Suchergebnisse

Пункт 68 преамбули Регламенту (ЄС) № 1306/2013 містить вимогу: «Кожен захід Спільної аграрної політики (САП) має контролюватися й оцінюватися з метою покращення його якості та демонстрації його дієвості» (Verordnung (EU) Nr. 1306/2013). У даній аналітичній записці досліджується, чи може Інформаційна мережа сільськогосподарського бухгалтерського обліку (ІМСБ) (англ. Farm Accountancy Data Network (FADN) / нім. Informationsnetz Landwirtschaftlicher Buchführungen (INLB), яка згідно офіційного повідомлення має використовуватись в якості основи для оцінки політики, також застосовуватись для кількісної оцінки впливу прямих платежів на офіційні аграрнополітичні цілі. Дані ІМСБ внаслідок особливостей вибірки є непридатними для оцінки прямих платежів. По-перше, вибірка для відбору підприємств для ІМСБ здійснюється не з усієї сукупності підприємств, що отримують прямі платежі. Отже, за допомогою цих даних не може бути визначений вплив для однієї групи сільськогосподарських підприємств. По-друге, і, можливо, важливіше, за допомогою цих даних охоплюється так званий «сільськогосподарський дохід» (дохід від сільськогосподарської діяльності), а не дохід фермерів. По-третє, збір даних змінився з плином часу і наразі у визначенні існують значні розбіжності між державами-членами ЄС. Дана аналітична записка демонструє принципові проблеми і звертає увагу на показові проблеми з даними окремих країн. Даний аналіз веде до висновку, що сучасний масив даних ІМСБ є непридатним для оцінки впливу прямих платежів на доходи. Результат дослідження співпадає з аналізом, проведеним Європейською рахунковою палатою (European Court of Auditors, 2016). ; According to recital (68) of the preamble to regulation (EU) No. 1306 /2013, 'Each measure under the CAP should be subject to monitoring and evaluation in order to improve its quality and to demonstrate its achievements.' This policy brief investigates whether the officially-declared data set for policy evaluation, the Farm Accountancy Data Network (FADN), can be used to assess the impact that direct payments of the Common Agricultural Policy (CAP) actually have on official policy objectives. It is our opinion that FADN data are inadequate to be used in policy evaluation due to the specifics of selection of the sample. First, there is a mismatch between farms that are included in the sample and farms that are entitled to receive direct payments. Second, and possibly even more importantly, the information collected, so-called farm income, does not represent farmers' actual income. Third, the data are neither consistent in time nor between Member States. This policy brief reports on selected data problems for selected EU countries. The analysis leads to the final conclusion that the present setup of FADN data is inadequate for the data to be used to evaluate EU farm income policy. This conclusion is completely in line with the European Court of Auditors' Report (European Court of Auditors, 2016).

The stages of formation of the concept of "political network", which, according to many researchers, has long existed in various forms and meanings, are studied. In our case, the political network is seen not only as a concept, but also as a structural institution and an integral part of the model of language policy, which, among other things, unites institutions and institutions. It is noted that the influence of traditional and new institutionalisms, the latter of which was formed in the postmodern era, on the formation of the network and interconnection interactions of the model is different at least because these phenomena combine individual, group and mass forms, objective and subjective factors. which determine the nature, boundaries and direction of political action. We draw attention to the traditional institutionalism on the basis of which the Soviet political network of language policy model was formed, as it destructively influenced the interaction with another political network that operated underground in Soviet Ukraine on the basis of national democratic political forces. We study this interaction on the basis of the activities of the Sixties and dissidents who, under Soviet rule, defended the right to cultural autonomy, independent development, the use of the Ukrainian language, and the development of culture. We emphasize that it was during the Soviet era that the foundations were laid for the formation, on the one hand, of a pro-Ukrainian and, on the other, of a pro-Russian political network. The pro-Ukrainian political network is formed on the basis of national democratic institutions, and the pro-Russian – on the basis of "left" political forces, the basis of which in Soviet times were communists, and in independent Ukraine – socialists, renewed social democrats, new communists, centrists and others. Such a linguistic and political situation requires: coordination of the positions of different policy actors, which should formulate a common goal and objectives, develop rules and norms of interaction based on the requirements of voluntariness, equality and autonomy; concluding agreements that will ensure openness and transparency of political networks within the language policy model.It is substantiated that modern political networks are formed on the basis of information and communication centers, which create a space for network interactions to prevent and solve problems, including linguistic and political ones. They are an important part of the language policy model, as some combine formal and informal constructive or destructive institutions. For example, if Russian slavophiles in the XIX century. dreamed of uniting the Slavs around the Russian language and culture, the Cyril and Methodius – the equality of participants in the Slavic union, the independence of each tribe after unification, as well as popular rule. That is, the basis of the political network of language policy models Cyril and Methodius, which existed semi-legally, put Ukrainian culture, communication and freedom, when each nation had the right to create their own literature and culture, to use their native language freely, the Russian Slavophiles tried to to unite around the n language and culture. It has been found that their wish remains valid today. Only the names of parties, organizations, societies, etc. have changed. institutions that are the basis for the formation of modern political networks model language policy. ; Досліджуються етапи формування концепту «політична мережа», який, на думку багатьох дослідників, існує давно у різних формах і значеннях. У нашому випадку політична мережа розглядається не лише як концепт, а й як структурна інституція та невід'ємна складова моделі мовної політики, яка, окрім іншого, об'єднує інститути та інституції. Зазначається, що вплив традиційного і нового інституціоналізмів, останній із яких сформувався у постмодерну добу, на формування мережи та міжмережеві взаємодії моделі є різним хоча б тому, що ці явища поєднують індивідуальні, групові і масові форми, об'єктивні і суб'єктивні чинники, які визначають характер, межи та спрямованість політичних дій. Звертаємо увагу на традиційний інституціоналізм, на основі якого була сформована радянська політична мережа моделі мовної політики, позаяк він деструктивно впливав на взаємодію з іншою політичною мережею, яка діяла на території Радянської України підпільно на базі національно-демократичних політичних сил. Цю взаємодію досліджуємо на основі діяльності шістдесятників і дисидентів, які при радянській владі відстоювали право на культурну автономію, самостійний розвиток, використання української мови, розвиток культури та ін. Акцентуємо увагу на тому, що саме у радянську добу було закладено основи формування, з одного боку, проукраїнської, з іншого, – проросійської політичної мережи. Проукраїнська політична мережа формується на основі національно-демократичних інституцій, а проросійська – на базі «лівих» політичних сил, основою яких у радянську добу були комуністи, а в незалежній Україні – соціалісти, оновлені соціальні демократи, нові комуністи, різного складу центристи та ін. Така мовно-політична ситуація вимагає: узгодження позицій різних суб'єктів політики, які мають сформулювати спільну мету і цілі, виробити правила та норми взаємодії, що базуються на вимогах добровільності, рівноправ'я та автономної діяльності; укладання угод, які забезпечать відкритість та прозорість функціонування політичних мереж у межах моделі мовної політики. Обґрунтовано, що сучасні політичні мережи формуються на базі інформаційно-комунікаційних центрів, які створюють простір для мережевих взаємодій з попередження та розв'язання проблем, зокрема і мовно-політичних. Вони є важливою складовою моделі мовної політики, позаяк одні з них об'єднують формальні, інші – неформальні конструктивні чи деструктивні інститути. Наприклад, якщо російські слов'янофіли у XIX ст. мріяли про об'єднання слов'ян навколо російської мови і культури, то кирило-мефодіївці − про рівність учасників слов'янського об'єднання, самостійність кожного племені після об'єднання, а також народне правління. Тобто, в основу політичної мережи моделі мовної політики кирило-мефодіївці, що існували напівлегально, поклали українську культуру, комунікації і свободу, коли кожен народ мав право створити власну літературу і культуру, вільно користуватися рідною мовою, то російські слов'янофіли намагалися усі народи об'єднати навколо російської мови і культури. З'ясовано, що таке їх бажання залишається у силі і наразі. Змінилися лише назви партій, організацій, товариств та ін. інститутів, які є основою формування сучасних політичних мереж моделі мовної політики.

The stages of formation of the concept of "political network", which, according to many researchers, has long existed in various forms and meanings, are studied. In our case, the political network is seen not only as a concept, but also as a structural institution and an integral part of the model of language policy, which, among other things, unites institutions and institutions. It is noted that the influence of traditional and new institutionalisms, the latter of which was formed in the postmodern era, on the formation of the network and interconnection interactions of the model is different at least because these phenomena combine individual, group and mass forms, objective and subjective factors. which determine the nature, boundaries and direction of political action. We draw attention to the traditional institutionalism on the basis of which the Soviet political network of language policy model was formed, as it destructively influenced the interaction with another political network that operated underground in Soviet Ukraine on the basis of national democratic political forces. We study this interaction on the basis of the activities of the Sixties and dissidents who, under Soviet rule, defended the right to cultural autonomy, independent development, the use of the Ukrainian language, and the development of culture. We emphasize that it was during the Soviet era that the foundations were laid for the formation, on the one hand, of a pro-Ukrainian and, on the other, of a pro-Russian political network. The pro-Ukrainian political network is formed on the basis of national democratic institutions, and the pro-Russian – on the basis of "left" political forces, the basis of which in Soviet times were communists, and in independent Ukraine – socialists, renewed social democrats, new communists, centrists and others. Such a linguistic and political situation requires: coordination of the positions of different policy actors, which should formulate a common goal and objectives, develop rules and norms of interaction based on the requirements of voluntariness, equality and autonomy; concluding agreements that will ensure openness and transparency of political networks within the language policy model.It is substantiated that modern political networks are formed on the basis of information and communication centers, which create a space for network interactions to prevent and solve problems, including linguistic and political ones. They are an important part of the language policy model, as some combine formal and informal constructive or destructive institutions. For example, if Russian slavophiles in the XIX century. dreamed of uniting the Slavs around the Russian language and culture, the Cyril and Methodius – the equality of participants in the Slavic union, the independence of each tribe after unification, as well as popular rule. That is, the basis of the political network of language policy models Cyril and Methodius, which existed semi-legally, put Ukrainian culture, communication and freedom, when each nation had the right to create their own literature and culture, to use their native language freely, the Russian Slavophiles tried to to unite around the n language and culture. It has been found that their wish remains valid today. Only the names of parties, organizations, societies, etc. have changed. institutions that are the basis for the formation of modern political networks model language policy. ; Досліджуються етапи формування концепту «політична мережа», який, на думку багатьох дослідників, існує давно у різних формах і значеннях. У нашому випадку політична мережа розглядається не лише як концепт, а й як структурна інституція та невід'ємна складова моделі мовної політики, яка, окрім іншого, об'єднує інститути та інституції. Зазначається, що вплив традиційного і нового інституціоналізмів, останній із яких сформувався у постмодерну добу, на формування мережи та міжмережеві взаємодії моделі є різним хоча б тому, що ці явища поєднують індивідуальні, групові і масові форми, об'єктивні і суб'єктивні чинники, які визначають характер, межи та спрямованість політичних дій. Звертаємо увагу на традиційний інституціоналізм, на основі якого була сформована радянська політична мережа моделі мовної політики, позаяк він деструктивно впливав на взаємодію з іншою політичною мережею, яка діяла на території Радянської України підпільно на базі національно-демократичних політичних сил. Цю взаємодію досліджуємо на основі діяльності шістдесятників і дисидентів, які при радянській владі відстоювали право на культурну автономію, самостійний розвиток, використання української мови, розвиток культури та ін. Акцентуємо увагу на тому, що саме у радянську добу було закладено основи формування, з одного боку, проукраїнської, з іншого, – проросійської політичної мережи. Проукраїнська політична мережа формується на основі національно-демократичних інституцій, а проросійська – на базі «лівих» політичних сил, основою яких у радянську добу були комуністи, а в незалежній Україні – соціалісти, оновлені соціальні демократи, нові комуністи, різного складу центристи та ін. Така мовно-політична ситуація вимагає: узгодження позицій різних суб'єктів політики, які мають сформулювати спільну мету і цілі, виробити правила та норми взаємодії, що базуються на вимогах добровільності, рівноправ'я та автономної діяльності; укладання угод, які забезпечать відкритість та прозорість функціонування політичних мереж у межах моделі мовної політики. Обґрунтовано, що сучасні політичні мережи формуються на базі інформаційно-комунікаційних центрів, які створюють простір для мережевих взаємодій з попередження та розв'язання проблем, зокрема і мовно-політичних. Вони є важливою складовою моделі мовної політики, позаяк одні з них об'єднують формальні, інші – неформальні конструктивні чи деструктивні інститути. Наприклад, якщо російські слов'янофіли у XIX ст. мріяли про об'єднання слов'ян навколо російської мови і культури, то кирило-мефодіївці − про рівність учасників слов'янського об'єднання, самостійність кожного племені після об'єднання, а також народне правління. Тобто, в основу політичної мережи моделі мовної політики кирило-мефодіївці, що існували напівлегально, поклали українську культуру, комунікації і свободу, коли кожен народ мав право створити власну літературу і культуру, вільно користуватися рідною мовою, то російські слов'янофіли намагалися усі народи об'єднати навколо російської мови і культури. З'ясовано, що таке їх бажання залишається у силі і наразі. Змінилися лише назви партій, організацій, товариств та ін. інститутів, які є основою формування сучасних політичних мереж моделі мовної політики.

The article gives and justifies the definition of the urban development network of tertiary care institutions (TCI), proposes and considers the corresponding list and typology of medical facilities of TCIs, outlines the main directions for reforming and modernizing the urbanization network of tertiary care facilities, identifying a separate appropriate place in it for the components institutions related to children's medical complexes. Today, health care reform is ongoing in Ukraine, and there have been major changes at the primary level of providing medical care to the population of our country (National Strategy for Health Care Reform in Ukraine for the period 2015 - 2020, 2015). Undoubtedly, these first steps of renewal require adjustment, adjustment, deepening and adaptation to national realities, capabilities and requirements of the government and society (Moskalenko, 2008). In addition, it is also necessary to modernize the following steps of the organization of medical care of Ukrainians, in particular secondary and tertiary levels (Lehan, Slabkiy and Shevchenko, 2009). Located in the dense fabric of the city, networks of facilities at different levels of health care form a hierarchical urban planning system of health care facilities, which should provide timely and comprehensive care for all residents of the settlements. The scientific and methodological basis for the research are fundamental works in the field of history of architecture and town planning: Iconikov, S.O. Khan-Magomedov, O.V. Orelskaya, I.A. Vysocina, M.A. Wotinova. Theoretical and practical issues of analysis of urban planning systems, considered in the research K. Lynch, O.E. Gutnova, S.L. Glazicheva, V.O. Timokhina, M.M. Demin; using system analysis in architectural and urban planning systems was investigated in the works of Yu. Surmin, G.I. Lavrica. Architectural typology and planning of medical institutions were investigated by: R.U. Allen, J.L. Bishop, P. Blandel, T.O. Bulichova, T.V. Zyuzina-Zinchenko, K.Yu. Podgornyak. ; В статті надано і обґрунтовано визначення містобудівної мережі закладів третинної медичної допомоги (ТМД), запропоновано і розглянуто відповідний перелік та типологію медичних закладів ТМД, окреслені основні напрями реформування та модернізації містобудівної мережі закладів третинного рівня медичної допомоги, з визначенням окремого відповідного місця в ній для складових закладів, що відносяться до дитячих лікувальних комплексів.Ключові слова: лікувальний комплекс; дитячі лікувально-профілактичні заклади; містобудівна мережа; мережа закладів охорони здоров'я України.

The article gives and justifies the definition of the urban development network of tertiary care institutions (TCI), proposes and considers the corresponding list and typology of medical facilities of TCIs, outlines the main directions for reforming and modernizing the urbanization network of tertiary care facilities, identifying a separate appropriate place in it for the components institutions related to children's medical complexes. Today, health care reform is ongoing in Ukraine, and there have been major changes at the primary level of providing medical care to the population of our country (National Strategy for Health Care Reform in Ukraine for the period 2015 - 2020, 2015). Undoubtedly, these first steps of renewal require adjustment, adjustment, deepening and adaptation to national realities, capabilities and requirements of the government and society (Moskalenko, 2008). In addition, it is also necessary to modernize the following steps of the organization of medical care of Ukrainians, in particular secondary and tertiary levels (Lehan, Slabkiy and Shevchenko, 2009). Located in the dense fabric of the city, networks of facilities at different levels of health care form a hierarchical urban planning system of health care facilities, which should provide timely and comprehensive care for all residents of the settlements. The scientific and methodological basis for the research are fundamental works in the field of history of architecture and town planning: Iconikov, S.O. Khan-Magomedov, O.V. Orelskaya, I.A. Vysocina, M.A. Wotinova. Theoretical and practical issues of analysis of urban planning systems, considered in the research K. Lynch, O.E. Gutnova, S.L. Glazicheva, V.O. Timokhina, M.M. Demin; using system analysis in architectural and urban planning systems was investigated in the works of Yu. Surmin, G.I. Lavrica. Architectural typology and planning of medical institutions were investigated by: R.U. Allen, J.L. Bishop, P. Blandel, T.O. Bulichova, T.V. Zyuzina-Zinchenko, K.Yu. Podgornyak. ; В статті надано і обґрунтовано визначення містобудівної мережі закладів третинної медичної допомоги (ТМД), запропоновано і розглянуто відповідний перелік та типологію медичних закладів ТМД, окреслені основні напрями реформування та модернізації містобудівної мережі закладів третинного рівня медичної допомоги, з визначенням окремого відповідного місця в ній для складових закладів, що відносяться до дитячих лікувальних комплексів.Ключові слова: лікувальний комплекс; дитячі лікувально-профілактичні заклади; містобудівна мережа; мережа закладів охорони здоров'я України.

The article gives and justifies the definition of the urban development network of tertiary care institutions (TCI), proposes and considers the corresponding list and typology of medical facilities of TCIs, outlines the main directions for reforming and modernizing the urbanization network of tertiary care facilities, identifying a separate appropriate place in it for the components institutions related to children's medical complexes. Today, health care reform is ongoing in Ukraine, and there have been major changes at the primary level of providing medical care to the population of our country (National Strategy for Health Care Reform in Ukraine for the period 2015 - 2020, 2015). Undoubtedly, these first steps of renewal require adjustment, adjustment, deepening and adaptation to national realities, capabilities and requirements of the government and society (Moskalenko, 2008). In addition, it is also necessary to modernize the following steps of the organization of medical care of Ukrainians, in particular secondary and tertiary levels (Lehan, Slabkiy and Shevchenko, 2009). Located in the dense fabric of the city, networks of facilities at different levels of health care form a hierarchical urban planning system of health care facilities, which should provide timely and comprehensive care for all residents of the settlements. The scientific and methodological basis for the research are fundamental works in the field of history of architecture and town planning: Iconikov, S.O. Khan-Magomedov, O.V. Orelskaya, I.A. Vysocina, M.A. Wotinova. Theoretical and practical issues of analysis of urban planning systems, considered in the research K. Lynch, O.E. Gutnova, S.L. Glazicheva, V.O. Timokhina, M.M. Demin; using system analysis in architectural and urban planning systems was investigated in the works of Yu. Surmin, G.I. Lavrica. Architectural typology and planning of medical institutions were investigated by: R.U. Allen, J.L. Bishop, P. Blandel, T.O. Bulichova, T.V. Zyuzina-Zinchenko, K.Yu. Podgornyak. ; В статті надано і обґрунтовано визначення містобудівної мережі закладів третинної медичної допомоги (ТМД), запропоновано і розглянуто відповідний перелік та типологію медичних закладів ТМД, окреслені основні напрями реформування та модернізації містобудівної мережі закладів третинного рівня медичної допомоги, з визначенням окремого відповідного місця в ній для складових закладів, що відносяться до дитячих лікувальних комплексів.Ключові слова: лікувальний комплекс; дитячі лікувально-профілактичні заклади; містобудівна мережа; мережа закладів охорони здоров'я України.

The urban health system, as an important component of the urban environment, requires understanding and updating in accordance with the changing political, economic, socio-demographic and other circumstances and requirements of society. Since 2015, a comprehensive healthcare reform has been taking place in Ukraine, which concerns all aspects of the organization, operation and further development of the system, including solutions to the problems and issues of architectural and urban reorganization and rethinking of the existing structure in Soviet times. Today, the first important steps have been taken to upgrade the town-planning system of primary care facilities for the population. These significant changes require further development to enhance the role of pre-hospital care for patients, which is in line with WHO recommendations and the progressive countries' experience in the development of the medical industry. The problems of the existing state of the urban planning network of institutions of the primary level of medical care for the population (therapeutic and pediatric profiles) of Ukraine are considered. Based on the world progressive experience, the introduction of family medical services is justified, the ways of further development of the network are outlined in the context of modern requirements and needs of society. The city-planning network of primary health care institutions should be developed on the principles of family medicine, that is, the medical institution should be universal in terms of age categories of patients. Also, the primary medical link should be the most extensive urban planning network providing the most convenient access for patients in order to prevent morbidity at the prehospital level. From this position, the following typological varieties of primary care institutions are offered: basic (family doctor's offices, outpatient clinics, primary medical care centers) and auxiliary (consultative and diagnostic medical centers at secondary and tertiary care hospitals, medical centers of maternity hospitals and perinatal centers). ; Розглянуто проблеми існуючого стану містобудівної мережі закладів первинного рівня медичного обслуговування населення (терапевтичного та педіатричного профілів) України, спираючись на світовий прогресивний досвід обґрунтовано впровадження сімейного або родинного медичного обслуговування, намічені шляхи подальшого розвитку мережі у контексті сучасних вимог та потреб суспільства.

The urban health system, as an important component of the urban environment, requires understanding and updating in accordance with the changing political, economic, socio-demographic and other circumstances and requirements of society. Since 2015, a comprehensive healthcare reform has been taking place in Ukraine, which concerns all aspects of the organization, operation and further development of the system, including solutions to the problems and issues of architectural and urban reorganization and rethinking of the existing structure in Soviet times. Today, the first important steps have been taken to upgrade the town-planning system of primary care facilities for the population. These significant changes require further development to enhance the role of pre-hospital care for patients, which is in line with WHO recommendations and the progressive countries' experience in the development of the medical industry. The problems of the existing state of the urban planning network of institutions of the primary level of medical care for the population (therapeutic and pediatric profiles) of Ukraine are considered. Based on the world progressive experience, the introduction of family medical services is justified, the ways of further development of the network are outlined in the context of modern requirements and needs of society. The city-planning network of primary health care institutions should be developed on the principles of family medicine, that is, the medical institution should be universal in terms of age categories of patients. Also, the primary medical link should be the most extensive urban planning network providing the most convenient access for patients in order to prevent morbidity at the prehospital level. From this position, the following typological varieties of primary care institutions are offered: basic (family doctor's offices, outpatient clinics, primary medical care centers) and auxiliary (consultative and diagnostic medical centers at secondary and tertiary care hospitals, medical centers of maternity hospitals and perinatal centers). ; Розглянуто проблеми існуючого стану містобудівної мережі закладів первинного рівня медичного обслуговування населення (терапевтичного та педіатричного профілів) України, спираючись на світовий прогресивний досвід обґрунтовано впровадження сімейного або родинного медичного обслуговування, намічені шляхи подальшого розвитку мережі у контексті сучасних вимог та потреб суспільства.

The urban health system, as an important component of the urban environment, requires understanding and updating in accordance with the changing political, economic, socio-demographic and other circumstances and requirements of society. Since 2015, a comprehensive healthcare reform has been taking place in Ukraine, which concerns all aspects of the organization, operation and further development of the system, including solutions to the problems and issues of architectural and urban reorganization and rethinking of the existing structure in Soviet times. Today, the first important steps have been taken to upgrade the town-planning system of primary care facilities for the population. These significant changes require further development to enhance the role of pre-hospital care for patients, which is in line with WHO recommendations and the progressive countries' experience in the development of the medical industry. The problems of the existing state of the urban planning network of institutions of the primary level of medical care for the population (therapeutic and pediatric profiles) of Ukraine are considered. Based on the world progressive experience, the introduction of family medical services is justified, the ways of further development of the network are outlined in the context of modern requirements and needs of society. The city-planning network of primary health care institutions should be developed on the principles of family medicine, that is, the medical institution should be universal in terms of age categories of patients. Also, the primary medical link should be the most extensive urban planning network providing the most convenient access for patients in order to prevent morbidity at the prehospital level. From this position, the following typological varieties of primary care institutions are offered: basic (family doctor's offices, outpatient clinics, primary medical care centers) and auxiliary (consultative and diagnostic medical centers at secondary and tertiary care hospitals, medical centers of maternity hospitals and perinatal centers). ; Розглянуто проблеми існуючого стану містобудівної мережі закладів первинного рівня медичного обслуговування населення (терапевтичного та педіатричного профілів) України, спираючись на світовий прогресивний досвід обґрунтовано впровадження сімейного або родинного медичного обслуговування, намічені шляхи подальшого розвитку мережі у контексті сучасних вимог та потреб суспільства.

The article examines the impact of Internet on political stability. Positiveand negative dimensions of influence are defined. Characteristics of socioculturaland institutional factors affecting are described. ; Исследовано влияние сети Интернет на политическую стабильность.Определено положительное и отрицательное измерения влияния. Описаныхарактеристики социокультурных и институциональных факторов влияния. ; Досліджено вплив мережі Інтернет на політичну стабільність.Визначено позитивний та негативний виміри впливу. Описано ха-рактеристики соціокультурних та інституційних чинників впливу.

The article focuses on the «Intellectual Dark Web», an informal group of scholars, publicists, and activists who openly opposed the identity politics, political correctness, and the dominance of leftist ideas in American intellectual life. The author examines the reasons for the emergence of this group, names the main representatives and finds that the existence of «dark intellectuals» is the evidence of important problems in US public discourse.The term «Intellectual Dark Web» was coined by businessman Eric Weinstein to describe those who openly opposed restrictions on freedom of speech by the state or certain groups on the grounds of avoiding discrimination and hate speech. Extensive discussion of the phenomenon of «dark intellectuals» began after the publication of Barry Weiss's article «Meet the renegades from the «Intellectual Dark Web» in The New York Times in 2018. The author writes of «dark intellectuals» as an informal group of «rebellious thinkers, academic apostates, and media personalities» who felt isolated from traditional channels of communication and therefore built their own alternative platforms to discuss awkward topics that were often taboo in the mainstream media. One of the most prominent members of this group, Canadian clinical psychologist Jordan Peterson, publicly opposed the C-16 Act in September 2016, which the Canadian government aimed to implement initiatives that would prevent discrimination against transgender people. Peterson called it a direct interference with the right to freedom of speech and the introduction of state censorship. Other members of the group had a similar experience that their views were not accepted in the scientific or media sphere. The existence of the «Intellectual Dark Web» indicates the problem of political polarization and the reduction of the ability to find a compromise in the American intellectual sphere and in American society as a whole.Key words: intellectuals; USA; liberals; conservatives; Intellectual Dark Web; Jordan Peterson. ; У статті йдеться про «темну мережу інтелектуалів» – неформальне об'єднання науковців, публіцистів та активістів, які відкрито виступили проти політики ідентичності, політкоректності і домінування лівих ідей в американському інтелектуальному житті. Автор досліджує причини появи цього угруповання, називає основних представників і з'ясовує, що існування «темних інтелектуалів» є свідченням важливих проблем у пуб­лічному дискурсі США.Ключові слова: інтелектуали; США; ліберали; консерватори; «темна мережа інтелектуалів»; Джордан Пітерсон.

Визначається сучасний стан радіолокаційної складової існуючої мережі спеціалізованих засобів метеорологічного обслуговування авіації, що містить імпульсні доплерівські метеорологічні радіолокатори та аеродромні радіолокаційні комплекси з каналами обробки відбиттів від метеоутворень. Надаються розрахунки радіолокаційного поля, що створюється цією мережею. Показується, що вона не забезпечує потрібне суцільне радіолокаційне покриття на усіх заданих висотах. Обґрунтовуються пропозиції щодо створення суцільного метеорологічного радіолокаційного поля на основі перспективної мережі метеорологічних радіолокаційних засобів, в яку до існуючого парку імпульсних доплерівських метеорологічних радіолокаторів долучені радіолокаційні засоби сантиметрового діапазону із каналами обробки метеосигналів. Аналізуються можливості радіолокаційних засобів радіотехнічних військ (РТВ) щодо спроможності ведення радіолокаційної метеорологічної розвідки і видачі радіолокаційних даних про небезпечні для авіації явища природи за умови їх оснащення каналами обробки сигналів, відбитих від метеоутворень. Визначаються потенційні можливості вказаних радіолокаційних засобів щодо виявлення і розпізнавання метеоявищ різних типів і метеоутворень різних форм, а також необхідні технічні умови, за яких можлива реалізація цих можливостей. Показано, що радіолокаційні засоби РТВ сантиметрового діапазону хвиль можуть розглядатись як основні джерела метеоінформації при створенні локальної військової метеомережі попередження про небезпечні явища природи, або як джерела додаткової інформації при їх інтеграції до Національної інтегрованої інформаційної мережі гідрометеорологічного забезпечення та обслуговування, яку планують створити на Україні. Надаються розрахунки радіолокаційного поля, що створюється запропонованою мережею метеорологічних радіолокаційних засобів. ; Определяется современное состояние радиолокационной составляющей существующей сети специализированных средств метеорологического обслуживания авиации, которая содержит импульсные доплеровские метеорологические радиолокаторы и аэродромные радиолокационные комплексы с каналами обработки отражений от метеообразований. Предоставляются расчеты радиолокационного поля, которое создается этой сетью. Показывается, что она не обеспечивает нужное сплошное радиолокационное покрытие на всех заданных высотах. Обосновываются предложения по созданию сплошного метеорологического радиолокационного поля на основе перспективной сети метеорологических радиолокационных средств, в которую к существующему парку импульсных доплеровских метеорологических радиолокаторов приобщены радиолокационные средства сантиметрового диапазона с каналами обработки метеосигналов. Анализируются возможности радиолокационных средств радиотехнических войск (РТВ) относительно способности ведения радиолокационной метеорологической разведки и выдачи радиолокационных данных об опасных для авиации явлениях природы при условии их оснащения каналами обработки сигналов, отраженных от метеообразований. Определяются потенциальные возможности указанных радиолокационных средств по обнаружению и распознаванию метеоявлений различных типов и метеообразований разных форм, а также необходимые технические условия, при которых возможна реализация этих возможностей. Показано, что радиолокационные средства РТВ сантиметрового диапазона волн могут рассматриваться как основные источники метеоинформации при создании локальной военной метеосети предупреждения об опасных явлениях природы, или как источники дополнительной информации при их интеграции в Национальную интегрированную информационную сеть гидрометеорологического обеспечения и обслуживания, которую планируют создать на Украине. Предоставляются расчеты радиолокационного поля, которое создается предложенной сетью метеорологических радиолокационных средств. ; The current radar component status of the available network of specialised aids to aviation meteorological services is identified, which comprises pulse Doppler weather radars and terminal radar facilities with processing channels of moisture target reflections. Calculations of the radar field created by this network are provided. It is demonstrated that the network does not ensure the required complete radar coverage at all specified altitudes. Proposals are substantiated in regard to creation of complete meteorological radar field based on an advanced network of meteorological radar aids that would be supplemented, beside the available fleet of pulse Doppler weather radars, with radar aids of centimetric band with meteorological signal processing channels. Abilities of the radio-technical troops' (RTT) radar aids are reviewed regarding their capability to carry out a radar meteorological reconnaissance and deliver radar data on natural phenomena hazardous for aviation under condition of them being equipped with the channels that process signals reflected from the moisture targets. Performance potential of the mentioned radar aids is identified concerning detection and recognition of meteorological phenomena of different types and moisture targets of different forms, as well as the required technical conditions under which this potential can be implemented. It is demonstrated that RTT radar aids of centimetric wave band can be considered as the basic sources of meteorological information in the process of establishing a local military meteorological network for warning about hazardous natural phenomena or as sources of additional information if they are integrated into the National Integrated Information Network of Hydrometeorologic Support and Service, which is planned to be established in Ukraine. Calculations of the radar field created by the proposed network of meteorological radar aids are provided.