематика верховенства права все шире используется в экономических исследованиях. Прежде всего это касается зависимости трансакционных средств и доверия от правовых факторов, что имеет непосредственное влияние на средства производства и инфляцию, как это отмечается представителями новой институциональной школы (New Institutional Economics). Зато экономисты неоклассической школы (Neoclassical economics) преимущественно анализируют влияние механизмов верховенства права на формирование доверия к таким институтам, как независимый центральный банк или государственный административный аппарат. Достаточно эмпирических свидетельств, что антиинфляционное влияние центрального банка существенно зависит от сопутствующих условий с соблюдением верховенства права. Экономисты кейнсианской школы (Keynesian economics) утверждают, что важность правовых и регулятивных норм существенно возрастает в условиях низкой процентной ставки (Zero Lower Bound — ZLB), как это характерно в последнее время большинству промышленных стран. Поскольку академическое трактовки верховенства права достаточно широкое, становит практический интерес изучение соответствующих макроэкономических эффектов в разрезе таких отдельных компонент, как система противовесов и сдержек для правительства, борьба с коррупцией, поддержания правопорядка, эффективность регуляторных механизмов и тому подобное. Проведенное исследование показало, что нет оснований отрицать антиинфляционное влияние верховенства права — как в целом, так и в разрезе отдельных компонент, но полученные эмпирические оценки могут быть уязвимыми к агрегации данных и отличаться в разрезе отдельных групп стран. Если использовать общий индекс верховенства права WJP, антиинфляционное влияние прослеживается и для общей выборки 40 стран, и отдельно для обеих подгрупп стран: 1) Центральной и Восточной Европы (ЦВЕ) и бывшего Советского Союза; 2) Азии и Латинской Америки. Использование субиндексов WJP показывает антиинфляционное влияние на общую выборку стран и подгруппы стран ЦВЕ и бывшего Советского Союза (за несколькими исключениями), но соответствующий эффект полностью теряется для стран Азии и Латинской Америки (это может означать, что антиинфляционным есть только комплексное одновременное введение всех компонентов верховенства права). Такая особенность привлекает внимание к возможностям ложного использования оценок панельных данных для больших групп стран, что могут не соответствовать отдельным региональным особенностям и склонять к ошибочным рекомендациям для экономической политики. Среди других результатов, слабые признаки ускорения инфляции со временем прослеживаются в странах ЦВЕ и бывшего Советского Союза, но этого нет в странах Азии и Латинской Америки. Также в этих государствах инфляция не зависит от динамики ВВП. В свою очередь, в государствах ЦВЕ и бывшего Советского Союза в среднем каждый процент роста ВВП (с лагом в год) сказывается снижением инфляции на 0,3-процентного пункта. ; Проаналізовано зв'язок між дотриманням норм верховенства права та інфляцією. Використовувалися річні дані за період 2013—2019 рр. індексу верховенства права від неурядової організації World Justice Project (WJP) для 40 країн Центральної і Східної Європи, колишнього Радянського Союзу, Азії і Латинської Америки. За допомогою оцінок перехресної регресії (cross-section) і панельних даних з використанням методу зі змінною сталою (англ. а random effects model — RE) емпірично оцінено залежність інфляції від окремих субіндексів WJP, що враховують широкий аналітичний спектр різноманітних аспектів верховенства права. Останнім часом проблематика верховенства права все ширше використовується в економічних дослідженнях. Передусім це стосується залежності трансакційних коштів і довіри від правових чинників, що має безпосередній вплив на кошти виробництва та інфляцію, як це наголошують представники нової інституційної школи (New Institutional Economics). Натомість економісти неокласичної школи (Neoclassical economics) переважно аналізують вплив механізмів верховенства права на формування довіри до таких інститутів, як незалежний центральний банк чи державний адміністративний апарат. Не бракує емпіричних свідчень, що антиінфляційний вплив центрального банку істотно залежить від супутніх умов з дотриманням верховенства права. Економісти кейнсіанської школи (Keynesian economics) стверджують, що важливість правових і регуляторних норм істотно зростає за умов низької процентної ставки (Zero Lower Bound — ZLB), як це притаманно останнім часом більшості промислових країн. Оскільки академічне трактування верховенства права досить широке, становить практичний інтерес вивчення відповідних макроекономічних ефектів у розрізі таких окремих компонент, як система противаг і стримувань для уряду, боротьба з корупцією, підтримання правопорядку, ефективність регуляторних механізмів тощо. Проведене дослідження показало, що немає підстав заперечувати антиінфляційний вплив верховенства права — як загалом, так і в розрізі окремих компонент, але отримані емпіричні оцінки можуть бути вразливими до агрегації даних та відрізнятися у розрізі окремих груп країн. Якщо використати загальний індекс верховенства права WJP, антиінфляційний вплив простежується і для загальної вибірки 40 країн, і окремо для обох підгруп країн: 1) Центральної і Східної Європи (ЦСЄ) та колишнього Радянського Союзу, 2) Азії і Латинської Америки. Використання субіндексів WJP показує антиінфляційний вплив для загальної вибірки країн та підгрупи країн ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу (за декількома винятками), але відповідний ефект повністю втрачається для країн Азії і Латинської Америки (це може означати, що антиінфляційним є лише комплексне одночасне запровадження всіх компонент верховенства права). Така особливість привертає увагу до можливостей хибного використання оцінок панельних даних для великих груп країн, що можуть не відповідати окремим регіональним особливостям і схиляти до хибних рекомендацій для економічної політики. З-поміж інших результатів слабкі ознаки прискорення інфляції з часом простежуються у країнах ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу, але цього немає у країнах Азії і Латинської Америки. Також у цих країнах інфляція не залежить від динаміки ВВП. Натомість у країнах ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу в середньому кожен відсоток зростання ВВП (з лагом у рік) позначається зниженням інфляції на 0,3-процентного пункту.
Статья посвящена изучению результатов монетарной политики, проводимой ЦБ РФ и Правительством РФ на протяжении последних 10 лет. Основной метод исследования – построение моделей авторегрессии и распределенного лага. Автор объясняет влияние денежной массы на все ключевые макроэкономические переменные: накопление, потребление, импорт, инфляция, REER в анализируемом периоде. Автором показано, в какой степени рост ВВП РФ в анализируемом периоде объясняется ростом денежной массы. Автор объясняет падение эффективности стимулирующих мер ЦБ в течение последних 5 лет. Автор предлагает набор мер, позволяющих повысить эффективность денежно-кредитной политики, ключевой из которых, по мнению автора, является девальвация рубля. В частности, в настоящее время Центральному Банку России и Правительству может быть рекомендовано следующее: постепенная девальвация рубля посредством операций на рынке валюты со стерилизацией избыточной денежной массы; снижение темпов роста тарифов на электроэнергию, газ, железнодорожные перевозки до уровня инфляции; снижение темпов роста расходов бюджета до уровня инфляции. По мнению автора, данные меры позволят реанимировать монетарную политику России как действенный инструмент стимулирования экономического роста. ; The paper reviews the conduct of monetary policy in Russia throughout last 10 years. The core method of analysis is ADL modeling. The author explains money supply influence on key macroeconomic variables: investment, consumption, import, inflation, REER. Specifically our results show to what extent GDP growth is determined by money supply growth throughout last 10 years. The author explains efficiency fall of Central Bank expansionary actions throughout last 5 years. The author suggests the set of decisions geared towards increasing the monetary policy efficiency. Ruble devaluation is a key of them. In particular, now the Central Bank of Russia and the Government of the following may be recommended: gradual devaluation of the ruble by operations in the currency market you with the sterilization of excess money supply; reduction in the rate of growth of tariffs for electricity, gas, of rail transport to the level of inflation; reduction in the rate of growth of budget expenditures to the level of inflation. According to the author, these measures will allow monetary policy to revive Russia as an effective tool to stimulate economic growth.