Suchergebnisse

Aim of the article is to spotlight the problem of Korean ethno-national artistic Traditions preservation and development in the context of Korean ethnic group residence outside the ethnic homeland, in Ukraine. The methodology of the article consists of a set of basic research principles such as: the art analysis has been used for the "Toradi" Kyiv dance group creative activity characterization; the historical analysis has been used for the Korean art traditions comprehension; the descriptive analysis has been used for the sequence of events representation; logical and analytical analyses have been used for the Kyiv Korean music collective art and creative activities meaningful aspects detections an example of the cultural traditions and art preservation by the Korean ethnic community in Ukraine.Scientific novelty of the article. The Korean artistic traditions influence in Ukraine among the Korean ethnic community has been first traced.Conclusions. Features of traditional Korean national dance — an important achievement of world choreography — as a reflection of the Korean nation musical and choreographic art peculiarities, its historical development, traditional ideas about beauty, ethnic mentality, etc. have been analyzed. The "Toradi" Korean choreographic group creative work, its connection with the art of Korea, realized through the "Toradi" group visits to Seoul and the invitations of South Korean choreographers to Kyiv, which have significantly enriched and complemented the creative palette of the dance group and enlarged national colorings creative work of the dance group, have been examined. The deep connection between the ethno-national artistic traditions of Korea and the art of Korean ethnic group in Ukraine has been proven; the peculiarities of this phenomenon as the model of ethno-national artistic traditions preservation in the era of Ukrainian society democratization have been revealed. ; Охарактеризована деятельность хореографического ансамбля «Торади», раскрыта его роль в развитии национальных культурных традиций корейского этноса в Украине. Рассмотрена проблема сохранения этнонациональных традиций в условиях проживания корейского этноса за пределами его этнической родины. В апреле 2007 года в Киеве создан Корейский культурный центр, цель которого — налаживание связей между представителями корейской нации в Украине и популяризация национальной культуры корейцев. Его деятельность направлена на создание нового имиджа страны — представительницы Востока, на распространение информации о культуре, мало известной европейцам. Важные вопросы жизнедеятельности корейской диаспоры в Украине и в мире освещает всеукраинское периодическое издание — журнал «Мугунхва». Корейский культурный центр сотрудничает с региональными представительствами корейских национальных обществ в Украине, налаживает контакты с зарубежными организациями, также популяризирующими корейскую культуру в странах своего пребывания. Методологию исследования составляют: искусствоведческий анализ — для характеристики деятельности киевского ансамбля танца «Торади», исторический — для освещения корейских культурных традиций, описательный — для воспроизведения развития событий, логико-аналитический — для раскрытия содержания деятельности киевского хореографического коллектива по сохранению в Украине корейской культуры. Научная новизна работы состоит в том, что впервые освещены проявления и популяризация в Украине культурных традиций Кореи. Корейский национальный танец рассмотрен как органическая составляющая мировой хореографии. Раскрыты особенности музыкального и хореографического искусства корейского народа. Творческие контакты и сотрудничество ансамбля «Торади» с известными южнокорейскими хореографами обогащают художественный потенциал коллектива новыми образами и многогранной танцевальной лексикой. Деятельность хореографического ансамбля «Торади» является образцом того, как в условиях активизации глобализационных процессов в мире можно сохранять и обогащать этнонациональные культурные традиции. ; Охарактеризовано діяльність хореографічного ансамблю «Тораді», розкрито його роль у розвитку мистецьких традицій корейського етносу в Україні. Розглянуто проблему збереження етнонаціональних традицій в умовах проживання корейського етносу за межами його етнічної батьківщини. У квітні 2007 року в Києві утворено Корейський культурний центр, мета якого — налагоджувати зв'язки між представниками корейської нації в Україні та популяризувати національну культури корейців. Його діяльність спрямована на створення нового іміджу країни — представниці Сходу, на поширення інформації про маловідому для європейців культуру. Важливі питання життєдіяльності корейської діаспори в Україні й у світі висвітлюються у всеукраїнському періодичному виданні — журналі «Мугунхва». Корейський культурний центр співпрацює з регіональними представництвами корейських національних товариств в Україні, налагоджує контакти із закордонними організаціями, які також поширюють корейську культуру у країнах свого перебування. Методологію дослідження становлять: мистецтвознавчий аналіз — для характеристики діяльності київського ансамблю танцю «Тораді», історичний — для висвітлення корейських мистецьких традицій, описовий — для відтворення розвитку подій, логіко-аналітичний — для розкриття змісту діяльності київського хореографічного колективу зі збереження в Україні корейської культури. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше висвітлено вияв і популяризацію в Україні мистецьких традицій Кореї. Корейський національний танець розглянуто як органічну складову світової хореографії. Розкрито особливості музичного й хореографічного мистецтва корейського народу. Творчі контакти і співпраця ансамблю «Тораді» з відомими південнокорейськими хореографами збагачують мистецький потенціал колективу новими образами й багатогранною танцювальною лексикою. Діяльність хореографічного колективу «Тораді» є зразком того, як в умовах активізації глобалізаційних процесів у світі можна зберігати й збагачувати етнонаціональні культурно-мистецькі традиції.

Aim of the article is to spotlight the problem of Korean ethno-national artistic Traditions preservation and development in the context of Korean ethnic group residence outside the ethnic homeland, in Ukraine. The methodology of the article consists of a set of basic research principles such as: the art analysis has been used for the "Toradi" Kyiv dance group creative activity characterization; the historical analysis has been used for the Korean art traditions comprehension; the descriptive analysis has been used for the sequence of events representation; logical and analytical analyses have been used for the Kyiv Korean music collective art and creative activities meaningful aspects detections an example of the cultural traditions and art preservation by the Korean ethnic community in Ukraine.Scientific novelty of the article. The Korean artistic traditions influence in Ukraine among the Korean ethnic community has been first traced.Conclusions. Features of traditional Korean national dance — an important achievement of world choreography — as a reflection of the Korean nation musical and choreographic art peculiarities, its historical development, traditional ideas about beauty, ethnic mentality, etc. have been analyzed. The "Toradi" Korean choreographic group creative work, its connection with the art of Korea, realized through the "Toradi" group visits to Seoul and the invitations of South Korean choreographers to Kyiv, which have significantly enriched and complemented the creative palette of the dance group and enlarged national colorings creative work of the dance group, have been examined. The deep connection between the ethno-national artistic traditions of Korea and the art of Korean ethnic group in Ukraine has been proven; the peculiarities of this phenomenon as the model of ethno-national artistic traditions preservation in the era of Ukrainian society democratization have been revealed. ; Охарактеризована деятельность хореографического ансамбля «Торади», раскрыта его роль в развитии национальных культурных традиций корейского этноса в Украине. Рассмотрена проблема сохранения этнонациональных традиций в условиях проживания корейского этноса за пределами его этнической родины. В апреле 2007 года в Киеве создан Корейский культурный центр, цель которого — налаживание связей между представителями корейской нации в Украине и популяризация национальной культуры корейцев. Его деятельность направлена на создание нового имиджа страны — представительницы Востока, на распространение информации о культуре, мало известной европейцам. Важные вопросы жизнедеятельности корейской диаспоры в Украине и в мире освещает всеукраинское периодическое издание — журнал «Мугунхва». Корейский культурный центр сотрудничает с региональными представительствами корейских национальных обществ в Украине, налаживает контакты с зарубежными организациями, также популяризирующими корейскую культуру в странах своего пребывания. Методологию исследования составляют: искусствоведческий анализ — для характеристики деятельности киевского ансамбля танца «Торади», исторический — для освещения корейских культурных традиций, описательный — для воспроизведения развития событий, логико-аналитический — для раскрытия содержания деятельности киевского хореографического коллектива по сохранению в Украине корейской культуры. Научная новизна работы состоит в том, что впервые освещены проявления и популяризация в Украине культурных традиций Кореи. Корейский национальный танец рассмотрен как органическая составляющая мировой хореографии. Раскрыты особенности музыкального и хореографического искусства корейского народа. Творческие контакты и сотрудничество ансамбля «Торади» с известными южнокорейскими хореографами обогащают художественный потенциал коллектива новыми образами и многогранной танцевальной лексикой. Деятельность хореографического ансамбля «Торади» является образцом того, как в условиях активизации глобализационных процессов в мире можно сохранять и обогащать этнонациональные культурные традиции. ; Охарактеризовано діяльність хореографічного ансамблю «Тораді», розкрито його роль у розвитку мистецьких традицій корейського етносу в Україні. Розглянуто проблему збереження етнонаціональних традицій в умовах проживання корейського етносу за межами його етнічної батьківщини. У квітні 2007 року в Києві утворено Корейський культурний центр, мета якого — налагоджувати зв'язки між представниками корейської нації в Україні та популяризувати національну культури корейців. Його діяльність спрямована на створення нового іміджу країни — представниці Сходу, на поширення інформації про маловідому для європейців культуру. Важливі питання життєдіяльності корейської діаспори в Україні й у світі висвітлюються у всеукраїнському періодичному виданні — журналі «Мугунхва». Корейський культурний центр співпрацює з регіональними представництвами корейських національних товариств в Україні, налагоджує контакти із закордонними організаціями, які також поширюють корейську культуру у країнах свого перебування. Методологію дослідження становлять: мистецтвознавчий аналіз — для характеристики діяльності київського ансамблю танцю «Тораді», історичний — для висвітлення корейських мистецьких традицій, описовий — для відтворення розвитку подій, логіко-аналітичний — для розкриття змісту діяльності київського хореографічного колективу зі збереження в Україні корейської культури. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше висвітлено вияв і популяризацію в Україні мистецьких традицій Кореї. Корейський національний танець розглянуто як органічну складову світової хореографії. Розкрито особливості музичного й хореографічного мистецтва корейського народу. Творчі контакти і співпраця ансамблю «Тораді» з відомими південнокорейськими хореографами збагачують мистецький потенціал колективу новими образами й багатогранною танцювальною лексикою. Діяльність хореографічного колективу «Тораді» є зразком того, як в умовах активізації глобалізаційних процесів у світі можна зберігати й збагачувати етнонаціональні культурно-мистецькі традиції.

This article provides the review of the establishing of democratic base of the state building in Ukraine at the different historical stages. Also the characteristics of the both theory and practice of state building are provided. ; В статье рассмотрено становление демократических основ государственного строительства в Украине. Анализируются разные исторические этапы создания государства. Характеризуются как теории государства, так и практика государственного строительства.

Мета статті — проаналізувати діяльність бібліотек України з організації заходів культурно-мистецького спрямування під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, визначити основні чинники їх впливу на ціннісні орієнтації населення в Україні. Результати дослідження ґрунтуються на узагальненні інформації про культурно-мистецькі заходи українських бібліотек за півтора року повномасштабної російсько-української війни. Визначено, що бібліотеки є потужним засобом впливу на формування ціннісних орієнтацій українського суспільства. Наукова новизна дослідження полягає у систематизації широкого фактичного матеріалу щодо організації культурно-мистецьких заходів бібліотек України в умовах воєнного стану, вперше введено в науковий обіг окремі інформаційні матеріали щодо діяльності бібліотек у 2022–2023 рр. Висновки. Здійснене дослідження дає змогу констатувати, що в умовах російської збройної агресії бібліотеки відіграють значну роль в інформуванні населення про історичні та культурні події. Наведені приклади культурно-мистецьких заходів бібліотек у різних регіонах України в умовах воєнного стану свідчать насамперед про їх патріотичне спрямування — ці заходи присвячені проблемам російсько-української війни, державним патріотичним святам: Дню Незалежності України, Дню пам'яті та примирення тощо. Вони мають значний вплив на переоцінку життєвих цінностей українського населення. Зміни, що відбуваються у системі ціннісних орієнтацій, стосуються суспільного життя, світосприйняття, норм моралі. Тематика та зміст бібліотечних виставок і заходів культурно-мистецького спрямування допомагає у духовному вихованні населення, зокрема, вважати патріотизм, національну гідність, державотворчі прагнення, історичну пам'ять, прагнення до єдності вище за власні національні цінності. Взаємодопомога, відчуття справедливості та взаємовиручка, відчуття спільного лиха і спільної перемоги, згуртованість дедалі більше розвиваються в українському суспільстві під час війни, розв'язаної країною-агресором. Бібліотеки і надалі мають продовжувати проводити заходи, що об'єднують громадян України в складних сучасних умовах.

Мета статті — вивчити досвід організації карнавальних розваг як художньо-естетичний феномен та приклад успішної самоорганізації місцевих територіальних громад. У статті розглядаються проблеми функціонування карнавальних традицій у країнах Західної Європи. Методологія дослідження базується на використанні історичного та аналітичного методів, які дозволили прослідкувати європейські карнавальні традиції й визначити роль та місце досліджуваної проблеми у загальному процесі еволюції карнавальної культури. Структурний метод застосовувався в систематизації та викладенні фактичного матеріалу з метою фіксації спільних і відмінних рис народних святкових веселощів. Наукова новизна полягає у тому, що обґрунтовано необхідність розвитку й популяризації карнавальної культури та демократичної святкової комунікації в контексті вітчизняної культури. Висновки. Констатовано, що генетичні предки європейського карнавалу — античні свята діонісій та сатурналій. А масовим народним святом з вуличними процесіями, іграми, театралізованими виставами в масках карнавал став в середні віки завдяки розвитку європейських самоврядних міст й становленню класу буржуазії. Доведено, що головною ідеєю карнавалу є інверсія — зміна вікового, статевого, соціального статусу учасників святкового дійства. Шлях до всебічного пізнання інтернаціонального фонду карнавальних форм лежить через вивчення його національних варіантів. У розвідці простежується генезис й історична трансформація найпопулярніших європейських карнавалів. Європейський карнавал — антипод тоталітарного свята, якому властива надмірна серйозність, фальшива патетика, стереотипний набір ідеологічних гасел і кліше. Досвід організації карнавальних розваг цікавий як приклад демократичної святкової комунікації, яскравий художньо-естетичний феномен, зразок успішної самоорганізації місцевих територіальних громад.

У статті «Азербайджанська весільна церемонія: традиції та символіка» досліджується багата культурна спадщина весільних церемоній в Азербайджані, розкриваються її традиційні елементи та символіка. Автор детально розглядає різні аспекти весільного обряду, починаючи з попередньої підготовки і закінчуючи подальшими звичаями, простежуючи вплив історичних, релігійних та культурних чинників на формування цих традицій. У статті також звертається увага на символічне значення різних елементів весільного обряду, таких як прикраси, костюми, музичні композиції та ритуальні дії, а також їх роль у збереженні та передачі культурної спадщини. Дослідження базується на аналізі джерел, інтерв'ю з представниками азербайджанської громади та спостереженнях за сучасною весільною практикою. Результати роботи допомагають краще зрозуміти багатство і глибину азербайджанських весільних традицій і їх роль у формуванні культурної самосвідомості народу.
Актуальність вивчення азербайджанського весільного обряду є актуальним в сучасному контексті, так як це допоможе більш глибоко зрозуміти і проникнути в дух місцевого народу. Виявити традиції та символи, пов'язані з цим обрядом, має важливе значення для збереження культурної спадщини Азербайджану та його представлення перед світловим співтовариством.
Метою статті є вивчення азербайджанського весільного обряду з основним акцентом на традиціях і символах, щоб виявити їх значення і сенс.
Результати дослідження виявило основні особливості азербайджанського весільного обряду, включаючи традиції та символи. Було проведено історичне дослідження, засноване на літературних та архівних джерелах, а також зібрані дані з сучасних весільних церемоній.
Висновки вивчення азербайджанського весільного обряду дозволяють зрозуміти його величезне значення для місцевого населення. Важливо зберігати і продовжувати традиції і символи, пов'язані з цим обрядом, щоб зберегти культурну спадщину Азербайджану і передати його майбутнім поколінням. Усвідомлення і повага до цих традицій і символів допомагають зміцнити національну ідентичність і згуртувати народ.

Самопізнання людського «Я» належить до вічних філософських проблем. Здавна людина замислювалась над тим, хто вона така, намагаючись зрозуміти свою сутність, своє покликання у світі, що з необхідністю включає самоідентифікацію. Самоідентифікація – це комплексна діяльність людини з самовизначення, результатом якої є тотожність людини з самою собою. Стаття присвячена виявленню особ­ливостей поглядів про самоідентифікацію в давньосхідній філософії на основі історико­філософського аналізу ведичної літератури, буддійських і даоських навчань, а також компаративістському розгляду давньоіндійських і давньокитайських уявлень про самість людини. Багатьом давньоіндійським мудрецям (у Ведах, Упанішадах) «самість» уявлялася як інваріант і незмінне ядро сутності душі (Атмана), що управляє тілом і є органічною частиною загального цілого (Брахмана). В філософії буддизму концепція «Я» рухлива, непізнавана, оскільки являє собою безперервний процес вибору життєвих цінностей, перевтілень і страждань на шляху до набуття справжнього «Я» в нірвані. Подібно до буддизму даосизм уявляє самість як сукупність станів душі і тіла, але на відміну від першого стверджує можливість самопізнання хоча б на інтуїтивному рівні.

The article deals with the basic features of the traditional political mentality of the Ukrainian people in the historical and contemporary context. The urgent need for modernization of the political and legal life of Ukraine predetermines the search for adequate scientific prescriptions for the solution of topical, dominant problems, among which the prominent place belongs to the political and legal mentality as an integrative scientific category, which acts as a defining indicator of social dynamics. The definition of the main characteristics and trends of the development of the contemporary political and legal mentality of the Ukrainian society will provide an opportunity to find the most effective means of influencing their transformation in order to provide the necessary mental support to a complex of reforms that are being conducted in Ukraine. Among the factors that determine the negative perception of power by the Ukrainians at the macro level (i.e., political power), the long-term stays in the colonial position should be mentioned. Detecting its own inability to form a sovereign state, the Ukrainian community naturally turned out to be dependent on more cohesive and powerful neighbors. Unfortunately, it has to be noted that during all its history, the disassembled Ukrainian people were forced to submit to foreigners more than to build their own state. Therefore, for most generations of Ukrainians, state power was perceived as something foreign, inhumane. The state is often embodied with national and social coercion. From here, from generation to generation, a negative stereotype was portrayed in relation to public affairs in general. The negative guidelines of the political mentality of Ukrainian arising from the natural negation of colonial power are being established through a well-known psychological transition phenomenon when a conscious (or subconscious) protest against the authorities of the enslavers is transformed into a permanent alienation of Ukrainians from political power in general. Thus, a ...

У статті проведено ретроспективний аналіз славетного шляху, пройденого Київським вищим військовим авіаційним інженерним училищем (далі — КВВАІУ), та його значного вкладу у формуванні багатьох поколінь висококваліфікованих авіаційних інженерів-професіоналів для їх самовідданої служби у лавах авіації Збройних Сил України. Наведені цікаві факти щодо основних етапів формування училища, змін у його керівництві, структурі, завданнях та видатних особистостей. Показано, що натепер правонаступником славетного вишу є Інститут авіації та протиповітряної оборони Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, який уособлює собою спадкоємність поколінь і гідно продовжує почесну справу підготовки високопрофесійного кадрового резерву військових інженерів-авіаторів.
Ключові слова: захисник Батьківщини, КВВАІУ, історичний шлях, авіаційний інженер, традиції

Розглядаються питання реалізації зовнішньополітичної стратегії Китаю на африканському континенті. Досліджується основні аспекти гуманітарного та військового співробітництва. Проаналізовані перспективи впливу розширення китайсько-африканської співпраці на трансформацію світоустрою в цілому.

The article is dedicated to the history of the construction of the building of the Poltava zemstvo (local government) (now – Vasyl Krychevskyi Poltava Museum of Local Lore), also to the founders of the museum, who formed the ethnographic department of the Natural-Historical Museum of the Poltava zemstvo. Key words: Poltava zemstvo, Vasyl Krychevskyi Museum of Local Lore, department of ethnography, pottery, masters of pottery. ; Дослідження присвячене будівництву будинку Полтавського губернського земства (нині – Полтавський краєзнавчий музей ім. В. Кричевського) та основоположникам музейної справи, які формували етнографічний відділ Природничоісторичного музею Полтавського губернського земства. Ключові слова: Полтавське губернське земство, краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, відділ етнографії, гончарні вироби, майстри гончарної справи

Due to globalization processes in the modern society there is an urgent need to preserve and develop the cultural heritage of the Ukrainian people. Today, the scientific understanding of the development of various types of Ukrainian creative activities is especially relevant. Among the variety of artistic genres, folk choreographic culture is a striking phenomenon. However, not only the government, but also scientific and educational institutions, choreographic ensembles of both professional and amateur levels should make efforts in order to preserve and develop folk choreographic traditions in the modern socio-cultural space.The problem of dance genres restoration, where the main focus is on preserving the national choreographic culture of the studied region, remains relevant today. The purpose of the article is to recreate a complete picture of functioning of folk dance art in Western Podillya in the course of its historical development and transformation. The beginning of the study of authentic Western Podillya dance genres dates back to second half of the XIX century. It indicates the way of life and style of some traditional dance genres in the territory of the studied region. In order to highlight the problem of restoration of the Western Podillya dance tradition, we briefly summarize the genre classification and its stylistic features. In order to reconstruct the dance tradition of the region, we have organized research work of the creative laboratory, which was created on the base of the Vesnyanka dance ensemble of the Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. The structural and functional model of the activity of the ensemble-laboratory of Western Podillya ethnography in the form of a graphic image developed by us consists of two main blocks.The research has shown that due to the unity of content and form, the folk choreographic culture of Western Podillya influences the formation of personality and performs certain functions of socialization. ; Due to globalization processes in the modern society there is an urgent need to preserve and develop the cultural heritage of the Ukrainian people. Today, the scientific understanding of the development of various types of Ukrainian creative activities is especially relevant. Among the variety of artistic genres, folk choreographic culture is a striking phenomenon. However, not only the government, but also scientific and educational institutions, choreographic ensembles of both professional and amateur levels should make efforts in order to preserve and develop folk choreographic traditions in the modern socio-cultural space.The problem of dance genres restoration, where the main focus is on preserving the national choreographic culture of the studied region, remains relevant today. The purpose of the article is to recreate a complete picture of functioning of folk dance art in Western Podillya in the course of its historical development and transformation. The beginning of the study of authentic Western Podillya dance genres dates back to second half of the XIX century. It indicates the way of life and style of some traditional dance genres in the territory of the studied region. In order to highlight the problem of restoration of the Western Podillya dance tradition, we briefly summarize the genre classification and its stylistic features. In order to reconstruct the dance tradition of the region, we have organized research work of the creative laboratory, which was created on the base of the Vesnyanka dance ensemble of the Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. The structural and functional model of the activity of the ensemble-laboratory of Western Podillya ethnography in the form of a graphic image developed by us consists of two main blocks.The research has shown that due to the unity of content and form, the folk choreographic culture of Western Podillya influences the formation of personality and performs certain functions of socialization.