Визначено виховну та патріотичну роль курсу "Національна економіка" в умовах російської військової агресії, встановлено його відмінності від навчального курсу "Макроекономіка". The educational and patriotic role of the course "National economy" in the conditions of Russian military aggression was determined; its differences from the educational course "Macroeconomics" were researched.
У статті розкрито об'єкти дослідження національної економіки як науки та навчальної дисципліни, її методологічна відмінність від макроекономіки. The article deals with the objects of research of the national economy as a science and a discipline, its methodological distinction from macroeconomics.
Статья посвящена теоретико-методическим проблемам исследования факторов влияния государственного регулирования процессов распределения доходов. Анализируется эффективность государственного регулирования макроэкономических процессов. ; The article is devoted to the theoretical-and-methodical problems of research of factors of influencing the state regulation of the processes of distribution of profits. The efficiency of the state regulation of macroeconomic processes is analyzed. ; Стаття присвячена теоретико-методичним проблемам дослідження факторів впливу державного регулювання процесів розподілу доходів. Аналізується ефективність державного регулювання макроекономічних процесів.
У статті наведено ключові етапи розвитку макроекономічного моделювання та виявлено моделі, що домінували на кожному із етапів, а саме: прості теоретичні моделі, емпіричні прогностичні моделі та DSGE-моделі. Проаналізовано ключові особливості кожного етапу, а також причини їх неуспіху та заміни з теоретичного, практичного та прикладного боку. З теоретичного боку – це завжди великий обсяг критики від відомих вчених та поява нових теоретичних знань, недоступних раніше. З практичного боку – це настання неочікуваних подій, таких, як Велика депресія, які домінуючі на той час моделі не могли передбачити. З прикладного боку – це поява нових методів збору та аналізу даних, до прикладу, зародження економетрики. Доведено, що все ще домінуючі на сьогодні DSGE-моделі вже зазнали нищівної критики з боку відомих вчених таcвиявились неуспішними на практиці, не зумівши передбачити світову фінансову кризу 2008-2009 років, а нові досягнення в аналізі великих масивів даних дозволяють розробляти та застосовувати більш складні моделі. Запропоновано перехід, що вже частково розпочався, на нові агентські моделі, що довели свої переваги як у теорії, так і на практиці.
Ключові слова: макроекономіка, макроекономічне моделювання, DSGE-моделі, агентські моделі
The article analyzes the formation, spread and development of behavioral economics in microeconomic research, as well as its development in macroeconomic research over the past two decades. The key shortcomings of neoclassical macroeconomic models and their critique based on existing research and practical application by central bankers are highlighted. The key stages in the formation of behavioral macroeconomics, elements of which began to appear in the works of neoclassical macroeconomists, have been identified. The main arguments in favor of replacing neoclassical macroeconomic models with new behavioral macroeconomic models are presented, as well as key issues of behavioral macroeconomics and prospects for its further adoption as a basic concept for decision-making for governments. Key studies of behavioral economists on behavioral macroeconomic models, most of which are agents-based (microfoundations-based), have been identified and systematized. Based on the results of testing various behavioral models by world-renowned scientists, as well as our analysis, it is proposed to focus further macroeconomic research on behavioral models based on the activities of agents (microfoundations).Key words: behavioral economics, behavioral macroeconomics, behavioral macromodels, agents-based models (microfoundations-based) ; У статті проаналізовано становлення, поширення та розвиток поведінкової економіки в мікроекономічних дослідженнях, а також її розвиток у макроекономічних дослідженнях протягом останніх двох десятиліть. Виділено ключові недоліки неокласичних макроекономічних моделей, та їх критику на основі існуючих досліджень й практичного застосування головами центральних банків. Виявлено ключові етапи становлення поведінкової макроекономіки, елементи якої почали з'являтись саме у працях неокласичних макроекономістів. Наведено основні аргументи на користь заміни неокласичних макроекономічних моделей новими поведінковими макроекономічними моделями, а також проаналізовано ключові проблеми становлення поведінкової макроекономіки та перспективи її подальшого сприйняття, як базової концепції для прийняття рішень для урядів країн. Виокремлено та систематизовано ключові дослідження поведінкових економістів про поведінкові макроекономічні моделі, більшість з яких базується на діяльності агентів (мікрофундацій). На основі результатів тестування різноманітних поведінкових моделей всесвітньо відомими вченими, а також проведеного нами аналізу, запропоновано сконцентрувати подальші наукові макроекономічні дослідження саме на поведінкових моделях заснованих на діяльності агентів (мікрофундацій).Ключові слова: поведінкова економіка, поведінкова макроекономіка, поведінкові макромоделі, моделі засновані на діяльності агентів (мікрофундацій)
The results of the author's research of European and international competitiveness ratings are given in the article. The rating of global competitiveness 2013-2014 has been used, which is composed from the EU information sources. For comparison of the global competitiveness of Ukraine more than ten post-socialist countries that are members of the EU have been chosen. The basic components of the international ratings have been disclosed. Using any international competitiveness ratings data, factors and conditions that resulted in this ranking of competitive country remain hidden from the study, space changes vector, compared with the previous rating, is an answer to the question; by means of what components a country changed its place in the competitiveness rating. The authors distinguish from the standpoint of social efficiency of transformation processes in Ukraine, rating components to divide into two groups. One group consists of factors and conditions, formed with a long process of Macroeconomics evolutionary change (education, life expectancy and social protection), and another – the results of ongoing institutional changes in the period of market reforms. The proposed division ratings components are required to form reasonable expectations of the reforms. On this basis, major problems and possible forms of regulation Ukraine and the EU in the period of adaptation have been developed and presented. The authoring has proposed periods of adaptation of Ukraine into the EU. It has three periods: from WTO accession to EU membership; after joining the EU – adaptation (3-5 years); after the adaptation of the EU. ; В статье представлены результаты авторского исследования европейских и международных рейтингов конкурентоспособности. При этом использован рейтинг глобальной конкурентоспособности 2013–2014г., составленный по информационным источникам ЕС. Для сравнения глобальной конкурентоспособности Украины выступают более десяти постсоциалистических стран, которые являются членами ЕС. Раскрыты основные составляющие международных рейтингов. При использовании данных любых международных рейтингов конкурентоспособности скрытыми от исследования остаются: факторы и условия, обусловившие место в данном рейтинге конкурентоспособной страны; вектор изменений места по сравнению с предыдущим рейтингом; за счет каких составляющих страна изменила своё место в рейтинге конкурентоспособности. Авторы предложили с позиций социальной эффективности трансформационных процессов, в Украине составляющие рейтингов делить на две группы. Одну группу составляют факторы и условия, сформированные длительным процессом эволюционных изменений макроэкономики (образование, продолжительность жизни и социальная защита), другую группу факторов составляют результаты текущих институциональных изменений за период рыночных реформ. Предложенное деление составляющих рейтингов необходимо для того, чтобы формировать обоснованные ожидания населения от реформ. На этой основе разработаны и представлены основные проблемы и возможные формы государственного регулирования Украины и ЕС в период адаптации. При этом предложенная авторская периодизация адаптации экономики Украины к ЕС разделена на 3 периода: от вступления в ВТО до вступления в ЕС; после вступления в ЕС – адаптация (3-5 лет); после завершения адаптации в ЕС. ; У статті наведено результати авторського дослідження європейських та міжнародних рейтингів конкурентоспроможності. Використано рейтинг глобальної конкурентоспроможності 2013–2014 рр., який складено з інформаційних джерел ЄС. Для порівняння глобальної конкурентоспроможності України було обрано більше десяти постсоціалістичних країн, які є членами ЄС. Розкрито основні складові міжнародних рейтингів. Під час використання даних будь-яких міжнародних рейтингів конкурентоспроможності прихованими від дослідження залишаються: чинники й умови, що зумовили місце в цьому рейтингу конкурентоспроможної країни; вектор змін місця порівняно з попереднім рейтингом; відповідь на запитання, за рахунок яких складових країна змінила своє місце в рейтингу конкурентоспроможності. Автори виокремлюють з позицій соціальної ефективності трансформаційних процесів в Україні, складові рейтингів поділити на дві групи. Одну групу складають чинники й умови, сформовані тривалим процесом еволюційних змін макроекономіки (освіта, тривалість життя та соціальний захист), а іншу – результати поточних інституційних змін за період ринкових реформ. Запропонований поділ складових рейтингів необхідний для того, щоб формувати обґрунтовані очікування населення від реформ. На цій основі розроблені й представлені основні проблеми та можливі форми державного регулювання України в період адаптації в ЄС. При цьому запропонована авторська періодизація адаптації економіки України до ЄС має три періоди: від вступу в СОТ до вступу в ЄС; після вступу в ЄС – адаптація (3–5 років); після завершення адаптації в ЄС.
The authors outline the main system processes of the development of the national economy that took place in past periods and serve as the basis for its wide informatization and communication in the future. In addition, their significance is substantiated both for the macroeconomic mechanism of Ukraine as a whole, and for the implementation of information and communication technologies in it in particular. It is substantiated that declining tendencies in many branches of the Ukrainian economy in the last decades only grew that amplified by the absence of processes of large-scale modernization, wide deindustrialization, chronic shortage of financial resources for ensuring of the restructuring of the national economic mechanism on a qualitatively new, innovative basis, mainly low competitiveness of products in domestic producers in comparison with many foreign competitors, lack of consistent and effective state economic policy of development of national production, inefficient resource use, high level of intellectual migration abroad, significant negative influence of existing production technologies on the environment, constant decrease of purchasing power of domestic consumers. The current competitive advantages and opportunities of domestic ICT-potential are determined and described. The authors have revealed that macroeconomic development processes can act not only as background of deployment of national and regional processes of informatization and communication, they are also an important group of risk factors of the above-mentioned ICT processes, which cannot be ignored. The development of some industries stimulates their activation of the intrusive ICT process, the stagnation of other industries, on the contrary, impedes the introduction of computer technological systems. Modern socio-political, geopolitical and military challenges that Ukraine has being facing recently predetermine the need for widespread use of the specific ICT developments needed for repelling the foreign military aggression, overcoming the socio-economic consequences of the latter, strengthening the protection against cyber-espionage and cyber-attacks on the centres and items of life support on the territory of Ukraine, etc. ; Обозначены основные системные процессы развития национальной экономики, которые происходили в прошлых периодах и которые служат основой для ее широкой информатизации и коммуникатизации в будущем. Кроме того, обосновано их значение как для самого макроэкономического механизма Украины в целом, так и для внедрения информационно-коммуникационных технологий в него в том числе. Обосновано, что нисходящие тенденции во многих отраслях украинской экономики в последние десятилетия только нарастали, что усиливалось отсутствием процессов масштабной модернизации, широкой деиндустриализации, хроническим дефицитом финансовых ресурсов для обеспечения перестройки национально-хозяйственного механизма на качественно новой, инновационной основе, преимущественно низкой конкурентоспособностью продукции отечественного товаропроизводителя по сравнению со многими зарубежными конкурентами, отсутствием последовательной и эффективной государственной экономической политики по развитию национального производства, неэффективным ресурсоиспользованием, высоким уровнем интеллектуальной миграции за границу, значительным негативным влиянием существующих производственных технологий на окружающую среду, постоянным снижением покупательной способности отечественных потребителей. Определены и охарактеризованы текущие конкурентные преимущества и возможности отечественного ИКТ-потенциала. Выявлено, что макроэкономические процессы развития выступают одновременно важной группой факторов риска ИКТ-процессов. ; Окреслено основні системні процеси розвитку національної економіки, які відбулися в минулих періодах і котрі слугують основою для її широкої інформатизації та комунікатизації в майбутньому. Крім того, обґрунтовано їхнє значення як для самого макроекономічного механізму України загалом, так і для впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в нього зокрема. Обґрунтовано, що спадні тенденції в багатьох галузях української економіки впродовж останніх десятиліть лише наростали, що посилювалось відсутністю процесів масштабної модернізації, широкої деіндустріалізації, хронічним дефіцитом фінансових ресурсів для забезпечення перебудови національно-господарського механізму на якісно новій, інноваційній основі, переважно низькою конкурентоспроможністю продукції вітчизняного товаровиробника порівняно із багатьма зарубіжними конкурентами, відсутністю послідовної й ефективної державної економічної політики щодо розвитку національного виробництва, неефективним ресурсовикористанням, високим рівнем інтелектуальної міграції за кордон, значним негативним впливом наявних виробничих технологій на довкілля, постійним зниженням купівельної спроможності вітчизняних споживачів. Визначено та охарактеризовано поточні конкурентні переваги та можливості вітчизняного ІКТ-потенціалу. Виявлено, що макроекономічні процеси розвитку виступають одночасно важливою групою факторів ризиків ІКТ-процесів.
The factors that led to the intensification of research on the problems of development of basic fundamental economic science have been studied. Emphasis is placed on the fact that Ukrainian economic science has not developed its own political philosophy of the economy, and harmonized system of concepts, terms and categories, yet. Simultaneously analytical and theoretical economic disciplines are displaced from the university educational process.The authors proceed from fundamental economic science that contains four components ‑ political economy, macroeconomics, microeconomics and the history of economic thought.The thesis that the subject of macroeconomics is the efficiency of the national economy, or more strictly, the economic system is substantiated.Key problems of macroeconomics are identified in the article such as economic growth (dynamics of national output) and macroeconomic instability (two evils of macroeconomics - unemployment and inflation) and their overcoming through stabilization policy.It is noted that in the very long run, the volume of national product is affected by supply factors, the improvement of institutional environment and the accumulation of human capital. It is especially important for countries with unstable economic systems.Economists' approaches to explaining the causes of unemployment have been clarified. Expediency of using the term "steady-state unemployment rate" instead of "natural unemployment rate" is argued. In the short run, inflation should be considered as a multifactorial process, and in the long run it is induced by the growth of money supply.The main theoretical problems of modern microeconomics are highlighted - the behavior of individual consumers, income distribution, the general equilibrium achievements, production costs and the influence of the government on the functioning of the market mechanism. It is noted that over recent decades, researchers have focused on the impact of government measures on economic activity, and dependence of their efficiency on political institutions operations. The evolution of the market economic system during the XX-early XXI sets new challenges to macroeconomics and microeconomic science, in particular regarding the compliance of existing theoretical models, regularities and concepts with economic practice.Keywords: macroeconomics, microeconomics, political philosophy of the economy, steady-state unemployment rate, market failure, political institutions, fundamental economic science. ; Метою статті є розкрити зміст макроекономіки і мікроекономіки як галузей фундаментальної економічної науки і з'ясувати їхні висновки, що поділяє більшість економістів-аналітиків, та нерозв'язані дискусійні проблеми.У статті використано методи фундаментальної економічної науки (ФЕН), зокрема наукової абстракції, принцип єдності історичного та логічного. Досліджено чинники, що спричинили актуалізацію проблем розвитку фундаментальної економічної науки (ФЕН). Акцентовано на тому, що у вітчизняній науці практично не розроблено політичної філософії економіки, не здійснено гармонізації понять, термінів і категорій у сфері ФЕН, а з освітнього процесу витісняють аналітико-теоретичні економічні дисципліни. Автори виходять з того, що ФЕН містить чотири складники – політичну економію, макроекономіку, мікроекономіку та історію економічних учень.Обґрунтовано тезу про те, що предметом макроекономіки є ефективність функціонування національної економіки, або кажучи строгіше, економічної системи. Виокремлено ключові проблеми макроекономіки – економічне зростання (динаміка обсягу національного продукту) та макроекономічна нестабільність (два лиха макроекономіки – безробіття та інфляція) і їх подолання через стабілізаційну політику.Автори обґрунтували тезу, що в умовах стрімкого розвитку мікроекономічних досліджень відбуваються розширення і збагачення предмета мікроекономіки.Еволюція ринкової економічної системи упродовж ХХ- початку ХХІ ст. ставить нові виклики перед макроекономікою та мікроекономікою, зокрема щодо відповідності запропонованих теоретичних моделей, закономірностей та концепцій господарській практиці.Ключові слова: макроекономіка, мікроекономіка, політична філософія економіки, стаціонарна норма безробіття, невдача ринку, політичні інститути, фундаментальна економічна наука.
The article substantiates the need to increase the retirement age in the context of reforming the pension system of Ukraine. Arguments are presented that the process of raising the retirement age should be scientifically sound, have a long-term nature, and proceed gradually. It is noted that increasing the retirement age will have positive effects both for the pension system in particular and for the economic system of Ukraine as a whole, including: 1) a decrease in the financial dependence of the pension system on budget transfers; 2) ensuring a socially acceptable level of pensions; 3) preventing the growth of the insurance burden on the business; 4) compensation for the demographically determined reduction in the economically active population, stabilization of the labor market; 5) promoting active longevity. It is proved that the main arguments against raising the retirement age are for the most part not sufficiently substantiated. The adoption of appropriate amendments to the current legislation regarding raising the retirement age to 65 must be carried out by adopting the law "On adapting the retirement age to demographic changes in society".The solution to the strategic problem - the long-term balance and stability of the pension system can be achieved only by implementing an integrated approach to pension reform, which is not limited to one parameter, no matter how important it is. It is necessary to carry out long-overdue transformations in the labor market, in demographic policy, economy and social sphere, which would help create real conditions for citizens to earn a decent level of pension and fully realize their rights to receive it.It is proved that in order to avoid the short-term effect of raising the retirement age and further increasing the cost of paying pensions due to the increase in the number of recipients with an increased amount of pension rights due to an additional period of seniority, it is necessary to carry out actuarial calculations that allow us to formulate practical proposals to ...
