В статье кратко обозначены актуальные проблемы культуры, синергии и сбалансированности процессов стратегического управления Севером России. Отмечается распространение подданнической культуры, необходимость демократизации на основе культуры участия и создания сбалансированной системы стратегического управления. ; The article briefly marks current problems of culture, synergy and balance of strategic management processes of Northern Russia. Spread of subservient culture, the need to democratize based on the culture of participation and the creation of a balanced system of strategic management is noticed.
В статье анализируются результаты исследования взаимозависимости типов политической культуры и уровня толерантности. Исследуются три типа политической культуры, которые выделяют Г. Алмонд и С. Верба: приходская (parochial culture), подданническая (subject culture) и культура участия (participant culture). Толерантность рассматривается на социальном уровне и как черта личности. Испытуемые студенты, старшие школьники и сотрудники МВД (всего 200 реципиентов). В результате проведенного исследования обнаруживается, что социально-толерантные люди при конструировании социальной реальности ориентированы на третий тип политической культуры, который является наиболее демократичным. Их социальные представления менее критичны и более устремлены в желаемое будущее, чем ориентированы на объективную оценку настоящего. Личностно-толерантные люди при конструировании социальной реальности негативно реагируют на третий тип политической культуры и позитивно на второй, который предполагает существование сильной государственной власти и допускает низкий уровень политической активности граждан. Таким образом, оказывается, что личностно-толерантные люди более реалистичны, но в то же время они и более приспособляемы, доверчивы, покорны. ; The article contains the results of empirical investigation of the interdependency of tolerance and political culture types. Political culture types are those which were classified by G. Almond & S. Verba: parochial culture, subject culture, participant culture. Tolerance is divided into social tolerance and personal tolerance. Among the participants of our investigation were students, high school pupils and staff of the Ministry of the Interior (total 200 recipients). People who are more social-tolerant proved to prefer participant culture, which is the most democratic. They are not very realistic because their social attitudes are less critical and focus on the desired future rather than objective evaluation of the present, while people with tolerance as a personal trait turn down participant culture and prefer subject culture, which involves strong power of the state and low level of citizens' political activity. Therefore personally tolerant people seem to be more realistic, but at the same time they are more flexible, trusting and submissive.
В статье рассматривается один из основных элементов духовного потенциала общества политическая культура. Производится структуризация понимания политической культуры посредством разделения на элементы и формы, отражена характеристика механизма взаимосвязи политической культуры общества и политического лидерства.Political culture as one of the basic elements of spiritual potential of the society is considered in the article. The structuring of understanding political culture with the help of division into elements and forms, characteristics of mechanism of interconnection of political public culture and political leadership are reflected.
Раскрывается опыт участия общественности в развитии социокультурной сферы с учетом исторической специфики становления институтов гражданского общества и самоуправления в России. Особое внимание уделяется анализу роли земств в развитии сферы образования и культуры. Авторами подчеркивается значение культурно-просветительской деятельности российских благотворителей и меценатов. ; The experience of public participation in social development, taking into account the historical specificity of the formation of civil society and government in Russia is revealed. Particular attention is paid to the analysis of the role of the zemstvos in the development of education and culture. The authors stress the importance of cultural and educational activities of the Russian philanthropists and patrons.
Обращается внимание на необходимость формирования демократической электоральной культуры российских граждан, повышения степени их политического участия, изменения характера электоральных настроений россиян, преодоления настроений в обществе. Условием повышения электоральной культуры автор видит совершенствование политико-правового регулирования избирательного процесса, обеспечение полноценного доступа избирателей к информации о ходе избирательной кампании, развитие партийной идентификации электората, формирование политической культуры участия, повышение результативности общественного мониторинга за проведением выборов в органы государственной и муниципальной власти.Attention is drawn to the necessity of forming a democratic electoral culture of the Russian citizens, increase their political participation, changes in electoral attitudes of Russians, overcoming absenteeism attitudes in society. As a condition to raise electoral culture, the author notes the improvement of political and legal regulation of the electoral process, ensuring full access of voters to information about the election campaign, the development of party identification of voters, the formation of the political culture of participation, enhancing the effectiveness of public monitoring of elections to the bodies of state and municipal authorities.
Considered the linkages between low level of political culture of the population, as well as of the ruling circles of Ukraine, and uncivilized political participation in decision of critical questions of national development. Examines the impact of immaturity of civil society and a sense of citizenship on formation of the negative forms of political activity. ; Рассматриваются вопросы взаимосвязи низкого уровня политической культуры населения, а также правящих кругов Украины и нецивилизованного политического участия в решении важнейших вопросов государственного развития. Изучается влияние незрелости гражданского общества и чувства гражданственности на формирование негативных форм политической активности. ; Розглядаються питання взаємозв'язку низького рівня політичної культури населення, а також правлячих кіл України і нецивілізованої політичної участі у рішенні важливіших питань державного розвитку. Вивчається вплив незрілості громадянського суспільства та почуття громадянськості на формування негативних форм політичної активності.
Considered the linkages between low level of political culture of the population, as well as of the ruling circles of Ukraine, and uncivilized political participation in decision of critical questions of national development. Examines the impact of immaturity of civil society and a sense of citizenship on formation of the negative forms of political activity. ; Рассматриваются вопросы взаимосвязи низкого уровня политической культуры населения, а также правящих кругов Украины и нецивилизованного политического участия в решении важнейших вопросов государственного развития. Изучается влияние незрелости гражданского общества и чувства гражданственности на формирование негативных форм политической активности. ; Розглядаються питання взаємозв'язку низького рівня політичної культури населення, а також правлячих кіл України і нецивілізованої політичної участі у рішенні важливіших питань державного розвитку. Вивчається вплив незрілості громадянського суспільства та почуття громадянськості на формування негативних форм політичної активності.
Статья посвящена особенностям проявлений общественно-политической активности молодых белорусов в условиях информатизации общественных отношений. В статье поднята проблема необходимости реагирования со стороны государства и общества на вовлечение молодого поколения в процессы информатизации. Акцентировано внимание на необходимости трансформации структуры и содержания информационного пространства государственной молодежной политики. ; The article is devoted to the peculiarities of the manifestations social and political activity of young Belarusians in conditions of informatization public relations. In the article is raised the issue of the need to respond the Government and society at involving the younger generation into processes informatization. Attention is accented on the need to transform the structure and content of the information space of the state youth policy.
The article examines the issue of the legitimacy of political power and argues that legitimacy is presented as an expression of faith, it stems from citizens' belief that the activities of political institutions are justified. Based on the above, it should be noted that there is no country in the world where the existing government is completely legitimate for the entire population. Legitimacy can never reach the level of unanimous recognition, because different groups and individuals do not equally recognize the authority of political power. Apparently, legitimacy and the ability to govern are equally important, because the crisis of legitimacy is a situation in which distrust of political institutions calls into question their existence. ; Քաղաքական իշխանության լեգիտիմության հիմնախնդրի ուսումնասիրությամբ հոդվածում հիմնավորվել է, որ լեգիտիմությունը ներկայացվում է որպես հավատի դրսևորում և բխում է քաղաքացիների այն համոզմունքից, որ քաղաքական ինստիտուտների գործունեությունը արդարացված է: Վերոհիշյալից ելնելով նշենք, որ չկա աշխարհում մի երկիր, որտեղ գոյություն ունեցող իշխանությունը ամբողջությամբ լեգիտիմ լինի ողջ բնակչության համար: Երբեք լեգիտիմությունը չի կարող հասնել միահամուռ ճանաչման, քանի որ տարբեր խմբերն ու անհատները հավասարապես չեն ճանաչում քաղաքական իշխանության հեղինակությունը: Ըստ ամենայնի, լեգիտիմությունն ու կառավարելու կարողություններն ունեն հավասարազոր նշանակություն, որովհետև լեգիտիմության ճգնաժամն այնպիսի իրավիճակ է, որում քաղաքական ինստիտուտների նկատմամբ անվստահությունը կասկածի տակ է դնում հենց դրանց գոյությունը: ; Исследование вопросов политической легитимности в статье было подтверждено, что легитимность представлена как выражение веры; она проистекает из убеждения граждан в том, что деятельность политических институтов оправдана; и становится гражданином государства. Исходя из вышеизложенного, следует отметить, что нет в мире страны, где существующая власть была бы полностью легитимной для всего населения. Легитимность никогда не может достичь уровня единодушного признания, потому что разные группы и отдельные лица неодинаково признают авторитет политической власти. Очевидно, легитимность и способность управлять одинаково важны, потому что кризис легитимности - это ситуация, в которой недоверие к политическим институтам ставит под сомнение само их существование.
В статье рассматриваются проблемы утверждения идеи социального государства в политической науке и политико-правовой практике. Обобщаются функции социального государства и предлагаются альтернативы практической реализации обозначенной конституционной нормы посредством опоры на основы политической культуры, правовой активности и политического участия граждан России в реализации государственной политики на современном этапе. ; The problems of confirming the concept of a social state in political science and politico-legal practice are considered. The functions of a social state are generalized and alternatives for practical realization of the above constitutional principle relying upon the fundamentals of political culture, legal activity and political participation of citizens of Russia in the modern state policy realization are sugested.
Статья посвящена вопросу участия казаков Урала в Мировой и Гражданской войнах в качестве военных летчиков и летчиков-наблюдателей. В имеющейся по данному вопросу региональной научной литературе эти сведения представлены в форме отрывочных фактов, и в статьях отсутствуют сведения биографического характера. Для широко круга интересующихся историей края и даже специалистов неизвестными является факт успешного боевого применения тяжелых самолетов «Илья Муромец» в феврале 1915 года, что можно рассматривать как день рождения бомбардировочной авиации России. С именем уральских летчиков связано и первое эффективное использование авиации в разведывательных целях. ; The article focuses on the participation of Ural Cossacks in world and civil wars as military pilots and observer pilots. According to the subject of regional literature this information is presented in the form of fragmentary facts and there is no information of biographical nature in the articles. It will be interesting for specialists and people who are interested in history to know that the first successful flight of the aircraft "Ilia Muromets" in February 1915 can be regarded as the birth date of Russian bombers. The first effective use of the aircraft for reconnaissance purposes is connected with the name of the Ural pilots.
Статья посвящена анализу существующих в работах западных исследователей концепций политического и гражданского участия молодежи, положения которых могли бы быть использованы в организации политического процесса на территории Российской Федерации.The article is devoted to the analysis of the existing concepts of western political scientists about civil participation of the youth, which could be used in the organization of the political process on the territory of the Russian Federation.
Михаил Евгеньевич Илле – старший преподаватель, кафедра философии и социальных коммуникаций, Санкт-Петербургский университет гражданской авиации; издатель и редактор журнала «Телескоп»: журнал социологических и маркетинговых исследований. Адрес: 190005, Санкт-Петербург, Измайловский пр., 14, комната 508. E-mail: red_tel@mail.ru
Михаил Михайлович Соколов – кандидат социологических наук, профессор, факультет политических наук и социологии, Европейский университет в Санкт-Петербурге. Адрес: 191187, Санкт-Петербург, ул. Гагаринская, д. 3а. E-mail: msokolov@eu.spb.ru
Цитирование: Илле М.Е., Соколов М.М. (2018) Статусная культура во времена экономической трансформации. Потребление высокой культуры в Петербурге, 1991–2011 // Мир России. Т. 27. № 1. С. 159–182. DOI: 10.17323/1811-038X-2018-27-1-159-182
Что происходит с потреблением высокой культуры в эпоху, когда уровень жизни большинства людей стремительно снижается, как это произошло в России в 90-е годы прошлого века, причем группа, которая традиционно считается ее хранителем – интеллигенция, – видится пострадавшей больше прочих? Большинство наблюдателей считают, что последствием должно было стать сокращение культурного потребления как за счет общего уменьшения покупательной способности, так и за счет драматического снижения общего престижа принадлежности к интеллигенции, особенно в глазах молодых людей. В случае с постсоветской Россией этот эффект обычно представляется усиленным одновременным появлением современных каналов получения информации и возникновением новых медиа, которые, предположительно, сделали старомодную высокую культуру непривлекательной для молодежи. Авторы использовали данные Петербургского мониторинга культурной активности за 1991–2011 гг., чтобы выяснить, так ли это на самом деле. Выводы состоят в том, что (1) уровни культурного участия изменились незначительно, причем потребление высокой культуры оказалось гораздо менее эластичным при падении доходов, чем массовой: кинотеатр потерял в несколько раз большую аудиторию, чем филармония; (2) доходы оказывали сравнительно малое влияние на интенсивность участия в культурной жизни; (3) на протяжении всего периода наиболее энергичными потребителями были сравнительно молодые люди. Также авторы интерпретируют эти данные в свете теорий автономной статусной культуры, которые по контрасту с редукционистскими теориями производности статуса (Т. Веблен, П. Бурдье и другими) предполагают, что инвестиции в культурное потребление могут продолжаться, даже если это потребление более не сигнализирует об экономических преимуществах.
The purpose of this study is to add to recent calls to develop indigenous knowledge of peace system and culture development to promote culture of peace in Africa. It assesses the indigenous Gadaa system peace concept and culture, identify its peace related values, philosophies, traditions, institutions, etc for nurturing and sustaining peace in the Oromo society, with the neighboring ethnic group, and its relevance to creating peace culture in Africa and beyond. It relates Gadaa peace system with the UN peace system initiative and framework in demonstrating the relevance of Gada peace system to peace building in multi-ethnic conflicts transformation in the Horn of Africa and beyond. Oromo people were traditionally a culturally homogeneous society with genealogical ties living in Ethiopia, Kenya, and other neighboring east African countries. They governed themselves in accordance with Gadaa (literally "era"), an outstanding democratic socio-political system long before the 16th century that has survived to date and is currently functional in Ethiopia and Kenya, and gaining importance and restored in all parts of Oromia in Ethiopia. The Gada system is an indigenous institution that pervades every aspect of an Oromo life including personal, interpersonal, social, economic and political life. The Oromo concept of peace is comprehensive and broader than western conception of absence of violence. It covers both negative and positive peace, intra-personal peace, interpersonal peace, within Oromo, with other communities, with nature, and peace with God. Therefore, to build peace culture the Gada concept of peace, truth, values, principles, and conflict resolution techniques need to be restored and promoted. It should be documented and made part of education system. The academics should do research and disseminate these values. The regional state government and civic societies should develop a peace education program based on these values and traditions so that they should be restored quickly and sustained among Oromo community in all corners of east Africa where Oromo community lives. The concepts of gender equality and participation in sustainable development of the society needs to introduced into the Oromo culture and Gada system. ; Автор акцентирует, что ключевым вопросом для всего африканского континента является установление устойчивой системы мира и безопасности, под которой он понимает устойчивое развитие, а не просто отсутствие войны или насилия. Его идея заключается в том, что в качестве инструмента для установки системы мира лучше применять традиционные ценностные и социально-организационные системы народов Африки, которые сформировались и применялись задолго до инициативы ООН по созданию культуры мира, которая сейчас сформирована в качестве базовой программы ООН для Африки и продвигает демократические ценности западной (американской и европейской) культуры. Как работающую альтернативу ооновской парадигме установления мира на африканском континенте он предлагает традиционный институт социальной организации народа оромо (населяющего различные области Эфиопии). Люди оромо традиционно были культурно однородным народом, который жил на территории Эфиопии, Кении и соседних с ними восточноафриканских стран. Они управляли собой в соответствии с Gada (буквально «эра») - совершенной демократической социально-политической системы, которая сформировалась задолго до XVI-го века, сохранилась до нашего времени и в данный момент работает в Эфиопии и Кении, приобретает все большее значение и восстанавливается во всех частях Оромия в Эфиопии. Система Gada - это институт коренных народов, который пронизывает все стороны жизни оромо, включая личные, межличностные, социальные, экономические и политические отношения. Концепция мира Оромо является более всеобъемлющей, чем западная концепция отсутствия насилия. Она регулирует эмоциональную и рациональную сферу личности оромо, ее отношения внутри культуры и вне ее, а также отношение к природе и Богу. Автор доказывает, что для построения культуры мира необходимо восстановить и продвигать концепцию мира, правды, ценностей, принципов и методов разрешения конфликтов, как это принято в Гада. Это должно быть задокументировано и включено в систему образования. Академические ученые должны проводить исследования и распространять эти ценности. Региональные государственные правительства и гражданское общество должны разработать программу по воспитанию в духе мира, основанную на этих ценностях и традициях, с тем, чтобы их можно было быстро восстановить и поддерживать среди сообщества оромо во всех уголках восточной Африки. Зато западные концепции гендерного равенства и участия в устойчивом развитии общества должны быть внедрены в культуру оромо и систему Гада. ; Автор акцентує, що ключовим питанням для всього африканського континенту є встановлення стійкої системи світу й безпеки, під якою він розуміє сталий розвиток, а не просто відсутність війни чи насильства. Його ідея полягає в тому, що в якості інструменту для встановлення системи світу краще застосовувати традиційні ціннісні й соціально-організаційні системи народів Африки, які сформувалися і застосовувалися задовго до ініціативи ООН по створенню культури світу, яка зараз сформована в якості базової програми ООН для Африки та просуває демократичні цінності західної (американської і європейської) культури. Як працюючу альтернативу оонівській парадигмі встановлення миру на африканському континенті він пропонує традиційний інститут соціальної організації народу оромо (який населяє різні області Ефіопії). Люди оромо традиційно були культурно однорідним народом, що мешкав на території Ефіопії, Кенії і сусідніх з ними східноафриканських країн. Вони управляли собою відповідно до Gada (буквально «ера») - досконалої демократичної соціально-політичної системи, яка сформувалася задовго до XVI-го століття, збереглася до нашого часу і на разі функціонує в Ефіопії і Кенії, набуває значення і відновлюється в усіх частинах Оромії в Ефіопії. Система Gada - це інститут корінних народів, який пронизує всі аспекти життя оромо, включаючи особисті, міжособистісні, соціальні, економічні та політичні відносини. Концепція світу Оромо є всеосяжнішою і ширшою, ніж західна концепція відсутності насильства. Вона регулює емоційну та раціональну сферу особи оромо, її відносини всередині культури та поза нею, її ставлення до природи та Бога. Автор доводить, що для побудови культури миру необхідно відновити й просувати концепцію світу, правди, цінностей, принципів і методів вирішення конфліктів, як це прийнято в Гада. Це має бути задокументовано і включено в систему освіти. Академічні вчені повинні проводити дослідження і поширювати ці цінності. Регіональні державні уряди і громадянське суспільство мають розробити програму з виховання в дусі миру, засновану на цих цінностях і традиціях, з тим, щоб їх можна було швидко відновити й підтримувати серед спільноти оромо у всіх куточках східної Африки. Натомість західні концепції гендерної рівності та участі у сталому розвитку суспільства повинні бути впроваджені в культуру оромо і систему Гада.
The purpose of this study is to add to recent calls to develop indigenous knowledge of peace system and culture development to promote culture of peace in Africa. It assesses the indigenous Gadaa system peace concept and culture, identify its peace related values, philosophies, traditions, institutions, etc for nurturing and sustaining peace in the Oromo society, with the neighboring ethnic group, and its relevance to creating peace culture in Africa and beyond. It relates Gadaa peace system with the UN peace system initiative and framework in demonstrating the relevance of Gada peace system to peace building in multi-ethnic conflicts transformation in the Horn of Africa and beyond. Oromo people were traditionally a culturally homogeneous society with genealogical ties living in Ethiopia, Kenya, and other neighboring east African countries. They governed themselves in accordance with Gadaa (literally "era"), an outstanding democratic socio-political system long before the 16th century that has survived to date and is currently functional in Ethiopia and Kenya, and gaining importance and restored in all parts of Oromia in Ethiopia. The Gada system is an indigenous institution that pervades every aspect of an Oromo life including personal, interpersonal, social, economic and political life. The Oromo concept of peace is comprehensive and broader than western conception of absence of violence. It covers both negative and positive peace, intra-personal peace, interpersonal peace, within Oromo, with other communities, with nature, and peace with God. Therefore, to build peace culture the Gada concept of peace, truth, values, principles, and conflict resolution techniques need to be restored and promoted. It should be documented and made part of education system. The academics should do research and disseminate these values. The regional state government and civic societies should develop a peace education program based on these values and traditions so that they should be restored quickly and sustained among Oromo community in all corners of east Africa where Oromo community lives. The concepts of gender equality and participation in sustainable development of the society needs to introduced into the Oromo culture and Gada system. ; Автор акцентирует, что ключевым вопросом для всего африканского континента является установление устойчивой системы мира и безопасности, под которой он понимает устойчивое развитие, а не просто отсутствие войны или насилия. Его идея заключается в том, что в качестве инструмента для установки системы мира лучше применять традиционные ценностные и социально-организационные системы народов Африки, которые сформировались и применялись задолго до инициативы ООН по созданию культуры мира, которая сейчас сформирована в качестве базовой программы ООН для Африки и продвигает демократические ценности западной (американской и европейской) культуры. Как работающую альтернативу ооновской парадигме установления мира на африканском континенте он предлагает традиционный институт социальной организации народа оромо (населяющего различные области Эфиопии). Люди оромо традиционно были культурно однородным народом, который жил на территории Эфиопии, Кении и соседних с ними восточноафриканских стран. Они управляли собой в соответствии с Gada (буквально «эра») - совершенной демократической социально-политической системы, которая сформировалась задолго до XVI-го века, сохранилась до нашего времени и в данный момент работает в Эфиопии и Кении, приобретает все большее значение и восстанавливается во всех частях Оромия в Эфиопии. Система Gada - это институт коренных народов, который пронизывает все стороны жизни оромо, включая личные, межличностные, социальные, экономические и политические отношения. Концепция мира Оромо является более всеобъемлющей, чем западная концепция отсутствия насилия. Она регулирует эмоциональную и рациональную сферу личности оромо, ее отношения внутри культуры и вне ее, а также отношение к природе и Богу. Автор доказывает, что для построения культуры мира необходимо восстановить и продвигать концепцию мира, правды, ценностей, принципов и методов разрешения конфликтов, как это принято в Гада. Это должно быть задокументировано и включено в систему образования. Академические ученые должны проводить исследования и распространять эти ценности. Региональные государственные правительства и гражданское общество должны разработать программу по воспитанию в духе мира, основанную на этих ценностях и традициях, с тем, чтобы их можно было быстро восстановить и поддерживать среди сообщества оромо во всех уголках восточной Африки. Зато западные концепции гендерного равенства и участия в устойчивом развитии общества должны быть внедрены в культуру оромо и систему Гада. ; Автор акцентує, що ключовим питанням для всього африканського континенту є встановлення стійкої системи світу й безпеки, під якою він розуміє сталий розвиток, а не просто відсутність війни чи насильства. Його ідея полягає в тому, що в якості інструменту для встановлення системи світу краще застосовувати традиційні ціннісні й соціально-організаційні системи народів Африки, які сформувалися і застосовувалися задовго до ініціативи ООН по створенню культури світу, яка зараз сформована в якості базової програми ООН для Африки та просуває демократичні цінності західної (американської і європейської) культури. Як працюючу альтернативу оонівській парадигмі встановлення миру на африканському континенті він пропонує традиційний інститут соціальної організації народу оромо (який населяє різні області Ефіопії). Люди оромо традиційно були культурно однорідним народом, що мешкав на території Ефіопії, Кенії і сусідніх з ними східноафриканських країн. Вони управляли собою відповідно до Gada (буквально «ера») - досконалої демократичної соціально-політичної системи, яка сформувалася задовго до XVI-го століття, збереглася до нашого часу і на разі функціонує в Ефіопії і Кенії, набуває значення і відновлюється в усіх частинах Оромії в Ефіопії. Система Gada - це інститут корінних народів, який пронизує всі аспекти життя оромо, включаючи особисті, міжособистісні, соціальні, економічні та політичні відносини. Концепція світу Оромо є всеосяжнішою і ширшою, ніж західна концепція відсутності насильства. Вона регулює емоційну та раціональну сферу особи оромо, її відносини всередині культури та поза нею, її ставлення до природи та Бога. Автор доводить, що для побудови культури миру необхідно відновити й просувати концепцію світу, правди, цінностей, принципів і методів вирішення конфліктів, як це прийнято в Гада. Це має бути задокументовано і включено в систему освіти. Академічні вчені повинні проводити дослідження і поширювати ці цінності. Регіональні державні уряди і громадянське суспільство мають розробити програму з виховання в дусі миру, засновану на цих цінностях і традиціях, з тим, щоб їх можна було швидко відновити й підтримувати серед спільноти оромо у всіх куточках східної Африки. Натомість західні концепції гендерної рівності та участі у сталому розвитку суспільства повинні бути впроваджені в культуру оромо і систему Гада.