Suchergebnisse

The civil-art position of the Ukrainian Neoclassics in the 20-th years of the XX century between the European Eastand the West is considered at the article. On the basis of the scientific – art material of neoclassics is determined, that theposition isn't single -valued and original. The East and the West as the political categories are considered negative (becauseof their antihuman and colonial character), but in the sphere of the cultural categories – as the equal parts, based on theEuropean cultural tradition's axiology. The neoclassic demonstrated the desire to unite the European culture, divided onthe East and West, and they underlined also the positive role of the culture in the cognitive, educational, outlook, historical,ethical and political aspects. The component of the position add such priorities as rule of the variety in unity, the superiorityof the traditional, universalism, patriotism and the superiority of the esthetic – ethic criterions in the literature and artphenomena estimation. Through the prism of their position is seen the conception, in which the group of actual problemsis raisen (of the background of the creator, of the identity of the nation, of the system of values of the Ukrainian societyand the european community), and also the ideas : in details of the cultural community of the European nations, the unityof the variety, the fight for the rights of the national culture and of the creative personality on the independent development(the independent of somebodies interference and restrictions), of the equality of the international cultural links in themultinational world. References1. Dоntsov, Д. 1929. "Rosiia chy Yevropa?". Literaturno-Nаukovyi Vіstnyk, 1. Lviv.2. Drai-Khmara, M. 1969. Vybrane. Kyiv: Radianskyi Pysmennyk.3. Drai-Khmara, M. 2002. Literaturno-Naukova Spadshchyna. Kyiv: Naukova Dymka. 4. Drai-Khmara, M. 2002. "Problemy Suchasnoi Slavistyky (Z Pryvodu Statti R. Yakobsona «Űber die heutigenVorussetzungen der russischen Slavistik»)". In Literaturno-Naukova Spadshchyna, edited by M. Drai-Khmara, 298–301.Kyiv: Naukova Dymka.5. Zerov, М. 1990. Tvory v Dvokh Tomakh, 2. Kyiv: Dnipro.6. Zerov, М. 1990. "Literaturnyi Shliakh Maksyma Rylskoho". In Tvory v Dvokh Tomakh, edited by M. Zerov, 2:547–562. Kyiv: Dnipro.7. Zerov, М. 1990. "Yevropa – Prosvita – Оsvita – Lіknep". In Tvory v Dvokh Tomakh, edited by M. Zerov, 2: 573–580. Kyiv: Dnipro.8. Zerov, М. 1990. "Zmitsnena Pozytsiia". In Tvory v Dvokh Tomakh, edited by M. Zerov, 2: 581–589. Kyiv:Dnipro.9. Zerov, М. 1990. "Yevraziiskyi Renesans i Poshekhonski Sosny". In Tvory v Dvokh Tomakh, edited by M. Zerov,2: 573–580. Kyiv: Dnipro.10. Zerov, М. 1990. "Witer z Ukrainy (Tretia Knyzka Tychyny)". In Tvory v Dvokh Tomakh, edited by M. Zerov,2: 492–505. Kyiv: Dnipro.11. Zerov, М., and Sulyma, M., eds. 2003. Ukrainske Pysmenstvo. Kyiv: Osnovy.12. Zerov, М. 2003. Nashi Literaturoznavtsi i Polemisty". In Ukrainske Pysmenstvo, edited by M. Zerov, andМ. Sulyma, 521–549. Kyiv: Osnovy.13. Zerov, М. 2003. "Prymitky (do «Аntolohii Rymskoi Poezii»)". In Ukrainske Pysmenstvo, edited by М. Zerov,and М. Sulyma, 329–337. Kyiv: Osnovy.14. Zerov, М. 2003. "Dmytro Dontsov. Моdеrnе Mоskvofilstvo". In Ukrainske Pysmenstvo, edited by М. Zerov,and М. Sulyma, 147–149. Kyiv: Osnovy.15. Ivashko, V. 1990. "Mykola Zerov i Literaturna Dyskusiia (1925–1928)". Slovo і Chas 4: 18–27.16. Dоnchyk, V., ed. 1994. Istoriia Ukrainskoi Literatury XX Stolittia u 2 Knuhakh: 1910–1930-tі Roky, 1. Kyiv:Lybid.17. Lutskyi, Yu. 2000. Literaturna Polityka v Radianskii Ukraini 1917–1934. Kyiv: Helikon.18. Malaniuk, Ye. 1962; 1966. Knyha Sposterezhen. Statti pro Literaturu u Dvokh Tomakh. Toronto: HominUkrainy.19. Mirchuk, I. 1994. Іstoriia Ukrainskoi Kultury. Miunkhen – Lviv: Ukrainskyi Vilnyi Universytet.20. Naienko, M. 2008. "«Miatezhnyi Henii» Literatury i Zhertva Komunistychnoho Bozhevilla". Vitchyzna 11–12: 36–40.21. Polonska-Vasylenko, N. 2003. "Kyiv Chasiv M. Zerova i P. Fylypovycha". In Kyivski Neoklasyky, edited byV. Aheieva, 175–194. Kyiv: Fakt.22. Rylskyi, M. 1985. Zibrannia Tvoriv u Dvadtsiaty Tomakh, 12. Kyiv: Naukova Dumka.23. Rylskyi, M. 1955. Pro Poeziiu Adama Mitskevycha. Kyiv: Derzhlitvydav Ukrainy.24. Rylskyi, M. 1956. Tvory v Triokh Tomach, 3. Kyiv, 293–312.25. Siryk, L. 2013. Prahnennia Yevropy. Tvorchist Kyivskykh Neoklasykiv. Lublin: UМКS.26. Fylypovych, P. 1991. Literaturno-Krytychni Statti. Kyiv: Dnipro.27. Shchupak, S. 1933. "Neprykhovanyi Formalizm i Natsionalizm". Коmunist, 119 (9. 05.): 5.28. Lindekugel, J. 2003. Vielfalt der Dichtarten im Werk von Oswald Burghardt (Jurij Kłen). Kassel: UniversityPress. ; Розглядається мистецько-громадянська позиція українських неокласиків 20-их рр. ХХ ст. На основі науковохудожнього матеріалу виявлено, що вона неоднозначна і своєрідна. Схід і Захід як політичні категорії трактуютьсянегативно (з огляду на їх антигуманний і колонізаторський характер), натомість у ролі культурних категорій – якрівноцінні частини, базовані на аксіології європейської культурної традиції. Митці демонстрували прагненняєднати європейську культуру, розбиту на Схід і Захід. Вони наголошували на позитивній ролі культури впізнавальному, виховному, світоглядному, етичному, історичному і політичному контекстах. Серед складовихпозиції неокласиків виділяються такі пріоритети, як традиціоналізм, універсалізм, патріотизм, примат естетикоетичних критеріїв в оцінці літератури та мистецьких явищ. Робиться висновок, що через призму досліджуваноїпозиції прочитується концепція, в якій порушено актуальні й тепер проблеми (напр., етосу митця, ідентичностінароду, системи цінностей українського суспільства та європейської спільноти), ідеї, зокрема, культурноїспільноти європейських народів, єдності різноманітностей, боротьби за право національної культури і творчоїособистості на самостійний (тобто без чужих втручань і рестрикцій) розвиток, рівноправності міжкультурнихзв'язків у багатонаціональному світі. Джерела та література1.Донцов Д. Росія чи Європа? / Д. Донцов // Літературно-науковий вістник. –Львів, 1929.–No 1.2.Драй-Хмара М. Вибране / М.Драй-Хмара. –К.: Рад. письм., 1969. –302 с.3.Драй-Хмара М. Літературно-наукова спадщина / М.Драй-Хмара. –К.:Наук. думка,2002.4.Драй-Хмара М. Проблеми сучасної славістики (з приводу статті Р.Якобсона "Űber die heutigen Vorussetzungen der russischen Slavistik") / М.Драй-Хмара //М. Драй-Хмара. Літературно-наукова спадщина. –К. : Наук. думка, 2002. –C. 298–301.5.Зеров М.Твори : в 2 т. / М. Зеров.–К.: Дніпро, 1990. –Т. 2.–614 с. 6.Зеров М. Літературний шлях Максима Рильського / М.Зеров // Зеров М. Твори : в 2 т. –К.: Дніпро, 1990. –Т. 2.–C. 547–562. 7.Зеров М. Європа –Просвіта–Освіта –Лікнеп / М.Зеров// Зеров М.Твори : в 2 т. –К.: Дніпро, 1990. –Т. 2.–C. 573–580.8.Зеров М. «Зміцнена позиція» / М.Зеров// М. Зеров. Твори : в 2 т. –К.: Дніпро, 1990. –Т. 2.–C. 581–589. 9.Зеров М.Євразійський ренесансі пошехонські сосни / М.Зеров// Зеров М.Твори : в 2 т. –К.: Дніпро, 1990. –Т. 2.–C.581–588.10.Зеров М. Вітер з України (Третя книжка Тичини) / М.Зеров// Зеров М.Твори : в 2 т. –К.: Дніпро, 1990. –Т. 2.–C.492–505. 11.Зеров М. Українське письменство : [зб. пр. з літературознавства та історії письменства]/ М.Зеров; упоряд. М.Сулима ; післямова М. Москаленка. –К.: Вид-во С. Павличко «Основи», 2003. –1301 с. 12.Зеров М.Наші літературознавці і полемісти / М.Зеров// Зеров М. Українське письменство. –К. : Вид-во С. Павличко «Основи», 2003. –C. 521–549.13.Зеров М.Примітки(до «Антології римської поезії») / М.Зеров // Зеров М.Українське письменство. –К. : Вид-во С. Павличко «Основи», 2003. –C. 329–337. 14.Зеров М., Дмитро Донцов. Модерне москвофільство / М.Зеров// Зеров М.Українське письменство. –К.: Вид-во С. Павличко «Основи», 2003. –C. 147–149.15.Івашко В. Микола Зеров і літературна дискусія (1925–1928) / В.Івашко // «Слово і час». –1990. –No 4. –C. 18–27. 16.Історія української літератури XX століття : у 2 кн. : 1910–1930-ті роки : навч. посіб. / за ред. В.Г.Дончика. –К. : Либідь, 1994. –Кн. 1. –784 с. 17.Луцький Ю. Літературна політика в Радянській Україні 1917–1934 / Юрій Луцький. –К.: Гелікон, 2000. –242 с. –(Укр. модерна л-ра). 18.Маланюк Є. Книга спостережень : статті про літературу : у 2 т. / Є. Маланюк. –Торонто : Гомін України. –Т. І. –1962 ; Т. ІІ. –1966. 19.Мірчук І. Історія української культури / І.Мірчук. –Мюнхен –Львів: Укр. вільний ун-т, 1994. –384 с.20.Наєнко М. «М'ятежний геній» літератури і жертва комуністичного божевілля / М.Наєнко // Вітчизна. –2008. –No 11–12. 21.Полонська-Василенко Н.Київ часів М. Зерова і П. Филиповича / Н.Полонська-Василенко //Київські неокласики / упор. В. Агеєва. –К.: Факт, 2003. –C. 175–194. 22.Рильський М. Зібрання творів : у 12 т. / М. Рильський. –К.: Наук. думка, 1985. –Т. 12. 23.Рильський М. Про поезію Адама Міцкевича / М. Рильський.–К.: Держлітвидав України, 1955. –116с.24.Рильський М.Адам Міцкевич / М. Рильський // Рильський М. Твори : в 3 т. –К. : Держ. вид-во худ. л-ри, 1956. –Т. 3.–C. 293–312. 25.Сірик Л. Прагнення Європи. Творчість київських неокласиків / Л.Сірик. –Люблін : УМКС, 2013. –380 c.26.Филипович П. Літературно-критичні статті / П.Филипович. –К.:Дніпро,1991. –270 с. 27.Щупак С. Неприхований формалізм і націоналізм / С.Щупак//Комуніст. –1933. –9 трав. –No 119. –C. 5. 28.Lindekugel J. Vielfalt der Dichtarten im Werk von Oswald Burghardt (Jurij Kłen) / J.Lindekugel. –Kassel: Uniwersity Press, 2003. –502 с.

In article, the author analyzed the essays on the topic: «What I experienced during the Great Patriotic War / occupation», written by pupils of the 6th-8th grades in Konstantinovka and Snezhnoe Donetsk region in May 1946, on the occasion of anniversary of the victory over Germany in the World War II. The author tried to reconstruct social values, stereotypes, children's emotional experiences connected with their own military experience. Reconstruction is carried out on the basis of Textual Analysis of narratives (30 essays). The work combines qualitative and quantitative content analysis for greater validity of the results.Evaluation of the facts and events which are described in the essays are not the main subject of research because they are duplicated in the essays. The main focus was given to how children remembered and described their own military experience and personal private impressions.During the survey, the author paid considerable attention to revealing Cultural models of Soviet society, stereotypes and Children's perception of military reality. Scientist discovered that the most common Children's emotions during the War were fear, yearn for the family, confusion, grief, despair, anger, hope, belief in the victory, the triumph.Except of individual characteristics survey also showed gender differences of the Pupils' works, which is evidenced by the size and content and content of essays.The clear majority of essays disclose image of «happy Soviet childhood, which was interrupted by the war» and «a return to a happy childhood after the Liberation». Soviet social stereotypes, connected with the cult of personality of the Soviet leader, education and religion, are also reflected in the most of the essays. So, pupils intimately associated a happy childhood with the ability to study, which was typical to Soviet traditions. Even a hint of religiosity was absent in analyzed works.Essays help to understand individual and collective opinions of young people about «the other» and «personal» and help to reconstruct understanding of the military reality and to identify the most influential «social fathers» for children. The organization of the essays allows to understand social values and priorities for the young generation. Criticism of the reality in the essays shows pragmatic children's thinking, despite the fact that totalitarian system tried to strain the system of values of its own citizens. The author made up conclusions, that even a cursory evaluation of school essays gives insight of cultural values, which were typical for the country in wartime. Moreover, such a survey allows to recreate spiritual world of «children of war», feelings of youth, their perception of military events, sympathy and ideals, and provides an opportunity to talk about some regional features. Besides being considerably independent, rational and humanistic, Children's thoughts about the war were influenced by Soviet propaganda. Author's appealing to social stereotypes demonstrates success of Soviet propaganda and children's acknowledgement of the system of moral values in the Soviet society during the war. ; В работе анализируются сочинения школьников городов Константиновка и Снежное Донецкой области на тему: «Что я пережил(а) во время Великой Отечественной войны / оккупации», написанные в мае 1946 г. по случаю годовщины победы над Германией. На основе контент-анализа нарративов сделана попытка реконструировать ценностные ориентиры, стереотипы, эмоциональные переживания детей, связанные с их собственным военным опытом. Сделаны выводы о том, что школьные сочинения дают представление о культурных моделях, характерных для страны военного времени, а также открывают широкие возможности для воссоздания духовного мира «детей войны». Представленный в сочинениях детский взгляд на войну, хотя и ощутил влияние советской пропаганды, но в значительной мере был самостоятельным, характеризовался рациональностью и гуманизмом. ; У роботі аналізуються твори школярів міст Костянтинівка і Сніжне Донецької області на тему: «Что я пережил(а) во время Великой Отечественной войны / оккупации», написані у травні 1946 р. з нагоди річниці перемоги над Німеччиною. На основі контент-аналізу наративів робиться спроба реконструювати ціннісні орієнтири, стереотипи, емоційні переживання дітей, пов'язані з власним воєнним досвідом. Зроблено висновок, що шкільні твори дають уявлення про характерні для країни воєнної доби культурні моделі, відкривають широкі можливості відтворення духовного світу «дітей війни». Представлений у творах дитячий погляд на війну, хоч і зазнав впливу радянської пропаганди, але значною мірою був самостійним, характеризувався раціональністю та гуманізмом.

In article, the author analyzed the essays on the topic: «What I experienced during the Great Patriotic War / occupation», written by pupils of the 6th-8th grades in Konstantinovka and Snezhnoe Donetsk region in May 1946, on the occasion of anniversary of the victory over Germany in the World War II. The author tried to reconstruct social values, stereotypes, children's emotional experiences connected with their own military experience. Reconstruction is carried out on the basis of Textual Analysis of narratives (30 essays). The work combines qualitative and quantitative content analysis for greater validity of the results.Evaluation of the facts and events which are described in the essays are not the main subject of research because they are duplicated in the essays. The main focus was given to how children remembered and described their own military experience and personal private impressions.During the survey, the author paid considerable attention to revealing Cultural models of Soviet society, stereotypes and Children's perception of military reality. Scientist discovered that the most common Children's emotions during the War were fear, yearn for the family, confusion, grief, despair, anger, hope, belief in the victory, the triumph.Except of individual characteristics survey also showed gender differences of the Pupils' works, which is evidenced by the size and content and content of essays.The clear majority of essays disclose image of «happy Soviet childhood, which was interrupted by the war» and «a return to a happy childhood after the Liberation». Soviet social stereotypes, connected with the cult of personality of the Soviet leader, education and religion, are also reflected in the most of the essays. So, pupils intimately associated a happy childhood with the ability to study, which was typical to Soviet traditions. Even a hint of religiosity was absent in analyzed works.Essays help to understand individual and collective opinions of young people about «the other» and «personal» and help to reconstruct understanding of the military reality and to identify the most influential «social fathers» for children. The organization of the essays allows to understand social values and priorities for the young generation. Criticism of the reality in the essays shows pragmatic children's thinking, despite the fact that totalitarian system tried to strain the system of values of its own citizens. The author made up conclusions, that even a cursory evaluation of school essays gives insight of cultural values, which were typical for the country in wartime. Moreover, such a survey allows to recreate spiritual world of «children of war», feelings of youth, their perception of military events, sympathy and ideals, and provides an opportunity to talk about some regional features. Besides being considerably independent, rational and humanistic, Children's thoughts about the war were influenced by Soviet propaganda. Author's appealing to social stereotypes demonstrates success of Soviet propaganda and children's acknowledgement of the system of moral values in the Soviet society during the war. ; В работе анализируются сочинения школьников городов Константиновка и Снежное Донецкой области на тему: «Что я пережил(а) во время Великой Отечественной войны / оккупации», написанные в мае 1946 г. по случаю годовщины победы над Германией. На основе контент-анализа нарративов сделана попытка реконструировать ценностные ориентиры, стереотипы, эмоциональные переживания детей, связанные с их собственным военным опытом. Сделаны выводы о том, что школьные сочинения дают представление о культурных моделях, характерных для страны военного времени, а также открывают широкие возможности для воссоздания духовного мира «детей войны». Представленный в сочинениях детский взгляд на войну, хотя и ощутил влияние советской пропаганды, но в значительной мере был самостоятельным, характеризовался рациональностью и гуманизмом. ; У роботі аналізуються твори школярів міст Костянтинівка і Сніжне Донецької області на тему: «Что я пережил(а) во время Великой Отечественной войны / оккупации», написані у травні 1946 р. з нагоди річниці перемоги над Німеччиною. На основі контент-аналізу наративів робиться спроба реконструювати ціннісні орієнтири, стереотипи, емоційні переживання дітей, пов'язані з власним воєнним досвідом. Зроблено висновок, що шкільні твори дають уявлення про характерні для країни воєнної доби культурні моделі, відкривають широкі можливості відтворення духовного світу «дітей війни». Представлений у творах дитячий погляд на війну, хоч і зазнав впливу радянської пропаганди, але значною мірою був самостійним, характеризувався раціональністю та гуманізмом.

У статті обґрунтовано, що кардинальні політичні та культурні зміни в українському суспільстві, впровадження новітніх цифрових технологій висувають перед освітянськими і публічними бібліотеками завдання пошуку нових стратегій розвитку та моделей функціонування у системі гуманітарного знання, що відповідають сучасним потребам суспільства. Розкрито особливості стратегічного планування роботи найстарішої книгозбірні Великобританії – Лондонської бібліотеки. Розглянуто стратегію розвитку культурно-освітньої установи – її місію, стратегічні цілі, інновації, що дали змогу їй досягнути професійного і фінансового успіху. Проаналізовано стратегії розвитку Лондонської бібліотеки, зробивши екскурс в історію закладу та її сучасне життя. Акцентовано, що кожні п'ять років у Лондонській бібліотеці розробляється нова стратегія розвитку, яка відображає бачення акціонерами, членами правління та топ-менеджерами її майбутнього, цілей і шляхів їх досягнення. Ідеї стосовно розвитку книгозбірні на сучасному етапі викладено в документі «Стратегічний план Лондонської бібліотеки до 2017 року». Встановлено, що кожен стратегічний пріоритет розкладається на низку конкретних дій, за допомогою яких реалізується стратегія розвитку, тобто формується план її виконання. Наприкінці кожного року готується річний звіт, який містить інформацію щодо виконання стратегічного плану Лондонської бібліотеки. Доведено, що Лондонська книгозбірня є унікальним явищем, оскільки залишається культурно-освітнім закладом, для якого дотації від держави є традиційним способом фінансування, проте установа змогла побудувати свою роботу таким чином, щоб стати незалежною від державного фінансування. Такий підхід, з одного боку, орієнтований на суто бібліотечні цілі, а з іншого – маркетинговий, тобто центрований на потребах читачів, дав можливість цій установі залишитись важливою ланкою культурно-освітнього простору та одночасно стати фінансово успішною та незалежною. Резюмуючи стратегію розвитку Лондонської бібліотеки, виокремлено основні ідеї, які можуть бути використані як орієнтири в розвитку та оптимізації роботи українських бібліотек. Наголошено, що ознайомлення з баченням майбутнього, послугами, принципами формування фонду та пошуку джерел фінансування лондонських колег може бути корисним для впровадження нових підходів у діяльність українських бібліотек. ; The article substantiates that cardinal political and cultural changes in the Ukrainian society and the introduction of the latest digital technologies set before educational and public libraries the task of searching for new development strategies and functioning models in the humanitarian knowledge system that meet modern society needs. The features of strategic planning of the work of the oldest library in the UK – the London Library – have been revealed. The development strategies of the cultural and educational institution — its mission, strategic goals, and innovations — have been considered, which allowed it to achieve professional and financial success. The development strategies of the London Library have been analysed, making an excursus into the institution's history and its modern life. It is emphasized that every five years a new development strategy is developed at the London Library, which reflects the vision by shareholders, board members and top managers of its future, goals and the ways to achieve them. The ideas for the development of the library at the present stage are set forth in the document "The Strategic Plan of the London Library until 2017". It has been found out that each strategic priority is separated into a number of specific actions by which a development strategy is implemented – that is, a plan for its implementation is formed. At the end of each year, an annual report is prepared, containing the information on the implementation of the London Library's strategic plan. It has been proved that the London Library is a unique phenomenon, since it remains a cultural and educational institution for which state subsidies are a traditional way of financing, but the institution was able to organize its work in such a way as to become independent of state funding. This approach, on the one hand, is focused on purely library goals, and on the other hand, it is a marketing one – centred on the needs of readers, which has enabled this institution to remain an important link in the cultural and educational space and at the same time to become financially successful and independent. Summarizing the development strategy of the London Library, the main ideas that can be used as guidelines in the development and optimization of the Ukrainian libraries' work have been highlighted. It has been stressed that the acquaintance with the vision of the future, services, principles of fund formation and the search for sources of financing by London peers can be useful for introducing new approaches into the Ukrainian libraries' activities.

У статті обґрунтовано, що кардинальні політичні та культурні зміни в українському суспільстві, впровадження новітніх цифрових технологій висувають перед освітянськими і публічними бібліотеками завдання пошуку нових стратегій розвитку та моделей функціонування у системі гуманітарного знання, що відповідають сучасним потребам суспільства. Розкрито особливості стратегічного планування роботи найстарішої книгозбірні Великобританії – Лондонської бібліотеки. Розглянуто стратегію розвитку культурно-освітньої установи – її місію, стратегічні цілі, інновації, що дали змогу їй досягнути професійного і фінансового успіху. Проаналізовано стратегії розвитку Лондонської бібліотеки, зробивши екскурс в історію закладу та її сучасне життя. Акцентовано, що кожні п'ять років у Лондонській бібліотеці розробляється нова стратегія розвитку, яка відображає бачення акціонерами, членами правління та топ-менеджерами її майбутнього, цілей і шляхів їх досягнення. Ідеї стосовно розвитку книгозбірні на сучасному етапі викладено в документі «Стратегічний план Лондонської бібліотеки до 2017 року». Встановлено, що кожен стратегічний пріоритет розкладається на низку конкретних дій, за допомогою яких реалізується стратегія розвитку, тобто формується план її виконання. Наприкінці кожного року готується річний звіт, який містить інформацію щодо виконання стратегічного плану Лондонської бібліотеки. Доведено, що Лондонська книгозбірня є унікальним явищем, оскільки залишається культурно-освітнім закладом, для якого дотації від держави є традиційним способом фінансування, проте установа змогла побудувати свою роботу таким чином, щоб стати незалежною від державного фінансування. Такий підхід, з одного боку, орієнтований на суто бібліотечні цілі, а з іншого – маркетинговий, тобто центрований на потребах читачів, дав можливість цій установі залишитись важливою ланкою культурно-освітнього простору та одночасно стати фінансово успішною та незалежною. Резюмуючи стратегію розвитку Лондонської бібліотеки, виокремлено основні ідеї, які можуть бути використані як орієнтири в розвитку та оптимізації роботи українських бібліотек. Наголошено, що ознайомлення з баченням майбутнього, послугами, принципами формування фонду та пошуку джерел фінансування лондонських колег може бути корисним для впровадження нових підходів у діяльність українських бібліотек. ; The article substantiates that cardinal political and cultural changes in the Ukrainian society and the introduction of the latest digital technologies set before educational and public libraries the task of searching for new development strategies and functioning models in the humanitarian knowledge system that meet modern society needs. The features of strategic planning of the work of the oldest library in the UK – the London Library – have been revealed. The development strategies of the cultural and educational institution — its mission, strategic goals, and innovations — have been considered, which allowed it to achieve professional and financial success. The development strategies of the London Library have been analysed, making an excursus into the institution's history and its modern life. It is emphasized that every five years a new development strategy is developed at the London Library, which reflects the vision by shareholders, board members and top managers of its future, goals and the ways to achieve them. The ideas for the development of the library at the present stage are set forth in the document "The Strategic Plan of the London Library until 2017". It has been found out that each strategic priority is separated into a number of specific actions by which a development strategy is implemented – that is, a plan for its implementation is formed. At the end of each year, an annual report is prepared, containing the information on the implementation of the London Library's strategic plan. It has been proved that the London Library is a unique phenomenon, since it remains a cultural and educational institution for which state subsidies are a traditional way of financing, but the institution was able to organize its work in such a way as to become independent of state funding. This approach, on the one hand, is focused on purely library goals, and on the other hand, it is a marketing one – centred on the needs of readers, which has enabled this institution to remain an important link in the cultural and educational space and at the same time to become financially successful and independent. Summarizing the development strategy of the London Library, the main ideas that can be used as guidelines in the development and optimization of the Ukrainian libraries' work have been highlighted. It has been stressed that the acquaintance with the vision of the future, services, principles of fund formation and the search for sources of financing by London peers can be useful for introducing new approaches into the Ukrainian libraries' activities.

Дослідження міста є актуальним напрямком наукової рефлексії, оскільки дають можливість охарактеризувати більш загальні соціальні процеси сучасного соціуму; дозволяють випробувати нові методи дослідження; розглянути міське гетерогенне середовище як проекцію суспільства в цілому. При цьому міські дослідження мають і суто практичне значення, сприяючи розвитку міста і створенню комфортного середовища для городян. Мета статті – виокремити напрямки, за якими можливі емпіричні соціологічні дослідження сучасного міста і проілюструвати певні з них на прикладі м. Дніпропетровська. Під міськими дослідженнями розуміються такі, предмет яких пов'язаний безпосередньо з тим чи іншим містом, тобто дослідника в цьому випадку цікавлять ті культурні тексти та практики, в яких самі міські реалії відіграють головну роль. Такими можливими напрямками є: - вивчення територіального ракурсу міста. Специфіка території мотивує вибір місця проживання, ставлення до даної території, може обумовлювати тип поведінки городян, слугувати підставою для прийняття управлінських рішень щодо забудови певної території. - Дослідження символічного простору міста, а саме: архітектури та її впливу на внутрішній стан городян, їх поведінку, самопочуття в місті.- Вивчення соціокультурного простору міста включає спектр різноманітних питань, серед яких: міський спосіб життя, сприйняття міста і ставлення до нього, образ міста в свідомості городян в цілому чи окремих значущих для міста груп, міські субкультури, ідентифікаційні практики городян тощо. - Аналіз соціальних проблем міста та думка городян відносно них повинні бути інформацією для подальших дій з боку міської влади. В ході соціологічних досліджень вивчається й ступінь задоволення життям у місті в цілому.- Конструювання соціального портрета типового городянина, аналіз кількісно-якісних параметрів міської територіальної громади, соціокультурні властивості міської спільноти, характер та способи самопрезентації як жителів певного міста, стратегії протиставлення іншим тощо.- Планування, проектування розвитку міста, конструювання його іміджу та створення бренду.- Діяльність міської влади, причому як формальна, так і неформальна.Виокремлені напрямки міських емпіричних досліджень важливі з декількох причин. По-перше, отримана в ході їх проведення інформація є підґрунтям для прийняття розумних та адекватних управлінських рішень; по-друге, такі дослідження сприяють розвитку міської свідомості, патріотизму, міської ідентифікації жителів, надають орієнтири та параметри прочитання того тексту, який оточує городян; по-третє, соціологічна інтерпретація отриманих в результаті досліджень даних є цікавою інтелектуальною справою для соціолога одночасно і як для фахівця, і як для жителя певного міста. ; Research of the city is important direction of scientific reflection, as make it possible to describe more general social processes of modern society; to test new methods of research; to consider heterogeneous urban environment as a projection of society. Thus, urban studies have a purely practical value, contributing development of the city and creating a comfortable environment for citizens. Goal of the article is to highlight ways in which empirical sociological studies of the modern city are possible and illustrate some of them by the example of Dnipropetrovsk. In urban researches we consider the research where the subject is connected directly with a particular city, that is, the researcher, in this case, is interested in cultural texts and practices in which most urban realities play a major role. These directions are possible:1) The study of territorial perspective of the city. Specificity of the territory motivates the choice of residence, attitude to this area, also it can cause the type of behavior of citizens, serve as the basis for making decisions about the buildings of new houses on a territory.2) The study of symbolic space of the city, such as architecture and its impact on the internal state of the townspeople, their behavior, being in the city.3) The study of socio-cultural problems of the city includes a range of variety of topics, including: urban lifestyle, the perception of the city and attitude to it, the image of the city in the citizens' minds in general or specific important groups for the city, urban subcultures and identification practices of the residents and others.4) Analysis of social problems of the city and opinions of citizens regarding these problems should be the information for further action by the city government. During the sociological researches the degree of satisfaction with the life in the city is studied.5) Constructing of social portrait of the typical citizen, analysis of quantitative and qualitative parameters of urban local community, socio-cultural properties of the urban community, the nature and means of self-presentation as inhabitants of a city, a strategy opposed to other and so on.6) Planning, designing of urban development, designing its image and brand building.7) Activities of local authorities, both formal and informal. Isolated directions of urban empirical studies are important in several reasons. Firstly, acquired information as a result of researches is a basis for making reasonable and adequate management decisions; secondly, these studies have an impact at the development of urban consciousness, patriotism, urban identification of population, provide guidelines and parameters for reading of the text that surrounds citizens; thirdly, sociological interpretation derived from research of the data is an interesting intellectual case for the sociologist as both for a professional and for a citizen of a certain city.