This paper examines the role of international financial institutions in shaping national anti-corruption legislation and the national anti-corruption strategy. The author examines the contemporary development of Ukrainian anti-corruption legislation and the integration approach that prevails in shaping it. ; В статье исследована роль международных финансово-кредитных учреждений в формировании национального антикоррупционного законодательства и национальной антикоррупционной стратегии. Автор исследует современное развитие украинского антикоррупционного законодательства и интеграционный подход, доминирующий в его формировании. ; У статті досліджено роль міжнародних фінансово-кредитних установ у формуванні національного антикорупційного законодавства та національної антикорупційної стратегії. Автором досліджено сучасний розвиток українського антикорупційного законодавства та інтеграційний підхід, що домінує в його формуванні.
This paper examines the role of international financial institutions in shaping national anti-corruption legislation and the national anti-corruption strategy. The author examines the contemporary development of Ukrainian anti-corruption legislation and the integration approach that prevails in shaping it. ; В статье исследована роль международных финансово-кредитных учреждений в формировании национального антикоррупционного законодательства и национальной антикоррупционной стратегии. Автор исследует современное развитие украинского антикоррупционного законодательства и интеграционный подход, доминирующий в его формировании. ; У статті досліджено роль міжнародних фінансово-кредитних установ у формуванні національного антикорупційного законодавства та національної антикорупційної стратегії. Автором досліджено сучасний розвиток українського антикорупційного законодавства та інтеграційний підхід, що домінує в його формуванні.
Abstract. The article discusses classification approaches to grouping of NBFIs based on separation of similarities, which should be the basis for constructing a system of comparable indicators to assess their performance efficiency. The existing classification approaches to non-banking financial institutions showed no consensus among scientists and at the legislative and regulatory level. It was identified that the decisive criterion for selecting classification attribute for the division of NBFIs are the needs of information users.Separation of the two groups of non-bank financial institutions on the basis of kinship of services: financial and credit and insurance institutions, in order to optimize distribution of functions of financial services regulators and standardize approaches to accounting approaches to accounting and building the optimal system of financial reporting indicators as a source of decision making to implement the Strategy to reform the state regulation of non-banking financial services markets was grounded. ; У статті розглянуто класифікаційні підходи до групування небанківських фінансових установ на основі виокремлення спільних рис, які повинні стати основою побудови системи порівняних показників оцінки ефективності їх діяльності. Існуючі класифікаційні підходи щодо небанківських фінансових установ свідчать про відсутність єдиної думки як серед науковців, так і на законодавчо-нормативному рівні. Визначено, що визначальним критерієм вибору класифікаційної ознаки поділу небанківських фінансових установ є потреби користувачів інформації. Обґрунтовано виокремлення двох груп небанківських фінансових установ за ознакою спорідненості надаваних послуг: фінансово-кредитні і страхові установи, з метою оптимального розподілу функцій регуляторів ринку фінансових послуг, а також стандартизації підходів до організації бухгалтерського обліку та побудови оптимальної системи показників фінансової звітності, як джерела прийняття рішень задля реалізації Стратегії реформування державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг.
Abstract. The article discusses classification approaches to grouping of NBFIs based on separation of similarities, which should be the basis for constructing a system of comparable indicators to assess their performance efficiency. The existing classification approaches to non-banking financial institutions showed no consensus among scientists and at the legislative and regulatory level. It was identified that the decisive criterion for selecting classification attribute for the division of NBFIs are the needs of information users.Separation of the two groups of non-bank financial institutions on the basis of kinship of services: financial and credit and insurance institutions, in order to optimize distribution of functions of financial services regulators and standardize approaches to accounting approaches to accounting and building the optimal system of financial reporting indicators as a source of decision making to implement the Strategy to reform the state regulation of non-banking financial services markets was grounded. ; У статті розглянуто класифікаційні підходи до групування небанківських фінансових установ на основі виокремлення спільних рис, які повинні стати основою побудови системи порівняних показників оцінки ефективності їх діяльності. Існуючі класифікаційні підходи щодо небанківських фінансових установ свідчать про відсутність єдиної думки як серед науковців, так і на законодавчо-нормативному рівні. Визначено, що визначальним критерієм вибору класифікаційної ознаки поділу небанківських фінансових установ є потреби користувачів інформації. Обґрунтовано виокремлення двох груп небанківських фінансових установ за ознакою спорідненості надаваних послуг: фінансово-кредитні і страхові установи, з метою оптимального розподілу функцій регуляторів ринку фінансових послуг, а також стандартизації підходів до організації бухгалтерського обліку та побудови оптимальної системи показників фінансової звітності, як джерела прийняття рішень задля реалізації Стратегії реформування державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг.
В статье раскрыты особенности функционирования финансово-кредитной системы польского государства в 20—30-х годах XX в. Освещены условия, в которых происходило становление кредитной системы, проанализированы ее правовые и организационные аспекты. Показано количественную и качественную динамику развития банковских и кредитных учреждений. ; У статті розкрито історичні, організаційні та правові аспекти становлення фінансово-кредитної системи Другої Речі Посполитої. Висвітлено умови, в яких відбувалося становлення кредитної системи, проаналізовано її правові та організаційні аспекти. Показано кількісну і якісну динаміку розвитку банківських та кредитних установ. Висвітлено процес формування та функціонування фінансово-кредитної системи польської держави в 20—30-х роках XX століття. Встановлено, що його становленню перешкоджали наслідки Першої світової війни: зруйнована економіка, девальвація валюти тощо. Головною проблемою влади була гіперінфляція. На початку 1920-х років були прийняті закони про проведення фінансової реформи. Були створені акціонерний банк Польщі, банк національного господарства та сільськогосподарський банк. Введено польські злоти. Визначено суб'єкти та умови банківської діяльності. Сформовано регульований ринок грошей, який представляли державні, муніципальні та приватні банки. Відбулося інституційно-правове формування кредитної системи. У регіонах почали працювати відділи державних банків, ощадні каси органів місцевого самоврядування, кредитні кооперативи. Уряд фінансував економіку через регулювання грошового ринку. Воно здійснювалося двома способами. Визначено максимальну межу процентної ставки для приватних банків та збережено низьку процентну ставку для польського Національного банку, державних і муніципальних банків. Створений банківський сектор забезпечив сприятливі умови для розвитку ринкової економіки, структурної перебудови промислового та сільськогосподарського виробництва, діяльності органів місцевого самоврядування по всій країні. В сучасних умовах необхідно враховувати історичний досвід функціонування польської фінансово-кредитної системи для підвищення внутрішнього інвестиційного потенціалу України. ; The article reveals the historical, organizational and legal aspects of the formation of the financial and credit system of the Second Polish Republic. The conditions under which the formation of the credit system took place are shown and its legal and organizational aspects are analyzed. The quantitative and qualitative dynamics of development of banking and credit institutions are disclosed. The article reveals the process of formation and functioning of the financial and credit system of the Polish state in the 20—30-ies of the XX century. It is determined that its becoming was hindered by the consequences of the First World War: the destroyed economy, the devaluation of the currency, etc. The main problem of the government was hyperinflation. At the beginning of the 1920s, laws were passed to carry out financial reform. A Joint-Stock Bank of Poland, a National Economy Bank, and an Agricultural Bank were created. Polish zloty introduced. The subjects and conditions of banking activity are defined. A regulated money market is formed, represented by state, municipal and private banks. The institutional and legal formation of the credit system took place. The departments of state-owned banks, savings banks of local self-government bodies, and credit cooperatives have begun in the regions. The government financed the economy through the regulation of the money market. It was carried out in two ways. The maximum limit of the interest rate for private banks was determined. The low interest rate for the Polish National Bank, state and municipal banks was maintained. The created banking sector provided favorable conditions for the development of a market economy, structural adjustment of industrial and agricultural production, and the activities of local self-government bodies throughout the country. Historical experience of the functioning of the Polish financial and credit system should be taken into account in order to increase the domestic investment potential of Ukraine in the current conditions.
The article reveals the historical, organizational and legal aspects of the formation of the financial and credit system of the Second Polish Republic. The conditions under which the formation of the credit system took place are shown and its legal and organizational aspects are analyzed. The quantitative and qualitative dynamics of development of banking and credit institutions are disclosed. The article reveals the process of formation and functioning of the financial and credit system of the Polish state in the 20—30-ies of the XX century. It is determined that its becoming was hindered by the consequences of the First World War: the destroyed economy, the devaluation of the currency, etc. The main problem of the government was hyperinflation. At the beginning of the 1920s, laws were passed to carry out financial reform. A Joint-Stock Bank of Poland, a National Economy Bank, and an Agricultural Bank were created. Polish zloty introduced. The subjects and conditions of banking activity are defined. A regulated money market is formed, represented by state, municipal and private banks. The institutional and legal formation of the credit system took place. The departments of state-owned banks, savings banks of local self-government bodies, and credit cooperatives have begun in the regions. The government financed the economy through the regulation of the money market. It was carried out in two ways. The maximum limit of the interest rate for private banks was determined. The low interest rate for the Polish National Bank, state and municipal banks was maintained. The created banking sector provided favorable conditions for the development of a market economy, structural adjustment of industrial and agricultural production, and the activities of local self-government bodies throughout the country. Historical experience of the functioning of the Polish financial and credit system should be taken into account in order to increase the domestic investment potential of Ukraine in the current conditions. ; В статье раскрыты особенности функционирования финансово-кредитной системы польского государства в 20—30-х годах XX в. Освещены условия, в которых происходило становление кредитной системы, проанализированы ее правовые и организационные аспекты. Показано количественную и качественную динамику развития банковских и кредитных учреждений. ; У статті розкрито історичні, організаційні та правові аспекти становлення фінансово-кредитної системи Другої Речі Посполитої. Висвітлено умови, в яких відбувалося становлення кредитної системи, проаналізовано її правові та організаційні аспекти. Показано кількісну і якісну динаміку розвитку банківських та кредитних установ. Висвітлено процес формування та функціонування фінансово-кредитної системи польської держави в 20—30-х роках XX століття. Встановлено, що його становленню перешкоджали наслідки Першої світової війни: зруйнована економіка, девальвація валюти тощо. Головною проблемою влади була гіперінфляція. На початку 1920-х років були прийняті закони про проведення фінансової реформи. Були створені акціонерний банк Польщі, банк національного господарства та сільськогосподарський банк. Введено польські злоти. Визначено суб'єкти та умови банківської діяльності. Сформовано регульований ринок грошей, який представляли державні, муніципальні та приватні банки. Відбулося інституційно-правове формування кредитної системи. У регіонах почали працювати відділи державних банків, ощадні каси органів місцевого самоврядування, кредитні кооперативи. Уряд фінансував економіку через регулювання грошового ринку. Воно здійснювалося двома способами. Визначено максимальну межу процентної ставки для приватних банків та збережено низьку процентну ставку для польського Національного банку, державних і муніципальних банків. Створений банківський сектор забезпечив сприятливі умови для розвитку ринкової економіки, структурної перебудови промислового та сільськогосподарського виробництва, діяльності органів місцевого самоврядування по всій країні. В сучасних умовах необхідно враховувати історичний досвід функціонування польської фінансово-кредитної системи для підвищення внутрішнього інвестиційного потенціалу України.
Зроблено акцент на особливості кооперативів як організацій з неприбутковою природою. Розглянуто сутність державної податкової політики Російської імперії щодо кредитних та ощадно-позичкових товариств другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Підкреслено важливу роль податкових пільг для становлення і розвитку вітчизняного кредитно-кооперативного руху. The peculiarities of cooperatives as the organizations with a non-profit nature are emphasized. The core of national tax policy of the Russian Empire, regarding credit, loan and savings associations, in the late XIXth-early XXth century is examined. The important role of tax benefits for establishing and developing the national credit-cooperative movement.
На вирішення проблем стимулювання розвитку інноваційної діяльності вітчизняних підприємств сьогодні в Україні розроблено низку нормативно-правових актів, які регламентують відносини в сфері інвестицій в інновації. Вітчизняне законодавство визначає наступні форми інвестування інноваційної діяльності: державне (комунальне) інвестування, комерційне інвестування, соціальне інвестування, іноземне інвестування, загальне інвестування. Для отримання фінансової підтримки суб'єкти інноваційної діяльності, інноваційні проекти яких занесені до Державного реєстру інноваційних проектів, подають до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (її регіональних відділень) інноваційні проекти та всі необхідні документи, перелік яких визначається нею. Суб'єкт інноваційної діяльності, інноваційний проект якого пройшов конкурсний відбір, залежно від встановленого конкурсною процедурою рейтингу може отримати від інноваційної фінансово-кредитної установи один чи кілька видів фінансової підтримки. Фінансова підтримка реалізації інноваційних проектів може надаватися у формі послідовних траншів за результатами контролю ходу виконання проектів. Аналіз структури державного фінансування інноваційної діяльності за видами економічної діяльності суб'єктів інновацій у 2018 році дозволяє визначити пріоритетною галузь хімічної та нафтохімічної промисловості. Інвестування власних коштів суб'єктів інноваційної діяльності реалізується шляхом капітальних інвестицій та фінансових інвестицій. Структурний аналіз джерел фінансування інноваційної діяльності в Україні дозоляє виокремити переважну частку власних коштів підприємств у загальних обсягах фінансування їх інноваційної діяльності. Але в умовах недостатнього рівня державної підтримки інноваційної діяльності підприємств та нестабільності їх фінансових результатів, як основного джерела власних коштів для інвестування, істотно підвищується роль фінансово-кредитного забезпечення інвестицій суб'єктами фінансового ринку. ; To solve the problems of stimulating the development of innovative activity of domestic enterprises, a number of regulatory acts have been developed in Ukraine today that regulate relations in the sphere of investment in innovation. National legislation defines the following forms of investment of innovative activity: state (municipal) investment, commercial investment, social investment, foreign investment, general investment. In order to receive financial support, the subjects of innovation activity whose innovation projects are listed in the State Register of Innovation Projects shall submit to the State Innovation Financial-Credit Institution (its regional branches) innovative projects and all necessary documents, the list of which is determined by it. The subject of innovative activity, the innovative project of which has been competitively selected, may receive one or more types of financial support from the innovative financial-credit institution, depending on the competitive procedure established by the competitive procedure. Financial support for the implementation of innovative projects can be provided in the form of successive tranches as a result of monitoring the progress of project implementation. The analysis of the structure of state financing of innovation activity by types of economic activity of subjects of innovation in 2018 allows to determine the priority branch of chemical and petrochemical industry. Investing of own funds of subjects of innovative activity is realized through capital investments and financial investments. Structural analysis of sources of financing of innovative activity in Ukraine allows to distinguish the overwhelming share of own funds of the enterprises in the total volumes of financing of their innovative activity. But in the conditions of insufficient level of state support of innovative activity of enterprises and instability of their financial results, as the main source of own funds for investing, the role of financial and credit providing of investments by the subjects of the financial market significantly increases.
To solve the problems of stimulating the development of innovative activity of domestic enterprises, a number of regulatory acts have been developed in Ukraine today that regulate relations in the sphere of investment in innovation. National legislation defines the following forms of investment of innovative activity: state (municipal) investment, commercial investment, social investment, foreign investment, general investment. In order to receive financial support, the subjects of innovation activity whose innovation projects are listed in the State Register of Innovation Projects shall submit to the State Innovation Financial-Credit Institution (its regional branches) innovative projects and all necessary documents, the list of which is determined by it. The subject of innovative activity, the innovative project of which has been competitively selected, may receive one or more types of financial support from the innovative financial-credit institution, depending on the competitive procedure established by the competitive procedure. Financial support for the implementation of innovative projects can be provided in the form of successive tranches as a result of monitoring the progress of project implementation.The analysis of the structure of state financing of innovation activity by types of economic activity of subjects of innovation in 2018 allows to determine the priority branch of chemical and petrochemical industry. Investing of own funds of subjects of innovative activity is realized through capital investments and financial investments. Structural analysis of sources of financing of innovative activity in Ukraine allows to distinguish the overwhelming share of own funds of the enterprises in the total volumes of financing of their innovative activity. But in the conditions of insufficient level of state support of innovative activity of enterprises and instability of their financial results, as the main source of own funds for investing, the role of financial and credit providing of investments by the subjects of the financial market significantly increases. ; На вирішення проблем стимулювання розвитку інноваційної діяльності вітчизняних підприємств сьогодні в Україні розроблено низку нормативно-правових актів, які регламентують відносини в сфері інвестицій в інновації. Вітчизняне законодавство визначає наступні форми інвестування інноваційної діяльності: державне (комунальне) інвестування, комерційне інвестування, соціальне інвестування, іноземне інвестування, загальне інвестування. Для отримання фінансової підтримки суб'єкти інноваційної діяльності, інноваційні проекти яких занесені до Державного реєстру інноваційних проектів, подають до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (її регіональних відділень) інноваційні проекти та всі необхідні документи, перелік яких визначається нею. Суб'єкт інноваційної діяльності, інноваційний проект якого пройшов конкурсний відбір, залежно від встановленого конкурсною процедурою рейтингу може отримати від інноваційної фінансово-кредитної установи один чи кілька видів фінансової підтримки. Фінансова підтримка реалізації інноваційних проектів може надаватися у формі послідовних траншів за результатами контролю ходу виконання проектів.Аналіз структури державного фінансування інноваційної діяльності за видами економічної діяльності суб'єктів інновацій у 2018 році дозволяє визначити пріоритетною галузь хімічної та нафтохімічної промисловості. Інвестування власних коштів суб'єктів інноваційної діяльності реалізується шляхом капітальних інвестицій та фінансових інвестицій. Структурний аналіз джерел фінансування інноваційної діяльності в Україні дозоляє виокремити переважну частку власних коштів підприємств у загальних обсягах фінансування їх інноваційної діяльності. Але в умовах недостатнього рівня державної підтримки інноваційної діяльності підприємств та нестабільності їх фінансових результатів, як основного джерела власних коштів для інвестування, істотно підвищується роль фінансово-кредитного забезпечення інвестицій суб'єктами фінансового ринку.
To solve the problems of stimulating the development of innovative activity of domestic enterprises, a number of regulatory acts have been developed in Ukraine today that regulate relations in the sphere of investment in innovation. National legislation defines the following forms of investment of innovative activity: state (municipal) investment, commercial investment, social investment, foreign investment, general investment. In order to receive financial support, the subjects of innovation activity whose innovation projects are listed in the State Register of Innovation Projects shall submit to the State Innovation Financial-Credit Institution (its regional branches) innovative projects and all necessary documents, the list of which is determined by it. The subject of innovative activity, the innovative project of which has been competitively selected, may receive one or more types of financial support from the innovative financial-credit institution, depending on the competitive procedure established by the competitive procedure. Financial support for the implementation of innovative projects can be provided in the form of successive tranches as a result of monitoring the progress of project implementation.The analysis of the structure of state financing of innovation activity by types of economic activity of subjects of innovation in 2018 allows to determine the priority branch of chemical and petrochemical industry. Investing of own funds of subjects of innovative activity is realized through capital investments and financial investments. Structural analysis of sources of financing of innovative activity in Ukraine allows to distinguish the overwhelming share of own funds of the enterprises in the total volumes of financing of their innovative activity. But in the conditions of insufficient level of state support of innovative activity of enterprises and instability of their financial results, as the main source of own funds for investing, the role of financial and credit providing of investments by the subjects of the financial market significantly increases. ; На вирішення проблем стимулювання розвитку інноваційної діяльності вітчизняних підприємств сьогодні в Україні розроблено низку нормативно-правових актів, які регламентують відносини в сфері інвестицій в інновації. Вітчизняне законодавство визначає наступні форми інвестування інноваційної діяльності: державне (комунальне) інвестування, комерційне інвестування, соціальне інвестування, іноземне інвестування, загальне інвестування. Для отримання фінансової підтримки суб'єкти інноваційної діяльності, інноваційні проекти яких занесені до Державного реєстру інноваційних проектів, подають до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (її регіональних відділень) інноваційні проекти та всі необхідні документи, перелік яких визначається нею. Суб'єкт інноваційної діяльності, інноваційний проект якого пройшов конкурсний відбір, залежно від встановленого конкурсною процедурою рейтингу може отримати від інноваційної фінансово-кредитної установи один чи кілька видів фінансової підтримки. Фінансова підтримка реалізації інноваційних проектів може надаватися у формі послідовних траншів за результатами контролю ходу виконання проектів.Аналіз структури державного фінансування інноваційної діяльності за видами економічної діяльності суб'єктів інновацій у 2018 році дозволяє визначити пріоритетною галузь хімічної та нафтохімічної промисловості. Інвестування власних коштів суб'єктів інноваційної діяльності реалізується шляхом капітальних інвестицій та фінансових інвестицій. Структурний аналіз джерел фінансування інноваційної діяльності в Україні дозоляє виокремити переважну частку власних коштів підприємств у загальних обсягах фінансування їх інноваційної діяльності. Але в умовах недостатнього рівня державної підтримки інноваційної діяльності підприємств та нестабільності їх фінансових результатів, як основного джерела власних коштів для інвестування, істотно підвищується роль фінансово-кредитного забезпечення інвестицій суб'єктами фінансового ринку.
Buha H. A credit union at the financial market of Ukraine: concept and legal regulation. The article establishes that the legislative features of financial services of credit unions include: the implementation of transactions with financial assets, which are proposedwith financial assets»; actions with financial assets are performed in the interests of third parties. It is proved that a financial service is a business transaction with monetary funds, securities and debt obligations, which is carried out on a paid or gratuitous basis by banking or non-bank financial institutions in the interests of service customers – consumers and possible third parties at their own expense of financial institutions, or at the expense of consumers or third parties or at the expense of funds raised from other persons in order to preserve their real value, and in the cases stipulated by the contract, making a profit by the consumer. Currently, financial institutions are acquiring significant importance, the activities of which are aimed at social development, in particular, at protecting the population from depreciation of funds, and providing citizens with financial services. Such signs are characteristic of the so-called credit cooperatives, whichin Ukraine act as credit unions. Ithas been established that a creditunion is created and functions onthe basis of a certain monolithicassociation of people in accordancewith their interests, joint activities or compact residence. Thanks to credit unions, individuals, cooperating with their efforts, ideas and funds, can receive the necessary services much cheaper than if each of them tried to act independently. The concept of a credit union as a non-profit nonbank financial institution, created on a cooperative basis by combining individuals to meet their financial needs, embodying a combination of features of a legal entity and specific features (a feature of a financial institution, an unprofitable nature of activities, features of a cooperative, features of a sub non-commercial business, and non-banking institution), which together determine its real legal potential and determine the legal basis for its activities in the financial services market. to be considered «the commission of actual and / or legal actions ; У статті встановлено, що до законодавчих ознак фінансових послуг кредитних спілок належать:здійснення операцій із фінансовими активами, що пропонується вважати «учиненням фактичних та/або юридичних дій з фінансовими активами»; дії з фінансовими активами провадять в інтересах третіх осіб. Доводиться, що фінансова послуга – це господарська операція з грошовими коштами, цінними паперами та борговими зобов'язаннями, що здійснюється на платній або безоплатній основі банківськими або небанківськими фінансовими установами в інтересах замовників послуг – споживачівта можливих третіх осіб за власний рахунок фінансових установ,або за рахунок споживачів чи третіх осіб, або за рахунок грошових коштів, залучених від інших осіб, із метою збереження їх реальної вартості, а у випадках, передбачених договором, – отримання прибутку споживачем. Нині неабиякої значущості набувають фінансові установи, діяльність яких спрямована на соціальний розвиток, зокрема на захист населення від знецінення коштів, надання громадянам фінансових послуг. Такі ознаки притаманні так званим кредитним коопераціям, які в Україні діють як кредитні спілки. Встановлено, що кредитна спілка створюється та функціонує на базі певного монолітного об'єднання людей відповідно до їхніх інтересів, спільної діяльності або компактного місця проживання. Завдяки кредитним спілкам особи, кооперуючи свої зусилля, ідеї та кошти, можуть отримати необхідні послуги значно дешевше, ніж якщо б кожен із них намагався діяти самостійно. Надано поняття кредитної спілки як неприбуткової небанківської фінансової установи,створеної на кооперативних засадах шляхом об'єднання фізичних осіб для задоволення їхніх фінансових потреб, які уособлюють поєднання ознак юридичної особи та специфічних ознак (ознак фінансової установи, неприбутковий характер діяльності, ознак кооперативу, ознак суб'єкту некомерційного господарювання та небанківської установи), які у сукупності і визначають її реальний правовий потенціал, та визначено правові основи її діяльності на ринку фінансових послуг.
In the context of a systemic banking crisis in Ukraine, the financial mediation vacuum on redistribution of funds instead of banks would have to fill the non-bank financial market. At the same time, those expectations and preconditions regarding the development of the non-bank financial market in UkraineThe goal of research is to analyze the trends, problems of the development of the non-bank financial market, the theoretical substantiation of the proposals and the development of practical recommendations for improving the existing regulatory requirements that will promote its sustainable development. In accordance with the stated goal, the following research objectives have been formulated:a) to analyze the development trends in the context of financial market entities to distinguish between those financial and credit institutions that are not characterized by progressive development;b) to investigate the legal framework regulating the activities of participants of the financial market, to point out the shortcomings and inconsistencies that do not motivate their development;c) to propose a mechanism for localization of the problem of low level of public confidence to the participants of the financial market.The article presents a statistical and retrospective analysis of the non-bank financial sector development dynamics in Ukraine. The indicators, which have been the most significant changes during the last four years (2014—2017), are revealed, and the problems, which flow substantially on the dynamics of their development, are outlined. The comparative analysis disclosed the problems of the legislative field of Ukraine, which do not support the development of credit unions, insurance companies and sustainable economic development of Ukraine as a whole. Applying the historical method to the EU Directives on the development of individual financial market participants, in particular, credit cooperation, the insurance market, the authors were able to develop proposals for the progressive development of a given segments of the market of financial intermediaries in Ukraine, which will promote the sustainable development of small and medium-sized businesses whose interests banks often ignore or fail to focus on focusing on meeting the financial needs of corporate clients, large business enterprises. Also, in this research, by applying methods of analysis, synthesis of legislative acts, state programs of development of the financial sector of Ukraine, the emphasis was placed on the effectiveness of implementing in the legislative acts of Ukraine mechanisms and standards that would bring domestic normative, legal, organizational and financial requirements closer to the world. , on the one hand, the growth of confidence in the functioning of financial intermediaries and, accordingly, the growth of their resource potential at the expense of domestic sources of filling resource base of another implementation of declared European integration processes in Ukraine. ; При обстоятельствах системного банковского кризиса в Украине вакуум финансового посредничества по перераспределению денежных средств вместо банков должен наполнять небанковский финансовый рынок. В то же время ожиданий и предпосылок развития небанковского финансового рынка не произошло.Осуществлен статистический и ретроспективный анализ динамики развития небанковского финансового сектора Украины. Раскрыто показатели, которые наиболее существенно менялись на протяжении последних четырех лет (2014—2017 гг.) и выделены проблемы, которые существенно влияют на динамику их развития.Сравнительный метод раскрыл проблемы законодательно-правового поля Украины, которые не способствуют развитию кредитных союзов, страховых фирм и устойчивому экономическому развитию Украины в целом. Применяя исторический метод, исследованы Директивы ЕС по развитию отдельных участников рынка, в частности кредитной кооперации, страхового рынка, авторы получили возможность разработать предложения по прогрессивному развитию данных сегментов рынка финансовых посредников в Украине, что будет способствовать устойчивому развитию предприятий малого и среднего бизнеса, интересы которого банки часто игнорируют или не на должном уровне уделяют внимание, сосредоточившись на удовлетворение финансовых потребностей корпоративных клиентов, предприятий крупного бизнеса.Также в данном научном исследовании путем применения методов анализа, синтеза законодательных актов, государственных программ развития финансового сектора Украины осуществлен акцент на эффективности реализации в законодательных актах Украины механизмов, стандартов, которые приблизили отечественные нормативно-правовые, организационные и финансовые требования к общемировым и способствовали бы, с одной стороны, росту доверия к функционированию финансовых посредников и, соответственно, наращиванию их ресурсного потенциала за счет внутренних источников наполнения ресурсной базы, с другой — реализации задекларированных евроинтеграционных процессов Украины. ; За обставин системної банківської кризи в Україні вакуум фінансового посередництва з перерозподілу грошових коштів замість банків мав би наповнювати небанківський фінансовий ринок. Водночас тих очікувань і передумов щодо розвитку небанківського фінансового ринку не відбулось.Здійснено статистичний і ретроспективний аналіз динаміки розвитку небанківського фінансового сектору України. Розкрито показники, які найбільш суттєво змінювались упродовж останніх чотирьох років (2014—2017 рр.), та виокремлено проблеми, які суттєво пливають на динаміку їхнього розвитку.Порівняльний метод розкрив проблеми правового поля України, які не сприяють розвиткові кредитних спілок, страхових фірм та сталому економічному розвитку України в цілому. Застосовуючи історичний метод, досліджено Директиви ЄС щодо розвитку окремих учасників фінансового ринку, зокрема кредитної кооперації, страхового ринку, автори отримали можливість розробити пропозиції з прогресивного розвитку цих сегментів ринку фінансових посередників в Україні, що сприятиме сталому розвиткові підприємств малого і середнього бізнесу, інтереси якого банки часто ігнорують або не на належному рівні приділяють увагу, зосередившись на задоволенні фінансових потреб корпоративних клієнтів, підприємств великого бізнесу.Також шляхом застосування методів аналізу, синтезу законодавчих актів, державних програм розвитку фінансового сектору України здійснено акцент на ефективності реалізації в законодавчих актах України механізмів, стандартів, які б наблизили вітчизняні нормативно-правові, організаційні і фінансові вимоги до загальносвітових та сприяли б, з одного боку, зростанню довіри до функціонування фінансових посередників і, відповідно, нарощенню їхнього ресурсного потенціалу за рахунок внутрішніх джерел наповнення ресурсної бази, з другого — реалізації задекларованих євроінтеграційних процесів України.
In the context of a systemic banking crisis in Ukraine, the financial mediation vacuum on redistribution of funds instead of banks would have to fill the non-bank financial market. At the same time, those expectations and preconditions regarding the development of the non-bank financial market in UkraineThe goal of research is to analyze the trends, problems of the development of the non-bank financial market, the theoretical substantiation of the proposals and the development of practical recommendations for improving the existing regulatory requirements that will promote its sustainable development. In accordance with the stated goal, the following research objectives have been formulated:a) to analyze the development trends in the context of financial market entities to distinguish between those financial and credit institutions that are not characterized by progressive development;b) to investigate the legal framework regulating the activities of participants of the financial market, to point out the shortcomings and inconsistencies that do not motivate their development;c) to propose a mechanism for localization of the problem of low level of public confidence to the participants of the financial market.The article presents a statistical and retrospective analysis of the non-bank financial sector development dynamics in Ukraine. The indicators, which have been the most significant changes during the last four years (2014—2017), are revealed, and the problems, which flow substantially on the dynamics of their development, are outlined. The comparative analysis disclosed the problems of the legislative field of Ukraine, which do not support the development of credit unions, insurance companies and sustainable economic development of Ukraine as a whole. Applying the historical method to the EU Directives on the development of individual financial market participants, in particular, credit cooperation, the insurance market, the authors were able to develop proposals for the progressive development of a given segments of the market of financial intermediaries in Ukraine, which will promote the sustainable development of small and medium-sized businesses whose interests banks often ignore or fail to focus on focusing on meeting the financial needs of corporate clients, large business enterprises. Also, in this research, by applying methods of analysis, synthesis of legislative acts, state programs of development of the financial sector of Ukraine, the emphasis was placed on the effectiveness of implementing in the legislative acts of Ukraine mechanisms and standards that would bring domestic normative, legal, organizational and financial requirements closer to the world. , on the one hand, the growth of confidence in the functioning of financial intermediaries and, accordingly, the growth of their resource potential at the expense of domestic sources of filling resource base of another implementation of declared European integration processes in Ukraine. ; При обстоятельствах системного банковского кризиса в Украине вакуум финансового посредничества по перераспределению денежных средств вместо банков должен наполнять небанковский финансовый рынок. В то же время ожиданий и предпосылок развития небанковского финансового рынка не произошло.Осуществлен статистический и ретроспективный анализ динамики развития небанковского финансового сектора Украины. Раскрыто показатели, которые наиболее существенно менялись на протяжении последних четырех лет (2014—2017 гг.) и выделены проблемы, которые существенно влияют на динамику их развития.Сравнительный метод раскрыл проблемы законодательно-правового поля Украины, которые не способствуют развитию кредитных союзов, страховых фирм и устойчивому экономическому развитию Украины в целом. Применяя исторический метод, исследованы Директивы ЕС по развитию отдельных участников рынка, в частности кредитной кооперации, страхового рынка, авторы получили возможность разработать предложения по прогрессивному развитию данных сегментов рынка финансовых посредников в Украине, что будет способствовать устойчивому развитию предприятий малого и среднего бизнеса, интересы которого банки часто игнорируют или не на должном уровне уделяют внимание, сосредоточившись на удовлетворение финансовых потребностей корпоративных клиентов, предприятий крупного бизнеса.Также в данном научном исследовании путем применения методов анализа, синтеза законодательных актов, государственных программ развития финансового сектора Украины осуществлен акцент на эффективности реализации в законодательных актах Украины механизмов, стандартов, которые приблизили отечественные нормативно-правовые, организационные и финансовые требования к общемировым и способствовали бы, с одной стороны, росту доверия к функционированию финансовых посредников и, соответственно, наращиванию их ресурсного потенциала за счет внутренних источников наполнения ресурсной базы, с другой — реализации задекларированных евроинтеграционных процессов Украины. ; За обставин системної банківської кризи в Україні вакуум фінансового посередництва з перерозподілу грошових коштів замість банків мав би наповнювати небанківський фінансовий ринок. Водночас тих очікувань і передумов щодо розвитку небанківського фінансового ринку не відбулось.Здійснено статистичний і ретроспективний аналіз динаміки розвитку небанківського фінансового сектору України. Розкрито показники, які найбільш суттєво змінювались упродовж останніх чотирьох років (2014—2017 рр.), та виокремлено проблеми, які суттєво пливають на динаміку їхнього розвитку.Порівняльний метод розкрив проблеми правового поля України, які не сприяють розвиткові кредитних спілок, страхових фірм та сталому економічному розвитку України в цілому. Застосовуючи історичний метод, досліджено Директиви ЄС щодо розвитку окремих учасників фінансового ринку, зокрема кредитної кооперації, страхового ринку, автори отримали можливість розробити пропозиції з прогресивного розвитку цих сегментів ринку фінансових посередників в Україні, що сприятиме сталому розвиткові підприємств малого і середнього бізнесу, інтереси якого банки часто ігнорують або не на належному рівні приділяють увагу, зосередившись на задоволенні фінансових потреб корпоративних клієнтів, підприємств великого бізнесу.Також шляхом застосування методів аналізу, синтезу законодавчих актів, державних програм розвитку фінансового сектору України здійснено акцент на ефективності реалізації в законодавчих актах України механізмів, стандартів, які б наблизили вітчизняні нормативно-правові, організаційні і фінансові вимоги до загальносвітових та сприяли б, з одного боку, зростанню довіри до функціонування фінансових посередників і, відповідно, нарощенню їхнього ресурсного потенціалу за рахунок внутрішніх джерел наповнення ресурсної бази, з другого — реалізації задекларованих євроінтеграційних процесів України.
The article deals with the essence of the concept of "credit portfolio", factors influencing its formation. It also defines the concept of "credit risk", "non-performing loan (NPL - nonperforming loans)", investigates the factors affecting the competitiveness of a bank's credit portfolio, identifies sources and ways of assessing individual and portfolio credit risk. Based on the data of the National Bank of Ukraine, the share of loans in the assets of commercial banks of Ukraine is analyzed. The influence of the National Bank of Ukraine (in terms of mandatory standards) as the main regulator of banking activity in Ukraine on the formation of credit portfolios of commercial banks and the control of effective risk management of their credit activity are analyzed.The activities of a banking institution involve the presence of risks such as credit, currency, deposit, investment, etc. Lending provides a significant portion of the commercial bank's revenue, while also entailing risks that are primarily related to the borrower's default and, as a result, losses to the banking institution.Effective development of the credit portfolio and preventive measures for possible credit risks can minimize the lack of a proper level of income and ensure breakeven lending activities. This in turn ensures competitiveness and has a positive impact on the reputation of the commercial bank and the development of the banking system. At the same time, it is important to consider effective control of the existing risks associated with the commercial bank's lending activities.Credit regulation activities should be carried out by both the management of the institution in accordance with the established objectives of the activity and the National Bank of Ukraine taking into account external factors of influence. The objectivity and appropriateness of calculating the regulatory standards, their relevance to the environment of the banking system (economic, political, social state of the state) determine the level of protection of the bank from potential risks arising in the process of credit activity and its functioning as a whole. ; У статті розглянуто сутність поняття «кредитний портфель», фактори впливу на його формування. Також визначено сутність понять «кредитний ризик», «недіючий кредит (NPL – nonperforming loans )», досліджено чинники впливу на конкурентоспроможність кредитного портфеля банківської установи, визначено джерела та способи оцінки індивідуального та портфельного кредитного ризику. На основі даних Національного Банку України проаналізовано питому вагу кредитів в активах комерційних банків України. Проаналізовано вплив Національного Банку України (в частині обов'язкових нормативів) як основного регулятора банківської діяльності в Україні на формування кредитного портфеля комерційних банків та контроль ефективного управління ризиками їх кредитної діяльності.Діяльність банківської установи передбачає наявність ризиків, таких як кредитні, валютні, депозитні, інвестиційні тощо. Кредитування забезпечує значну частку доходів комерційного банку та водночас несе в собі ризик, який в першу чергу пов'язаний з невиконанням позичальником своїх зобов'язань та, в результаті, збитками для банківської установи.Ефективне формування кредитного портфеля та превентивні заходи щодо можливих кредитних ризиків можуть мінімізувати недоотримання належного рівня доходу та забезпечити беззбитковість кредитної діяльності. Це в свою чергу забезпечує конкурентоспроможність та позитивно впливає на репутацію комерційного банку та розвиток банківської системи. Водночас, важливим слід вважати ефективний контроль наявних ризиків, пов'язаних із кредитною діяльністю комерційного банку.Діяльність із регулювання кредитної діяльності має проводити як менеджмент установи відповідно до встановлених цілей діяльності, так і Національний Банк України із врахуванням зовнішніх факторів впливу. Об'єктивність і доцільність розрахунку нормативів регулятора, відповідність їх середовищу функціонування банківської системи (економічний, політичний, соціальний стан держави) визначають рівень захищеності банку від потенційних ризиків, що виникають в процесі кредитної діяльності та його функціонування в цілому.
The article is devoted to the theoretical foundations of the formation and implementation of innovative entrepreneurship at the regional level. The main factors influencing the state and development of innovative entrepreneurship in the region are analyzed and determined. In particular, such factors include: strengthening of destructive influences on the state and development of the region; lack of qualified personnel involved in the development of innovative entrepreneurship in the region; imperfect communications between science, business and government; lack of a single strategic vision for the development of innovative entrepreneurship in the regions of the state. The structural elements of the studied mechanism are determined, which include organizational, institutional and economic elements that form a set of levers for managing the process of development of innovative entrepreneurship in the region. The main types of stakeholders in the implementation of the mechanism are identified, which include managing entities (authorities, line ministries, local governments). In addition, the main objects of the mechanism are the subjects of innovative entrepreneurship in the region, industry associations and investors. In order to more clearly define the list of tools of the organizational and economic mechanism that correspond to its specific strategic goals, the identified priorities for regulating the development of innovative entrepreneurship in the region have been formed and detailed. The main priorities for regulating the development of innovative entrepreneurship in the region include: the formation and implementation of competitive regional innovative products and services; improving the quality of the institutional infrastructure of innovative entrepreneurship in the region; improving the information support of innovative entrepreneurship in the region; organization of a system of quality training of qualified specialists for the sphere of innovative entrepreneurship; systematic de-shadowing of the activities of economic entities in the region. It is proved that the regulation of the development of innovative entrepreneurship in the region is carried out by identifying and supporting the priority areas of both state and industry, and regional and local levels. Most regions, through the formation and implementation of regional strategies and development programs independently support and develop innovative entrepreneurship, allocate funds from their own budgets for research and innovation in the region. In addition, the regions protect the rights and interests of innovation entities, provide financial support for the implementation of innovation projects, stimulate commercial banks and other financial institutions that lend to the implementation of innovation projects; to support the functioning and development of modern innovation infrastructure in the region. It is proved that the organizational and economic mechanism of development of innovative entrepreneurship can become an effective direction of socio-economic development of the region. Clear and effective regulation of innovative business development of regions in particular and the state in general, by creating and implementing an effective organizational and economic mechanism, which includes a set of economic, organizational and institutional measures to ensure efficient use of resource potential of the region, realization of potential of all innovative business entities and balancing the interests of all stakeholders in the development under study. It is determined that there is no ideal formula for creating an optimal system for regulating the development of innovative entrepreneurship, but the implementation of a purposeful, consistent and well-thought-out state and regional policy in this area allows to achieve significant positive results. ; Стаття присвячена теоретичним засадам формування організаційно-економічного механізму розвитку інноваційного підприємництва на рівні регіону. Проаналізовано та визначено основні фактори впливу на стан та розвиток інноваційного підприємництва в регіоні, до яких віднесено: посилення деструктивних впливів на стан та розвиток регіону; нестача кваліфікованих кадрів, задіяних в розвитку інноваційного підприємництва; недосконалість комунікацій між наукою, бізнесом та владою; відсутність єдиного стратегічного бачення розвитку інноваційного підприємництва регіонів держави тощо. Визначено структурні елементи досліджуваного механізму, до яких віднесено організаційні, інституційні та економічні складові, що формують комплекс важелів управління процесом розвитку інноваційного підприємництва регіону. Систематизовано основні типи стейкхолдерів розвитку інноваційного підприємництва регіону, до яких віднесено органи влади, підприємницькі суб'єкти регіону, інвестори, громадськість, міжнародні стейкхолдери, інститути знань. З метою більш чіткого визначення переліку інструментів досліджуваного механізму, які відповідають його конкретним стратегічним цілям, сформовано та деталізовано пріоритети регулювання розвитку інноваційного підприємництва регіону. До таких приорітетів віднесено: формування та реалізацію конкурентоспроможних регіональних інноваційних продуктів та послуг; підвищення рівня якості інституційної інфраструктури інноваційного підприємництва регіону; удосконалення інформаційного забезпечення інноваційного підприємництва регіону; організація системи якісної підготовки кваліфікованих фахівців для сфери інноваційного підприємництва; системна детінізація діяльності суб'єктів підприємництва регіону. Доведено, що регулювання розвитком інноваційного підприємництва регіону здійснюється шляхом визначення і підтримки пріоритетних напрямів як державного та галузевого, так і регіонального та місцевого рівня. Більшість регіонів, шляхом формування і реалізації регіональних стратегій та програм самостійно здійснюють підтримку та розвиток інноваційного підприємництва, виділяють кошти з власних бюджетів на провадження науково-дослідницької діяльності та на впровадження інновацій в регіоні. Крім того, регіони захищають права та інтереси суб'єктів інноваційної діяльності, забезпечують фінансову підтримку виконання інноваційних проектів, стимулюють комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, що кредитують виконання інноваційних проектів; підтримують функціонування і розвиток сучасної інноваційної інфраструктури регіону тощо. Організаційно-економічний механізм розвитку інноваційного підприємництва може стати дієвим напрямом соціально-економічного розвитку регіону. Чітке та дієве регулювання процесів розвитку інноваційного підприємництва регіонів передбачає застосування комплексу економічних, організаційних та інституційних заходів, що забезпечують ефективне використання ресурсного потенціалу регіону, реалізацію потенціалу всіх суб'єктів інноваційного підприємництва та збалансування інтересів усіх стейкхолдерів регіону. Визначено, що не існує ідеальної формули для створення оптимальної системи регулювання розвитку інноваційного підприємництва, але реалізація цілеспрямованої, послідовної та добре продуманої регіональної політики у даній сфері дозволяє досягти значних позитивних результатів.
