Феномен сурогатного материнства розглянуто з перспективи етики. Якщо практика «замінного» материнства на комерційній основі не дозволена в більшості країн світу, українське законодавство в даній сфері є одним із найліберальніших. Розділ цілісності досвіду материнства, плутанина родинних стосунків, комерціалізація дітонародження, психологічні труднощі для дитини та порушення структури сім'ї – лише деякі з етичних проблем, що виникають внаслідок практики сурогатного материнства. Дитина «за будь-який кошт», пов'язана з трьома і більше батьками, парадоксально виростає позбавленою батьків у глибоко сутнісному значенні слова. ; The article considers the phenomenon of surrogate motherhood from an ethical perspective. While most countries in the world do not allow the practice of "substitutive" maternity on a commercial basis, the Ukrainian legislation, in this area, is one of the more liberal ones. The division of the integrity of the experience of motherhood, confusion of family relationships, commercialization of childbirth, psychological difficulties for the child and violation of the family structure are just some of the few ethical problems that arise as a result of the practice of surrogate motherhood. A child desired "at any cost", related to three or more parents by various forms of bonds, paradoxically grows up deprived of parents according to the deep meaning of the word.
Kostyk E. Ukrainian legislation on surrogate motherhood: the modern state and prospects of developmentThe article investigates the legal regulation of surrogacy in Ukraine, in particular, the Order ofthe Ministry of Health of Ukraine № 787 of 09.09.2013 On approval ofissues regarding this type of DRT by adopting the Law of Ukraine "On Surrogacy", which will prevent in the future the guilt of unsettledsituations regarding the procedure of surrogacy. In this article, the author for the first time comprehensively investigated the current state of the Institute of Surrogacy, proposed a specific development perspiration by adopting the Law of Ukraine "On Surrogacy" and analyzed the inseminated legislation as a positive regulator in the process of developing a domestic law. the Procedure for the use of assisted reproductive technologies in Ukraine, the Family Code of Ukraine, the Order of the Ministry of Justice of Ukraine № 52/2 of 18.10.2000 On approval of the Rules of state registration of civil status acts of Ukraine. Also, this article analyzed the legislation of a number of foreign countries, such as Israel, Germany, France, Belgium, Greece, Finland, the Czech Republic. The purpose and objective of the article are to adopt a unified law in Ukraine – the Law of Ukraine "On Surrogacy", which, in turn, will consolidate the procedure of surrogacy for the first time at thelegislative level, all legal aspects related to this type of DRT and regulate the rights and obligations offoreigners wanting to take part in the program of replacement motherhood. After all, today, as the author notes, there is no unified legislative document on surrogacy in Ukraine, this procedure is regulated by theby-law the Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 787 of 09.09.2013 and indirectly mentionedin another by-law-normative legal act order of the Ministry of Justice of Ukraine No. 52/2 of 18.10.2000. Theonly legislative act regulating the origin of a child born as a result of surrogacy in domestic legislation isthe Family Code of Ukraine. In view of this, the author, on the example of legislation on surrogacy of foreigncountries, emphasizes the need for a complicity settlement of all legal ; У статті досліджено правове регулювання сурогатного материнства в Україні, зокрема Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 787 від 9 вересня 2013 р. «Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні», Сімейний кодекс України, Наказ Міністерства юстиції України № 52/2 від 18 жовтня 2000 р. «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану України». Також у роботі проаналізовано законодавство низки зарубіжних держав, таких як Ізраїль, Німеччина, Франція, Бельгія, Греція, Фінляндія, Чеська Республіка. Мета та завдання статті полягають у тому, щоб на прикладі законодавчого регулювання зарубіжних країн удосконалити вітчизняне та на основі згаданого вище аналізу прийняти уніфікований закон в Україні – Закон України «Про сурогатне материнство»,що, своєю чергою, вперше закріпить на законодавчому рівні процедуру сурогатного материнства, усі юридичні аспекти, пов'язані з цим видом допоміжних репродуктивних технологій та регламентує права та обов'язки іноземців, бажаючих взяти участь у програмі замінного материнства. Адже натепер, як зазначає автор, в Україні відсутній уніфікований законодавчий документ про сурогатне материнство, названа процедура регулюється підзаконно-нормативно правовим актом Наказом Міністерства охо- рони здоров'я України № 787 від 9 вересня 2013 р. та опосередковано згадується у ще одному підзаконному нормативно-правовому акті – Наказі Міністерства юстиції України № 52/2 від 18 жовтня 2000 р. Єдиний законодавчий акт, який регулює походження дитини, народженої внаслідок сурогат- ного материнства, у вітчизняному законодавстві – це Сімейний кодекс України. З огляду на це, автор на прикладі законодавства про сурогатне материнство зарубіжних держав наголошує на необхідності комплексного врегулювання всіх юридичних питань з приводу цього виду допоміжних репродуктивних технологій шляхом прийняття Закону України «Про сурогатне материнство», що запобіжить у майбутньому виникненню неврегу-льованих ситуацій щодо процедури сурогатного материнства. У статті автором уперше комплексно досліджено сучасний стан інституту сурогатного материнства, запропоновано конкретну перспективу розвитку шляхом прийняття Закону України «Про сурогатне материнство» та проаналізовано іноземне законодавство як позитивний регулятор у процесі розробки вітчизняного закону.
Статья посвящена исследованию сути феномена суррогатного материнства с позиций биоэтики и нравственных оснований права. Представлена выборка референтных положений зарубежного законодательства. Представлена выборка положений актов ряда государств (США, Канада, Австралия, Великобритания, Франция, Россия). В статье предложены меры по совершенствованию законодательства Российской Федерации в контексте ограничений, налагаемых на использование технологий суррогатного материнства. ; The article investigates the essence of the phenomenon of surrogacy (surrogate motherhood) from the standpoint of Bioethics and moral foundations of Law. Shows a selection of reference regulations of foreign Legislation. The authors present a Bioethical considerations of surrogacy and the most important issues related to the legal provision for surrogacy. Represented by the sample reference provisions of acts of a number of states (United States, Canada, Australia, United Kingdom, France, Russian Federation). The article suggests measures for improvement of the legislation of the Russian Federation in the context of restrictions to be imposed on the use of the surrogate motherhood technology.
Статья посвящена исследованию динамики первых рождений в контексте глобальных трансформаций демографического поведения населения. Через изучение такого частного феномена, как вступление в материнство, показаны общие явления: ценностные изменения в обществе, перспективы итоговой рождаемости и уровня бездетности, вызовы демографической политики государства. Статья начинается с описания современной теоретической и методологической рамки исследований рождаемости. Далее автор представляет наблюдаемые тенденции сквозь призму календарного и когортного подходов к анализу рождаемости. Синтез этих подходов позволяет наложить долгосрочные факторы репродуктивного поведения населения, такие как масштабные изменения образа жизни от поколения к поколению, на факторы краткосрочные, в том числе шоковые. На основе динамики погодовых коэффициентов утверждается, что в настоящее время первые рождения сокращаются в возрастах их максимальной интенсивности (20–24 года и 25–29 лет). Кроме того, наверстывание отложенных деторождений среди женщин старше 30 лет до 2016 года интенсифицировалось, а на настоящем этапе замедлилось. Дальнейший анализ показывает, что для когорт 1970–1979 г. р. были характерны высокие темпы откладывания деторождения, а большие потери при наверстывании привели к относительно низким итоговым показателям рождаемости. В когортах 1980–1989 г. р. темпы откладывания были умеренными, а эффективность наверстывания достаточно хорошей. В когортах 1990 г. р. и позже снова ожидаются высокие темпы откладывания вступления в материнство. Если эти темпы у молодого поколения женщин выше, чем у предыдущего, то понижающее давление на календарный суммарный коэффициент рождаемости неизбежно. Автор прогнозирует рост окончательной бездетности в поколениях российских женщин 1980–1990 г. р. Наконец, на фоне других стран мира показаны тенденции к дальнейшей диверсификации моделей репродуктивного поведения: в ходе изменений возрастного профиля первых рождений растет его гетерогенность. Основным источником данных выступает международная база The Human Fertility Database, за период после 2014 года она дополнена данными ежегодных таблиц по Естественному движению населения Росстата.
Цель данной статьи в сравнительном анализе законодательства о суррогатном материнстве в России и зарубежных странах, определение проблем реализации суррогатного материнства и перспективы его дальнейшего развития в мире. Исследуется также история суррогатного материнства, отношение к нему с религиозной точки зрения. Результатом статьи являются предложения и рекомендации по совершенствованию законодательства о суррогат-ном материнстве в РФ. ; The purpose of this article in the comparative analysis of the legislation on surrogacy in Russia and foreign countries, the definition of the implementation problems of surrogate motherhood and the prospects for its further development in the world. We also investigate the history of surrogacy attitude from the religious point of view. Result of this paper are suggestions and recommendations to improve the legislation on surrogacy in Russia.
The publication explores the legal nature and essential terms of the Surrogacy Agreement. It is revealed that the Agreement is bilateral and concluded between the spouses, who provide their genetic material for a conception of the embryo, which will be transferred to the body of a surrogate mother by means of the use of assisted reproductive technologies and, accordingly, the surrogate mother. Through the prism of comparing the features that are related to the service agreements and the Surrogacy Agreement, it is proved that the Surrogacy Agreement by its legal nature refers to the service agreements and generates the emergence of civil relations between the customers (spouses) and the contractor of the Surrogacy Agreement (by surrogate mother). The article looks into subject composition of the surrogacy agreement. Concluding that the customers of the surrogacy motherhood may be spouses (husband and wife), as well as a single woman or a single man. At the same time, the executor being a party to the surrogate motherhood agreement is surrogate mother, to whom, in addition to the legislative requirements (full age, legal capacity, having her own healthy child, absence of medical contradictions, and lack of direct genetic connection with the child), there are the following requirements to be put forward: absence of mental illness, absence of bad habits (smoking, alcohol abuse, drug consumptions, computer and gambling addiction), and excessive weight. It has been found out that the srrogacy agreement is concluded exclusively between the clients and the surrogate mother. It makes impossible to consider the medical institution to be an independent party to the agreement. At the same time, the latter is stated to provide services for the embryos/cryo-embryos preparation, the embryo's transfer procedure to the surrogate mother uterus, as well as unused embryos cryopreservation. These services constitute the subject of a separate service agreement concluded between the customers of the mentioned services and the medical institution. It was found that the essential conditions of the surrogacy agreement are the subject of the Agreement and, in the case of its payment, the price. The subject of the Surrogacy Agreement should be considered services for the transfer to the body of the surrogate mother of the human embryo conceived by the spouses as a result of the use of assisted reproductive technologies; bearing; birth and transfer of the child to the couple. The price of a Surrogacy Agreement should, in turn, be set out in an estimate that must be agreed between the Parties and be part of the Agreement. The estimate should specify the size, term and order of payment for each service and expenses that will and may be incurred in connection with the carrying and birth of a child by a surrogate mother. At the same time, it is proved that the price consists of the following three parts: first, the amount that is paid to the surrogate mother for each service rendered by them (embryo transfer, monthly payments, remuneration after the birth and transfer of the child). Secondly, the payments of the actual costs of the surrogate mother (food, rent, transfer, clothing for pregnant women and the purchase of the necessary things in the hospital). Thirdly, payment of force majeure circumstances that may occur during the birth or birth of a child (stay in the hospital during hospital treatment in a hospital, the birth of two or more children and death of a surrogate mother during childbirth). ; Стаття присвячена дослідженню правової природи договору про сурогатне материнство, через призму співставлення ознак, які приманні договорам про надання послуг та договору про сурогатне материнство. В статті аналізується суб'єктний склад договору про сурогатне материнство та визначаються його істотні умови.
Owing to modern scientific advances prospective parents, among other opportunities, enjoy the opportunity, which has not been available before. It consists in giving birth to a child by using another woman's reproductive capacity when the situation seems hardly improvable. The paper examines surrogate motherhood as one of the reproductive methods through the prism of human trafficking. It aims at studying and differentiating such legal phenomena as the sale of human beings and surrogate motherhood, which is provided primarily on a paid-for basis, whose consequences (transferring irrevocably a child from one person to another), are externally similar. The comparative legal and formal legal methods have been employed to provide a general description of international experience in regulating surrogate motherhood. Examples of absolutely opposite ways of pursuing state policy on the legalization of this type of reproductive methods in foreign countries are suggested: from a complete ban to legislative approval and even further simplification of the applying procedure. It has been proved that there is no connection between acknowledgement of the legality of this procedure and the geographical location of states, the level of their economic development, the specifics of the legal system, and the like. It has been stated that none of the countries can be considered a universal example of solving these issues. Based on the example of Ukrainian legislation, the author suggests distinguishing between the objective aspect of selling human beings and surrogate motherhood, which is provided, first of all, for a fee. It is emphasized that due to the peculiarities of reproductive technologies only a child should be the object of trade, not a person's gametes, zygote, embryo or fetus. When a child is sold, in view of the objective aspect, the child is illegally transferred from one person to another. In legal surrogate motherhood agreements the object of the agreement concluded between the surrogate mother and the future parents is not the child, but the service related to embryo implantation, pregnancy and childbirth, idest, a long process. Based on criminal law, there have been modelled the peculiarities of surrogate motherhood and its assessment used in determining the signs of human trafficking largely depending on genetic relationship between a child and customers (potential parents), as well as a child and a surrogate mother. The mental element making the distinction between surrogacy and the trafficking of newborns is described. It is emphasized that qualifying as «trafficking in human beings» necessitates the proof of direct intent to unlawfully «transfer» a child, primarily in return for a fee. It has been concluded that the legal regulation of surrogacy requires further improvement and consolidation at the legislative level. Investigators and prosecutors should investigate all the circumstances that were associated with the surrogacy methods applied in order to establish whether child trafficking occurred in each specific case. ; Сучасні наукові досягнення надали майбутнім батькам, серед іншого, можливість, яка не існувала до цього часу – народити дитину у майже безнадійній ситуації за допомогою використання репродуктивних можливостей сторонньої жінки. У статті розглядається сурогатне материнство, як одна з репродуктивних методик, через призму торгівлі людиною. Її метою є дослідження та розмежування таких ззовні подібних за наслідками (у виді безповоротної передачі дитини від однієї особи до іншої) правових явищ, як торгівля людиною і сурогатне материнство, перш за все оплатне. Із використанням порівняльно-правового та формально-юридичного методів надано загальну характеристику міжнародного досвіду регулювання сурогатного материнства. Наведено приклади абсолютно протилежної державної політики щодо легалізації цього виду репродуктивної методики у зарубіжних країнах: від повної заборони до законодавчого погодження та навіть подальшого спрощення процедури її застосування. Доведено, що не спостерігається будь-якого зв'язку між визнанням легальності цієї процедури і географічним розташуванням держав, рівнем їх економічного розвитку, специфікою правової системи тощо. Констатовано, що жодна з країн не може бути універсальним прикладом вирішення цієї проблематики. На прикладі українського законодавства автором запропоновано розмежування об'єктивної сторони торгівлі людиною і сурогатним материнством, у першу чергу оплатним. Підкреслено, що враховуючи особливості репродуктивних технологій об'єктом торгівлі має бути дитина, а не гамети особи, зигота, ембріон чи плід. При торгівлі дитиною з об'єктивної сторони відбувається незаконна безповоротна передача дитини від однієї особи до іншої. В законних угодах сурогатного материнства об'єктом договору, що укладається між сурогатною матір'ю і майбутніми батьками, є не дитина, а послуги, пов'язані з імплантацією ембріона, виношуванням та народженням дитини, тобто тривалий процес. З погляду кримінального права змодельовано особливості сурогатного материнства та його оцінки при визначенні ознак торгівлі людьми залежно від генетичного споріднення між дитиною та замовниками (потенційними батьками), а також між дитиною і сурогатною матір'ю. Надано характеристику суб'єктивній стороні, яка розмежовує сурогатне материнство та торгівлю новонародженою дитиною. Наголошено, що для кваліфікації «торгівля людиною» необхідним є доведення прямого умислу на протиправне «відчуження» дитини, перш за все за оплату. Зроблено висновок, що правове регулювання сурогатного материнства потребує подальшого удосконалення та закріплення саме на законодавчому рівні. Слідчі та прокурори повинні досліджувати всі обставини, що були пов'язані із застосованою методикою сурогатного материнства для того, щоб встановити чи мала місце торгівля дитиною у кожному конкретному випадку.
Arguments, justifying the necessity of detailed research of surrogate motherhood, as a phenomenon actively developing, but without uniform approaches of legal and statistical assessment, have been presented. The historical reference characterizing the object of the study has been given, modern interpretation of the concept of "surrogate motherhood" has been presented. The social roles of surrogate motherhood have been outlined. The issues that characterize surrogate motherhood as an object of applied research have been considered and systematized The positive and negative aspects of surrogate motherhood have been assessed, number of problems arising in key social and psychological planes has been designated. The existing approaches and indicators for displaying the situation in the field of surrogate motherhood have been analysed. An original approach to quantifying the prevalence of surrogate motherhood has been proposed. ; Представлены аргументы, обосновывающие необходимость детального исследования суррогатного материнства как явления активно развивающегося, но не имеющего единых подходов правовой и статистической оценки. Дана историческая справка, характеризующая объект исследования, представлена современная трактовка понятия «суррогатное материнство». Обозначены социальные роли суррогатного материнства. Рассмотрены и систематизированы вопросы, характеризующие суррогатное материнство как объект прикладного исследования. Проведена оценка позитивных и негативных сторон суррогатного материнства, обозначен ряд проблем, возникающих в ключевых социально-психологических плоскостях. Проанализированы существующие подходы и индикаторы для отображения ситуации в области суррогатного материнства. Предложен оригинальный подход количественной оценки распространенности суррогатного материнства.
The article discusses the plight of women - surrogate mothers from the lower castes of India, which is the result of legislative regulation of surrogate motherhood. The low cost of services of surrogate mothers and legal regulation advantageous for the genetic parents, attract clients from abroad, making India the world centre of surrogacy. The consequence is a humiliating situation of surrogate mothers, their vulnerability, and contrary to the declared democratic values enshrined in the Constitution of India. The protection of democratic values and consolidation of the old caste are natural of India, which is also enshrined in the legislation. In November 2016, a new bill prohibiting surrogacy on a commercial basis was presented. Currently the bill is pending. The article shows that if the bill is passed, it will solve some of the problems associated with the humiliated position of surrogate mothers, but will not solve problems related to 1) the autonomy of surrogate mothers; 2) protection of the rights of women of the lower castes applying for the job of a surrogate mother. In addition, the bill may cause new social and economic problems. Firstly, the introduction of the bill will hit "reproductive tourism" in India, seriously reducing the industry. Secondly, the ban on surrogate motherhood on a commercial basis will be a significant part of the medical staff of IVF clinics. A new bill will require considerable powers of Executive authorities and police, since the ban applies on a well-developed industry in medicine, having gained international fame. Otherwise, the introduction of the bill may create a black market of surrogacy. The article provides a number of alternative measures to solve problems caused by "reproductive tourism", such as diagnosis, medical aid to surrogate mothers after childbirth, control over the content of surrogate mothers and the protection of their rights. Similar measures have already been successfully used in the field of experiments with the participation of the people, and have international legal framework. ; В статье рассматривается положение женщин - суррогатных матерей из низших каст Индии, которое обусловлено законодательным регулированием суррогатного материнства. Низкая стоимость услуг суррогатных матерей и законодательное регулирование, выгодное для генетических родителей, привлекают клиентов из-за рубежа, сделав Индию мировым центром суррогатного материнства. Последствиями этого является униженное положение суррогатных матерей, их незащищенность, что противоречит декларируемым демократическим ценностям, закрепленным в Конституции Индии. Защита демократических ценностей и закрепление старой кастовой системы характерны для Индии, что также закреплено в законодательстве. В ноябре 2016 г. был представлен новый билль, запрещающий суррогатное материнство на коммерческой основе. В настоящее время билль находится на рассмотрении. В статье показано, что, если билль будет принят, он хотя и решит некоторые проблемы, связанные с униженным положением суррогатных матерей, но не решит проблем, связанных: 1) с автономией суррогатных матерей; 2) защитой прав женщин низших каст, прибегающих к работе суррогатной матерью. Кроме того, билль может вызвать новые социальные и экономические проблемы. Во-первых, внедрение билля сильно ударит по «репродуктивному туризму» в Индию, серьезно сократив отрасль. Во-вторых, запрет на суррогатное материнство на коммерческой основе оставит без работы немалую часть медицинского персонала ЭКО-клиник. Новый билль потребует немалых сил органов исполнительной власти и полиции, поскольку запрет распространяется на хорошо развитую отрасль в медицине, получившую международную известность. В противном случае внедрение билля может спровоцировать появление теневого рынка суррогатного материнства. В статье приводится ряд альтернативных мер с целью решить проблемы, вызванные «репродуктивным туризмом», такие как диагностика, оказание медицинской помощи суррогатным матерям после родов, контроль за содержанием суррогатных матерей и защитой их прав. Подобные меры уже давно и успешно используются в сфере экспериментов с участием людей и имеют международную законодательную основу.
In: Реферативный журнал. Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Серия 9. Востоковедение и африканистика. 2020. №2. С.32-52
The article reveals the essence of one of the main personal non-property laws of spouses, enshrined in family law – the law to motherhood and fatherhood. It is noted that there is no definition of «motherhood» and «fatherhood» in the legislation. The definitions of the concepts «law to motherhood» and «law to fatherhood» proposed in the scientific legal literature are studied and generalized. The exercise of the law to motherhood and fatherhood is linked to the reproductive function of women and men, and it is important that they fulfill the social functions that arise in connection with the birth of a child. The constituent elements of the law to motherhood are considered. A woman has the law to pregnancy and health care during pregnancy and childbirth, the provision of qualified medical care in accredited health care facilities, partner childbirth. It has been found that the most controversial issue is a woman's law to refuse to have a child, which includes a woman's voluntary refusal to have children or abortion. The abortion procedure in Ukraine is regulated by law. However, the problem of determining the legal status of the embryo is quite complex and needs to be studied. The approaches to determining the moment of the beginning of protection of human life offered in legal science, namely: absolutist, liberal and gradualistic (moderate) are revealed. Emphasis is placed on the moral aspect of the problem of abortion. It is noted that a woman decides on the issue of abortion on her own, while such a law is not assigned to a man. It is stated that the law to paternity is closely related to the law to maternity and consists of three powers: the husband decides whether or not to have a child, may demand not to prevent him from exercising such a law and to defend parental laws in court. ; У статті розкривається сутність одного з основних особистих немайнових прав подружжя, закріпленого у сімейному законодавстві, – право на материнство та батьківство. Зазначено, що визначення понять «материнство» та «батьківство» у законодавстві відсутнє. Досліджено та узагальнено дефініції понять «право на материнство» та «право на батьківство», запропоновані у науковій юридичній літературі. Реалізація права на материнство та батьківство пов'язана із репродуктивною функцією жінки та чоловіка, окрім того важливим є виконання ними соціальних функцій, які виникають у зв'язку з народженням дитини. Розглянуто складові елементи права на материнство. Жінка має право на вагітність та охорону здоров'я під час вагітності та пологів, надання кваліфікованої медичної допомоги в акредитованих закладах охорони здоров'я, партнерські пологи. Встановлено, що найбільш дискусійним є питання щодо права жінки відмовитися від народження дитини, що включає добровільну відмову жінки мати дітей або штучне переривання небажаної вагітності. Процедура аборту в Україні законодавчо врегульована. Проте проблема визначення правового статусу ембріону є досить складною та потребує вивчення. Розкрито підходи до визначення моменту початку охорони людського життя запропоновані у юридичній науці, а саме: абсолютистський, ліберальний і градулістичний (помірний). Зроблено акцент на моральному аспекті проблеми штучного переривання вагітності. Зауважено, що жінка самостійно вирішує питання здійснення аборту, натомість за чоловіком таке право не закріплюється. Вказано, що право на батьківство перебуває у тісному зв'язку з правом на материнство та складається з трьох правомочностей: чоловік вирішує мати чи не мати йому дитину, може вимагати від інших осіб не перешкоджати йому здійснювати таке право та відстоювати батьківські права в суді.
Introduction. A significant increase in the quality and increase in the life expectancy of HIV patients during treatment with antiretroviral drugs necessitates the implementation of the reproductive function in these patients. The participation of a surrogate mother in the treatment of infertility in HIV-infected potential parents, provided by the Russian legislation, requires additional solutions to a number of clinical and organizational problems. The aim was to substantiate a surrogacy program as a method of choice for the treatment of infertility in patients with HIV-positive status and comorbid cancer and also a multidisciplinary approach to organizing ; Цель работы: на примере конкретной клинической ситуации с учетом литературных данных обосновать программу суррогатного материнства в качестве метода выбора для лечения бесплодия у пациентов с ВИЧ-позитивным статусом и коморбидным онкологическим заболева нием, а также междисциплинарный подход к организации его проведения
Surrogacy gives hope to couples who are unable to carry child on their own. Single men, women and same-sex couples can also opt surrogacy to have their own genetic child. Surrogacy has adjourned the practice of adoption by childless couples who can bear the cost of surrogacy. Recent past has witnessed the blooming of surrogacy clinics all over the world. Eligibility of surrogates, process, legality and expenses, involved in surrogacy, differ from country to country. Most of the countries do not have surrogacy regulating legislation in force. Few countries prohibit surrogacy, while some ban commercial surrogacy and permits altruistic one. Even international surrogacy is not allowed in some jurisdictions. Easy availability and low costs of surrogacy procedures in developing countries have made surrogacy a lucrative business. India developed into a hub of commercial surrogacy with no harsh laws, regulating surrogacy clinics. Even though commercial surrogacy has been banned, still lack stringent laws, governing surrogacy clinics in the country, creating a legislative vacuum. Legal and ethical issues surrounding the surrogacy are also complex, thereby making it difficult to differentiate whether surrogacy is a boon or bane. The need of the hour is to legalize altruistic surrogacy and prohibit commercial one. Till laws being enacted and appropriate monitoring authorities are instituted, one has to assess with his/her conscience what is right and where wrong begins ; Суррогатное материнство дает надежду парам, которые не могут самостоятельно родить ребенка. Одинокие мужчины, женщины и однополые пары также могут выбрать суррогатное материнство, чтобы иметь собственного генетического ребенка. Суррогатное материнство сделало менее актуальной практику усыновления бездетными парами, которые могут себе позволить расходы на суррогатное материнство. Недавнее прошлое сделало нас свидетелями расцвета клиник суррогатного материнства во всем мире. Приемлемость суррогатов, процесс, законность и расходы, связанные с суррогатным материнством, отличаются от страны к стране. Большинство стран не имеют действующего законодательства, регулирующего суррогатное материнство. Некоторые страны запрещают суррогатное материнство, а другие запрещают коммерческое суррогатное материнство и позволяют альтруистическое. В некоторых юрисдикциях даже международное суррогатное материнство не допускается. Легкая доступность и низкая стоимость процедур суррогатного материнства в развивающихся странах, сделали суррогатное материнство прибыльным бизнесом. Индия превратилась в центр коммерческого суррогатного материнства без жестких законов, регулирующих клиники суррогатного материнства. Даже учитывая тот факт, что коммерческое суррогатное материнство было запрещено, все еще не хватает жестких законов, регулирующих клиники суррогатного материнства в стране, что создает законодательный вакуум. Юридические и этические вопросы, касающиеся суррогатного материнства, также сложны, что затрудняет выяснение того, является суррогатное материнство пользой или проклятием. Потребность времени – легализовать альтруистическое суррогатное материнство и запретить коммерческое. Пока не будут приняты законы и не будут созданы соответствующие органы мониторинга, нужно оценивать по совести, что правильно, а где начинается неправильное. ; Сурогатне материнство дає надію парам, які не можуть самостійно народити дитину. Самотні чоловіки, жінки та одностатеві пари також можуть обрати сурогатне материнство, щоб мати власну генетичну дитину. Сурогатне материнство зробило менш актуальною практику усиновлення бездітними парами, які можуть собі дозволити витрати на сурогатне материнство. Нещодавнє минуле стало свідком розквіту клінік сурогатного материнства у всьому світі. Прийнятність сурогатів, процес, законність та витрати, пов'язані з сурогатним материнством, відрізняються від країни до країни. Більшість країн не мають чинного законодавства, що регулює сурогатне материнство. Кілька країн забороняють сурогатне материнство, а деякі забороняють комерційне сурогатне материнство і дозволяють альтруїстичне. У деяких юрисдикціях навіть міжнародне сурогатне материнство не допускається. Легка доступність та низька вартість процедур сурогатного материнства у країнах, що розвиваються, зробили сурогатне материнство прибутковим бізнесом. Індія перетворилася на центр комерційного сурогатного материнства без жорстких законів, що регулюють клініки сурогатного материнства. Навіть хоча комерційне сурогатне материнство було заборонено, все ще бракує жорстких законів, які регулюють клініки сурогатного материнства в країні, що створює законодавчий вакуум. Юридичні та етичні питання, що стосуються сурогатного материнства, також складні, що ускладнює розрізнення того, чи є сурогатне материнство користю чи прокляттям. Потреба часу – легалізувати альтруїстичне сурогатне материнство та заборонити комерційне. Поки не буде прийнято законів, і не буде створено відповідні органи моніторингу, потрібно оцінювати по совісті, що є правильним, а де починається неправильне
В статье проводится анализ действующего законодательства в области суррогатного материнства. Рассматривается договор суррогатного материнства. Проводится сравнительный анализ существа договора суррогатного материнства с иными видами гражданско-правовых договоров. ; In article the analysis of the current legislation in the field of substitute motherhood is carried out. The contract of substitute motherhood is considered. The comparative analysis of a being of the contract of substitute motherhood with other types of civil contracts is carried out.
Статья посвящена регламентации отношений суррогатного материнства, кроме того, рассмотрены вопросы, связанные с отношением государства к вспомогательным репродуктивным технологиям (ВРТ) в разных странах на основе норм зарубежного законодательства и судебной практики тех стран, в которых суррогатное материнство разрешено, запрещено или ограничено, особое внимание акцентировано к тем требованиям, которые предъявляются к субъектам правоотношений суррогатного материнства. ; The article is devoted to the regulation of the relations of surrogate motherhood, in addition, were considered the questions connected with the state's attitude to assisted reproductive technologies (art) in different countries on the basis of norms of international legislation and judicial practice in those countries where surrogacy is permitted, prohibited or limited, a special attention is focused on those requirements that apply to the subjects of legal relations of surrogate motherhood.