Suchergebnisse

У статті обґрунтовувано положення однієї з сучасних теорій лідерства – ціннісної концепції, в основі якої лежить постулат, що люди готові слідувати за тим, у кого є чого навчитися (лідерській поведінці і світогляду, ефективній взаємодії з оточуючими тощо). Адаптовано результати досліджень ціннісної концепції лідерства до формування лідерської компетентності майбутніх офіцерів у системі їх професійної підготовки у ВВНЗ.Доведено, що лідерська компетентність командира підрозділу має базуватися на морально-етичних цінностях і якостях, які формуються у ВВНЗ, апробовані у військовій практиці, перевірені й удосконалені на первинних посадах у військах і впроваджені в систему професійної підготовки військових фахівців у ВВНЗ. ; Introduction. The article gives a substantiation of the positions of one of the modern theories of leadership – value concept. It is based on the postulate that people are ready to follow those who have something to learn (leadership and outlook, effective interaction with others, etc.).Purpose. To analyze the position of the value concept of leadership and to substantiate them as to the formation of leadership competencies of future officers in the system of their professional training.Methods. Methods, induction, deduction, classification, systematization and comparative analysis of theoretical sources on the problem of professional training of military specialists.Results. It is determined that the values of a military leadership are requirements, samples, potential, motives for his behavior and culture in society and in the military environment and characterizing the integrity and harmony of his personality, his activity in achieving self-improvement, spiritual and creative self-development and make it possible to assess the reality and focus it.Originality. Given current experience, it is substantiated that the leader's competence of an officer is a component of the professional competence of an officer, integral characteristic of his professional ability and readiness to conduct qualified leadership in accordance with professional qualifications on the basis of the system of military professional knowledge, skills and experience of leadership behavior, emotional intelligence formed leadership values, motives, standards, attitudes, qualities and corporate culture.Conclusion. It is proved that the leader's competence of the unit commander should be based on the moral and ethical values and qualities that are formed in high military educational institutions, tested in military practice, improved at primary positions in the troops and implemented in the system of training military specialists in high military educational institutions. ; В статье обосновано положение одной из современных теорий лидерства – ценностной концепции, в основе которой лежит постулат, что люди готовы следовать за тем, у кого есть чему поучиться (лидерскому поведению и мировоззрению, эффективному взаимодействию с окружающими и т.д.). Адаптировано результаты исследований ценностной концепции лидерства к формированию лидерской компетентности будущих офицеров в системе их профессиональной подготовки в вузе.Доказано, что лидерская компетентность командира подразделения должна базироваться на морально-этических ценностях и качествах, которые формируются в ВВУЗ, апробированные в военной практике, проверены и усовершенствованы на первичных должностях в войсках и внедрены в систему профессиональной подготовки военных специалистов в ВВУЗ.

Introduction. The article gives a substantiation of the positions of one of the modern theories of leadership – value concept. It is based on the postulate that people are ready to follow those who have something to learn (leadership and outlook, effective interaction with others, etc.).Purpose. To analyze the position of the value concept of leadership and to substantiate them as to the formation of leadership competencies of future officers in the system of their professional training.Methods. Methods, induction, deduction, classification, systematization and comparative analysis of theoretical sources on the problem of professional training of military specialists.Results. It is determined that the values of a military leadership are requirements, samples, potential, motives for his behavior and culture in society and in the military environment and characterizing the integrity and harmony of his personality, his activity in achieving self-improvement, spiritual and creative self-development and make it possible to assess the reality and focus it.Originality. Given current experience, it is substantiated that the leader's competence of an officer is a component of the professional competence of an officer, integral characteristic of his professional ability and readiness to conduct qualified leadership in accordance with professional qualifications on the basis of the system of military professional knowledge, skills and experience of leadership behavior, emotional intelligence formed leadership values, motives, standards, attitudes, qualities and corporate culture.Conclusion. It is proved that the leader's competence of the unit commander should be based on the moral and ethical values and qualities that are formed in high military educational institutions, tested in military practice, improved at primary positions in the troops and implemented in the system of training military specialists in high military educational institutions. ; В статье обосновано положение одной из современных теорий лидерства – ценностной концепции, в основе которой лежит постулат, что люди готовы следовать за тем, у кого есть чему поучиться (лидерскому поведению и мировоззрению, эффективному взаимодействию с окружающими и т.д.). Адаптировано результаты исследований ценностной концепции лидерства к формированию лидерской компетентности будущих офицеров в системе их профессиональной подготовки в вузе.Доказано, что лидерская компетентность командира подразделения должна базироваться на морально-этических ценностях и качествах, которые формируются в ВВУЗ, апробированные в военной практике, проверены и усовершенствованы на первичных должностях в войсках и внедрены в систему профессиональной подготовки военных специалистов в ВВУЗ. ; У статті обґрунтовувано положення однієї з сучасних теорій лідерства – ціннісної концепції, в основі якої лежить постулат, що люди готові слідувати за тим, у кого є чого навчитися (лідерській поведінці і світогляду, ефективній взаємодії з оточуючими тощо). Адаптовано результати досліджень ціннісної концепції лідерства до формування лідерської компетентності майбутніх офіцерів у системі їх професійної підготовки у ВВНЗ.Доведено, що лідерська компетентність командира підрозділу має базуватися на морально-етичних цінностях і якостях, які формуються у ВВНЗ, апробовані у військовій практиці, перевірені й удосконалені на первинних посадах у військах і впроваджені в систему професійної підготовки військових фахівців у ВВНЗ.

Публікацію здійснено у межах проекту Програми TEMPUS "Освіта для лідерства, інтелігентності та розвитку таланту" (ELITE – Education for Leadership, Intelligence and Talent Encouraging). ; This publication has been funded with support from the European Union. The publication reflects the views only of the authors, and the Union cannot be held responsible for any use which may be made of the information contained therein.

Аналізується зміст двох найпоширеніших у доктрині міжнародного права концепцій про місце і значення вини при встановленні відповідальності держави за міжнародно-протиправні діяння (а саме концепції суб'єктивної відповідальності держави і концепції об'єктивної відповідальності держави) з метою з'ясування чи може (відповідно до сучасного міжнародного права та міжнародно-правової практики) міжнародно-правова відповідальність держави наставати без доведення вини держави і в яких випадках для встановлення міжнародно-правової відповідальності вину держави доводити не потрібно. Зроблено висновки, що у сфері відповідальності держави за міжнародно-протиправні діяння чинному міжнародному праву найбільше відповідає концепція об'єктивної відповідальності держави. У статті розкривається зміст даної концепції залежно від виду міжнародно-протиправного діяння (ординарного міжнародного правопорушення (делікту) чи міжнародного злочину). Зроблено висновки, що викладений у статті зміст концепції об'єктивної відповідальності держави відповідає конвенційним положенням чинного міжнародного права, а також відповідає позиції Комісії міжнародного права ООН і положенням Статей про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння 2001 р. У концепціях суб'єктивної та об'єктивної відповідальності держави за міжнародно-протиправні діяння виявлено спільність підходів щодо доведення наявності вини при встановленні відповідальності держави. Така спільність підходів полягає у визнанні того, що у процесі визнання держави відповідальною за певні діяння необхідно встановити зв'язок між державою та особою чи особами, які безпосередньо вчинили протиправне діяння.

Лідерство залишається ключовим компонентом забезпечення професійної діяльності як окремих військовослужбовців різних категорій, так і органів військового управління, військових частин (підрозділів) під час виконання завдань за призначенням, не дивлячись на різноманіття визначень та методів реалізації. Однією із найважливіших умов розвитку сучасних Збройних Сил України є розвиток військового лідерства. Мета роботи. Метою статті є теоретичний аналіз наукових підходів до феномену військового лідерства. Методологія. У запропонованій статті особливу увагу приділено теоретичному аналізу феномену та сучасним підходам до наукового вивчення військового лідерства. Наукова новизна. Доведено, що визначальну роль лідерство військовослужбовців відіграє, зокрема, у цінностях, традиціях, етиці поведінки, досвіді дотримання військової дисципліни та корпоративної військової культури. Висновки. Зазначається, що феномен лідерства, свідчить про визначну роль самовдосконалення та саморегуляції у військового лідера, який діє в екстремальних умовах, оскілки забезпечує можливість виховання особистості, здатної самостійно приймати рішення, формувати й довизначати завдання у відповідності до вимог складних, мінливих ситуацій й завдяки цьому досягати поставлених цілей. Констатовано, що процес розвитку військового лідерства впливає на прийняття управлінських рішень та зумовлює подальше перетворення, що виявляється в лідерських установках на професійні успіхи.

The present article provides the analyses of theoretical base of political leadership. Gender aspects of this complex social phenomenon are also reviewed. The characteristics of the main theories of female political are given. ; В статье анализируются теоретические основы политического лидерства. Рассмотрен гендерный аспект этого сложного общественного явления. Характеризуются основные теории женского политического лидерства. ; В статті аналізуються теоретичні засади політичного лідерства. Розглянутий гендерний аспект цього складного суспільного явища. Характеризуються основні теорії, на яких базується розуміння поняття жіночого політичного лідерства.

Феномен лідерства вивчається протягом багатьох років великою кількістю вчених. Дослідження деяких з них, дотичних до теми статті аналізуються в ній. Враховуючи, що природа феномену лідерства надзвичайно складна, носить індивідуально-суспільний характер в статті визначається що лідерство – це унікальна синергія: природнього-генетичних (Богом даних) задатків; материнського (батьківського) виховання; сприятливого соціального середовища (оточення, у тому числі і освітнього, як ціннісно-формувального стрижня соціуму); власної функціональності особистості професіонала. Функціональність визначається набутим досвідом, свідомо чи несвідомо сформованими уміннями, навичками, якостями. В статті аналізуються деякі підходи до визначення феномена лідерства. Визначено, що найбільш усталеними теоріями вважаються харизматична та синтетична теорія, «теорія рис», а також ситуаційний та поведінковий підхід. Акцентується увага, що для державної служби цікавими є інструментальне й емоційне лідерство, два важливих нових концепти лідерства: «Т-модель» та «Лідер-каталізатор». Державна служба повинна бути спрямована на «суспільне благо, на інтереси й потреби інших людей та їх задоволення тільки за умови дотримання правових і моральних обмежень».
В статті робиться висновок, що феномен Лідерства являє собою феномен, породжений системою неформальних, неофіційних відносин між людьми. Воно природним чином виникає в будь-якій групі на підґрунті впливу особистісного авторитету лідера на взаємини й поводження інших людей. Роль лідера виникає стихійно, штатним розкладом організації вона не передбачається. Лідерство – це надкомпетентність особистості, у тому числі і керівника, яку важко виміряти та важко відтворити. Подальшим науковим завданням визначається гіпотетичний пошук переліку особистісних та професійних якостей, які із простої людини роблять керівника-лідера державної служби. Ставиться питання:чи існує той геній – керівник (лідер), на основі вивчення діяльності якого можна встановити репертуар якостей, творіння яких у суспільстві допоможуть йому вийти із кризи і досягти «ери всезагального блага».

У статті висвітлюється проблема мотивації політичного лідерства/керівництва. Йдеться про теоретичні концепції щодо структури та організації потребово-мотиваційної сфери політичних лідерів. Ключові слова: політичне лідерство/керівництво, потреби, мотиваційна сфера В статье освещается проблема мотивации политического лидерства/руководства. Речь идѐт о теоретических концепциях относительно структуры и организации потребностно-мотивационной сферы политических лидеров. Ключевые слова: политическое лидерство/руководство, потребности, мотивационная сфера The problem of motivation of political leadership/of guidanceis illuminated in the article. The qu estion is about theoretical.conceptions in relation to a structure and organization of necessities-motivation sphere of political leaders. Keywords: political leadership/guidance, necessities, motivational sphere

Обґрунтовується необхідність реформування системи вивчення дисциплін з безпеки у ВНЗ. Пропонується нова концепція освіти з безпеки на основі ризиків орієнтованого підходу. Розглядається зміст дисципліни "Управління безпекою" як вивчення ризиків і методів їх аналізу, управління ризиками, основи цивільного захисту та державного контролю безпеки.The necessity of safety courses studying system reform at universities is substantiated. The new concept of safety education based on risk oriented approach is proposed. The content of the course "Safety Management" is considered as the studying of risks and the methods of risk assessment, the risk management, the basics of civil protection and the governmental safety control.

Обґрунтовується необхідність реформування системи вивчення дисциплін з безпеки у ВНЗ. Пропонується нова концепція освіти з безпеки на основі ризиків орієнтованого підходу. Розглядається зміст дисципліни "Управління безпекою" як вивчення ризиків і методів їх аналізу, управління ризиками, основи цивільного захисту та державного контролю безпеки.The necessity of safety courses studying system reform at universities is substantiated. The new concept of safety education based on risk oriented approach is proposed. The content of the course "Safety Management" is considered as the studying of risks and the methods of risk assessment, the risk management, the basics of civil protection and the governmental safety control.

Концепція рамкових країн НАТО є органічним втіленням оборонного принципу багатонаціональної співпраці й багаторічного формування інтегрованої структури НАТО, засвоєння досвіду, постійної адаптації до стратегічного безпекового середовища шляхом трансформації Альянсу. Зміст Концепції полягає в об'єднанні зусиль груп країн-членів на багатонаціональному рівні для спільного формування сил і потенціалу Альянсу під проводом «рамкової» країни.
Метою статті є дослідження сутності та процесу реалізації Концепції рамкових країн НАТО. Визначено зміст, цілі, напрямки, основні сфери реалізації Концепції рамкових країн НАТО.
Висвітлено історичний контекст та паралелі, передумови, причини, що обумовили впровадження та розвиток Концепції як багатогранної ініціативи Альянсу, спрямованої на посилення колективної оборони шляхом багатонаціональної співпраці. Розглянуто етапи формування, структуру, ключові елементи, практичні інструменти і механізми, принципи забезпечення ефективності процесів в рамках Концепції. Проведений аналіз діяльності багатонаціональних груп та ініціатив довготривалого співробітництва під проводом рамкових країн. Зазначені різноспрямованість діяльності та складу, поєднання спільними цілями груп країн КРК, унікальність ролі та відповідальності рамкових країн. Досліджено окремі аспекти втілення Концепції, такі як Передова присутність НАТО, Центри передового досвіду, нова Модель сил. Проведено оцінювання різних варіантів задіяння Концепції для оборони Європи, стримування російської агресії, а також питань регіональної безпеки для забезпечення підходу «на 360 градусів».
Результатом дослідження є висновки щодо подальшого розвитку та реалізації Концепції, а також багатонаціональних ініціатив, що впроваджуються в її рамках та безпосередньо сприяють розвитку сил та засобів, зміцненню потенціалу стримування та оборони й в такий спосіб посилюють спроможність Альянсу виконувати основні завдання в стратегічно конкурентному безпековому середовищі.

Теоретико-методологічний супровід процесу становлення духовно-ціннісної сфери зростаючої осо­бистості на засадах християнської етики досить слабо рефлексується в сучасній вітчизняній філосо­фії освіти, що пов'язано з повільним і поступовим приділенням уваги проблематиці релігійної освіти в державній школі. При дослідженні шляхів розкриття духовно-ціннісного потенціалу християнської етики в сучасній школі застосовувалися методи системного, історичного, соціокультурного, компара­тивного та герменевтичного аналізу. Запропоновано філософсько-освітнє розуміння релігійного змісту категорії «духовність», розкрита її значущість та стимулююча роль у становленні внутрішнього світу дитини й розглянуті ефективні конструкти ретрансляції цієї категорії засобами християнської етики з метою адаптації до сучасних завдань державної світської школи. Шляхи розкриття духовно-ціннісного потенціалу християнської етики в сучасній школі розглянуті в контексті пошуку глибинних зв'язків та синтезуючих цінностей освітніх напрямків: аксіологічно-праксеологічного, екзистенційного, еорто-логічного та культурологічного, що мають знайти своє місце в освітній царині через персоніфікацію та варіативність навчання і виховання з наданням можливості зробити кожній дитині свій ціннісний вибір у напрямку досягнення нової більш досконалої якості життя.

Such components of law, as methodology, criticism of the imperative theory of law, researches of law as the union of primary and secondary rules, justice and morality, natural law and legal positivism, the legal validity and moral value are analysed. All components of the concept are united depend from combining and revision of concepts such as legislation, jurisdiction, legal validity, sources of law, legal sanction, the state, authority, offi cial. ; Проанализированы такие составляющие права как методология, критика императивной теории права, право как объединение первичных и вторичных правил, справедливость и мораль, естественное право и правовой позитивизм, юридическая сила и моральная ценность. Все составляющие концепции объединены обновленным переосмыслением таких понятий как законодательство, юрисдикция, юридическая сила, источники права, правовая санкция, государство, власть, должностное лицо. ; Проаналізовано такі складові права якметодологія, критика імперативної теорії права, право як об'єднання первинних і вторинних правил, справедливість і мораль, природне право та правовий позитивізм, юридична чинність і моральна цінність. Усі складові концепції поєднані оновленим переосмисленням таких понять, як законодавство, юрисдикція, юридична чинність, джерела права, правова санкція, держава, влада, посадова особа.

На сучасному етапі інтеграції Української держави до європейської спільноти перед вітчизняними лідерами постають нові завдання, які вимагають підвищення ефективності публічного управління та публічного адміністрування на засадах демократизму, людиноцентризму.
Актуальність теми розвитку публічного лідерства в Україні тісно пов'язана з вивченням досвіду зарубіжних країн щодо механізмів формування та розвитку публічного лідерства, що характеризується високим рівнем моральних цінностей, відповідальністю, комунікативністю, скромністю. Нова управлінська парадигма, яка впроваджується в публічне управління та публічне адміністрування України також вимагає впровадження нових якостей публічного лідерства, які проявляються через утвердження моральних цінностей в особистості лідера, його моделей поведінки в реформуванні публічної служби. На думку автора, такі якості лідерства як делегування повноважень у органах публічної влади, міжгалузеве співробітництво в публічному управлінні зумовлюють розвиток лідерства у контексті освітніх тенденцій зарубіжних країн.
В статті розкрито пріоритетні моделі публічного лідерства західноєвропейських країн як передумову формування успішної особистості, успішних лідерських якостей, тенденцією якого є такий важливий чинник як публічність, оскільки до 90-х років ХХ ст. далеко не всі державні управлінці європейських країн були публічними.
Автор статті пропонує розглянути особливості розвитку публічного лідерства у Німеччині та Польщі. Такі якості лідерства як здатність до самоосвіти, делегування повноважень, транспарентне (прозорості, відкритості та активізації) та трансформаційне співробітництво. Вони зумовлюють новий стиль розвитку лідерства у західноєвропейських країнах, яке буде корисним для впровадження в Україні. Тому актуальність статті не викликає сумнівів.