Suchergebnisse

У статті вивчається роль соціокультурних чинників у формуванні музичних преференцій студентської молоді у сучасному суспільстві, з-поміж яких обрано наступні: тип суспільства, зміни в полях економіки, політики, культури, техніка, студентська молодь, музична парадигма. Виявлено зв'язок між певним типом суспільства та формуванням музичних преференцій, опосередкований відповідними умовами та можливостями, згідно з яким у тоталітарному суспільстві формувались офіційно-державні, або формальні музичні преференції студентів, нав'язані та рекомендовані «зверху», натомість у демократичному суспільстві на основі індивідуально обраних траєкторій формувались плюралістичні, або мозаїчні, фрагментарні, музичні преференції студентів. Охарактеризовано значення соціальних змін, відповідно до яких зрушення у полі економіки, наприклад у контексті нової економічної політики, непу, привели до послаблення контролю за практиками споживання музичного мистецтва та створили можливості вибору нерекомендованих до споживання зразків джазової музики. Виявлено зміну музичної парадигми в умовах «перебудови», як одного з наслідків суспільних зрушень у полі культури, в контексті якої зникнення «старого» музичного жанру, радянської масової пісні, та поява нових музичних форм у полях української популярної та масової культури визначили й конфігурації музичних преференцій. Охарактеризовано зміну суспільної ролі студентської молоді, яка стала активним суб'єктом, спроможним не лише засвоювати зразки та норми культури, але й створювати цінності молодіжної субкультури. Проаналізовано зв'язок між формуванням музичних преференцій та технікою, використання ресурсів якої розширило можливості формування музичних преференцій та способи задоволення потреб і запитів студентської молоді. Розглянуто результати емпіричних соціологічних досліджень музичних преференцій та чинників, що вплинули на їх формування та зміни, які виявили переваги сучасних студентів щодо користування новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями та значне зменшення застосування традиційних технічних засобів із метою слухання музики. Крім того, музичні преференції практик взаємодій із улюбленими виконавцями та музичними групами показали різницю між вибором реального спілкування в ситуаціях концертної комунікації щодо опитаних студентів столичних вузів та віртуальним спілкуванням у межах Інтернет - практик опитаних студентів вузів обласного центру Східного регіону України, що пояснюється впливом чинника типу поселення, широкими можливостями доступу до культурних благ в умовах навчання у вузах столиці.

У статті вивчається роль соціокультурних чинників у формуванні музичних преференцій студентської молоді у сучасному суспільстві, з-поміж яких обрано наступні: тип суспільства, зміни в полях економіки, політики, культури, техніка, студентська молодь, музична парадигма. Виявлено зв'язок між певним типом суспільства та формуванням музичних преференцій, опосередкований відповідними умовами та можливостями, згідно з яким у тоталітарному суспільстві формувались офіційно-державні, або формальні музичні преференції студентів, нав'язані та рекомендовані «зверху», натомість у демократичному суспільстві на основі індивідуально обраних траєкторій формувались плюралістичні, або мозаїчні, фрагментарні, музичні преференції студентів. Охарактеризовано значення соціальних змін, відповідно до яких зрушення у полі економіки, наприклад у контексті нової економічної політики, непу, привели до послаблення контролю за практиками споживання музичного мистецтва та створили можливості вибору нерекомендованих до споживання зразків джазової музики. Виявлено зміну музичної парадигми в умовах «перебудови», як одного з наслідків суспільних зрушень у полі культури, в контексті якої зникнення «старого» музичного жанру, радянської масової пісні, та поява нових музичних форм у полях української популярної та масової культури визначили й конфігурації музичних преференцій. Охарактеризовано зміну суспільної ролі студентської молоді, яка стала активним суб'єктом, спроможним не лише засвоювати зразки та норми культури, але й створювати цінності молодіжної субкультури. Проаналізовано зв'язок між формуванням музичних преференцій та технікою, використання ресурсів якої розширило можливості формування музичних преференцій та способи задоволення потреб і запитів студентської молоді. Розглянуто результати емпіричних соціологічних досліджень музичних преференцій та чинників, що вплинули на їх формування та зміни, які виявили переваги сучасних студентів щодо користування новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями та значне зменшення застосування традиційних технічних засобів із метою слухання музики. Крім того, музичні преференції практик взаємодій із улюбленими виконавцями та музичними групами показали різницю між вибором реального спілкування в ситуаціях концертної комунікації щодо опитаних студентів столичних вузів та віртуальним спілкуванням у межах Інтернет - практик опитаних студентів вузів обласного центру Східного регіону України, що пояснюється впливом чинника типу поселення, широкими можливостями доступу до культурних благ в умовах навчання у вузах столиці. ; The impact of social and cultural factors on the musical preferences of students in Ukraine has been analysed in the article. The following factors have been selected: the type of society and social change in the polical fields of economy, culture, technology, students, musical paradigm. The urgency of the analysis of the genesis, development and change of musical preferences of students has been proven, the necessity to study the influence of sociocultural factors on the formation of musical preferences in modern society has been grounded. This allowed characterising the musical preferences as a socio-cultural phenomenon that present signs and society, and culture of the society. It has been found that the development of technology, such as the invention and use of the gramophone, phonograph, cinema, radio, television, and later a tape recorder, computer, Internet, mobile communications and the latest gadgets, has enhanced the formation of musical preferences.It has contributed meeting the needs and inquiries of students, which are studying musical art, the use of individual trajectories of formation of formal and informal musical preferences. Formal preferences are associated with the activities of social institutions and social organizations. In this context, the musical preferences and those recommended "from above" have been considered to be two different ways of formation of musical preferences in a totalitarian society. The variety of musical preferences has been determined. State-formed musical preferences have been identified and characterized by a second method of forming a musical preferences, which is based on the perception of diversity and is not approved by the musical culture of the individually selected samples, "from below" groups, which are defined as individual and personal, or informal, musical preferences. The musical preferences of students, related to situations of social changes that have occurred in the spheres of economy, politics, culture, have been analyzed. For example, during transformational years, musical preferences differed greatly due to the transitional nature of the necessity to choose between the old musical genres and intonations, and the new, which were not formed. As a result of the change of musical paradigm, the "withering away" genre of Soviet mass song disappeared and variety of Ukrainian song genres was created. The change in the role of students in the post-war period has been described. Students were the object of influence and became an active subject, which not only mastered the values and cultural patterns, but also became the founder of the youth culture and youth subcultures. Finally, the formation of the musical preferences of students in a transitional society has been described, which were characterized by the diversification of opportunities, first of all, by the access to information and communication technologies aimed at different musical forms, styles, genres. Such musical preferences have been defined as "pluralistic" or "mosaic, fragmentary". As a result, the following conclusions have been formulated, which presented the results of sociological-historical changes of students' musical preferences studies, caused by socio-cultural factors. The configuration of musical preferences in different types of societies has been shown. The results of empirical sociological studies of musical preferences have been presented. Factors that influenced their formation and changes have been described. The advantages of the use new information and communication technologies by modern students have been grounded and a significant decrease in the use of traditional technical means for the purpose of listening to music has been based. In addition, musical preferences practics and interactions with favorite artists and bands have shown the difference between the choice of real concert communication situations and virtual communication within the Internet. These practics allowed university students from different regions, such as Central and Eastern region, to broad access to cultural occasions during their education in high schools of the capital. ; В статье изучается влияние социокультурных факторов на формирование музыкальных преференций студенческой молодежи в современном обществе, среди которых выбраны следующие: тип общества, изменения в полях экономики, политики, культуры, техника, студенческая молодежь, музыкальная парадигма. Выявлена связь между определенным типом общества и формированием музыкальных преференций, опосредованная соответствующими условиями и возможностями, согласно которым в тоталитарном обществе формировались официально- государственные или формальные, музыкальные преференции студентов, навязанные и рекомендованные «сверху», а в демократическом обществе на основе индивидуально выбранных траекторий формировались плюралистические или мозаичные, фрагментарные, музыкальные преференции студентов. Охарактеризовано значение социальных изменений, согласно которым сдвиги в поле экономики, например в контексте новой экономической политики, нэпа, привели к ослаблению контроля за практиками потребления музыкального искусства и создали возможности выбора нерекомендованных к употреблению образцов джазовой музыки. Выявлено изменение музыкальной парадигмы в условиях «перестройки», как одного из последствий общественных сдвигов в поле культуры, в контексте которой исчезновения «старого» музыкального жанра, советской массовой песни и появление новых музыкальных форм в полях украинской популярной и массовой культуры определили и конфигурации музыкальных преференций. Охарактеризовано изменение общественной роли студенческой молодежи, которая стала активным субъектом, способным не только усваивать образцы и нормы культуры, но и создавать ценности молодежной субкультуры. Проанализирована взаимосвязь между формированием музыкальных преференций и техникой, использование ресурсов которой расширило возможности формирования музыкальных преференций и способы удовлетворения потребностей и запросов студенческой молодежи. Рассмотрены результаты эмпирических социологических исследований музыкальных преференций и факторов, повлиявших на их формирование и изменения, которые обнаружили преимущества современных студентов по использованию новейших информационно-коммуникационных технологий и значительное уменьшение применения традиционных технических средств с целью прослушивания музыки. Кроме того, музыкальные преференции практик взаимодействия с любимыми исполнителями и музыкальными группами показали разницу между выбором реального общения в ситуации концертной коммуникации по отношению к опрошенным студентам столичных вузов и виртуальным общением в рамках Интернет-практик респондентов вузов областного центра Восточного региона Украины, что объясняется влиянием фактора типа поселения, широкими возможнстями доступа к культурным благам в условиях обучения в вузах столицы.

Наведено результати порівняльного аналізу існуючих способів формування виробів з оптичного скла. Створено новий спосіб виробництва деталей складної конфігурації з такого скла і вирішені питання щодо конструктивних особливостей печі формування вказаних деталей. Розроблена технологічна лінія для нового способу формування деталей з оптичного скла. Обрано необхідну марку оптичного скла, що відповідає технічному завданню на виготовлення приладів військового призначення. ; The results of comparative analysis of the known methods of products forming from optical glass are given. A new method for the production of parts with complex configuration from such glass created and issues relating to the design features of the furnace forming these parts decided. The technological line for the forming of details from the optical glass by the novel process developed. The select of the necessary brand of glass that meets the technical specifications on the manufacture of apparatus for military purposes was made.

The history of establishment of the most influential Austrian far right political party – Freedom Party of Austria – is characterized. Peculiarities of party's gaining electoral support with regard to ideological search are highlighted. So called «Haider effect» as one of the main factors, contributing to increased popularity of the Freedom Party of Austria, is defined. Ideological principles, outlined in the party documents, are presented. Key words: ideology, political parties, far right political parties, Austria, the Austrian Freedom Party, Jörg Haider. ; Охарактеризовано історію становлення найбільш впливової австрійської крайньої правої партії – Партії свободи Австрії. Висвітлено специфіку здобуття нею електоральної підтримки в контексті ідеологічного пошуку. Окреслено так званий «ефект Хайдера» як один з головних чинників зростання популярності Партії свободи Австрії в австрійському суспільстві. Представлено ідеологічні засади партії, закріплені у її програмних документах. Ключові слова: ідеологія, політичні партії, крайні праві політичні партії, Австрія, Партія свободи Австрії, Йорг Хайдер.Охарактеризована история становления наиболее влиятельной австрийской крайней правой партии – Партии свободы Австрии. Освещена специфика получения ею электоральной поддержки в контексте идеологического поиска. Определен так называемый «эффект Хайдера» как один из главных факторов роста популярности Партии свободы Австрии в австрийском обществе. Представлены идеологические основы партии, закрепленные в ее программных документах. Ключевые слова: идеология, политические партии, крайне правые политические партии, Австрия, Партия свободы Австрии, Йорг Хайдер. The history of establishment of the most influential Austrian far right political party – Freedom Party of Austria – is characterized. Peculiarities of party's gaining electoral support with regard to ideological search are highlighted. So called «Haider effect» as one of the main factors, contributing to increased popularity of the Freedom Party of Austria, is defined. Ideological principles, outlined in the party documents, are presented. Key words: ideology, political parties, far right political parties, Austria, the Austrian Freedom Party, Jörg Haider.

Relevance of the study. Global tectonic shifts have taken place in the world and domestic cultural space in recent decades. Processes common to the whole culture in the musical sphere are subject to significant correction due to several specific factors. Firstly, it is a radical change in communication channels, which has led to the autonomy of music from its creators and consumers. Secondly, it is an unprecedented expansion and multiplication of the range of sounds, which creates new configurations of the entire musical sphere. Thirdly, these are the processes of capital migration that transform former value hierarchies. All this requires a panoramic view of the musical sphere of contemporary culture. Musicology needs to analyze and understand those dimensions of the music sphere that have been formed in research and are relevant to the current state of the music sphere. We also need to study the configurations it acquires in the various coordinate systems of the research. Based on this, we can give a generalized description of its essence, which is an urgent task of modern musicology. The purpose of the study is to characterize the essence of the musical sphere of modern culture, based on the generalization of its dimensions and configurations, reflected in the humanities.The results and conclusions. The first conclusion concerns the limits of the phenomenon under consideration. The clarifying questions that correct it are existential questions: what manifestations of human culture today should be attributed to its musical sphere? The answer can be formulated as follows: the system belongs to the musical sphere as long as it remains audible; as long as the information carrier in it is a certain way of organized sound and as long as this organized sound corresponds to the principles of intonation — in particular, it is an expressive-semantic unity, which functions with the participation of musical and non-musical associations.The second conclusion, which follows from the above considerations, is also obvious: the system is intonationally polypatternal. The pattern here is understood as an order that has been established or formed by tradition. Different intonation patterns — mentioned above and those that have not been named, exist in the tonosphere of modernity on an equal footing. As a result of the technological revolution, changes in the ways of fixing music and its communication channels, the paradoxical combination of centripetal and centrifugal processes of culture, globalization and autonomy, the inclusion of extraartistic factors, the former hierarchies of intonation practices have been destroyed. Every pattern, every intonation practice is now self-sufficient and claims (in one way or another) hegemony, a central place in the overall hierarchy. However, these claims, being realized, immediately stimulate other patterns / intonation practices, activate them — and hegemony turns out to be a delusion, a dream. Styles, genres, fashion trends, technical innovations, financial grants or government quotas, creative decisions and extraordinary personalities, happy coincidences or ideological or cultural taboos — anything can be a factor that will destroy the newly established hierarchy. All these features are clear analogies with the structure of chaotic systems, which are known to be characterized by two cardinal properties. The first is feedback, that is, the ability to interact with environment. Secondly, iteration, in other words, numerous repetitions of a certain operation or action. This leads to the third conclusion: the system is chaotic.Thus, the following description of the musical sphere of modern culture can be considered a generalizing conclusion: it is chaotically intonationally polypatternal. ; Актуальность исследования. На протяжении последних десятилетий в мировом и отечественном культурном пространстве произошли глобальные тектонические сдвиги. Процессы, общие для всей культуры, в музыкальной сфере подвергаются существенной коррекции вследствие действия нескольких специфических факторов. Во-первых, это кардинальное изменение коммуникативных каналов, которое обусловило автономизацию музыки от её творцов и потребителей. Во-вторых, это беспрецедентное расширение и приумножение номенклатуры звучаний, которое образует новые конфигурации всей музыкальной сферы. В-третьих, это процессы миграции капитала, которые трансформируют бывшие ценностные иерархии. Всё сказанное вызывает необходимость панорамного взгляда на музыкальную сферу современной культуры, необходимость анализа и осознания тех её измерений, которые сформированы в музыкознании и являются релевантными по отношению к нынешнему состоянию музыкальной сферы, а также тех конфигураций, которые она приобретает в различных исследовательских системах координат. На основании этого можно дать обобщённую характеристику её сущности, что представляется актуальной задачей современного музыковедения.Цель исследования — охарактеризовать сущность музыкальной сферы современной культуры, опираясь на обобщение тех её изменений и конфигураций, которые отрефлектированы в гуманитаристике.Результаты и выводы исследования. Первый вывод касается границ рассматриваемого феномена. Уточняющими вопросами, которые корректируют его, являются вопросы экзистенциального характера: какие проявления человеческой культуры сегодня целесообразно относить к её музыкальной сфере? Ответ можно сформулировать следующим образом: система относится к музыкальной сфере до того времени, пока она остаётся аудиальной; пока носителем информации в ней является определёным образом организованный звук и пока этот организованный звук соответствует интонационным принципам, то есть является выразительно-смысловым единством, функционирующим при участии опыта музыкальных и внемузыкальных ассоциаций.Второй вывод, вытекающий из представленных размышлений, также очевиден: система является интонационно полиукладной. Уклад здесь понимается в традиционном смысле — как порядок, который был установлен или сложился. Разные интонационные уклады — названные выше и не упомянутые, существуют в тоносфере современности на равных. Вследствие технологической революции, изменения способов фиксации и коммуникативных каналов, парадоксального объединения центростремительных и центробежных процессов культуры, глобализации и автономизации, включения внехудожественных факторов бывшая иерархия интонационных практик разрушена. Каждый уклад, каждая интонационная практика являются сегодня самодостаточными и претендуют (в том или ином измерении) на гегемонию, центральное место в общей иерархии. Однако эти претензии, будучи реализованными, немедленно стимулируют иные уклады / интонационные практики, активизируют их — и гегемония оказывается обманом, иллюзией. Стили, жанры, направления, течения, модные тренды, технические новации, финансовые дотации или государственные квоты, креативные решения и неординарные личности, счастливые случайности или идеологические / культурные табу, — что угодно может стать тем триггером, который разрушит только что установившуюся иерархию. Все отмеченные особенности вызывают чёткие аналогии со строением хаотичных систем, которые, как известно, характеризуются двумя кардинальными свойствами. Во-первых, это обратная связь, то есть способность взаимодействовать с окружением. Во-вторых — итерация, другими словами, многократные повторения определённой операции либо действия. Сказанное подводит к третьему выводу: система является хаотичной.Итак, обобщающим выводом можно считать следующую характеристику музыкальной сферы современной культуры: она является хаотически интонационно полиукладной. ; Сучасні культура та мистецтво переживають добу глобальних трансформацій, зумовлених, зокрема в аудіальній сфері, як іманентно-музичними (зміна комунікативних каналів, примноження номенклатури звучань), так і зовнішніми щодо музики (процеси міграції капіталу) факторами. Формулювання релевантної новому стану культури конфігурації музичної сфери визначається як актуальне завдання сучасного музикознавства. У статті зазначено, що сучасна ситуація принципово відрізняється від зовні подібних акласичних періодів історії музики. На відміну від ієрархізованих систем Бароко та Романтиму, сучасна ситуація постає як інтонаційно поліукладна та позбавлена ієрархічної впорядкованості. Розглянуто та охарактеризовано поширені у музикознавстві ієрархічні конфігурації музичної сфери, що базуються на жанровому принципі. Уточнено, що в музикознавстві здійснено спроби вийти за межі жанрових конфігурацій («типи музики», «пласти»). Зазначено, що в останні десятиріччя іманентномузичний підхід не дає повної та відповідної реаліям музичного процесу картини, оскільки не враховує важливих для сучасного стану культури позамузичних вимірів та чинників (зокрема, маркетингових). Беруться до уваги додаткові виміри мистецької (музичної) сфери, запропоновані американськими та канадськими дослідниками. У результаті узагальненого розгляду існуючих підходів робляться висновки про те, що: 1) система належить до музичної сфери за умови її аудіальної природи, та інтонаційно організованого звука як головного носія інформації; 2) сучасна музична сфера є інтонаційно поліукладною; 3) інтонаційна поліукладність сучасної музичної сфери відповідає характеристикам хаотичних систем (зворотній зв'язок та ітерація), а відтак — сучасна музична сфера є хаотично інтонаційно поліукладною

Relevance of the study. Global tectonic shifts have taken place in the world and domestic cultural space in recent decades. Processes common to the whole culture in the musical sphere are subject to significant correction due to several specific factors. Firstly, it is a radical change in communication channels, which has led to the autonomy of music from its creators and consumers. Secondly, it is an unprecedented expansion and multiplication of the range of sounds, which creates new configurations of the entire musical sphere. Thirdly, these are the processes of capital migration that transform former value hierarchies. All this requires a panoramic view of the musical sphere of contemporary culture. Musicology needs to analyze and understand those dimensions of the music sphere that have been formed in research and are relevant to the current state of the music sphere. We also need to study the configurations it acquires in the various coordinate systems of the research. Based on this, we can give a generalized description of its essence, which is an urgent task of modern musicology. The purpose of the study is to characterize the essence of the musical sphere of modern culture, based on the generalization of its dimensions and configurations, reflected in the humanities.The results and conclusions. The first conclusion concerns the limits of the phenomenon under consideration. The clarifying questions that correct it are existential questions: what manifestations of human culture today should be attributed to its musical sphere? The answer can be formulated as follows: the system belongs to the musical sphere as long as it remains audible; as long as the information carrier in it is a certain way of organized sound and as long as this organized sound corresponds to the principles of intonation — in particular, it is an expressive-semantic unity, which functions with the participation of musical and non-musical associations.The second conclusion, which follows from the above considerations, is also obvious: the system is intonationally polypatternal. The pattern here is understood as an order that has been established or formed by tradition. Different intonation patterns — mentioned above and those that have not been named, exist in the tonosphere of modernity on an equal footing. As a result of the technological revolution, changes in the ways of fixing music and its communication channels, the paradoxical combination of centripetal and centrifugal processes of culture, globalization and autonomy, the inclusion of extraartistic factors, the former hierarchies of intonation practices have been destroyed. Every pattern, every intonation practice is now self-sufficient and claims (in one way or another) hegemony, a central place in the overall hierarchy. However, these claims, being realized, immediately stimulate other patterns / intonation practices, activate them — and hegemony turns out to be a delusion, a dream. Styles, genres, fashion trends, technical innovations, financial grants or government quotas, creative decisions and extraordinary personalities, happy coincidences or ideological or cultural taboos — anything can be a factor that will destroy the newly established hierarchy. All these features are clear analogies with the structure of chaotic systems, which are known to be characterized by two cardinal properties. The first is feedback, that is, the ability to interact with environment. Secondly, iteration, in other words, numerous repetitions of a certain operation or action. This leads to the third conclusion: the system is chaotic.Thus, the following description of the musical sphere of modern culture can be considered a generalizing conclusion: it is chaotically intonationally polypatternal. ; Актуальность исследования. На протяжении последних десятилетий в мировом и отечественном культурном пространстве произошли глобальные тектонические сдвиги. Процессы, общие для всей культуры, в музыкальной сфере подвергаются существенной коррекции вследствие действия нескольких специфических факторов. Во-первых, это кардинальное изменение коммуникативных каналов, которое обусловило автономизацию музыки от её творцов и потребителей. Во-вторых, это беспрецедентное расширение и приумножение номенклатуры звучаний, которое образует новые конфигурации всей музыкальной сферы. В-третьих, это процессы миграции капитала, которые трансформируют бывшие ценностные иерархии. Всё сказанное вызывает необходимость панорамного взгляда на музыкальную сферу современной культуры, необходимость анализа и осознания тех её измерений, которые сформированы в музыкознании и являются релевантными по отношению к нынешнему состоянию музыкальной сферы, а также тех конфигураций, которые она приобретает в различных исследовательских системах координат. На основании этого можно дать обобщённую характеристику её сущности, что представляется актуальной задачей современного музыковедения.Цель исследования — охарактеризовать сущность музыкальной сферы современной культуры, опираясь на обобщение тех её изменений и конфигураций, которые отрефлектированы в гуманитаристике.Результаты и выводы исследования. Первый вывод касается границ рассматриваемого феномена. Уточняющими вопросами, которые корректируют его, являются вопросы экзистенциального характера: какие проявления человеческой культуры сегодня целесообразно относить к её музыкальной сфере? Ответ можно сформулировать следующим образом: система относится к музыкальной сфере до того времени, пока она остаётся аудиальной; пока носителем информации в ней является определёным образом организованный звук и пока этот организованный звук соответствует интонационным принципам, то есть является выразительно-смысловым единством, функционирующим при участии опыта музыкальных и внемузыкальных ассоциаций.Второй вывод, вытекающий из представленных размышлений, также очевиден: система является интонационно полиукладной. Уклад здесь понимается в традиционном смысле — как порядок, который был установлен или сложился. Разные интонационные уклады — названные выше и не упомянутые, существуют в тоносфере современности на равных. Вследствие технологической революции, изменения способов фиксации и коммуникативных каналов, парадоксального объединения центростремительных и центробежных процессов культуры, глобализации и автономизации, включения внехудожественных факторов бывшая иерархия интонационных практик разрушена. Каждый уклад, каждая интонационная практика являются сегодня самодостаточными и претендуют (в том или ином измерении) на гегемонию, центральное место в общей иерархии. Однако эти претензии, будучи реализованными, немедленно стимулируют иные уклады / интонационные практики, активизируют их — и гегемония оказывается обманом, иллюзией. Стили, жанры, направления, течения, модные тренды, технические новации, финансовые дотации или государственные квоты, креативные решения и неординарные личности, счастливые случайности или идеологические / культурные табу, — что угодно может стать тем триггером, который разрушит только что установившуюся иерархию. Все отмеченные особенности вызывают чёткие аналогии со строением хаотичных систем, которые, как известно, характеризуются двумя кардинальными свойствами. Во-первых, это обратная связь, то есть способность взаимодействовать с окружением. Во-вторых — итерация, другими словами, многократные повторения определённой операции либо действия. Сказанное подводит к третьему выводу: система является хаотичной.Итак, обобщающим выводом можно считать следующую характеристику музыкальной сферы современной культуры: она является хаотически интонационно полиукладной. ; Сучасні культура та мистецтво переживають добу глобальних трансформацій, зумовлених, зокрема в аудіальній сфері, як іманентно-музичними (зміна комунікативних каналів, примноження номенклатури звучань), так і зовнішніми щодо музики (процеси міграції капіталу) факторами. Формулювання релевантної новому стану культури конфігурації музичної сфери визначається як актуальне завдання сучасного музикознавства. У статті зазначено, що сучасна ситуація принципово відрізняється від зовні подібних акласичних періодів історії музики. На відміну від ієрархізованих систем Бароко та Романтиму, сучасна ситуація постає як інтонаційно поліукладна та позбавлена ієрархічної впорядкованості. Розглянуто та охарактеризовано поширені у музикознавстві ієрархічні конфігурації музичної сфери, що базуються на жанровому принципі. Уточнено, що в музикознавстві здійснено спроби вийти за межі жанрових конфігурацій («типи музики», «пласти»). Зазначено, що в останні десятиріччя іманентномузичний підхід не дає повної та відповідної реаліям музичного процесу картини, оскільки не враховує важливих для сучасного стану культури позамузичних вимірів та чинників (зокрема, маркетингових). Беруться до уваги додаткові виміри мистецької (музичної) сфери, запропоновані американськими та канадськими дослідниками. У результаті узагальненого розгляду існуючих підходів робляться висновки про те, що: 1) система належить до музичної сфери за умови її аудіальної природи, та інтонаційно організованого звука як головного носія інформації; 2) сучасна музична сфера є інтонаційно поліукладною; 3) інтонаційна поліукладність сучасної музичної сфери відповідає характеристикам хаотичних систем (зворотній зв'язок та ітерація), а відтак — сучасна музична сфера є хаотично інтонаційно поліукладною

Purpose of the work. The purpose of the work is to identify possible methods for using Social Media Marketing and the YouTube channel to promote video production. The research methodology consists in the use of functional, sys- temic, comparative and media analysis to consider the YouTube channel as a quality content for the promotion of video production. The scientific novelty of the work lies in the disclosure of the main provisions for the promotion of video products (music videos) on the channel "YouTube". For the first time, the methods of promoting video production in "YouTube" are considered, in the context of the development of Internet technologies. Conclusions. "YouTube" belongs to the most popular hosting, where you can rank and promote national video products for little money. Also, the video format is considered an important component in the work of marketers. Videos fully demonstrate the various characteris- tics of the product or create valuable educational or cultural and artistic content. Therefore, producers and marketers are constantly increasing the volume of financing the production of advertising videos and video clips in order to interest potential buyers. At the same time, there is a risk of copyright infringement in the network, so the problem of legislative regulation of the protection of the rights of modern music performers and popularization of their video production is still relevant. ; Цель работы заключается в определении возможных методов применения Social Media Marketing и канала "YouTube" для продвижения видеопродукции. Методология исследования заключается в применении функцио- нального, системного, сравнительного и медиаанализа для рассмотрения канала "YouTube" как качественного контента для продвижения видеопродукции. Научная новизна работы заключается в раскрытии основных поло- жений по продвижению видеопродукции (музыкальных клипов) на канале "YouTube". Впервые рассматриваются методы продвижения видеопродукции в "YouTube" в контексте развития интернет-технологий. Выводы. "YouTube" принадлежит к самым популярным хостингам, где можно за небольшие деньги ранжировать и продви- гать национальные видеопродукты. Также видеоформат считаем важной составляющей работы маркетологов. Видеоролики всесторонне демонстрируют различные характеристики продукта или создают ценный учебный или культурно-художественный контент. Поэтому продюсеры и маркетологи постоянно увеличивают объемы финан- сирования производства рекламных видеороликов и видеоклипов, чтобы заинтересовать потенциальных покупа- телей. В то же время существует риск нарушения авторского права в сети, поэтому до сих пор актуальна проблема законодательного регулирования защиты прав современных музыкальных исполнителей и популяризации их видеопродукции. ; Мета роботи полягає у визначенні можливих методів застосовування Social Media Marketing та каналу "YouTube" для просування відеопродукції. Методологія дослідження полягає у застосуванні функціонального, системного, порівняльного та медіааналізу для розгляду каналу "YouTube" як якісного контенту для просування відеопродукції. Наукова новизна полягає у розкритті основних положень щодо просування відеопродукції (музичних кліпів) на каналі "YouTube". Вперше розглядаються методи просування відеопродукції у "YouTube" в контексті розвитку інтернет-технологій. Висновки. YouTube" належить до найпопулярніших хостингів, де можна за невеликі кошти ранжувати та просувати національні відеопродукти. Також відеоформат вважаємо важливою складовою в роботі маркетологів. Відеоролики всебічно демонструють різні характеристики продукту або створюють цінний навчальний чи культурно-мистецький контент. Тому продюсери та маркетологи постійно збільшують обсяги фінансування виробництва рекламних відеороликів та відеокліпів, щоб зацікавити потенцій- них покупців. Водночас існує ризик порушення авторського права в мережі, тому й досі є актуальною проблема законодавчого регулювання захисту прав сучасних музичних виконавців та популяризації їхньої відеопродукції.

Purpose of the work. The purpose of the work is to identify possible methods for using Social Media Marketing and the YouTube channel to promote video production. The research methodology consists in the use of functional, sys- temic, comparative and media analysis to consider the YouTube channel as a quality content for the promotion of video production. The scientific novelty of the work lies in the disclosure of the main provisions for the promotion of video products (music videos) on the channel "YouTube". For the first time, the methods of promoting video production in "YouTube" are considered, in the context of the development of Internet technologies. Conclusions. "YouTube" belongs to the most popular hosting, where you can rank and promote national video products for little money. Also, the video format is considered an important component in the work of marketers. Videos fully demonstrate the various characteris- tics of the product or create valuable educational or cultural and artistic content. Therefore, producers and marketers are constantly increasing the volume of financing the production of advertising videos and video clips in order to interest potential buyers. At the same time, there is a risk of copyright infringement in the network, so the problem of legislative regulation of the protection of the rights of modern music performers and popularization of their video production is still relevant. ; Цель работы заключается в определении возможных методов применения Social Media Marketing и канала "YouTube" для продвижения видеопродукции. Методология исследования заключается в применении функцио- нального, системного, сравнительного и медиаанализа для рассмотрения канала "YouTube" как качественного контента для продвижения видеопродукции. Научная новизна работы заключается в раскрытии основных поло- жений по продвижению видеопродукции (музыкальных клипов) на канале "YouTube". Впервые рассматриваются методы продвижения видеопродукции в "YouTube" в контексте развития интернет-технологий. Выводы. "YouTube" принадлежит к самым популярным хостингам, где можно за небольшие деньги ранжировать и продви- гать национальные видеопродукты. Также видеоформат считаем важной составляющей работы маркетологов. Видеоролики всесторонне демонстрируют различные характеристики продукта или создают ценный учебный или культурно-художественный контент. Поэтому продюсеры и маркетологи постоянно увеличивают объемы финан- сирования производства рекламных видеороликов и видеоклипов, чтобы заинтересовать потенциальных покупа- телей. В то же время существует риск нарушения авторского права в сети, поэтому до сих пор актуальна проблема законодательного регулирования защиты прав современных музыкальных исполнителей и популяризации их видеопродукции. ; Мета роботи полягає у визначенні можливих методів застосовування Social Media Marketing та каналу "YouTube" для просування відеопродукції. Методологія дослідження полягає у застосуванні функціонального, системного, порівняльного та медіааналізу для розгляду каналу "YouTube" як якісного контенту для просування відеопродукції. Наукова новизна полягає у розкритті основних положень щодо просування відеопродукції (музичних кліпів) на каналі "YouTube". Вперше розглядаються методи просування відеопродукції у "YouTube" в контексті розвитку інтернет-технологій. Висновки. YouTube" належить до найпопулярніших хостингів, де можна за невеликі кошти ранжувати та просувати національні відеопродукти. Також відеоформат вважаємо важливою складовою в роботі маркетологів. Відеоролики всебічно демонструють різні характеристики продукту або створюють цінний навчальний чи культурно-мистецький контент. Тому продюсери та маркетологи постійно збільшують обсяги фінансування виробництва рекламних відеороликів та відеокліпів, щоб зацікавити потенцій- них покупців. Водночас існує ризик порушення авторського права в мережі, тому й досі є актуальною проблема законодавчого регулювання захисту прав сучасних музичних виконавців та популяризації їхньої відеопродукції.

The peculiarities of far right political parties in Germany after World War II are outlined. Main stages of their evolution are identified and each of them is characterized in details. The establishment of the National Democratic Party of Germany is described, its place in the party system is presented, and ideology and values are characterized. ; Определена специфика развития крайних правых политических партий в Германии после Второй мировой войны. Выделены основные этапы их эволюции и рассмотрен каждый из них. Охарактеризовано становление Национал-демократической партии Германии, определено ее место в партийно-политической системе этой страны и раскрыто идейно-ценностные основы. ; Окреслено специфіку розвитку крайніх правих політичних партій у Німеччині після Другої світової війни. Виокремлено головні етапи їх еволюції та розглянуто кожен із них. Охарактеризовано становлення Націонал-демократичної партії Німеччини, визначено її місце в партійно-політичній системі цієї країни і розкрито ідейно-ціннісні засади.

The peculiarities of far right political parties in Germany after World War II are outlined. Main stages of their evolution are identified and each of them is characterized in details. The establishment of the National Democratic Party of Germany is described, its place in the party system is presented, and ideology and values are characterized. ; Определена специфика развития крайних правых политических партий в Германии после Второй мировой войны. Выделены основные этапы их эволюции и рассмотрен каждый из них. Охарактеризовано становление Национал-демократической партии Германии, определено ее место в партийно-политической системе этой страны и раскрыто идейно-ценностные основы. ; Окреслено специфіку розвитку крайніх правих політичних партій у Німеччині після Другої світової війни. Виокремлено головні етапи їх еволюції та розглянуто кожен із них. Охарактеризовано становлення Націонал-демократичної партії Німеччини, визначено її місце в партійно-політичній системі цієї країни і розкрито ідейно-ціннісні засади.

Peculiarities of the process of electoral preferences radicalization in the European Union countries are characterized. The factors that contribute to this phenomenon are distinguished and special attention is paid to one of the most important prerequisite for growth of far right political parties support in Europe –migration level increase. In order to identify presence or absence of causal links between increase of migration rate and electoral appeal of the far right, relevant statistical data has been collected and analyzed. To determine the migration level, the numbers of asylum seekers in 2013-14 and 2014-15 were used. Three countries with the highest positive and negative difference of the asylum seekers numbers for each period were determined. They include Austria, Denmark, Lithuania, Malta, Poland, Slovenia, Hungary, Finland, Croatia. In each country, the strongest far right political party has been identified and its position has been determined on the basis of electoral support during European Parliament elections of 2009 and 2014 and national elections in 2006-2016. The study found no causal relationships between the number of asylum seekers and the electoral appeal of the largest far right political party in the country, so, despite the undeniable impact of migration on the radicalization of electoral preferences, there is no direct correlation. ; Охарактеризована специфика радикализации электоральных преференций в ЕС и приведены факторы, которые способствуют ей. Уделено особое внимание повышению уровня миграции как одной из ключевых предпосылок роста поддержки крайне правых политических партий в европейских странах. Для выявления причинно-следственных связей между увеличением темпов миграции и электоральной привлекательности этих политических сил было проведено сравнение соответствующих статистических данных. Были использованы показатели количества ищущих убежища во всех государствах ЕС, и выявлено, где в 2013-14 и 2014-15 гг. рост был наибольшим и наименьшим. В их число были включены Австрия, Дания, Литва, Мальта, Польша, Словения, Венгрия, Финляндия, Хорватия. Было проанализировано положение крупнейшей крайней правой политической партии в каждой стране на основе уровня ее поддержки на выборах в Европейский Парламент в 2009 и 2014 и в национальный парламент в течение последних десяти лет (2006-2016 гг.). В результате проведенного исследования было выявлено отсутствие причинно-следственных связей между ростом или уменьшением количества искателей убежища и электоральной привлекательности крайней правой политической партии в определенной стране, поэтому, несмотря на несомненное влияние миграции на радикализацию избирательных преференций, прямая взаимосвязь здесь отсутствует. ; Охарактеризовано специфіку радикалізації електоральних преференцій в ЄС та наведено чинники, які сприяють цьому. Приділено особливу увагу підвищенню рівня міграції як одній з ключових передумов зростання рівня підтримки крайніх правих політичних партій в європейських країнах. Для виявлення причинно-наслідкових зв'язків між збільшенням темпів міграції та електоральною привабливістю цих політичних сил було проведено порівняння відповідних статистичних даних. Було використано показники щодо кількості шукачів притулку в усіх державах ЄС, та виявлено, де у 2013-14 та 2014-15 рр. було найбільше та найменше зростання. До переліку цих держав було включено Австрію, Данію, Литву, Мальту, Польщу, Словенію, Угорщину, Фінляндію, Хорватію. Було проаналізовано становище найбільшої крайньої правої політичної партії у кожній країні на основі рівня підтримки на виборах до Європейського Парламенту у 2009 та 2014 рр. і до національного парламенту протягом останніх 10 років (2006-2016 рр.). У результаті проведеного дослідження було виявлено відсутність причинно-наслідкових зв'язків між зростанням чи зменшенням кількості шукачів притулку і електоральною привабливістю найбільшої крайньої правої політичної партії у певній країні, відтак, незважаючи на безперечний вплив міграції на радикалізацію виборчих преференцій, прямий взаємозв'язок тут відсутній.

The purpose of the article is to characterize the peculiarities of organizing the storage of musical audio recordings in the repositories of radio stations. The methodology is based on the use of general scientific and special methods. The universal nature of music as a special language determines the internationality of music art. From the moment of birth and during the past years verbal report of the unwritten conditions, that are connected to music sound record accumulation in different cultural institutions, has changed not once. The transformations of this relationship were caused by different reasons – social, political, technical, and technological nature. In current high-technology conditions integration properties inherent in the holistic process of creation, circulation, and spread of information, accumulated in music compositions for radio. Today the formation of the new qualitative communication area with the rapid growth of the sound messages streams level occurs. The article is dedicated to the scientific problem of the preservation and use of music audio recordings of radio companies as objects of archival storage. Archived musical radio records are defined as a special cluster of the communication area. The socio-communicative approach is the methodological basis of the publication. The scientific novelty. The main directions of ensuring the preservation, restoration, and restoration of music audio recordings of archival audio recordings are substantiated, as well as the peculiarities of digitization and use of sound documents of this type, are revealed. The specifics of the formation of the respective collections are considered on the example of the BBC Archive Center and The British Library Sound Archive as leading foreign institutions where music records are stored. It is concluded that digital technologies have led to a change in the culture of music consumption and, accordingly, have transformed the processes of storing music archival recordings in the repositories of radio companies, which have acquired specific properties. Examining music radio recordings as archival objects have shown that in the age of the digital revolution, the music industry around the world has undergone significant changes. Both the revenue structure and the cost structure of record labels and music radio companies have fundamentally changed. Conclusions. Digital technologies have led to a change in the culture of music consumption (there has been a change in the ideology of authorship for music products) and the emergence of digital recording technologies that use artificial intelligence, digital workstations, etc. In this regard, the specifics of the organization of storage of music archival recordings were transformed, in particular in the phono repositories of radio companies that have acquired specific properties of the service grade (reprint of archival music recordings that were previously specially recorded for radio stations). ; Мета роботи – охарактеризувати особливості організації зберігання музичних аудіозаписів у радіосховищах та визначити перспективи розвитку відновлення та реставрації зазначених об'єктів архівного зберігання. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів. Стаття присвячена науковій проблемі збереження та використання музичних аудіозаписів радіокомпаній як об'єктів архівного зберігання. Методологічною основою публікації є соціокомунікативний підхід, використання якого дозволило з'ясувати особливості зберігання та використання музичних аудіозаписів радіокомпаній. Наукова новизна. Обґрунтовано основні напрями забезпечення збереженості, відновлення та реставрації музичних архівних аудіозаписів, а також розкрито особливості оцифрування та використання фонодокументів даного типу. На прикладі «BBC Archive Centre» та «The British Library Sound Archive» як провідних зарубіжних закладів, де зберігаються музичні записи, розглядається специфіка формування відповідних колекцій. Досліджуючи музичні радіозаписи як об'єкти архівного зберігання, було з'ясовано, що в епоху цифрової революції музична індустрія в усьому світі зазнала суттєвих змін. Принципово змінилася як структура доходів, так і структура витрат звукозаписувальних лейблів та музичних радіокомпаній. Висновки. Цифрові технології призвели до зміни культури музичного споживання (відбулася зміна ідеології авторства на музичні продукти) та появи цифрових технологій звукозапису, що використовують штучний інтелект, цифрові робочі станції й т.п. У зв'язку з цим трансформувалася специфіка організації зберігання музичних архівних звукозаписів, зокрема в фоносховищах радіокомпаній, які набули специфічних властивостей сервісного ґатунку (перевидання архівних музичних звукозаписів, що раніше спеціально були записані для радіостанцій).

The purpose of the article is to characterize the peculiarities of organizing the storage of musical audio recordings in the repositories of radio stations. The methodology is based on the use of general scientific and special methods. The universal nature of music as a special language determines the internationality of music art. From the moment of birth and during the past years verbal report of the unwritten conditions, that are connected to music sound record accumulation in different cultural institutions, has changed not once. The transformations of this relationship were caused by different reasons – social, political, technical, and technological nature. In current high-technology conditions integration properties inherent in the holistic process of creation, circulation, and spread of information, accumulated in music compositions for radio. Today the formation of the new qualitative communication area with the rapid growth of the sound messages streams level occurs. The article is dedicated to the scientific problem of the preservation and use of music audio recordings of radio companies as objects of archival storage. Archived musical radio records are defined as a special cluster of the communication area. The socio-communicative approach is the methodological basis of the publication. The scientific novelty. The main directions of ensuring the preservation, restoration, and restoration of music audio recordings of archival audio recordings are substantiated, as well as the peculiarities of digitization and use of sound documents of this type, are revealed. The specifics of the formation of the respective collections are considered on the example of the BBC Archive Center and The British Library Sound Archive as leading foreign institutions where music records are stored. It is concluded that digital technologies have led to a change in the culture of music consumption and, accordingly, have transformed the processes of storing music archival recordings in the repositories of radio companies, which have acquired specific properties. Examining music radio recordings as archival objects have shown that in the age of the digital revolution, the music industry around the world has undergone significant changes. Both the revenue structure and the cost structure of record labels and music radio companies have fundamentally changed. Conclusions. Digital technologies have led to a change in the culture of music consumption (there has been a change in the ideology of authorship for music products) and the emergence of digital recording technologies that use artificial intelligence, digital workstations, etc. In this regard, the specifics of the organization of storage of music archival recordings were transformed, in particular in the phono repositories of radio companies that have acquired specific properties of the service grade (reprint of archival music recordings that were previously specially recorded for radio stations). ; Мета роботи – охарактеризувати особливості організації зберігання музичних аудіозаписів у радіосховищах та визначити перспективи розвитку відновлення та реставрації зазначених об'єктів архівного зберігання. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів. Стаття присвячена науковій проблемі збереження та використання музичних аудіозаписів радіокомпаній як об'єктів архівного зберігання. Методологічною основою публікації є соціокомунікативний підхід, використання якого дозволило з'ясувати особливості зберігання та використання музичних аудіозаписів радіокомпаній. Наукова новизна. Обґрунтовано основні напрями забезпечення збереженості, відновлення та реставрації музичних архівних аудіозаписів, а також розкрито особливості оцифрування та використання фонодокументів даного типу. На прикладі «BBC Archive Centre» та «The British Library Sound Archive» як провідних зарубіжних закладів, де зберігаються музичні записи, розглядається специфіка формування відповідних колекцій. Досліджуючи музичні радіозаписи як об'єкти архівного зберігання, було з'ясовано, що в епоху цифрової революції музична індустрія в усьому світі зазнала суттєвих змін. Принципово змінилася як структура доходів, так і структура витрат звукозаписувальних лейблів та музичних радіокомпаній. Висновки. Цифрові технології призвели до зміни культури музичного споживання (відбулася зміна ідеології авторства на музичні продукти) та появи цифрових технологій звукозапису, що використовують штучний інтелект, цифрові робочі станції й т.п. У зв'язку з цим трансформувалася специфіка організації зберігання музичних архівних звукозаписів, зокрема в фоносховищах радіокомпаній, які набули специфічних властивостей сервісного ґатунку (перевидання архівних музичних звукозаписів, що раніше спеціально були записані для радіостанцій).